Цифровізація та вплив на фінансову безпеку в Україні: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru

Цифровізація та вплив на фінансову безпеку в Україні: виклики та перспективи Робота виконана в рамках договору N° БФ/24-2021 щодо «Виконання завдань перспективного плану розвитку наукового напряму «Суспільні науки» у Сумському державному університеті» (Встановлення закономірностей соціально-економічних трансформацій в умовах цифровізації суспільних відносин).

Уткіна Марина Сергіївна кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства, Сумський державний університет, м. Суми, науковий дослідник в Університеті Ворик, м. Ковентрі, Велика Британія,

Анотація

Цифровізація є визначальною тенденцією у розвитку людської цивілізації, що сприяє формуванню більш інклюзивного суспільства та удосконаленню механізмів управління. У статті автором комплексно проаналізовано перспективи цифровізації й впливу на фінансову безпеку в Україні, а також можливі виклики, що можуть мати місце при імплементації цифровізації.

Зокрема, автор зосередив увагу на вразливості фінансової інфраструктури перед кіберзагрозами, високому рівні кіберзлочинності, нестабільності регуляторного середовища, недостатньому рівні безпекового середовища в цілому, неоднаковому (нерівному) доступі до цифрових можливостей й економічних викликах.

У статті наголошено на високому рівні злочинів у сфері кіберпростору (крадіжки ідентифікаційної інформації та фішинг), які становлять серйозну загрозу конфіденційності та безпеці фінансових транзакцій. Неоднаковий (нерівний) доступ до цифрових можливостей та засобів фінансових послуг є одним із наслідків соціального характеру цифрофізації, про що було наголошено у статті автором. Нестабільність регуляторного середовища було розглянуто як один із ключових проблемних аспектів, оскільки відсутність ефективної та дієвої нормативно-правової бази перешкоджає не лише швидкому розвитку, поступовій інтеграції цифрових технологій, а й можливостям залучення значних інвестицій й дестабілізації фінансової стабільності в цілому.

З урахуванням цього, були виокремлені та проаналізовані можливі напрями й перспективи усунення й подолання зазначених проблемних аспектів та досягнення стійкого розвитку фінансової системи й забезпечення стабільності фінансової безпеки в Україні в контексті процесів цифрової трансформації. цифровізація фінансова безпека транзакція

Ключові слова: інклюзивне суспільство, механізми управління, суспільні відносини, технології, фінансова безпека, цифровізація.

Utkina Maryna Serhiivna Candidate of legal Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Criminal and Legal Disciplines and Procedures, Sumy, Researcher Fellow, University of Warwick, Coventry, UK

DIGITALIZATION AND IMPACT ON FINANCIAL SECURITY IN UKRAINE : CHALLENGES AND PROSPECTS

Abstract

Digitization is a defining trend in the development of human civilization, which contributes to forming a more inclusive society and improving governance mechanisms. In the article, the author comprehensively analyzed the prospects of digitalization and its impact on financial security in Ukraine, as well as possible challenges that may arise during the implementation of digitalization.

In particular, the author focused attention on the vulnerability of the financial infrastructure to cyber threats, the high level of cybercrime, the instability of the regulatory environment, the insufficient level of the security environment in general, unequal access to digital opportunities, and economic challenges.

The article highlights the high level of cybercrime (identity theft and phishing), which severely threatens the privacy and security of financial transactions. Unequal access to digital opportunities and means of financial services is one of the consequences of the social nature of digitization, which was emphasized in the article by the author. The instability of the regulatory environment was considered one of the vital problematic aspects since the lack of an effective and efficient legal framework hinders not only the rapid development and gradual integration of digital technologies but also the possibility of attracting significant investments and destabilizing financial stability in general.

Taking this into account, possible directions, and prospects for eliminating and overcoming the above-mentioned problematic aspects, achieving sustainable development of the financial system and ensuring the stability of financial security in Ukraine in the context of digital transformation processes were identified and analyzed.

Keywords: inclusive society, management mechanisms, public relations, technologies, financial security, digitalization.

Постановка проблеми. Цифровізація є визначальною тенденцією у розвитку людської цивілізації, що сприяє формуванню більш інклюзивного суспільства та удосконаленню механізмів управління. За останні десятиліття процес цифровізації у вітчизняному фінансовому секторі вийшов на відносно новий рівень, що став критично важливим чинником економічного розвитку та модернізації. На сьогодні цифрові технології впроваджуються майже у кожну сферу суспільного життя, формуючи нові можливості для країни в цілому. Проте, слід наголосити на тому, що одним із важливих критеріїв успішності країни у міжнародній площині є її фінансова стабільність й безпека. З урахуванням повномасштабного вторгнення російської федерації, питання цифровізації постало ще гостро й актуальніше, зокрема багато сервісів й продуктів перейшли в онлайн. Питання провадження діяльності з конкретного місця відійшло на другий план, оскільки за допомогою цифрових технологій її можна провадити із будь-якого куточка світу, купувати продукти та різні побутові товари через мережу Інтернет, робити відеоконференції. Проте, окрім сприяння вирішенню ряду проблемним аспектів, гостро постало питання цифровізації й забезпечення фінансової безпеки. Зокрема, вважаємо, що важливими кроками для забезпечення фінансової безпеки в умовах активної цифровізації фінансового сектору в Україні є врахування наступних проблемних аспектів: кібербезпека та захист даних, регуляторна політика, інклюзивність, захист від кіберзлочинності й ін. Саме вирішення й врахування даних питань дозволить забезпечити фінансову безпеку країни у процесі цифровізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи наукові доробки представників наукової спільноти, констатуємо, що останнім часом все більша кількість учених звертає увагу на дану проблематику й обирає предметом свого дослідження. Зокрема, Peterson K. Ozili [1] у статті було розглянуто й комплексно проаналізовано концепції та переваги цифрових фінансів, цифрової фінансової інклюзії й фінтех-провайдерів. К. Маркевич [2], провідна експертка економічних і соціальних програм Центру Разумкова у свої статті виокремила заходи для подолання викликів у сфері цифровізації та посилення сильних сторін на міжнародному та національному рівнях. І. Шевчук та Б. Депутат [3] проаналізували тенденції розвитку та обсяг цифрової економіки в Україні й найбільших країн світу, а також окреслили ключові цифрові тренди. Г. Матвієнко [4] у науковому доробку було розглянуто теоретичні питання цифрової трансформації держаних фінансів України й обґрунтована необхідність здійснення цифровізації з урахуванням загальносвітових процесів. Багато наукових праць присвячено питанню цифровізації і впливу на фінансовий сектор, зміни характеру відносин й ін. Проте, вважаємо за необхідне проаналізувати саме взаємозв'язок цифровізації та фінансової безпеки.

Мета статті полягає у проведенні комплексного дослідження впливу цифровізації на фінансову безпеку в Україні, ідентафікації викликів, що виникають й виокремленні можливих перспектив та стратегій для забезпечення фінансової безпеки у контексті цього технологічного та економічного трансформаційного процесу.

Виклад основного матеріалу. Сучасний глобальний розвиток визначається переходом до економіки знань та інформаційного суспільства, що супроводжується інтенсифікацією процесів цифровізації або цифрової трансформації. Згідно з «теорією поколінь» В. Штрауса та Н. Хоува, цей рух наростає, призводячи до того, що покоління Z виявиться повністю «цифровим», орієнтованим на вільне використання віртуальних технологій [4, с. 173]. У багатьох країнах світу на сьогодні імплементуються різного роду державні програми і стратегії цифровізації, у тому числі щодо фінансового сектору. Як нами було уже зазначено вище, наша держава стикається з рядом викликів у контексті цифрової трансформації та їх впливу на фінансову безпеку. Перехід до електронних платіжних систем, використання блокчейн -технологій, розвиток фінтех-індустрії та збільшення кількості кіберзагроз ставлять під сумнів традиційні підходи до забезпечення безпеки фінансових операцій.

З урахуванням зазначено, слід визначити категорію «фінансова безпека» в цілому. Стан фінансової безпеки держави передбачає ряд ключових елементів та заходів, спрямованих на забезпечення стійкості та ефективності фінансової системи. Зокрема : стійкість бюджету, ефективна податкова й боргова політика, контроль інфляції, ефективна система фінансового моніторингу, економічна диверсифікація й ін. заходи, що допомагають державам максимально забезпечити фінансову стабільність, безпеку та готовність реагувати на економічні виклики та невизначеності.

Слід констатувати, що категорія «фінансова безпека» не має єдності щодо трактування серед представників наукової спільноти. Зокрема, І. Чібісова й Є. Івашина [5] під фінансовою безпекою запропонували розуміти складову економічної безпеки, що полягає в наявності фінансового стану, який характеризується збалансованістю і якістю фінансових інструментів, технологій і послуг; стійкістю до загроз. У свою чергу, О. Марченко, Я. Пушак та І. Ревак визначили «фінансову безпеку» як достатній рівень фінансової незалежності, стабільності та стійкості фінансової системи країни в умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих чинників, що загрожують національним інтересам у фінансовій сфері [6, с. 12].

З інтеграцією цифрових технологій у фінансовий сектор виникають нові виклики, зокрема кіберзагрози та ризики, пов'язані з використанням новітніх технологій, які будуть розглянуті згодом. Необхідно зазначити, що у так званій «Дорожній карті цифрової співпраці» [7, с. 3/20] були виокремлені рекомендації, ранжовані за групами, щодо співпраці міжнародної спільноти щодо оптимізації використання цифрових технологій і зменшення ризиків. Зокрема :

побудова інклюзивної цифрової економіки та суспільства;

розвиток кадрового та інституційного потенціалу;

захист прав людини та свободи волі;

сприяння цифровій довірі, безпеці та стабільності;

сприяння глобальній цифровій співпраці.

Ініціативу щодо розширення фінансової доступності в країнах, що розвиваються, задля зниження рівня бідності очолили Світовий банк й Група двадцяти (G-20). Зокрема, основні аспекти цієї ініціативи включали:

мікрофінансування;

розвиток електронних фінансових систем;

навчання фінансовій грамотності;

різного роду соціальні програми й ін.

Ця спільна ініціатива відображає зобов'язання міжнародних організацій фінансового сектору щодо забезпечення більшого доступу до фінансових ресурсів для тих, хто живе в країнах, що розвиваються, та сприяє досягненню сталого економічного розвитку.

Слід також виокремити, що «Цифрова адженда України - 2020» та Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України визначили й закріпили основоположні принципи цифрофізації, дотримання яких є визначальним для створення й реалізації переваг, що їх надають цифрові технології, та користування цими перевагами. Зокрема, були виокремлені наступні принципи :

цифровізація повинна забезпечувати кожному громадянинові рівний доступ до послуг, інформації та знань, що надаються на основі інформаційно - комунікаційних та цифрових технологій;

цифровізація повинна бути спрямована на створення переваг у різних сферах повсякденного життя;

цифровізація є інструментом економічного зростання шляхом підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоздатності завдяки використанню цифрових технологій;

цифровізація повинна сприяти розвитку інформаційного суспільства та засобів масової інформації;

цифровізація повинна орієнтуватися на міжнародне, європейське та регіональне співробітництво з метою інтеграції України до ЄС, виходу на європейський і світовий ринок;

стандартизація є основою цифровізації, одним із головних чинників її успішної реалізації.

цифровізація повинна супроводжуватися підвищенням рівня довіри й безпеки;

цифровізація як об'єкт фокусного та комплексного державного управління [8].

З урахуванням цього, вважаємо, що зазначені принципи формують цілісну стратегію цифрового розвитку, орієнтовану на підвищення якості життя громадян та забезпечення стійкого економічного та соціального розвитку України. Проте, як нами було уже зазначено вище, незважаючи на переваги цифрової трансформації фінансового сектору, вона створює також значні виклики та загрози для фінансової безпеки.

Один із таких ризиків - вразливість фінансової інфраструктури перед кіберзагрозами. Цифрова трансформація супроводжується імплементацією складних інформаційних систем, які можуть бути вразливими перед різноманітними загрозами. Некоректна конфігурація, помилки в розробці та недоліки в обслуговуванні можуть призвести до важливих вразливостей. Зокрема, за даними Агентства Європейського Союзу з кібербезпеки (European Union Agency for Cybersecurity (ENISA), до сучасних кіберзагроз у фінансовій сфері віднесено:

фішинг;

шкідливе програмне забезпечення;

соціальна інженерія;

порушення даних й

програми-вимагачі.

Також слід наголосити, що Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки (European Union Agency for Cybersecurity (ENISA) виокремило топ-10 нових загроз кібербезпеці на 2030 р.:

порушення ланцюга поставок «програмних залежностей»;

розширена кампанія по дезінформації;

зростання авторитаризму цифрового стеження / втрата приватності;

людська помилка (людський фактор) та використання застарілих систем у кіберфізиці екосистемі;

цілеспрямовані атаки, посилені за рахунок даних розумних пристроїв;

недостатність аналізування та контролю космічної інфраструктури та об'єктів;

зростання передових гібридних загроз;

дефіцит навичок;

транскордонні постачальники послуг Ікт як єдина відправна точка [9].

На нашу думку, з метою подолання вразливості фінансової

інфраструктури перед кіберзагрозами рекомендується вживати комплексний підхід, який включає в себе технічні, організаційні та юридичні заходи.

Зокрема : забезпечення актуальності та безпеки апаратних та програмних засобів; впровадження ефективних систем виявлення інцидентів, антивірусних програм, фаєрволів, та інших кібербезпекових рішень; застосування механізмів шифрування для захисту конфіденційної інформації; постійна аналітика кіберзагроз та вдосконалення систем захисту на основі отриманих даних.

Наступний ризик, який виокремлюємо - ризик, пов'язаний із застосуванням Інтернету речей. Зокрема, велика кількість зібраних даних може стати об'єктом несанкціонованого доступу, загрози конфіденційності та можливого використання для шахрайства або шпигунства. Несправжність девайсів та недостатній рівень кібербезпеки можуть призвести до зламу та використання IoT-пристроїв для кібератак, таких як DDoS або вторгнення в систему. З урахуванням цього, зловмисники можуть використовувати IoT - пристрої для здійснення кібертерористичних атак на критичну інфраструктуру, енергетичні системи та інші об'єкти, зокрема і фінансові інституції, які є їх першочерговими суб'єктами інтересу. У випадку успішної кібератаки на фінансові установи через IoT може виникнути ризик фінансових втрат для клієнтів та самої установи. Захоплення IoT -пристроїв може призвести до несанкціонованих транзакцій та втрат коштів через платіжні системи. Технічні недоліки у вбудованих системах IoT можуть призвести до вразливостей, які зловмисники можуть використовувати для вчинення атак.

Нестабільність регуляторного середовища є серйозною загрозою для фінансової безпеки, оскільки вона може породжувати невизначеність, ускладнювати планування та впливати на стабільність фінансових установ.. Політичні та геополітичні турбуленції можуть призвести до нестабільності на фінансових ринках, що впливає на інвестиції та загальну фінансову стабільність. Зміни в податковій політиці можуть впливати на фінансові планування. Нестабільність в законодавстві та правилах регулювання може створювати невизначеність для фінансових установ, ускладнюючи їх здатність адаптуватися до нових умов та впроваджувати стратегії ризик -менеджменту. Фінансові установи можуть бути вимушені переглядати та перебудовувати свої системи управління ризиками для врахування нових регуляторних вимог, що може вимагати значних зусиль та ресурсів. Забезпечення стабільного та передбачуваного регуляторного середовища є важливою умовою для збереження фінансової безпеки, що вимагає активної взаємодії між урядовими структурами, регуляторами та фінансовими установами.

Неоднаковий (нерівний) доступ до цифрових можливостей. Слід наголосити на тому, що дана проблема може поглиблювати соціальні та економічні нерівності. Зокрема, неоднаковий доступ до Інтернету та цифрових технологій створює так званий «цифровий розрив» між різними групами населення. Ті, хто має обмежений чи взагалі відсутній доступ до цифрових ресурсів, можуть відставати в освіті, ринку праці та інших сферах життя. Люди, які не мають доступу до цифрових пристроїв чи Інтернету, можуть бути «віддалені» від електронних фінансових послуг, таких як онлайн -банкінг, електронні перекази, інвестиції через інтернет і т. д. Ті, хто не мають доступу до цифрових технологій, можуть втрачати можливості для зайнятості та кар'єрного росту. Бездіяльність в цифровому суспільстві може призводити до збільшення економічних нерівностей. У багатьох випадках цифровий доступ до фінансових послуг вимагає електронної ідентифікації, що може стати проблемою. Відсутність можливості взаємодії з фінансовими установами через цифрові канали може ускладнити розв'язання питань, отримання інформації чи подання скарг.

У той же час, цифровізація у фінансовому секторі сприяє підвищенню ефективності операцій, зменшенню ризиків та розвитку нових фінансових продуктів. На нашу думку, до перспектив цифровізації слід віднести наступні:

розвиток й удосконалення електронних платіжних систем, що створить зручний і швидкий механізм фінансового взаємодії, що сприятиме економічному зростанню;

розвиток інновацій в фінтех -галузі. Підтримка стартапів та інновацій у фінтех-сфері сприятиме виникненню нових фінансових продуктів та послуг, що відповідають потребам ринку;

взаємодія з міжнародними партнерами. Активна участь в глобальних цифрових ініціативах та співпраця з міжнародними партнерами допоможе впроваджувати найкращі міжнародні практики та європейські стандарти;

підвищення цифрової грамотності. Розвиток програм цифрової грамотності дозволить забезпечити усі верстви населення рівним доступом до цифрових можливостей.

Висновки

Цифровізація визначає нову еру для фінансової системи України, проте успіх цього перехідного процесу залежить від ефективного управління викликами та реалізації стратегій для забезпечення фінансової безпеки країни. Ефективний розвиток цифрової сфери в Україні потребує системного підходу та вирішення ряду викликів. Зосередження на перспективах та управління ризиками є важливими кроками для забезпечення сталого фінансового розвитку країни.

Література

Peterson K. Ozili (2018). Impact of digital finance on financial inclusion and stability. Borsa Istanbul Review. Volume 18, Issue 4, December 2018, Pages 329-340.

Маркевич К. Цифровізація: переваги та шляхи подолання викликів. Центр Разумкова. 2021. URL: https://razumkov.org.ua/statti/tsyfrovizatsiia-perevagy-ta-shliakhy-podolannia-vyklykiv

Шевчук І., Депутат Б., Тарасенко О. Цифровізація та її вплив на економіку України: переваги, виклики, загрози й ризики. Причорноморські економічні студії. 2019. Випуск 47-2. С. 173-77. https://doi.org/10.32843/bses.47-66

Матвієнко Г. В. Цифрова трансформація державних фінансів в Україні. Вісник ОНУ імені 1.1. Мечникова. 2021. Том 26. Випуск 1 (86). С. 135-140. https://doi.org/10.32782/ 2304-0920/1-86-21

Чібісова І. В., Івашина Є. М. Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства. Вісник Національного авіаційного університету. 2011. № 31. https://jml.nau.edu.ua/index.php/ PPEI/article/view/3 47

Марченко О., Пушак Я., Ревак І. Фінансова безпека держави : навч. посібник. Львів, 2020. 356 с.

Road map for digital cooperation: implementation of the recommendations of the High- level Panel on Digital Cooperation. Report of the Secretary-General. Seventy-fourth session https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N20/102/51/PDF/N2010251 .pdf?OpenElement

Україна 2030Е - країна з розвинутою цифровою економікою. Український інститут майбутнього, https:// strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu. html#summary

European Union Agency for Cybersecurity (ENISA). https://www.enisa.europa.eu/

References

Peterson K. Ozili (2018). Impact of digital finance on financial inclusion and stability. Borsa Istanbul Review. Volume 18, Issue 4, December 2018, Pages 329-340 [in English].

Markevych K. (2021). Tsyfrovizatsiya: perevahy ta shliakhy podolannia vyklykiv [Digitization: benefits and ways to overcome challenges]. Razumkov centre. 2021. Retrieved from https://razumkov. org.ua/ statti/tsyfrovizatsiia-perevagy-ta-shliakhy-podolannia-vyklykiv [in Ukrainian].

Shevchuk I., Deputat B., Tarasenko O. (2019). Tsyfrovizatsiya ta yii vplyv na ekonomiku Ukrainy: perevahy, vyklyky, zahrozy y ryzyky [Digitization and Its Impact on Ukraine's Economy: Advantages, Challenges, Threats and Risks]. Prychornomorski Ekonomichni Studii - Black Sea Economic Studies, 47-2, 173-77. https://doi.org/10.32843/bses.47-66 [in Ukrainian].

Matviienko H. V. (2021). Tsyfrova transformatsiia derzhavnykh finansiv v Ukraini [Difital Transformation of Public Finance in Ukraine]. Visnyk ONU imeni I. I. Mechnykova - Odesa National University Herald, 26 (86), 135-140. https://doi.org/10.32782/2304-0920/1-86-21 [in Ukrainian].

Chibisova, I. V., & Ivashyna, Ye.M. (2011). Mekhanizm zabezpechennia finansovoi bezpeky pidpryiemstva[The mechanism of financial security of the enterprise]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu - Proceedings of the National Aviation University, 31. Retrieved from https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/347 [in Ukrainian].

Marchenko O., Pushak Ya., Revak I. (2020). Finansova bezpeka derzhavy [Finansial security of the state]: study guide. Lviv, 356 [in Ukrainian].

Road map for digital cooperation: implementation of the recommendations of the High- level Panel on Digital Cooperation. Report of the Secretary-General. Seventy-fourth session. Retrieved from https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N20/102/51/PDF/ N2010251 .pdf? OpenElement [in English].

Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. Ukrainskyi instytut maibutnoho - Ukrainian Institute of the Future. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu- ekonomikoyu.html#summary [in Ukrainian].

European Union Agency for Cybersecurity (ENISA). Retrieved from https://www.enisa. europa.eu/ [in English].

Размещено на Allbest.ru