Вплив податкової політики на динаміку економічного зростання держави
Динаміка трансформацій в системі оподаткування. Характеристика діяльності Державної фіскальної служби та її регіональних установ. Динаміка внесків до загальної частини державного бюджету. Динаміка сплати податків, зборів та інших внесків до бюджету.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.01.2024 |
| Размер файла | 398,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ДИНАМІКУ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВИ
Маслений О.М.
аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»
Лашків М.В.
аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»
Шаваринський Р.Я.
аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»
Корніенко В.М.
аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»
Біць Т.І.
аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»
Анотація. У даному дослідженні акцентується увага на визначенні значущості податкової стратегії держави для економічного прогресу нації. Оглянуто динаміку трансформацій в системі оподаткування, характеристики діяльності Державної фіскальної служби України та її регіональних установ, динаміку внесків до загальної частини державного бюджету, а також динаміку сплати податків, зборів та інших внесків до бюджету. Підкреслено особливості структури податкової системи та передумови посилення обсягів тіньової економіки. Підтверджено напрямки майбутньої перебудови в системі оподаткування України.
Ключові поняття: податкова стратегія, податкова система, податковий тягар, структура оподаткування, фіскальна стратегія, бюджетні витрати, бюджетні внески, перебудова, оптимізація, тінізація, економічний прогрес.
оподаткування державна фіскальна регіональний внески бюджет
Annotation. This study focuses on defining the significance of the state's tax strategy for the nation's economic progress. The dynamics of transformations in the taxation system, the performance indicators of the State Fiscal Service of Ukraine and its regional offices, the dynamics of contributions to the general part of the state budget, as well as the dynamics of tax, fee, and other payments to the budget have been reviewed. The peculiarities of the tax system structure and the preconditions for the intensification of shadow economy flows are emphasized. The directions for future restructuring in the Ukrainian taxation system are substantiated.
In Ukraine, tax policy is in the process of constant changes and adaptations to modern challenges, including the military conflict. Among the specific aspects is the presence of military tax benefits, which affect budget revenues and the dynamics of economic growth. Revoking these benefits could have a significant impact on the economy, which warrants further investigation.
Adaptation to the requirements of European integration should take place in the rhythm of successive transformations, based on stability in the country. The possibility of optimization changes is determined by an analytical review of the situation, identification of advantages and imperfections in taxation and formulation of relevant conclusions in the context of negative experience in the fiscal sphere of EU countries. As a result of effective steps in fiscal policy, there is an opportunity to improve state revenues and socio-economic progress of society.
Keywords: tax strategy, tax system, tax burden, taxation structure, fiscal strategy, budget expenditures, budget contributions, restructuring, optimization, shadow economy, economic progress.
Вступ
Згідно з висновками [1, с. 3], «держава стоїть перед складним і багатофасетним завданням пошуку методів забезпечення технологічного оновлення економіки, зміцнення інституційної потужності фінансових установ, формування фундаментальних основ для відродження стабільної позитивної динаміки економічного прогресу». В документі затвердженої Стратегії стійкого просування «Україна-2020» значну роль відводиться податковій стратегії, а від обґрунтованості рішень щодо контролю процесу оподаткування, залежать і інвестиційна активність, і розміри «тінізації», і обсяг податкових внесків до бюджету [1, с.5]. Тому, сьогоднішній день вимагає вирішення питань стосовно впровадження податкової стратегії, яка б надавала ефективні передумови для розвитку економіки України.
Метою статті є обґрунтувати вплив податкової політики на динаміку економічного зростання держави.
Результати
Протягом років незалежності в Україні не були остаточно вирішені виклики соціально- економічного прогресу, такі як бідність, безробіття, покращення інфраструктури - доріг, мостів, медичних установ, освітніх закладів. Під час виборчих кампаній, зокрема, ці питання висвітлюються політичними лідерами, партіями, виборцями та ЗМІ. Кожен раз, коли ведуться дискусії про прогрес та в частині соціально-економічного розвитку, виникає питання про розширення прав та можливостей для вразливих груп нашого суспільства.
Соціально-економічний прогрес країни зосереджено на пошуку варіантів покращення якості життя населення регіону, та є процесом, що має на увазі ідентифікацію соціально-економічних потреб в контексті громади та встановлення стратегій для їхнього вдоволення та виконання у довготривалому аспекті. Для більш ясного розуміння концепції соціально-економічного розвитку, розглянемо соціальний та економічний прогрес як окремі елементи [2, с. 1].
