Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування бюджету державних установ в умовах фінансової невизначеності

В.В. Бобиль,

д.е.н., професор, Український державний університет науки і технологій

C.В. Заремба,

аспірант, Український державний університет науки і технологій

У статті констатовано важливість бюджетування в управлінні фінансами державних підприємств та зростаючу невизначеність і динаміку зовнішнього середовища, доведено виникнення потреби в удосконаленні процесу бюджетування у державних установах. За допомогою систематизації результатів наукових досліджень виокремлено чотири ключові напрями бюджетування в умовах фінансової невизначеності. Зазначено, що в умовах динамічного конкурентного середовища, навіть удосконалене бюджетування не може функціонувати як окрема система управління державним підприємством. Воно повинно інтегруватися з системами стратегічного та оперативного управління, зокрема, фінансового менеджменту. Бюджетний процес повинен бути сумісним із стилем управління, характерним для конкретного державного підприємства. У роботі рекомендовано замість деталізованих абсолютних бюджетів зосередитися на більш загальних та відносних цілях, які забезпечують необхідну гнучкість господарської діяльності державного підприємства в умовах фінансової невизначеності.

Ключові слова: бюджетування; державні установи; фінансова невизначеність; ризики, криза.

FORMATION OF THE BUDGET OF STATE INSTITUTIONS IN CONDITIONS OF FINANCIAL UNCERTAINTY

V. Bobyl,

Doctor of Economic Sciences, Professor, Ukrainian State University of Science and Technologies

S. Zaremba,

Postgraduate student, Ukrainian State University of Science and Technologies

The article states the importance of budgeting in financial management enterprises and the growing uncertainty and dynamics of the external environment, the emergence of the need to improve the budgeting process has been proven state enterprises. Using the systematization of scientific results four key directions of budgeting in the conditions are highlighted in the research uncertainties: application of dynamic methods in the budgeting process; improvement of parameters in the budgeting process; application of methods budgeting aimed at effective control over costs; emphasis on cash flow information and expanding the variety of plans indicators

It was noted that in practice there are two main approaches to adoption decisions in conditions of uncertainty, which can be used for budgeting, if they are adapted to the needs of budget program developers.

The first approach assumes that the person who makes the decision (the developer budget program), uses the information it has, its own personal information judgment and experience to identify the probabilities of possible external conditions, and and return estimates for each alternative. This approach is based on expert experience and intuition of the person who develops the budget program, and requires her ability to predict possible risks and respond to them.

The second approach is used in cases where the degree uncertainty is too high. In this case, the person who makes the decision (developer of the budget program), may use other methods for evaluation possible strategies. They may include scenario analysis, statistical models or simulation modeling that allow for a broader consideration a range of possible options and their probabilities.

Both of these approaches can be useful in developing budgets programs in conditions of uncertainty, but they require skill from developers work with data and assess possible risks.

The budget process must be compatible with the management style characteristic of a particular state enterprise. The work recommends instead of detailed absolute budgets to focus on more general and relative goals that ensure the necessary flexibility of the economic activity of the state enterprise in conditions of financial uncertainty.

Keywords: budgeting; State institutions; financial uncertainty; risks, crisis.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

бюджет державна установа фінансова невизначеність

Основне завдання ефективного управління державним підприємством полягає в оптимізації шляхів його розвитку за допомогою планування діяльності та формування бюджету. Очевидно, що сучасні державні установи функціонують у динамічному ринковому середовищі з високим ступенем фінансової невизначеності. Фінансова нестабільність зовнішнього середовища не сприяє точності прогнозних розрахунків. Процес розроблення сценаріїв майбутнього розвитку державного підприємства відбувається в умовах неповної інформації, складності зведення цілей до одного або кількох критеріїв, принципової неформалізованості основних цілей та багатогранності процесів, що відбуваються всередині державного підприємства. Все це викликає необхідність удосконалення методів формування бюджетів державних установ в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Значну увагу питанню бюджетування приділили в свої наукових роботах такі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, як Апчерч А. [1], Квасницька Р. С. [2], Швець Т. Г. [3], Гриневич О. І. [4], Шим Д. К. та Сігел Д. Г. [5], Кучер С. В., Ковальчук Н. О. [6]. Незважаючи на значну кількість робіт з процесу бюджетування, потребує подальшого дослідження проблема формування бюджетів в умовах фінансової нестабільності та невизначеності.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є дослідження підходів формування бюджетів державних установ в умовах фінансової невизначеності.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Бюджетування - це інструмент управління підрозділами підприємства (у тому числі державного) в умовах невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища за жорстких обмежень факторів та обсягів діяльності.

Бюджетна програма підприємства формується в реальному часі, який характеризується невизначеністю економічної ситуації та неминучістю ризиків. За допомогою бюджетування можна звести до мінімуму невизначеність ринкового середовища та її негативні наслідки для економічного суб'єкта. Державне підприємство не в змозі повністю усунути економічний ризик, але може знизити його негативні наслідки за допомогою прогнозування [7, с. 315].

Залежно від ступеня невизначеності слід застосовувати різні підходи, що забезпечують адаптацію державного підприємства до змін зовнішнього середовища:

- підвищити рівень інформаційного забезпечення стратегічного планування (придбати додаткову інформацію);

- змінити організаційну структуру;

- впливати на внутрішнє середовище підприємства в рамках системи бюджетування [8].

У ситуаціях фінансової невизначеності ефективність функціонування державного підприємства визначається переважно якістю його фінансового планування та бюджетування. Бюджет допомагає виявляти ризики та можливі зміни умов, що, своєю чергою, спонукає керівництво розглядати можливі проблеми завчасно [9, с. 532].

Сучасне зовнішньо середовище настільки складне і конкурентне, що наявні принципи бюджетування є неефективними для господарської діяльності підприємств[10, с. 207]. Звичайний підхід до бюджетування вже не відповідає вимогам сучасного динамічного ринку [11].

Аналіз і класифікація наукових публікацій та досліджень дозволили систематизувати всі пропозиції щодо форм бюджетування в умовах фінансової невизначеності в чотири основні групи (рис. 1).

Рисунок 1. Процес бюджетування в умовах фінансової невизначеності

Джерело: побудовано авторами на основі [12]

Перша група підходів до бюджетування в умовах фінансової невизначеності включає в себе динамічні підходи, які відрізняються від статичних методів. Ці підходи включають гнучке бюджетування та сценарне моделювання. Гнучка система бюджетування передбачає оновлення бюджетів щомісяця для врахування змін у обсягах діяльності, собівартості та інших аспектах.

Сценарне моделювання передбачає створення кількох спрощених варіантів бюджету для різних сценаріїв, зазвичай високого, середнього та низького рівня. Бюджетування за сценаріями дозволяє підприємствам готуватися до можливих негативних ситуацій та вживати вчасні запобіжні заходи.

Друга група підходів до бюджетування в умовах фінансової невизначеності передбачає оптимізацію його параметрів та включає в себе скорочення тривалості бюджетного періоду та обсягу планової інформації. Оскільки динамічне зовнішнє середовище робить річне бюджетування менш ефективним, деякі підприємства переходять до коротших періодів планування [13].

Занадто деталізовані бюджети, які включають велику кількість абсолютних показників, є неефективними з кількох причин. По-перше, їх створення вимагає значної кількості часу та ресурсів. По-друге, у зв'язку з швидкою динамікою економічних процесів, тривалий процес підготовки бюджетів не дозволяє здійснювати реальні прогнози. Тому рекомендується державним підприємствам замість занадто деталізованих абсолютних бюджетів зосередитися на більш загальних та відносних цілях, які забезпечують необхідну гнучкість та об'єктивність планової інформації. Витрачений час може бути використаний фінансовими менеджерами для управління іншими важливими аспектами фінансової діяльності [13].

Третій напрямок бюджетування в умовах фінансової невизначеності включає використання прогресивних методів, які можуть значно підвищити якість планування через ефективне управління витратами. До цих методів відносяться бюджетування на нульовій основі та бюджетування на основі бізнес-процесів. Бюджетування на нульовій основі передбачає повний перегляд та обґрунтування всіх витрат для нового бюджетного періоду. Це високоефективний інструмент планування, який дозволяє оцінювати операції з точки зору ефективності та своєчасно усувати неефективні операції, а також дозволяє швидко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі [14, с. 243].

Бюджетування на основі бізнес-процесів є методом, при якому діяльність ретельно аналізується для прогнозування витрат, виявлення зв'язків між ними та операційною діяльністю, а також для усунення непотрібних витрат. Головною метою бюджетування на основі бізнес-процесів є скорочення витрат, при цьому забезпечується збереження поточного рівня доходів. Цей метод бюджетування орієнтований на стратегію підприємства і характеризується плануванням діяльності в контексті процесу створення вартості. Використання цього методу дозволяє установі забезпечити кращий контроль над процесом формування бюджету та вирівняти його з загальними цілями підприємства [8, с. 158].

Як спільну рису бюджетування на основі бізнес-процесів і бюджетування на нульовій основі, можна вказати їх підхід до формування бюджету, де історичні витрати не враховуються при складанні бюджетів. Однак впровадження цих методів є більш складним та вимагає більше часу і ресурсів, ніж інші методи бюджетування. Тому необхідно враховувати прогнозовані вигоди і витрати, пов'язані із застосуванням цих прогресивних методів.

Четвертий напрямок бюджетування в умовах фінансової невизначеності пов'язаний із наданням пріоритету інформації про грошові потоки, з одного боку, і диверсифікацією планових показників, з іншого.

Одним з ключових аспектів для уникнення кризового стану державних підприємств в умовах фінансової невизначеності є наявність достатнього грошового резерву, який відображається у фінансовому балансі та звіті про рух грошових коштів. Ця інформація використовується для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Грошові потоки можуть бути розділені за видами діяльності, і ця структура відображається у звіті про рух грошових коштів. Цей звіт служить одним з ключових показників ефективності фінансового управління державним підприємством. Оскільки Звіт про рух грошових коштів включений до щорічної фінансової звітності, підприємство повинно забезпечити доступність аналогічної інформації щоквартально або навіть щомісячно.

Диверсифікація показників у бюджетному процесі передбачає використання не тільки кількісних показників, але й нефінансової інформації, яка може бути критично важливою для успішного функціонування підприємства. Такі нефінансові показники, як конкурентоспроможність, якість обслуговування, рівень кваліфікації персоналу, інноваційність, допомагають оцінити фінансовий стан установи, ідентифікувати загрози та можливості. Деякі дослідники пропонують використовувати інтегровану модель, яка об'єднує процес бюджетування і систему збалансованих показників. Ця модель дозволяє ефективно аналізувати продуктивність, інтегрувати стратегічне планування та бюджетування на державному підприємстві [15, с. 280].

Однією з ключових умов для ефективного функціонування системи бюджетування є її тісна інтеграція з елементами та процедурами управління ризиками на всіх рівнях організаційної структури підприємства. Залучення в процес бюджетування та управління ризиками кваліфікованих співробітників з чітко визначеними обов'язками допоможе вирішити кілька ключових завдань: спростити процес впровадження та супроводу бюджетування шляхом децентралізації; збільшити кількість напрямів та областей виявлення, моніторингу та початкової ідентифікації ризиків, що впливають на діяльність підприємства; підвищити відповідальність конкретних виконавців шляхом делегування їм повноважень та відповідальності за виконання окремих показників бюджету; удосконалити систему мотивації через оцінку результатів виконання планових показників [13].

Основною метою бюджетування є підвищення ефективності фінансово- господарської діяльності державного підприємства на основі встановлення конкретних цілей та координації всіх заходів, а також підвищення гнучкості функціонування підприємства в умовах змін економічної системи. В країнах з розвиненою економікою був введений підхід «бюджетування з урахуванням ризиків», де будь-який вхідний параметр для бюджету задається не однім числом, а діапазоном значень. Такий діапазон може включати 2-3 значення з експертною оцінкою їх ймовірності (наприклад, песимістичний, оптимістичний та реалістичний сценарії), або може бути представлений більш складним статистичним розподілом. За допомогою імітаційного моделювання цю інформацію про фактори невизначеності можна інтегрувати в фінансову модель. Як результат, формується бюджет, де підсумкові дані представлені не у вигляді числа, а у вигляді розподілу ймовірностей у певному діапазоні. Така інформація надає особам, що приймають рішення, розуміння можливого майбутнього та дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо реалістичних цільових показників та необхідних резервів [11].

Важливо враховувати, що при формуванні та використанні резервів необхідно дотримуватися наступних принципів:

- непередбачені витрати повинні бути включені до бюджету як окрема стаття;

- резерви не повинні використовуватися для покриття витрат, які виникли внаслідок недбайливого виконання обов'язків посадовими особами.

На нашу думку, підхід, що поєднує бюджетування та управління ризиками, дозволяє більш ефективно управляти фінансовими ресурсами та забезпечити стабільність фінансового стану підприємства в умовах невизначеності та змін на ринку. Також він сприяє збільшенню прозорості та обґрунтованості управлінських рішень і робить їх більш адаптивними до змін чинників зовнішнього середовища .

Загалом, використання підходу «бюджетування з урахуванням ризиків» стає важливою складовою сучасного управління підприємством, допомагаючи забезпечити більш ефективне ресурсо- та ризикоорієнтоване прийняття рішень.

У контексті невизначеності, рішення, які повинен ухвалювати керівник, ускладнюються через мінливі обставини, пов'язані із законодавчими актами, економічними та політичними перспективами, технологіями, що змінюють виробничі процеси, та іншими обмежувальними факторами. Як показує практика, керівнику часто доводиться ухвалювати рішення на основі недосконалої, неповної інформації. Невизначеність під час ухвалення рішень - це певний стан знання, коли одна або більше альтернатив мають низку можливих результатів, імовірність яких невідома. Так само як й прийняття рішення, бюджетування в умовах невизначеності завжди суб'єктивне.

Бюджетування в умовах фінансової невизначеності ґрунтується насамперед на виборі критерію прийняття рішень, а потім виконанні обчислень, необхідних для здійснення вибору в межах цього критерію. Який із розглянутих критеріїв є найбільш придатним - визначає розробник бюджетної програми. Кожен із критеріїв є логічним за конкретних обставин санаційних заходів.

Таблиця 1. Критерії прийняття рішень на основі бюджетів в умовах фінансової невизначеності