Управління фінансовою стійкістю підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Управління фінансовою стійкістю підприємства

Онофрійчук Олег Петрович, кандидат економічних наук,

старший викладач кафедри економіки та фінансів

Антонюк Сергій Іванович, аспірант

Підгрушний Віктор Андрійович, аспірант

Анотація

Ця наукова стаття присвячена актуальній темі управління фінансовою стійкістю підприємств в умовах сучасної бізнес-середи, яка відзначається високою економічною нестабільністю та конкурентними викликами. Метою статті є аналіз факторів та інструментів, що впливають на фінансову стійкість підприємств та розробка практичних рекомендацій для її підвищення.

Сучасна економічна обстановка вимагає від підприємств не тільки досягнення фінансової прибутковості, але й збереження стійкості у змінних умовах. Управління фінансовою стійкістю підприємства стає надзвичайно актуальним завданням, спрямованим на забезпечення життєздатності та конкурентоздатності компаній у сучасних умовах. Метою цієї наукової статті є ретельне дослідження проблеми управління фінансовою стійкістю підприємств, виокремлення ключових аспектів та пропозиція практичних підходів до її покращення.

Стаття аналізує сутність та складові фінансової стійкості, включаючи ліквідність, фінансову стабільність, прибутковість та здатність підприємства витримувати економічні стреси. Вона також досліджує вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на фінансову стійкість, враховуючи економічну кон'юнктуру, конкурентну ситуацію на ринку, а також ефективність фінансового управління.

Автори статті пропонують аналіз методів та інструментів управління фінансовою стійкістю, включаючи стратегії фінансового планування, оптимізації фінансової структури, управління ризиками та ефективного управління оборотними коштами. Вони розглядають можливості диверсифікації інвестицій та формування фінансових резервів як важливих інструментів забезпечення стійкості підприємства.

При завершенні статті надаються рекомендації для керівництва підприємств щодо підвищення фінансової стійкості, зокрема шляхом раціонального розподілу ресурсів, удосконалення фінансового контролю та узгодження стратегій із ризик-менеджментом.

У підсумку, стаття надає комплексне обґрунтування та практичні рекомендації з питань управління фінансовою стійкістю підприємства. Вона призначена для керівників, фінансових аналітиків, дослідників та всіх, хто зацікавлений у покращенні фінансового стану підприємств та їхній здатності до успішного функціонування в умовах економічної нестабільності.

Ключові слова: фінансова стійкість, управління фінансовою стійкістю, система управління, механізм управління, фінансовий механізм промислового підприємства.

Onofriiychuk Oleg Petrovych Candidate of Economic Sciences, Senior Lecturer of the Department of Economics and Finance, Private Higher Educational Institution «International University of Economics and Humanities named after Academician Stepan Demyanchuk»

Antonyuk Serhiy Ivanovich graduate student, Private Higher Educational Institution «International University of Economics and Humanities named after Academician Stepan Demyanchuk»

Pidgrushnyi Viktor Andriyovych graduate student, Private Higher Educational Institution «International University of Economics and Humanities named after Academician Stepan Demyanchuk»

Management of the financial stability of the enterprise

Abstract

This scientific article is devoted to the topical topic of managing the financial stability of enterprises in the conditions of the modern business environment, which is characterized by high economic instability and competitive challenges. The purpose of the article is to analyze the factors and tools affecting the financial stability of enterprises and to develop practical recommendations for its improvement.

The modern economic situation requires enterprises not only to achieve financial profitability, but also to maintain stability in changing conditions. Management of the financial stability of the enterprise is becoming an extremely urgent task aimed at ensuring the viability and competitiveness of companies in modern conditions. The purpose of this scientific article is a thorough study of the problem of managing the financial stability of enterprises, highlighting key aspects and offering practical approaches to its improvement.