Соціальний прогрес - це процес, що веде до перетворення соціальних інституцій з метою підвищення здібності суспільства досягати своїх цілей. Це включає якісні трансформації в методах формування стратегій розвитку, впровадження ефективніших та інноваційних технологій в контексті взаємодії між суспільством та навколишнім середовищем.
Економічний прогрес визначається як покращення економічного добробуту країни або регіонів з метою забезпечення процвітання громадян. Зазвичай економічне зростання корелює з рівнем економічного прогресу. Термін "економічне зростання" використовують для визначення збільшення (або росту) конкретних економічних показників, таких як реальний національний дохід, валовий внутрішній продукт або дохід на душу населення. З іншого боку, термін "економічний прогрес" застосовують при вказівці на процес, в ході якого покращуються економічні, політичні та соціальні показники країни [3, с. 2].
Соціально-економічний прогрес охоплює всі сфери людського існування в країні. Його оцінка базується на таких показниках, як валовий внутрішній продукт (ВВП), тривалість життя, рівень освіти та зайнятість, доступність шкіл і коледжів, медичних установ, ефективність правоохоронних органів, гарантуючих безпеку громадян, вільний час, якість довкілля, свободи, соціальну рівність та гендерну паритетність. Ці критерії узагальнюють поняття сталого економічного розвитку, яке було офіційно визнане ще на початку 80-х років XX століття і згадується в численних офіційних документах конференцій, планів і стратегій соціально-економічного розвитку. Це поняття визначається як "розвиток, що задовольняє потреби сучасності без поставлення під загрозу можливостей майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби" і спрямоване на загальну якість життя населення, права і свободи, що ними володіє. Поняття "сталого розвитку" включає економічний прогрес, соціальний розвиток, індивідуальний розвиток та охорону природного середовища. Основна мета сталого розвитку - досягнення розумного і справедливого розподілу економічного та соціального добробуту, яке може бути збережене для наступних поколінь [3, с. 3].
Важливим засобом регуляції соціально-економічного прогресу є податкова політика, яка забезпечує накопичення та реалокацію фінансових ресурсів. Але податки не лише забезпечують фінансування бюджетів всіх рівнів, але й служать інструментом керування економічною активністю: підтримують фінансову стабільність компаній і пріоритетних секторів економіки. Під терміном "податкова політика" вчені мають на увазі - комплекс економічних, юридичних та організаційних дій держави у сфері оподаткування, що мають на меті регулювання податкових відносин, орієнтованих на забезпечення податкових надходжень до централізованих грошових фондів країни, та стимулювання економічного росту за допомогою податкової системи [4].
У сучасних економічно відкритих країнах виділяють три ключові напрями впровадження податкової політики:
- Перший напрям є відображенням високого ступеня податкового тягаря, який може в подальшому призвести до зменшення бюджетних надходжень та централізованих фондів внаслідок зниження бізнес-активності;
- Другий напрям характеризується низьким ступенем податкового тягаря, який стимулює розвиток реального сектору економіки, активізацію підприємницької діяльності та створення сприятливого податкового, а в результаті, інвестиційного середовища. Цей напрям забезпечує вирівновування інтересів держави та платників податків;
- Третій напрям представляє вкрай високий рівень податкового навантаження як для юридичних, так і для фізичних осіб з одночасно високим ступенем соціального захисту громадян, значною кількістю державних соціальних гарантій та програм [5].
Податкова стратегія сформована так, що з одного боку, вона гарантує заповнення бюджету необхідними фінансовими ресурсами для здійснення державних функцій, а з іншого - стимулює інтерес платників податків до результатів їх діяльності та виконання регулювальної функції податків. Таким чином, податковими інструментами є: встановлення податкового тягаря, розподіл податкових надходжень та введення податкових пільг. Впровадження податкової політики сприяє зацікавленості компаній у використанні ресурсозаощаджувальних та інноваційних технологій, розвитку соціальної інфраструктури для працівників. На рис.1 представлені деякі фактори (зовнішні та внутрішні), які впливають на податкову політику [6].
