Особливості системи оподаткування і державної підтримки суб’єктів туристичної індустрії у зв'язку із поширенням COVID-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості системи оподаткування і державної підтримки суб'єктів туристичної індустрії у зв'язку із поширенням COVID-19

Худавердієва Вікторія Анатоліївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Державний біотехнологічний університет, м. Харків

Анотація

В статті розглянуто особливості системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності в галузі туризму. У туризмі переплетені практично всі види обслуговування споживача. Туристська індустрія в собі засоби розміщення, транспортні засоби, об'єкти громадського харчування, розважальні, пізнавальні, ділові, оздоровчі, спортивні і інші організації, що здійснюють екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів. У туристській індустрії виділяють туроператорську або турагентьску діяльність. Туроператор формує, просуває і реалізує туристський продукт. Турагент тільки просуває і реалізує. Отже, в процесі туроператорської діяльності представляється пакет послуг, а турагент тільки реалізує чужі путівки на комісійній основі. Стаття присвячена дослідженням норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій" від 4 листопада 2020 року № 962-ІХ (далі - Закон № 962), яким запроваджено податкові преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19

Ця подія привела до безпрецедентних проблем у світовій економіці. Оголила та загострила існуючі проблеми людства. Крім того, пандемія СОУГО-19 ще раз довела потужний потенціал цифрових технологій, як в позитивних перетвореннях на благо людства, так і в здатності їх посилювати існуючі протиріччя в суспільстві та загострювати економічну й іншу нерівність. В останні роки туристична галузь стала важливим соціальним і політичним явищем, що здійснює вплив на економіку багатьох розвинених країн. Наразі ще занадто рано робити висновки щодо впливу пандемії на соціальний, економічний стан країн та ті геополітичні потрясіння і зміни, які можуть чекати людство попереду. закон туризм оподаткування

Ключові слова: туристична індустрія, система оподаткування, податок на додану вартість, податок на прибуток.

Khudaverdiyeva Viktoriya Anatolyivna Cand. econom. Science, docent of State biotechnological university (SBTU), Kharkiv

FEATURES OF THE TAXATION SYSTEM AND STATE SUPPORT OF TOURIST INDUSTRY ENTITIES IN CONNECTION WITH THE SPREAD OF COVID-19

Abstract: The article considers the peculiarities of the system of taxation of business entities in the field of tourism. Almost all types of customer service are intertwined in tourism. Structured on certain indications, they collectively form the tourist industry. Tourism industry combines the means of accommodation, transportation, catering, and entertainment, educational, business, health, sports and other organizations providing excursions and guide service. They distinguished tour operator or travel agent activity. The tour operator forms, promotes and sells a tourist product. Travel agent only promotes and sells. Thus, in the process of tour operator activities, a package of services is presented, and the travel agent only sells other people's vouchers on a commission basis. The article is devoted to the study of the Law of Ukraine "On Amendments to the Tax Code of Ukraine on State Support of Culture, Tourism and Creative Industries" of November 4, 2020 № 962-IX (hereinafter - Law № 962), which introduced tax preferences to support culture, creative industries, tourism, small and medium-sized businesses in connection with the restrictive measures related to the spread of COVID-19.

This event has led to unprecedented problems in the world economy. Exposed and exacerbated the existing problems of mankind. In addition, the COVID-19 pandemic has once again demonstrated the powerful potential of digital technologies, both in positive transformations for the benefit of humanity and in their ability to exacerbate existing contradictions in society and exacerbate economic and other inequalities. In recent years, the tourism industry has become an important social and political phenomenon that affects the economies of many developed countries. It is still too early to draw conclusions about the impact of the pandemic on the social and economic condition of countries and the geopolitical upheavals and changes that may await humanity ahead.

Keywords: tourism industry, taxation, value added tax, income tax.

Постановка проблеми. В останні роки туристична галузь стала важливим соціальним і політичним явищем, що здійснює вплив на економіку багатьох розвинених країн Для більшості країн світу 2020 рік запам'ятається як рік, виникнення пандемії, яка з'явилась внаслідок поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV. Ця подія привела до безпрецедентних проблем у світовій економіці. Ця подія привела до безпрецедентних проблем у світовій економіці. Оголила та загострила існуючі проблеми людства. Крім того, пандемія СОУГО-19 ще раз довела потужний потенціал цифрових технологій, як в позитивних перетвореннях на благо людства, так і в здатності їх посилювати існуючі протиріччя в суспільстві та загострювати економічну й іншу нерівність. Наразі ще занадто рано робити висновки щодо впливу пандемії на соціальний, економічний стан країн та ті геополітичні потрясіння і зміни, які можуть чекати людство попереду. Проте, вже зараз можна стверджувати, що пандемія внаслідок СОУГО-19 стала своєрідним водорозділом між минулим та сьогоденням. Для світу настав переломний момент в управлінні технологіями, а триваюча пандемія надає цим питанням ще більшої невідкладності [ 1] .

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для прийняття урядами та бізнесом правильних стратегій, а для аналітиків та окремих громадян можливість прогнозувати ситуацію, потрібні відповідні орієнтири і показники, які як мінімум вкажуть на основні світові тенденції та виклики. Ось чому настільки довгоочікуваними були напрацювання про глобальну конкурентоспроможність економік та цифрових технологій таких провідних міжнародних інституцій як: Всесвітній економічний форум [2], Інститут розвитку менеджменту [3], Всесвітній банк, ЄБРР, організації при ООН, які запропонували нові методики досліджень процесів конкурентоспроможності світової економіки в рамках пандемії СОУГО-19 та глобальної цифрової трансформації [1].

Мета статті. Вивчити особливості системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності в галузі туризму. Зокрема вплив податку на додану вартість на діяльність суб'єктів підприємництва в туризмі при обчисленні бази оподаткування в процесі їх господарської діяльності через механізм формування і погашення податкового кредиту. Визначено можливі варіанти нарахування податкових зобов'язань за постачання кожного окремого туристичного продукту для туроператора.

Виклад основного матеріалу. Туристична діяльність, згідно Закону України "Про туризм" - це діяльність юридичних та фізичних осіб, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність [4]. Відповідно до суб'єктів, що здійснюють туристичну діяльність відносяться: туристичні оператор та туристичні агенти.

Туроператори - юридичні особи, створені згідно із чинним законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. А турагенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг [4].

Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності визначено п. 1-7 ст. 207 Податкового кодексу України [4]. Цією статтею встановлюються особливості оподаткування туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.

Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) [4].

Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) [4].

Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб'єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг[4].

Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги) [4]. Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора. Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному Податковим Кодексом[4].

Датою виникнення податкових зобов'язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги). Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною. Ставка податку, визначена у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього розділу, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2207.5 цієї статті [4].

Туроператор як юридична особа - підприємство, може обрати як загальну систему оподаткування так і третю групу спрощеної системи оподаткування. У разі обрання спрощеної системи оподаткування, то відповідно до Податкового кодексу України ставка єдиного податку - 3 % доходу для платників ПДВ та 5 % доходу для неплатників ПДВ [4]. При цьому обсяг доходу такого суб'єкта господарювання протягом календарного року не повинен перевищувати 5 млн. грн. Туроператорам на загальній системі оподаткування, які не є платниками ПДВ, потрібно враховувати те, що при досягненні загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, поставлених протягом останніх 12 календарних місяців, 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) вони зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ. Водночас туроператор, який не досяг цього обсягу, має право добровільно зареєструватися платником ПДВ [5].

Що стосується турагентів, які зареєстровані як юридичні особи, то вони мають можливість обирати ті самі варіанти системи оподаткування, що туроператори.

Якщо турагенти зареєстровані як фізичні особи підприємці (ФОП) то вони теж можуть обрати як загальну систему так і спрощену систему оподаткування.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" [6] з 01 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6 000 гривень, з 01 грудня 2021 року - 6 500 гривень. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2 270 гривень, з 01 липня - 2 379 гривень, з 01 грудня - 2 481 гривня. Виходячи з приведених показників, суми податків та внесків для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку у 2021 році складатимуть:

Для ФОП I групи єдиний податок становитиме 227 грн. тобто 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року.

Для ФОП II групи єдиний податок - 1 200 гривень 20% - від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня 2021 року [5].

У разі обрання турагентом-фізичною особою підприємцем загальної системи оподаткування необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 % та 1,5 % військового збору із суми чистого оподатковуваного доходу, тобто різниці між загальним оподатковуваним доходом (виручкою від реалізації товарів, робіт або послуг у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності. Для підприємців які є платниками податку на додану вартість (ПДВ) не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів або послуг наголошується в Податковому кодексі України [5].

Окремо варто відзначити, що фізичні особи підприємці мають право надавати послуги лише іншим платникам єдиного податку. Але якщо тур агент - фізична особа підприємець надає посередницькі послуги туроператорам або іншим суб'єктам туристичної діяльності, які найчастіше перебувають на загальній системні оподаткування, то в такому разі він не має права перебувати на другій групі платників єдиного податку.

Законом України від 04.11.2020 р. №962-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій"[7] запроваджено податкові преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби СОУГО-19. Цей закон набрав чинності 23.12.2020, крім окремих його норм. Закон №962 опубліковано у офіційному виданні "Голос України" від 22.12.2020 №237. Законом №962, зокрема п. 140.4 ПКУ доповнено новим пп. 140.4.8, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності [7].

Також п. 140.5 ПКУ доповнено пп. 140.5.16, відповідно до якого фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності [5,8].

Крім того, пп. "б" пп. 164.2.17 ПКУ доповнено абзацом четвертим, відповідно до якого також не вважається додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов'язані з участю такого платника ПДФО у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку[5,7,8].

Статтю 170 ПКУ доповнено новим п. 170.7-1. Нормами п. 170.7-1 встановлено, що [5,7]:

- не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника ПДФО дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків (пп. 170.7-1.1 ПКУ).

- податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти - надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. "б" п. 176.2 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у податковому розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента - надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення) (пп. 170.7-1.2 ПКУ) [5,7].

У разі якщо платником ПДФО повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу податкову декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (пп. 170.7-1.5 ПКУ) [5,7,8 ].

В Законі України "Про туризм" визначено, що туристичний продукт -це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, що реалізується за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції)[4].

Тому в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту, призначеного для його споживання як на території України (внутрішній туризм) так й за її межами (міжнародний туризм), базою оподаткування є винагорода. І визначається ця винагорода як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок створення такого туристичного продукту [9].

Проте в методиці розрахунку обсягів туристичної діяльності зазначено, що туристичні послуги поділяються на характерні та супутні. Характерні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам. Супутні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам [10].

Вказані послуги входять до вартості туристичного продукту і вираховуються під час визначення бази оподаткування ПДВ у туроператора. І не має значення, на яких умовах туроператор їх отримує від своїх постачальників - за прямими договорами чи агентськими. Якщо послуги отримано від нерезидента й оплачуються в іноземній валюті, їх вартість визначають за правилами, передбаченими в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку [11]. Дане Положення регламентує наступні умови:

¦ за попередньою оплатою, перераховують виходячи з курсу Національного банку України, що встановлений на дату перерахування попередньої оплати нерезиденту;

¦ без попередньої оплати, перераховують виходячи з курсу Національного банку України, що встановлений на дату фактичного отримання послуг [12].

Датою виникнення податкових зобов'язань у туристичного оператора під час постачання туристичного продукту або туристичної послуги, відповідно до статті 207 Податкового кодексу України, є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту або туристичної послуги [5].

Таким документом є акт наданих послуг, який як правило оформлюють, якщо туристичний продукт постачається через турагента. Дата постачання туристичної послуги обов'язково зазначається в договорі на туристичне обслуговування. В якому, відповідно до Закону України "Про туризм", зазначають також строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування [4].

З 1 січня 2021 року Законом № 962 для суб'єктів господарювання зі сфери культури, креативних індустрій та туризму запроваджені такі пільги:

1) Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини (пункт 197.25 статті 197 розділу

V Кодексу).

2) Застосовується ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із [7]:

- показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів (абзац четвертий підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу);

- показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами (абзац п'ятий підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу);

- розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (абзац шостий підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу);

- тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) (абзац сьомий підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 розділу

V Кодексу) [13].

Згідно пункту 74 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) може бути застосована лише готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, діяльність яких належить до класу 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010. У разі, якщо зазначені послуги надаються в інших об'єктах (засобах) тимчасового розміщення, зокрема, в таких, що перераховані в інших класах групи 55 (55.2, 55.3, 55.9), то до операцій з постачання таких послуг застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків. Ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків застосовується до зазначених операцій, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на період з 1 січня 2021 року [5,7,13].

Суб'єктам господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), з метою визначення правомірності застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання таких послуг слід керуватися:

1. Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР "Про туризм" (з урахуванням внесених змін та доповнень) [4];

2. Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) [14];

3. Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 23 грудня 2011 року № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень) [15];

4. Методологічними положеннями щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 14 грудня 2006 року № 607 (з урахуванням внесених змін та доповнень) [16];

5. Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року № 19 (з урахуванням внесених змін та доповнень) [13,17].

Так, ДК 009:2010 відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. В свою чергу, з урахуванням вимог Наказу № 396:

1) Такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.

2) Такий клас включає діяльність з розміщування у: готелях; курортних готелях; готелях класу люкс; мотелях.

3) Такий клас не включає надання в оренду будинків, упоряджених або не упоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін [13].

Закон № 324 та Правила № 19 визначають готель як підприємство. Згідно зі статтею 62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою. Тому операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що здійснюються фізичними особами - підприємцями, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Стосовно переліку послуг, які належать до категорії послуг з тимчасового розміщування (проживання), слід враховувати вимоги Закону № 324 та Правил № 19, згідно з якими [13]:

готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором;

додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

Готелі і подібні засоби тимчасового розміщування можуть бути як окремими юридичними особами, так і входити до складу юридичних осіб як їх структурні підрозділи.

Висновки

Туризм є джерелом доходу будь якої держави. Оподаткування туристичної діяльності має істотний вплив на добробут країни. Туристична діяльність, як і будь яка інша діяльність, підлягає оподаткуванню. В свою чергу оподаткування являє собою законодавчо врегульований процес встановлення та утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, а також порядок сплати нарахованих сум податків. Чинне законодавство України пропонує суб'єктам туристичної діяльності дві системи оподаткування: загальну та спрощену систему. Загальна система передбачає сплату податку на прибуток та податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків та зборів, які сплачуються відповідно до обраного виду діяльності. Спрощена система оподаткування представлена єдиним податком та трьома групами оподаткування [18].

Прояв регулюючої функції податків залежить від прийняття рішень з наступних питань. Це визначення: об'єкта оподаткування, ставок податків, термінів сплати податків, джерел сплати податків, надання пільг. [19] При цьому сплата податків суб'єктами господарювання забезпечуючи формування доходів державного бюджету, одночасно справляє вплив на їх діяльність. Цей вплив пов'язаний використанням податків для регулювання діяльності їх платників, тобто з використанням регулюючої функції податків.

Література

1. Департамент розвитку електронних комунікацій. Конкурентоспроможність України 2020-2021. Адміністрація Державної служби соціального зв'язку та захисту інформації України. URL:

2. Всесвітній економічний форум (WEF) - міжнародна неурядова організація, діяльність якої направлена на розвиток міжнародної співпраці в глобальному масштабі, а також на рівні окремих регіонів та сфер діяльності. URL: http://www. vsesvitniy_ ekonomichnyy_forum (WEF)

3. Інститут менеджменту (IMD) - провідний Європейський інститут, який з 1996 року проводить самостійно, без WEF та на основі своєї методики, дослідження конкурентоспроможності країн. URL: http:// www. instytut_menedzhmentu_(IMD)

4. Закон України "Про туризм" від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua

5. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua

6. Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". URL: https://zakon.rada.gov.ua

7. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій від 04.11.2020 р. № 962-IX". URL: https://zakon.rada.gov.ua

8. Податкові пільги для туризму та культури: як вони працюють? Дебет-кредит. URL: http://www. news.dtkt.ua

9. Liubitseva, O.O. Rynok turystychnykh posluh [Market of tourist services ], Al'terpres, Kyiv, Ukraine. (2002)

10. Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності, затверджена наказом Державної туристичної адміністрації України, Державного комітету статистики України від 12.11.2003 р. № 142/394. (2002) URL: https://zakon.rada.gov.ua

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193 URL: https://dtkt.com.ua

12. Вісник "Офіційно про податки". URL: https://www. dtkt.com.ua

13. Державна податкова служба України. Інформаційний лист №18. Щодо державної підтримки. Дебет-кредит. URL: https://www. news.dtkt.ua

14. Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень). URL: https://zakon.rada.gov.ua

15. Методологічні основи та пояснення до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 23 грудня 2011 року № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень). URL: https://zakon.rada.gov.ua

16. Методологічні положеннями щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 грудня 2006 року № 607 (з урахуванням внесених змін та доповнень). URL: https ://zakon.rada .gov.ua

17. Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року № 19 (з урахуванням внесених змін та доповнень). URL: https://zakon.rada.gov.ua

18. Діденко А.В. "Система оподаткування туристичного бізнесу в Україні" . Економіка. Управління. Інновації. 2010. №1 (3). С.236-245.

19. Поддєрьогін А.М. Податок на додану вартість та його вплив на діяльність суб'єктів підприємництва. URL:https://www.core.ac.uk/download/pdf714714813.pdf

20. References:

21. Departament rozvytku elektronnykh komunikatsiy. Konkurentospromozhnist Ukrayiny 2020-2021. Administratsiya Derzhavnoyi sluzhby sotsialnoho zvyazku ta zakhystu informatsiyi Ukrayiny [Department of Electronic Communications Development. Competitiveness of Ukraine 2020-2021. Administration of the State Service of Social Communication and Information Protection of Ukraine]. Retrieved from: http:// www.dstszi.gov.ua [in Ukrainian].

22. Vsesvitniy ekonomichnyy forum (WEF) - mizhnarodna neuryadova orhanizatsiya, diyalnist yakoyi napravlena na rozvytok mizhnarodnoyi spivpratsi v hlobalnomu masshtabi, a takozh na rivni okremykh rehioniv ta sfer diyalnosti [The World Economic Forum (WEF) is an international non-governmental organization whose activities are aimed at the development of international cooperation on a global scale, as well as at the level of individual regions and spheres of activity[. Retrieved from: http://www. Vsesvitniy ekonomichnyy forum (WEF) [in Ukrainian].

23. Instytut menedzhmentu (IMD) - providnyy Yevropeyskyy instytut, yakyy z 1996 roku provodyt samostiyno, bez WEF ta na osnovi svoyeyi metodyky, doslidzhennya konkurentospromozhnosti krayin [The Institute of Management (IMD) is a leading European institute that, since 1996, has been conducting research on the competitiveness of countries independently, without the WEF and on the basis of its methodology]. Retrieved from: http:// www. Instytut menedzhmentu (IMD) [in Ukrainian].

24. Zakon Ukrayiny "Pro turyzm" vid 15 veresnya 1995 roku № 324/95-VR [Law of Ukraine "On Tourism" dated September 15, 1995 No. 324/95-VR.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

25. Podatkovyy kodeks Ukrayiny vid 2 hrudnya 2010 roku № 2755-VI (iz zminamy i dopovnennyamy) [Tax Code of Ukraine dated December 2, 2010 No. 2755-VI (as amended)] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

26. Zakon Ukrayiny "Pro Derzhavnyy byudzhet Ukrayiny na 2021 rik" [Law of Ukraine "On the State Budget of Ukraine for 2021"] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

27. Zakon Ukrayiny "Pro vnesennya zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrayiny shchodo derzhavnoyi pidtrymky kultury, turyzmu ta kreatyvnykh industriy vid 04.11.2020 r. № 962-IX" [Law of Ukraine "On Amendments to the Tax Code of Ukraine on State Support of Culture, Tourism and Creative Industries dated November 4, 2020 No. 962-IX"] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

28. Podatkovi pilhy dlya turyzmu ta kultury: yak vony pratsyuyut? [Tax incentives for tourism and culture: how do they work?]. Debet-kredyt. Retrieved from: http://www. news.dtkt.ua

29. Liubitseva, O.O. (2002). Rynok turystychnykh posluh [Market of tourist services], Al'terpres, Kyiv, Ukraine [in Ukrainian].

30. Metodyka rozrakhunku obsyahiv turystychnoyi diyalnosti (2002), zatverdzhena nakazom Derzhavnoyi turystychnoyi administratsiyi Ukrayiny, Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrayiny vid 12.11.2003 r. № 142/394 [The methodology for calculating the volumes of tourist activity, approved by the order of the State Tourism Administration of Ukraine, the State Statistics Committee of Ukraine dated 11/12/2003 No. 142/394.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

31. Polozhennya (standart) bukhhalterskoho obliku 21 "Vplyv zmin valyutnykh kursiv", zatverdzhene nakazom Minfinu vid 10.08.2000 r. № 193 [Regulation (standard) of accounting 21 "Effect of changes in exchange rates", approved by order of the Ministry of Finance dated August 10, 2000 No. 193]. Retrieved from: https://dtkt.com.ua [in Ukrainian].

32. Visnyk "Ofitsiyno pro podatky". [Bulletin "Officially about taxes"]. Retrieved from: https://www. dtkt.com.ua [in Ukrainian].

33. Derzhavna podatkova sluzhba Ukrayiny. Informatsiynyy lyst №18. Shchodo derzhavnoyi pidtrymky. [State Tax Service of Ukraine. Information sheet No. 18. Regarding state support] Debet-kredyt. Retrieved from: https://www. news.dtkt.ua [in Ukrainian].

34. Natsionalnyy klasyfikator Ukrayiny "Klasyfikatsiya vydiv ekonomichnoyi diyalnosti DK 009:2010", zatverdzhenym nakazom Derzhspozhyvstandartu Ukrayiny vid 11 zhovtnya 2010 roku № 457 [National Classifier of Ukraine "Classification of types of economic activity DK 009:2010", approved by order of the Derzhspozhivstandard of Ukraine dated October 11, 2010 No. 457 (taking into account the changes and additions made to it)] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

35. Metodolohichni osnovy ta poyasnennya do pozytsiyi Klasyfikatsiyi vydiv ekonomichnoyi diyalnosti, zatverdzheni nakazom Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrayiny vid 23 hrudnya 2011 roku № 396 (z urakhuvannyam vnesenykh zmin ta dopovnen) [Methodological bases and explanations for the position Classification of types of economic activity, approved by the order of the State Statistics Committee of Ukraine dated December 23, 2011 No. 396 (taking into account the introduced changes and additions)] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

36. Metodolohichni polozhennyamy shchodo vyznachennya osnovnoho vydu ekonomichnoyi diyalnosti pidpryyemstva, zatverdzheni nakazom Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrayiny vid 14 hrudnya 2006 roku № 607 (z urakhuvannyam vnesenykh zmin ta dopovnen) [Methodological regulations regarding the definition of the main type of economic activity of the enterprise, approved by the order of the State Statistics Committee of Ukraine dated December 14, 2006 No. 607 (taking into account the introduced changes and additions)] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

37. Pravyla korystuvannya hotelyamy y analohichnymy zasobamy rozmishchennya ta nadannya hotelnykh posluh, zatverdzheni nakazom Derzhavnoyi turystychnoyi administratsiyi Ukrayiny vid 16 bereznya 2004 roku № 19 (z urakhuvannyam vnesenykh zmin ta dopovnen)[ Rules for the use of hotels and similar means of accommodation and provision of hotel services, approved by the order of the State Tourism Administration of Ukraine dated March 16, 2004 No. 19 (taking into account the introduced changes and additions)] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

38. Didenko, A.V.(2010). Systema opodatkuvannya turystychnoho biznesu v Ukrayini [Taxation system of tourism business in Ukraine. Economy. Management. Innovations]. Ekonomika. Upravlinnya. Innovatsiyi. №1 (3).(pp.236-245) [in Ukrainian].

39. Poddyerohin, A.M. (2022). Podatok na dodanu vartist ta yoho vplyv na diyalnist subyektiv pidpryyemnytstva. [Value added tax and its impact on the activities of business entities]. Retrieved from:https://www.core.ac.uk/download/pdf/14714813.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru