Вплив рівня фінансової грамотності населення на прийняття рішення про інвестування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив рівня фінансової грамотності населення на прийняття рішення про інвестування

Косолапов Анатолій Федорович

кандидат технічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро

Анотація

Глобалізаційні процеси які виступають рушійною силою розвитку в світі накладають свій відбиток на розвиток країни. Добробут населення та розвитку залежить від рівня знань та освіти респондентів. Актуальність питань низького рівня фінансової грамотності населення особливо гостро відчувається останнім десятиліття. Особливо коли підвищилось боргове навантаження на країни, транскордонні підприємства, домогосподарства та на громадян. Актуальним є питання пошуку нових знань з економіки з метою захистити добробуту громадянина та країни в цілому, який залежить від загального рівня економічних знань населення. Через що, уряди розвинених країн світу намагаються вирішити проблеми пов'язані з фінансовою грамотністю населення. У цей час у США, Великобританії, Австралії та інших державах починали діяти національні стратегії і програми підвищення фінансової грамотності, на реалізацію яких уряди спрямовували кошти з державного бюджету, а також залучали приватні і громадські організації. Перша гіпотеза: Рівень фінансової грамотності впливає на прийняття інвестиційних рішень. Уряд нашої країни наполягає на підвищенні фінансової доступності шляхом розширення доступу до банківських рахунків та інших фінансових послуг. Проте низький рівень фінансових знань населення може призвести до великої заборгованості за кредитами, які є ресурсами інвестування, дефолту по іпотекам або банкрутству. Традиційно це стосується бідних та менш освічених верст населення.

Друга гіпотеза: Ефективність інвестиційних рішень залежить від рівня фінансової грамотності в Україні. Люди, які не розуміють звичайних розрахункових відсотків за кредити приречені до переплати комісії за транзакції та отримують більші борги. Особи з сильними фінансовими навичками краще планують свій професійних шлях, досягають економічної незалежності та схильні заощаджувати на пенсію [11].

Ключові слова: освіта, фінансові рішення, інвестування, фінансова грамотність населення.

Abstract

Kosolapov Anatoliy Fedorovich Candidate of technical sciences, associate professor, National Technical University "Dnipro Polytechnic", Dnipro

THE INFLUENCE OF THE LEVEL OF FINANCIAL LITERACY OF THE POPULATION ON INVESTMENT DECISION MAKING

Globalization processes, which act as the driving force of development in the world, leave their mark on the development of the country. The welfare of the population and development depends on the level of knowledge and education of the respondents. The urgency of the issues of low level of financial literacy of the population has been particularly keenly felt in the last decade. Especially when the debt burden on countries, cross-border enterprises, households and citizens has increased. The issue of finding new knowledge about the economy in order to protect the well-being of the citizen and the country as a whole, which depends on the general level of economic knowledge of the population, is urgent. Because of this, the governments of the developed countries of the world are trying to solve problems related to the financial literacy of the population. At that time, in the USA, Great Britain, Australia and other countries, national strategies and programs for increasing financial literacy began to operate, for the implementation of which governments directed funds from the state budget, as well as involving private and public organizations. The first hypothesis: The level of financial literacy affects investment decisions. The government of our country insists on increasing financial accessibility by expanding access to bank accounts and other financial services. However, the low level of financial knowledge of the population can lead to large debt on loans that are resources for investment, default on mortgages or bankruptcy. Traditionally, this applies to poor and less educated segments of the population.

The second hypothesis: The effectiveness of investment decisions depends on the level of financial literacy in Ukraine. People who do not understand the usual interest rates for loans are doomed to overpay transaction fees and incur larger debts. Persons with strong financial skills better plan their professional path, achieve economic independence, and tend to save for retirement.

Keywords: education, financial decisions, investing, financial literacy of the population.

Постановка проблеми

Глобалізаційні процеси суттєво впливають на функціонування фінансових систем та прийняття управлінських рішень.

Управління такими рішеннями та пошук альтернативних варіантів інвестування ускладнено через появу новітніх фінансових продуктів та послуг. Які вимагають від населення вирішення складаних завдань до яких вони не готові. Відтак, через відсутність необхідних фінансових знань та навиків прийняття зважених фінансових рішень, на фоні агресивної пропозиції і реклами таких продуктів та послуг з боку комерційних структур, в суспільстві відбувається накопичення значних диспропорцій та ризиків, здатних у сучасних умовах перерости в проблему великого масштабу [1]. Актуальність питань низького рівня фінансової грамотності населення особливо гостро відчувається останнім десятиліття. Особливо коли підвищилось боргове навантаження на країни, транскордонні підприємства, домогосподарства та на громадян. Актуальним є питання пошуку нових знань з економіки з метою захистити добробуту громадянина та країни в цілому, який залежить від загального рівня економічних знань населення. Через що, уряди розвинених країн світу намагаються вирішити проблеми пов'язані з фінансовою грамотністю населення. У цей час у США, Великобританії, Австралії та інших державах починали діяти національні стратегії і програми підвищення фінансової грамотності, на реалізацію яких уряди спрямовували кошти з державного бюджету, а також залучали приватні і громадські організації. Сьогодні питання фінансової грамотності включені в обов'язкові і факультативні освітні програми багатьох країн світу.

У підвищенні фінансової грамотності громадян має бути зацікавлена і держава, адже високий рівень фінансової грамотності сприяє збільшенню потоків фінансових ресурсів. В подальшому це дає змогу стимулювати розвиток конкуренції на фінансовому ринку та забезпечує економічну стабільність. Низький рівень фінансової грамотності населення обмежує доступ до наявних фінансових інструментів та знижує ефективність державного регулювання [2]. З макроекономічної точки зору недостатній рівень знань у сфері функціонування фінансових послуг означає низький рівень залучення широких верств населення до їх споживання, а, отже, обмежує рівень і якість заощаджень та інвестицій, які загалом і формують потенціал економічного зростання країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемами розвитку фінансової грамотності з позицій її впливу на стабільність фінансового сектору займалися такі учені як Смовженко Т. С. (навчальний посібник «Фінансова грамотність»), Ткаченко Н. В. («Фінанси України»), Кузнєцова А. Я. (особливості розвитку банківської системи України в контексті проведення адаптаційних заходів). Проте невирішеною залишається проблема необізнаності українського народу у сфері фінансів. Серед зарубіжних вчених варто зазначити Ouachani, S., Belhassine, O. And Kammoun A. котрі досліджують взаємозв'язок між рівнем фінансової грамотності та активністю інвестиційної діяльності, визначають необхідність формування навичок фінансового планування та розглядають шляхи підвищення фінансової грамотності населення. Широке коло науковців досліджувало данну проблему, проте питань з часом все більше, а ефективність їх розв'язання все менше. проблеми продовжують накопичуватися та набувають більшої актуальності. З точки зору економіки в цілому, недостатній рівень знань у галузі фінансових послуг свідчить про низький ступінь залучення широких верств населення до споживання цих послуг, а отже - обмежує рівень і якість накопичень та інвестицій, котрі визначають потенціал економічного зростання [3].

Теоретико - методологічну основу дослідження склали праці та досвід зарубіжних дослідників, які досліджували рівень освіти та фінансової грамотності в різних країнах світу. Аналіз статистичних даних дозволив здійснити порівняння країн які розвиваються з виділенням чинників впливу на інвестиційну складову під час прийняття управлінських рішень. У цьому дослідженні розглядаються дві гіпотези пов'язані з прийняттям рішення щодо інвестиції які ґрунтуються на рівні фінансової грамотності різних груп населення. Під час дослідження використовувались методи загальнонаукового аналізу з подальшим виокремленням кількості респондентів та формування структури анкети для опитування. Розроблена анкета складається з питань, що стосуються фінансової грамотності, рівня освіти та фінансової само ефективності. В дослідженні буде використано техніку цілеспрямованої вибірки для виокремлення відбору. Респондентам роз'яснюють, що інформація потрібна для досліджена і буде використана лише для академічних цілей. Методи дедукції та індукції були використані при формування висновків дослідження.

Мета статті - дослідження виявити вплив рівня фінансової грамотності на прийняття рішень про інвестування у країнах які розвиваються

Виклад основного матеріалу

Розвинена фінансова система економіки країни здатна забезпечити доступ та використання різних фінансових послуг. Серед них варто зазначити: володіння рахунками, заощадження, запозичення, грошові перекази та інвестиції. Фінансова грамотність населення означає обізнаність та знання людей про фінансові продукти, рівень інфляції, прибутковість, ризик та постійний аналіз з прийняття рішень щодо інвестування [4]. Світові фінансові кризи, зміна політичного устрою, падіння акцій та закриття банків, високі ціни на продукти харчування, банкрутство, скорочення інвестування всі ці події негативно відображаються на житті людей, сім'ї та суспільства. Обґрунтовані фінансові рішення та економічна безпека в сучасному світі вимагає від людей знання про свої особисті фінанси та розвиток навичок управління власними грошима.

Рівень фінансової обізнаності вищий серед заможних та добре освічених верст населення та тих, хто користується фінансовими послугами. Проблеми освіти та фінансової грамотності серед населення - їх обізнаність, рівень знань, рівень освіти є перепонами розвитку для країн з економікою, що розвиваються та з розвиненими економіками.

Основні результати дослідження в нашій країні були проведені на прикінці 2019 року - середній рейтинг фінансової грамотності населення склав 11 пунктів з 21. Рейтинг враховував поведінку споживача, рівень фінансової грамотності та використання кредитних грошей фінансових установ. Саме фінансова поведінка громадян прямо впливає на розвиток фінансового ринку, рівня тіньової економіки та ставлення населення до реформ та ініціатив влади [5]. Яскравим прикладом цього є позиція українців до зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель, яке за підрахунками EasyBusiness, в залежності від прийнятої моделі, принесе українській економіці додатково від $14 до 85 мільярдів за 10 років.

Ключові позиції в керуванні галузями промисловості та розвиток інвестиційної привабливості регіонів займаються фахівці - різних галузей. Економічний потенціал нашої країни можна розділити на п'ять великих економічних районів. Як і в більшості країн Європи та світу в північних регіонах розвивають зернове господарство, видобуток корисних копалин, таких як залізна руда та кам'яне вугілля, машинобудування, енергетика. Східна частина нашої країни в більшості представлена видобувною галуззю народного господарства, проте через військову агресію видобуток енергоресурсів значно знизився [6]. Південь України традиційно був сільськогосподарським де вирощувались різні зернові культури, які йшли на експорт, фрукти та овочі, проте через підрив Каховської ГЕС поля затоплені а в містах можна побачити дефіцит централізованого водопостачання. Все це негативно впливає на економічний потенціал розвитку нашої країни. Тому вирішення такої ситуації потребує мобілізації знань та взаємодії різних спеціалістів різних галузей та особливо фінансових знань. Оскільки необхідно врахувати втрати та економічно негативні наслідки.

На фінансову грамотність населення впливає освіта та рівень фінансового стану родини у суспільстві [7]. З цією метою пропонується виокремити основні напрямки доходів які повинні бути в родині, щоб бути незалежними.

Рис. 1 Основні напрями доходів родини

Ряд питань, що використовувались в опитуванні для визначення фінансової грамотності населення демонструють, що українці більше думають про короткострокову перспективу й більш схильні до витрачання грошей, ніж до заощадження, що пояснюється в першу чергу досвідом авторитарного управління та відсутності фінансової культури у колишньому СРСР. Важливу роль у цьому відіграла і російська збройна агресія проти України. Важливим фактором у короткостроковості нашого фінансового планування (або його відсутності взагалі) - є цінності виживання, а не самореалізації.

Тому не дивно, що більшість звикла жити сьогоднішнім днем та не накопичувати в банках через низький рівень довіри не тільки до сфери банківських послуг, а й до держави в цілому. Проте парадоксальним є те, що більшість не розраховують на пенсійні державні виплати та разом з тим не відкладають на пенсію. 57% відповіли, що не мають можливості заощаджувати на пенсію і лише 11% відкладають на неї [8].

Щодо здійснення заощаджень, то 61% опитаних мають заощадження. З них 52% зберігають гроші у гаманці або готівкою вдома. Тільки 12% українців вказали, що вони заощадили на депозитному рахунку. Це свідчить про міцну культуру надання переваги готівці та уникнення відносин із банками, що розширює можливості тіньовій економіці та зменшує обсяги кредитування інвестиційної діяльності чи придбання активів, що перешкоджає економічному зростанню країни [9]. Він вищий, ніж у сусідніх країнах (4,8), але нижчий за середній бал 5,4 тридцяти країн, що брали участь в опитуванні. Існує велика різниця в сумі балів за фінансову поведінку між людьми, які користуються банківським рахунком (6,1), і людьми, які не мали такого досвіду (4,9).

Проблеми в освіті виникли на початку 90-х років, саме цей період охарактеризовано спадком економічного розвитку через ліквідацію СРСР, яка наклала свій відбиток на фінансування освіти. У 2000 році освіта переживала не легкі часи, був час змін.

Рівень освіти та фінансової обізнаності населення прямо впливає на прийняття інвестиційних рішень в різних країнах світу. Формування фінансової свідомості на наш погляд повинно закладатись ще під час навчання в дитячих садочках. Саме в цьому віці до дитини приходить розуміння того, як саме можна отримати якийсь предмет у свою власність. Під час навчання в школі необхідно вводити й економіку до основних предметів, таких як: математика, історія, іноземна мова, географія [10]. На уроках з економіки доцільно знайомити учнів з кредитами, процентними ставками, ризиками та їх хеджуванням, курсом валют, ВВП та іншими макро й мікро показників які характеризують економіку будь-якої країни. Формування загальних норм та правил економіки саме в середній та вищій середній школі в подальшому накладає відбиток на формування фінансової незалежності населення. А вища освіта повинна узагальнити та поглибити знання студентів. Влада провідних країн світу в тому числі й України розширює доступ до фінансових послуг різним верстам населення. Спрощуються процедури з отримання кредиту, відкриття банківських рахунків чи пропозиції з інвестування. Проте варто приділити значну увагу рівню фінансової грамотності населення, оскільки без загальних економічних знань це населення приречено до переплати по банківським кредитам, прострочення заборгованостей та як наслідок виплати штрафів та пені. Прийняття не популярних інвестиційних рішень, що в подальшому спричиняє втрату платоспроможності та банкрутство.

Перша гіпотеза: Рівень фінансової грамотності впливає на прийняття інвестиційних рішень.

Уряд нашої країни наполягає на підвищенні фінансової доступності шляхом розширення доступу до банківських рахунків та інших фінансових послуг. Проте низький рівень фінансових знань населення може призвести до великої заборгованості за кредитами, які є ресурсами інвестування, дефолту по іпотекам або банкрутству. Традиційно це стосується бідних та менш освічених верст населення.

Друга гіпотеза: Ефективність інвестиційних рішень залежить від рівня фінансової грамотності в Україні.

Люди, які не розуміють звичайних розрахункових відсотків за кредити приречені до переплати комісії за транзакції та отримують більші борги. Особи з сильними фінансовими навичками краще планують свій професійних шлях, досягають економічної незалежності та схильні заощаджувати на пенсію [11].

Ґрунтовне дослідження глобального опитування S&P проведене FinLit по 150 країнам світу встановило, що 1 з 3 дорослих є фінансово обізнаним. Таким чином, фактично до фінансово грамотного населення належить 33 відсотка. Але цей показник змінюється в залежності від рівня освіти та розвитку країни. Наприклад, Казахстан має 40% фінансово грамотного населення, згідно глобального опитування та посідає 49 сходинку серед 144 країн світу.

Фінансову грамотність можна перевірити через запитання поставлені респондентам пов'язані з основними концепціями прийняття фінансових рішень. Виділяють чотири концепція, серед них 1) рахівництво;

2) нарахування відсотків; 3) інфляція; 4) диверсифікація ризиків.

Рахівництво. Для того щоб перевірити цю складову фінансової обізнаності людини можна поставити питання, стосовно процентної ставки та суми в процентному вираженні до отриманої суми кредиту. Наприклад, під час отримання кредиту від банківської установи яка процентна ставка є вигідною для споживчого кредиту: 5 відсотків на рік чи на квартал по 1,5 відсотка. Зазвичай при споживчому кредиті люди звертають увагу на достроковий термін погашення зобов'язань перед банком, термін погашення, відсоткові ставки, суму переплати в залежності від виду кредиту та умов кредитування. Також до уваги варто взяти відповідальність за непогашення чи невчасне здійснення виплат по кредиту.

Нарахування відсотків. Зазвичай така операція притаманна розміщенню депозитів в банках. Так, наприклад, що вигідно? - Покласти суму на зберігання під 12 відсотків річних, чи додавати накоплені відсотки до «тіла депозиту» або виводити їх на картку. З метою збільшення накопичень зазвичай відсотки додають до вкладу, оскільки при довгостроковому періоду це буде вигідним. Тому що за другий рік, відсотки будуть нараховуватись вже на суму вкладу та доданих відсотків.

Інфляція. Більшість людей повинно знати, що рівень інфляції зменшує купівельну спроможність. Тому чим, вона вища, тим менше ви можете придбати. Доречно задати питання, стосовно цього, що краще. Мати рівень інфляції 5% та дохід 150 000 тенге чи рівень інфляції 3% з доходом 152 000 тенге.

Диверсифікація ризиків. Розглядаючи цей аспект необхідно врахувати ризики, які пов'язані з прийняттям рішення стосовно того, куди витратити гроші. Наприклад, придбати автомобіль за 10 000 доларів США, чи взяти його в оренду за 1 000 доларів США на рік. Або вкласти гроші в акції компанії, придбати цінні папери чи покласти гроші на депозит.

З метою дослідження рівня фінансової грамотності пропонується провести анкетування між різними групами населення. Серед таких груп будемо виділяти вік, рівень освіти, соціальний рівень, стать. Особи перед похилого та похилого віку традиційно вже не розглядають фінансові інструменти для інвестування, якими є акції, облігації, цінні папери, іноземна валюта. Люди цієї групи традиційно розраховують на державну пенсію [12].

Рівень освіти характеризує інформаційну базу людини без якої розвиватись професійно неможливо. Додатково - роки проведені в університеті допомагають людині розвинути навички спілкування з людьми, керівництвом. Загартовують розумові здібності та інтуїцію. Оскільки інвестування - ризик, частину якого можна обрахувати з одного боку, а з іншого - можна тільки відчути. Оскільки вік респондентів 15 - 56 роки, то й рівень освіти буде відповідний: вища середня школа; вища освіта - бакалавр, магістр, докторський ступінь.

Соціальний рівень населення відіграє вирішальну роль в здійсненні інвестицій. Оскільки інвестують зазвичай більш заможні люди. Традиційно виділяють такі рівні населення: бідні, люди з малим достатком, середній клас, заможні. Доволі часто рівень освіти спів ставляють з рівнем життя та відношенням людини до тієї чи іншої версти населення. Наприклад, бідні жінки та респонденти з низьким рівнем освіти частіше страждають від прогалин у фінансових знаннях. Стать респондента важлива під час прийняття рішення в інвестуванні. Зазвичай чоловіки більш схильні ризикувати, ніж жінки. Проте в представниць жіночої статі інтуїція розвинута краще ніж у чоловіків.

Таблиця 1

Вибір груп респондентів

фінансова грамотність населення інвестування

Оскільки економічне активне населення України до 2020 року було приблизно 17,7 млн. осіб необхідно розрахувати кількість респондентів та достовірність результатів опитування. Для розрахунку розміра виборки необхідно визначити такі параметри як: численність, рівень похибки, рівень довіри, процентне значення. Загалом рівень довіри при проведенні соціологічного анкетування складає не більше ніж 90 відсотків, в свою чергу рівень похибки визначено на рівня 10 відсотків.

Використовуючи ресурс https://socio-lab.vntu.edu.ua/download/ Calculator.html та зазначивши всі необхідні параметри, встановлено, що для проведеного дослідження необхідно провести опитування серед наших респондентів, які підходять за параметрами таблиці 1 - 170 тис. осіб.

Основні складові анкети, тобто її структура повинна підтвердити та охопити знання респондентів в розрізі концепції фінансової грамотності. Анкета повинна бути зрозумілою, доступною, лаконічною та не віднімати велику кількість часу на її заповнення. Подальшу обробку фахівцем з метою формування висновку, щодо фінансових знань. Пропонується для оцінки фінансової грамотності респондентів з Казахстану, винести наступні запитання з варіантами відповідей:

1) В якій валюті варто позичати гроші - національна, іноземна, краще не позичати, не знаю.

2) Ви відкрили вклад терміном на 3 роки. Банк встановив 12% річних. Чи збільшиться об'єм коштів на рахунку за 3й рік в порівнянні з другим або сума буде однаковою - збільшиться, зменшиться, буде однаковою, не знаю.

3) При збільшенні інфляції ваша купівельна спроможність збільшується чи зменшується? - збільшується, зменшується, остається незмінною, не знаю.

4) Якщо є вільні кошти, що з ними доречно зробити: інвестувати, витратити, залишити в гаманці до кращих часів.

Проте проведення такого дослідження потребує подальших уточнень та доробок анкетування населення.

Висновки

Таким чином, чим більш фінансово обізнана людина, тим більш вона контролює свої гроші. Користується фінансовими послугами для проведення розрахунків в електронному середовищі з метою економії часу та уникнення шахрайства. Виважено обирає куди вкладати кошти, звертає увагу на ризики та порівнює їх між собою. Фінансова грамотність прямо пов'язана з добробутом людини та сім'ї в цілому. Фінансова грамотність збільшується з рівнем освіти особи, це відбувається не лише в роки навчання, а й під час працевлаштування та підвищення кваліфікації людини. Отже, проведене дослідження підтверджує гіпотези, оскільки чим вища фінансова освіта тим виважено рішення з інвестиціями, оскільки мета їх - отримати додаткові кошти та покращити свій матеріальний стан. Як наслідок, чим більш варіантів інвестицій та ризиків розуміє людини, тим вища ефективність інвестицій.

Література:

1. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - www.bank.gov.ua;

2. Все про гроші [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vseprogroshi.com.ua/ ocinit-finansovugramotnist-ukrayinciv.html;

3. Financial Literacy Around the World https://gflec.org/wp-content/uploads/2015/11/ Finlit_paper_16_F2_singles.pdf

4. Ouachani, S., Belhassine, O. and Kammoun, A. (2021), "Measuring financial literacy: a literature review", Managerial Finance, Vol. 47 No. 2, pp. 266-281. https://doi.org/10.1108/MF- 04-2019-0175

5. Damigos, D., Kontogianni, A., Tourkolias, C. et al. Dissecting subjective discount rates and investment literacy for energy-efficient investments. Energy Efficiency 14, 31 (2021). https://doi .org/10.1007/s12053-021-09941-4

6. Karakurum-Ozdemir, K., Kokkizil, M. & Uysal, G. Financial Literacy in Developing Countries. Soc Indic Res 143, 325-353 (2019). https://doi.org/10.1007/s11205-018-1952-x

7. Забуга Н. Курс "Фінансова грамотність" у системі загальної середньої освіти: практичні питання впровадження / Наталія Забуга [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finrep.kiev.ua/download/finlit_workshop_sep22_2014_zabuha.pdf;

8. Смовженко Т. Курс «Фінансова грамотність»: досягнення, проблемні питання та завдання на майбутнє / Тамара Смовженко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finrep.kiev.ua/download/finlit_workshop_sep22_2014_smovzhenko.pdf;

9. Офіційний сайт ЮніорБанку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://juniorbank.com.ua.

10. Дорошенко Н. О., Романів В. В. Фінансова грамотність населення України. Ефективна економіка. 2018. №. 11.

11. The roles of financial literacy and overconfidence in investment decisions in Saudi Arabia https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2022.1005075/full#h4

12. The Impact of Financial Literacy on Investment Decisions: With Special Reference to Undergraduates in Western Province, Sri Lanka https://eric.ed.gov/?id=EJ1280365

References:

1. Ofitijnij sajt Nadonal'nogo banku Ukra'ini [Official website of the National Bank of Ukraine]. bank.gov.ua Retrieved from www.bank.gov.ua [in Ukrainian].

2. Vse pro grosM [All about money]. vseprogroshi.com.ua Retrieved from http://vseprogroshi.com.ua/ocinit-finansovugramotnist-ukrayinciv.html [in Ukrainian].

3. Financial Literacy Around the World. gflec.org Retrieved from https://gflec.org/wp- content/uploads/2015/11/Finlit_paper_16_F2_singles.pdf [in English].

4. Ouachani, S., Belhassine, O. and Kammoun, A. (2021). Measuring financial literacy: a literature review. Managerial Finance, 47,2, 266-281. https://doi.org/10.1108/MF-04-2019-0175 [in English].

5. Damigos, D., Kontogianni, A., Tourkolias, C. et al. (2021). Dissecting subjective discount rates and investment literacy for energy-efficient investments. Energy Efficiency 14, 31 (2021). https://doi.org/10.1007/s12053-021-09941-4 [in English].

6. Karakurum-Ozdemir, K., Kokkizil, M. & Uysal, G. (2019). Financial Literacy in Developing Countries. Soc Indic Res, 143, 325-353 (2019). https://doi.org/10.1007/s11205-018- 1952-x [in English].

7. Zabuga, N. Kurs Fmansova gramotrnsf" u sistemі zagafnoi' seredn'ol osvrti: praktichm pitannja vprovadzhennja [The course "Financial literacy" in the system of general secondary education: practical implementation issues]. fmrep.kiev.ua Retrieved from http://finrep.kiev.ua/ download/finlit_workshop_sep22_2014_zabuha.pdf [in Ukrainian].

8. Smovzhenko, T. Kurs «Fmansova gramotrnsf»: dosjagnennja, problemrn pitannja ta zavdannja na majbut^ ["Financial literacy" course: achievements, problematic issues and tasks for the future]. finrep.kiev.ua Retrieved from http://finrep.kiev.ua/download/finlit_workshop_ sep22_2014_smovzhenko.pdf [in Ukrainian].

9. Oficijnij sajt JuniorBanku [Official website of JuniorBank].juniorbank.com.uaRetrieved from https://juniorbank.com.ua [in Ukrainian].

10. Doroshenko, N. O., Romaniv, V. V. (2018). Finansova gramotnist' naselennja Ukra'ini [Financial literacy of the population of Ukraine]. Efektivna ekonomika - Efficient economy, 11 [in Ukrainian].

11. The roles of financial literacy and overconfidence in investment decisions in Saudi Arabia. www.frontiersin.org Retrieved from https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg. 2022.1005075/full#h4 [in English].

12. The Impact of Financial Literacy on Investment Decisions: With Special Reference to Undergraduates in Western Province, Sri Lanka. eric.ed.gov Retrieved from https://eric.ed.gov/? id=EJ1280365 [in English].

Размещено на Allbest.ru