Інформаційне забезпечення сталого фінансування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне забезпечення сталого фінансування

Шкварчук Людмила Олександрівна доктор економічних наук, професор, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів,

Слав'юк Ростислав Анатолійович доктор економічних наук, професор, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів,

Анотація

Важливою умовою забезпечення сталого фінансування є формування узгодженості вимог щодо розкриття інформації. Множинність таксономій у світі породжує проблему комплексності звітності щодо сталого розвитку та полікритеріальності її показників. Це обумовлює необхідність розвитку галузі послуг із вирівнювання таксономій, особливо якщо таксономії не лише служитимуть орієнтиром та гарантією якості та цілісності серед емітентів та інвесторів продуктів сталого фінансування, а й основою для державних стимулів або програм. Для вирішення цього завдання необхідним є формування єдиної бази розкриття даних щодо сталого розвитку.

Проведений аналіз показав, що в Україні суб'єкти господарювання приєдналися до світової практики оприлюднення звітів про сталий розвиток, хоча цей процес не можна назвати масовим. Найбільш активно долучаються до нього великі корпорації з іноземним капіталом, а також банківські установи. При цьому, єдиний підхід до формування звітності не простежується. Як наслідок, інформація про сталий розвиток установи доступна у різних суб'єктів у межах Звіту про сталий розвиток, або Звіту корпоративно-соціальної відповідальності, або Звіту про управління.

Відсутність єдиного підходу негативно впливає на іміджеві характеристики компаній, а також викликає складності в оцінюванні перспектив досягнення цілей сталого розвитку існуючими та потенційними інвесторами компанії. Як наслідок, обсяги залучення капіталу для фінансування сталого розвитку в Україні є незначними і зосереджені, переважно, на так званому «зеленому» секторі.

Нерозвинутість практики формування системи звітності зі сталого розвитку обмежує можливості фінансових залучень на відкритому ринку. Як наслідок, в Україні фінансування проектів сталого розвитку через випуск облігацій не проводиться. Це створює суттєві обмеження для активізації процесів сталого розвитку.

Вирішення проблеми потребує вивчення досвіду формування вимог до фінансової звітності найбільших аналітичних компаній світу, практики ЄС та власного досвіду уніфікації звітності.

Ключові слова: сталий розвиток, стале фінансування, звіт сталого розвитку, показники сталого розвитку.

Shkvarchuk Lyudmyla Doctor of Science in Economics, Professor, Lviv PolytechnicNationalUniversity,Lviv,

Slavyuk Rostyslav Doctor of Science in Economics, Professor, Lviv PolytechnicNationalUniversity,Lviv,

INFORMATION PROVISION FOR SUSTAINABLE FINANCING

Постановка проблеми

Залучення коштів для фінансування проектів сталого фінансування здійснюється з використання різних методів, які у своїй сукупності описуються поняттям «стале фінансування». Кожен з таких методів має свої переваги та недоліки, а також характеризується можливістю та доцільністю використання у тих чи інших умовах. Незважаючи на такі суттєві відмінності, спільною рисою сучасних методів фінансування сталого розвитку є їх низька вартість.

За своєю суттю проєкти сталого розвитку несуть значне соціальне, гуманітарне та екологічне навантаження, оскільки спрямовані на подолання цивілізаційних викликів людства. Природно, що такі проєкти не мають яскраво вираженої економічної ефективності, тому їх окупність при класичній схемі фінансування є не лише дуже тривалою, але й подекуди умовною. Відтак, єдиною можливістю реалізувати проєкт сталого розвитку є доступ до дешевих фінансових ресурсів із можливістю їх залучення на досить тривалий період часу (до 20-30 років).

Привабливість умов сталого фінансування породжує проблему зловживання у цій сфері, яке проявляється у можливості декларування псевдопроєктів. Таке явище у спеціалізованій літературі описується терміном «зеленого камуфляжу» (greenwashing) - уведення в оману кредиторів щодо напряму використання запозичених коштів відповідно до цілей сталого розвитку. Завданням науковців та практиків є розроблення механізмів запобігання таким процесам. Одним з них є розроблення стандартів щодо формування звітів сталого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковий підхід до оцінювання системи звітності сталого розвитку перебуває на етапі формування. Це пов'язано як із складністю процедури формування звітів, так й різнонаправленістю проектів сталого розвитку. Дослідження сталого фінансування найчастіше стосується умов забезпечення діяльності державного регулятора [11], [13] або концепції неперервності фінансування [9]. Учені піднімають проблему необхідності формування звітності зі сталого розвитку як інструменту інформування стейкхолдерів щодо напрямків використання коштів [10], підвищення прозорості діяльності підприємств у сфері соціальних та екологічних заходів [5], відображення у звітності рівня впливу господарюючих суб'єктів на навколишнє середовище [12], а також напрямків удосконалення системи звітності. Незважаючи на незавершеність розробки теоретичної бази формування звітності сталого розвитку, глобальні аналітичні та консалтингові компанії уже публікують звіти щодо реалізації цілей сталого розвитку ООН.

Мета статті - дослідження особливостей формування звітів зі сталого розвитку суб'єктами економіки та розкриття інформації про сталий розвиток міжнародними аналітичними компаніями.

Виклад основного матеріал

За даними компанії KPMG в Україні вітчизняні компанії дуже рідко формують звітність щодо сталого розвитку [4]. Останніми роками спостерігається тенденція, відповідно до якої великі компанії формують нефінансові річні звіти за стандартами GRI Standards та/або відповідно до вимог Глобального договору ООН. Наразі налічується близько 20 таких компаній. Більшість таких звітів формують українські підрозділи іноземних компаній. Так, річний звіт групи AB SKF за 2021 містить розділ про сталий розвиток [14].

В Україні лише поодинокі банківські установи оприлюднюють звіти сталого розвитку. Так, зокрема, у 2021 рр. відповідні звіти опублікували: УКРГАЗБАНК [6] та БАНК ЛЬВІВ [3]. Ще деякі банківські установи розкривають інформацію щодо забезпечення сталого розвитку у межах Звіту корпоративно-соціальної відповідальності (UKRSIBBANK BNP Paribas Group) [7], або Звіту про управління (Дойче Банк ДБУ) [8].

В поодиноких випадках вітчизняні компанії беруть участь у міжнародних системах, рейтингах та індексах ESG. Проте у світовій практиці відомі й інші стандарти звітності щодо сталого розвитку. Це, зокрема, вимоги IFC (E&S Performance Standards), EBRD (Environmental and Social Policy) та системи EcoVadis.

Стандарти діяльності IFC (Міжнародної фінансової корпорації) є міжнародним еталоном для ідентифікації та управління екологічними та соціальними ризиками та були прийняті багатьма організаціями як ключовий компонент їхнього управління екологічними та соціальними ризиками. Керівництво IFC з охорони навколишнього середовища, здоров'я та безпеки (EHS) містить технічні рекомендації із загальними та галузевими прикладами передової міжнародної промислової практики, щоб відповідати стандартам діяльності IFC.

У багатьох країнах сфера застосування та призначення стандартів діяльності IFC вирішується або частково вирішується в екологічній та соціальній нормативній базі країни. Стандарти діяльності IFC охоплюють вісім тем, що представлено на рис. 1 [1].

Стандарти діяльності IFC формують основу для розуміння та управління екологічними та соціальними ризиками для високопрофесійних, складних, міжнародних або потенційно сильно впливових проектів. Фінансова установа зобов'язана підтвердити в рамках свого процесу екологічної та соціальної належної перевірки, що комерційний клієнт/об'єкт інвестування відповідає стандартам діяльності ГРС. Для цього фінансова установа повинна знати екологічні та соціальні закони країни, в якій вона працює, та порівняти нормативні вимоги з вимогами стандартів діяльності ГРС, щоб виявити прогалини. Добре розуміння обох наборів вимог, а також потенційних недоліків гарантує, що фінансова установа ефективно визначить та оцінить ключові екологічні та соціальні ризики та впливи, які можуть бути пов'язані з фінансовою операцією.

Якщо виявлено невідповідність стандартам діяльності ІБС і залежно від серйозності проблеми, фінансова установа може вимагати від комерційного клієнта/об'єкта інвестування розробити план коригувальних дій для вирішення проблеми в розумні терміни та вказати це як умову фінансової операції з комерційним клієнтом/об'єктом інвестування.

Стандарти діяльності ШС допомагають ШС та її клієнтам керувати та покращувати свої екологічні та соціальні результати за допомогою підходу, що ґрунтується на результатах, а також забезпечують міцну базу, на основі якої клієнти можуть підвищити сталість своєї діяльності. Бажані результати описані в цілях кожного стандарту ефективності. У стандартах визначені конкретні вимоги, щоб допомогти клієнтам досягти відповідних результатів за допомогою засобів, які відповідають характеру та масштабу проекту та співвідносяться з рівнем екологічних та соціальних ризиків (ймовірність заподіяння шкоди).

За результатами звіту KPMG «Сталий розвиток. Час настав» можна говорити про щорічне зростання кількості компаній у світі, які повідомляють про результати своїх зусиль у сфері сталого розвитку. Цей показник стрімко зростає щороку. Так, зокрема, у 2020 році 96% із 250 найбільших компаній світу (G250), що входять до рейтингу Fortune, та 80% компаній, що належать до топ-100 у різних країнах (N100), у тій чи іншій формі звітували про власну активність у сфері сталого розвитку [4].

В Україні відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» великі компанії зобов'язані подавати звіт про управління. Звіт про управління - документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. Перший звітний період -- 2018 рік. У цьому звіті частково розкривається інформація про сталий розвиток. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Для збору, поширення та відстеження даних сталого розвитку в Україні створена відкрита онлайн-платформа з моніторингу індикаторів Цілей сталого розвитку (ЦСР). Платформа розроблена Держстатом України у співпраці з ПРООН у межах проєкту «Спільна програма ООН з фінансування сталого розвитку» з метою моніторингу ЦСР в Україні, виявлення прогалини у даних та покращення доступу до офіційної статистики та метаданих. Платформа була презентована 20 грудня 2021 р. ЇЇ активне використання передбачалося розпочати з 2022 р.

Відповідно до вимог ЄС Учасники фінансового ринку зобов'язані завершити свій перший набір розкриття інформації щодо таксономії ЄС до 31 грудня 2021. Компанії, які зобов'язані надавати нефінансову звітність згідно з Директивою про нефінансову звітність, повинні будуть розпочати розкриття інформації відповідно до таксономії ЄС протягом 2022 року.

Проведений аналіз нормативних вимог щодо забезпечення сталого фінансування дає нам підстави вважати процедуру відбору відповідних проєктів досить складною та тривалою. Проте, не зважаючи на таку забюрократизованість, темпи розвитку системи сталого фінансування у світі зростають. Так, зокрема, аналіз Climate Bonds Market Intelligence показав, що заборгованість GSS+ (зелений, соціальний, стійкий розвиток, пов'язаний зі стійким розвитком і перехідний період) у 2021 році зросла майже до 1,1 трильйона доларів США, що на 57% більше, ніж у 2020 році [2]. До кінця 2021 року Climate Bonds зареєструвала 16 697 боргових інструментів GSS+ із загальним обсягом 2,8 трлн доларів США з початку ринку в 2007 році. Минулорічний рекордний обсяг 1,1 трлн дол. обсягом 2,8тн.

Відповідно до даних [2] загальний обсяг боргового ринку сталого фінансування у 2021 р. досягнув $2,8трн. Розподіл видів інструментів боргового фінансування сталого розвитку та видів валют залучення представлено на рис. 2 та 3. Відповідно до них, можемо стверджувати, що у цілому географія залучення країн до фінансування проектів сталого розвитку через емісію облігацій не є широкою. При цьому, залучення фінансування відбувалося лише у п'яти видах валют (major currencies).

Рис. 2. Кількість країн за видами емісії облігацій для фінансування сталого розвитку

Джерело: побудовано за даними [2]

Рис. 3. Кількість валют за видами емісії облігацій для фінансування сталого розвитку

Найбільший обсяг зростання характерний для так званих «зелених» облігацій. У 2021 р. річний випуск «зелених» облігацій досягнув $522,7 млрд, що на 75% більше порівняно з показниками попереднього року. Цей напрямок сталого розвитку залучив 839 емітентів протягом року, а середній розмір окремих зелених облігацій зріс більш ніж на 50% і досяг $250 млрд.

Регіональним лідером у цих процесах залишається ЄС із загальним обсягом емісії у $ 75,8 млрд. На національному рівні лідером є США. У 2021 р. обсяги емісії «зелених» облігацій США зросли на 63%, досягнувши позначки у $81,9 млрд (проти $50,3 млрд у 2020 р.). Крім того, дебютну емісію суверенних «зелених» облігацій у 2021 р. здійснили: Італія, Великобританія, Сербія, Іспанія та Південна Корея.

На початку 2020 року. різко зріс випуск соціальних облігацій у зв'язку з пандемією СОУГО-19. Виручені кошти пішли на фінансування ряду соціальних проектів щодо забезпечення житлом; тендерної рівності; рівність засобів існування та доходів; охорона здоров'я; освіти.

У 2021 році емісія таких облігацій сповільнилась, обсяги досягли $223,2 млрд, що на 13% менше, ніж у 2020 році. У той час як кількість нових інструментів зросла більш ніж удвічі (2555 у 2021 році, зростання на 102% порівняно з 1265 інструментами, випущеними у 2020 році), середній розмір кожної облігації зменшився більш, ніж вдвічі (в середньому $87 млн у 2021 році проти $201,7 млн у попередньому році) [2].

В Україні досвід залучення коштів для реалізації проектів сталого розвитку через емісію суверенних облігацій поки що відсутній. Найбільшою мірою фінансування сталого розвитку здійснюється через банківське кредитування. Так, зокрема, кредитний портфель бізнес клієнтів в розрізі категорії екологічного та соціального ризику Укрссиббанку розподілився таким чином:

11% - це проєкти категорії А, які мають потенційно значний екологічний та соціальний вплив;

29% - проєкти категорії В, які мають екологічні та соціальні впливи, які можна оцінити та якими можна керувати.

38% - проєкти категорії С, які призведуть до незначного чи позитивного екологічного або соціального впливу.

22% - проєкти без класифікації, які не підлягають оцінці виходячи з виду діяльності та/або критерію суттєвості, також проєкти що були профінансовані банком до 2017 року та по яким не проводилась оцінка екологічних та соціальних

Так, у 2021 р. Частка проектів відновлювальної енергетики в загальному кредитному портфелі Укрссиббанк становила 20,8%; частка проектів з енергоефективності та екології - 11,65%.

Значним є внесок банку у фінансування «зелених» проектів. Укрссиббанк розпочав реалізацію екобанкінгу у травні 2016. А станом на початок 2021 р. загальний рівень скорочень викидів парникових газів, за рахунок реалізації екопроєктів, що кредитувались УКРГАЗБАНКом, сягнув 1 404 тис. тонн (у т.ч. 1 043 тис. тонн або (74,3%) - проєкти відновлювальної енергетики та 361 тис. тонн (25,7%) - проєкти енергоефективної модернізації). Лише за 2020 р. відповідні показники досягнули значень 71 тис. тонн (у т.ч. 18 тис. тонн (25,4%) - проєкти відновлювальної енергетики; 53 тис. т (74,6%) - проєкти енергоефективної модернізації). При цьому, варто зазначити, що частка УКРГАЗБАНКУ у фінансуванні екопроєктів, інших ніж ВДЕ, у 2020 р. збільшилась на 5 в.п (до 33%). Основною причиною цього стало фінансування відповідних проєктів у межах державної програми «5-7-9», активізація фінансового еколізингу та відкриття нової лінії фінансування екопроєктів у межах сталого розвитку (медицина, управління відходами тощо).

Висновки

В Україні досвід залучення коштів для реалізації проектів сталого розвитку через емісію суверенних облігацій поки що відсутній. Проте нині як ніколи гостро стоїть завдання його набуття. Відбудова країни повинна здійснюватись на засадах забезпечення сталого розвитку, а проєкти, які реалізуватимуться, повинні ґрунтуватись на передовому досвіді технологій, «дружніх» до навколишнього середовища. Це стосується як відбудови промислових підприємств, так й житла. При цьому, вважаємо не доцільним здійснювати заходи щодо розробки власної таксономії. Проведений аналіз доводить, що стратегія орієнтації на таксономію ЄС може бути досить ефективною для України в сучасних умовах. Такий підхід виправданий як практикою багатьох країн світу, так й всеосяжністю розроблених класифікацій.

Література:

1. Shalneva, M. S., and Y. V. Zinchenko. 2018. Sustainable Finance as a Way of European Companies' Transition to Green Economy. In International Conference Project “The future of the Global Financial System: Downfall of Harmony, edited by G. Popkova, 1002-1012. Springer.

2. Sustainable debt global state of the market 2021. Prepared by Climate Bonds Initiative. www.climatebonds.net

3. Sustainable Statement ESG 2020. БАНК ЛЬВІВ. /www.banklviv.com/wp- content/uploads/2021/10/Bank-Lviv-Sustainable-Statement-ESG-2020.pdf

4. The time has come. The KPMG Survey of Sustainability. Reporting 2020. Executive summary. KPMG Impact. December, 2020

5. Запровадження нефінансової звітності в контексті імплементації в Україні законодавства ЄС : монографія / Т. І. Єфименко, Л. Г. Ловінська, Я. В. Олійник, Т. А. Бондар, М. В. Кучерява. - Київ: ДННУ «Академія фінансового управління», 2017. - 293 с.

6. Звіт зі сталого розвитку 2020. УКРГАЗБАНК. https://www.ukrgasbank.com/upload/ file/ugb_report_2020.pdf

7. Звіт корпоративної соціальної відповідальності UKRSIBBANK BNP PARIBAS GROUP 2021. https://ukrsibbank.com/wp-content/uploads/2022/08/csr2021_report_ua.pdf

8. Звіт про управління 2020 р. Акціонерне товариство «Дойче Банк ДБУ». https://country.db.com/ukraine/documents/Financial- statements/Management_report_for_2020_ukr.pdf

9. Котляревський Я.В, Троцький Т.В, Дяченко М.О. (2017). Розвиток міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та вирішення глобальних екологічних проблем. Проблеми економіки, № 4. 15-23.

10. Макаренко, І.О., Серпенінова Ю.С. Надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку як гарантія достовірності інформації для стейкхолдерів // Економіка та управління: сучасний стан і перспективи розвитку : збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково- практичної конференції (Одеса, 23-24 листопада 2017 р.). - Одеса: Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2017. - С. 885-887.

11. Прутська, О. (2021). Сучасна політика НБУ щодо розвитку сталого фінансування. Економіка та суспільство, № 34. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-14

12. Смоленніков, Д. О., Буряк, А. В. (2018). Специфіка інформаційних запитів стейкхолдерів у фінансовому секторі в умовах сталого розвитку. Механізм регулювання економіки, №1. 53-61

13. Ставерська, Т. О. Особливості формування фінансового механізму забезпечення сталого розвитку // Розвиток харчових виробництв, ресторанного та готельного господарств і торгівлі: проблеми, перспективи, ефективність : міжнар. наук.-практ. конф., 14 трав. 2020 р. - Харків : ХДУХТ, 2020. - Ч. 2. - C. 65-66.

14. Щорічний звіт SKF 2021 р. Доступно:https://www.skf.com/ua/news-and-

events/news/2022/2022-mar-02-skf-annual-report-2021

References:

2. Sustainable debt global state of the market 2021. Prepared by Climate Bonds Initiative. Retrieved from https://www.climatebonds.net

3. Sustainable Statement ESG 2020. Bank Lviv. Retrieved from https://www.banklviv.com/wp- content/uploads/2021/10/Bank-Lviv-Sustainable-Statement-ESG-2020.pdf [in Ukrainian].

4. The time has come. The KPMG Survey of Sustainability. Reporting 2020. Executive summary. KPMG Impact. December, 2020 [in Ukrainian].

5. Zaprovagennia nefinansovoi zvitnosti v kontexti implementacii v Ukraini zakonodavstva EC : monografia [Introduction of non-financial reporting in the context of the implementation of EU legislation in Ukraine] / Т. Yefimenro, L. Lovinska, Y. Oliynuk, T. Bondar, M. Kucheriava. - Kyiv: DNNU “Academiia finansovoho upravlinnia”, 2017, 293 [in Ukrainian].

6. Zvit zi staloho rozvytku 2020. UKRGAZBANK [Sustainable Statement ESG 2020. Ukrgasbank]. Retrieved from https://www.ukrgasbank.com/upload/file/ugb_report_2020.pdf [in Ukrainian]

7. Zvit korporatyvnoii sicialnoii vidpovidalnosti UKRSIBBANK BNP PARIBAS GROUP 2021 [Corporate social responsibility report UKRSIBBANK BNP PARIBAS GROUP 2021]. Retrieved from https://ukrsibbank.com/wp-content/uploads/2022/08/csr2021_report_ua.pdf [in Ukrainian]

8. Zvit pro upravlinnia 2020 AT “Dojche bank DBU” [Management Report 2020 SC "Deutsche Bank DBU"]. Retrieved from https://country.db.com/ukraine/documents/Financial- statements/Management_report_for_2020_ukr.pdf [in Ukrainian]

9. Kotliarskiy Y., Trotskiiy, Diachenko M. (2017). Rozvytok mijnarodnoho finansuvannia proektiv staloho rozvutku ta vyrishennia ekolohichnyh problem [Development of international financing of sustainable development projects and solutions to global environmental problems]. Problemy ekonomiky - Problems of the economy, 4, 15-23 [in Ukrainian]

10. Makarenko I., Serpeninova Y. (2017). Nadannia vpevnenosti shchodo zvitnosti zi staloho rozvytku yak garantiia dostovirnosti informacii dlia stejkholderiv [Providing confidence in sustainability reporting as a guarantee of the credibility of information for stakeholders] Proceedings from MIIM '17: III Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia “Ekonomika ta upravlinnia” - The Third International Scientific and Practical Conference “Economy and Management” (pp. 885-887). - Odeca [in Ukrainian]

11. Prutska O. (2021). Suchasna polityka NBU shchodo rozvytku staloho finansuvannia [The current policy of the NBU regarding the development of sustainable financing]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 34. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-14 [in Ukrainian]

12. Smolennikov D., Bupiak A. (2018). Spetsyfika informatsiynyh zapytiv steykholderiv u finansovomu sektori v umovah staloho rozvytku [The specificity of information requests of stakeholders in the financial sector in the conditions of sustainable development]. Mehanizm reguliuvannia ekonomiky - Mechanism of economic regulation, 1, 53-61 [in Ukrainian]

13. Staverska T. Osoblyvocti formuvannia finansovoho mehanizmu zabezpechennia staloho rozvytku [Peculiarities of the formation of a financial mechanism for ensuring sustainable development] Proceedings from MTTM '20 : Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia “Rozvytok harchovyh vyrobnytstv, restorannoho ta gotelnoho gospodarstv i torgivli: problem, perspektyvy, efektyvnist” - International Scientific and Practical Conference “ Development of food production, restaurant and hotel industries and trade: problems, prospects, efficiency (pp. 65-66) - Kharkiv : HDUHT [in Ukrainian]

14. Shchorichnyj zvit SKF 2021 p. [Annual report SKF 2021]. Retrieved from: https://www.skf.com/ua/news-and-events/news/2022/2022-mar-02-skf-annual-report-2021 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru