Проблеми функціонування ринку фінансових послуг України в умовах війни

Важливим завданням фінансового сектору України в умовах війни є забезпечення першочергових потреб оборони, налагодження роботи в умовах війни, налагодження безперебійної роботі фінансових інститутів та об'єктів критичної інфраструктури, захист прав та інтересів клієнтів. За таких умов безперебійна робота фінансового сектору є пріоритетом.

Джерело: складено авторами

Проведений аналіз поглядів учених на дефініцію "фінансова послуга" засвідчив наявність значної кількості підходів та відсутність єдності у тлумаченні даного поняття, оскільки кожен досліджує це поняття з різних точок зору і зосереджується на окремих його аспектах. Проте, не беручи до уваги різноманітність підходів, можна виокремити спільні твердження:

- фінансова послуга передбачає провадження діяльності з операцій з фінансовими активами, фінансовими зобов'язаннями та рухом грошових потоків;

- фінансова послуга провадиться фінансовими установами в інтересах клієнтів;

- на фінансові послуги здійснюють вплив зміни в міжнародній фінансовій системі та глобалізація, що необхідно враховувати досліджуючи це поняття;

- в умовах цифрової трансформації суспільства при дослідженні фінансових послуг доцільно також враховувати роль фінансових цифрових технологій у наданні конкурентоспроможних фінансових послуг.

Військова агресія російської федерації проти України стала справжнім випробуванням для фінансової системи, в цілому, та ринку фінансових послуг, зокрема. Попри значні ризики (воєнні, геополітичні, макроекономічні, демографічні) фінансові інститути продемонстрували стійкість та здатність до швидкої розробки та впровадження антикризових заходів. Проведемо аналіз функціонування ринку фінансових послуг упродовж 2022 р.

Банківська система зуміла гідно відповісти на воєнні виклики у перші місяці війни та адаптуватися до діяльності в умовах воєнного стану. Так, станом на кінець 2022 р. банківський сектор продовжував працювати стабільно. Головним здобутком банківської системи є те, що незважаючи на зменшення загальної кількості відділень банків в країні, вони відновлювали свою роботу у звільнених регіонах. Фінансові установи зберігали довіру вкладників, і надалі отримували кошти від клієнтів, які переважно зберігали свої гроші на поточних рахунках. Упродовж 2022 р. спостерігається збільшення обсягів залучених депозитів банківськими установами на 31,8% (порівняно із 2021 р.). Щоправда, значне збільшення коштів спостерігається на поточних рахунках клієнтів, що пов'язано із невикористаними виплатами для військовослужбовців, бюджетників та переміщених осіб, що накопичилися на цих рахунках (рис. 1).

Рис. 1. Обсяг депозитних та кредитних операцій банківських установ упродовж 2019 2022 рр., млрд грн

Джерело: складено авторами [11]

Низький попит на нові позики та зростанням частки непрацюючих кредитів до 38,1% вплинули на скорочення обсягів кредитних послуг банків. Суб'єкти господарювання та фізичні особи в умовах війни не готові виплачувати високі відсоткові ставки та брати на себе додаткові зобов'язання. Проте про повне замороження кредитних операцій не спостерігється, оскільки державні банки почали активніше кредитувати агросектор за допомогою бюджетної програми підтримки "Доступні кредити 5-7-9%". Станом на кінець 2022 р. обсяг пільгових кредитів від держави вже становить третину від усіх корпоративних кредитів в національній валюті, які видали банки [11].

Щодо парабанківського сектору ринку фінансових послуг, то станом на кінець 2022 р. спостерігалось поступове відновлення його діяльності. Щоправда, таке відновлення відбувалось нерівномірно і не у всіх секторах. Упродовж 2022 р. кількість надавачів небанківських фінансових послуг скоротилась на 420 установ: фінансові компанії - 162, кредитні спілки - 116; ломбарди - 78; лізингові та страхові компанії - 39 та 27, відповідно [12].

Рис. 2. Кількість надавачів фінансових послуг та вартість їх активів упродовж 2019-2022 рр., млрд грн

Джерело: складено авторами за [12]

Отже, скорочення числа надавачів фінансових послуг не вплинула на вартість їх активів. Зокрема, упродовж 2022 р. з ринку вийшло 162 фінансові компанії, але сума їх активів є значною і упродовж року збільшилась на 28 млрд грн.

Діяльність страховиків у 2022 р. мала негативну динаміку. У 2022 р. загальний обсяг премій зі страхування життя зменшився на 17%, а для ризикового страхування зменшення становило 21%. Одночасно, страхові виплати за договорами страхування життя збільшилися на 7%, тоді як для ризикового страхування вони зменшилися на майже третину. У 2022 році частка премій, пов'язаних з автострахуванням, зросла на 10 відсоткових пунктів і становила 49%. Зокрема, обсяг премій "Зеленої карти" збільшився більш ніж вдвічі порівняно з попереднім роком, тоді як виплати зросли майже на третину. У той же час, премії за майнове страхування та страхування фінансових ризиків скоротилися більш ніж вдвічі, а їхні виплати зменшилися на 62%. Тривожним для страховиків є скорочення обсягів перестрахування. За рік обсяг валових премій, переданих у перестрахування, зменшився більш ніж вдвічі, тоді як виплати зменшилися майже на 60%.

