Обмеження та заборони у валютній сфері за українським законодавством воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету

ОБМЕЖЕННЯ ТА ЗАБОРОНИ У ВАЛЮТНІЙ СФЕРІ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ВОЄННОГО ЧАСУ

Деменко К.Е. аспірантка

3-го року навчання

Анотація

В даній статті досліджуються особливості нормативного регулювання валютної сфери України під час дії режиму воєнного стану. Метою даної статті є підвищення ефективності правового регулювання забезпечення національної безпеки України у валютній сфері. Авторка здійснила аналіз нормативних актів, що регулюють валютні відносини, під час дії воєнного стану на території України, і вказала на наявність великої, можливо навіть превалюючої, кількості норм, що встановлюють різного роду валютні обмеження та заборони.

В ході дослідження було виявлено, що заборони у валютній сфері у воєнний час стосуються двох напрямків: 1) ті, які стосуються заборони здійснення певних операцій та дій для банків та фінансових установ; 2) ті, які забороняють певні дії для клієнтів (споживачів) фінансових послуг. Крім того встановлено, що обмеження валютних відносин встановлені нормативними актами воєнного часу, часто зачіпають права споживачів фінансових послуг.

На сам кінець авторка робить висновок про те, що обмеження прав споживачів можна сприймати як правомірні за наявності сукупності двох умов. По-перше, дані обмеження направлені на забезпечення національної безпеки у воєнний час. По-друге, обмеження встановлені нормами законодавчих актів. валютний регулювання воєнний правовий

Ключові слова: валютні відносини, валютна політика, національна безпека, державна політика, обмеження валютного законодавства, адміністративні методи.

Annotation

The experience of other countries in the legal regulation of the currency sphere and their application of various economic and administrative methods of regulating currency relations during times of war allows us to assess and form a range of options suitable for implementation in Ukraine. Examples can be found in the experiences of South Korea and Israel. These countries, faced with constant economic and military security challenges, have not adopted a fixed exchange rate over the past 30 years. Despite experimenting with crawling pegs, managed floating exchange rates, and other hybrid regimes, the general idea is to allow the exchange rate to fluctuate under the influence of market forces. An example of the application of a radical economic method of regulating currency relations is the United States' abandonment of the gold standard.

Currently, in the context of Ukraine's war with Russia, the most appropriate response from the management system of state bodies in the currency sphere is the application of a combination of principles of internal and external currency policy to protect national interests.

This article explores the peculiarities of the regulatory framework for the currency sphere in Ukraine during a state of war. The aim of this article is to increase the effectiveness of legal regulation in ensuring Ukraine's national security in the currency sphere. The author analyzed the regulatory acts governing currency relations during the state of war in Ukraine and pointed out the existence of a large, possibly even predominant, number of norms that establish various currency restrictions and prohibitions.

The study revealed that currency restrictions during wartime relate to two directions: 1) those concerning the prohibition of certain operations and actions for banks and financial institutions, and 2) those prohibiting certain actions for clients (consumers) of financial services. It was also found that restrictions on currency relations established by regulatory acts during wartime often encroach upon the rights of consumers of financial services.

In conclusion, the author states that restrictions on consumer rights can be considered legitimate when two conditions are met. Firstly, these restrictions are aimed at ensuring national security during wartime. Secondly, the restrictions are established by legislative norms.

Keywords: currency relations, currency policy, national security, state policy, currency legislation restrictions, administrative methods.

Вступ

Досвід інших країн в правовому регулюванні валютної сфери та застосування ними під час війни різного роду економічних та адміністративних методів регулювання валютних відносин дає можливість оцінити та сформувати спектр варіантів придатних для застосування в Україні. Прикладом може бути досвід Південної Кореї та Ізраїлю. Це країни з постійними проблемами економічної та військової безпеки, не застосовували фіксований обмінний курс протягом останніх 30 років. Незважаючи на те, що вони експериментували з повзучою прив'язкою, керованим плаваючим курсом та іншими гібридними режимами, загальна ідея полягає в тому, щоб дозволити обмінному курсу змінюватися під впливом ринкових сил. Прикладом застосування радикального економічного методу регулювання валютних відносин є відмова США від золотого стандарту. Бретенвудська система стала нежиттєздатною в результаті проведення США надзвичайно експансіоністської монетарної та фіскальної політики під час війни у В'єтнамі. Інші країни, наприклад, Ірак після війни 2003 року мав фіксований обмінний курс із періодичними коригуваннями. З вищевикладеного випливає той факт, що під час воєн держави застосовують різні економічні та адміністративні методи впливу на валютні відносини, які втілюються в обмеженнях та заборонах [8].

На сьогоднішній момент, в умовах перебування України у війні із РФ, найбільш адекватною реакцією управлінської системи державних органів у валютній сфері є застосування у поєднанні принципів поєднання внутрішньої та зовнішньої валютної політики захисту національного інтересу. З міркувань національної та міжнародної безпеки Урядом України було запроваджено валютні обмеження, які із нормалізацією обставин Український Уряд обіцяє поступово зняти [10]. Аналіз нормативних актів прийнятих із початку повномасштабної агресії РФ проти України свідчить проте, що зміни внесені в нормативні акти поєднують в собі різного роду заборони та обмеження.

Останні дослідження за темою. Законодавчі обмеження прав та свобод окремих категорій осіб в різних сферах досліджували в своїх роботах вітчизняні та зарубіжні науковці. Зарубіжні вчені досліджують проблему обмеження прав в аспекті обмеження прав людини під час військового конфлікту [1, 2, 3]. Серед представників вітчизняної правової науки: Б. М. Шамрай, який говорить про особливості обмеження прав та свобод військовослужбовців [16]; Н.О. Кайда, яка досліджує обмеження трудових прав в умовах воєнного стану [5]; Р.І. Мельник та Т.П. Чубко розглядають проблему обмеження прав в спеціальному правовому режимі [9] та інші. Проблеми адміністративно-правового забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг в аспекті дослідження системи та структури органів державної влади, їх завдань, функцій та повноважень розглядали в своїй роботі Ю. І. Крегул та О. Ю. Радченко [7]. Вітчизняні науковці також досліджували проблеми надання фінансових послуг населенню та питання реалізації способів захисту прав споживачів фінансових послуг на деокупованих територіях [4]. Не дивлячись на досить велику кількість праць присвячених захисту прав споживачів у військовий час, в тому числі, присвячених особливостям захисту прав споживачів фінансових послуг, проблема обмеження прав суб'єктів валютних відносин (зокрема споживачів) залишається не достатньо розробленою. Метою даної статті є підвищення ефективності правового регулювання забезпечення національної безпеки України у валютній сфері.

Результати

Валютними обмеженнями, науковці вважають, сукупність регулятивних заходів, що встановлюють законодавчі або нормативні правила щодо лімітування, заборони і регламентації операцій резидентів і нерезидентів з валютними цінностями. Вперше валютні обмеження було введено під час першої світової війни. Але широкого застосування валютні обмеження набувають у 1929-1933 роках. А вже починаючи із часів Другої світової війни і аж до п'ятдесятих років ХХ століття валютні обмеження були запроваджені більшістю держав [8]. На сьогоднішній день, під час дії воєнного стану на території України, аналіз нормативних актів показує наявність великої, можливо навіть превалюючої, кількості норм, що встановлюють різного роду валютні обмеження та заборони.

Валютні обмеження, що введені у військовий час націлені на стабілізацію ринку і запобіганню непродуктивному відпливу капіталу, стосуються в основному обмеження строків та обсягів валютних операцій [11]. Так, для банків встановлено обмеження на здійснення операції купівлі валюти «...за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), який має кошти в іноземних валютах, розміщених на поточних та вкладних (депозитних) рахунках» [15]. Крім того, банк повинен ще проконтролювати дотримання зазначеного обмеження на дату купівлі іноземної валюти.

Заборони, що запроваджені у валютній сфері можна умовно поділи та на два види: 1) ті, які стосуються заборони здійснення певних операцій та дій для банків та фінансових установ; 2) ті, які забороняють певні дії для клієнтів (споживачів) фінансових послуг. Прикладом першого виду заборон, зокрема, є заборона здійснення на території України певних видів валютних операцій 1) здійснювати розрахунки за валютними операціями з використанням готівкової іноземної валюти та банківських металів як платіжного засобу (за винятком випадків сплати процентів (відсотків) за вкладами (депозитами) або кредитами (позиками) в іноземній валюті або банківських металах); 2) використовувати як заставу готівкову іноземну валюту і банківські метали (за винятком операцій із застави майнових прав на кошти в іноземній валюті та/або банківських металах, які знаходяться на рахунках банках, та операцій із внесення грошової застави, що здійснюються відповідно до положень Митного кодексу України) [15].

Цікавими є положення валютного законодавства, які стосуються захисту економічної безпеки як з точки зору захисту суто економічних інтересів, так і з точки зору ідеологічної складової. Із початком повномасштабної війни рф проти України, діючим законодавством встановлена заборона банкам і небанківським установам під час здійснення платіжних операцій з переказу та/або виплати суми платіжної операції в іноземній валюті приймати та або видавати монети, банкноти Центрального банку РФ із зображенням мап, символів, будівель, пам'ятників, пам'яток археології, архітектури, історії, краєвидів та будь-яких інших об'єктів, розташованих на окупованих Російською Федерацією адміністративно-територіальних одиницях України, та/або які містять тексти, що стосуються окупації Російською Федерацією адміністративно-територіальних одиниць України банкам на території України [13].

Валютним законодавством воєнного часу встановлюються заборони, що стосуються обмеження принципу свободи договору. Такі заборони можуть бути встановлені і для банків, наприклад, «.банкам забороняється укладати деривативні контракти грошового ринку (крім свопів), на підставі яких виникають обов'язки в сторін цього контракту щодо купівлі, продажу іноземної валюти/банківських металів за гривню.», і для уповноважених установ. Наприклад, уповноважені установи, які «.протягом 30 календарних днів після закінчення граничного строку, встановленого законодавством, не подали звітність, забороняється укладати нові договори про надання фінансових послуг та вносити зміни до чинних договорів щодо збільшення їхніх зобов'язань за такими договорами» [14].

Заборони, що стосуються обмежень певних дій для клієнтів (споживачів) стосуються обсягів готівкових коштів, зокрема операцій із видачі на території України «... коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100000 гривень у день» [15]. Так, само заборона встановлення на обсяги видачі готівкових валютних коштів за межами України: 1) з рахунку клієнта банку, відкритого в Україні в іноземній валюті, у загальному обсязі не більше ніж в сумі еквівалентній 100000 гривень у день (без урахування комісії банку); 2) з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті, в обсязі, що перевищує в еквіваленті 12500 гривень на кожні сім календарних днів [15].

Останні наведені заборони встановлені підзаконними актами, а тому їх можна розцінити як обмеження прав не тільки клієнта чи споживача, але й в загальному плані позбавлення частини прав людини (економічних прав людини), в порівнянні із тими положеннями, які встановлені нормами законів.

Відповідно до статті 64 Конституції України «.в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень»[6]. Закон України «Про валюту і валютні цінності» ч. 2 ст. 3 містить положення, яке встановлює пріоритетність норм даного Закону серед інших законодавчих актів валютного законодавства та порядок внесення змін в даний Закон [12]. Зміст наступної ч. 4 цієї ж 3 статті виглядає нелогічно і протизаконно. Зокрема, не можна погодитись із тим, особливо після того як стверджувався у різних варіаціях пріоритет норм названого Закону, що положення які погіршують становище суб'єктів валютних операцій можуть бути встановлені «.іншими нормативно-правовими актами валютного законодавства» [12]. Відповідно до Закону України «Про валюту та валютні операції» Національний банк України не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом. Встановлення прав людини, а тим паче їх обмеження і заборони має здійснюватись нормами законів.

Зрозуміло, що у воєнний час необхідно зважено ставитись до обмеження прав всіх суб'єктів валютних відносин, але гостра необхідність в забезпеченні національних інтересів держави, зокрема у валютній сфері наводить нас на думку про необхідність поступитись правами та свободами людини встановленими у мирний час. Але такі обмеження та заборони повинні мати тимчасовий характер і запроваджуватись згідно із нормами закону.

Висновки

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, можна дійти наступних висновків, що у валютному законодавстві України воєнного часу в порівнянні із законодавством мирного часу, було збільшено кількість обмежень валютних відносин. Обмеження у вигляді правових заборон в основному стосуються проведення валютних операцій. Крім того, значна кількість обмежень стосується прав споживачів фінансових послуг. Обмеження прав споживачів можна сприймати як правомірні за наявності сукупності двох умов. По-перше, дані обмеження направлені на забезпечення національної безпеки у воєнний час. По-друге, обмеження встановлені на рівні законодавчих актів.

Список використаних джерел

1. Boyd van Dijk. Human Rights in War: On the Entangled Foundations of the 1949 Geneva Conventions. American Journal of International Law. Volume 112. Issue 4. October 2018, pp. 553 - 582. DOI: https://doi.org/10.1017/ajil.2018.84

2. Clapham A. The Limits of Human Rights in Times of Armed Conflict and Other Situations of Armed Violence In: The Limits of Human Rights. Edited by: Bardo Fassbender and Knut Traisbach. Oxford University Press 2019. The Several Contributors. DOI: 10.1093/oso/9780198824756.003.0021

3. Zumpani F. International Law, War and Human Rights: The Humanitarian Response against the State of Emergency Athens Journal of Social Sciences. Vol. 1. Iss. 2. 2014. Pages 121132. https://doi.org/10.30958/ajss.1-2-3 doi=10.30958/ajss.

4. Захист прав споживачів фінансових послуг на деокупованих територіях України: практичний посібник клініциста / Шолкова Т. Б., Гарбінська-Руденко А. В., Кабанов В. І., Кармаліта М. В., та інші. Київ: Алерта, 2020. 270 с.

5. Кайда Н. Право на працю в умовах воєнного стану. Вища школа адвокатури НААУ. 11 травня 2022 р. https://www.hsa.org.ua/blog/pravo-na-pratsyu-v-umovah-voyennogo-stanu

6. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

7. Крегул Ю. І., Радченко О. Ю. Захист прав споживачів фінансових послуг: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 264 с.

8. Латковський П. П. Питання валютного нагляду в реаліях військової агресії / Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття»: у 2 т.: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.) / За заг. Ред. С. В. Ківалова. Одеса: Гельветик»,2022. Т. 2. С. 57-59. URI: https://hdl.handle.net/11300/19449

9. Мельник Р.І., Чубко Т.П. Проблеми обмеження прав і свобод людини в умовах дії спеціального правового режиму. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. № 1. 2016. С. 125-134.

10. Меморандум про економічну та фінансову політику: Міжнародні документи. 24 березня 2023 року. https://mof.gov.ua/storage/files/Lol MEFP Ukraine 2023-03-24.pdf

11. Онищенко В. Обмеження валютних операцій в умовах воєнного стану. Головбух. 9 червня, 2022. https://buhplatforma.com.ua/article/9386-obmejennya-valyutnih-operatsy-vumovah-vonnogo-stanu

12. Про валюту і валютні операції: Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text

13. Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями. Постанова Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002500-19#n24

14. Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни: Закон України від 3 березня 2022 року № 2115-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20#n5

15. Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану. Постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text

16. Шамрай Б. М. Правові аспекти обмеження конституційних прав та свобод військовослужбовців під час дії правового режиму воєнного стану. Прикарпатський юридичний вісник. Том 1. № 3(28). 2019. С. 70-73. http://pyuv.onua.edu.ua/index.php/pyuv/issue/view/9http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7994209

Размещено на Allbest.ru