The article analyzes the essence and components of financial stability, including liquidity, financial stability, profitability and the ability of the enterprise to withstand economic stress. It also examines the impact of external and internal factors on financial stability, taking into account the economic situation, the competitive situation in the market, as well as the effectiveness of financial management.

The authors of the article offer an analysis of financial stability management methods and tools, including strategies for financial planning, optimization of the financial structure, risk management and effective management of working capital. They consider the possibilities of diversification of investments and the formation of financial reserves as important tools for ensuring the stability of the enterprise.

At the end of the article, recommendations are provided for the management of enterprises to increase financial stability, in particular through rational allocation of resources, improvement of financial control and coordination of strategies with risk management.

In conclusion, the article provides a comprehensive rationale and practical recommendations on managing the financial stability of the enterprise. It is intended for managers, financial analysts, researchers and anyone interested in improving the financial condition of enterprises and their ability to function successfully in conditions of economic instability.

Key words: financial stability, financial stability management, management system, management mechanism, financial mechanism of an industrial enterprise.

Вступ

Постановка проблеми. Завдання сучасного розвитку компаній, пов'язані з постійним подоланням кризових ситуацій, визначають особливі вимоги до фінансової стійкості як стратегічного фактору фінансової безпеки діяльності компанії, зростання її ділової активності та інвестиційної привабливості. В умовах глобалізації економічного простору проблема управління фінансовою стійкістю компанії набуває особливої актуальності. Вирішення цієї проблеми настійно вимагає вдосконалення концепції управління фінансовою стійкістю фірми, оскільки має безпосередній вплив на результативність такого управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми фінансової стійкості на підприємстві вивчали відомі вітчизняні та закордоні вчені: М. Д. Білик, Н. Г. Білуха І. О. Бланк, О. В. Крухмаль, М. І. Ковальчук, Н. А. Мамонтова, Ю. С. Цал-Цалко, Г. В. Савицька, В. В. Ковальов, М. С. Абрютіна та ін. Аналіз праць вказаних авторів показав, що разом з достатньою глибокою спрацьованістю, має місце дискусійність а також суперечливість підходів.

Метою статті є дослідження понятійного апарату категорії «фінансова стійкість» та вивчення впливу показників та сукупності сучасних факторів на управління фінансовою стійкістю підприємства.

Виклад основного матеріалу

фінансова стійкість підприємство

Управління фінансовою стійкістю підприємства належить до числа найбільш важливих економічних проблем в сучасних умовах, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами [1, с. 108].

Складність процесу забезпечення фінансової стійкості компанії обумовлює складність і неоднозначність трактування поняття «фінансова стійкість». Н. А. Мамотова розглядає фінансову стійкість як «об'єктивне фінансовий стан підприємства, коли Власні кошти перевищують необоротні активи, запаси і витрати». Наведене визначення відображає лише один зі станів фінансової стійкості - абсолютну стійкість, при якій підприємству не загрожує втрата фінансової незалежності, а фінансовий ризик мінімальний. Вітчизняні економісти М. Д. Білик, Н. Г. Білуха, М. І. Ковальчук під фінансовою стійкістю розуміють «здатність підприємства зберігати нормальне фінансове становище при несприятливих впливах факторів внутрішнього і зовнішнього середовища за рахунок оптимальної структури капіталу та активів, оптимального співвідношення між активами та джерелами їх формування, ефективного використання всіх видів ресурсів і раціональної реінвестиційні політики [1, с. 110].

Фінансова стійкість забезпечує здатність підприємства нарощувати капітал і розвиватися на розширеній основі, визначає його кредитоспроможність, конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість». Головна властивість фінансової стійкості, підкреслюється в цьому визначенні, - збереження нормального фінансового стану, тобто вміння підприємства повертатися в нормальне фінансове становище. Погодимося з думкою В. В. Ковальов, яка вважає, що поняття фінансової стійкості багатогранніше на відміну від понять «платоспроможність» і «кредитоспроможність», тому що включає в себе оцінку різних сторін діяльності підприємства.

