Розвиток ринку зелених облігацій

Introduction. It is determined that this type of investment is a significant segment for Ukraine as a member of global sustainable development. This financial segment is in a progressive and positive development stage. There is a need for a deeper study of the bonds in Ukraine and worldwide.

Aim. The article aims to identify the global and national trends in the development of green bond markets to attract financial investments for the implementation of environmentally significant projects, as well as keep and substantiate the prospects for the development of this market in Ukraine.

Methods. The theoretical basis of the research is the dialectical method of cognition, analysis, and synthesis, as well as a complex approach to the study of economic processes

in the field of financial investments. Specific methods of research, such as historical and economic analysis, statistical and economic analysis, abstract and logical analysis, and graphical methods were used.

Results. The article presents the positive dynamics of the global green bonds market. The legal and regulatory framework that regulates the movement of green bonds in Ukraine is examined. The results of the research are relevant for application in the national financial system.

The practical significance of the obtained results is that the proposals developed during the research will be used to create organizational support at various stages of the development of the green bond market in Ukraine. This will redirect financial flows toward the development and financing of green projects.

Prospects. The prospects for further research are to utilize innovative mechanisms. Green bonds have created a new way to attract investors to green projects.

Keywords: green economy, financial instruments, green finance, green bonds market, social bonds, investment.

Основна частина

Актуальність теми. Однією з найважливіших складових економічної та національної безпеки України є її енергетична незалежність. Достатній рівень енергетичної незалежності дає змогу державі забезпечити всі галузі економіки та споживачів паливно-енергетичними ресурсами в необхідних обсягах для їх ефективного функціонування та зростання. Ключовими інструментами для вирішення цього завдання були і є підвищення енергоефективності та розвиток «зеленої» енергетики. Україна як країна, яка обрала курс євроінтеграції, долучається до програми ЄС «EuropeanGreenDeal», що відповідає світовим тенденціям.

Для України 2022 р. став роком боротьби за виживання енергетичної системи, зокрема зеленої енергетики. Незважаючи на це український енергетичний сектор вистояв і просувається вперед у впровадженні інтеграційних правил, норм та правової бази. Важливою подією, яка має ключове значення, стала успішна синхронізація енергосистеми України в березні минулого року з електричною мережею ENTSO-E.

21-25 листопада 2022 р. відбувся форум енергетичної безпеки під егідою EnergyClub - бізнес-спільноти, яка об'єднала лідерів енергетичного ринку України та надала стейкхолдерам можливість для їх комунікації. Серед завдань форуму - визначення та оцінювання стану на ринку відновлювальної енергетики, ринку електроенергії, газового ринку, водневої енергетики, енергоефективності. На форумі також піднімалось питання щодо майбутнього зеленої енергетики в Україні.

Обговорювались можливості та умови дотримання гарантій виникнення «зеленої» енергії в Україні, а саме [1]:

«… - роль гарантій походження енергії у відновленні України та її подальшому сталому розвитку;

- гарантії походження як стимул виробництва енергії з відновлювальних джерел на боці споживача;

- формування законодавчого поля в Україні;

- вимоги директиви ЄС REDII для реалізації політики зеленої трансформації;

- досвід ЄС у запровадженні гарантій походження енергії;

- перспектива співпраці України та ЄС щодо експорту «зеленої» енергії, підтвердженої гарантіями походження».

Світова тенденція передбачає «екологізацію» інвестиційних процесів для підтримання сталого розвитку. На сучасному етапі одним з інструментів залучення «зелених» інвестицій в енергетичні проекти є «зелені» облігації. Уряди та центральні банки країн використовують їх як спрямування для розробки стратегії та підходів під час формування ринку «зелених» облігацій і отримання «зелених» фінансів.

У переддень віроломного повномасштабного вторгнення в Україну (23.02.2022 р.) Кабінет Міністрів України затвердив концепцію впровадження та розвитку ринку «зелених» облігацій. Також Україні необхідно прийняти рекомендації та запровадити процедури емісії суверенних та муніципальних зелених облігацій. Затвердження дорожніх карт для запровадження ринку «зелених» облігацій - поширена світова практика.

Такий крок безумовно є на часі, що підтверджує актуальність досліджень у площині використання інноваційних механізмів фінансування зеленої енергетики. Запровадження ринку зелених облігацій сприятиме залученню в Україну фінансування для проєктів альтернативної енергетики, енергоефективності, інших «зелених» проектів, скорочення викидів парникових газів та зменшення споживання паливно - енергетичних ресурсів, покращення ділового клімату, інвестиційної привабливості, а також конкурентоспроможності країни.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ринок «зелених» облігацій досліджується не лише зарубіжними і вітчизняними науковцями, а й відомими економістами, членами правління міжнародних організацій, представниками державної влади, інституційними інвесторами та експертами фінансового ринку на міжнародному рівні. Категорія «зелених» фінансів учасниками «Римського клубу» Деннісом та Доннелою Медоуз досліджувалась з другої половини минулого століття.

Дослідженням ринку «зелених» облігацій присвячували свої праці В. Архіпова, Г Брундленд, Е. Тютюніна, Т Седаш. Окремі аспекти використання «зелених» облігацій - одного з фінансових інструментів реалізації екологічних проєктів відображені в дослідженнях таких вітчизняних вчених, як О. Богуславець, І. Васильчук, О. Веклич, О. Заячківська, К. Маркевич, І. Краснова, Л. Примостка, Я. Підвисоцький, В. Рублик, О. Січковська, А., О. Яковчук та ін.

З огляду на виклики сьогодення для суспільства у сферах екологічної та соціально - економічної безпеки проблеми формування ринку «зелених» облігацій є напрямом довгострокових інвестицій на ринку капіталу, тому потребують практичного вирішення шляхом ґрунтовних наукових досліджень.

Розробці механізмів нових боргових інструментів - «зелених» облігацій - присвятили свої дослідження зарубіжні експерти [3], міжнародні фінансові організації (МФО) [4; 5] та асоціації [2; 6-8]. Незважаючи на значну увагу до розвитку облігацій банків, вони потребують поглибленого вивчення.

У вітчизняній економічній літературі переважно подається загальна характеристика фінансування сталого розвитку, а механізм облігацій для фінансування комбінацій

екологічних та соціальних проєктів розкритий не повною мірою [9; 10; 11; 12; 13]. Одним із пояснень такої ситуації є те, що лише 16 серпня 2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» від 19.06. 2020 р. №738-ІХ, який передбачав запровадження «зелених» облігацій та розроблення правил для учасників цього ринку. «Зелені» облігації були введені в обіг як цінні папери. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження 14 серпня оприлюднило проєкт Концепції запровадження ринку «зелених» облігацій в Україні [14]. Але стале фінансування звужене до трактування зелених облігацій. Варто зауважити, що на міжнародному ринку відмічається активізація та суттєвий прогрес у розвитку досліджуваного інструмента.

В Україні практики та науковці активно розробляють інституційні засади ринку «зелених» інвестицій. Значний внесок у дослідження цих процесів зробили фахівці Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження України, зокрема, А. Фролов [15], який розглянув це питання не лише на національному рівні, а й привернув до нього увагу представництва Європейського інституційного банку в Україні, Міжнародної фінансової корпорації, Організації економічного співробітництва та інших міжнародних організацій. Вивченню таких проблем присвячували свої дослідження член-кореспондент НАН України В. Сіденко та експерт Центру Разумкова К. Маркевич [16].

Питання «зеленого» банкінгу вивчались О. Веклич [17], а низка аспектів «зеленого» інвестування відображені в працях Я. Підвисоцького [18].

Мета пропонованого дослідження полягає у вивченні потенціалу України в залученні «зелених» інвестицій і визначенні напрямів організації та перспектив розвитку ринку «зелених» облігацій.

Виклад основного матеріалу. Здобуття енергонезалежності та сталий розвиток - це один із пріоритетів для України. Широке впровадження енергоефективних і «зелених» проєктів сприятиме: економії витрат на імпорт енергоресурсів завдяки розвитку біоенергетики та збільшенню надходжень до бюджетів різних рівнів, задоволенню енергетичних потреб громад та успішному проходженню опалювальних сезонів, підвищенню конкурентоздатності та інвестиційної привабливості країни, регіонів, територіальних громад, а головне, покращенню добробуту людей.

Зелені інвестиції можуть спрямовуватись на: «будівництво сонячних та вітрових електростанцій; встановлення когенераційних установок на біомасі та біогазі; будівництво геотермальних електростанцій; будівництво малих гідроелектростанцій; встановлення установок з переробки відходів; розвиток екотранспорту; виробництво рідкого біопалива; термомодернізацію громадських будівель; заміну вуличного освітлення на енергоефективне» [19].

В Україні впровадження «зелених» проєктів стало можливим завдяки пріоритетам державної політики у сфері енергоефективності та «чистої» енергетики, новим законодавчим ініціативам, участі в EUGreenDeal, міжнародному партнерству. В січні 2019 р. Комітет з питань палива та енергетики Верховної Ради України на засіданні Підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій розглянув питання про розробку концепції запровадження ринку зелених облігацій, доцільної для використання в Україні.

Важливими на цьому етапі є дослідження таких основних проблем: біоенергетика - надійний шлях заміщення газу й вирішення енергетичних та екологічних питань громад, енергоефективність - складова забезпечення енергонезалежності регіонів, особливості реалізації та фінансування «зелених» проєктів.

У світовій практиці застосовування зелених облігацій для деяких країн є інструментом залучення інвестицій на реалізацію проектів у сфері енергоефективності, відновлюваної енергетики, інших екологічно чистих проєктів.

Перші зелені облігації випущені Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) в 2007 р. під назвою ClimateAwarenessBonds (бонди кліматичного спрямування) і призначались для фінансування проєктів у галузі альтернативних джерел енергії та підвищення енергоефективності. У 2008 р. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), що входив у групу Світового банку, випустив облігації, які безпосередньо були марковані як «зелені» (GreenBonds).

З метою відбору проєктів для фінансування із отриманих від розміщення облігацій засобів МБРР вперше застосував екологічні критерії і незалежну оцінку, проведену незалежними експертами університету Осло (Норвегія). До цього в окремих країнах випускались облігації для фінансування проєктів, пов'язаних із запобіганням змін клімату, охороною навколишнього середовища, енергоефективністю й енергозбереженням, але водночас не простежувався зв'язок облігаційних позик з конкретними напрямками витрачання коштів.

У багатьох країнах «зелені» облігації швидко перетворились на інтенсивно зростаючий сегмент ринку цінних паперів. Лише з 2013 по 2015 рр. розмір емісії таких облігацій збільшився з 11 млрд дол. до 65,6 млрд дол. На важливість зелених облігацій як інструмента фінансування «зеленого» зростання і забезпечення стійкого зростання економіки вказує той факт, що питання «зелених» інвестицій постійно включається до порядку денного найбільших міжнародних самітів, у т. ч. всесвітнього економічного форуму.

На форумах зазначалося, що інвестиційні кошти сприятимуть адаптації клімату та переходу до «зеленої» економіки. Трансформація ринків облігацій мала зробити 2020-2030 рр. «золотими роками» для випуску облігацій з низьким вмістом вуглецю. Ці оптимістичні прогнози певною мірою підтвердились. Центральним інструментом ринку цінних паперів є «зелені» облігації, через які, прямо чи опосередковано, відбуваються надходження для проєктів з позитивним впливом на навколишнє середовище. Близько десятиліття тому лише кілька сотень мільйонів доларів таких облігацій видавали банки розвитку.

Зараз щорічна емісія сягає сотень мільярдів доларів і все ще зростає (рис. 1).

Практика показує, що майже кожен тип емітента - країни, корпорації, муніципалітети та банки розвитку - націлені на такий ринок. Згідно з прогнозами на 2022 р. припускалось, що глобальна емісія «зелених» облігацій мала досягти 900 млрд дол., але фактичні обсяги були менші за очікувані й становили в межах половини трлн дол. США. За даними ClimateBondInitiative (CBI) 2023 р., є надія на їх зростання до рівня прогнозованих показників.

Після перших, дуже вдалих, випусків «зелених» облігацій стурбованість потенційних інвесторів пов'язувалась не стільки з питаннями прибутковості, скільки з відсутністю загальноприйнятих стандартів і дієвого механізму контролю за напрямами грошових потоків.

Рис. 1. Обсяг емісії «зелених» облігацій у світі (млрд дол. США)

Джерело: розроблено авторами за [20].

Тому поступово формувалося законодавче поле щодо функціонування ринку зелених облігацій.

Для уніфікації та стандартизації випуску кліматичних облігацій у 2009 р. створено організацію «Ініціатива кліматичних облігацій» (ClimateBondInitiative). «Якщо спочатку випуск кліматичних облігацій був спрямований на фінансування проектів, пов'язаних із зміною клімату, то згодом цей перелік було розширено, він став включати різноманітні екологі чні проекти» [21]. Ринок «зелених» облігацій стрімко зростає.

Відліком стандартизації «зелених» облігацій вважається публікація міжнародною некомерційною організацією ClimateBondInitiativeпершого стандарту наприкінці 2011 р. кліматичних облігацій (щодо генерації вітрової енергії) та схеми їх сертифікації. У 2012-2015 рр. розроблені й затверджені чотири галузеві стандарти - для проєкт ів із сонячної енергетики, низьковуглецевого громадського транспорту та енерго ефективних будівель.

Надалі за результатами обговорення на симпозіумі МБРР були оприлюднені Принципи «зелених» облігацій (GreenBondsPrinciples). Як і стандарти CBI, Принципи мають добровільний характер. Варто зауважити, що Принципи охоплюють ширше коло питань, пов'язаних з випуском і обігом «зелених» облігацій (процес оцінювання й вибору проектів, використання коштів, управління коштами, звітність), ніж стандарти CBI (н апрямки використання коштів від розміщення «зелених» облігацій під час оцінювання й вибору проєкту, управління засобами емісії, звітність).

В Україні Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження у процесі запровадження ринку «зелених» облігацій як інструменту залучення інвестицій в проєкти енергоефективності, відновлюваної енергетики та інші чисті проєкти розроблено основні засади та підходи, що підпорядковуються загальним Принципам управління «зеленими облігаціями» та охоплюють такі сфери:

- процес оцінювання й вибору проєктів;

- управління коштами;

- використання коштів;

- звітність.

Запропоновані основні засади організації та функціонування ринку «зелених» облігацій в Україні потребують уточнень та роз'яснень, які мають бути передбачені в інших нормативно-правових актах, що розкриватимуть їх сутність (табл. 1).

В Україні для дії «зелених» облігацій як фінансового інструменту протягом останнього періоду сформовано відповідну нормативно-правову базу.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» від 19.06.2020 р. №738-ІХ.

Законом введено в обіг зелені облігації як новий клас фінансових інструментів та встановлено правила для учасників ринку.

Цей інструмент

дає можливість отримувати надходження одночасно на внутрішньому і зовнішньому ринках як у наявні, так і в нові дороговартісні проєкти.

Таблиця 1. Основні засади функціонування ринку «зелених» облігацій в Україні