Сучасний стан розвитку оподаткування малого бізнесу в Україні

Отже, єдиний податок є найкращим методом стягнення податків із малого бізнесу, як показало дослідження, загальна система оподаткування є надто складною й обтяжливою. За останні дев'ять років питома вага єдиного податку у доходах місцевих бюджетів зросла з 2,3% у 2010 р. до 10,2% у 2018 р. передусім за рахунок збільшення надходжень від фізичних осіб - підприємців. Проте це відбувається не за рахунок кількісного збільшення чи кращої фінансової стійкості малого бізнесу, а тільки за рахунок збільшення єдиного податку відповідно до інфляційних процесів. Ще однією причиною збільшення обсягу цих надходжень стало віднесення до платників єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 79%.

Розвиток малого підприємництва можливий лише шляхом поєднання та узгодження різних форм, методів, засобів регулювання і державної підтримки.

Основними кроками держави на шляху підтримки розвитку малого бізнесу є вдосконалення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності, організація фінансової підтримки малого бізнесу та забезпечення малих підприємств інформацією та підготовленими кадрами [10, с. 82-85].

Основою у фінансовій підтримці малого бізнесу повинно бути нормативно-правове забезпечення. На загальнодержавному рівні підтримка малого бізнесу гарантується Законом «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», відповідно до якого «держава гарантує фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу» [13].

Проте прийняття закону замало для розвитку малого бізнесу, важливими є контроль його впровадження, прозорість виділення коштів, їх цільове використання, відсутність корупції тощо. Неефективність державної програми стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні спричиняє повільне підвищення частки сектору малого бізнесу у виробництві ВВП і зайнятості. Реалізація економічного потенціалу малих підприємств багато в чому залежить від можливостей їх фінансування, у тому числі боргового, і саме недостатнім доступом підприємств малого та середнього бізнесу до банківських ресурсів зазвичай пояснюють слабкий розвиток приватного підпри-ємництва в Україні.

Одним із варіантів підтримки малого бізнесу може бути створення спеціалізованих консультативних центрів, що надавали б вичерпну інформацію малим підприємцям; організували б програми підготовки та перепідготовки кадрів, покращували б освітні стандарти за напрямами підготовки, що стосуються бізнесу та підприємництва [10, с. 83].

Організація фінансової підтримки малого бізнесу є найважливішим кроком державної допомоги. В Україні кредитування малих підприємств комерційними банками знаходиться на низькому рівні розвитку. Станом на 01.01.2018 сукупний портфель кредитів, виданих малим та середнім фірмам, дорівнював 55 млрд грн, а це лише 5% загального портфеля кредитів, виданих банками юридичним особам. Зважаючи на те, що кількість малих та середніх підприємств становить 99% усіх підприємств країни, ця цифра є просто мізерною. При цьому майже дві третини кредитів видали всього вісім банків, а кредитуються переважно юридичні особи [2, с. 59].

Держава може сприяти розвитку кредитних відносин між малим бізнесом та комерційними банками, запровадивши кредитування малого підприємництва банками під гарантії бюджетних коштів, а також увести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств, тощо. Ефективним кроком може стати також створення спеціального міжбанківського фонду для кредитування малих підприємств, що дасть змогу як знизити ризики та зберегти прибутки для банківських установ, так і знизити відсоткові ставки за кредитами для малих фірм та спростити процедуру розгляду кредитних заявок [1].

Найважливішим методом впливу на діяльність малого бізнесу є фіскальний механізм, який необхідно реформувати у напрямі забезпечення сприятливих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій шляхом побудови стимулюючої податкової системи.

Проте під час реформування податкової системи варто також звернути увагу на те, що заходи щодо зменшення ставок податків та істотного збільшення бюджетних видатків із метою стимулювання розвитку малого підприємництва є неможливими, оскільки зниження податкових ставок як інструмент стимулювання інвестицій в умовах політичної нестабільності України не забезпечить бажаних результатів, а лише призведе до зменшення й без того обмежених фінансових можливостей бюджетів України. [8, с. 262]. Тому надзвичайно складним завданням є стимулювання розвитку малого бізнесу та подальше наповнення бюджетів за рахунок податкових надходжень від малого підприємництва.

Проаналізувавши сучасний стан малого підприємництва в Україні, ми дійшли висновку, що стимулювати розвиток малого бізнесу необхідно шляхом удосконалення спрощеної системи оподаткування. Хоча й існують аргументи проти спрощеної системи оподаткування, проте її ліквідація не є ефективним рішенням, адже вона має велике соціальне значення у нашій країні. Також необхідно враховувати, що скасування спрощеної системи несе ризик переходу в «тінь» значної кількості суб'єктів малого підприємництва, що призведе до зниження рівня розвитку малого бізнесу та зменшення податкових надходжень від єдиного податку до бюджету. Спрощена система оподаткування є способом так званої «компромісної детінізації»: завдяки наявності такої системи офіційна реєстрація стає відносно більш привабливою порівняно з роботою у цілковитій «тіні», оскільки забезпечує легальність та мінімальний правовий захист, не вимагаючи при цьому ведення обліку та даючи змогу сплачувати помірні податки [4].

Важливим кроком під час удосконалення спрощеної системи оподаткування може бути прив'язка диференційованого граничного обсягу виручки до розміру мінімальної заробітної плати або до індексу інфляції, що дає право переходу на спрощену систему оподаткування та визначає приналежність суб'єкта підприємництва до тієї чи іншої групи платників. Такі дії дадуть змогу податковій системі бути більш гнучкою та водночас більш стабільною, не вносити поправки до Податкового кодексу так часто, як це відбувається в останні роки [6].

Особливу увагу необхідно приділяти новоствореним малим підприємствам, щоб вони могли досягти істотних фінансових результатів та надалі забезпечили б стабільні податкові надходження до бюджету. У рамках спрощеної системи оподаткування для малих підприємств, що тільки розпочинають свою діяльність, необхідно вводити податкові стимули. Можна диференціювати ставку єдиного податку, створивши окремі значення для новостворених суб'єктів, при цьому не обов'язково створювати нові групи платників єдиного податку, а лише впровадити систему податкових знижок, що дадуть змогу «молодшим» підприємствам сплачувати не повну суму податку, а певний її відсоток. Але найбільш необхідним для новостворених підприємств та простим для адміністрування є повне звільнення від сплати податків на термін від одного до трьох років. Такий підхід допоможе підприємству досягти фінансової стійкості та самостійності, а у середньостроковій перспективі забезпечить зростання доходів бюджету, адже податкові надходження від збільшення ділової активності лише зростатимуть [1].

У розвинутих країнах проблемі оподаткування малого бізнесу приділяють значну увагу, спираючись на такі переваги, як: легкість впровадження інновацій, мобільність, висока ефективність праці, дохідність вкладеного капіталу, низький термін окупності, невеликий рівень затрат ресурсів, конкуренція тощо. Для більшості податкових систем характерний тиск на підприємництво, тому для малого бізнесу створення спрощених умов своєї діяльності стало нормою в багатьох країнах.

Аналіз особливостей державної допомоги малому бізнесу в Німеччині, Великобританії, Італії, Японії показав, що успіх підприємницької діяльності у цих країнах пов'язаний із: наданням державної підтримки лише на конкурентній основі; державними гарантіями за кредитами, що надаються комерційними банками (гарантія 60-90% від суми кредитів); створенням мережі спеціальних банків, які обслуговують малий бізнес на різних рівнях; стимулюванням інноваційної діяльності малих підприємств; застосуванням такої системи оподаткування, що стимулює сплачувати, а не приховувати податки; спеціальним порядком нарахування амортизації; створенням умов для рівного доступу усіх підприємців до інформаційних та консультаційних послуг (особливо у сфері питань оподаткування, кредитування та страхування) [11].

На нашу думку, цікавим та привабливим для переймання є досвід оподаткування малого бізнесу таких країн, як Франція, США та Естонія. Спільною рисою сфери оподаткування малих підприємств даних країн є надання податкових пільг за умови реінвестування певної частини прибутку підприємства у його власний розвиток. Так, у Франції обов'язковою вимогою застосування спрощеного режиму оподаткування є те, що підприємство реінвестує частину прибутку у свою діяльність і зобов'язується щорічно протягом наступних трьох років реінвестувати ту ж саму частку прибутку, яка залишається після сплати податків. В Естонії ж оподаткуванню підлягає лише той прибуток підприємства, що розподіляється між учасниками. Тобто якщо підприємство повністю реінвестує свій прибуток у власну діяльність, податок на прибуток не сплачується [1].

В Україні ставки єдиного податку порівняно з розвинутими країнами відносно невисокі, тому застосування реінвестування податку замість сплати його до бюджету в нашій країні не матиме бажаного ефекту. Тому підтримуємо думку Т Бугай, що необхідно запровадити систему, за якої мале підприємство повністю звільняється від оподаткування за умови реінвестування щонайменше 50% власного чистого прибутку. У короткостроковій перспективі такий крок може погіршити особистий добробут власника бізнесу, який не зможе використовувати весь прибуток підприємства для власного споживання, а також зменшити податкові надходження до бюджету. Проте вже у середньостроковій перспективі за рахунок нарощення капіталу підприємства, розширення виробництва та зростання обсягів реалізації продуктів чи послуг підвищаться як прибуток фірми, так і податкові відрахування до бюджету [1].

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок

У результаті дослідження на основі здобутків вітчизняної та зарубіжної науки, а також чинного законодавства України та зарубіжних країн і практики його реалізації вирішено наукове завдання з розкриття сутності оподаткування малого бізнесу, досліджено проблеми спрощеної системи оподаткування та сформульовано висновки і пропозиції щодо перспектив подальшого реформування оподаткування малого бізнесу:

1. Загалом система оподаткування для малого бізнесу представлена двома формами, а саме загальною або спрощеною. Спрощена система оподаткування передбачає поділ платників на чотири групи, сплату єдиного податку, має обмеження у застосуванні за кількістю працівників, рівнем доходу, видами діяльності, тоді загальна система оподаткування ґрунтується на податку на прибуток.

2. Оптимальним способом стягнення податків із малого бізнесу визначено єдиний податок, оскільки загальна система оподаткування є складною й незрозумілою. За останні дев'ять років питома вага єдиного податку у доходах місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) зросла з 2,3% у 2010 р. до 10,2% у 2018 р. передусім за рахунок збільшення надходжень від фізичних осіб - підприємців. Проте таке явище відбувається не за рахунок кількісного збільшення чи кращої фінансової стійкості малого бізнесу, а тільки за рахунок збільшення єдиного податку відповідно до інфляційних процесів. Ще однією причиною збільшення обсягу цих надходжень стало віднесення до платників єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 79%.

3. Оцінюючи особливості, переваги та недоліки систем оподаткування суб'єктів малого бізнесу в Україні, можна виділити цілу низку вагомих проблем: нормативно-правова база оподаткування є складною, неузгодженою, незрозумілою та надто обтяжливою; немає досконалого механізму нарахування і сплати єдиного податку, оскільки він за своєю економічною суттю не є єдиним.

4. Для вирішення проблем пов'язаних з оподаткуванням малого бізнесу в Україні нами систематизовано та запропоновано пропозиції щодо їх подолання, а саме:

- прискорити прийняття Закону України «Про малий бізнес», який зміг би визначити та узагальнити організаційно-правові, економічні засади для підтримування малого бізнесу, дав би чітке і зрозуміле пояснення основних термінів, визначив би центральні напрями державного регулювання та підтримування малого бізнесу;

- прив'язати граничні обсяги виручки, що визначають групу платника податків, до мінімальної зарплати або індексу споживчих цін для їх постійної актуалізації;

- звільнити від оподаткування новостворених суб'єктів малого бізнесу або встановити ставки податку, диференційовані за часом існування підприємства для сприяння новоствореним та новоствореним фірмам;

- розробити систему ставок єдиного податку, диференційовану за видами діяльності підприємств для стимулювання суб'єктів, зайнятих у стратегічно важливих галузях економіки;

- розробити та впровадити спрощену систему бухгалтерського обліку та звітності для малого бізнесу;

- удосконалити антикорупційне законодавство;

- розширити перелік видів діяльності, для яких не застосовується спрощена система, щоб запобігти схемам мінімізації податкових платежів суб'єктами малого підприємництва;

- розробити заходи, які стимулюватимуть кредитування й інвестування у малий бізнес, насамперед необхідно пришвидшити розроблення, прийняття цільових та регіональних програм розвитку та підтримки малого бізнесу з потрібним йому фінансовим забезпеченням;

- сформувати систему фінансової підтримки малого бізнесу.

Бібліографічний список:

1. Буй Т.Г Податкове стимулювання розвитку малого підприємництва в Україні. Ефективна економіка. 2018. № 9.

2. Волкова Н.І., Свірідова К.Д. Аналіз проблем кредитування малого та середнього бізнесу в сучасних економічних умовах. Фінанси, облік, банки. 2017. № 1. С. 55-62.

3. Григоренко В.О. Удосконалення спрощеної системи оподаткування в контексті формування фінансового потенціалу території. Ефективна економіка. 2013. № 1. URL http://www.economy.nayka.com.ua (дата звернення: 10.05.2021).

4. Дубровський В., Черкашин В. Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні Інститут соціально-економічної трансформації. 2018. URL: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Instru- menty-uhylyannyavid-splaty-podatkiv-2017-1.pdf (дата звернення: 10.05. 2021).

5. Державна казначейська служба України. URL https://www.treasury.gov.ua/ua (дата звернення: 10.10.2019).

6. Логвіновська С.І. Концептуальні підходи до спрощеної системи оподаткування в Україні. Економічний форум. 2013. №. 3. С. 180-185.

7. Ляшенко В.І., Просуленко А.А. Вплив податкового кодексу України на розвиток малого підприємництва: експертні оцінки на етапах обговорення, прийняття та внесення змін. Вісник економічної науки України. 2015. № 2(20). С. 93-111.

8. Ногінова Н. Оподаткування малого підприємництва в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. № 24.1. С. 259-263.

9. Податковий кодекс України / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 (дата звернення: 10.10. 2019).

10. Поліщук О., Цимбал В. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. 2011. № 32. С. 82-85.

11. Halunko V.V. Foreign experience for financing small and medium business. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4. № 5. P. 40-45. DOI: https://doi.org/10.30525/ 2256-0742/2018-4-5-40-45 (дата звернення: 10.05. 2021).

12. Про Державний бюджет України 2021 : Закон України від 15 грудня 2020 р. №1082-IX / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 26.04.2021).

13. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні : Закон України від 22.03.2012 № 4618-VI / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 26.04.2021).

References:

1. Buj T.Gh. (2018) Podatkove stymuljuvannja rozvytku malogho pidpryjemnyctva v Ukrajini. Elektronne naukove fakhove vydannja Efektyvna ekonomika, no. 9.

2. Volkova N.I., Sviridova K.D. (2017) Analiz problem kredy- tuvannja malogho ta serednjogho biznesu v suchasnykh ekonomichnykh umovakh. Finansy, oblik, banky, no. 1, pp. 55-62.

3. Ghryghorenko V.O. (2013) Udoskonalennja sproshhe- noji systemy opodatkuvannja v konteksti formuvannja fi- nansovogho potencialu terytoriji. Efektyvna ekonomika, no. 1. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua (accessed 10 May 2021).

4. Dubrovsjkyj V., Cherkashyn V. (2018) Porivnjaljnyj analiz fiskaljnogho efektu vid zastosuvannja instruments ukhylennja/unyknennja opodatkuvannja v Ukrajini Insty- tut socialjno-ekonomichnoji transformaciji. Available at: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Instrumen- ty-uhylyannyavid-splaty-podatkiv-2017-1.pdf (accessed 10 May 2021).

5. Derzhavna kaznachejsjka sluzhba Ukrajiny Available at: https://www.treasury.gov.ua/ua (accessed 10 October 2019).

6. Loghvinovsjka S.I. (2013) Konceptualjni pidkhody do sproshhenoji systemy opodatkuvannja v Ukrajini. Ekono- michnyj forum, no. 3, pp. 180-185.

7. Ljashenko V.I., Prosulenko A.A. (2015) Vplyv podatkovog- ho kodeksu Ukrajiny na rozvytok malogho pidpryjemnyctva: ekspertni ocinky na etapakh obghovorennja, pryjnjattja ta vnesennja zmin. Visnyk ekonomichnoji nauky Ukrajiny, no. 2 (20), pp. 93-111.

8. Noghinova N. (2014) Opodatkuvannja malogho pidpryjemnyctva v Ukrajini: suchasnyj stan ta perspektyvy rozvytku. Naukovyj visnyk NLTU Ukrajiny, no. 24.1, pp. 259-263.

9. Podatkovyj kodeks Ukrajiny / Verkhovna Rada Ukrajiny. Available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 (accessed 10 October 2019).

10. Polishhuk O., Cymbal V. (2011) Problemy rozvytku malogho biznesu v Ukrajini. Problemy pidvyshhennja efektyvno- sti infrastruktury, no. 32, pp. 82-85.

11. Halunko V.V. (2018)Foreign experience for financing small and medium business. Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4, no. 5, pp. 40-45. DOI: https://doi.org/10.30525Z2 256-0742/2018-4-5-40-45 (accessed 10 May 2021).

12. Pro Derzhavnyj bjudzhet Ukrajiny 2021 : Zakon Ukrajiny vid 15 ghrudnja 2020 r. # 1082-IX / Verkhovna Rada Ukrajiny. URL: http://zakon.rada.gov.ua(accessed 26 April 2021).

13. Pro rozvytok ta derzhavnu pidtrymku malogho i serednjogho pidpryjemnyctva v Ukrajini : Zakon Ukrajiny vid 22.03.2012 # 4618-VI Verkhovna Rada Ukrajiny. URL: http://zakon.rada.gov.ua (accessed 26 April 2021).

Размещено на Allbest.ru