Особливості бюджетування грантових заявок: аналіз повоєнної відбудови української економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості бюджетування грантових заявок: аналіз повоєнної відбудови української економіки

Писарчук О. В.

кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і бізнес-консалтингу, Факультет фінансів і обліку, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Орел Ю. Л.

к. держ. упр., доцент, доцент кафедри управління персоналом та підприємництва, Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В. Н. Каразіна

Анотація

У статті висвітлено кроки повоєнної відбудови економіки України в умовах глобалізаційних змін у світі. Виходячи з того, що відбувається протистояння російській агресії, українська економіка зазнає негативних змін, які в подальшому призведуть до нестабільності та застою у розвитку держави і суспільства. Визначено, що основними векторами відбудови є успішні кейси зарубіжних країн та їх досвід. Значну роль у майбутній відновленій економіці відведено міжнародним грантам. Практична цінність роботи відображена у її результатах і подальших дослідженнях.

Ключові слова: економічне відновлення, грантові заявки, фінансування, повоєнна відбудова, міжнародний досвід.

бюджетування грант повоєнний

Annotation

The article is devoted post-war reconstruction of the Ukrainian economy with the help of grant applications. The Ukrainian's economy is undergoing a negative transformation due to Russian aggression. It is quite obvious that the reconstruction of the Ukrainian economy in the future will take place with the support of international countries. The article analyzes the previous experience of grant aid to the affected countries, and also illustrates the economic changes that took place in the country after the Russian invasion. The main components characterizing the effectiveness of the programs after the war recovery from the economic crisis are singled out. Successful cases of international importance will help to stabilize and subsequently restore the economy of Ukraine. Furthermore, the relevance of this article is based on the idea that economic security, security strategy, and then other issues or nationbuilding and development should come first. The article discusses aspects of reconstruction,

features, international experience and cases. The purpose of the research is the analysis of financial cases for the post-war reconstruction of Ukraine and their features. The main task is the selection of the best international experience and peculiarities of budgeting in economic recovery. It was noted that today the international community is already providing constant support and expenses are allocated to reduce external financial pressure on Ukraine, improve its balance of payments and ensure budgetary needs, as well as strengthen its position in terms of foreign exchange reserves. Based on the current state of the Ukrainian economy in the process of globalization changes and subsequent accession of Ukraine to the European Union, measures for its improvement are proposed. The practical value of the work lies in its results and further scientific research.

Keywords: economic recovery, grant applications, financing, post-war reconstruction, international experience.

Вступ

З початком повномасштабного російського вторгнення Україна зазнала великих збитків і втрат. Зруйновано багато об'єктів інфраструктури. Післявоєнна відбудова держави обов'язково має характеризуватися активним пошуком нових варіантів щодо розробки стабілізаційних заходів економічного розвитку постраждалих регіонів України у зв'язку із великими руйнуваннями соціальної та промислової інфраструктури на тлі значного дефіциту фінансових ресурсів.

Світовий досвід показує, що за допомогою залучення коштів у розвиток української економіки можливе її успішне відновлення. Відповідно це дає значний поштовх уперед із точки зору розвитку бізнесу. Кошти спрямовуються у соціальні проєкти недержавних організацій та закладів як соціальні інвестиції. Вони дозволяють активно розвивати людські ресурси, відкривати додаткові, або відновлювати робочі місця, створювати нові послуги та кращі умови життя населення.

Ще досі триває активна фаза війни, тому наразі складно оцінити загальні втрати. Та все ж цей час варто використати для підготовки та аналізу кейсів повоєнної відбудови України та її економіки.

Сьогодні є чималий відсоток дослідників, які вивчають проблему повоєнного відновлення української економіки. Кожен із них охарактеризував особливості відбудови, вектори, успішні кейси та приклади зарубіжних країн. Зокрема, Покровська Н. акцентувала увагу на трьох етапах повоєнної відбудови української економіки, які включають стабілізацію системи, повноцінне відновлення та найголовніше - модернізацію [10]. Іванов С. зосередив наукові пошуки на міжнародному досвіді й відновленні таких країн, як Японія, Грузія, Південна Корея, Німеччина і вказав можливі шляхи спрямування цих успішних кейсів на українську економіку [4]. Бородіна А., Ляшенко В. досліджують сучасний стан економіки України і, зокрема, переваги та недоліки системи відновлення, який має назву «План Маршалла» [1]. Про соціальні інновації, що мають економічну ефективність, інвестиційну привабливість підприємств для іноземного бюджетування з метою відновлення повоєнної відбудови України, писали у своєму економічному дослідженні Савченко О., Проскурня О., Верютіна В. [11]. Кирчата І, Кирчатий Ю. охарактеризували трансформаційні зміни, які потрібно українським підприємствам, що збільшать міжнародний інтерес до підприємств і сприятимуть економічному зростанню [5]. Олійник Д. здійснив аналіз багатовекторної підтримки країн G7 та ЄС для післявоєнної відбудови економіки України [8]. Опанасюк В. сформував покрокові дії від плану до втілення та вказав інструменти для стабілізації економіки у післявоєнний період [9].

Метою статті є проаналізувати процес фінансування програми економічної повоєнної відбудови України.

Результати

Українська економіка станом на сьогоднішній день зазнає негативних змін. З початком повномасштабної війни відбувається найбільше падіння усіх економічних показників. Їх подає «Економічна правда», проєкт weekly chart: відкриті дані засвідчили, що за 2022 рік ВВП впав на третину.

У квітні Держстат України опублікував детальні дані: ВВП торік втратив 29,1%. У цінах попереднього року, тобто без впливу інфляції, він становив 3,86 трлн грн проти 5,45 трлн грн у 2021 році.

Утримання армії, що за лічені дні зросла в рази, знищені виробництва, міграція - лише кілька аспектів найбільшого в українській історії струсу економіки, спричиненого великою війною. Це вплинуло не лише на обсяг економіки, а й на її структуру [12].

Бюджетування економіки України має певні особливості. За своїм змістом бюджетування становить цілу систему, яка включає такі фінансові операції, як: планування, облік, контроль й аналіз фінансових, інформаційних і матеріальних потоків, представлені результати. Сьогодні економічне наповнення бюджету держави набуває нових форм у зв'язку з воєнними діями на території України [2]. Варто зазначити, що значну частку для стабілізації та функціонування економіки здійснюють країни ЄС та G7. Загалом, загальна ситуація є не такою критичною. Бюджети обласних одиниць показують середній відсоток виконання дохідної частини усіх областей, який не відрізняється від відсотка за аналогічний період попередніх років.

Проблематика дослідження потребує розгляду таких термінів економічного значення, як «грант» та «кейс». Точне пояснення поняття «грант» та його характеристику подано у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність»: грант - фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту [3]. Такий вид фінансування характерний для Заходу і є дієвим засобом в економіці, освіті, науці. Будь-яке підприємство економічного значення потребує коштів для розвитку, технічного й матеріального устаткування, маркетингових дій, навчання спеціалістів.

Такого типу гранти можна отримати від уряду. Українська держава, незважаючи на тривалість повномасштабної війни, здійснює фінансування підприємств. Таку можливість можуть надати й зарубіжні країни. Процес отримання передбачає розгляд і схвальний відгук на заявку.

У процесі фінансової підтримки економіки гранти надають неабияку підтримку на безповоротній основі некомерційним організаціям або фізичним особам для безпосереднього здійснення соціальних проєктів, різноманітних благодійних проєктів, освітніх проектів, проведення досліджень, економічного піднесення з подальшими представленими результатами зміни ситуації. Українська економіка потребує надання грантів невідкладно.

Говорячи про кейси, то це інструмент сучасних технологій, який спрямований на реальні економічні та соціальні ситуації. Використання кейсів у дослідженні дає змогу оцінити економічний стан, визначити сутність проблеми, надати кроки її вирішення та обрати кращий варіант. Побудова кейсів формується на реальній ситуації. Практичне значення кейс-методу представлене тим, що діє в комплексі з практичною проблемою та мобілізацією знань, які необхідно використати при її вирішенні.

Світовий досвід показує, що достатньо велика кількість країн (Німеччина, Японія, Грузія, Південна Корея та ін.) на певному етапі свого існування зіштовхувались із повоєнною відбудовою економіки. Отож, українська економіка має змогу перейняти попередній досвід, скориставшись успішними кейсами. Для цього важливо зрозуміти, якого рівня українська економіка має досягти у післявоєнний період. Покровська Н. представляє наступну характеристику:

наявна цілісна територія української держави;

функціонування державних і приватних інституцій;

виділення коштів для військової безпеки протягом дуже тривалого періоду;

поетапне територіальне відновлення інфраструктури;

фіскальний дефіцит переважно фінансується за рахунок міжнародної допомоги та центробанку;

обмінний курс регулюється НБУ (не є ринковим);

розвиток підприємств за допомогою грантів [10].

Савченко О, Проскурня О, Верютіна В. акцентують увагу на такій моделі повоєнної відбудови економіки, який здійснюється на стабільному розвитку політичної та практичної моделі [11].

Їхня стратегія полягає у створенні умов і структурних реформах, які гарантовано матимуть результат, а саме:

активне використання потенційних об'єктів економічного зростання;

використання інноваційної діяльності;

створення інвестиційної привабливості підприємствами;

актуалізація виробничих фондів;

бюджетування інноваційних проєктів;

формування високотехнологічних видів діяльності;

підвищення ефективності виробництва.

Найвідоміші кейси відбудови подає Покровська Н. [10, с. 43]. У цьому списку такі країни, як Австрія та її відбудова після Першої світової війни, відбудова Європи після Другої світової війни за «планом Маршалла», Південна Корея та її кроки післявоєнного відновлення, Хорватія після Війни за незалежність. Проте в новітній історії велика частка реконструкцій і планування витрат в економіку країн відбувається після закінчення Другої світової війни. Загалом таке піднесення відбувалось за підтримки міжнародних інституцій: Адміністрації ООН з питань допомоги та реабілітації в Європі, позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку Європі, «плана Маршалла» для Західної Європи.

Вдалим прикладом відродження зруйнованої економіки країн Західної Європи є «план Маршалла». Без зовнішньої допомоги країнам Європи важко було забезпечити стабільну діяльність власних економік. «План Маршалла» був зосереджений на аспектах, що сприяли підвищенню продуктивності праці у сільському господарстві та промисловості, фінансовій стабілізації та розвитку торгівлі. Саме завдяки цьому плану був розроблений механізм використання власних (для поточних витрат) і запозичених (для капітальних інвестицій) коштів. Доцільно також зазначити, що фінансова допомога була пов' язана з реалізацією структурних реформ, які спрямовані на розвиток торгівлі та нарощування виробництва. Завдяки США була надана безоплатна фінансова допомога, налаштований процес надання кредитів та був доступ продукції європейських підприємств на американський ринок [4].

На особливу увагу післявоєнної відбудови економіки заслуговує досвід Японії, яка за час війни країна втратила майже 70% активів. Після війни було розпочато розроблення плану відновлення японської економіки. Проводилися наради для дослідження з різних тем відновлення. За результатами таких нарад був підготовлений Заключний звіт «Основні проблеми економічної реконструкції Японії», що вважається прикладом розвитку японського економічного мислення. Домінуючим завданням стало відновлення реальної економіки сектору за сектором, а податково- бюджетні та грошово-кредитні проблеми розглядались як другорядні.

Південна Корея знаходиться у списку країн, які в новітній історії пройшли непростий період економічної відбудови. Головні економічні реформи були спрямовані на перетворення країни з відсталої аграрної на сучасну індустріальну, посилення ключових галузей промисловості, зменшення безробіття, впровадження ефективніших управлінських підходів, збільшення експорту для підвищення конкурентоспроможності південнокорейських товарів і продуктивності праці [4].

В цілому повоєнна відбудова української економіки може лише отримувати оцінки та прогнози науковців і експертів. Дотепер нині складаються чіткі проєкти і схеми покрокової відбудови, які, безперечно, вимагають коректив, доопрацювань й конкретизації у напрямку джерел фінансування та проєктів підтримки українських підприємств [6]. Кроки повоєнної відбудови повинні бути системними, масштабними та вчасними. Звичайно, важливим аспектом є й законодавче і нормативне підґрунтя для структурних економічних та інституційних змін. Перспективи майбутньої відбудови наступні:

здійснення масштабної дерегуляції (зменшення контролю державою над підприємствами з метою успішної конкуренції на ринку);

внесення необхідних змін до трудового законодавства, які сприятимуть швидким темпам повоєнної відбудови економіки (удосконалення норм та усунення колізій);

зменшення податкового навантаження, створення умов для надходження інвестицій, розвиток людського капіталу, існування чесної конкуренції та приватизації;

модернізація економічного сектору (розробка стратегії та плану повоєнної відбудови, підготовка ресурсів та інноваційні керування проектами, процесами).

Якщо після війни Україна орієнтуватиметься на ці вектори і успішний досвід зарубіжних країн, то зможе відновити економіку країни та модернізувати її.

Таблиця 1

Стадії післявоєнної відбудови України [10]

Висновки

Повоєнна відбудова економіки України буде стабілізаційним процесом як для країн Європи, так і загалом. Він включатиме кілька етапів з планування витрат, використанням успішних кейсів чіткими та вчасними діями й модернізацією економіки. Міжнародний досвід відновлення в повоєнний період свідчить про те, що під час відбудови повинні бути дотримані усі міжнародні та вітчизняні норми. Дотепер існують різноманітні думки, прогнози та перспективи даної проблематики. Можна стверджувати, що обсяги роботи є масштабними, оскільки російська збройна агресія завдала значних руйнувань. Перспективами повоєнної відбудови України є можливості сучасних цифрових технологій, динаміка військових дій на фронті, чинні інститути, ефективне залучення міжнародних партнерів, регулятивне й законодавче впорядкування, економічна система сучасного типу.

Перспективні напрямки подальших досліджень. Незважаючи на інтерес і оцінки дослідників до проблеми особливостей планування витрат і кейсів у повоєнній відбудові економіки України, значну кількість досліджень у цій області, можна виокремити низку проблем, які потребують аналізу та вивчення. Подальші дослідження можуть охоплювати питання національної економічної безпеки, напрям відбудови економіки, вектор, який представлятиме Україна після війни, а також проблематика післявоєнного досвіду, міжнародна підтримка та її особливості, і нарешті - прогалини у відбудові, можливості та ліквідація.

Список використаних джерел

Бородіна О. А., Ляшенко В. І. Повоєнне відновлення економіки: світовий досвід та спроба його адаптації для України. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 121-134. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.

Григораш В. О. Інвестиційне забезпечення відбудови України. УШ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми управління соціально- економічними системами», ЛНТУ, 2022. С. 104-106. URL: http://surl.li/iogwo.

Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26.11.2015 № 848-VIII.

Стаття 1. URL: https://kodeksy.com.ua/amp/pro naukovu i naukovo-

tehnichnu dival nist.htm. (дата звернення 02.07.2023).

Іванов С. В. Економічне відновлення і розвиток після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України. Економіка України. 2019. № 1 (686). С. 75-89. URL: http://surl.li/caooi.

Кирчата І. М., Кирчатий Ю. В. Проблеми повоєнної відбудови та стратегія розвитку підприємства. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2022. № 29. С. 4751. DOI: https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2022.29.47.

Кострубіцька А. В. Управлінський аспект повоєнної відбудови України: досвід Боснії і Герцеговини. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2022. Т. 3(72), № 2. С. 43-47. DOI: https://doi.org/10.32838/TNU- 2663-6468/2022.2/08.

Небрат В. В. Методологія історико-економічного дослідження досвіду повоєнної відбудови. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 2022. Т. 7, вип. 1. С. 79-86.

Олійник Д. І. Багатостороння підтримка міжнародних організацій щодо зміцнення економіки України в кінетичній протидії російській агресії. Стратегічна панорама. 2022. С. 80-93. DOI: https://doi.org/10.53679/2616-9460.specialissue.2022.08.

Опанасюк В. Українське повоєнне диво: від плану до втілення. Вісник Хмельницького національного університету. 2022. № 3. С. 218-226. DOI: https://doi.org/10.31891/2307- 5740-2022-306-3-32.

Покровська Н. М. Концептуальні засади післявоєнного відновлення України, економічні аспекти. Вісник східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2022. № 4 (274). С. 41-47. DOI: https://doi.org/10.33216/1998-7927- 2022-274-4-41-47.

Савченко О. І., Проскурня О. М., Верютіна В. Ю. Розвиток сталих та соціальних інновацій як запорука відбудови економіки країни. Вісник НТУ «ХПІ» (економічні науки). 2022. № 2. С. 3-6. URL: http://es.khpi.edu.ua/article/view/262378/267597.

Українська економіка пережила найважчий рік за часи Незалежності: як ми вистояли та

що далі. Економічна правда. URL:

https://www.epravda.com.ua/columns/2022/12/30/695585/index.amp.

Размещено на Allbest.ru