Фінансова стабільність: сучасні виклики

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра фінансових технологій та консалтингу

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Фінансова стабільність: сучасні виклики

Вовчак О.Д., д.е.н., професор

Канцір І.А., к.е.н., доцент

м. Львів

Анотація

Воєнні дії на території України призвели до масштабних руйнувань, дисбалансу національної економіки (її падіння), політичної, соціально-економічної та фінансової нестабільності, відтак, особливої ваги набуває проблема пошуку механізмів та інструментів виходу з кризи, забезпечення стабільного функціонування усіх сфер національної економіки. Властиво, анексія території України, воєнні дії, міграція виступили причиною зниження темпів економічного зростання (удвічі), зростання інфляції, підвищення рівня цін на енергоносії, поширення кіберзагроз, порушення логістичних потоків у глобальному просторі.

Основними причинами необхідності оптимізації фінансової системи України, на нашу думку, можна вважати: воєнні дії на території України; глобалізаційні тенденції на світових фінансових ринках; невідповідність регуляторів викликам часу з огляду кризових явищ; синусоїдальність глобальних фінансових криз, що спричинює негативні соціальні наслідки; зростання кількості офшорів, що знижують державний вплив на фінансовий сектор економіки та спричинюють відтік капіталу; інноваційний розвиток фінансових ринків.

Визначено, що забезпечення фінансової стабільності на макрорівні реалізується шляхом впровадження заходів, метою яких є ефективне функціонування фінансової системи та її здатність протистояти системним ризикам. Фінансова стабільність безпосередньо залежить від відповідності та ефективності взаємодії усіх структурних ланок фінансової системи, якості фінансових послуг. Об'єктивним атрибутом фінансової стабільності виступають: ліквідність та капіталізація фінансової системи; стійкість до криз; ефективність трансформації вільних грошових коштів у інвестиційні активи (інвестиційна привабливість).

Окреслено фактори системних ризиків фінансовій стабільності на різних рівнях: у глобальній економіці (ескалація воєнних дій на території України); зовнішній кон'юнктурі (підвищення цін на сировину, порушення логістичних маршрутів (потоків)); в національній економіці (падіння рівня ВВП на 1/3, інфляція); у державних фінансах (зростання дефіциту державного бюджету та потребі у його фінансування, валютному ринку (обмеження транскордонного руху капіталу); у геополітиці (ймовірність поширення територій, охоплених бойовими діями).

Зазначено, що основним інструментом забезпечення фінансової стабільності виступає макропруденційна політика, метою якої визначено прогнозування впливу коливань у фінансовому секторі на національну економіку, як інструмент забезпечення сталого функціонування та розвитку держави на мікро- та макроекономічному рівнях.

З метою підтримання фінансової стабільності в умовах воєнного стану Національним Банком України застосовується певний інструментарій грошово- кредитної, монетарної та боргової політики, зокрема: фіксація валютного курсу; викуп ОВДП (військових облігацій); відкликання банківських ліцензій у установ держави-агресора, мораторій санкцій банківських установ. Проте, дестабілізуючі ризики є надто високими, що вимагає проведення виваженої ліберальної фінансової політики та перманентної співпраці з міжнародними установами щодо фінансової підтримки України.

Ключові слова: фінансова стабільність, фінансова система, ризики, воєнний стан, макропруденційна політика, грошово-кредитна політика, монетарна політика.

Abstract

Financial stability: modern challenges

Vovchak O.D., Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Financial Technologies and Consulting, Ivan Franko National University of Lviv

Kantsir I.A. Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theoretical and Applied Economics, Lviv Polytechnic National University

Military actions on the territory of Ukraine led to large-scale destruction, an imbalance of the national economy (its fall), and political, socioeconomic, and financial instability. Therefore, the problem of finding mechanisms and tools for exiting the crisis and ensuring the stable functioning of all spheres of the national economy is gaining particular importance. The annexation of the territory of Ukraine, hostilities, and migration caused a decrease in the rate of economic growth (by half), an increase in inflation, an increase in energy prices, the spread of cyber threats, and a disruption of logistics flows in the global space.

The main reasons for the need to optimize the financial system of Ukraine, in our opinion, can be considered: military actions on the territory of Ukraine; globalization trends in world financial markets, non-compliance of regulators with the challenges of the times given crisis phenomena; the sinusoidal nature of global financial crises, which causes negative social consequences; the increase in the number of offshore companies, which reduces the state's influence on the financial sector of the economy and causes capital outflow; innovative development of financial markets.

Sciences determined that ensuring financial stability at the macro level is implemented through measures aimed at the effective functioning of the financial system and its ability to withstand systemic risks. Financial stability depends on the compliance and effectiveness of the interaction of all structural links of the financial system and the quality of financial services. Financial stability's objective attributes are liquidity and capitalization of the financial system, resistance to crises, and efficiency in transforming free cash into investment assets (investment attractiveness).

The factors of systemic risks to financial stability at different levels are outlined: in the global economy (escalation of military actions on the territory of Ukraine); the external environment (increase in prices for raw materials, disruption of logistics routes (flows)); in the national economy (fall in the level of GDP by 1/3, inflation); in state finances (increasing the state budget deficit and the need for its financing, the currency market (restriction of cross-border movement of capital); in geopolitics (the probability of the spread of territories covered by hostilities).

Finances noted that the main tool for ensuring financial stability is the macroprudential policy, which aims to predict the impact of fluctuations in the financial sector on the national economy as a tool for ensuring the sustainable functioning and development of the state at the micro- and macroeconomic levels.

To maintain financial stability in the conditions of martial law, the National Bank of Ukraine uses a certain toolkit of monetary and credit, monetary and debt policy, in particular: fixing the exchange rate; redemption of OVDP (military bonds); revocation of banking licenses from institutions of the aggressor state, a moratorium on sanctions of banking institutions. However, the destabilizing risks are too high, which requires a balanced liberal financial policy and permanent cooperation with international institutions regarding the financial support of Ukraine.

Keywords: financial stability, financial system, risks, martial law, macroprudential policy, monetary policy, monetary policy.

Постановка проблеми

Воєнні дії на території України призвели до масштабних руйнувань, дисбалансу національної економіки (її падіння), політичної, соціально-економічної та фінансової нестабільності, відтак, особливої ваги набуває проблема пошуку механізмів та інструментів виходу з кризи, забезпечення стабільного функціонування усіх сфер національної економіки. Властиво, анексія території України, воєнні дії, міграція виступили причиною зниження темпів економічного зростання (удвічі), зростання інфляції, підвищення рівня цін на енергоносії, поширення кіберзагроз, порушення логістичних потоків у глобальному просторі.

Домінантою ефективного функціонування фінансового сектора вважається вибір моделі функціонування фінансової системи; ефективність фінансових регуляторів; наявність дієвого фінансово-кредитного механізму; дієвість нормативно-правового механізму забезпечення фінансової діяльності. Фінансова система є одним із найбільш регульованих секторів економіки у будь-якій державі, в тому числі і в Україні. На це відчутний вплив, поряд з економічними чинниками, мають політичні й соціальні, які пов'язані із зацікавленням усіх суб'єктів фінансових відносин у стабільності фінансової системи. Адекватною реакцією на виклики сьогодення є посилення зацікавленості у пошуку шляхів забезпечення фінансової стабільності, а, відтак, запобігання та протидії дестабілізуючим чинникам у фінансовій сфері; пошук новітніх нестандартних та дієвих інструментів стабілізаційної політики. Об'єктивним атрибутом фінансової стабільності виступають: політична стабільність, інвестиційна привабливість, відсутність екзогенних та ендогенних ризиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Не зважаючи на безпрецедентні виклики у новітній фінансові історії, дослідження кризових явищ та пошук (удосконалення) регуляторних набуває популяризації у наукових розвідках вітчизняних та іноземних науковців, зокрема: О. Аспеч, О. Барановського, Б. Пшика, Я. Белінської, Г. Возняк, О. Дмитрик, В. Коваленко, О. Чернишової, А. Чорновол, В. Мирончук, та ін. Аналіз сучасних тенденцій та пошук шляхів подолання наслідків кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності широкого поширення набув у 90-х роках ХХ сторіччя. Проте, дотепер не вироблено єдиної уніфікованої позиції щодо шляхів забезпечення фінансової стабільності в умовах воєнного стану.

Мета статті - аналіз диспозиції фінансової стабільності, моніторинг механізмів забезпечення стійкого розвитку фінансового сектора в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

У сучасному суспільстві під впливом державної політики, викликів часу, новітніх ризиків формуються принципово нові підходи до стабілізації фінансової ситуації на макро- та мікрорівнях.

Стабільність - це стан сталого функціонування усіх складових економіко-правових та політичних відносин, на засадах збалансованості інтересів основних суспільних груп, у якості критерію стану функціонування суспільства.

Фінансова стабільність - це стійкий стан фінансової системи країни, що дає змогу забезпечити безперебійне здійснення розрахунків в економіці, високий рівень довіри до фінансово-кредитних установ, відсутність надмірної можливості управління фінансовими ризиками, а також запас міцності у фінансовій системі, що дає змогу протистояти негативним економічним шокам у майбутньому та запобігати їх негативному впливу на економіку [1].

Розуміючи фінансову стабільність, як властивість фінансової системи адекватно і з мінімальними витратами змінювати основні характеристики розвитку відповідно до трансформацій економічної системи, можна визначити напрями забезпечення фінансової стабільності (визначення найбільш слабких (вразливих) ланок фінансової системи як джерел виникнення ризиків, дослідження каналів трансмісійного механізму, кількісна оцінка ризиків, визначення пріоритетів і відповідних заходів щодо трансформації структури фінансової системи для покращання такої її властивості як стабільність) та окреслити рівні реалізації відповідних заходів на наднаціональному і національному рівні [2, с. 66].

В умовах широкомасштабної збройної агресії та запровадження воєнного стану в Україні першочергового значення набуває забезпечення надійного та стабільного функціонування банківської і фінансової системи країни, а також максимальне забезпечення потреб оборони України, безперебійного функціонування системи державних фінансів та об'єктів критичної інфраструктури [3].

Розвиток ефективної фінансової системи виступає одним із найважливіших і найскладніших завдань національної економіки, від вирішення якого залежить досягнення економічного зростання та суттєве поліпшення добробуту населення. Основними причинами необхідності оптимізації фінансової системи України, на нашу думку, можна вважати: воєнні дії на території України; глобалізаційні тенденції на світових фінансових ринках; невідповідність регуляторів викликам часу з огляду кризових явищ; синусоїдальність глобальних фінансових криз, що спричинює негативні соціальні наслідки; зростання кількості офшорів, що знижують державний вплив на фінансовий сектор економіки та спричинюють відтік капіталу за межі держави, наявність інновацій на фінансових ринках, конкуренцію між окремими фінансовими інституціями та часткове дублювання їх функцій та завдань.

Фінансова стабільність - це відсутність нестабільності, ситуації, в якій економічна діяльність перебуває під негативним впливом коливань цін на фінансові активи або існує нездатність фінансових установ виконувати взяті на себе зобов'язання [4]. фінансовий кредитний грошовий інвестиція

Забезпечення фінансової стабільності на макрорівні реалізується шляхом впровадження заходів, метою яких є ефективне функціонування фінансової системи та її здатність протистояти системним ризикам. Чимало науковців ототожнюють поняття фінансової стабільності із стабільністю фінансової системи. Фінансова стабільність безпосередньо залежить від відповідності та ефективності взаємодії усіх структурних ланок фінансової системи, якості фінансових послуг.

Вразливість фінансової стабільності визначається ступенем невідповідності структури фінансової системи в цілому та якості фінансових послуг, зокрема потребам фінансових інститутів та реального сектора економіки у швидкості обігу і структурі потоків ліквідності за термінами, валютою, напрямами використання [2, с. 66].

У наукових колах позиціонуються декілька підходів до визначення фінансової стабільності:

1) фінансова стабільність - це здатність фінансової системи держави ефективно виконувати власні функції в шокових умовах;

2) фінансова стабільність - це відсутність нестабільності.

Основними ознаками стабільності фінансової системи є: впорядкованість та системність діяльності усіх складових фінансової системи; забезпечення налагодженого зв'язку між елементами фінансової системи; налагоджений механізм державного фінансового регулювання; гнучкість, адаптивність та керованість фінансової системи; здатність корегування системи у змінних фінансових умовах та здатність збереження рівноваги; стабільність позитивної динаміки росту у структурі фінансової системи [5, с. 229]. Об'єктивним атрибутом фінансової стабільності виступають: ліквідність та капіталізація фінансової системи; стійкість до криз; ефективність трансформації вільних грошових коштів у інвестиційні активи (інвестиційна привабливість).

Вразливість фінансової стабільності визначається ступенем невідповідності структури фінансової системи в цілому та якості фінансових послуг, зокрема потребам фінансових інститутів та реального сектора економіки у швидкості обігу і структурі потоків ліквідності за термінами, валютою, напрямами використання, тобто «ризиком» [2, с. 63].

Системні ризики можуть виникати в результаті як внутрішніх трансформацій фінансового сектору, що ведуть до виникнення слабких місць, так і зовнішніх шоків: проблем на макро- та мікрорівні, політичних та інституційних процесів. У зв'язку з цим збереження фінансової стабільності потребує вчасного визначення джерел системних ризиків, насамперед найбільш вразливих секторів фінансової системи та дослідження трансмісійного механізму поширення ризиків в економіці, що дасть змогу визначити найбільш вірогідні напрями розвитку кризових тенденцій. І ці завдання мають вирішуватися комплексно, що вимагає розробки політики забезпечення фінансової стабільності як комплексу заходів, спрямованих на досягнення збалансованості витрат існування та результатів функціонування фінансової системи шляхом поліпшення її властивості трансформуватися з мінімальними втратами та на підставі інформаційного обміну з навколишнім середовищем [2, с. 63].

Фінансова система постійно знаходиться під призмою ймовірних екзогенних та ендогенних шокових явищ. Темпи стабілізації та підвищення стійкості фінансового сектору знаходяться у прямій залежності від спроможності держави упередити та мінімізувати вплив зовнішніх ризиків.

Фінансова стабільність - це стан фінансової системи, за якого вона здатна належно виконувати свої основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Фінансова система вважається стабільною, якщо:

а) вона ефективно перерозподіляє ресурси від власників заощаджень до інвесторів;

б) фінансові ризики ретельно оцінюються та адекватно управляються;

в) фінансова система здатна абсорбувати шоки без значних негативних наслідків [6].

Розуміючи фінансову стабільність як властивість фінансової системи адекватно і з мінімальними витратами змінювати основні характеристики розвитку відповідно до трансформацій економічної системи, можна визначити напрями забезпечення фінансової стабільності (визначення найбільш слабких (вразливих) ланок фінансової системи як джерел виникнення ризиків, дослідження каналів трансмісійного механізму, кількісна оцінка ризиків, визначення пріоритетів і відповідних заходів щодо трансформації структури фінансової системи для покращання такої її властивості, як стабільність) та окреслити рівні реалізації відповідних заходів на наднаціональному і національному рівні [2, с. 66] .

До основних факторів ризику стабільності фінансової системи України доцільно віднести: військові дії на території України; анексію територій; цінову волатильність; несприятливий інвестиційний клімат. Проте, фінансова стабільність перебуває у фокусі системних ризиків у глобальній економіці (ескалація воєнних дій на території України), зовнішній кон'юнктурі (підвищення цін на сировину, порушення логістичних маршрутів (потоків)), економіці (падіння рівня ВВП на 1/3, інфляція), державних фінансах (зростання дефіциту державного бюджету та потребі у його фінансування, валютному ринку (обмеження транскордонного руху капіталу), геополітиці (ймовірність поширення територій, охоплених бойовими діями).

Задля забезпечення надійного та стабільного функціонування фінансової системи країни під час війни виконавчі на законодавчі органи влади внесли ряд змін та правила надання окремих фінансових послуг, ведення певних обмежень, спрощення ряду процедур, зменшення податкових тягарів тощо. Наразі в країні все робиться для перемоги, однак, згодом Україні буде потрібний широкомасштабний план відновлення економіки на кшталт плану Маршала [7, с. 87]. Стабільність фінансової системи України безпосередньо залежить від високого рівня безпекових ризиків, і, як наслідок, повільного відновлення національної економіки (за експертними оцінками близько 2% у 2023 році).

Регулятором фінансового сектору виступає Національний банк України, а, відтак, і, використовує інструментарій забезпечення фінансової стабільності, зокрема: макропруденційна політика; міжбанківське кредитування (кредитор останньої інстанції); банківський нагляд; стрес-тестування. Основним інструментом забезпечення фінансової стабільності виступає макропруденційна політика. Макропруденційна політика вважається одним з основних шляхів забезпечення фінансової стабільності. Метою макропруденційного регулювання виступає прогнозування впливу коливань у фінансовому секторі на національну економіку, як інструмент забезпечення сталого функціонування та розвитку держави на мікро- та макроекономічному рівнях.

Макропруденційна політика - комплекс превентивних заходів, націлених на мінімізацію системного фінансового ризику, тобто ризику виникнення ситуації, при якій значна частина учасників фінансового сектору становиться неплатоспроможною або втрачає ліквідність, у результаті чого вони не можуть функціонувати без підтримки органу грошово-кредитного регулювання або пруденційного нагляду [8, с. 111]. Місія макропруденційного нагляду полягає у забезпеченні та підтримці фінансової стабільності, тобто зниженні або упередженні системних ризиків та спроможності фінансової системи протистояти негативним екзогенним та ендогенним чинникам.

Поставлені цілі досягаються шляхом застосування пруденційних заходів за такими напрямами: нарощування довгострокових інвестицій у реальний сектор та фінансування модернізаційних процесів; розвиток інфраструктури і підвищення стійкості вітчизняного фінансового ринку; реформування інституційних засад фінансового регулювання; підвищення фінансової стійкості окремих фінансових установ; посилення антициклічного характеру регулювання. Макропруденційна політика не вважається панацеєю, а її ефективність залежить від результативності взаємодії з мікропруденційною політикою, грошово-кредитною політикою, фіскальною політикою та ін. сферами впливу, функціонування яких має на меті забезпечення фінансової стабільності.

Місія фінансового сектору чітко регламентована у Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2025 року, як: «...драйвера сталого та інклюзивного розвитку економіки України, що сприяє підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в економіці» [9].

Національний банк здійснює підтримку та вживає невідкладних заходів для забезпечення фінансової стабільності. З урахуванням структурної позиції ліквідності банківської системи (профіцит або дефіцит) та її обсягів Національний банк за потреби здійснює адаптацію операційного дизайну грошово-кредитної (монетарної) політики з метою сприяння оптимальному балансу між забезпеченням належного рівня ліквідності банківської системи для реагування на можливу турбулентність на фінансових ринках і посиленням процентного каналу монетарної трансмісії. Забезпечення середовища з низькою та стабільною інфляцією в умовах плаваючого обмінного курсу - домінанта Національного банку у стійкому відновленні економіки України в повоєнний час [9].

Протягом дії воєнного стану, регулятором фінансового сектору реалізується комплекс синергетичних заходів підтримки стійкості фінансового сектору, зокрема: в рамках оновлення методології підтримки фінансової стійкості України Національний банк прийняв оновлені Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану [9], в яких узагальнено стратегічний курс регуляторів щодо стабілізації фінансового сектору та вибір інструментів, доцільний у цьому контексті. Як визначено у документі, передумовами його прийняття стала війна, як фактор, який спричинив не лише зниження дієвості ринкових інструментів, а їх високу невизначеність, тобто важкість реалізації довгострокового прогнозування економічних процесів з прийнятною імовірністю та розширення ролі оперативного, тактичного планування. Важливим кроком було визнання неможливості на даному етапі здійснення монетарної політики у форматі інфляційного таргетування з плаваючим валютним курсом. Беручи до уваги вагому роль інструментів монетарного характеру, зміни у структурі реалізації грошово-кредитної політики сприяли і іншим трансформаціям, а також роль в контексті підтримки стійкого функціонування фінансового сектору. В результаті реалізованих заходів регуляторам вдалось створити певне середовище, що сприяє захисту фінансового сектору України та формує базу для його стійкості в умовах мінливості. Зокрема, внаслідок адаптації курсової політики до глобальної нестабільності відбулось посилення конкуренції на валютному ринку, підвищення ліквідності його легального сегмента, зменшення обсягу нелегальних операцій та зниження амплітуди курсових коливань у його готівковому сегменті. Ряд трансформацій посприяли зниженню ризиків непродуктивного відпливу капіталу, зменшенню можливості для спекуляцій та обходу валютних обмежень, а отже - ефективному захисту міжнародних резервів України [10].

На законодавчому рівні імплементовано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні» [11], яким на особливий період (час воєнного стану та післявоєнної відбудови) регламентовано новели:

- розширення повноважень Національного банку України щодо ведення рахунків державних органів, призначені для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України або ліквідації збройного конфлікту та ліквідації їх наслідків, а також для благодійних пожертв та гуманітарної допомоги;

- можливість призупинення діяльності кредитних спілок на час воєнного стану;

- пролонговано термін чинності Закону України «Про фінансову реструктуризацію»;

- залучення вільних страхових резервних фондів МТСБУ до придбання ОВДП «Військові облігації».

З метою підтримання фінансової стабільності в умовах воєнного стану Національним Банком України застосовується певний інструментарій грошово- кредитної, монетарної та боргової політики, зокрема: фіксація валютного курсу; викуп ОВДП (військових облігацій); відкликання банківських ліцензій у установ держави-агресора, мораторій санкцій банківських установ. Проте, дестабілізуючі ризики є надто високими, що вимагає проведення виваженої ліберальної фінансової політики та перманентної співпраці з міжнародними установами щодо фінансової підтримки України.

Висновки

В основі модернізації та стабілізації фінансової системи України повинно бути чітке дотримання балансу між стимулюючими та регулюючими заходами. З одного боку, вихід з депресії вимагає пожвавлення інвестиційних ринків шляхом пом'якшення грошово-кредитної політики, активізації підприємницької діяльності. З іншого - низька ефективність дії каналів трансмісійного монетарного механізму в Україні утруднює вирішення цього завдання.

Необхідність забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності в Україні актуалізує завдання посилення пруденційної складової управління фінансовою системою, тобто про забезпечення фінансової стабільності шляхом подолання дисбалансів на мікро- і макрорівні.

Література

1. Пшик Б.І. Фінансова стабільність: сутність та особливості прояву. Вісник СевНТУ: Збірник наукових праць. 2013. Вип. 138. С. 91-96.

2. Белінська Я.В., Биховченко В.П. Фінансова стабільність: сутність та напрями забезпечення. Стратегічні пріоритети. 2010. №4(17). С. 57-67.

3. Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану: схвалено рішенням Ради Національного банку України від 15 квітня 2022 року.

4. Crockett A. The Theory and Practice of Financial Stability. GEI Newsletter Issue. Global Economic Institutions. 1997. №6.

5. Артеменко І.А. Фінансова стабільність держави як складник макроекономічної стабільності національної економіки. Молодий вчений. 2015 р. №10 (25). С. 228-232.

6. Стратегія макропруденційної політики Національного банку України: Рішення Правління НБУ від 14.12. 2020 р.

7. Ніколаєва С. Особливості фінансової системи за умов військового часу. Трансформація національної, закордонної моделей економічного розвитку та законодавства в умовах воєнного часу: матеріали Ш Міжнародної науково-практичної конференції ВНУ ім. Лесі Українки, (27-29 червня 2022 року), м. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф», 2022. 418 с. С. 86-88.

8. Коваленко В.В. Макропруденційна політика в контексті формування нової парадигми банківського регулювання та нагляду. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечнікова. 2014. Т. 1. Вип. 1. С. 109-113.

9. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року: затверджено рішенням Правління НБУ 26.12.2019 р., №1010-рш.

10. Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану: схвалено рішенням Ради Національного банку України від 15 квітня 2022 року.

11. Нєізвєстна О.В., Григорук А.А., Литвин Л.М. Сучасні інструменти Підтримки фінансової стійкості України в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2022. Випуск №39

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні: Закон України від 27.07.2022 р., №2463-ІХ.

References

1. Pshyk, B. (2013). Finansova stabil'nist': sutnist' ta osoblyvosti proyavu [Financial stability: essence and features of manifestation]. Visnyk SevNTU: Zbirnyk naukovykhprats', 138, 91-96 [in Ukrainian].

2. Belins'ka, Ya., Bykhovchenko, V. (2010) Finansova stabil'nist': sutnist' ta napryamy zabezpechennya [Financial stability: the essence and directions of provision]. Stratehichni priorytety, 4(17), 57-67 [in Ukrainian].

3. Osnovni zasady hroshovo-kredytnoyi polityky na period voyennoho stanu [Basic principles of monetary and credit policy for the period of martial law]: skhvaleno rishennyam Rady Natsional'noho banku Ukrayiny vid 15 kvitnya 2022 roku.

4. Crockett, A. (1997). The Theory and Practice of Financial Stability. GEI Newsletter Issue. Global Economic Institutions, 6.

5. Artemenko, I. (2015). Finansova stabil'nist' derzhavy yak skladnyk makroekonomichnoyi stabil'nosti natsional'noyi ekonomiky [Financial stability of the state as a component of macroeconomic stability of the national economy]. Molodyy vchenyy, 10 (25), 228-232 [in Ukrainian].

6. Stratehiya makroprudentsiynoyi polityky Natsional'noho banku Ukrayiny [Macroprudential policy strategy of the National Bank of Ukraine]: Rishennya Pravlinnya NBU vid 14.12. 2020.

7. Nikolayeva, S. (2022). Osoblyvosti finansovoyi systemy za umov viys'kovoho chasu [Peculiarities of the financial system under wartime conditions]. Transformatsiya natsional'noyi, zakordonnoyi modeley ekonomichnoho rozvytku ta zakonodavstva v umovakh voyennoho chasu: materialy III Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi VNU im. Lesi Ukrayinky. 418. 86-88.

8. Kovalenko, V. (2014). Makroprudentsiyna polityka v konteksti formuvannya novoyi paradyhmy bankivs'koho rehulyuvannya ta nahlyadu [Macroprudential policy in the context of the formation of a new paradigm of banking regulation and supervision]. Visnyk ONU im. І.І. Mechnikova, 1, U. 109-113 [in Ukrainian].

9. Stratehiya rozvytku finansovoho sektoru Ukrayiny do 2025 roku [Strategy for the development of the financial sector of Ukraine until 2025]: zatverdzheno rishennyam Pravlinnya NBU 26.12.2019 r., №1010-rsh.

10. Osnovni zasady ghroshovo-kredytnoji polityky na period vojennogho stanu [Basic principles of monetary policy for the period of martial law]. Kyiv: Rada Nacionaljnogho banku Ukrajiny.

11. Nyeizvyestna, O., Hryhoruk, A., Lytvyn, L. (2022). Suchasni instrumenty Pidtrymky finansovoyi stiykosti ukrayiny v umovakh voyennoho stanu [Modern tools for supporting the financial stability of Ukraine in the conditions of martial law]. Ekonomika ta suspil'stvo, 39.

12. Pro vnesennya zmin do deyakykh zakonodavchykh aktiv Ukrayiny shchodo osoblyvostey diyal'nosti finansovoho sektoru u zv'yazku iz vvedennyam voyennoho stanu v Ukrayini [On making changes to some legislative acts of Ukraine regarding the specifics of the financial sector in connection with the introduction of martial law in Ukraine]: Zakon Ukrayiny vid 27.07.2022 r., №2463-IKH.

Размещено на allbest.ru