Напрями удосконалення організації фінансового планування діяльності підприємства

Shulha Olha

State University of Intelligent Technologies and Telecommunications

Постановка проблеми

фінансове планування підприємство

Фінансове планування на підприємстві відіграє особливу роль у забезпеченні фінансової стабільності, оскільки воно пов'язане з ресурсним чинником - формуванням, розміщенням і використанням фінансових ресурсів та отриманням прибутку на вкладений у господарську діяльність капітал. Саме у процесі фінансового планування економічно обґрунтовується потреба підприємства у капіталі та створюються передумови фінансової стабільності підприємства. У зв'язку з цим для кожного підприємства важливо вміло управляти активами і джерелами їх формування. Досягненню цієї мети має сприяє ефективна організація фінансового планування діяльності підприємства.

Досвід багатьох компаній розвинених країн світу показує, що за сучасного ринку з його жорсткою конкуренцією планування фінансової діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зростання та процвітання. Саме воно дає змогу їм ефективніше організувати свою виробничо-господарську та фінансово-економічну діяльність, виявляти проблеми, що існують на підприємстві, і вживати необхідні заходи для їх подолання.

Виклад основного матеріалу

Фінансове планування виступає системною технологією обліку, планування та контролю за фінансовими результатами і фінансовими ресурсами суб'єкта господарської діяльності. Воно втілюється у фінансовому плані діяльності компанії на певний період. Фінансове планування визначає життєздатність підприємницького проєкту в умовах жорсткої конкуренції та є інструментом отримання фінансового забезпечення від кредиторів та інвесторів. З посиленням конкуренції виникає необхідність постійного удосконалення фінансового планування діяльності підприємства, аби господарюючий суб'єкт мав можливість швидкої адаптації до умов зовнішнього середовища.

Як показує досвід розвинених країн світу, задля забезпечення ефективного управління та стійкої діяльності підприємства, необхідно застосовувати систему контролінгу. Адже контролінг, як система управління, сприяє зниженню витрат за рахунок виявлення невиправданих затрат. За допомогою цієї системи можна орієнтувати управлінський процес на максимальне збільшення прибутку, вартості капіталу при мінімізації ризику та за умови збереження платоспроможності і ліквідності суб'єкта господарювання.

Для вдосконалення фінансового планування у короткотерміновому періоді підприємствам доцільно використовувати бюджетування. Бюджетування у системі фінансового планування дає суб'єкту господарювання низку переваг. Бюджети підрозділів компанії розробляються кожного місяця, що робить реальнішою структуру доходів і витрат. За мінімальної чисельності бюджетів зменшуються затрати робочого часу фінансових та економічних служб підприємства. Значною перевагою використання бюджетів є велика самостійність підрозділів суб'єкта господарської діяльності у розрізі витрат на заробітну плату.

Фінансове планування на фірмі може бути ефективним у разі швидкого його проведення. Для скорочення часу здійснення фінансового планування слід сформувати автоматизовану систему бюджетування. Основна функція цієї системи полягає у швидкому проведенні бюджетування, і вона є різною для різних компаній. Характеристики автоматизованої системи бюджету- вання залежать від типу підприємства та особливостей його діяльності.

Можна виділити такі напрями вдосконалення фінансового планування діяльності підприємства. Першим напрямом виступає формування стабільних умов підприємницької діяльності, яке полягає у забезпеченні стабільності податкового законодавства та утриманні на оптимальному рівні інфляції. Другим напрямом виступає інтенсивніше використання стратегічного фінансового планування, яке нині майже не використовується через сповільнені темпи економічного розвитку та проблематичність розрахунку точних фінансово-економічних показників. Використання економіко-математичних методів, автоматизованих систем управління фінансовим плануванням, економічних нормативів, обчислювальної техніки виступає третім напрямом покращення фінансового планування.

Велике значення у процесі фінансового планування має мінімізація ризиків. Для зниження ризиків необхідний певний механізм, яким виступає концепція зниження ризиків, що передбачає оцінку стратегічного фінансового планування, оцінку ризику та ймовірності його появи.

У процесі фінансового планування доцільно дотримуватись концепції фінансової рівноваги, яка, крім прогнозних змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі діяльності фірми, дає можливість враховувати неочікувані зміни, що виникають за кризових ситуацій. Врахування неочікуваних змін має велике значення для безперервного і ефективного функціонування суб'єкта господарської діяльності.

Для досягнення більшої ефективності фінансового планування необхідно застосовувати інноваційні технології. Під час розроблення фінансових планів слід здійснювати постійний моніторинг за розвитком товарних і фінансових ринків, станом матеріальних і трудових ресурсів, взаємовідносинами з контрагентами. Накопичення інформації є передумовою розроблення основних багатоваріантних фінансових показників. Це є також передумовою для здійснення коригувальних дій у разі появи значних змін в умовах діяльності фірми.

В умовах ринкової економіки фінансові плани мають бути гнучкими. Гнучкість фінансових планів зумовлює їхню відповідність чинникам зовнішнього середовища та внутрішньому потенціалу фірми.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що за допомогою фінансового планування значно зменшується невизначеність ринкового середовища та його негативні наслідки для суб'єкта господарювання. Однак на практиці значення фінансового прогнозування і планування невиправдано занижене. Значна кількість підприємств не використовує цей метод підвищення ефективності функціонування, що здебільшого спричинене такими факторами, як: високий рівень невизначеності у ринковому середовищі; нестабільність нормативно-правової бази підприємницької діяльності; недостатній обсяг фінансових ресурсів у підприємств, криза платежів та високі процентні ставки, що обумовлюють фактичну відсутність коштів для здійснення великих інвестиційних проєктів.

Не менший вплив на ефективність системи фінансового планування мають проблеми, пов'язані з організацією цієї системи на підприємствах, а саме:

Саме тому вдосконалення системи планів на підприємстві та втілення нових прогресивних методів прогнозування стають сьогодні необхідними на підприємстві, бо стимулюють використання наявних і прихованих ресурсів та підвищують економічну ефективність фінансово-господарської діяльності будь-якої фірми.

Зауважимо, що фінансовий план виконує наступні функції внутрішньо фірмового планування [1]:

Фінансовий план як економічний прогноз. Основні планові рішення приймаються при розробці стратегічного планування. Процес формуванню фінансово плану є, по суті, формалізацією цих прогнозів.

Фінансовий план як основа для контролю. По мірі реалізації передбачених у плані дій, необхідно фіксувати фактичні результати діяльності підприємства. Порівнюючи фактичні показники із запланованими, можна здійснювати контроль виконання плану.

Фінансовий план як засіб координації. План являє собою виражений в вартісних показниках план виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації продукції, інвестиційної діяльності і т.д.

Фінансовий план як основа для постановки задачі. Складаючи фінансовий план на наступний період, необхідно приймати рішення завчасно, до початку діяльності у цьому періоді.

Фінансове планування в умовах ринку повинно забезпечити процес виробництва конкурентоздатної продукції за умови оптимального використання всіх ресурсів, тобто забезпечити гнучкий розвиток підприємства. Якщо одне підприємство здійснює повноцінне регулярне фінансове планування, а інше тільки намагається реагувати на ситуацію, виграш у конкурентній боротьбі буде на стороні першого підприємства.

Можна виділити наступні способи досягнення такої переваги:

Перераховані вище способи підвищення ефективності фінансового планування дозволяють підприємству знизити собівартість продукції та сформувати резерви для модернізації виробництва. Особливо актуальним для підприємства є застосування управління взаємовідносинами із партнерами підприємства для зменшення дебіторської заборгованості, сума якої поступово зростає та фактично заморожує можливість використовувати кошти для збільшення доходів компанії.

Водночас розбудова ефективної системи управління витратами дає можливість підприємству за рахунок зменшення собівартості на одиницю продукції зайняти конкурентоздатну позицію на ринку. Поряд із традиційними стратегіями управління витратами окремо можна виділити такі підходи, як директ-костінг та таргет-костінг. Незважаючи на те, що бухгалтерські стандарти не дозволяють у повному обсязі використовувати такі системи управління витратами для складання зовнішньої звітності та обрахування податків, вони знаходять використання у бухгалтерській практиці внутрішнього обліку для проведення техніко-еко- номічного аналізу, а також для прийняття тактичних та стратегічних управлінських рішень у питаннях беззбитковості виробництва, ціноутворення тощо.

План продажів є основним як стратегічним, так і оперативним документом підприємства. Незважаючи на зовнішню простоту, цей план має виняткове значення у поточній діяльності підприємства. За допомогою плану продажів фірма здійснює перехід від загального планування до політики формування адресних планів-угод, що передбачають доставку продукції у плановому році певним покупцям. Складання плану продажів надає фірмам-виробникам можливість «перейти» від показника приросту валового доходу до показника приросту чистого доходу. Тому для удосконалення фінансового планування на підприємствах доцільно впроваджувати план продажів, як один із основних заходів покращення фінансового планування.

Однією із складових фінансового плану підприємства є інвестиційний план. Його зміст, перш за все, залежить від запланованої виробничої програми підприємства, науково-технічної та інвестиційної політики. Методика планування вкладень повинна бути суттєво змінена завдяки переходу на ринкові відносини, а також необхідності більшості підприємств планувати не тільки капітальні вкладення, реальні інвестиції, але і фінансові (портфельні) інвестиції. Важливість процесу планування інвестицій полягає у тому, що, плануючи інвестиції, створюється основа діяльності підприємства на майбутнє. Тобто узгодженість такого плану із довгостроковою стратегією підприємства є обов'язковою.

Для оперативного планування та коригування фінансового плану широко застосовується система управління відносинами з клієнтами (CRM). Серед голових переваг застосування такої системи є:

Успішному виконанню фінансового плану підприємства сприяє дієвий систематичний контроль за доходами і видатками. Метою контролю є сприяння мобілізації всіх передбачених планом коштів і витрачання їх на передбачені потреби. Для надання контролю належного оперативного характеру, перевірка та аналіз виконання фінансового плану повинні проводитись систематично протягом року. Контроль повинен здійснюватись на всіх ділянках фінансової діяльності підприємства: за грошовими видатками на виробництві, собівартістю продукції, надходженням виручки, утворенням і направленням грошових накопичень, формуванням і виконанням оборотних засобів, виконанням плану фінансування капітальних вкладень, введенням у дію закінчених об'єктів та ефективним використанням основних фондів.

Враховуючи вищевикладене, для оптимізації фінансового планування на підприємстві варто застосувати фінансовий контролінг. Фінансовий контролінг є саме тією складовою, що забезпечує своєчасне виявлення відхилень фактичних результатів діяльності від запланованих та створює умови для своєчасного коригування фінансових планів у відповідності з новими умовами діяльності. Завдання та цілі досягаються завдяки специфічним функціям фінансового контролінгу у межах сформованої та діючої системи управління.

З огляду на це можна сказати, фінансовий контр- олінг комплексно впливає на діяльність підприємства і забезпечує його функціонування на базі постійних координуючих дій між різними фазами циклу (облік, аналіз, планування, моніторинг і контроль). Таким чином, головне завдання фінансового контролінгу полягає не лише у контролі, але й у забезпеченні взаємозв'язку між складовими загальної системи управління підприємством.

Фінансовий контролінг не може існувати окремо від системи управління підприємством, він має її доповнювати та забезпечувати більш ефективне функціонування і реалізацію. Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності й плато спроможно сті.

Можна виділити наступні етапи побудови системи фінансового контролінгу на підприємстві з урахуванням визначених цілей, завдань та функцій [3]. Перший етап передбачає визначення за основними напрямами фінансової діяльності підприємства об'єктів фінансового контролінгу. Основними об'єктами фінансового контролінгу можуть бути: прибуток, обсяг реалізації, грошові потоки, витрати тощо.

Другий етап передбачає встановлення періодичності використання стратегічного та оперативного фінансового контролінгу. Третій етап формує якісні характеристики фінансового контролінгу підприємства. Для цього необхідно визначити ключові показники, що входять до системи фінансового контролінгу та встановити їх пріоритетність. При виборі показників необхідно враховувати ієрархічну складову та можливості зведення показників у цілому по підприємству. Слід враховувати той факт, що тільки ті показники, які можна виміряти кількісно, піддаються контролю та управлінню.

Четвертий етап - після визначення пріоритетності показників за ієрархічними рівнями та встановлення їх кількісного виміру, формують систему моніторингу, тобто «систему постійного стеження», яка є невід'ємною і найбільш мобільною складовою системи фінансового контролінгу. Метою моніторингу є спостереження за показниками, які визначені пріоритетними для забезпечення стійкого розвитку підприємства. Основне завдання моніторингу - це постійне та своєчасне виявлення недоліків і відхилень із з'ясуванням впливу факторів, що спричинили таке відхилення.

П'ятий етап є важливим з точки зору результативності системи у цілому. Після визначення ключових факторів успіху, побудови збалансованої системи показників та системи моніторингу необхідно розробити систему контролю за цими показниками. Розробку такої системи доцільно здійснювати поетапно:

У результаті формування системи фінансового контролінгу на підприємстві створюється база спеціалізованої інформації, яка необхідна керівництву як для стратегічного, так і для оперативного управління.

Висновки

Список використаних джерел