Оцінка державного фінансування науково-технічної діяльності за головними розпорядниками коштів у контексті забезпечення економічної ефективності

Джерело: складено авторами на основі [13]

Виходячи з табл. 1 наведемо пояснення основних умовних позначень:

- Х₁ - фінансування фундаментальних наукових досліджень за головними розпорядниками, млн грн;

- Х₂ - фінансування прикладних наукових досліджень і науково -

технічних (експериментальних) розробок за головними розпорядниками, млн грн;

- Y - кількість науково-технічної продукції, створеної коштом загального фонду за головними розпорядниками, од.;

- Х₁ / Y - середня величина фінансування фундаментальних наукових досліджень на одиницю науково-технічної продукції, млн грн.

- Х₂ / Y - середня величина фінансування прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на одиницю науково-технічної продукції, млн грн.

Середня величина фінансування фундаментальних наукових досліджень на одиницю науково -технічної продукції (X₁ / Y) та прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок

(X₂ / Y) на одиницю науково-технічної продукції відображає тенденцію використання коштів на створення наукової (науково-технічної) продукції. Зокрема, на рис. 1 наведено обсяги фінансування прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у розрахунку на одиницю наукової (науково-технічної) продукції за головними розпорядниками коштів у 2021 році.

Рис. 1. Обсяги фінансування науково-технічних (експериментальних) розробок у розрахунку на одиницю наукової (науково-технічної) продукції за головними розпорядниками коштів в Україні у 2021 році, млн грн

Джерело: складено авторами на основі даних табл. 1

Як видно з рисунка, лише за трьома розпорядниками (Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство культури та інформаційної політики України) на одиницю науково-технічної продукції приходиться більше ніж 1 млн грн фінансування прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

Аналіз ефективності наукової (науково-технічної) діяльності за головними розпорядниками, виходячи з обсягу фінансування за 2021 рік, пропонуємо здійснювати за допомогою методу аналізу середовища функціювання М. Фаррелла. Це непараметричний метод, сутність якого полягає у побудові межі (лінії ефективності), що є «еталонною» для усіх неефективних розпорядників. Таким чином, можна визначити ефективність (неефективність) кожного розпорядника за відповідним коефіцієнтом від 0 до 1.

Якщо розпорядник має «еталонну ефективність», то у цьому випадку його коефіцієнт ефективності буде дорівнювати одиниці. Для усіх інших розпорядників - чим ближче значення коефіцієнта ефективності до нуля, тим більш неефективним він є.

У нашому випадку (див. табл. 1) лише 9 розпорядників отримували фінансування за 2021 рік: Міністерство освіти і науки України (позиція 5), Міністерство охорони здоров'я України (6), Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (9), Національна академія наук України (17), Національна академія педагогічних наук України (18), Національна академія медичних наук України (19), Національна академія аграрних наук України (20), Національна академія мистецтв України (21), Національна академія правових наук України (22). Позначаємо позиції цих розпорядників у системі координат (X₁ / Y; X₂ / Y) (рис. 2). Оскільки Національна академія мистецтв України (21), Національна академія правових наук України (22) не мали фінансування прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, то їх позиції на рисунку не представлено.

Рис. 2. Аналіз середовища функціювання за результатами фінансування фундаментальних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у розрахунку на одиницю наукової (науково-технічної) продукції за головними розпорядниками коштів в Україні у 2021 році

Джерело: складено авторами на основі даних табл. 1

Лінія ефективності - відрізок 18 (Національна академія педагогічних наук України) - 9 (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України). Національна академія наук України (17) є розпорядником, фінансування досліджень якого здійснюється поза межами ефективності - відрізок 0 - 17 (Національна академія наук України) не перетинає лінію ефективності.

Розрахуємо коефіцієнти ефективності (неефективності) для чотирьох розпорядників: 5 (Міністерство освіти і науки України), 6 (Міністерство охорони здоров'я України), 19 (Національна академія медичних наук України), 20 (Національна академія аграрних наук України). На прикладі позиції 20 (Національна академія аграрних наук України) наведемо формулу розрахунку (позиція 20 є точкою перетину ліній 9-18 та 0-20): 0-20 / 0-20.

Таким чином, коефіцієнт ефективності складе 0,26. Відповідно коефіцієнт неефективності - 0,74 (1-0,26). Аналогічно наведемо коефіцієнти усіх розпорядників: 6 (Міністерство охорони здоров'я України) - 0,38 (0,62), 5 (Міністерство освіти і науки України) - 0,21 (0,79), 19 - 0,27 (0,73).

Коефіцієнти ефективності усіх розпорядників є низькими - від 0,26 до 0,38. Як наслідок, можна стверджувати, що існують певні проблеми щодо реалізації наукових (науково-технічних) досліджень у межах запропонованого фінансування: по-перше, відсутність достатньої межі, що дозволяє вимірювати ефективність; по-друге, відсутність критерію долання неефективності з причини її значного домінування.

Точки перетину лінії ефективності 9-18 з лініями 0-6, 0-19, 0-20, 0-5 є новими позиціями (коефіцієнт ефективності дорівнює одиниці) за відповідними розпорядниками по координатах X₁ / Y та X₂ / Y (табл. 2).

фінансування науковий технічний

Таблиця 2

Розрахунок величини необхідного збільшення обсягу фінансування для досягнення ефективності фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за головними розпорядниками коштів у 2021 році

Джерело: складено авторами на основі даних рис. 2

Розрахунок здійснювався за такою послідовністю (на прикладі Міністерства освіти і науки України): 0,0373 = Х₁ / 2443. Х₁ = 91,12 млн грн. Таким чином, фінансування фундаментальних наукових досліджень за чотирма розпорядниками доцільно збільшити на 190,79 млн грн, а прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок - на 599,62 млн грн.

Аналогічно проведемо розрахунок можливого збільшення кількості створення наукової (науково-технічної) продукції за показниками ефективності фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок по головних розпорядниках у 2021 році (табл. 3).

Таблиця 3

Розрахунок величини можливого збільшення обсягу наукової (науково - технічної) продукції за показниками ефективності фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково - технічних (експериментальних) розробок по головних розпорядниках у 2021, році

Джерело: складено авторами на основі рис. 2

Зазначимо, що у табл. 3 Y1 - це кількість наукової (науково-технічної) продукції, що створюється через фінансування фундаментальних досліджень, а Y₂ - також шляхом фінансування наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

Розрахунок здійснювався за наступною послідовністю (на прикладі Міністерства освіти і науки України): 0,0373 = 514,69 / Y 1. Y1 = 13799 одиниць. Таким чином, 13799 одиниць наукової (науково-технічної) продукції може бути розроблено через фінансування фундаментальних досліджень. Аналогічно знайдено, що фінансування фундаментальних досліджень разом із фінансуванням прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок дозволить отримати 15929 одиниць продукції. Зазначимо, що на 2021 рік реалізовано тільки 2443 наукових (науково-технічних) розробок.

На рис. 3 зображено порядок оцінювання перспектив підвищення ефективності від впровадження науково-технічних (експериментальних) розробок при наявному фінансуванні за головними розпорядниками коштів у 2021 році.

Рис. 3. Оптимізаційні заходи з підвищення ефективності від впровадження науково-технічних (експериментальних) розробок при наявному фінансуванні за головними розпорядниками коштів у 2021 році

Джерело: складено авторами на основі інтерпретації рис. 2

Внаслідок проведення оптимізації шляхом графічного проектування позицій отримано нову лінію ефективності: 9-18 -17. Позиції 18 та 17 є похідними від позицій 18 (Національна академія педагогічних наук України) та позиції 17 (Національна академія наук України).

Графічне проєктування проводилось за наступним алгоритмом:

- від позиції 17, що відповідає умові X₁/ Y ^ max проводиться умовний відрізок, що з'єднує позицію 17 з найнижчою позицією лінії ефективності 18;

- знаходимо умовну точку перетину даного відрізку з лінією, що фіксує позиції 6 та 19 (лінія 0-6-19), оскільки ця точка перетину відповідає умові X₁/ Y -> min;

- з'єднуємо цю точку перетину з позицією лінії ефективності 9, а тому нова позиція є оптимізованою позицією 18 (визначена не безпосередньо змінами за цим розпорядником, а шляхом переміщення розпорядників, що складають середовище функціювання);

- проводимо відрізок від позиції 18 через колишню позицію цього розпорядника (18) на лінію, що умовно з'єднує позицію 0 із позицією 17 (точку перетину визначаємо як оптимізовану порівняно з 17 - 17).

Звертаємо увагу на те, що не змінила у середовищі функціювання свого положення лише одна позиція - 9 (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України).

Як показує рис. 3, лінія ефективності складається з трьох позицій (9, 18 та 17), що свідчить про потенційні можливості у створенні науково-технічної продукції та необхідність збільшення всебічного фінансування фундаментальних, прикладних наукових досліджень і науково -технічних (експериментальних) розробок за усіма розпорядниками. Це випливає з того, що, на відміну від початкового варіанту (див. рис. 2), не спостерігаються розпорядники, які діють поза межами ефективності (17 Національна академія наук України), а також нова лінія ефективності є більш наближеною (позиція 18 до X₂/ Y, позиція 17 до X₁/ Y та X₂/ Y) до осей абсцис та ординат, що дозволяє у наступних дослідженнях розрахувати оптимальні значення середніх величин фінансування фундаментальних наукових досліджень на одиницю науково-технічної продукції для нових позицій та середніх фінансування прикладних наукових досліджень (експериментальних) розробок на одиницю науково-технічної продукції.

Позиції неефективних розпорядників (див. рис. 3) (Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров'я України, Національна академія медичних наук України, Національна академія аграрних наук України) також отримують нові координати на лінії ефективності, що дозволить ефективно управляти, з одного боку, фінансовими потоками, з іншого - планувати виробництво науково-технічної продукції виходячи з перспективних напрямів науково-технічного прогресу.

Висновки

Таким чином, можна стверджувати, що в міру розвитку державних інституцій та посилення науково-технічного прогресу, доцільно вдосконалювати підходи щодо оптимізації фінансування та збільшення виробництва інноваційної продукції. Для України це особливо важливо в умовах війни, оскільки відштовхуватись потрібно від довоєнного стану науково-технічної діяльності (тобто 2021 року) проте, враховувати реалії повоєнної відбудови. Разом з тим, планування досягнення ефективності передбачає програмування значущості кожного розпорядника, формування переліку науково-технічних заходів, підбір виконавців, обґрунтування обсягу фінансування та строків реалізації конкретних замовлень.

Варто зазначити значущість державного фінансування заходів із захисту довкілля та природних ресурсів України. Порівняно з іншими, головний розпорядник коштів за даним напрямом має найнижчий обсяг фінансування фундаментальних наукових досліджень та один із найнижчих - щодо фінансування прикладних науково-технічних (експериментальних) розробок. Однак ефективність фінансування науково-технічної діяльності у аналізованому середовищі функціювання (позиція 9) свідчить про потребу збільшення обсягу науково-технічної продукції у вигляді новітніх технологій для покращення природоохоронних заходів. Для цього варто рекомендувати при розробці наступних заходів із фінансування головних розпорядників орієнтуватися на потреби Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України як установи, що забезпечує максимально можливий результат порівняно з іншими розпорядниками у даному середовищі функціювання.

Список використаних джерел

1. Гончарук І.В. Підприємницька діяльність як інноваційна система розвитку виробництва біопалива. Інноваційна економіка. 2013. № 7 (45). С. 155159.

2. Гончарук І.В., Старосуд В.І., Мулик Т.О. Фінансові результати сільськогосподарських підприємств: механізм формування та аналітична оцінка (на прикладі Ялтушківської дослідно-селекційної станції ІБК і ЦБ НААН України). Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. № 3 (31). С. 18-34.

3. Вовк В.Ю. Світовий досвід переходу до моделей циркулярної економіки на основі використання безвідходних технологій в АПК. Економічний простір. 2022. № 179. С. 91-99. DOI: 10.32782/2224-6282/179-14.

4. Калетнік Г.М. Стратегіко-інституційні засади ефективності використання потенціалу аграрного сектору економіки. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2015. № 1 (1). С. 3-15.

5. Сахно А.А., Павлюк І.О. Визначення ефективності економічної діяльності малих сільськогосподарських підприємств методом аналізу середовища функціонування. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2021. № 2 (56). С. 37-49. DOI: 10.37128/2411-44132021-2-3.

6. Загоруйко І.О. Методологія моделювання макроекономічних обмежень науково-технічного прогресу. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2020. Вип. 56. С. 35-61. DOI: 10.24025/2306-4420.0.56.2020.201670.

7. Баранов О.Г. Інноваційні теорії: представники і проблема структуризації. Історія народного господарства та економічної думки України. 2009. Вип. 42. С. 45-56.

8. Ілляшенко Н.С., Біловодська О.А. Випереджаючий науково -технічний прогрес розвиток: сутність та зміст. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. 2011. № 6. Т. 2. С. 11-14.

9. Чіков І.А. Фактори підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК на основі інноваційних перетворень. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, серія «Економіка і управління». 2018. Т. 29 (68). № 5. С. 113-117.

10 Черкашина Т.С. Виробнича функція Кобба-Дугласа як інструмент політики економічного зростання України в умовах ринкових реформ. Економіка та суспільство. 2020. Вип. 21. C. 28-37. DOI: 10.32782/25240072/2019-20-15.

11. Чіков І.А. Оцінка рівня інноваційного потенціалу аграрних підприємств. Підприємництво та інновації. 2022. № 23. С. 96-102.

DOI: 10.37320/2415-3583/23.17.

12. Вовк Т.В., Солидор Н.О. Науково-технічний прогрес як фактор інтенсифікації виробничого процесу агропромислового комплексу Донецької області. Інтелект XXI. 2020. № 2. С. 42-46. DOI: 10.32782/2415-8801/2020-2.7.

13. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2021 році: науково-аналітична доповідь / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Т.В. Гаврис, А.Б. Осадча, Л.А. Мусіна, Є.С. Тітаєвська, О.В. Коваленко. Київ: УкрІНТЕІ, 2022. 93 с.

Referenceses

1. Honcharuk, I.V. (2013). Pidpryyemnyczka diyalnist yak innovacijna systema rozvytku vyrobnycztva biopalyva [Entrepreneurship as an innovative development system of biofuel production]. Innovacijna ekonomika - Innovative economy, 7 (45), 155-159 [in Ukrainian].

2. Honcharuk, I.V., Starosud, V.I., & Mulyk, T.O. (2018). Finansovi rezultaty silskogospodarskyh pidpryyemstv: mehanizm formuvannya ta analitychna ocinka (na prykladi Yaltushkivskoyi doslidno-selekcijnoyi stanciyi IBK i CzB NAAN Ukrayiny) [Financial results of agricultural enterprises: the mechanism of formation and analytical assessment (on the example of Yalytushkiv Experimental Breeding Station of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beets of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine)]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualni pytannya nauky i praktyky - Economics, finance, management: topical issues of science and practical activity, 3 (31), 18-34 [in Ukrainian].

3. Vovk, V.Yu. (2022). Зуіієуіу dosvіd peretkhodu do modelej tsirkulyarnoyi ekonomlki na osnovі vykorystannya bezvіdhodnykh tekhnologіy v APK [World experience of transition to circular economy models based on the use of zero-waste technologies in agriculture]. Ekonomichniy prostir - Economic Space, 179, 91-99. DOI: 10.32782/2224-6282/179-14 [in Ukrainian].

4. Kaletnik, G.M. (2015). Strategiko-instytucijni zasady efektyvnosti vykorystannya potencialu agrarnogo sektoru ekonomiky [Strategic and institutional

foundations of the efficiency of using the potential of the agrarian sector of the economy]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualni pytannya nauky i praktyky - Economics, finance, management: topical issues of science and practical activity, 1 (1), 3-15 [in Ukrainian].

5. Sakhno, A.A., & Pavlyuk, I.O. (2021). Vyznachennya efektyvnosti ekonomichnoyi diyalnosti malyh silskogospodarskyh pidpryyemstv metodom analizu seredovyshha funkcionuvannya [Determining the efficiency of the economic activity of small agricultural enterprises by the method of analyzing the functioning environment]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualni pytannya nauky i praktyky - Economics, finance, management: topical issues of science and practical activity, 2 (56), 37-49. DOI: 10.37128/2411-4413-2021-2-3 [in Ukrainian].

6. Zahoruyko, I.O. (2020). Metodolohiya modelyuvannya makroekonomichnykh obmezhen' naukovo-tekhnichnoho prohresu [Methodology of modeling macroeconomic constraints of scientific and technical progress]. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky - Collection of scientific works of Cherkasy State Technological University. Series: Economic Sciences, 56, 35-61.

DOI: 10.24025/2306-4420.0.56.2020.201670 [in Ukrainian].

7. Baranov, O.G. (2009). Innovacijni teoriyi: predstavnyky i problema strukturyzaciyi [Innovative theories: representatives and the problem of structuring]. Istoriya narodnogo gospodarstva ta ekonomichnoyi dumky Ukrayiny - History of national economy and economic thought of Ukraine, 42, 45-56 [in Ukrainian].

8. Illyashenko, N.S., & Bilovodska, O.A. (2011). Vyperedzhayuchyj naukovo-tehnichnyj progres rozvytok: sutnist ta zmist [Anticipating scientific and technological progress development: essence and content]. Visnyk Khmelnyczkogo nacionalnogo universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky - Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Series: Economic Sciences, 2, 11-14 [in Ukrainian].

9. Chikov, I.A. (2018). Faktory pidvyshhennya konkurentospromozhnosti pidpryyemstv APK na osnovi innovacijnyh peretvoren [Factors of increasing the competitiveness of agribusiness enterprises based on innovative transformations]. Vcheni zapysky Tavrijskogo nacionalnogo universytetu imeni V.I. Vernadskogo, seriya «Ekonomika i upravlinnya» - Academic Notes of the Tavri National University Named After V.I. Vernadskyi, Series: Economics and Management, 29 (68), 5, 113117 [in Ukrainian].

10. Cherkashyna, T.S. (2020). Vyrobnycha funkciya Kobba-Duglasa yak instrument polityky ekonomichnogo zrostannya Ukrayiny v umovah rynkovyh reform [The Cobb-Douglas production function as a policy tool for the economic growth of Ukraine in the conditions of market reforms]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 21, 28-37. DOI: 10.32782/2524-0072/2019-20-15 [in Ukrainian].

11. Chikov, I.A. (2022). Otsinka rivnya innovatsiynoho potentsialu ahrarnykh pidpryyemstv [Assessment of the level of innovation potential of agricultural enterprises]. Pidpryyemnytstvo ta Innovatsii - Entrepreneurship and Innovation, 23, 96-102. DOI: 10.37320/2415-3583/23.17 [in Ukrainian].

12. Vovk, T.V., & Solidor, N.O. (2020). Naukovo-tekhnichnyi prohres yak faktor intensyfikatsii vyrobnychogo protsesu ahropromyslovoho kompleksu Donetskoi oblasti [Scientific and technical progress as a factor of intensification of the production process of the agricultural sector of the Donetsk region]. Intellect XXI - Intelligence XXI, 2, 42-46. DOI: 10.32782/2415-8801/2020-2.7 [in Ukrainian].

13. Pysarenko, T.V., Kuranda, T.K., Havrys, T.V., Osadcha, A.B., Musina, L.A., Titaievska, Ye.S. et al. (2022). Naukova ta naukovo-tehnichna diyalnist v Ukrayini u 2021 roci: naukovo-analitychna dopovid [Scientific and scientific and technical activities in Ukraine in 2021: scientific and analytical report]. Kyiv: UkrINTEI [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru