Размещено на http://www.allbest.ru/

Оподаткування підсолоджених цукром напоїв: досвід європейського союзу та можливості для України

Атаманчук Наталія Іванівна,

доктор юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем взаємодії

держави та громадянського суспільства Київського регіонального центру Національної академії правових наук України

Монаєнко Антон Олексійович, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем взаємодії

держави та громадянського суспільства Київського регіонального центру Національної академії правових наук України

Солодкі напої вважаються продуктами, що завдають шкоди здоров'ю, надмірне споживан- ня яких сприяє появі небезпечних захворювань. У зв'язку з цим щорічно у світі збільшується кількість країн, які намагаються вирішити проблему захворюваності населення за допомо- гою фіскальних заходів, запроваджуючи податки на шкідливі харчові продукти та напої.

У статті досліджено особливості оподаткування спеціальним податком солодких напоїв у таких країнах, як: Республіка Польща, Угорщина, Франція, Ірландія, Данія, Фінляндія тощо. Встановлено, що надходження від оподаткування підсолоджених цукром напоїв спрямову- ються на фінансування важливих програм у сфері охорони здоров'я або ж конкретні освіт- ні або громадські цілі, пов'язані з охороною здоров'я. Обґрунтовано необхідність вивчен- ня та впровадження позитивного досвіду країн Європейського Союзу щодо оподаткування акцизним податком напоїв з високим вмістом цукру, кофеїну та штучних підсолоджувачів.

Авторами встановлено, що акцизне оподаткування підсолоджених цукром напоїв має величезний потенціал для нашої держави через здатність підвищити податкові надходжен- ня, одночасно зменшуючи обсяг споживання таких напоїв. Зроблено висновок, що податки на солодкі напої можуть змінити поведінку споживачів, забезпечити наповнення бюджету від їх адміністрування, а також стимулювати виробництво більш корисної продукції. Для Украї- ни податок на підсолоджені цукром напої може стати важливим і ефективним інструментом фіскальної та державної політики у сфері охорони здоров'я. Впровадження акцизного опо- даткування підсолоджених цукром напоїв в Україні потребує залучення до обговорення як державних інституцій, так і громадськості, представників різних організацій та установ зі створенням робочих груп та співпраці економічних експертів, дієтологів, педагогів, пред- ставників батьківських організацій тощо. Передумовою успішного впровадження такого податку в нашій державі повинне стати належне наукове обґрунтування, проведення соціо- логічних досліджень та консультаційних переговорів зі стейкхолдерами, а також ґрунтовно- го аналізу зарубіжного досвіду країн Європейського Союзу. оподаткування солодкий напій охорона здоров'я

The sugary drinks are considered to be harmful to health, excessive consumption of which contributes to the appearance of dangerous diseases. The number of countries is increasing every year in the world trying to solve the problem of morbidity of the population with the help of fiscal measures, introducing taxes on harmful food products and drinks.

The article is dedicated to the peculiarities of taxation with a special tax on sweet drinks in such countries as: the Republic of Poland, Hungary, France, Ireland, Denmark, Finland, etc. Revenues from sugar-sweetened beverage taxes have been found to be used to fund important health programs or specific health-related educational or community goals. The need has been substantiated to study and implement the positive experience of the EU countries regarding the excise tax on drinks with a high content of sugar, caffeine and artificial sweeteners.

The excise taxation of sugar-sweetened beverages has a huge potential for our state due to the ability to increase tax revenues while simultaneously reducing the volume of consumption of such beverages. The taxes on sweet drinks can change the behavior of consumers, ensure the filling of the budget from their administration, and also stimulate the production of more useful products. A tax on sugar-sweetened beverages can become for Ukraine an important and effective tool of fiscal and state policy in the field of health care. The introduction of excise taxation of sugar-sweetened beverages in Ukraine requires the involvement in the discussion of both state institutions and the public, representatives of various organizations and institutions with the creation of working groups and the cooperation of economic experts, nutritionists, representatives of parent organizations, etc. A prerequisite for the successful implementation of such tax in our country should be a proper scientific justification, sociological research and consultative negotiations with the stakeholders, as well as a thorough analysis of the foreign experience of the EU countries.

Key words: taxation, tax on sugar-sweetened beverages, excise tax, foreign experience, European Union, tax legislation.

Підсолоджені цукром напої вважаються продуктами, що завдають шкоди здоров'ю, надмірне споживання яких сприяє появі зайвої ваги та ожирінню, діабету, серце- вих захворювань, карієсу та інших небез- печних захворювань. Задля зменшення споживання та купівлі таких напоїв кра- їни активно запроваджують акцизи на під- солоджені цукром напої. Використання саме податків як фіскальних інструментів з метою регулювання споживання солод- ких напоїв є однією зі світових тенден- цій податкової політики багатьох держав. Зокрема, спеціальний податок на солодкі напої було впроваджено в різних краї- нах світу, а саме: деяких штатах США та країнах Європи - Бельгії, Великобританії, Іспанії (Каталонії), Ірландії, Норвегії, Лат- вії, Португалії, Польщі, Угорщині, Хорватії, Фінляндії та Франції тощо.

У нашій державі відсутня практика оподаткування підсолоджених цукром напоїв, тому питання оподаткування про- дуктів харчування, що є шкідливими для здоров'я, залишається малодослідженим серед вітчизняних учених. Водночас Укра- їна як держава, що уклала з Європейським Союзом Угоду про асоціацію [1], а також отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі має завданням гармонізувати національне законодавство з нормами права Європейського Союзу (далі - ЄС). Детальний аналіз акциз- ного оподаткування із виокремленням тих положень, що мають обов'язковий характер, та положень, які дозволяють державам-членам ЄС самостійно вирішу- вати певні питання набуває великого зна- чення для України.

Окремим питанням акцизного оподат- кування в Україні, а також дослідженням європейської практики оподаткування підсолоджених цукром напоїв приділялася увага у працях М. Голютяк-Пенкальської [2], І. Кравченко [3], І. Комарова [4], В. Макаренка [5], О. Озерчука [6], К. Шва- бія [7] та інших вітчизняних науковців.

Зарубіжні вчені присвятили численні дослідження щодо особливостей оподат- кування підсолоджених цукром напоїв, а саме: K. Brukaіo, K. Kaczmarek, O. Kowalski, P. Romaniuk щодо запровадження податку на підсолоджені цукром напої в Польщі [8]; C.F. Kurz, A.N. Kцnig щодо причинно- наслідкового впливу податків на цукор на продаж безалкогольних напоїв у Фран- ції та Угорщині [9]; Kristine A. Madsen, James Krieger, Xavier Morales проаналізо- вано політику у сфері охорони здоров'я щодо податків на підсолоджені цукром напої [10]; William M.K. Allen, Katrina J. Allen - про оподаткування підсолодже- них цукром напоїв в Австралії [11]; Tom Warshawski -щодо необхідності введення податку на підсолоджені напої в Канаді [12]; Grant E. Donnelly, Paige M. Guge, Ryan T. Howell, Leslie K. John - щодо того, як податок на цукор зменшує купівлю солодких напоїв [13]; оподаткування під- солоджених цукром напоїв вивчали також Carissa Vйliz, Hannah Maslen, Michael Essman, Lindsey Smith Taillie, Julian Savulescu [14], Peter Lloyd and Donald MacLaren [15], L. Sawyer, V.M. Oddo, A. Fretts, M.A. Knox, N. Chan, B.E. Saelens, J.C. Jones-Smith [16].

Водночас постійні зміни вітчизняного податкового законодавства, а також широ- кий перелік підакцизних товарів у світо- вій практиці оподаткування зумовлюють необхідність здійснення подальших нау- кових досліджень у зазначеному напрямі. Набувають актуальності дослідження зарубіжного досвіду оподаткування через наявність останніми роками значних про- цесів реформування специфічного акциз- ного оподаткування.

Метою пропонованої статті є вивчення світового досвіду оподаткування акцизним податком підсолоджених цукром напоїв та визначення можливостей впровадження позитивних аспектів такого оподатку- вання в Україні.

Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує дорослим і дітям зменшити щоденне споживання вільних цукрів до менш ніж 10 відсотків від загального споживання енергії, а подальше скорочення до менш ніж 5 відсотків забезпечує додат- кові переваги для здоров'я. У зв'язку з цим щорічно збільшується кількість країн, які намагаються вирішити проблему захворю- ваності населення за допомогою фіскальних заходів, запроваджуючи податки на харчові продукти та напої, пов'язані зі здоров'ям. Вартовідзначити,щорізнікраїні по-різномуадмініструютьподатокна солодкі напої. Такий податок може бути введений як на виробництво підсолодже- них цукром напоїв, так і у вигляді акцизу на реалізацію уже готової продукції. На сьо- годні більшість податків на цукор у країнах ЄС запроваджені як збори на виробництво та реалізацію солодких напоїв (табл. 1). Вважаємо, що ефективність податків на скорочення споживання шкідливих для здоров'я продуктів харчування і напоїв залежитьвідмеханізмівйоговпливу. Якщо податкові ставки будуть низькими, а податкова база стосуватиметься лише недорогих товарів, то вплив на доходи громадянбуденезначним.Чимвища ставка податку в поєднанні з поступовим її підвищенням та розширенням податко- вої бази, тим більший потенціал впливу на людське здоров'я. Окрім того, широке

Таблиця 1

Податки в країнах ЄС на напої, що містять цукор та штучні підсолоджувачі

застосування синтетичних підсолоджува- чів у виробництві харчових продуктів при- водить до зменшення собівартості такої продукції, що своєю чергою створює недо- бросовісну конкуренцію виробникам ана- логічних харчових продуктів з викорис- танням натуральних компонентів.

Цікавим є досвід Угорщини, яка запро- вадила в 2011 році податок на продукти охорони здоров'я на основі вмісту цукру, солі та метилксантину в упакованих хар- чових продуктах. Учені зазначають про

«стійке скорочення споживання това- рів зі збільшенням податків, і що більше двох третин населення адаптувалися до більш здорових альтернатив, найчастіше мінеральної води, свіжих фруктів і ово- чів, а також трав і спецій. Надходження від податку також відповідали прогнозам і сприяли збільшенню інвестицій у сферу охорони здоров'я [17].

У Польщі структура податку передба- чає додаткову плату за напої з додаван- ням цукрів (моносахариди, дисахариди, продукти харчування, що містять ці речо- вини)абопідсолоджувачі(наприклад, ксиліт, сорбіт або аспартам), а також за напої з додаванням таурину і кофеїну [8]. Поділяємо думку науковців про те, що «цільовеоподаткуванняпідсолоджених цукром напоїв підвищує їхню ціну і при- зводить до зменшення споживання» [12]. Для прикладу, акциз на 1% за унцію в Берклі скоротив споживання солодких напоїв серед жителів з низьким рівнем доходу та етнічних/расових меншин на 21%; продажі неоподатковуваних напоїв зросли на 3,5% через 1 рік після вве- дення податку, продажі води зросли на 15,6%. У Мексиці через 1 рік після вве- дення акцизу на підсолоджені цукром напої, який підняв ціну на такі напої при- близно на 10%, закупівлі підсолодже- них цукром напоїв скоротилися у серед- ньому на 6%; закупівлі бутильованої води зросли на 16,2% від базового рівня [18]. Зарубіжнівчені,оцінюючивплив маркуваннянапридбаннясолодких напоїв, з'ясували, що «введення податку на солодкі напої без внесення податку на цінники не зменшує закупівлю солод- ких напоїв. Однак, зробивши податок помітним,додавшидоцінникафразу «включає податок на солодкі напої», значно зменшив закупівлю солодких напоїв. Ці результати свідчать про те, що податки на солодкі напої можуть бути неефектив- ними для зменшення закупівлі солодких напоїв, якщо вони не будуть зроблені без- посередньо на цінниках» [13].

В Україні практика акцизного оподат- кування підсолоджених цукром напоїв на сьогодні відсутня, а питання оподатку- вання продуктів харчування із високим вмістом жиру, цукру і солі, що є шкідли- вими для здоров'я, залишається мало- дослідженим серед вітчизняних учених. Окремі пропозиції щодо оподаткування продукції, що містить цукор, зокрема солодких газованих напоїв висловлює І. Комарова [4, с. 78] та І. Кравченко [3, с. 178] щодо оподаткування солод- ких безалкогольних напоїв. Науковець К. Швабій вважає солодкі безалкогольні напої «основним резервом збільшення податкових надходжень від сплати акциз- ного податку». Йдеться про напої із висо- ким вмістом цукру: солодкі газовані напої; енергетичні напої; спортивні напої; холодний чай; солодкі кавові напої; будь- які інші напої, до яких додані цукроза чи фруктоза [7, с. 159]. В. Макаренко також обґрунтовує необхідність розширення фіс- кального потенціалу акцизного податку шляхом впровадження акцизних податків на солодкі безалкогольні напої, що, «крім фіскального ефекту, дозволить досягти інтерналізації екстерналій від надмірного споживання, скоротити кількість хворих на цукровий діабет та осіб, які мають над- лишкову вагу» [5, с. 10].

Про намір введення податку на солодкі газовані напої в нашій державі було зазна- чено головою Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допо- моги та медичного страхування Михайлом Радуцьким [19].

Зауважимо, що оподаткування енерге- тичних напоїв було запропоновано зако- нопроєктами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження ставок акцизного збору на енергетичні напої» від 24 квітня 2015 року

№ 2740 [20] та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо опо- даткування акцизним податком окремих товарів» від 07 серпня 2017 року № 7019 [21], які так і не були прийняті.

Аналізуючи статистичні дані Державної служби статистики України, можна дійти висновку щодо постійного зростання обся- гів роздрібного ринку реалізації безалко- гольних напоїв протягом 2017-2021 років, зокрема: у 2017 році обсяги їх роздріб- ної торгівлі становили 12902,3 млн грн, у 2018 році - 16171,3 млн грн, у 2019 році - 19145,5 млн грн, у 2020 році - 20874,8 млн грн, у 2021 році - 25301,3 млн грн [22]. Вважаємо, що акцизне оподаткування підсолоджених цукром напоїв має величез- ний потенціал у нашій державі, особливо з огляду на його здатністьпідвищити податкові надходження, одночасно змен- шуючи обсяг споживання таких напоїв. Окрім того, як свідчить практика застосу- вання подібного податку на тютюнові та алкогольні вироби, електронні сигарети та рідини, що використовуються в електро- нних сигаретах, Україна має досвід щодо розробки, впровадження та адміністру- вання акцизів на товари, що негативно впливають на здоров'я населення.

На думку аналітиків, «впровадження простого, легкого в адмініструванні єди- ного специфічного податку в розмірі 4 грн за літр (що дорівнює приблизно 20% ціни) на підсолоджені цукром напої може при- нести від 5,1 до 7,8 млрд грн на рік і сут- тєво збільшити державні податкові над- ходження; адже ця сума еквівалентна від 0,7% до 1,0% державних податкових над- ходжень у 2019 році. Це також приведе до зменшення обсягу споживання оподат- ковуваних підсолоджених цукром напоїв до 21%» [23, с. 40].

Основною метою оподаткування під- солоджених цукром напоїв у країнах ЄС є поліпшення здоров'я. Однак, незважа- ючи на економічну ефективність таких податків, вплив на здоров'я населення буде залежати від зміни саме спожи- вання оподатковуваних напоїв, перехід на інші більш корисні напої. Другою метою податкової політики щодо підсолоджених цукром напоїв є отримання доходів для задоволення важливих потреб громадян. Так, у Філадельфії надається допомога гро- мадським школам щодо медичних послуг та професійного навчання; а здійснення модернізацій у парках, базах відпочинку та бібліотеках є пріоритетами фінансування.

Сіетл збільшує доступ до здорової їжі шля- хом субсидування закупівель фруктів та овочів і розширення субсидій на догляд за дітьми та програм, що підтримують ранній розвиток дитини. Багато заходів, що під- тримуються податками в Берклі, включа- ють програмування харчування в школах, розширення доступу до послуг з охорони здоров'я порожнини рота та профілактику діабету. Ці програми орієнтовані на ті самі громади, які найбільше страждають від впливу підсолоджених цукром напоїв та нерівності в галузі охорони здоров'я [24].

Висновки

Практикасправляння податків на цукор у країнах ЄС, а також численні дослідження зарубіжних учених у цій сфері дозволяють зробити висно- вок, що податки на підсолоджені цукром напої можуть змінити поведінку спожи- вачів, забезпечити наповнення бюджету від їх адміністрування, а також стимулю- вати виробництво більш корисної продук- ції. Для України податок на підсолоджені цукром напої може стати важливим і ефек- тивним інструментом фіскальної та дер- жавної політики у сфері охорони здоров'я. Однак впровадження такого податку потребує ретельного вивчення зарубіж- ного досвіду щодо того, які саме напої під- лягатимуть оподаткуванню, чи змінювати- меться ставка податку залежно від вартості одиниці підсолодженого цукром напою, ічизмінюватиметьсяставкаподатку з часом. Окрім того, податки на підсоло- джені цукром напої повинні стати дже- релом фінансування важливих програм у сфері охорони здоров'я, спрямовуватися на конкретні освітні або громадські цілі, пов'язані з охороною здоров'я, як це від- бувається у Республіці Польща, Угорщині. Впровадженняакцизногооподат- куванняпідсолодженихцукромнапоїв в Україні потребує залучення до обгово- рення як державних інституцій, зокрема, Міністерства фінансів України, Міністер- ства охорони здоров'я, Міністерства освіти інаукиУкраїни,Міністерствамолоді і спорту України, так і громадськості, пред- ставників різних організацій та установ зі створенням робочих груп та співпраці еко- номічних експертів, дієтологів, педагогів, представниківбатьківськихорганізацій тощо. Передумовою успішного впровадження такого податку в нашій державі повинно стати належне наукове обґрун- тування, проведення соціологічних досліджень та консультаційних переговорів зі стейкхолдерами, а також ґрунтовного аналізу зарубіжного досвіду країн ЄС.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Євро- пейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 30 листопада 2015 року № 984_011. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 01.09.2022).

2. Голютяк-Пенкальска М.В. Цукровий податок в Європі. Крок до здорового способу життя чи новий податковий тягар. Актуальні проблеми реформування сучасного законодав- ства : матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 14-15 вересня 2018 року). Херсон : Видавництво «Молодий вчений», 2018. С. 42-26.

3. Кравченко І.С. Акцизний податок на солодкі безалкогольні напої. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України : збірник матеріалів ІІІ науково-прак- тичного круглого столу, 15 травня 2020 р. Ірпінь : НДІ фіскальної політики, 2020. С. 175-178.

4. Комарова І.В. Акцизне оподаткування в Україні у контексті європейських тенденцій.

Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2017. № 1 (37). С. 73-78.

5. Макаренко В.В. Податкове регулювання ринку підакцизних товарів в Україні : авто- реф. дис. канд. ек. наук : 08.00.08. Ірпінь, 2021. 20 с.

6. Озерчук О.В. Досвід застосування негармонізованих акцизних податків у Федеративній Республіці Німеччина. Економіка та держава. 2021. № 9. С. 60-67.

7. Швабій К. Пріоритети податкової політики держави в Україні. Світ фінансів. 2021.

№ 1(66). С. 149-162.

8. Brukaіo K., Kaczmarek K., Kowalski O. and Romaniuk P. Implementation of sugar-sweetened beverages tax and its perception among public health stakeholders. A study from Poland. Front. Nutr. 2022. 9: 957256. DOI: 10.3389/fnut.2022.957256.

9. Kurz C.F., Kцnig A.N. The causal impact of sugar taxes on soft drink sales: evidence from France and Hungary. Eur J Health Econ. 22, 905-915. 2021. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10198-021-01297-x.

10. Kristine A. Madsen, James Krieger, Xavier Morales. Sugar-Sweetened Beverage Taxes Emerging Evidence on a New Public Health Policy. JAMA. 2019. 321(18):1777-1779. DOI: 10.1001/jama.2019.5344.

11. William M.K. Allen, Katrina J. Allen. Should Australia tax sugar-sweetened beverages?

Journal of Paediatrics and Child Health. 56. 2020. 8-15.

12. Warshawski Tom. The need for Canada to tax sugar-sweetened beverages. Canadian Medical Association journal. 08/2018. 32. E966-E966.

13. Grant E. Donnelly, Paige M. Guge, Ryan T. Howell, Leslie K. John. A Salient Sugar Tax Decreases Sugary-Drink Buying. Psychological Science. 2021. Volume: 32 Issue: 11, Pp. 1830-1841.

14. Carissa Vйliz, Hannah Maslen, Michael Essman, Lindsey Smith Taillie, Julian Savulescu. Sugar, Taxes, & Choice. Hastings Center Report 49, No. 6 (2019): 22-31. DOI: 10.1002/ hast.1067.

15. Peter Lloyd and Donald MacLaren. Should We Tax Sugar and If So How? The Australian Economic Review, 03/2019. Vol. 52, No. 1, Pp. 19-40.

16. Sawyer L., Oddo V.M., Fretts A., Knox M.A., Chan N., Saelens B.E., Jones-Smith J.C. Impacts of the Seattle Sweetened Beverage Tax on the Perceived Healthfulness of Sweetened Beverages. Nutrients. 2022, 14, 993.

17. Duplaga Mariusz. The Acceptance of Key Public Health Interventions by the Polish Population Is Related to Health Literacy, But Not eHealth Literacy. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. 17, No. 15: 5459. URL: https://doi.org/10.3390/ ijerph17155459.

18. Lisa M. Powell, Matthew L. Maciejewski. Taxes and Sugar-Sweetened Beverages. JAMA.

2018. 319(3): 229-230. DOI: 10.1001/jama.2017.19522.

19. В Україні можуть запровадити податок на цукор. URL: https://fbc.ua/news/ekonomika- uk/v-ukrayini-mozhut-zaprovaditi-podatok-na-tsukor/ (дата звернення: 01.09.2022).

20. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження ставок акцизного збору на енергетичні напої : проєкт Закону України від 24 квітня 2015 року

№ 2740. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54945. (дата звер- нення: 01.09.2022).

21. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акциз- ним податком окремих товарів : проєкт Закону України від 07 серпня 2017 року № 7019. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62396. (дата звернення: 01.09.2022).

22. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/oper_new.html (дата звернення: 01.09.2022).

23. Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні: оцінка наслідків запро- вадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої на ціну, обсяг споживання та доходи від податків. Копенгаген : Європейське регіональне бюро ВООЗ. 2021. 42 с.

24. Kristine A. Madsen, James Krieger, Xavier Morales. Sugar-Sweetened Beverage Taxes Emerging Evidence on a New Public Health Policy. JAMA. 2019. 321(18): 1777-1779. DOI: 10.1001/jama.2019.5344.

Размещено на Allbest.ru