У 2022 р. значно скоротилась кількість кредитних спілок (на 116), а вартість активів скоротилась вдвічі у порівнянні з 2021 р.

Рис. 3. Обсяг кредитів, наданих кредитними спілками та фінансовими компаніями упродовж 2019-2022 рр., млрд. грн.

Джерело: складено авторами за [12]

Незважаючи на вихід з ринку багатьох фінансових компаній, обсяг їх активів у 2022 р. збільшився. Крім того, наприкінці року спостерігається відновлення обсягів наданих послуг, чому сприяло збільшення операцій за основними фінансовими послугами. Все ж, порівняно з довоєнним рівнем, вони залишалися значно нижчими - загалом за 2022 р. обсяги наданих позик були вдвічі нижчі, ніж у 2021 р.

На кінець 2022 р. активно відновлювався ринок лізингу, обсяги послуг якого зріс у ZV кв. порівняно з ІІІ кв. у 2.6 раза. Лізингові угоди укладалися переважно на придбання легкових автомобілів, а менше на вантажну та сільськогосподарську техніку. Упродовж другого півріччя 2022 р. зросли й обсяги наданих гарантій та факторингових операцій. За підсумками 2022 р. діяльність фінансових компаній була прибутковою. Сектор ломбардів упродовж року практично не розвивався, обсяги активів та нових кредитів зменшилися, а капітал установ значно впав. У 2022 р. ломбарди закінчили зі збитками.

Висновки

Роль фінансового сектору у підтримці відновлення економіки України після війни та її подальша інтеграція в Європейський економічний простір може бути вирішальною. Навіть за умови продовження війни, влада має розпочати підготовку до оздоровлення фінансових інститутів. Фінансові інститути відіграватимуть важливу роль у фінансуванні сталих інвестицій особливо за умови якщо влада спрямовує частину коштів, призначених для відбудови, або співпрацює з міжнародними фінансовими установами, які пропонують "зелені" ініціативи.

Повоєнне відновлення ринку фінансових послуг повинно передбачати реалізацію таких заходів:

- відновлення банківського сектору. Рекапіталізація банків, реструкторизація непрацюючих кредитів є ключовими аспектами відновлення роботи банків. Недопустимо, щоб банківський сектор країни затримувався на довгий термін у пастці непрацюючих кредитів, оскільки це ускладнює фінансування нових інвестицій;

- сприяння формування кластеру вітчизняних інвесторів. Необхідно розвивати ефективні та ліквідні внутрішні ринки капіталу, щоб забезпечити збалансованість та стійкість фінансового сектору, а не залежати від боргового фінансування;

- зменшити частку державного кредитування на користь ринкового. Необхідно відновити комерційний та ринковий розподіл ресурсів, що включає створення внутрішніх інструментів для мобілізації місцевих заощаджень. Оскільки у минулому держава не ефективно розподіляла ресурси в Україні, то ці кроки стають ще важливішими.

Список використаних джерел

1. Beck, T., R. Levine, and N. Loayza Finance and the Sources of Growth. Journal of Financial Economics. 58(1), 2000261-300.

2. Чернишова О.Б., Чорновол А.О., Мирончук В.М. Функціонування фінансового сектору україни в умовах воєнного стану. ЕКОНОМІКА ТА СУСПІЛЬСТВО. Вип. 38. 2022. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-49

3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664- 14#Text

4. Дубина М. Економічна сутність та види фінансових послуг. Світ фінансів. 2016. Вип. 3.С. 124-135.

5. Шевчук О. Поняття та правова природа фінансових послуг. Підприємництво, господарство і право. 2012. № 5. С. 29-32

6. Денисенко Б. Банківська послуга як цивільно-правова категорія. Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2008. Вип. 79. С. 55-59.

7. Гончаренко О.М., Світлична О.С. Системи надання фінансових послуг: сучасні тенденції та перспективи. Вісник соціально-економічних досліджень. 2016. № 2(61). С. 173-183

8. Лепех С. Поняття споживчої фінансової послуги. Legea si Viata. 2019. № 10/2 (334). С. 77-80.

9. Караваєва К.В. Ринок фінансових послуг і його місце в структурі фінансового ринку. Аспірантські записки. 2008. № 26 (60). С. 122-127.

10. Новіков Н.Б. Поняття та види фінансових послуг: доктринальний та легальний аспекти. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 7. С. 276-278.

11. НБУ. Огляд банківського сектору. Лютий 2023.

12. URL:https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Banking_Sector_Review_2023-02.pdf?v=4

13. НБУ. Огляд небанківського фінансового сектору. Березень 2023.

14. URL:https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Banking_Sector_Review_2023-02.pdf?v=4

15. Петрик О. Політика Національного банку України під час війни. Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві. Том 4 (46), 2022. С.15-23.

Размещено на Allbest.ru