Податкова політика залежить від внутрішніх та зовнішніх впливів. Згідно з дослідженням Л. Гацької, до зовнішніх факторів відносяться: вибір стратегії економічного розвитку країни, враховуючи глобальні виклики сьогодення; політика міжнародних організацій у сфері оподаткування; конкуренція між різними країнами за створення привабливого інвестиційного середовища, враховуючи податкові аспекти [7, с. 41]. Щодо внутрішніх факторів, вони включають: рівень безробіття; потребу держави в фінансових ресурсах; рівень інфляції; рівень інвестиційної, інноваційної підтримки та підприємницької активності населення; політичний клімат в країні; дефіцит чи надлишок державного та місцевих бюджетів; обсяги реального ВВП; рівень життя населення країни та потребу у фінансуванні соціально-економічних програм [7, с. 41].
Податкова політика безпосередньо впливає на соціально-економічний розвиток через установлення податкових ставок, введення податкових пільг, звільнення від оподаткування та розподіл фінансових ресурсів на соціальні та інші державні функції. Наприклад, витрати на економічну діяльність - це витрати на підтримку галузей економіки, розвиток інноваційних технологій, модернізацію інфраструктури, які в останні роки зменшуються з 18% до 10%, що є негативним трендом [8].
На рис.2 представлено завдання податкової політики у контексті соціально-економічного розвитку. Податкова політика містить соціальну, економічну та екологічну складові. Соціальна складова забезпечує якісний рівень життя населення, зростання його добробуту, підвищення рівня зайнятості, оптимальний перерозподіл доходів. Економічна складова сприяє стимулюванню бізнесу та інноваційної активності, формуванню сприятливого інвестиційного середовища. Екологічна складова спрямована на мінімізацію шкідливого впливу на навколишнє середовище, відновлення чинних ресурсів та використання енергоефективних та екологічних технологій.
Економічне зростання є однією з центральних тем в економічній теорії, яке описує процес збільшення виробничого потенціалу країни та вимірюється шляхом росту реального валового внутрішнього продукту (ВВП). Вирішальними факторами економічного зростання є накопичення капіталу, ріст робочої сили та технологічний прогрес [8].
Зв'язок між податковою політикою та економічним зростанням вивчається в рамках багатьох теорій. Підходи до даного питання варіюються від класичної теорії, що стверджує негативний вплив високих податків на економічне зростання через демотивацію бізнесу і зниження прибутковості інвестицій, до кейнсіанської теорії, що акцентує роль державних інвестицій у стимулюванні економічної активності [9].
Рис. 2. Завдання податкової політики
Незважаючи на різноманітність підходів, загальноприйнято, що ефективна податкова політика має сприяти стабільності, прозорості та передбачуваності в економіці, створювати сприятливе середовище для підприємництва, а також бути гнучкою для адаптації до змін у внутрішніх та зовнішніх умовах. [10].
Податкова політика являє собою цілеспрямовану активність держави у визначенні, законодавчому обґрунтуванні та організації внесення податків і зборів. Держава через регулювання обсягу податкових доходів, зміни у формах оподаткування та податкових тарифах, застосування пільг для певних секторів виробництва, територій, груп громадян може сприяти посиленню економічної активності господарюючих суб'єктів, створенню благоприємної кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних секторів національної економіки, виконанню збалансованої соціальної політики. Структура оподаткування відіграє значну роль у розподілі суспільного продукту, темпах капіталовкладення та технічному оновленні виробничого потенціалу країни [11].
Інституціональний підхід до вивчення розвитку податкового регулювання, за версією професора І.Я. Чугунова, містить інституційну архітектоніку податкової політики як систему принципів, стандартів, законів, законодавчих та виконавчих органів влади, установ та їх оптимальну комбінацію та взаємозв'язок, які сприяють формуванню та досягненню стратегічних та тактичних цілей, спрямованих на ефективну роботу системи податкового регулювання та соціально-економічного розвитку країни [12, с.22].
Податкова політика держави розглядається як частина інституційної системи суспільства, і позитивний розвиток системи податкового регулювання сприятиме реалізації відповідних інституційних перетворень в сучасному економічному середовищі. Розвиток архітектоніки податкового регулювання дозволить ефективно вирішувати диспропорції соціально-економічного розвитку через зміни, трансформації, реконструкції, прогрес, оптимізацію, удосконалення, модернізацію, реформування складових елементів податкового простору. Одним з чинників збільшення податкового тягаря в національному господарстві є недосконалість процесу бюджетного прогнозування та планування [13].
Прогнозування завищених значень бюджетних доходів та спрямованість контролювальних установ на здійснення планів з мобілізації податкових платежів, обумовлені великими витратами держави, стають одними з основних мотивів натиску контролювальних установ на податкових платників.
Перспективний шлях до поліпшення системи податкового регулювання передбачає внесення інституційних змін в систему взаємовідносин між фіскальними органами та платниками податків, здійснення структурної оптимізації бюджетних витрат в середньостроковій перспективі, а також удосконалення системи прогнозування та планування відповідних показників.
Підвищення податкового навантаження на економіку протягом останніх 16 років на більше ніж 5 відсоткових пунктів, хоча й було вимушеною дією держави в цілях збалансування бюджету, все ж не мало позитивного впливу на економічні процеси, особливо в контексті стимулювання бізнес- активності [14]. Однак, слід відзначити, що чимало досліджень присвячено вивченню зв'язку між динамікою економічного зростання та рівнем податкового навантаження.
Рис. 3. Питома вага податкових находжень зведеного, державного та місцевих бюджетів у ВВП, відсотків [18]
Один з найбільш вагомих показників значущості податкових доходів у структурі бюджетних прибутків становить їхню пропорцію у валовому внутрішньому продукті, яка відображена на рис. 1. Вивчення емпіричних даних показує, що податкові надходження зведеного, державного та місцевих бюджетів протягом 2011-2020 років складали значну частину валового внутрішнього продукту України. Рис. 3.
Для зведеного бюджету вказаний індикатор збільшився на 4,92 відсоткові пункти - з 22,76 відсотка у 2011 році до 27,74 відсотка у 2020 році. Середня пропорція податкових надходжень зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті у період 2011-2015 років становила 23,94 відсотка, у 2016-2020 роках - 26,36 відсотка, і 25,19 відсотка за весь період 2011-2020 років. В той же час, для державного бюджету пропорція податкових надходжень у внутрішньому валовому продукті варіювалася від 15,43 відсотка у 2012 році до 21,16 відсотка у 2020 році, що вказує на стабільну позитивну тенденцію. Середня пропорція податкових надходжень державного бюджету у валовому внутрішньому продукті у 2011-2015 роках становила 17,85 відсотка, у 2016-2020 роках - 20,36 відсотка, та 19,13 відсотка за весь період 2011-2020 років. Одночасно, для місцевих бюджетів пропорція податкових надходжень у внутрішньому валовому продукті складала від 4,94 відсотка у 2015 році до 6,72 відсотка у 2019 році, що свідчить про позитивну, але дещо нестабільну динаміку. Середня пропорція податкових надходжень місцевих бюджетів у валовому внутрішньому продукті у 2011-2015 роках становила 6,15 відсотка, у 2016-2020 роках - 5,97 відсотка, та 6,04 відсотка за весь період 2009-2018 років[15].
Ці тенденції відображають деякі стійкі закономірності, включаючи:
а) постійну велику фіскальну роль податкових доходів у бюджетній системі України;
б) помітні перетворення в бюджетній та податковій структурах, які внесені для вирішення невідкладного завдання сприяння економічному зростанню в країні.
Суспільна реакція на податкову політику, реалізовану в країні для соціально-економічного розвитку, значною мірою залежить від набору цілей, виконаних у середньо- та довготривалій перспективі в умовах постійних економічних перетворень. Високий рівень добробуту суспільства є основним завданням державного бюджетного і податкового регулювання, тому в сучасних умовах ключовими завданнями податкової політики це забезпечення ефективного формування доходів бюджетної системи з метою фінансування діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування для виконання їх відповідних функцій та повноважень; підтримка стабільного розвитку економіки, ключових секторів і видів економічної діяльності, окремих територій, малого бізнесу; забезпечення соціальної справедливості при оподаткуванні доходів юридичних та фізичних осіб [16].
Одним з актуальних питань податкової політики в Україні є вплив "тіньового" бізнесу на економіку. "Тіньовий" бізнес включає нелегальні або неподаткові схеми, які приховують прибуток від оподаткування. За даними експертів, розмір "тіньового" сектору в Україні є значним і становить значну частку валового внутрішнього продукту. Рис. 4.
"Тіньовий" бізнес викриває легальні підприємства недобросовісній конкуренції. Такі підприємства, які сплачують податки та дотримуються правил, не можуть конкурувати з тими, що уникають оподаткування та використовують недозволені практики. Це призводить до спотворення ринкових умов і може обмежувати економічний розвиток.
Крім того, важливо зрозуміти причини, які спонукають підприємців використовувати "тіньовий" бізнес. Часто це пов'язано з неприбутковістю легальної діяльності через високі податкові ставки та бюрократичні перешкоди. Тому необхідно провести реформи, спрямовані на спрощення податкової системи та стимулювання розвитку легального бізнесу.
Воєнний стан введений в Україні у 2022 році вніс свої корективи у податкову політику. 15 березня 2022 року Парламент схвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (законопроект №7137-д від 14.03.2022). Головна зміна - можливість замінити податок на прибуток та ПДВ податком з обігу зі ставкою 2%. Для переходу на особливий режим сплати єдиного податку третьої групи за ставкою 2% необхідно подати заяву до контролюючого органу. Податки для ФОПів 1 та 2 групи повністю скасовано на час воєнного стану.
Від 1-го березня 2022 року, а також протягом наступного року після припинення воєнного стану, області, що стали ареною бойових дій або тимчасово перебували під контролем Росії, звільняються від обов'язку сплати податку на землю та орендної плати за неї. Від оподаткування також виключаються мініровані ділянки і території, на яких розташовані фортифікаційні об'єкти. Згідно з найсвіжішими даними від Державної служби з питань надзвичайних ситуацій, приблизно 300 тис. кв. км, що становить майже половину країни, заміновано. Це може свідчити про великі фінансові втрати бюджету через неповне надходження коштів від сплати за землю (у 2021 році плата за землю та оренду землі складала більш як 35 млрд грн, або 10% податкових надходжень до місцевих бюджетів).
Рис. 4. Динаміка ВВП та рівень тінізації економіки України [17].
Протягом 2022-2023 років певні території не будуть обтяжуватись мінімальним податковим зобов'язанням, яке не буде ні нараховуватись, ні вимагатись. В 2022 році для об'єктів, які знаходяться на цих територіях, не буде встановлено екологічний податок.
Після припинення (скасування) правового режиму воєнного стану, а саме з початку наступного календарного місяця, платник податків автоматично переходить на систему оподаткування, яку він раніше використовував [19].
Висновки
В Україні податкова політика перебуває в процесі постійних змін і адаптацій до викликів сучасності, включаючи воєнний конфлікт. Серед специфічних аспектів - наявність воєнних податкових пільг, що впливають на бюджетні надходження та динаміку економічного зростання. Відміна цих пільг може мати значний вплив на економіку, що вимагає подальшого дослідження.
Адаптація до вимог євроінтеграції повинна відбуватися в ритмі послідовних перетворень, спираючись на стабільність в країні. Можливість оптимізаційних змін визначається за умови аналітичного огляду ситуації, виявлення переваг та недосконалостей в оподаткуванні та формулювання відповідних висновків в контексті негативного досвіду у фіскальній сфері країн ЄС. Внаслідок ефективних кроків у фіскальній політиці, виникає можливість покращення державних доходів та соціально-економічного прогресу суспільства. За рахунок оптимізації оподаткування в Україні створюються умови для активізації діяльності господарських суб'єктів, підвищення інвестиційної привабливості для реалізації бізнес-ідей, відновлення довіри між державою та платниками податків [16].
оподаткування державна фіскальна регіональний внески бюджет
Список використаних джерел
1. Moscarola, F.C., Colombino, U., Figari, F., & Locatelli, M. (2020). Shifting taxes away from labour enhances equity and fiscal efficiency, Journal of Policy Modeling, 42 (2). pp. 367-384. DOI: https://doi.org/10.1016/i.ipolmod.2019.07.002
2. Rodriguez-Vives, M., & Gavilan-Rubio, M.A. (2021). An Overview of the Taxation of Residential Property: Is It a Good Idea? Public Sector Economics, 45 (2), pp. 283-303. DOI: https://doi.org/10.3326/pse.45.2.5
3. Економічне зростання та соціально-економічний прогрес, форми суспільного продукту в процесі відтворення.
[URL]:(https://pidru4niki.com/15660721/politekonomiva/ekonomichne zrostannva sotsialno-ekonomichniy progrcs)
4. Ditzen, J. (2016). xtdcce: Estimating dynamic common correlated effects in stata. SEEC Discussion Paper Series No 8, July 2016. DOI: http://seec.hw.ac.uk/
5. Di Sanzo, S., Bella, M., & Graziano, G. (2017). Tax structure and economic growth: A panel cointegrated VAR analysis. Italian Economic Journal, 3, 239-253. DOI:
https://www.researchgate.net/publication/318236997 Tax Structure and Economic Growth A Panel Cointegrated VAR Analysis
6. Feldstein, M., Horioka, C. Domestic saving and international capital flows. Economic journal. 1980. Vol. 90(358). P. 314-329. DOI: https://doi.org/10.2307/2231790
7. Гацька Л. П. Чинники формування податкової політики в умовах глобалізації. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2005. №80. С. 40-42. URL: http://papers.univ.kiev.ua/ekonomika/articles/Factors of forming of national tax policy of Ukraine in conditions of globalization 14713.pdf
8. Васильців Т. Організаційно-фінансові інструменти децентралізації та розвитку об'єднаних територіальних громад в Україні: досвід Польщі Economic journal. 2021. 5, pp. 129-135. DOI: https://www.semanticscholar.org/paper/Organizational-and-Financial-Instruments-of-and-of-Vasyltsiv-Biletska/9dbb8a105409d6a63e68ab0d9e7b799338f97c58
9. Godwin E. O. Тaxation for economic development. Publisher: OGE Business School 2022 pp.132. URL:
https://www.researchgate.net/publication/357476816 TAXATION FOR ECONOMIC DEVELOPMENT
10. A Dynamic Analysis of the Impact of Fiscal Adjustment on Economic Growth. Business School 2017 pp.1-28. URL: https://iournals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/21582440211027167
11. Blochliger, H., & Kim, J. (Eds.) (2016). Fiscal Federalism 2016: Making Decentralisation Work. Paris: OECD Publishing, 152 p. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264254053-en
12. he, S., Kumar, R.R., & Stauvermann, P.J. (2021). Taxation of Land and Economic Growth. MDPI, Economies, 9 (61), 20 p., DOI: https://doi.org/10.3390/economies9020061
13. Reports on the implementation of the Conso-lidated Budget of Ukraine for January-December 2021 (2022). Open data portal. Retrieved from. DOI: https://data.gov.ua/dataset/zvit kazna
14. Romer, P. M. (1986). Increasing returns and long-run growth. Journal of political economy, 94(5), 1002-1037. [DOI](https://doi.org/10.1086/261420)
15. Звіт про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на 2018 рік. Київ. 2019. 112 с.
16. Schaltegger, C. A., & Torgler, B. (2007). Government accountability and fiscal discipline: A panel analysis with Swiss data. Journal of Public Economics, 91(1-2), 117-140. [DOI]:(https://doi.org/10.1016/jjpubeco.2006.05.006)
17. Рудь М.М. Роль податкової політики держави в економічному розвитку україни. 2020. URL: http://bses.in.ua/journals/2018/29 1 2018Z33.pdf
18. Коровій В. В. Податкова політика у системі економічного регулювання. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/15 2019Z5.pdf
19. Марчак Д. Податки воєнного часу. Чого слід очікувати від змін у податковій системі, ухвалених з початку війни? 2022. URL: httpsy/voxukraine.org/podatky-voyennogo-chasu- chogo-slid-ochikuvatv-vid-zmin-u-podatkovii-svstemi-uhvalenvh-z-pochatku-viinv
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дефіцит бюджету як важливий інструмент державної фінансово-кредитної політики України. Причини виникнення та шляхи управління. Динаміка відношення дефіциту бюджету до ВВП країни. Головні джерела фінансування бюджету. Заходи щодо мінімізації дефіциту.
статья [239,2 K], добавлен 13.11.2017Податкова система — сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів. Основні функції податків. Характеристика акцизу, мита, балансового прибутку. Організація податкової системи України, її проблеми.
контрольная работа [250,1 K], добавлен 16.03.2011Державний борг, його види та аналіз поточного стану. Динаміка державного боргу в Україні. Шляхи вирішення та методи управління державним боргом. Міжнародний досвід врегулювання боргових проблем. Вплив державного боргу на темпи економічного зростання.
контрольная работа [64,7 K], добавлен 04.02.2012Видатки, їх класифікація. Захищені статті Державного бюджету України. Динаміка видатків бюджету за функціональною класифікацією. Витрати на соціальний захист населенню та міжбюджетні трансферти. Напрямки фінансування, що здійснюються за рахунок бюджету.
презентация [295,9 K], добавлен 30.06.2015Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні: податки та пільги. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємництва, їх вплив на доходи зведеного бюджету. Оцінка доходів бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 р.
курсовая работа [152,1 K], добавлен 06.03.2012Сутність непрямого оподаткування та його ефективність. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Динаміка та структура надходжень непрямих податків. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів України.
курсовая работа [635,6 K], добавлен 09.03.2015Розвиток, становлення податкової системи України, її функціонування та вдосконалення. Підрозділи державної податкової служби. Історія формування податкової системи України. Роль податків у державному регулюванні економіки, їх надходження до бюджету.
курсовая работа [479,5 K], добавлен 08.01.2016Характеристика податків з юридичних осіб. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємницької діяльності. Пільги, які надаються юридичним особам. Оцінка доходів державного бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 рік.
курсовая работа [97,2 K], добавлен 06.03.2012Детальний аналіз стану і структури місцевих податків та зборів на прикладі міста Суми. Основні проблеми місцевого оподаткування, що зменшують рівень надходжень до місцевого бюджету. Прогнозування майбутніх значень єдиного податку та туристичного збору.
статья [224,7 K], добавлен 05.10.2017Сутність непрямого оподаткування, оцінка його ефективності, шляхи реформування в України. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів, динаміка їх надходжень.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 06.10.2010Структура та динаміка основних надходжень та видатків Державного бюджету за останні чотири роки. Сутність поняття "державний бюджет". Основні проблеми утворення та використання бюджетних коштів. Шляхи оптимізації ефективності управління коштами бюджету.
статья [331,2 K], добавлен 24.04.2018Економічна сутність державного бюджету як інструменту регулювання економічного розвитку. Міжбюджетні трансферти в системі державного регулювання. Організація охорони праці в головному фінансовому управлінні Одеської обласної державної адміністрації.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.06.2014Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах. Умови надання пільг з окремих видів податків, зборів. Особливості використання позик і кредитів, як доходного джерела державного бюджету. Структура податкових надходжень до зведеного бюджету.
курсовая работа [85,4 K], добавлен 20.10.2012Сутність, види та функції податків. Перелік основних податків, що наразі діють в Україні. Принципи та завдання податкової політики держави. Податкова складова в структурі доходів бюджету. Пошук можливих шляхів вдосконалення податкової політики держави.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 18.05.2016Характеристика регулювання доходів державного бюджету України, нормативні та законодавчі акти, що їх регулюють. Класифікація, затвердження та виконання доходів. Процедура бюджетного планування в Україні. Динаміка доходів і видатків державного бюджету.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 20.02.2011Основні функції державного бюджету, його доходи та витрати. Дефіцит державного бюджету та його вплив на економіку країни. Особливості формування державного бюджету в інших країнах світу. Місце державного бюджету в економічному житті суспільства.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 25.05.2013Теоретичні основи формування бюджетної системи в умовах трансформації економіки. Сутність, завдання і послідовність виконання дохідної частини державного бюджету. Шляхи вдосконалення розподілу державних видатків, розробки і реалізації податкової політики.
дипломная работа [132,5 K], добавлен 14.09.2016Державний бюджет як основний фінансовий план держави. Планування й виконання дохідної та видаткової частин державного бюджету в механізмі бюджетного регулювання економіки. Види міжбюджетних трансфертів, їх структура і динаміка, існуючі проблеми.
курсовая работа [262,3 K], добавлен 13.05.2011Економічна сутність, види та функції державного бюджету. Види та причини створення державного боргу. Концепції бюджетної політики та проблеми управління державним боргом. Динаміка і основні проблеми державного бюджету та державного боргу в Україні.
курсовая работа [219,0 K], добавлен 04.06.2019Соціально-економічна сутність Державного бюджету України. Джерела його формування та напрямки вдосконалення. Нормативно-правове підгрунтя функціонування фінансів країни. Вплив видаткової частини бюджету на врегулювання соціально-економічних процесів.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 19.10.2011
