Грошово-кредитне регулювання: особливості впровадження після кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний технологічний університет

Грошово-кредитне регулювання: особливості впровадження після кризи

Чернишова Ольга Борисівна, кандидат економічних наук, доцент,

викладач вищої категорії циклової комісії фінансово-облікових дисциплін

Тарасова Олена Валентинівна, кандидат економічних наук,

доцент кафедри обліку та аудиту

Заболотна Олена Степанівна, доктор філософії, доцент

кафедри економічної теорії та фінансово-економічної безпеки

Анотація

Грошово-кредитна політика виступає невід'ємною складовою економічного планування та стратегії забезпечення ефективного середовища для економічного розвитку та добробуту населення. Саме тому інструменти грошово-кредитного регулювання повинні стати базою для післявоєнного відновлення економіки країни. З урахуванням цього, у статті проаналізовано роль грошово-кредитного регулювання для успішного функціонування економіки країни в умовах криз та після їх завершення. Наведено визначення грошово-кредитної політики згідно з вітчизняним законодавством, встановлено органи, відповідальні за її проведення. Досліджено напрямки, які підпадають під регулювання грошово-кредитною політикою, деталізовано її види. Структуровано цілі грошово-кредитної політики: стратегічні, проміжні та тактичні. Підкреслено мету грошово-кредитної політики України згідно з Конституцією України. Досліджено сутність золотовалютних резервів, їх склад, графічно відображено динаміку зміни у період з 2018 по 2023 роки. Проаналізовано причини зміни обсягів резервів у зазначений період та здійснено прогноз їх зміни у найближчій перспективі. Визначено роль грошово-кредитного регулювання у перші місяці війни. Відображено заборони щодо зняття готівкових коштів з рахунків у банках після запровадження воєнного стану. Визначено ключові характеристики грошово-кредитної політики кризового періоду та після його завершення. Встановлено роль процентної ставки у грошово-кредитному регулюванні, а також вплив її зміни на вартість грошей в економіці. Графічно відображено взаємозв'язок процентної ставки та вартості банківських кредитів. Проаналізовано динаміку зміни процентної ставки Національного банку України у період з 2018 по 2023 роки, зазначено причини її значного коливання. Досліджено напрямки стабілізації інфляційних процесів через грошово-кредитне регулювання в умовах війни та після її завершення. Наведено досвід функціонування центральних банків розвинутих країн та таких, які розвиваються у період структурних криз. Узагальнено заходи, які можуть бути використані для побудови грошово-кредитної політики України у посткризовий період.

Ключові слова: грошово-кредитне регулювання, грошово-кредитна політика, Національний банк України, процентна ставка, золотовалютні резерви, інфляція, трансмісія, кредитування.

Chernyshova Olga Borysivna PhD in Economics. Teacher of the Highest Category of the Department of Finance, Odesa Trade Economic Vocation Colkge

Tarasova Olena Valentynivna Gandidate of Economics Sciences, Аssociаte Professor, Associate Professor of the Depаrtment of Accounting аnd Auditing, Odesa National University of Technology

Zabolotna Olena Stepanivna PhD, Associate Professor of the Department of Economic Theory and Financial and Economic Security, Odesa National University of Technology

Monetary and credit regulation: features of implementation after the crisis

Abstract

Monetary and credit policy is an integral component of economic planning and the strategy of ensuring an effective environment for economic development and the welfare of the population. That is why the instruments of monetary and credit regulation should become the basis for the post-war recovery of the country's economy. Taking this into account, the article analyzes the role of monetary and credit regulation for the successful functioning of the country's economy in conditions of crises and after their end. The monetary policy is defined in accordance with domestic legislation, and the bodies responsible for its implementation are established. The areas subject to regulation by monetary policy have been studied, and its types have been detailed. The goals of monetary policy are structured: strategic, intermediate and tactical. The goal of the monetary policy of Ukraine in accordance with the Constitution of Ukraine is emphasized. The essence of gold and currency reserves, their composition, and the dynamics of changes in the period from 2018 to 2023 are graphically displayed. The reasons for changes in the amount of reserves in the specified period were analyzed and a forecast of their changes in the near future was made. The role of monetary regulation in the first months of the war is defined. Prohibitions on cash withdrawals from bank accounts after the introduction of martial law are displayed. The key characteristics of the monetary policy during the crisis period and after its end are determined. The role of the interest rate in monetary regulation is established, as well as the impact of its change on the value of money in the economy. The relationship between the interest rate and the cost of bank loans is graphically displayed. The dynamics of changes in the interest rate of the National Bank of Ukraine in the period from 2018 to 2023 are analyzed, the reasons for its significant fluctuation are indicated. The directions of stabilization of inflationary processes through monetary regulation in the conditions of the war and after its end have been studied. The experience of the functioning of central banks of developed countries and those developing in the period of structural crises is presented. Measures that can be used to build the monetary and credit policy of Ukraine in the post-crisis period are summarized.

Keywords: monetary and credit regulation, monetary policy, National Bank of Ukraine, interest rate, gold and currency reserves, inflation, transmission, lending.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах сьогодення грошово-кредитне регулювання виступає невіддільною складовою макроекономічної політики більшості розвинутих держав у світі. Поруч із рядом інших управлінських заходів воно виконує суттєвий вплив на порядок роботи економік цих держав. При розгляді питань грошово-кредитного регулювання важливо враховувати той факт, що економіка є надзвичайно чутливою саме до змін, які впроваджуються у цій сфері, особливо в період нестабільності, коли заходи монетарного регулювання необхідно реалізовувати вкрай обережно та зважено.

Вибір практичних інструментів впливу на показники грошового ринку, а також напрямків та засобів їх застосовування здійснюється під впливом визначених завдань з регулювання національного ринку, а також теоретичних основ, на які опирається дане регулювання. Зміни, які відбуваються у фінансово-кредитній та банківській сферах зумовлюють безперервний пошук інструментів щодо вдосконалення чинних механізмів впровадження грошово-кредитного регулювання в Україні, особливо у кризовий та після кризовий час. Це зумовлюється тим, що саме їх ефективне застосування має на меті стимулювати економічний розвиток нашої країни. Справді, на даному етапі існування України в умовах повномасштабного збройного протистояння з країною агресором - російською федерацією, ми чітко відстежуємо такі проблеми як зростання інфляції, девальвація гривні, зростання бюджетного дефіциту, зменшення золотовалютних резервів та інші кризові явища. Саме тому, побудова ефективного механізму грошово-кредитного регулювання є надзвичайно важливою для покращення описаної ситуації в майбутньому. Зазначене тісно переплітається із досвідом використання регуляторних можливостей грошово-кредитної політики в сучасних ринкових економіках розвинутих держав, де вона використовується для макроекономічної стабілізації, забезпечення зайнятості та стримування інфляції. З урахуванням вищенаведеного можемо стверджувати про високу актуальність обраної тематики дослідження у сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Враховуючи зазначену роль грошово-кредитної політики для успішного розвитку економіки країн дослідженням особливостей її запровадження присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, вагомий вплив у розкриття тематики дослідження здійснили такі науковці як Рац О., Данилишин Б., Дзюблюк О., Адамик Б., Галіцейська Г., Забчук Г., Іващук Р., Малахова О., Сороківська З., Марковецька Г., Прийдун Л., Рудан В., Метлушко О., Шпат Є., Петик Л., Пилат М., Brock T., Rathburn T., Bofinger P., Geisendorfer L., Haas T., Mayer F. та інші. Проте, не применшуючи вклад зазначених авторів, вважаємо що особливості впровадження ««^///кризового грошово-кредитного регулювання у вітчизняній літературі розкриті недостатньо.

Мета статті - дослідження особливостей реалізації грошово-кредитного регулювання в Україні у період кризи спричиненої повномасштабною війною з російською федерацією та після її завершення.

Виклад основного матеріалу

З моменту початку ринкових перетворень економіки України розпочалось використання економічних методів її регулювання, а отже й різних фінансово-кредитних важелів. Саме цей факт зумовлює зростання ролі грошово-кредитного регулювання в економічному зростанні кожної країни з ринковою економікою. Водночас ускладнення економічних процесів, посилення взаємозв'язків на товарних та грошових ринках, поширення інтеграційних процесів активізує привернення фокуса до розробки теоретичних засад та практичних інструментів впливу на грошово-кредитні відносини з урахуванням стану економіки за конкретних умов. Беззаперечною є роль грошово-кредитного регулювання в умовах кризових процесів, проте вона не послаблюється і на етапах ««^кризового відновлення. З огляду на це, пропонуємо розпочати із встановлення сутності та основних інструментів монетарного регулювання.

Як завжди, коли мова йде про тлумачення економічних термінів існує багато різних підходів до їх визначення. Проте, як правило, за основу береться тлумачення, зазначене в нормативно-правових актах, якщо таке існує. Так, згідно із Законом України «Про Національний банк України» грошово-кредитна політика являє собою комплекс заходів щодо грошового обігу та кредиту, націлених на забезпечення цінової стабільності через використання відповідних інструментів [1]. Часто грошово-кредитну політику ототожнюють із монетарною, що зумовлено тим, що вона передбачає регулювання обсягів грошових коштів в обігу.

Основні засади грошово-кредитної політики визначаються вищими органами законодавчої влади. Відповідальність за її реалізацію, своєю чергою, покладається на уряд, центральний банк та Міністерство фінансів.

Саме через грошово-кредитну політику відбувається виконання заходів опосередкованого державного регулювання економіки та грошового обороту. Таке регулювання відбувається шляхом коригування пропозиції грошових коштів в обігу та їх вартості на ринку (через встановлення процентної ставки). Цей взаємозв'язок реалізується наступним чином: збільшення пропозиції грошових коштів за стабільності інших умов, спричинює зменшення процента та збільшення обсягів інвестицій, а також ріст платоспроможного попиту. У короткостроковій перспективі це призводить до посилення кон'юнктури ринку і зростання стимулів до розширення обсягів виробництва.

Залежно від напрямку спрямування та тенденцій зміни пропозиції грошових коштів й рівня процентних ставок розрізняють два види грошово- кредитної політики. Перша - експансійна - допускає безконтрольне, вільне зростання пропозиції грошей на ринку, через що відбувається їх різке здешевлення. Наслідками реалізації такої політики є невідворотна інфляція, яка розвивається швидкими темпами. Друга політика - рестрикційна - допускає різке, не повністю зважене зменшення пропозиції грошей, через що відбувається їх швидше подорожчання. При цьому сукупний попит на гроші скорочується, провокуючи зниження рівня цін і спад активності в економіці.

Традиційно виділяють три рівні цілей грошово-кредитної політики: стратегічні, проміжні та поточні. Спочатку відбувається визначення глобальної цілі грошово-кредитного регулювання у площині реальної економіки. Такими цілями можуть бути: зміна темпів економічного зростання, коригування рівня зайнятості у сторону підвищення або зниження, управління рівнем цін, коригування стану платіжного балансу тощо [3].

На основі обраних стратегічних цілей грошово-кредитної політики певного періоду, відбувається формування вже проміжних цілей, якими як правило є: зміна пропозиції грошових коштів, рівня платоспроможного попиту та регулювання кон'юнктури на ринках [3]. У розпорядженні центрального банку наявний широкий набір інструментів для забезпечення досягнення проміжних цілей. Проте кожен із них є найбільш ефективним лише за певних умов і лише адаптовано до конкретної проміжної цілі. З урахуванням цього виникає проблема коректного відбору найбільш ефективних інструментів з наявного переліку. Розв'язання цієї проблеми лежить у площині встановлення тактичних (поточних цілей). Їх досягнення є також завданням не з легких, але тут відповідальність повністю лежить на центральному банку.

Конституцією України визначено, що ключовою метою грошово- кредитної політики є забезпечення стабільності національної грошової одиниці, яке є базою для забезпечення стабільного економічного розвитку, зростання рівня зайнятості та підвищення доходів громадян [2]. Одним із головних ресурсів для підтримки стабільності національної грошової одиниці є золотовалютні резерви. До категорії золотовалютних резервів (ЗВР) відносять зовнішні активи з високою ліквідністю, які знаходиться під наглядом держави в особі центрального банку або уряду. В Україні ЗВР розраховуються у доларах США та представляються у вигляді монетарного золота, іноземної валюти та державних цінних паперів, деномінованих в такій валюті. Резерви як правило використовуються для здійснення розрахунків та платежів, покриття наявного дефіциту платіжного балансу, стабілізації курсу національної грошової одиниці на міжнародному ринку тощо.

Проаналізуємо динаміку зміни ЗВР України за 2018-2023 роки (рис. 1):

Рис.1. Динаміка зміни золотовалютних резервів України у 2018-2023 роках

Джерело: розроблено авторами на основі: [4]

Аналізуючи дані з рисунку 1 можемо побачити стійку тенденцію до зростання обсягів золотовалютних резервів України у період з 2018 по 2021 рік. У 2022 році на тлі повномасштабної війни з росією обсяги ЗВР дещо зменшились - з 30940,95 млн дол. 28494,46 млн дол. Проте розгортанню ще більш негативного сценарію завадила масштабна міжнародна допомога, яка почала поступати до України з перших місяців війни. Великі обсяги зовнішньої допомоги зумовили подальше зростання золотовалютних резервів до рівня у 37321,43 млн дол., який не досягався починаючи з 2012 року. Окрім того, на зазначену ситуацію вплинуло також те, що у травні поточного року Нацбанк реалізував на валютному ринку 1962,9 млн дол. США та викупив до резервів 63,3 млн дол. Це відбулось на фоні зниження впливу сезонного чинника зі зростання реалізації валюти аграріями для проведення посівної, а також через проблеми з експортом продовольства за кордон та через «зерновий коридор».

Водночас експерти зазначають, що надходження від міжнародних партнерів були значно більшими, ніж обсяги інтервенцій Центробанку щодо продажу валюти, які здійснювались для покриття різниці між попитом та пропозицією на вітчизняному валютному ринку [5].

Попри описану тенденцію, стає очевидним, що колись війна закінчиться і потік міжнародної допомоги закономірно знизиться. У таких умовах саме грошово-кредитне регулювання буде тим інструментом, який зберігатиме відносну стабільність вітчизняної економіки. Його роль підтверджується і першими місяцями війни, коли у результаті злагодженої роботи Ради та Правління НБУ вдалось сформувати стійкий фундамент фінансової стійкості та необхідні умови для макроекономічної стабільності на середньострокову перспективу. Базою для цього стали «Основні засади грошово-кредитної політики на період воєнного стану». Це був період надзвичайно складних випробувань, коли необхідно було оперативно приймати рішення, які б давали реальний результат. Так, з 24 лютого було введено заборону на зняття готівки з власних рахунків в Україні на рівні 100 тисяч грн в день. Заборона залишається чинною досі. Окрім того, введено заборону на зняття готівки за кордоном у розмірі 100 тисяч гривень на місяць. Надалі ліміти було зменшено до 50 тисяч гривень, проте встановлено додаткове обмеження щодо тижневого зняття не більше 12500 грн. [6].

Враховуючи той факт, що вибір інструментів стабілізаційної політики центрального банку напряму залежить від типу кризи, в умовах війни найбільшим пріоритетом постає створення умов для насичення грошовою пропозицією критично важливих напрямків реальної економіки та державних фінансів.

На практиці це реалізується у пом'якшенні умов монетарного регулювання економіки, підтримці роботи кредитних портфелів, забезпеченні функціонування програм викупу активів, підтримці збереження робочих місць, інтенсифікація взаємозв'язків з урядом щодо формування умов стабільного функціонування ринку державних запозичень та підвищеного контролю за рухом капіталу.

Відтак, грошово-кредитна політика посткризового періоду повинна окрім вищеперерахованого передбачати удосконалення таких параметрів як цільова спрямованість політики, рівень і композиція процентних ставок, гармонізація рішень щодо монетарної політики з пріоритетами фіскальної, встановлення режиму обмінного курсу валют, а також посилений контроль за транскордонним рухом капіталів [7].

Саме процентна (облікова) ставка Національного банку України виступає одним із ключових орієнтирів для визначення вартості залучених та розміщених грошових коштів у відповідному періоді. За допомогою неї відображається вартість грошей в економіці країни. Якщо очікується, що інфляція в найближчій перспективі знижуватиметься, а економіка розвиватиметься за оптимістичним сценарієм Національний банк здійснює зниження процентної ставки. Це своєю чергою зумовлює зниження вартості банківських кредитів та зниження ставок за депозитами. Через зменшення облікової ставки центральний банк намагається здійснити стимулювальний вплив на економіку. Окрім того, від рівня процентної ставки також залежить вартість кредитів, які надаються Нацбанком комерційним банкам. Іншими словами, чим вона нижча, тим нижча вартість рефінансування банків, і як наслідок, ставка по кредитах для безпосередніх позичальників банківських установ. Графічно даний взаємозв'язок можна представити наступним чином (рис 2).

З наведеного рисунка можемо побачити, що якщо центральний банк знижує облікову ставку (i^R), наприклад, з метою стимулювання економіки, пропозиція банківських позик (L^s) зміщується вниз уздовж кривої попиту (LD) через зниження витрат банків на рефінансування. Це знижує процентні ставки за позиками (i^L) і збільшує рівноважну суму позик (L) в економіці.

Рис. 2. Взаємозв 'язок процентної стави та вартості банківських кредитів

Джерело: розроблено авторами на основі: [8]

грошовий кредитний регулювання криза

Для повноцінного аналізу використання процентної ставки для управління економічною активністю на практиці проаналізуємо динаміку зміни процентної ставки Національного банку України у період з 2018 по 2023 роки на основі рисунка 3:

Рис. 3. Рівень облікової ставки НБУ за 2018-2013 роки Джерело: розроблено авторами на основі: [9]

Аналізуючи дані з рисунка 3 можемо побачити, що у період з 2018 до 2021 року відбувалося поступове зниження облікової ставки. Це відбувалося для того, щоб підвищити стимули до покращення ситуації в реальному секторі економіки. До того ж Нацбанку вдалось втримати процентну ставку навіть у період локдауну, спричиненого поширення пандемії корона вірусної інфекції Covid-19. На початку 2022 року процентна ставка залишалась на рівні 8,5%. Проте, вже у червні вона зросла до 25%. Такі кроки, заявляють у Нацбанку повинні простимулювати підвищення привабливості заощаджень у національній валюті, підтримати стабільність на валютному ринку та сформувати вхідні передумови для пом'якшення чинних на ньому обмежень. Окрім того, це дасть змогу захистити заощадження громадян від інфляційного знецінення і забезпечить зниження цінового тиску. Очевидно, що і в посткризовий період Національний банк України дотримуватиметься наміченого курсу щодо тенденцій встановлення облікової ставки.

Водночас масштабні зусилля спрямовуються зараз і будуть націлювати в майбутньому на зниження та стабілізацію інфляційних процесів. Можливість Нацбанку впливати на динаміку інфляції зумовлена трансмісією імпульсів, які він може пересилати до інших галузей економіки крізь фінансові ринки та банківську систему. Однак під час структурних криз, до яких власне і відноситься війна, процес трансмісії руйнується, оскільки порушуються традиційні зв'язки в економіці, викривляється процес формування доданої вартості, виникають стихійні банкрутства та критично збільшується безробіття. Це своєю чергою гальмує колообіг грошових коштів в економіці країни [7].

Враховуючи цей факт, Національний банк при розробці грошово- кредитної політики у посткризовий період змушений свої ключові зусилля спрямовувати на підтримку кредитування та інші джерела поповнення пропозиції грошових коштів в економіці, оскільки саме внаслідок цього відбувається відродження нормального колообігу грошей в економіці, і, як наслідок, підтримується механізм трансмісії, що впливає на відновлення здатності досягати стабільності цін.

З іншого боку, при розробці посткризової грошово-кредитної політики важливо враховувати досвід діяльності центральних банків в умовах тотальної рецесії у 2020 році через поширення корона вірусної інфекції COVID-19. Так, для підтримки сукупного попиту і пожвавлення кредитного процесу центральні банки розвинутих країн популяризували політику зниження основних процентних ставок поруч з активним придбанням державних та приватних активів, а також розширенням програм кредитування фінансових установ. Зазначені тенденції перекликаються і з практикою пом'якшення монетарної політики на ринках, які розвиваються. Згідно з оцінкою, проведеною Міжнародним валютним фондом та Світовим банком зниження базових процентних ставок здійснили більше як 90% країн, які розвиваються. Результати багатьох досліджень свідчать, що саме такі дії допомогли вирівняти ситуацію на фінансових ринках, а також дещо спростити умови фінансування малого бізнесу та підтримати режим роботи кредитного механізму.

Поруч із цим, активного поширення набуло застосування такого механізму в реалізації грошово-кредитної політики як надання центральними банками позикового фінансування комерційних банків та фінансових установ на пільговій основі. Надалі ці кошти спрямовувались на видання кредитів бізнесу та населенню. Головною ціллю застосування даного інструменту було стимулювання монетарної трансмісії, а цільовим сектором - малий та середній бізнес (близько % всіх програм) [7]. Водночас % таких програм передбачала надання кредитів під державні гарантії середнім строком до 4 років.

Порівнюючи політику центральних банків у кризовий час із політикою НБУ можемо чітко побачити, що на поточний момент основним її акцентом є вплив на інфляційні проблеми. Це ж підтверджується і визначеною нами динамікою зміни процентної ставки до 25 % річних. Така політика є своєрідним сигналом бізнесу, що Нацбанк намагатиметься звузити грошову пропозицію на ринку для стримування інфляції, яка могла б зростати активніше на фоні розгортання кредитної активності банків чи посиленого споживчого попиту громадян. Початок «осткризового етапу грошово-кредитного регулювання закономірно вплине на зміну акцентів НБУ у напрямку до активнішого застосування програм викупу державних та приватних активів, застосування інструментів цільового стимулювання кредитної активності банків та послаблення умов фінансового регулювання.

Висновки

Підсумовуючи проведене дослідження можемо сформувати висновки, що на вибір інструментів грошово-кредитного регулювання напряму впливає тип кризи, який поширюється в економічному житті країни. У випадку військових дій, які належати до типу структурних криз, грошово-кредитне регулювання у посткризовий період повинне створювати умови для насичення грошовою пропозицією критично важливих напрямків економіки, передбачати удосконалення таких параметрів як цільова спрямованість політики, рівень і композиція процентних ставок, гармонізувати рішення щодо монетарної політики з пріоритетами фіскальної, націлюватись на встановлення режиму обмінного курсу валют, а також посилення контролю за транскордонним рухом капіталів. Важливим інструментом, який відбуватиметься найбільш вагомий вплив на тенденції в економіці повинна стати процентна ставка, зокрема її зниження. Це підтверджується міжнародним досвідом діяльності центральних банків розвинутих країн та країн, що розвиваються у період структурних криз та після них. Окрім того, масштабні зусилля повинні спрямовуватись на підтримку кредитування, як одного з основних джерел поповнення коштів в економіці. Проте необхідно враховувати, що на остаточний вибір інструментів та засобів грошово-кредитного регулювання вплине тривалість війни та загальні наслідки, які вона принесе для країни.

Література

1. Про Національний банк України: Закон України від 19.10.2021 р. №1811-ІХ https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1811-20#Text (дата звернення 21.06.2023).

2. Петик Л., Пилат М. Особливості та основні напрямки грошово-кредитної політики в Україні // Молодий вчений. 2021. №4(104). C.99-100.

3. Monetary Policy Meaning, Types and Tools. Investopedia. 2023. https://www.investopedia.com/ terms/m/monetarypolicy.asp (дата звернення 21.06.2023).

4. Золотовалютні резерви України. Мінфін. 2023. https://index.minfin.com.ua/ua/ finance/assets/ (дата звернення 21.06.2023).

5. Міжнародні резерви України зросли до $37,3 мільярда. Укрінформ. 2023. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3719001-miznarodni-rezervi-ukraini-zrosli-do-373- milarda.html (дата звернення 21.06.2023).

6. Томаш М. Які обмеження на зняття готівки/покупки з карток на період воєнного стану? sense bank. 2023. https://help.sensebank.com.ua/hc/uk-ua/articles/4865988329234-Які-обмеження- на-зняття-готівки-покупки-з-карток-на-період-воєнного-стану- (дата звернення 22.06.2023).

7. Данилишин Б. Центральні банки в період криз: тактика і стратегія дій. Економічна правда. 2023. https://www.epravda.com.ua/columns/2023/02/20/697221

8. Bofinger P, Geisendorfer L., Haas T., Mayer F. How monetary police affects bank lending and financial stability: a `credit creation theory of banking' explanation. Vox EU. 2023. https://cepr.org/voxeu/columns/how-monetary-policy-affects-bank-lending-and-financial-stability- credit-creation (дата звернення 22.06.2023).

9. Облікова ставка національного банку України. Національний банк України. 2023. https://bank.gov.ua/ua/monetary/archive-rish (дата звернення 22.06.2023).

References

1. Zakon Ukrayiny Pro Nacional'ny'j bank Ukrayiny: pryiniatyi 19.10.2021 №1811-IX [Law of Ukraine About the National Bank of Ukraine from October 19 2021, №1811-IX ] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1811-20#Text [in Ukrainian].

2. Pety'k, L.,& Py'lat M. (2021). Osobly'vosti ta osnovni napryamky' groshovo- kredy'tnoyi polity'ky' v Ukrayini [Peculiarities and main directions of monetary policy in Ukraine]. Molody'j vcheny'j - Young scientist, 4(104), 99-100. [in Ukrainian].

3. Monetary Policy Meaning, Types and Tools. (2023). Investopedia. Retrieved from: https://www.investopedia.com/terms/m/monetarypolicy.asp [in English].

4. Zolotovalyutni rezervy' Ukrayiny' [Gold and currency reserves of Ukraine]. (2023). Minfin - Ministry of Finance. Retrieved from: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/assets/ [in Ukrainian].

5. Mizhnarodni rezervy' Ukrayiny' zrosly' do $37,3 mil'yarda [International reserves of Ukraine increased to $37.3 billion]. (2023). Ukrinform - Ukrinform. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3719001 -miznarodni-rezervi-ukraini-zrosli-do-373- milarda.html [in Ukrainian].

6. Tomash, M. (2023). Yaki obmezhennya na znyattya gotivky'/pokupky' z kartok na period voyennogo stanu? [What are the restrictions on cash withdrawal s/pur chases from cards during martial law?] (2023). sense bank. Retrieved from: https://help.sensebank.com.ua/hc/uk- ua/articles/4865988329234-Yaki-obmezhennya-na-znyattya-gotivky'-pokupky'-z-kartok-na-period- voyennogo-stanu- [in Ukrainian].

7. Dany'ly'shy'n, B. (2023). Central'ni banky' v period kry'z: takty'ka i strategiya dij [Central banks in the period of crises: tactics and strategy of actions]. Ekonomichnapravda - Economic truth. Retrieved from: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/02/20/697221/ [in Ukrainian].

8. Bofinger, P, Geisendorfer, L., Haas, T., & Mayer, F. (2023). How monetary police affects bank lending and financial stability: a `credit creation theory of banking' explanation. Vox EU. Retrieved from: https://cepr.org/voxeu/columns/how-monetary-policy-affects-bank-lending- and-financial-stability-credit-creation [in English].

9. Oblikova stavka nacional'nogo banku Ukrayiny' [Accounting rate of the National Bank of Ukraine]. (2023). Nacional'ny'j bank Ukrayiny' - National Bank of Ukraine. Retrieved from: https://bank.gov.ua/ua/monetary/archive-rish [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru