Виклики партисипативного бюджетування: комплексний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університету імені Василя Стефаника

ВИКЛИКИ ПАРТИСИПАТИВНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ: КОМПЛЕКСНИЙ ОГЛЯД

Буртняк Іван Володимирович професор, доктор

економічних наук, професор

кафедри економічної кібернетики

Ходан Максим Анатолійович аспірант

Анотація

Дослідження ролі місцевих бюджетів в економічному та соціальному розвитку України, завжди було одним із важливіших напрямів у фінансовій науці. Бюджет участі став перспективним підходом до залучення громадян до процесу прийняття рішень щодо державних фінансів. Залучаючи громадян безпосередньо до розподілу ресурсів, бюджет участі прагне підвищити прозорість, підзвітність та інклюзивність у бюджетних рішеннях. У цій статті представлено поглиблений аналіз проблем, пов'язаних з ініціативами партисипативного бюджетування. Використовуючи висновки з широкого кола наукової літератури та прикладів, ми досліджуємо ключові перешкоди, які заважають успішному впровадженню та ефективному функціонуванню бюджету участі. Крім того, ми пропонуємо потенційні стратегії подолання цих проблем і сприяння довгостроковій стійкості та впливу бюджету участі.

Бюджет участі - це інноваційний та демократичний процес, який дозволяє громадянам безпосередньо впливати на розподіл державних коштів. Залучаючи громадян до прийняття бюджетних рішень, він має на меті покращити управління, покращити надання державних послуг і зміцнити довіру між урядами та їх виборцями. Однак, незважаючи на потенційні переваги, партисипативне бюджетування стикається з кількома проблемами, які перешкоджають його широкому та безумовно успішному впровадженню на місцевих рівнях.

Однією із важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає його відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність покладених на нього функцій у межах своєї компетенції. На сьогоднішній день реалізація ефективної фіскальної політики регіонального розвитку майже неможлива без залучення та активної участі місцевих громад у публічній сфері та прийнятті рішень.

Ключові слова: партисипативне бюджетування, бюджет участі, органи місцевого самоврядування, місцеві громади.

Annotation

Burtniak Ivan Volodymyrovych Professor, Doctor in Economic Sciences, Professor of the Department of Economic Cybernetics, Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University

Khodan Maksym Anatoliyovych PhD student, Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University

CHALLENGES OF PARTICIPATORY BUDGETING: A COMPREHENSIVE OVERVIEW

The study of the role of local budgets in the economic and social development of Ukraine has always been one of the most important directions in financial science. Participatory budgeting has become a promising approach to involve citizens in the decision-making process regarding public finances. By involving citizens directly in resource allocation, participatory budgeting seeks to increase transparency, accountability, and inclusiveness in budget decisions. This article presents an in-depth analysis of the challenges associated with participatory budgeting initiatives. Using findings from a wide range of academic literature and case studies, we explore key barriers to the successful implementation and effective functioning of participatory budgeting. In addition, we suggest potential strategies to overcome these challenges and promote the long-term sustainability and impact of participatory budgeting.

Participatory budgeting is an innovative democratic process that allows citizens to directly influence the distribution of public funds. By involving citizens in budget decision-making, it aims to improve governance, improve the delivery of public services and build trust between governments and their constituents. However, despite its potential benefits, participatory budgeting faces several challenges that prevent its widespread adoption and successful implementation.

One of the important prerequisites for building a democratic state is the autonomy and independence of local self-government bodies. The European charter of local self-government provides for its separation from state power, complete independence and independence of the functions assigned to it within its competence. To date, the implementation of an effective fiscal policy of regional development is almost impossible without the involvement and active participation of local communities in the public sphere and decision-making.

Keywords: participatory budgeting, local government, local self-government bodies, local communities.

Постановка проблеми

Якісне прогнозування та оцінка процесу залучення необхідних бюджетних ресурсів визначає ефективність фіскальної політики щодо регіонального розвитку. У цьому випадку ми можемо спиратися на міжнародний досвід, який доводить ефективність бюджетних інструментів, заснованих на процесі залучення громадськості до бюджетного процесу, відомому як бюджет участі. Бюджет участі - це фінансовий план спільного управління, який реалізується громадянами та місцевою владою. Бюджет участі дає можливість мешканцям територіальних громад надавати рекомендації щодо структури витрат, які повинні бути враховані місцевою владою при прийнятті місцевих бюджетів [5]

Стратегічне прагнення України реалізувати модель сталого економічного розвитку та запровадити європейські стандарти життя посилює увагу до механізмів формування та реалізації фіскальної політики країни та її регіонів, яка характеризується посиленням зарегульованості, централізації фінансових ресурсів із поступовим їх скороченням у регіонах та неефективним використанням коштів місцевих бюджетів. Ці тенденції призвели до започаткування та проведення системних соціально-економічних і правових реформ, що стосуються всіх сфер державної політики, визначивши децентралізацію прийняття бюджетних рішень як найважливішу з них. Це пояснюється тим фактом, що децентралізація - це не проста передача повноважень чи ресурсів; передбачає також створення умов для подальшого розвитку [6].

Трансформація міського простору є постійним процесом у багатьох містах протягом десятків і сотень років. Разом з тим, цей процес зазнає суттєвих змін з точки зору рушійних сил, що спричиняють відповідні трансформації: у світовій спільноті все більш розповсюдженою стає практика ініціювання змін із залученням громадськості [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми формування та використання бюджетів досліджено у працях багатьох вітчизняних науковців, зокрема В.В. Коріненка, К.В. Мезенцева, Н.І. Провотар, М.В. Пальчук, Галини Возняк, Є.О. Балацького, С.О. Булгакової, І.В. Запатріної, Л.М. Іванової, О.В. Кальмук, І.В. Луніної, М.П. Мельника, П.В. Мельника, Ц.Г. Огонь, Л.І. Новосельської, В.М. Опаріна, В.І. Островецького, Ю.В. Пасічника, Л.Д. Сафонової, С.І. Юрія.

Мета статті - цей науковий огляд ґрунтується на широкому аналізі наукової літератури, програмних документів і тематичних досліджень, пов'язаних із формуванням бюджету за участю в різних географічних регіонах і контекстах. Комплексний пошук проводився з використанням академічних баз даних, урядових звітів і відповідних наукових публікацій. Отримані дані були синтезовані та проаналізовані, щоб визначити загальні виклики бюджету участі.

бюджет місцевий бюджетування учасницький

Виклад основного матеріалу

Бюджет участі був винайдений у досить специфічному контексті. Після того, як його було запозичено та адаптовано для таких різних міст, як Севілья (Іспанія), Берлін (Німеччина) чи Плоцьк (Польща), чи можна все ще говорити про одну (хоча й складну) динаміку, чи потрібно стверджувати, що ім'я «бюджет участі», як правило, є єдиним спільним зв'язком, що позначає зовсім різні реалії? Розширення бюджету участі - це лише мода чи стабільний шлях до нового типу міської політики? Які типи бюджетів участі існують у Європі, якою мірою та за яких умов вони можуть сприяти модернізації управління, відновленню демократії та зміцненню соціальної справедливості?

Будь-яке порівняльне дослідження має зіткнутися з проблемою визначення, яка є ще складнішою з бюджетом участі в Європі, де, на відміну від Латинської Америки, існують дуже різні форми участі громадян у процедурі розподілу бюджетних коштів. У деяких випадках термін «бюджет участі» стосується лише інформаційної події, пов'язаної з бюджетом, без консультацій із громадянами. Інші приклади, однак, які на місцевому рівні не називаються «бюджетами участі», можуть мати процедуру інтенсивної участі. Ось чому не можна покладатися на «номіналістичне» визначення, засноване лише на назві процесу як «бюджет участі», щоб зробити можливим порівняння [7].

Слід зазначити, що існують різні форми спільного бюджетування від так званих обмежених консультацій до публічного оприлюднення. Європейський Союз розробив декілька моделей бюджету участі: адаптована участь (характеризується соціальною спрямованістю); участь організованих інтересів (інтереси громади відстоюють неурядові організації та організації громадянського суспільства та спрямовані на фінансування програм у сфері охорони здоров'я, освіти тощо); спільна участь (поєднує обидві описані вище моделі та включає участь як громадян, так і НУО в бюджетному процесі). Основною особливістю останньої моделі є те, що спеціальний фонд громади складається з внесків міжнародних організацій, неурядових організацій та джерелом фінансування є сама громада, а не певний відсоток міського бюджету. [7].

Партисипація як модель вироблення нових спільних, інтегрованих рішень застосовується вже декілька десятиріч у найрізноманітніших сферах суспільного буття. «Партисипативне міське планування розглядається як планувальна парадигма, що передбачає залучення громади міста, його мешканців до процесів міського планування», а місцеві громади розглядаються як партнери в процесах міського проектування, і в багатьох країнах їх роль у плануванні та проектуванні визначається галузевими нормами [2].

Вивчаючи досвід України, стає зрозуміло, що впровадження учасницького бюджетування розпочинається лише з 2015 року та на сьогодні є необхідною умовою розвитку місцевої демократії. Поступове зростання кількості громад, що впроваджують механізми партисипативного бюджетування підтверджує світові тенденції у розвитку прямої демократії та всебічного залучення громадян до соціально-економічних трансформацій у їх громадах. Відбувається поступовий перехід від звичного інформування про заплановані чи реалізовані проекти в містах до учасницького підходу та партнерства місцевих жителів та органів місцевого самоврядування, що дозволяє ухвалювати більш вдалі управлінські рішення [1].

Виклики бюджету участі:

1. Обмежене залучення громадян. Однією з головних проблем партисипативного бюджетування є низьке залучення громадян. Переконати громадян брати активну участь у прийнятті бюджетних рішень може бути важко через такі фактори, як недостатня обізнаність, апатія та скептицизм щодо впливу їхніх внесків. Вирішення цієї проблеми вимагає ефективних стратегій комунікації та зусиль з мобілізації громади.

2. Цифровий розрив. Зі збільшенням уваги до цифрових платформ для спільного бюджетування цифровий розрив стає значною перешкодою. Не всі громадяни мають доступ до технологій або володіють необхідними навичками цифрової грамотності для участі в онлайн-бюджетних процесах. Щоб подолати цю прогалину, можна досліджувати гібридні моделі, що поєднують як онлайн, так і офлайн канали участі.

3. Маргіналізація вразливих груп. Ініціативи формування бюджету за участю можуть ненавмисно маргіналізувати вразливі та недостатньо представлені групи. Такі фактори, як мовні бар'єри, соціально-економічні відмінності та дискримінація, можуть обмежити їхню значущу участь. Особливу увагу необхідно приділяти створенню інклюзивного та доступного середовища для рівноправної участі всіх громадян.

4. Політичне втручання та динаміка влади. Втручання політичних інтересів та динаміка влади може підірвати цілісність та справедливість бюджету участі. Уряди чи зацікавлені групи можуть маніпулювати процесом, щоб просувати свої плани, підриваючи довіру суспільства до системи. Надійні гарантії та незалежний нагляд є важливими для пом'якшення таких ризиків.

5. Обмеження ресурсів. Для ефективного функціонування партисипативного бюджету потрібні адекватні ресурси, як фінансові, так і людські. Обмежені бюджети, або недостатня підтримка з боку органів влади можуть перешкодити успішному виконанню та довгостроковій стабільності ініціатив бюджету участі.

Впровадження учасницького бюджетування в Україні є відносно новим процесом, тому є значна необхідність у формуванні культури участі громадян та свідомого ставлення до управлінських рішень та змін у їх громадах. Саме тому, необхідно запроваджувати стратегічні підходи до розвитку прямої демократії на місцевому рівні та розробляти відповідні програмові документи щодо популяризації та впровадження учасницького бюджетування. Варто звернути увагу на позитивний досвід міста Львова, де було розроблено та затверджено Програму популяризації громадського бюджету м. Львова [3].

Програма передбачає ряд заходів направлених на створення ефективних механізмів участі мешканців міста у місцевому самоврядуванні та бюджетному процесі, широкого залучення населення до процесу прийняття управлінських рішень, підвищення прозорості та відкритості роботи органів місцевого самоврядування, а також швидкого та ефективного вирішення місцевих проблем з урахуванням інтересів місцевих жителів. Варто виділити наступні популяризаційні заходи:

- створення інформаційних матеріалів та їх поширення серед мешканців міста;

- проведення просвітницьких та навчальних заходів щодо впровадження механізмів партисипативного бюджетування, написання та подання власних проектів;

- розробка та розміщення соціальної реклами громадських бюджетів; - розвиток та використання електронних порталів та платформ громадської участі [3].

Для того щоб подолати вищезазначені виклики, ми пропонуємо реалізацію наступних стратегій, які зможуть вирішити ці проблеми.

1. Посилення громадянської освіти та інформаційно-роз'яснювальної роботи. Сприяння громадянській освіті та просвітницькі кампанії можуть посилити залучення та участь громадян. Розвиваючи розуміння громадянами бюджетного процесу та його впливу на їх життя, вони, швидше за все, братимуть активну участь.

2. Застосування інклюзивних підходів. Слід докласти зусиль, щоб залучити маргіналізовані та вразливі групи до процесу прийняття рішень. Це може включати надання послуг перекладу, проведення зустрічей у доступних місцях і заохочення представників різних професій.

3. Забезпечення прозорого управління. Прозорість бюджетного процесу має важливе значення для зміцнення довіри між учасниками. Уряди повинні взяти на себе зобов'язання надавати чітку та своєчасну інформацію про розподіл і витрачання державних коштів.

4. Відповідальне використання технологій. Хоча цифрові платформи можуть розширити участь, уряди повинні забезпечити доступність офлайнканалів для громадян без доступу до Інтернету. Встановлення балансу між технологією та традиційними методами має вирішальне значення для забезпечення інклюзивності.

5. Інституціоналізація партисипативного бюджетування. Щоб забезпечити безперервність та ефективність бюджету участі, уряди повинні інституціоналізувати механізми партисипативного бюджетування в рамках існуючих правових структур та структур управління.

Висновки

Бюджет участі пропонує багатообіцяючі шляхи покращення управління та залучення громадян до прийняття рішень щодо державних фінансів. Однак він стикається з різними проблемами, які необхідно вирішити для його успішного впровадження. Визнаючи та подолавши ці виклики, політики можуть сприяти створенню середовища, в якому бюджет за участю може процвітати та створити більш інклюзивну та підзвітну демократію. Постійні дослідження, міжсекторальна співпраця та адаптивні стратегії є важливими для просування практики партисипативного бюджетування в різних контекстах у всьому світі.

Література

1. Коріненко В.В. Популяризація учасницького бюджетування як механізму прямої демократії у містах України / В. В. Коріненко // Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської заочної наукової конференції «Освітні та наукові виміри природничих наук». - 2021 - С. 115-117.

2. Мезенцев К.В Публічні простори через призму партисипативного міського планування - приклад Києва / Мезенцев К.В, Провотар Н.І., Пальчук М.В. // Український географічний журнал. - 2020. - №2. - С. 30-37.

3. Програма популяризації громадського бюджету м. Львова: [Електронний ресурс] - [Режим доступу]: https://cutt.ly/nT5NUDR.

4. Falanga, R. (2020) Formulating the success of citizen participation in urban regeneration: Insights and perplexities from Lisbon. Urban Research & Practice, 13(5), 477-499.

5. Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (2013). Participatory Budgeting Worldwide. Dialog Global, 25. Retrieved from http://www.ces.uc.pt/myces/User Files/ livros/1097_DG-25_bf.pdf

6. Halyna Voznyak, Andriy Pelekhatyy. "Participatory budgeting as a tool for the implementation of the fiscal policy of regional development of Ukraine". Економічний часопис - хХі 9-10:5356. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=622856

7. Sintomer, Y., Herzberg, C., & Rocke, A. (2008). Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges. International Journal of Urban and Regional Research, 32 (1), 164-178.

References

1. Korinenko, V.V (2021). Populiaryzacia uchasnyckogo budjetuvania iak mechanizmu priamoi demokratii u mistach Ukrainy [Popularization of participatory budgeting as a mechanism of direct democracy in Ukrainian cities]. Collection of materials from II Vseukrainska zaochna naukova konferencia “Osvitni ta naukovi vymiry pryrodnychych nauk” - II All-Ukrainian Correspondence Scientific Conference "Educational and Scientific Dimensions of Natural Sciences". (pp.115-117). [in Ukrainian]

2. Mezencev, K.V., Provotar, N.I., & Palchuk, M.V (2020). Publichni prostory cherez pryzmu partysypatyvnogo miskogo planuvania - pryklad Kyieva [Public spaces through the prism of participatory urban planning - an example of Kyiv]. Ukrainskyi geographichnyi jurnal - Ukrainian Geographical Journal, 2, 30-37 [in Ukrainian].

3. Programa populiaryzacii hromadskogo biudjetu m.Lvova [Program for popularizing the public budget of the city of Lviv]. https://cutt.ly/nT5NUDR. Retrieved from https://cutt.ly/ nT5NUDR [in Ukrainian].

4. Falanga, R. (`2020) Formulating the success of citizen participation in urban regeneration: Insights and perplexities from Lisbon. Urban Research & Practice, 13(5), 477-499.

5. Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (2013). Participatory Budgeting Worldwide. Dialog Global, 25. Retrieved from http://www.ces.uc.pt/myces/UserFiles/ livros/1097_DG-25_bf.pdf

6. Halyna Voznyak, Andriy Pelekhatyy. "Participatory budgeting as a tool for the implementation of the fiscal policy of regional development of Ukraine". Економічний часопис - ХХІ 9-10:5356. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=622856

7. Sintomer, Y., Herzberg, C., & Rocke, A. (2008). Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges. International Journal of Urban and Regional Research, 32 (1), 164-178.

Размещено на Allbest.ru