Удосконалення обліку та контролю криптовалют у зовнішньоекономічних електронних грошових операціях

Джерело: складено автором

Забезпечення належного міжнародного контролю за обігом криптовалют усуває перешкоду для визнання їх грошовими коштами. Відповідно, для державної та міжнародної легалізації криптовалют необхідно частково відмовитися від конфіденційності електронних транзакцій на користь підвищення рівня контролю. Такий контроль для компенсації втрати основних переваг використання криптовалют має бути зовнішнім. Лише міжнародний аудиторський контроль за електронними операціями з використанням криптовалют може забезпечити необхідний рівень конфіденційності та неризикованості. У разі виникнення підозр щодо незаконного використання криптоактивів інформація про електронні транзакції може бути розкрита аудиторськими фірмами на вимогу регуляторних органів або судових установ. В інших випадках аудитори виступають гарантами електронних транзакцій. Таким чином, забезпечується баланс між збереженням конфіденційності та адекватності електронних транзакцій і забезпеченням міжнародного контролю, що мінімізує бар'єри для легалізації криптовалют.

Як наслідок, найближчим часом будуть сформовані передумови для визнання криптовалют новим видом активів, прирівняним до грошових коштів для проведення зовнішньоекономічних електронних операцій. У науковій роботі було запропоновано використовувати окремий рахунок бухгалтерського обліку для обліку електронних операцій з використанням криптовалют [10]. В українському плані рахунків бухгалтерського обліку можна використовувати вільний рахунок № 32 з назвою «Електронні гроші та криптовалюти», який визначає право власності на електронні гроші та криптовалюти. Наступним кроком є врегулювання способу відображення фінансово-господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, в тому числі в рамках зовнішньоекономічної діяльності підприємств, з використанням криптовалютних засобів.

Використання криптовалют як міжнародних грошових засобів передбачає інтеграцію їх підтримки в сучасні електронні платіжні сервіси. Платформи розрахунків електронними грошима вже ефективно інтегровані в інформаційні системи зовнішньоекономічних електронних транзакцій. Учасники електронних транзакцій мають можливість розраховуватися електронними грошовими одиницями в процесі торговельних операцій, а банківські установи забезпечують безкоштовну миттєву конвертацію електронних та міжнародних фіатних грошей. За аналогічною схемою доцільно інформаційно інтегрувати криптовалютні сервіси в інформаційне середовище міжнародних електронних платежів.

Традиційно банківські установи використовують два типи каналів зв'язку з клієнтами: «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банк». Електронні комунікації типу «Клієнт-Банк» вимагають встановлення спеціалізованого програмного забезпечення для обміну інформаційними повідомленнями та управління коштами на банківських рахунках. Такі програмні продукти можуть бути інформаційно інтегровані в обліково-контрольну інформаційну систему підприємства. Але, водночас, через обмежену підтримку різних програмних платформ та операційних систем, комунікації «Клієнт-Банк» є недостатньо мобільними, що важливо в умовах віддаленої роботи співробітників в умовах пандемії та воєнного часу, а також перебування персоналу за кордоном. [10]

Натомість електронні комунікації з банківськими установами типу «Інтернет-Банк» через інтернет-браузери дозволяють працівникам, відповідальним за грошові розрахунки, працювати віддалено навіть з мобільних смартфонів. Але такий варіант обміну інформацією з банківськими установами ускладнює пряму синхронізацію зі спеціалізованим програмним забезпеченням для автоматизації облікових та контрольних функцій. Тому необхідна інформаційна інтеграція електронних комунікацій «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банк» з криптовалютними платформами в контурі інформаційної системи підприємства. Така інтеграція вже можлива на основі досвіду та розробок банківських електронних платформ для обслуговування клієнтів через банкомати, термінали та інтернет-платформи, а також міжнародної платіжної системи SWIFT.

Впровадження криптовалютних сервісів в інформаційні системи комерційних банків сприятиме зростанню надійності та кібербезпеки банківських послуг для кінцевих клієнтів. Завдяки використанню технології блокчейн, на якій побудовані криптовалютні сервіси, забезпечується розподілене зберігання інформації про функціонування банківської системи. Кожен іноземний користувач банківських послуг, який використовує спеціалізоване програмне забезпечення, стає власником частини бази даних, всі елементи якої об'єднані технологією блокчейн. Таке блокчейн-структурування даних забезпечує надійність їх зберігання та використання, відповідно, цілісність і стабільність функціонування банківської системи. [10]

З використанням технології блокчейн доцільно інтегрувати бази даних бухгалтерського обліку в банківські та криптовалютні інформаційні системи грошового обігу. Необхідно забезпечити безкоштовну інформаційну синхронізацію програмного забезпечення для автоматизації облікових функцій з банківськими та криптовалютними інформаційними сервісами. Таким чином, багаторівнева інтеграція електронних каналів зв'язку типу «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банк», банківських та криптовалютних порталів, функцій грошового обігу та обліку і контролю забезпечує формування інноваційного інформаційного середовища зовнішньоекономічних електронних транзакцій, в якому криптовалюти є грошовими засобами обігу.

В умовах вільного обміну інформацією фахівці з обліку та контролю мають можливість оперативно здійснювати грошові операції 24 години на добу. З особистих телекомунікаційних пристроїв або смартфонів штатний персонал може виконувати дії, які передбачені посадовими обов'язками, перебуваючи поза межами підприємства та країни, що важливо в умовах пандемії та обставин воєнного часу. Незалежно від територіального розташування, запити на погодження або відхилення електронної транзакції, в тому числі міжнародних платежів з використанням криптовалют, можуть надсилатися особам, відповідальним за грошові операції. Крім того, всі електронні операції перебувають під постійним контролем відповідальних осіб. У будь-який момент при виявленні підозрілих грошових та валютних операцій, особливо тих, що є частиною зовнішньоекономічної діяльності, можуть бути накладені автоматичні обмеження. І тільки після особистої перевірки контролером електронна операція може бути реалізована.

На основі інформації про електронні транзакції з інноваційного інформаційного середовища можна автоматично формувати відповідні рахунки. Після підтвердження надходження або списання коштів з електронних рахунків доцільно формувати первинні документи та бухгалтерські проведення. Первинні документи щодо руху коштів, у тому числі криптовалют, рекомендується автоматично формувати та надсилати відповідальним особам виключно в електронному вигляді, за аналогією з банківськими виписками. Тобто, єдині електронні канали зв'язку «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банк» можуть бути використані для надсилання інформації про електронні транзакції та облікових даних про них. Таким чином, перспективним напрямом удосконалення обліково-контрольних процесів в умовах формування інноваційного інформаційного середовища зовнішньоекономічних електронних операцій з використанням криптовалют як грошових коштів є: формування первинних документів в електронному вигляді, автоматичне створення рахунків, постійний облік і контроль електронних операцій, віддалене функціонування персоналу компанії тощо.

На нашу думку, контроль та регулювання зовнішньо-торгівельних електронних операцій не можливі без правильного їх обліку. Як наслідок відсутня можливість забезпечення на державному рівні стабільності роботи фінансової інституційної інфраструктури. А, отже, і фінансової системи країни в цілому. Ми вважаємо, що фінансова інституційна інфраструктура є сукупністю фінансових інституцій та обслуговуючих їх надбудов різних організаційних форм, що сформовані під впливом законодавчо-нормативних інструментів держави й покликані за своїм функціональним призначенням безперебійно впливати на фінансові відносини з метою оптимізації функціонування економічної системи, пошуку потенціалу її зростання, його реалізації та захисту усіх сегментів економіки від ризиків.

Обслуговуюча фінансова інфраструктура є водночас невід'ємною частиною фінансової інституційної інфраструктури, а також окремим незалежним утворенням в економічній системі. Це сукупність допоміжних інститутів, які покликані зменшити вартість, час та небезпечність обслуговування фінансових процесів, виступають вмонтованими стабілізаторами фінансової інституційної інфраструктури та формують систему додаткової безпеки усіх учасників економіки країни [11].

Фінансова інституційна інфраструктура на основі системи обліку міжнародних та внутрішньо-національних електронних розрахунків інноваційними грошовими інструментами адекватно реагує на виклики зовнішього середовища та потреби суб'єктів фінансової системи. Без належного аналітичного апарату фінансової інституційної інфраструктури не можливий ефективний «електронний грошовий ринок» як складова міжнародного ринку капіталу чи національного грошового ринку.

Доречно зазначити, що відсутність обліку й контролю за електронними грошовими операціми може в довготерміновій перспективі спричинити до низки загроз та кризових явищ, а саме:

1) тінізації економічних систем світу, а саме перехід суб'єктів економіки на безконтрольні електронні грошові ринки з метою уникнення сплати податків, приховування наявних грошових активів від акціонерів чи неправомірна переоцінка вартості підприємст задля здійснення недобросовісних дій;

2) криміналізації підприємницької діяльності, тобто наявність тіньових активів спричиняє зростанню кримінальної активності щодо їх пошуку. Адже такі суб'єкти не можуть сподіватися на правовий державний захист;

3) зростання ризику формування фінансових криз. Вони виникатимуть без причин та матимуть деструктивний характер. Адже відсутність державного регулювання за допомогою фінансової інституційної інфраструктури не дозволить ліквідувати фінансові кризи в зародку чи знизити рівень її негативного впливу на суб'єктів економіки. Більшість фізичних чи юридичних осіб в умовах краху систем фінансових елетронних опрацій можуть втратити усі активи, логістичні ланцюги, постачальників та клієнтів. Це, в свою чергу, може спричинити ланцюгову реакцію уже в економічній системі. Масові банкрутства завжди були й будуть актуальною пробоемою державного менеджменту;

4) розбалансованість міжнародного грошового ринку та національних ринків грошей. Відсутність достовірної інформації про наявні грошові інструменти не дає можливості міжнародними фінансовим інститутам та центральним банкам країн своєчасно та адекватно реагувати на обсяги грошової маси в економічних системах. Це може спричинити зростання інфляції чи дефляції, які будуть шкідливими для функціонування економік тих чи інших країн. Наслідки можна змоделювати, але те, що підприємницькі результати будуть нівельовані в довготерміновій перспективі, можна стверджувати. Наголошуємо, що ліквідація ознак грошей через здійснення електронних операцій є високо ймовірною;

5) ліквідацію спроможності суб'єктів економіки здійснювати грошові операції в умовах виникнення техногенних, еколічних, військових чи інших видів криз. Система елетронних розрахунків інноваційними грошовими інструментами є вразливою до вище зазначених негативних явищ та досить вимоглива до економічного середовища. Вона потребує стабільності в фізичному вимірі.

6) зниження купівельної спроможності та фінансового добробуту користувачів системи здійснення електронних операцій. Адже чим більше учасників користуватиметься інноваційними грошовими інструментами, тим більше хаосу виникатиме. Як наслідок, виникне потреба врегульовувати електронні грошові ринки та забезпечувати стабільність їх функціонування. Інфляція інколи трактується в науковому середовищі як плата за користування грошовими інструментами. Що буде та у якій величині платою за користування електронними грошима, важко прогнозувати. Хоча, вважаємо, що необхідно наголосити, що відсутність такої плати призводить до банкрутства систем здійсненння електронних операцій. Так, наприклад, компанія Bittrex, що базується в Сіетлі, припинила свою діяльність в США 30 квітня 2023 року і заявила, що подача заяви про банкрутство не вплине на Bittrex Global, яка обслуговує клієнтів за межами Сполучених Штатів. Неамериканські операції компанії базуються в Ліхтенштейні. Але є наявні приклади банкрутства й інших таких систем за останні роки. [12]

7) виникнення «фінансових бульбашок», а саме локальних фінансових криз, які впливатимуть на усі економічні системи. Адже, якщо сучасна неправомірна чи помилкова робота національної фінансової інфраструктури є проблемою національної економіки, то система електронних інноваційних грошових інструментів матиме глобальний характер. Вона впливатиме на усі економічні системи. Може утворитися кумулятивний ефект від нагромадження помилкових фінансових рішень. Це може створити фінансову кризу, яку економісти не спостерігали та яка матиме непрогнозовані глобальні наслідки.

Фінансова інституційна інфраструктура є невід'ємною частиною економічної системи країни і має, на нашу думку, забезпечувати тісний взаємозв'язок фізичних осіб з державою та суб'єктами господарювання. Адже саме громадяни України можуть стати основними внутрішніми інвесторами, що позитивно вплине на фінансову кон'юнктуру, стимулюватиме зростання ВВП та знизить вартість вітчизняних фінансових інструментів. Отримання доступу фізичними особами до різноманітних фінансових ринків, державних програм та підприємницьких проектів захистить і збільшить їхній фінансовий капітал, а отже, підвищить рівень купівельної спроможності населення, пенсійні стандарти. Цей процес позитивно вплине на прибутковість суб'єктів господарювання і фіскальну політику України. [11]

Наголошуємо, що трансформація традиційних грошей в електронні інноваційні грошові інструменти має свій слід та наслідки. Гроші вилучаються з економічної системи та отримують «невидимий статус». Зменшують грошову масу однієї країни та збільшують її рівень для іншої. Це не тільки змінює купівельну спроможність національних грошей, її індикатор вартості, а й ефективність інструментів центральних банків на грошовому ринку. Змінюються курси валют, їх реальна вартість. Як наслідок вартість вище зазначених електронних грошей також змінюється. Можливий як негативний так і позитивний результат. Умовний курс електронних грошових інструментів змінюється. Розпочинається процес мегаколивань та виникає локальна фінансова криза на електронній площадці. Електронні системи, біржі й інноваційні посередники стають банкрутами. Їх клієнти втрачають нагромаджений фінансовий капітал. Виключно облік електронних грошових інструментів та регулювання їх вартості є запорукою стабільності електронних операцій.

Вважаємо, що електронні грошові інструменти, як явище сучасності, вимагає створення міжнародного регулятора за участю усіх країн. Адже, в стабільності грошових систем зацікавлені усі. Система обліку може стати базовим чинником трансформації національних фінансових інфраструктур та інститутів. Інструменти регулювання таких інструментів потребують подальшого дослідження для формування дієвих напрямів їх трансформації. Як українська економіка так і економіки інших країн стоять перед новітніми економічними викликами. Їх правильна оцінка та реакція дозволять отримати позитивні фінансову сатисфакцію.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Формування феномену «криптовалюта» перебуває на початковому етапі, коли переважають міжнародні процеси отримання спекулятивних інвестиційних доходів, недостатній контроль та регулювання в міжнародних нормативних документах.

Розвиток поняття «криптовалюта» проходить шість послідовних етапів, які включають в себе кожен з попередніх етапів визнання криптовалютних грошових одиниць як: нематеріальних активів, резервів, інвестиційної нерухомості, фінансових інструментів, грошових еквівалентів, грошових коштів.

На сьогодні існує дисонанс між міжнародним практичним використанням криптовалют як об'єктів інвестування та фінансових інструментів і визнанням їх лише нематеріальними активами з точки зору бухгалтерського обліку та контролю.

Сучасний етап розвитку електронних транзакцій з використанням криптовалют передбачає їх ідентифікацію в системі бухгалтерського обліку та контролю як оборотних нематеріальних активів, які можуть бути спожиті в короткостроковому періоді часу і повністю переносять свою вартість на новостворену продукцію (роботи, послуги).

Кінцевою перспективою використання криптовалют є визнання їх грошовими одиницями для міжнародного валютного обміну як складової зовнішньоекономічної діяльності, що потребує зменшення спекулятивного характеру ринку криптовалют, уникнення їх неналежного та незаконного використання, а також підвищення рівня міжнародного контролю за грошовими операціями. Необхідно встановити паритет у контролі за електронними транзакціями з використанням криптовалют та їх конфіденційністю, що можливо реалізувати із залученням міжнародних незалежних аудиторських інституцій.

А також сформувати на глобальному рівні фінансову інституційну інфраструктуру, яка здійснюватиме регуляторні дії та виступить гарантом стабільності інноваційних електронних грошових інструментів. МВФ у свій час стабілізував міжнародні фінансові взаємовідносини між країнами та сприяв стабільності національних фінансових систем. Сучасність вимагає трансформації цього інституту чи створення фінансової надбудови для належного здійснення фінансових електронних операцій фізичними особами, суб'єктами підприємництва чи державними інститутами.