Нові пропозиції щодо регулювання ринку криптоактивів у Європі та шляхи імплементації їх в Україні

Introduction. Digital finance is increasingly becoming one of the most important parts of the economic and financial ecosystems of Europe and Ukraine. The demand for crypto-assets and related products and services has grown rapidly in recent years and is becoming increasingly interconnected with the regulated financial system as it potentially fundamentally changes it and the entire economic system of a nation. Understanding the risks associated with a sector where most activities are unregulated or, at best, lightly regulated, their assessment and the potential benefits of digital assets must answer the question of how the financial system meets the current needs of consumers in a fair, inclusive and efficient way.

Problem Statement. The main challenge is the need for an internationally agreed policy approach, including the definition and parameters of jurisdiction, as well as in terms of exchanges between countries, prevention of market manipulation and systemic risks. On the national market - inconsistency of state authorities and blocking of the process of legalization of the virtual assets market, implementation of own regulatory framework taking into account credit and payment risks, banking risks and anti-money laundering (AML) risks, tax policy and risks of tax evasion, fraud, cyber security, hacking and privacy risks.

Methods. General scientific and special methods are used: analysis, synthesis, grouping, description, comparison, theoretical generalization and abstract-logical. Results. The new proposals of the digital fi nancial package of the European Union draft laws on the regulation of the crypto-assets market were considered. The situation on the market was analysed and it was determined that Ukraine occupies one of the leading places in the world market and needs to speed up the implementation of the legal market of virtual assets. Considering the fact that our country is on the European democratic path, the need to revise the legislation in the financial system in terms of the introduction of digital finance is absolutely necessary for the effective development of the economic and IT spheres.

Conclusions. The introduction of an effective market of virtual assets in Ukraine is currently one of the important tasks of the political and financial system of the country, taking into account their popularity in Ukraine and the need in wartime for settlements with foreign counterparties. An effective legal system will not only maintain a leading position in the IT sector on the global market, but also the development of the fi nancial and economic system as a whole. Since the European Union is the third largest economy in the world, regulatory decisions are more likely to have a serious impact on other countries, including Ukraine. 1 Therefore, studying and implementing its legislative initiatives is an important step towards bringing Ukraine closer to a democratic safe space.

Keywords: virtual assets, service providers, crypto assets, cryptocurrency, crypto asset market regulation, money laundering risks, crypto asset legalization, anti-money laundering, fintech.

Недостатній рівень реалізації міжнародної, національної політики щодо фреймворків для боротьби з відмиванням грошей за допомогою цифрових активів є найбільш вразливим місцем цих екосистем, якими наразі користуються злочинці. Частково це пов'язано з тим, що криптовалютні мережі не були розроблені з такими інструментами, як перевірка особи або можливість блокування транзакцій. Фреймворк (англ. Framework, платформа, структура, інфраструктура) - інфраструктура програмних рішень, що полегшує розроблення складних систем. Спрощено її можна вважати своєрідною комплексною бібліотекою, але при цьому є низка обмежень, що задають правила створення структури проєкту та написання коду [1].

Про те, наскільки українська фінансова система готова до подолання наявних викликів та імплементації європейських стандартів, з огляду на воєнну економіку та фінансову нестабільність, говорити важко. Але наразі ведеться комплексна робота зі створення власного легального ринку цифрових активів.

На питанні розвитку інноваційних фінансових інструментів та нових технологічних рішень як альтернативи класичним економічним і фінансовим системам наразі зосереджений погляд усього світу, адже цифрові фінанси набувають дедалі більшої популярності та потребують великої уваги з боку не тільки користувачів, а й державних органів та наглядових рад у контексті безпеки, регулювання та захисту споживачів. Цим питанням присвячено праці багатьох іноземних науковців та практиків. Серед вітчизняних науковців, чиї дослідження спрямовані на вивчення питань легалізації ринку віртуальних активів через імплементацію міжнародних стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering, FATF), розроблення загальних підходів до забезпечення фінансової та економічної безпеки з урахуванням інноваційних інструментів, доцільно згадати роботи Т.І. Єфименко, О.О. Любіча, Д.І. Олійника [2-6], котрі опрацьовують механізми впровадження міжнародних та європейських стандартів протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (далі - ПВК/ФТ) щодо інноваційних інструментів у національне законодавство. Окремим питанням їхніх досліджень є необхідність прискорення легалізації національного ринку віртуальних активів.

Мета статті - науково-практична оцінка змісту директив стосовно регулювання ринку криптоактивів, які входять до Стратегії цифрових фінансів Європейської комісії, що є важливим завданням у контексті створення національної нормативної бази, яка підтримує інновації та використовує їхній потенціал для збереження фінансової стабільності та захисту інвесторів.

Під час дослідження використано загальнонаукові й спеціальні методи: аналізу, синтезу, групування, опису, порівняння, теоретичного узагальнення та абстрактно-логічний.

Європейська комісія 24 вересня 2020 р. прийняла нову Стратегію цифрових фінансів (Digital finance strategy, далі - Стратегія), яка трансформує європейську економіку в найближчі десятиліття. Оновлення пакета відбулося в липні 2022 р. Стратегія спрямована на підвищення конкурентоспроможності фінтех-сектору та технологій, яка одночасно зменшує ризики та забезпечує фінансову стабільність європейської економіки. Фінтех, або фінансові технології (англ. FinTech), - технології, що застосовуються у фінансових службах або використовуються для того, аби допомогти компаніям керувати фінансовими аспектами свого бізнесу, включно з новими програмами, додатками, процесами та бізнес-моделями [7]. Сьогодні фінтех є основою для всіх онлайн-транзакцій - переказів грошей, кредитування, сплати комунальних платежів тощо. До нього відносять як численні технологічні стартапи, так і великі організації, що намагаються поліпшити й оптимізувати фінансові послуги.

На початок лютого 2022 р. в ЄС загальна ринкова капіталізація крипто- активів зросла у вісім разів за останні два роки - до майже 1,5 трлн євро, і майже на 1 трлн євро знизилася в листопаді 2021 р. Припущення полягає в тому, що криптоактиви почали здобувати загальне визнання, наприклад, 6 % громадян Словаччини та 8 % громадян Нідерландів володіють ними [8].

У Великобританії в червні 2021 р. Управління з питань фінансової поведінки опублікувало четверте дослідження споживачів щодо володіння криптоактивами, яке виявило підвищений суспільний інтерес до криптовалют і висвітлення їх у засобах масової інформації - 78 % дорослих осіб уже чули про них. Близько 2,3 млн осіб володіли криптоактивами порівняно з приблизно 1,9 млн у 2020 р. Державний регулятор Великобританії з'ясував, що ставлення людей до криптовалют змінилося, оскільки вони стали більш контрольованими. Менша частина користувачів (до 47 %) вважали їх азартною грою, більша - вбачали в них альтернативу або доповнення до основних інвестицій, причому половина користувачів заявила, що мала намір інвестувати більше грошей у майбутньому [9].

Спеціальний звіт Regulatory Intelligence “Cryptos on Rise', опублікований у 2021 р., підкреслював необхідність, аби політики, регулятори й організації відігравали роль у наданні криптовалютам “безпечності' з точки зору не тільки інвестиційного ризику, а й нормативної визначеності та кіберстій- кості. Вже спеціальний звіт за 2022 р. виходив за рамки криптовалют, таких як біткоїн. З огляду на необхідність розроблення нормативної бази, він досліджував інші інструменти, пов'язані з криптовалютою, зокрема цифрові валюти центрального банку (Central bank digital currency, CBDC), невзаємо- замінні токени (non-fungible token, NFT), а також висвітлював політичну роботу в ключових країнах. У ньому розглядалися окремі помилкові уявлення, які досі існували щодо криптовалют, наслідки для фінансової стабільності та майбутнього грошей. Крім того, аналізувалася зміна структурних моделей для фінансових установ, що не входять до криптосвіту, представлених децентралізованими автономними організаціями (decentralized autonomous organization, DAO) [10].

Рисунок 1. Глобальний індекс упровадження криптовалют: [11].

Дані, опубліковані американською компанією, яка спеціалізується на аналізі блокчейну Chainalysis, у звіті за 2022 р., свідчать, що глобальне впровадження криптовалют (інвестування в них населенням грошей) за 2022 р. знизилося після стабільного зростання із середини 2019 р. Цю тенденцію спостерігаємо на рисунку, на якому продемонстровано методологію індексування в усьому світі, де підсумовано показники індексів 154 країн щокварталу, починаючи з ІІ кв. 2019 р. і до II кв. 2022 р., та відображаючи зростання впровадження в динаміці.

Глобальне впровадження криптовалюти досягло поточного історичного максимуму у ІІ кв. 2021 р. Відтоді воно мало хвилеподібний характер: спостерігалося зменшення в ІІІ кв. 2021 р., коли ціни знизилися, а потім відновлення в IV кварталі, коли вони зросли до нових історичних максимумів, та спад у кожному з останніх двох кварталів, коли криптовалюта увійшла у “ведмежий ринок” [11]. Його можна описати як період зниження цін на фінансових ринках [12]. Аналіз свідчить про те, що багато з тих, кого привабило зростання цін у 2020 та 2021 рр., залишилися на ринку та продовжували інвестувати значну частину своїх активів у цифрові.

Відповідно до найкращих 20 країн за Глобальним індексом впровадження криптовалют (обсяг транзакцій з криптовалютою) за 2022 р. Україна посіла третє місце у світі. Криптовалютами володіли приблизно 6,5 млн українців, або 15,72 % населення (таблиця) [11].

У червні 2022 р. Рада ЄС ухвалила рішення стосовно двох директив щодо регулювання ринку криптоактивів та цифрової стійкості, які стали частиною Стратегії цифрових фінансів: Положення про ринки криптовалютних активів (MiCA) [13] та Закон про цифрову операційну стійкість (DORA) [14]. Ці законопроєкти вже схвалено Європейським парламентом, надано пільговий період для набуття чинності у 2024 р.

У жовтні 2022 р. учасники Ради ЄС підписали текст законопроєкту про регулювання ринку криптоактивів MiCA без подальшого обговорення. Він містить правила, які поширюються на емітентів незабезпечених крипто- активів, “стабільних монет”, торговельних та кастодіальних послуг. Європейський парламент у 2023 р. ухвалив Регламент щодо комплексного регулювання ринків криптоактивів MiCA на території ЄС. Постачальників послуг щодо них зобов'яжуть дотримуватися суворих вимог, спрямованих на захист споживачів, а від торгових платформ вимагатимуть надати white paper.

Таблиця 2. Топ-20 за Глобальним індексом упровадження криптовалют за 2022 р.: [11].

У Регламенті Європейської комісії звертається увага на нездатність організацій, що працюють з криптоактивами, користуватися перевагами європейського внутрішнього ринку фінансових послуг через правову невизначеність щодо регуляторного режиму цієї діяльності, а також відсутність спеціального й узгодженого регуляторного та наглядового контролю на рівні ЄС. Здебільшого йдеться про нездатність криптокомпаній декларувати свої ліцензії в ЄС так, як за традиційних фінансових послуг. Крім того, у більшості держав постачальники послуг криптоактивів (Crypto Asset Services Provider, CASP) ведуть бізнес поза регуляторними режимами, що змушує уряди розробляти індивідуальні національні рамки для регулювання цього бізнесу. Ці різні рамки, правила та визначення й криптовалютних активів, і їхніх постачальників послуг наразі гальмують розвиток цих організацій та їхню здатність масштабувати свою діяльність на рівні ЄС через високі видатки, юридичну складність і нормативну невизначеність. Усе це призводить до “нерівних умов гри” для CASP на базі їхньої країни резидентства, що в кінцевому підсумку впливає на ефективність внутрішнього ринку. Через відсутність загальної регуляторної структури ЄС щодо ринку цифрових активів та CASP їхні клієнти нині піддаються істотному ризику. Європейська комісія сподівається виправити цю ситуацію за допомогою Регламенту MiCA.

MICA охоплюватиме три підкатегорії криптоактивів: 1) унітарні токени, які випускаються з нефінансовою метою для надання доступу до електронних програм, послуг або ресурсів, доступних у мережах DLT; 2) “токени, пов'язані з активами”, що спрямовані на підтримку цінової стабільності для збереження купівельної спроможності. Використовуються як засіб платежу для купівлі товарів, послуг та збереження вартості; 3) “токени електронних грошей” - криптоактиви зі стабільною вартістю - еквівалент фіатних валют, які повинні функціонувати подібно до електронних грошей (замінюючи фіатну валюту в платежах), як визначено в Директиві ЄС 2009/110/ЄК про започаткування та ведення діяльності установами - емітентами електронних грошей і пруденційний нагляд за нею [18]. Однією зі сфер підвищеної уваги MiCA є стейблкоїни, тоді як інші сфери, подібні до децентралізованих фінансів (DeFi) та невзаємозамінних токенів (NFT), навпаки, здебільшого залишаються поза полем її зору. Для цих видів активів буде розроблене окреме законодавство ЄС у майбутньому. Хоча DAO, платформи NFT та DeFi підпадають під дію правил протидії відмиванню грошей (AML).

Регламент MiCA встановлює високі вимоги до постачальників послуг, зокрема капіталу, та інші вимоги, які повинні бути виконані для надання послуг із використанням криптовалют:

• Зберігання та адміністрування криптоактивів з необхідним статутним капіталом 125 тис. євро. Криптокастодіан повинен зберігати крипто-активи клієнтів на DLT-адресах, які відрізняються від його власних адрес. Зберігачі мають подавати щоквартальні звіти про цінові позиції криптоактивів, котрі утримують для кожного клієнта. Клієнти можуть притягнути зберігача до відповідальності за збитки, спричинені зломом або несправністю.

• Для криптоторговельних платформ необхідний статутний капітал 150 тис. євро. Для всіх CASP варто встановити правила залучення та блокування криптоактивів із надісланих або отриманих платформ. Заборонено конфіденційні токени, які перешкоджають ідентифікації користувача та історії транзакцій. Оператори не можуть торгувати на своїй платформі за допомогою власних облікових записів. Платформа повинна постійно публікувати ціни попиту та пропозиції, а також обсяги транзакцій. Транзакції мають розраховуватися на DLT у день їх здійснення.

• Обмін на фіатну валюту або інші криптоактиви (угоди власним коштом) із необхідним статутним капіталом 150 тис. євро. Оператори мусять оприлюднювати: свою політику щодо видів клієнтів, прийняті тверді ціни, механізм ціноутворення, дані (ціна й обсяги) щодо транзакцій, здійснених на їхніх платформах.

• Виконання ордерів на криптоактиви з необхідним статутним капіталом 50 тис. євро. Постачальники послуг зобов'язані використовувати механізм, який забезпечить найкращий можливий результат для виконання замовлень клієнтів.

• Розміщення криптоактивів з необхідним статутним капіталом 50 тис. євро. CASP повинні чітко пояснювати витрати на транзакцію та комісії, інформувати клієнта про запропоновані терміни, процедуру та ціну для розміщення криптоактивів.

• Отримання та передача замовлень на криптовалюту з необхідним статутним капіталом 50 тис. євро. Під час передачі клієнтських замовлень CASP не мають права приймати будь-які типи платежів або переваги для спрямування їх на певну платформу для торгівлі криптовалютними активами.

• Консультації щодо криптоактивів з необхідним статутним капіталом 50 тис. євро мають на меті збір інформації про замовника, оцінку його знань та досвіду. Надані поради мають бути зважені відповідно до повного аналізу, містити чітке пояснення та попередження щодо інвестиційних ризиків.

Запропоновані правила будуть застосовані до будь-якого неєвропейського CASP, котрий прагне продавати криптоактиви клієнтам з ЄС. Однією з головних вимог для нерезидентів стануть наявність юридичної особи в країні ЄС та ліцензія. Однак є й інші вимоги, такі як додаткове ліцензування залежно від виду діяльності. Умови законопроєкту не лише поширюватимуться на країни ЄС, а й матимуть вплив на інші країни світу.

Регламент MiCA безпосередньо не включає питання оцінки й управління ризиками AML та боротьбу з фінансуванням тероризму (CFT), однак угоду було розроблено з метою подальшої гармонізації законодавства ЄС із 40 рекомендаціями FATF шляхом узгодження термінології та переліку послуг. Результатом боротьби з відмиванням грошей в ЄС є Регламент переказу коштів (TFR) [19], котрий має бути узгодженим з рекомендацією 16 FATF, відомою також як правило подорожей. Відповідно до TFR не буде мінімального порога переказу коштів між рахунками ініціатора й бенефіціара. Вимоги діятимуть для окремих переказів у біржових облікових записах на нерозміщені гаманці, однак перекази між останніми виходять за рамки цих вимог. Очікується, що TFR діятиме на тих самих умовах, що й MiCA, а правила набудуть чинності через 18 місяців після ухвалення законів.

Комітет Європарламенту з економічних питань та внутрішніх справ 28 березня 2023 р. схвалив текст законопроєкту, який поширює AML-вимоги за аналогією з традиційними фінансами на ДЛО, NFT- та DeFi-платформи. Положення документа поширюватимуться на криптооператорів, якщо вони контролюються прямо чи опосередковано, у тому числі через смарт-контракти або протоколи голосування, що ідентифікуються фізичними та юридичними особами. Це положення не забороняє всі криптотранзакції, котрі перевищують порогову суму в 1000 євро, але гарантує, що для гаманців, розміщених на власному вузлі мережі, де ідентифікація власника, за визначенням, дуже складна, буде введено обмеження.

Щодо імплементації європейських законопроєктів Стратегії цифрових фінансів у національну фінансову систему говорити наразі дуже складно. Адже, по-перше, Закон України “Про віртуальні активи” від 17.02.2022 № 2074-IX [20] дотепер не набув чинності у зв'язку з тим, що політикам так і не вдалося затвердити необхідні зміни до Податкового кодексу. По-друге, хоча Національний банк України (НБУ) продовжує реформу фінансового сектору згідно зі стандартами ЄС, послідовно виконуючи вимоги Угоди про асоціацію, ухвалені 9 березня 2023 р. Ключові напрями євроінтеграційного руху Національного банку в 2022 році [21] не містять пропозицій щодо розгляду чи розроблення власних нормативно-правових актів у сфері криптоактивів. По-третє, постановою Правління НБУ від 01.03.2023 № 14 та коментарями до цього документа регулятор встановив нові посилені правила для операторів платіжного ринку [22], і хоча прямої згадки щодо криптовалют та криптобірж у них немає, але вони прямо стосуються криптообмінників та їх учасників. Це рішення НБУ прийнято через виявлені порушення в розрахунках грального бізнесу та нелегальне виведення коштів через крипто- активи за кордон та має на меті переліцензування та/або нову авторизацію операторів, які надають платіжні послуги.

Фінансова система країни потребує розроблення ефективної нормативно-правової бази для ринку криптоактивів. З огляду на їхню популярність в Україні та потребу в розрахунках з іноземними партнерами у воєнний час ці обмеження ще більше віддалили ринок віртуальних послуг від легалізації та створили нові незручності для споживачів криптоактивів, блокували діяльність операторів крипторинку й сприяли розвитку тіньового сектору економіки.

Дуже важливим є найскоріший запуск в Україні дієвого правового поля для віртуальних активів, яке даватиме змогу як бізнесу, так і громадянам здійснювати операції з віртуальними активами в регульованому, а отже, прогнозованому середовищі, отримувати безперешкодний доступ до банківської системи, декларувати доходи та сплачувати податки з них [3; 4].

На підставі викладеного доходимо таких висновків. Будь-яке законодавство у сфері криптоактивів має бути перспективним, орієнтованим на майбутнє та здатним іти в ногу з інноваціями та технологічним розвитком. Тому поняття “криптоактиви” і “технологія розподіленої книги” доцільно визначити якомога ширше, аби охопити всі типи криптоактивів, котрі наразі виходять за межі законодавства про фінансові послуги. Водночас національне законодавство повинне сприяти боротьбі з ВК/ФТ. Таким чином, визначення криптоактивів має відповідати дефініції віртуальних активів, наведеній у рекомендації 15 FATF. З тієї самої причини перелік послуг, пов'язаних із оборотом віртуальних активів, мусить враховувати ознаки високого ризику щодо відмивання грошей, визначені FATF, і слід упровадити міжнародні та європейські вимоги щодо ризик-орієнтованого підходу ПВК/ФТ до діяльності крипторинку.

Євросоюз є третьою за величиною економікою світу, регуляторні рішення якої, з високою ймовірністю, серйозно впливатимуть на інші країни, у тому числі Україну. Важливими для нашої країни у сфері віртуальних активів є легалізація ринку, знаходження правового балансу між національною регуляторною політикою та відповідними вимогами ЄС, враховуючи кредитні та платіжні ризики, банківські ризики та ризики ПВК/ФТ. Удосконалення податкової політики з урахуванням ризиків використання інструментів крипторинку для ухилення від сплати податків, шахрайства, а також ризиків кібербезпеки, хакерства та конфіденційності в умовах воєнного стану, з огляду на потреби інвесторів і споживачів послуг, без гальмування розвитку сфери віртуальних активів, є на сьогодні першочерговими завданнями.

фінанси ринок віртуальний актив

Список використаних джерел

1. Software framework. Wikipedia.

2. Єфименко Т.І., Дмитренко Т.Л. Сучасні пріоритети у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Наукові праці НДФІ. 2022. № 2. C. 5-20.

3. Дмитренко Т.Л., Любіч О.О., Пархоменко Ю.В. Регулювання ринку віртуальних активів: глобальний та національний рівні імплементації міжнародних стандартів ПВК/ФТ. Фінанси України. 2021. № 7. C. 31-52.

4. Дмитренко Т.Л. Особливості імплементації європейських директив щодо обігу віртуальних активів в національне законодавство України. Фінанси України. 2022. № 12. C. 56-73.

5. Любіч О.О., Волкова В.М., Гавриленко С.В., Пархоменко Ю.В. Вплив воєнного стану в Україні на легалізацію та розвиток ринку віртуальних активів. Наукові праці НДФІ. 2022. № 4. C. 41-52.

6. Олійник Д.І. Обіг віртуальних активів в Україні / НІСД. 2022.

7. Fintech. Wikipedia.

8. Ross V. Keeping on track in an evolving digital world: Afore Consulting 5-th Annual FinTech and Regulation Conference. 2022. February 9.

9. Research Note: Cryptoasset consumer research 2021 / FCA. 2021.

10. Hammond S., Ehret T. Cryptos on the rise / 'Thomson Reuters.

11. The 2022 Global Crypto Adoption Index: Emerging Markets Lead in Grassroots Adoption, China Remains Active Despite Ban, and Crypto Fundamentals Appear Healthy / Chainalysis. 2022. September 14.

12. Що таке ведмежий ринок? / Binance Academy. 2020. August 5.

13. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council on digital operational resilience for the financial sector and amending Regulations (EC) № 1060/2009, (EU) № 648/2012, (EU) № 600/2014 and (EU) № 909/2014.

14. Markets in crypto-assets (MiCA) / European Parliament. 2022.

15. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council on a pilot regime for market infrastructures based on distributed ledger technology (COM/2020/594 final).

16. Що таке технологія розподіленої книги (DLT).

17. Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014 on markets in financial instruments and amending Directive 2002/92/EC and Directive 2011/61/EU (MIFID II).

18. Directive 2009/110/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on the taking up, pursuit and prudential supervision of the business of electronic money institutions amending Directives 2005/60/EC and 2006/48/EC and repealing Directive 2000/46/EC.

19. Proposal for a regulation on information accompanying transfers of funds and certain crypto-assets (recast) Q3 2021 / European Parliament. 2023.

20. Про віртуальні активи: закон України від 17.02.2022 № 2074-IX.

21. Ключові напрями євроінтеграційного руху Національного банку в 2022 році / Національний банк України. 2023. 9 берез.

22. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг: постанова Правління Національного банку України від 01.03.2023 № 14.

References

1. Wikipedia. (n. d.). Software framework.

2. lefymenko T., Dmytrenko T. (2022). Modern priorities in the field of combating money laundering and terrorist financing. RFI Scientific Papers, 2, 5-20 [in Ukrainian].

3. Dmytrenko T., Lyubich O., Parkhomenko Yu. (2022). Virtual assets market regulation: global and national level of implementation of AML/CFT international standards. Finance of Ukraine, 7, 31-52. [in Ukrainian].

4. Dmytrenko T. (2022). Features of the implementation of the European directives regarding the circulation of virtual assets in the national legislation of Ukraine. Finance of Ukraine, 12, 56-73. [in Ukrainian].

5. Lyubich O., Volkova V., Havrylenko S., Parkhomenko Yu. (2022). The influence of the martial state in Ukraine on the legalization and development of the virtual assets market. RFI Scientific Papers, 4, 41-52. [in Ukrainian].

6. Oliynyk D. (2022). Circulation of virtual assets in Ukraine. NISS.

7. Wikipedia. (n. d.). Fintech.

8. Ross V. (2022, February 9). Keeping on track in an evolving digital world: Afore Consulting 5-th Annual FinTech and Regulation Conference.

9. FCA. (2021). Research Note: Cryptoasset consumer research 2021.

10. Hammond S., Ehret T. (n. d.). Cryptos on the rise. Thomson Reuters.

11. Chainalysis. (2022, September 14). The 2022 Global Crypto Adoption Index: Emerging Markets Lead in Grassroots Adoption, China Remains Active Despite Ban, and Crypto Fundamentals Appear Healthy.

12. Binance Academy. (2020, August 5). What is a bear market? [in Ukrainian].

13. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council on digital operational resilience for the financial sector and amending Regulations (EC) № 1060/2009, (EU) № 648/2012, (EU) № 600/2014, (EU) № 909/2014. (2020).

14. European Parliament. (2022). Markets in crypto-assets (MiCA).

15. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council on a pilot regime for market infrastructures based on distributed ledger technology (COM/2020/594 final). (2020).

16. What is Distributed Ledger Technology (DLT)? (n. d.). [in Ukrainian].

17. European Parliament, & EU Council. (2014, May 15). Directive 2014/65/EU of the Directive 2014/65/EU on markets in financial instruments and amending Directive 2002/92/ EC and Directive 2011/61/EU (MIFIDII).

18. European Parliament, & EU Council. (2009, September 16). Directive 2009/110/ EC on the taking up, pursuit and prudential supervision of the business of electronic money institutions amending Directives 2005/60/EC and 2006/48/EC and repealing Directive 2000/46/EC.

19. European Parliament. (2023). Proposal for a regulation on information accompanying transfers of funds and certain crypto-assets (recast) Q3 2021.

20. Verkhovna Rada of Ukraine. (2022). About virtual assets (Act № 2074-IX, February 17).

21. National Bank of Ukraine. (2023, March 9). Key directions of the European integration movement of the National Bank in 2022. [in Ukrainian].

22. Board of the National Bank of Ukraine. (2023). On the introduction of changes to some regulatory legal acts of the National Bank of Ukraine regarding the procedure for authorizing the activities of providers of financial payment services (Resolution № 14, March 1). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru