Інституційні чинники ефективності системи фінансового моніторингу

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

Сухолов Е.А.

доктор філософії,

Ужгородський національний університет

У статті розглядається проблема виявлення чинників, що загрожують працездатності системи фінансового моніторингу та визначення заходів з підвищення її ефективності. Показано, що система фінансового моніторингу є інструментом від працездатності якого залежить успіх в подоланні багатьох небезпечних явищ. Основним чинником, що загрожує працездатності даної системи є небезпека зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур для осіб, що не залучені до процесу відмивання брудних грошей. Доведено, що ефективність системи фінансового моніторингу визначається ефективністю формальних правил фінансового моніторингу та фінансових розслідувань. Головними завданнями формальних правил фінансового моніторингу є забезпечення виявлення більшої частки фінансових операцій, що пов'язані з відмиванням брудних грошей. Основними ж завданнями формальних правил фінансових розслідувань є забезпечення високої імовірності доведення факту відмивання брудних грошей. Запропоновано для підвищення ефективності системи фінансового моніторингу запровадження широкого використання Big Data та AI алгоритмів, що дозволить автоматизувати процес перевірок та простежити значно довший ланцюг фінансових операцій.

Ключові слова: трансакційні витрати, формальні правила, бюрократичні процедури, фінансовий моніторинг.

фінансовий моніторинг

INSTITUTIONAL FACTORS OF THE EFFECTIVENESS OF THE FINANCIAL MONITORING SYSTEM

Sukholov Eduard

Uzhgorod National University

This article examines the problem of identifying factors that threaten the efficiency of the financial monitoring system and determining measures to improve its effectiveness. It is shown that the financial monitoring system is an important tool, the success of overcoming many dangerous socio-economic phenomena depends on its effectiveness and efficiency This tool is particularly important because it can be used even in cases where the possibilities of using other tools are significantly limited. The main factor threatening the effectiveness and efficiency of the financial monitoring system is the danger of an increase in the level of transaction costs of bureaucratic financial monitoring procedures for persons not involved in the process of laundering dirty money. It has been proven that the effectiveness of the financial monitoring system is determined by the effectiveness of the formal rules of financial monitoring and the formal rules of financial investigations. The main tasks of the formal rules of financial monitoring are to ensure the detection of the largest possible share of financial transactions related to money laundering, while at the same time ensuring a low level of erroneous determinations of financial transactions as dubious, which in turn requires the definition of clear criteria for the dubiousness of financial transactions by appropriate formal rules and ensuring that as many financial transactions as possible are covered by inspections. The main tasks of the formal rules of financial investigations are to ensure a high probability of proving the fact of laundering dirty money and at the same time to ensure an easy appeal procedure in the event of an erroneous determination of a financial transaction as dubious. Implementation of these tasks requires the formal rules of financial investigations to create appropriate conditions and a system of incentives for the relevant officials to perform their official duties. It is proposed to increase the efficiency of the formal rules of financial monitoring and formal rules of financial investigations to introduce widespread use of Big Data and AI algorithms in the financial monitoring system, which will allow to largely automate the process of checks and detection of questionable transactions and trace a much longer chain of financial transactions and collect more evidence for proving the fact of laundering dirty money.

Key words: transaction costs, formal rules, bureaucratic procedures, financial monitoring.

Постановка проблеми. Система фінансового моніторингу маючи сама по собі надзвичайно важливе значення у досягненні покладених на неї специфічних завдань, є також й важливим інструментом, що доповнює наявний у суспільства інструментарій боротьби з широким колом небезпечних соціально-економічних явищ.

В багатьох випадках, за відсутності у суспільства достатніх матеріально технічних ресурсів для забезпечення належної роботи правоохоронних структур або за відсутності відповідних повноважень, система фінансового моніторингу, взагалі, може бути єдиним інструментом боротьби з небезпечними для суспільства явищами. Так, наприклад, наркоділки дуже часто розміщують своє виробництво в країнах де правоохоронні структури є неефективними або взагалі непрацездатними, що убезпечує їх від викриття та відповідного покарання. Тому для економічно розвинутих країн, що є ринком збуту нелегальних наркотичних речовин, єдиними засобами боротьби є боротьба з контрабандою, що фізично не дозволяє потрапити відповідним речовинам на внутрішній ринок, та боротьба з відмиванням брудних грошей, що має підірвати економічний потенціал незаконних злочинних угрупувань, що спеціалізуються на торгівлі нелегальними наркотичними речовинами.

З огляду на все вище зазначене, можна стверджувати, що в сучасних умовах проблема розробки заходів з підвищення ефективності системи фінансового моніторингу набуває значної актуальності та потребує свого негайного вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Через надзвичайну важливість системи фінансового моніторингу, як додаткового інструменту, що доповнює наявні інструменти боротьби з низкою неприйнятних для суспільства негативних явищ, проблема підвищення ефективності застосування системи фінансового моніторингу постійно перебуває в центрі уваги багатьох дослідників (Dell'Anno R., Maddah M. [1], D'Avino C. [2], Rajagopalan S. [3], Zhang Y., Trubey P. [4], Ferwerda J., Kleemans E.R. [5], Savona E.U., Riccardi M. [6], Dumbacher J. [7]). Проте, незважаючи на пильну увагу дослідників до цієї проблеми, недостатньо дослідженими залишаються інституційні чинники ефективності системи фінансового моніторингу.

Метою цієї статті є виявлення чинників, що загрожують працездатності системи фінансового моніторингу та визначення заходів з підвищення її ефективності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відразу треба зауважити, що будь-яка система фінансового моніторингу не може стовідсотково перекрити всі фінансові потоки пов'язані з незаконною діяльністю. Жодна система фінансового моніторингу неспроможна виявити всі сумнівні операції та запобігти зловживанням осіб, що уповноважені на здійснення моніторингу. Проте, для осіб, що втягнуті в процес відмивання брудних грошей, обхід механізмів контролю, що передбачені системою фінансового моніторингу, не є безкоштовним. Дійсно, для того щоб вийти з під дії механізмів контролю системи фінансового моніторингу, злочинцям необхідно вдатися до підкупу уповноважених осіб, або ж здійснити додаткові фінансові чи інші операції. В обох випадках, це призведе до зростання рівня витрат, що пов'язані з відмиванням брудних грошей - трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу. Рівень останніх, головним чином, залежить від того наскільки повно наявна система фінансового моніторингу виявляє та блокує фінансові потоки пов'язані з незаконною діяльністю, а також від її гнучкості та здатності адаптуватися до появи нових схем відмивання брудних грошей. Тому, для ефективного попередження виникнення та поширення багатьох соціально небажаних явищ достатньо щоб завдяки системі фінансового моніторингу трансакційні витрати бюрократичних процедур фінансового моніторингу досягнули такого рівня за якого для відповідних осіб продовження незаконної діяльності буде позбавлено будь-якого сенсу.

Так, наприклад, корумпований чиновник, приймаючи рішення щодо укладання корупційної угоди з клієнтом, зважує очікувану суму хабара з передбаченими штрафними санкціями та імовірністю викриття корупційної угоди [8-10]. Очевидно, що корумпований чиновник укладе цю угоди лише в тому випадку якщо сума хабара перевищуватиме всі ризики, що пов'язані з наданням відповідних корупційних послуг. У випадку ж наявності системи фінансового моніторингу, корумпований чиновник зіштовхнеться з ще одним додатковим видом витрат - трансакційні витрати бюрократичних процедур фінансового моніторингу. Відповідно, в даному випадку, корумпований чиновник погодиться на укладання корупційної угоди лише тоді коли очікувана сума хабара перевищуватиме не лише очікувані штрафні санкції, але й відповідні трансакційні витрати бюрократичних процедур фінансового моніторингу.

Таким чином, для забезпечення успіху та досягнення довготривалого позитивного ефекту у боротьбі з відмиванням брудних грошей, система фінансового моніторингу необов'язково має виявляти всі сумнівні фінансові операції, що пов'язані з відмиванням брудних грошей. Досягнення поставленої мети може бути забезпечено завдяки підвищенню, для кримінальних елементів, що вдаються до відмивання брудних грошей, рівня їх трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу. В тому випадку, коли рівень даних витрат перевищуватиме певний поріг, діяльність з відмивання брудних грошей стає недоцільною, що може змусити більшість з зазначених ділків відмовитися не лише від діяльності пов'язаної з відмиванням брудних грошей, але й також відмовитися від їх основної нелегальної діяльності, що є неприйнятною для суспільства.

Тому основною вимогою, що має висуватися до формальних правил фінансового моніторингу та формальних правил фінансових розслідувань є створення умов за яких буде відбуватися суттєве зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу для кримінальних елементів, що займаються відмиванням брудних грошей.

Проте, як зауважується багатьма дослідниками, під час реалізації заходів фінансового моніторингу існує небезпека виникнення низки небажаних побічних наслідків [11; 12], найбільш небезпечним з яких є зростання загального рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу. Небезпека останнього обумовлена, в першу чергу тим, що зі зростанням рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу стикаються не лише корупціонери, наркоділки чи інші особи чию злочинну діяльність прагне зупинити суспільство, але й законослухняні клієнти фінансових установ, самі фінансові установи та державні структури, що уповноважені здійснювати фінансовий моніторинг. І якщо зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу для осіб, що втягнуті в процес відмивання брудних грошей є цілком виправданим та таким, що сприяє досягненню поставленої мети - скороченню обсягів відмивання брудних грошей, то зростання рівня відповідних витрат для решти суспільства є небажаним.

Основна небезпека надмірного зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу для фінансових установ та осіб, що не займаються відмиванням брудних грошей, полягає в тому, що високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур не лише негативно позначається на діловій активності в країні, але й створює умови, що є сприятливими для поширення таких небезпечних явищ, як корупція та тіньова економіка. Тобто, одних з тих явищ для боротьби з якими й запроваджується система фінансового моніторингу.

Також зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу може стати причиною поширення напівформальних правил [13-15].

З огляду на все вище зазначене, є очевидним, що працездатність системи фінансового моніторингу залежить від її спроможності одночасно забезпечити наявність високого рівня трансакцій- них витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу для осіб, що вдаються до відмивання брудних грошей та мінімізації даних витрат для решти суспільства. Реалізація цієї вимоги залежить від двох головних умов:

- здатності формальних правил фінансового моніторингу забезпечити високу селективність в виявленні сумнівних фінансових операцій, тобто їх здатності забезпечити виявлення як можна більшої частки фінансових операцій, що пов'язані з відмиванням брудних грошей та одночасно забезпечити низький рівень помилкових визначень фінансових операцій як сумнівних;

- здатності формальних правил фінансових розслідувань, з одного боку, забезпечити високу імовірність доведення факту відмивання брудних грошей та одночасно легку процедуру розгляду апеляції у разі помилкового визначення фінансової операції сумнівною.

Є цілком очевидним, що для забезпечення високої селективності системи фінансового моніторингу, відповідними формальними правилами фінансового моніторингу мають бути передбачені чіткі критерії сумнівності фінансових операцій, відповідно до яких виявлені фінансові операції підлягають більш ретельній перевірці. Адже від правильності вибору цих критеріїв та неможливості трактувати їх чиновниками на свій власний розсуд, залежить не лише частка виявлених сумнівних операцій, але й те наскільки проходження бюрократичних процедур системи фінансового моніторингу буде легким для решти суспільства.

Дана вимога є ключовою та необхідною для забезпечення працездатності всієї системи фінансового моніторингу, основна частина якої має бути виконана вже на етапі розробки відповідних формальних правил фінансового моніторингу. З іншого боку, винахідливість злочинців, що вдаються до відмивання брудних грошей є необмеженою, внаслідок чого можуть з'являтися нові схеми відмивання брудних грошей, що не підпадають під визначені раніше критерії сумнівності фінансових операцій. Тому формальними правилами фінансового моніторингу мають бути передбачені можливості перегляду системи критеріїв сумнівності фінансових операцій для забезпечення їх відповідності сучасним реаліям та тим практикам до яких вдаються злочинці, під час відмивання брудних грошей. Тобто процедура формування критеріїв сумнівності фінансових операцій є тривалим та динамічним процесом, що потребує постійної уваги та моніторингу як збоку фахівців відповідного профілю, так й збоку представників законодавчої гілки влади.

Іншою, не менш важливою проблемою, з якою може зіткнутися система фінансового моніторингу це необхідність обробки великого обсягу даних. Дійсно, в сучасному світі кількість фінансових операцій є занадто великою, щоб можна було реалізувати тотальну перевірку всіх проведених фінансових операцій, навіть якщо обмежитися перевіркою лише тих фінансових установ, що належать до традиційної банківської системи. Ситуація ускладнюється ще більше, якщо враховувати наявність інших альтернативних засобів здійснення фінансових операцій, наявність яких надається сучасними інформаційними технологіями. Так, різноманітні платіжні системи, кріптовалюта та більш екзотичні засоби відкривають особам втягнутим в незаконну діяльність широкі можливості для відмивання брудних грошей. Все це призводить до ще більшої кількості фінансових операцій, що мають бути охоплені системою фінансового моніторингу. При цьому, додатковою проблемою є те, що багато з цих альтернативних засобів здійснення фінансових операцій жодним чином не врегульовані законодавством через, що не існує надійних механізмів їх контролю системою фінансового моніторингу.

Частково, дана проблема може бути розв'язана завдяки виділенню певних фінансових операцій, що не підлягають перевірці системою фінансового моніторингу, як то: фінансові операції менше певної суми, фінансові операції між близькими родичами та інше. Проте, вибірковість перевірок решти фінансових операцій може стати причиною неефективності системи фінансового моніторингу. Так, навіть в тих випадках коли вибір фінансових операцій для подальшої перевірки здійснюється неупереджено та випадково, це суттєво позначається на ефективності системи фінансового моніторингу, адже суттєво зменшує частку виявлених фінансових операцій, що пов'язані з відмиванням брудних грошей та, як наслідок, зменшує для злочинців рівень їх трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу.

Проблема вибірковості перевірок ще більше загострюється в тих випадках коли у чиновників, що належать до системи фінансового моніторингу, є достатньо можливостей для маніпуляцій під час вибору фінансових операцій, що підлягають детальній перевірці. Завдяки можливостям для подібних маніпуляцій, у злочинців, що втягнуті в процес відмивання брудних грошей, з'являється можливість для зменшення власних ризиків виявлення незаконності здійснених ними фінансових операцій. Так, отримавши хабар від відповідної особи, чиновник може не лише не помітити жодних порушень, але й взагалі не перевіряти фінансові операції даної особи, зловживаючи порядком здійснення перевірок. Тому, уклавши корупційну угоду з відповідним чиновником системи фінансового моніторингу, особа, що приймає участь в відмиванні брудних грошей може убезпечити себе від викриття її злочинної діяльності.

Ще більшу небезпеку несе зловживання вибором порядку проведення перевірок фінансових операцій заради усунення конкурентів. Дійсно, зацікавлена особа може запропонувати хабар чиновнику, що визначає порядок проведення перевірок, не лише з метою уникнути виявлення факту відмивання нею брудних грошей, але й з метою усунення конкурентів. В цьому випадку, чиновник отримавши хабар визначає порядок проведення перевірок таким чином, щоб були проведені перевірки фінансових операцій конкурентів замовника. В обох розглянутих вище випадках зловживання вибором порядку проведення перевірок фінансових операцій, спостерігається не лише зменшення ефективності системи фінансового моніторингу, але й зростання рівня внутрішньої корумпованості даної системи.

Для того щоб уникнути зазначених проблем, системою фінансового моніторингу має охоплюватися як можна більше коло фінансових операцій, що при традиційному підході вимагає значних витрат та великого штату контролюючих установ. Зарадити цій проблемі може більш широке використання Big Data та AI алгоритмів, що, за наявності достатніх обчислювальних ресурсів, дозволять значною мірою автоматизувати процес перевірок та виявлення сумнівних операцій, вимагаючи втручання чиновників лише на наступному етапі фінансового розслідування, що не лише прискорить проходження бюрократичних процедур фінансового моніторингу, але й в значній мірі усуне людський фактор.

Ефективність другого етапу перевірок фінансових операцій системою фінансового моніторингу - проведення фінансових розслідувань - значною мірою залежить від професійності та вмотивованості чиновників, чиїми обов'язками є проведення перевірок фінансових операцій чия сумнівність була виявлена на першому етапі. Саме від професійності та вмотивованості зазначених чиновників залежить те чи буде припинена злочинна діяльність з відмивання брудних грошей та час, що має бути витрачений на апеляції у випадку помилкового визначення фінансової операції як сумнівної. Відповідно, основними завданнями формальних правил фінансових розслідувань має бути створення належних умов та системи стимулів для виконання відповідними чиновниками своїх службових обов'язків. Проте й на даному етапі застосування Big Data та AI алгоритмів може підвищити ефективність системи фінансового моніторингу, адже зазначені технології дозволяють простежити значно довший ланцюг фінансових операцій та зібрати більше доказів для доведення факту відмивання брудних грошей.

Висновки. Таким чином, можуть бути зроблені наступні висновки:

По-перше, ефективність системи фінансового моніторингу залежить від співвідношення рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу для осіб, чия діяльність безпосередньо пов'язана з відмиванням брудних грошей та для пересічних громадян, що не втягнуті у відповідну злочинну діяльність. Чим вище рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу для осіб, що мають відношення до відмивання брудних грошей та чим нижче рівень відповідних трансакційних витрат для решти членів суспільства, тим вище ефективність формальних правил фінансового моніторингу та фінансових розслідувань.

По-друге, серед багатьох інших чинників, що визначають рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур фінансового моніторингу, основним фактором підвищення їх рівня, для осіб втягнутих в відмивання брудних грошей, є забезпечення високої імовірності виявлення сумнівних фінансових операцій, що з високою імовірністю мають відношення до відмивання брудних грошей. Головну роль в виконанні останньої вимоги відіграє застосування сучасних інформаційних технологій, що дозволяють в реальному часі обробити великі масиви інформації та швидко виявити з усіх наявних фінансових операцій ті, що відповідають критеріям сумнівності.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Dell'Anno R., Maddah M. Money laundering, corruption and socioeconomic development in Iran: an analysis by structural equation modeling. International Review of Economics. 2023. Vol. 70. № 3. P. 395-417. DOI: https://doi.org/10.1007/s12232- 023-00424-9

2. D'Avino C. Money laundering and AML regulatory and judicial system regimes: investigation of FinCEN files. European Journal of Law and Economics. 2023. Vol. 55. № 2. P. 195-223. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10657-022-09756-3

3. Rajagopalan S. Demonetization in India: Superfluous discovery and money laundering. Review of Austrian Economics. 2020. Vol. 33. № 1-2. P. 201-217. DOI: https://doi.org/10.1007/s11138-019-00465-w

4. Zhang Y., Trubey P. Machine Learning and Sampling Scheme: An Empirical Study of Money Laundering Detection. Computational Economics. 2019. Vol. 54. № 3. P. 1043-1063. DOI: https://doi.org/10.1007/ s10614-018-9864-z

5. Ferwerda J., Kleemans E.R. Estimating Money Laundering Risks: An Application to Business Sectors in the Netherlands. European Journal on Criminal Policy and Research. 2019. Vol. 25. №1. P. 45-62. DOI: https:// doi.org/10.1007/s10610-018-9391-4

6. Savona E.U., Riccardi M. Assessing the risk of money laundering: research challenges and implications for practitioners. European Journal on Criminal Policy and Research. 2019. Vol. 25. № 1. P. 1-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s10610-019-09409-3

7. Dumbacher J. The fight against money laundering. Intereconomics. 1995. Vol. 30. № 4. P. 177-186. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02928089

8. Сержанов В.В., Дяченко Т.А., Абрамов Ф.В. Корупція, неефективні інститути та європейська інтеграція. Науковий вісник Ужгородського університету. 2022. Випуск 44. С. 90-95. DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-44-14

9. Абрамов Ф.В. Ефективність репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості. Бізнес Інформ. 2017. № 12. С. 8-12.

10. Абрамов Ф.В. Суспільні настрої як фактор динаміки антикорупційних формальних правил. Бізнес Інформ. 2018. № 12. С. 26-31.

11. Сержанов В.В., Максименко Я.А., Абрамов Ф.В. Ефективність формальних правил фінансового моніторингу. Держава та регіони. 2022. № 3 (126). С. 10-15.

12. Волоснікова Н.М., Сержанов В.В., Абрамов Ф.В. Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід. Цифрова економіка та економічна безпека. 2023. Випуск 4(04). С. 38. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.4-1

13. Волоснікова Н.М., Максименко Я.А., Сержанов В.В., Абрамов Ф.В. Напів формальні правила, як чинник динаміки ефективності формальних правил фінансового моніторингу. Бізнес Інформ. 2023. № 1. С. 1217.

14. Абрамов Ф.В. Напівформальними правила. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (економічні науки). 2016. № 27. С. 103-106.

15. Абрамов Ф.В. Напівформальні правила як чинник динаміки ефективності формальних правил. Цифрова економіка та економічна безпека. 2022. Випуск 3(03). С. 26-30.

Размещено на Allbest.ru