Дослідження фінансової стійкості з позицій системного підходу дозволяє визначити її як стан, що формується сукупністю фінансових ресурсів на різних рівнях суспільного виробництва. Фінансова стійкість підприємства являє собою цілісне безліч фінансових ресурсів, адекватне певному рівню системних взаємодій фінансових потоків, що враховує їх складні комбінації на певному рівні, необхідне і достатнє для отримання доходів від приросту капіталу економічного суб'єкта [2, с. 330].

Актуальність тимчасового аспекту при визначенні фінансової стійкості підприємства особливо очевидна в період високих темпів інфляції. Стабілізація рівня фінансової стійкості підприємства можлива тільки в умовах розширеного відтворення капіталу компанії, що має властивість посилення ефектів: при збільшенні вартості об'єктів та вкладення відбувається інтерференція інтернальних (внутрішніх) і екстернальних (зовнішніх) ефектів, що, у свою чергу, проявляється в якісній зміні економічних відносин і структури потреб суспільства в цілому. У цьому випадку кінцевим користувачем є не актор, а вся економічна система суспільного виробництва. Тому при управлінні фінансовою стійкістю підприємства необхідно раціональне поєднання інтересів економічних суб'єктів, кредитно-банківських організацій як основних постачальників фінансових ресурсів, держави, що реалізує методи впливу на його фінансову стійкість в режимі поєднання ринкового саморегулювання та державно-громадського регулювання через оподаткування [3, с. 103].

Виходячи з викладених вище теоретичних передумов концепція управління фінансовою стійкістю підприємства в умовах посилення інтеграційних процесів у ринковому середовищі повинна виходити з наступних положень:

1. Посилюється мультиплікативний ефект досягнутих результатів підприємства, що, у свою чергу, проявляється в посиленні ефекту фінансового важеля, якісній зміні фінансових відносин і структури джерел фінансування підприємства.

2. Набір елементів системи управління фінансовою стійкістю підприємства та її природа не залежать від суспільно-економічної формації, тому для дослідження фінансової стійкості на всіх стадіях історичного розвитку економічної системи можна використовувати єдину методологію. Проте структура елементів системи управління фінансовою стійкістю підприємства визначається рівнем розвитку групи інтегруючих факторів. Дана група чинників включає в себе організаційний, інституційний та інформаційний фактори і обумовлює зв'язок підприємства та кредитно- банківської, податкової сфер, державних і муніципальних фінансів та інших економічних суб'єктів загальними фінансовими відносинами з приводу акумулювання і розподілу фінансових ресурсів, соціально інтегруючи їх допомогою інституції, організації та інформації. Отже, структура елементів системи управління фінансовою стійкістю підприємства динамічна і з часом змінюється під впливом об'єктивних передумов - появи у економічних суб'єктів потреби в інноваційному розвитку підприємства, що проявляється в нових фінансових потребах і зумовлює пошук нових джерел і форм фінансування [4, с. 96].

3. Фінансова середу впливає на фінансову стійкість підприємства, а остання, у свою чергу, впливає на комплекс взаємних багатосторонніх ділових зв'язків підприємства з суб'єктами фінансових відносин, кількісний і якісний склад фінансових ресурсів. З одного боку, підприємства в силу сильного впливу з боку екзогенних факторів, що перешкоджають росту фінансових результатів, відчувають гострий дефіцит фінансових ресурсів, з іншого боку, внаслідок дефіциту фінансових ресурсів складається вкрай несприятлива для підвищення фінансової стійкості зовнішнє середовище, що виступає причиною погіршення фінансового стану окремих господарюючих суб'єктів. Рівень фінансової стійкості підприємства багато в чому обумовлений процесами, що відбуваються у зовнішньому середовищі, а накопичення фінансово стійких підприємств забезпечує відкритість економічної системи, яка здатна не тільки реінвестувати власні грошові кошти, а й залучати зовнішні фінансові потоки, що в кінцевому рахунку створює умови для сталого економічного зростання [5, с. 140].

Підприємство являють собою систему, яка знаходиться в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем за допомогою обміну грошовими коштами та іншими активами, одержуваними від вкладень або затраченими на них, доступу до інформації про коливання цін на цінні папери і т. д. У цьому випадку прийняття фінансових рішень в галузі управління її фінансовою стійкістю повинно бути засноване на наступних принципах [6, с. 111]:

- Інтеграції оцінки результатів впливу зовнішніх і внутрішніх факторів і каналів комунікації. Динаміка розвитку зовнішнього і внутрішнього середовища бізнесу обумовлює трансформацію чинників фінансової стійкості підприємства та характеризують їх показники. При цьому зовнішні фактори є некерованими і впливають на формування очікування акторів на рику, а також на внутрішні чинники, змінюючи їх кількісне вираження. У цьому зв'язку оптимальна модель управління фірми залежить від вибору ключових внутрішніх факторів і кількісних індикаторів, що відображають цільові установки. Система управління фінансовою стійкістю фірми повинна передбачати елементи, відповідальні за управління змінами зовнішніх і внутрішніх факторів, що аналізують їх вплив на отримані результати;

- Варіантності ключових факторів, що впливають на фінансову стійкість підприємства. Ефективність управління фінансовою стійкістю фірми є результатом взаємодії ключових чинників, що відбивають основні напрямки діяльності підприємства;

- Збалансованості результатів. Взаємозв'язок факторів фінансової стійкості визначає необхідність їх збалансування за термінами розміщення та залучення фінансових ресурсів, побудова управління фінансовою стійкістю підприємства як єдиної системи, яка, в свою чергу, є підсистемою фінансового управління компанії;

- Різноманіття джерел фінансування підприємства. Процес управління фінансовою стійкістю фірми має безперервний характер і повинен бути спрямований на досягнення стратегічних цілей фінансового управління компанією за допомогою зміни комбінації капіталу за джерелами і обсягами фінансування, яка динамічна і з часом змінюється під впливом появи у економічних суб'єктів нових інвестиційних потреб;

- Інформаційної невизначеності. Невизначеність, що є функцією кількості та якості інформації, якою володіє фірма з приводу конкретного фактора. Посилення процесів глобалізації економіки призводить до тісного взаємозв'язку зовнішніх факторів з внутрішніми, що формують фінансову стійкість фірми, причому найбільш складними для аналізу є зовнішні фактори, внаслідок скрутного або відсутності їх кількісного вираження.

Однак успішна реалізація перерахованих принципів можлива тільки за умови, що очікування всіх фінансових і нефінансових стейкхолдерів компанії будуть позитивними. Перераховані принципи, на нашу думку, повинні бути покладені в основу методики прийняття фінансових рішень в галузі управління фінансовою стійкістю підприємства, яка передбачає в комплексі вибір альтернативного варіанту можливого розвитку подій, оцінку очікуваного результату виконання фінансових операцій і часу його досягнення, а також обґрунтування критерію перевірки правильності прийнятого рішення. Все це становить єдине фінансове рішення, яке має бути адекватно конкретному ринку, конкретного суб'єкта фінансування. Запропонована методика прийняття фінансових рішень дозволяє визначити фінансову стійкість підприємства відповідно до прогнозів ринкової динаміки і співвіднести її із загальною стратегією розвитку підприємства.

4. Рівень розвитку системи управління фінансовою стійкістю фірми забезпечується не тільки рівнем розвитку інтегруючих факторів виробничої функції, а й диференціюючих факторів, які залучені у виробничий і обмінні процеси з метою задоволення потреб людей в товарах і послугах і за своїм функціональним призначенням відносяться до сфери підприємства (людина, техніка, технології та природно-матеріальний фактор). Така взаємозв'язок і взаємовплив інтегруючих і диференціюючих факторів виробничої функції дозволяє застосувати до управління фінансовою стійкістю підприємства положення теорії управління за результатами.

У контексті фінансової теорії, заломлюючої через власну ідеологію положення теорії управління за результатами, управління фінансовою стійкістю підприємства доцільно будувати на основі: вибору показників результативності, які необхідно досягти для забезпечення заданого рівня фінансової стійкості підприємства; ідентифікації зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на фінансову стійкість підприємства з виявленням їх взаємозв'язку та пріоритетності; аналізу кількісних показників, що характеризують фактори фінансової стійкості підприємства [7, с. 74].

5. Ефективність управління фінансовою стійкістю на мікрорівні економічної системи в значній мірі визначається ефективністю управління позиковим капіталом підприємства. Розвиток компанії тільки в рамках власних ресурсів практично неможливо, для розширення її фінансових можливостей необхідне залучення додаткових позикових коштів, однак, як показує статистика, тільки 24,4% комерційних організацій мають коефіцієнти фінансової стійкості, відповідні нормативним значенням.

Найбільш уразливими до втрати фінансової стійкості є малі підприємства, оскільки мають обмежену кількість джерел фінансування і характеризуються підвищеним ризиком для кредитування. Дані таблиці свідчать про те, що багато галузей народного господарства стикаються з проблемами забезпечення фінансової стійкості. У зв'язку з цим управління формуванням позикового капіталу - одне з найважливіших функціональних напрямів регулювання корпоративних фінансів [7, с. 81].

Проблема забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, як довгострокового, так і короткострокового характеру, є актуальною для здійснення процесу розширеного відтворення. Вибір джерела боргового фінансування і стратегія його залучення визначають базові принципи і механізми організації фінансових потоків підприємства. Ефективність і гнучкість управління формуванням позикового капіталу сприяють створенню оптимальної фінансової структури капіталу підприємства й забезпечення фінансової стійкості компанії.

Дотримуючись ресурсно-управлінського підходу до управління фінансовою стійкістю підприємства, застосованого в дослідженнях Ю. С. Цал-Цалко, Г. В. Савицької, можна виділити залежність ефективності використання позикових коштів від якості управління організацією, що дозволяє сформувати основи ефективного управління формуванням позикового капіталу [8, с. 105].

6. На рівень фінансової стійкості робить істотний вплив ефективність податкового планування. Це, у свою чергу, визначає необхідність дослідження управління фінансовою стійкістю підприємства в контексті податкових рішень, зокрема, оцінки впливу податкової оптимізації (як основи податкового планування) на показники фінансової стійкості шляхом зниження бази по податку на прибуток і на майно, зниження податків, що знаходяться «всередині собівартості», оптимізації податків «поза собівартості».

Виділені концептуальні положення та принципи сприяють реалізації оперативних (зіставлення припливу і відтоку грошових коштів у результаті фінансово-господарських операцій), координаційних (аналіз потреб у фінансових ресурсах і їх структурування за джерелами залучення, визначення оптимальної структури капіталу компанії), а також контрольних (облік середньозваженої прибутковості капіталу, фінансового важеля; ліквідності та платоспроможності компанії; аналіз результативності та ефективності витрачання грошових коштів) функцій управління фінансовою стійкістю підприємства.

Висновки

Таким чином, посилення впливу очікувань або перспектив розвитку бізнесу на фінансові результати, підвищення чутливості бізнесу до змін у зовнішньому середовищі внаслідок глобалізації економічного простору обумовлюють необхідність обліку комплексу запропонованих теоретичних положень з управління фінансовою стійкістю підприємства в його практичній діяльності, що дозволить забезпечити: по-перше, комплексну оцінку фінансової стійкості підприємства, яка полягає в єдності і взаємозв'язку ряду ключових показників, що характеризують діяльність підприємства; по-друге, аналіз причинно-наслідкових залежностей між показниками, що вимірюють фінансові результати діяльності, і тими внутрішніми (виробничими) факторами, що призвели до цих результатів; по-третє, планування діяльності підприємства з урахуванням досягнутих результатів, а також визначення кількісних критеріїв прогнозування порогових величин його стабільного фінансового розвитку і включення їх в систему фінансового планування.

Література

1. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз теорія і практика / О. Я. Базілінська. - К., 2011. - С. 107-117. 2.

2. Цал-Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз / Ю. С. Цал-Цалко. - К., 2008. - С. 327-345.

3. Шандова Н. В. Розробка механізму управління стійким розвитком підприємств машинобудування / Н. В. Шандова // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 2. - С. 101-105.

4. Мішина С. В. Організаційно-економічний механізм управління фінансовими ресурсами на підприємстві / С. В. Мішина, О. Ю. Мішин / - Х.: ХНЕУ, 2006. - 176 с.

5. Прокопишин Л. М. Механізм формування та використання управлінського потенціалу на підприємствах / Л. М. Прокопишин // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 6. - С. 138-145.

6. Гринкевич С. С. Економічні основи стратегічного управління фінансовою стійкістю підприємства в умовах ринкових перетворень / С. С. Гринкевич, М. А. Михалевич // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2008. - № 18.5. - С. 110-114.

7. Яременко І. Й. Управління капіталом підприємства: економічний і фінансовий інструментарій: монографія / І. Й. Яременко. - Львів: Каменяр, 2006. - 176 с.

8. Олексюк О. І. Прибутковість в управлінні результативністю діяльності сучасних компаній / О. І. Олексюк, Л. М. Дзюбенко // Фінанси України. - 2006. - № 12. - С. 101-111.

References

1. Bazns'ka, O. Ja. (2011). Finansovij analiz teorija іpraktika [Financialanalysis theory and practice]. K. [in Ukrainian].

2. Cal-Calko, Ju. S. (2008). Finansovij analiz [Financialanalysis]. K. [in Ukrainian].

3. Shandova, N. V. (2007). Rozrobka meharnzmu upravlrnnja stijkim rozvitkom pіdpriєmstv mashinobuduvannja [Development of a mechanism for managing the sustainable development of machine-building enterprises]. Aktual'ni problemi ekonomiki - Actual problems of the economy, 2, 101-105 [in Ukrainian].

4. Mіshina, S. V. (2006). Organizacijno-ekonomichnij mehanizm upravlinnja finansovimi resursami na pidpriemstvi [Organizational and economic mechanism of financial resources management at the enterprise], H.: HNEU [in Ukrainian].

5. Prokopishin, L. M. (2009). Meharnzm formuvannja ta vikoristannja upravlrns'kogo potendalu na pіdpriєmstvah [The mechanism of formation and use of managerial potential at enterprises]. Aktual'ni problemi ekonomiki - Actual problems of the economy, 6, 138-145 [in Ukrainian].

6. Grinkevich, S. S. (2008). Ekonomkhrn osnovi strategkhnogo upravlrnnja frnansovoju stijkistju pіdpriєmstva v umovah rinkovih peretvoren' [Economic foundations of strategic management of the financial stability of the enterprise in the conditions of market changes]. Naukovij visnik Nacional'nogo lisotehnichnogo universitetu Ukrami - cientific Bulletin of the National Forestry University of Ukraine, 18.5, 110-114 [in Ukrainian].

7. Jaremenko, І. J. (2006). Upravlinnja kapitalom pidpriemstva: ekonomichnij i finansovij instrumentarij [Enterprise capital management: economic and financial tools]. І.'тіт: Kamenjar [in Ukrainian].

8. Oleksjuk, O. І. (2006). Pributkovіst' v upravlmrn rezul'tativmstju di^al^os^ suchasnih kompany [Profitability in managing the performance of modern companies]. Finansi Ukrami - Finance of Ukraine, 12, 101-111 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru