Управління системою фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування в умовах воєнного стану

Management of the financial security system of local government bodies under the conditions of the state of martial

It was established that legislative innovations to a certain extent contradict the principles of decentralization, but their adoption made it possible to stabilize the financial situation both at the state and local levels.

The dynamics and structure of revenues and expenditures of local budgets in the period from 2018 to 2022 were analyzed, which made it possible to distinguish the peculiarities and characteristic features of the management of the system of financial support of local self-government bodies under martial law.

It was determined that the increase in the share of tax revenues in the overall structure of local budgets in 2022 is due exclusively to the increase in revenues from the collection ofpersonal income tax. As for other budget-forming taxes, their receipts had a negative increase.

The peculiarities of the expenditure part of local budgets in the periodfrom 2018 to 2022 have been determined. Further steps in the direction of strengthening the financial foundations of local authorities are proposed. It was established that in order to support the financial stability and financial independence of local budgets, the state should introduce a number of new mechanisms and tools for managing financial resources.

Key words: decentralization, management, territorial community, local selfgovernment bodies, financial support, financial sustainability, local budgets, income, expenses, martial law

Вступ

Постановка проблеми. Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України об'єктивно змінило всі сфери суспільного життя в державі. Саме в період активної фази війни, що триває вже понад рік простежується зміцнення та ефективність горизонтальних зав'язків в українському суспільстві. Підґрунтям для цього слід вважати вдало проведену реформу децентралізації влади, яка дозволила сформувати ефективне місцеве самоврядування та територіальну організацію влади, що спрямовані на створення і підтримку повноцінного життєвого середовища мешканців територіальних громад, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

В умовах воєнного стану державний рівень влади спрямовує свої зусилля на посилення боротьби проти агресора, тобто пріоритетними статтями видатків Державного бюджету є фінансування відвернення загрози втрати незалежності країни, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки країни.

Щодо органів місцевого самоврядування, то на сьогоднішній день саме на них покладається забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад.

Зокрема, органи місцевого самоврядування забезпечують функціонування установ соціальної сфери, перед усім, в питаннях надання освітніх, медичних, культурних та інших послуг як мешканцям громад, що постійно в них проживають, так і внутрішньо переміщеним особам; організацію надання гуманітарної допомоги та тимчасового прихистку внутрішньо переміщеним особам; гарантують надання компенсації сім'ям, які приймають внутрішньо переміщених осіб; організовують та облаштовують укриття в освітніх та медичних закладах; створюють умови для релокації бізнесу із зони бойових дій тощо.

Відповідно перед органами державної влади та місцевим самоврядуванням постали нові виклики та загрози вирішення яких вимагає значних фінансових ресурсів та швидкого прийняття не стандартних управлінських рішень.

Саме тому, на сьогодні надзвичайно актуальним є визначення особливостей управління системою фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування в умовах воєнного стану та пошук шляхів подальшого зміцнення інституту місцевого самоврядування у повоєнний період. бюджетний фінансовий місцевий управління

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми управління системою фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування знайшли своє відображення в наукових дослідженнях провідних вітчизняних вчених таких як Бондарук Т.Г., Возняк Г.В., Кириленко О.П., Когут І.А., Лисак Л.В, Луніна І.О., Пелехатий А.О., Русін В.М. та багато інших.

З посиленням процесів децентралізації влади в країні значний науковий інтерес викликали питання розбудови ефективної системи фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування та удосконалення підходів щодо управління даною системою. Проте війна диктує нові умови і органи місцевого самоврядування прагнуть знаходити адекватні способи реагування на них. Відповідно подальшого наукового пошуку потребує процес управління системою фінансового забезпечення місцевого самоврядування, адже в умовах воєнного стану нагальною необхідністю є вироблення дієвих механізмів розв'язання складних проблем та викликів на основі пошуку і використання нових можливостей.

Мета статті полягає у визначені особливостей управління системою фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування в умовах воєнного стану та пошук нових шляхів щодо підвищення їх фінансової спроможності вирішувати завдання в нових реаліях.

Виклад основного матеріалу

Так склалося, що українські громади не тільки проходять власний краш-тест в абсолютно жорстких і небезпечних умовах, але й упроваджують на практиці принципи й стандарти основних міжнародних документів у сфері місцевого самоврядування - особливо важливі під час війни, які [1]:

• доводять справедливість ідеї субсидіарності, закріпленої в Європейській хартії місцевого самоврядування (Страсбург, 15 жовтня 1985 р.);

• підтверджують доцільність розширення поняття місцевого самоврядування в редакції Всесвітньої декларації місцевого самоврядування (Ріо-де-Жанейро, 26 вересня 1985 р.), а саме як «право й обов'язок місцевих органів влади регулювати і вести державні справи під свою особисту відповідальність і в інтересах місцевого населення»;

* «сміливо й рішуче беруть на себе відповідальність за створення, прямо чи опосередковано, економічного зростання» на місцях відповідно до Європейської хартії міст 1992 р. [1].

Тобто задекларовані в міжнародних документах норми і положення, що регламентують діяльність місцевого самоврядування та імплементовані в діючу вітчизняну законодавчу базу продемонстрували свою ефективність не лише в стандартних умовах існування держави, як це було у більшості європейських країн, а й в умовах гібридної війни, а також і під час повномасштабного вторгнення, як це відбувається в Україні.

Так від початку гібридної війни розпочатої РФ у 2014 році стало зрозуміло, що зберегти державну цілісність та незалежність України можливо лише за умов проведення комплексних реформ спрямованих на стабілізацію політичної, економічної та фінансової систем країни, а також європейську інтеграцію.

Однією з ключових реформ в даному напрямі стала саме реформа децентралізації влади [2]. Відповідно в цей період було прийнято низку законодавчих та нормативно-правових актів положення яких докорінно змінили систему фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування та впорядкували підходи до її організації та управління, заклали підвалини до реформування адміністративно-територіального устрою держави та забезпечили зміцнення соціально-економічних основ розвитку територіальних громад та регіонів. Все це дало можливість забезпечити реальне зростання рівня фінансової самодостатності та фінансової стійкості місцевого самоврядування.

Однак від початку повномасштабної війни та запровадження військового стану [3] підходи до управління системою фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування зазнали певних змін, а саме:

1. щодо формування доходів місцевих бюджетів, то в даний період запроваджено ряд податкових пільг відносно сплати місцевих податків і зборів та загальнодержавних податків, що зараховуються до місцевих бюджетів; тимчасово скасовано стягнення ряду загальнодержавних та місцевих податків, а також деяких адміністративних та неподаткових платежів; надано право певним категоріям платників податків самостійно приймати рішення щодо сплати певних податків до бюджету; збільшено частку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів тощо [4; 5; 8; 9];

2. відносно видаткової частини місцевих бюджетів, то встановлено пріоритетність здійснення видатків органами ДКСУ; затверджено типову класифікацію видатків місцевих бюджетів, що забезпечило чітке розмежування видатків та кредитування за головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів у відповідності до вимог воєнного стану; обсяг будь-яких видатків може бути зменшеним але за умов скорочення затверджених бюджетних призначень; призупинення на час військового стану дії статті 55 Бюджетного кодексу України, що регламентує таке поняття, як «захищені видатки»; зміни щодо структури та організації видаткової частини місцевих бюджетів здійснюються без погодження відповідною комісією місцевої ради тощо [4; 7; 9];

3. щодо організації міжбюджетних відносин, то скорочено низку міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам; надано можливість використовувати залишки по освітній субвенції та субвенції особам з особливими освітніми потребами на забезпечення територіальної оборони і захист населення територіальних громад; встановлено заборону на перерахування реверсної дотації до державного бюджету з місцевих бюджетів територій на яких діють умови воєнного стану; перерахування міжбюджетних трансфертів територіальних громад, що перебувають на непідконтрольній Україні території не здійснюється органами ДКСУ тощо [4; 7; 9]

4. щодо організації та здійснення бюджетного процесу на місцевому рівні: дозволено перевищення обсягу резервного фонду місцевого бюджету понад 1%; передача коштів між місцевими бюджетами можлива без укладання договору; надано право передавати кошти із спеціального до загального фонду місцевих бюджетів; скасовано вимоги відносно обов'язкової публікації звітів про виконання місцевих бюджетів в засобах масової інформації; проекти місцевих бюджетів затверджуються рішеннями виконавчих комітетів відповідних місцевих рад чи розпорядженнями місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій або військових адміністрацій; скасовано заплановані та призупинено діючи перевірки Державною аудиторською службою тощо [4; 6; 8; 9].

Запровадження ряду з означених вище законодавчих змін в певній мірі суперечать принципам децентралізації, проте їх прийняття дозволило місцевим органам самоврядування своєчасно та оперативно реагувати на нагальні потреби фінансового забезпечення територіальної оборони, захисту безпеки місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб, створення сприятливих умов для функціонування бюджетної сфери, комунальних підприємств у період повномасштабної війни.

Оцінюючи заходи спрямовані на стабілізацію системи фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування слід зазначити, що ці кроки дійсно були ефективними, адже загальний обсяг доходів місцевих бюджетів у 2022 р. зменшився всього на 25,6 млрд грн в порівняні з 2021 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка та структура місцевих бюджетів України в період з 2018 по 2022 рр.

Складено за даними [12]