Потенціал підвищення фінансової стійкості підприємств: сутність, складники та послідовність оцінювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Потенціал підвищення фінансової стійкості підприємств: сутність, складники та послідовність оцінювання

Емельянов Олександр Юрійович,

д-р. екон. наук, професор

Гаврась Дмитро Русланович, аспірант

Степанків Володимир Зеновійович, аспірант

Анотація

Встановлено сутність потенціалу підвищення фінансової стійкості підприємства. Показано, що зазначений потенціал містить у собі три складові: потенціал зростання величини надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих позик та на їхнє обслуговування, потенціал скорочення величини позикового капіталу та потенціал підвищення гнучкості підприємства. Запропоновано послідовність кількісного оцінювання потенціалу підвищення фінансової стійкості суб'єктів господарювання.

Ключові слова: підприємство, антикризове управління, фінансова стійкість, потенціал стійкості, позиковий капітал.

На теперішній час багато українських підприємств знаходяться у стані фінансово-економічної кризи [1-5], що, зокрема, зумовлено тимчасовим скороченням їх експортних можливостей [6]. Тому постає необхідність у застосуванні дієвих інструментів антикризового управління діяльністю таких підприємств [7-9], що надасть змогу покращити формування та реалізацію їх фінансового потенціалу [10-15], зокрема завдяки вдосконаленню процесів позикового фінансування господарської діяльності [16, 17]. При цьому необхідно намагатися знизити рівень ризику цієї діяльності [18-21], що, серед іншого, позитивно відобразиться на фінансовій стійкості підприємств [22, 23]. Також одним з можливих напрямів антикризового управління на підприємствах є реалізація ними комплексу науково обґрунтованих заходів з економії виробничих ресурсів, зокрема енергетичних [24-26].

Оскільки одним з основних результатів покращення фінансового стану підприємств є підвищення їх фінансової стійкості, розроблення заходів з такого покращення повинно, серед іншого, базуватися на оцінюванні потенціалу зростання фінансової стійкості суб'єктів господарювання.

Загалом, потенціал підвищення фінансової стійкості підприємства характеризує його здатність до проведення змін у внутрішньому середовищі завдяки реалізації відповідних організаційно-економічних та техніко- технологічних заходів, внаслідок чого забезпечуватиметься підвищення рівня зазначеної стійкості. При цьому основними напрямами зростання фінансової стійкості підприємства є: збільшення наявної величини надходжень, які компанія може спрямувати на повернення узятих нею позик та сплату процентів за ними; зниження величини позикового капіталу підприємства; підвищення ступеня гнучкості фірми. Відповідно, потенціал підвищення фінансової стійкості підприємства містить у собі три складові: потенціал зростання наявної величини надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих ним позик та сплату процентів, потенціал скорочення величини позикового капіталу та потенціал підвищення ступеня гнучкості підприємства. Кожен з перелічених складників потенціалу підвищення фінансової стійкості підприємства, своєю чергою, визначається декількома видами економічного потенціалу суб'єкта господарювання. Зокрема, потенціал зростання наявної величини надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих ним позик та сплату процентів за ними, визначається потенціалом збільшення величини доходів та потенціалом зростання прибутковості підприємства.

Оцінювання потенціалу підвищення фінансової стійкості підприємств потребує попереднього визначення її критерію та показників оцінювання. При цьому доцільно в якості узагальненого критерію фінансової стійкості підприємства обрати умову перевищення фактичної величини надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих ним позик та сплату процентів за ними, над потрібною величиною погашення та обслуговування цих позик у будь-якому проміжку прогнозного періоду.

Основна проблема, яка постає при оцінюванні фінансової стійкості підприємства полягає у складності прогнозування потоку зазначених вище надходжень. Тому при здійсненні такого прогнозування доцільно орієнтуватися на можливе погіршення умов функціонування підприємства, зокрема, на погіршення кон'юнктури на ринках збуту його продукції та зростання цін на ресурси, які використовує підприємство у своїй діяльності.

Моделювання процесу оцінювання фінансової стійкості підприємства полегшується, якщо перейти до усереднених значень окремих параметрів, які визначають рівень цієї стійкості.. За таких умов підприємство буде вважатися фінансово стійким, якщо буде виконуватися наступна нерівність:

потенціал фінансова стійкість

де: Т - середнє значення терміну погашення узятих підприємством позик;

Пн - середня величина потоку надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих ним позик та сплату процентів за ними, забезпечуючи при цьому нормальне провадження своєї' господарської' діяльності;

д - середнє значення ставки позикового відсотка за користування узятими підприємством позиками у частках одиниці;

К - загальна величина узятих підприємством позик.

Таким чином, у разі виконання нерівності (1) підприємство встигне своєчасно повернути узяті ним позики, сплативши при цьому необхідні суми процентів за користування ними.

Використання критерію (1) дає змогу здійснити кількісну оцінку рівня фінансової стійкості підприємства. З цією метою представимо вираз (1) як рівність та визначимо з нього показник Пн:

де: Пнс - мінімально можлива середня величина потоку надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих позик та сплату процентів за ними, щоб при цьому виконувалася нерівність (1).

За таких умов кількісну оцінку рівня фінансової стійкості підприємства можна отримати, зіставивши між собою значення показників Пн та Пнс:

де: Сф - відносний рівень фінансової' стійкості підприємства.

Як випливає з виразу (3), підприємство може вважатися фінансово стійким, якщо значення показника (3) є не меншим одиниці. В іншому випадку підприємство не є фінансово стійким. При цьому, чим вищим є значення показника (3), тим більш високим є рівень фінансової стійкості підприємства.

Беручи до уваги запропонований показник фінансової стійкості підприємства, можливо запропонувати таку послідовність оцінювання потенціалу її підвищення:

1) збір необхідної інформації та оцінювання наявного рівня фінансової стійкості підприємства. Зокрема, у випадку використання усереднених значень відповідних параметрів оцінку наявного рівня фінансової стійкості підприємства можна здійснити за допомогою формули (3);

2) оцінювання потенціалу зростання наявної величини надходжень, які підприємство може спрямувати на повернення узятих ним позик та сплату процентів за ними. З цією метою необхідно розглянути можливості забезпечення зростання загальної величини надходжень підприємства, зокрема, завдяки підвищенню ступеня його ділової активності, та збільшення рівня прибутковості діяльності підприємства, насамперед, внаслідок зниження відносного рівня його операційних витрат;

3) оцінювання потенціалу скорочення величини позикового капіталу підприємства. При цьому можливими способами такого скорочення є зниження величини позикових коштів підприємства завдяки одночасному зниженню величини окремих видів необоротних активів підприємства, зокрема, його основних засобів (внаслідок продажу зайвих елементів цих засобів), виробничих запасів (внаслідок збільшення кількості поставок матеріалів), незавершеного виробництва (внаслідок скорочення тривалості виробничого циклу), дебіторської заборгованості за товари (внаслідок надання цінових знижок покупцям за умови пришвидшення оплати придбаних товарів);

4) оцінювання потенціалу підвищення гнучкості підприємства. Таке підвищення вимагає, перш за все, вдосконалення управлінських компетенцій працівників підприємства щодо реагування та адаптації до змін у зовнішньому середовищі. Зокрема, це стосується вмінь регулювати рівень цін на продукцію підприємства, змінювати асортимент та обсяги її виробництва і збуту, впроваджувати нові прогресивні технологічні процеси тощо;

5) прогнозування рівня фінансової стійкості підприємства у випадку повної реалізації потенціалу підвищення цього рівня.;

6) отримання кількісної оцінки потенціалу підвищення рівня фінансової стійкості підприємства. Таку оцінку можна одержати, знайшовши різницю між прогнозним та наявним рівнями фінансової стійкості підприємства.

Також можливо оцінити відносну величину потенціалу підвищення рівня фінансової стійкості підприємства, зіставивши результат розрахунків, отриманий на шостому етапі описаної послідовності ді й, з наявним значенням рівня цієї стійкості, яке обчислюється за допомогою виразу (3).

Використання запропонованої послідовності оцінювання потенціалу підвищення фінансової стійкості підприємств у практиці їх діяльності дасть змогу виявити та кількісно оцінити можливості суб'єктів господарювання щодо покращення їх здатності своєчасно та у повному обсязі виконувати свої боргові зобов'язання.

Список використаних джерел

[1 ] Даніч, В. М. & Пархоменко, Н. О. (2013). Визначення кризового стану підприємства. Маркетинг і менеджмент інновацій, (4), 208-218. Денисюк, О. Г. & Дерев'янко, О. Ю. (2015). Сутність, класифікація та причини виникнення криз у діяльності підприємств. ВісникЖДТУ, (1), 80-87.

[2] Кривов'язюк, І. В. & Стрільчук, Р. М. (2016). Діагностика кризового стану інноваційно активних машинобудівних підприємств на базі дискримінантної моделі. Актуальні проблеми економіки, (7), 454-465.

[3] Романович, О. О. & Свистун, Л. А. (2017). Кризові явища у діяльності українських підприємств та методи їх діагностики. Молодий вчений, (11 (51)), 1295-1299.

[4] Сак, Т. В. (2018). Діагностика причин кризи машинобудівних підприємств України. Економіка і суспільство, (19), 604-611.

[5] Yemelyanov, O., Petrushka, T., Lesyk, L., Havryliak, A., Yanevych, N., Kurylo, O., Bodakovskyy, V., Skoropad, I., Danylovych, T. & Petrushka, K. (2023). Assessing the Sustainability of the Consumption of Agricultural Products with Regard to a Possible Reduction in Its Imports: The Case of Countries That Import Corn and Wheat. Sustainability, (15), 9761.

[6] Долбнєва, Д. В. (2015). Сучасні тенденції банкрутства підприємств в Україні та заходи по запобіганню їх неплатоспроможності. Бізнес Інформ, (10), 244-249.

[7] Зверук, Л. А. & Давиденко, Л. М. (2017). Антикризове управління підприємством в умовах інноваційного розвитку. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука», (1(2)), 69-75.

[8] Ковальчук, Н. О. & Павлюк, А. О. (2016). Антикризовий фінансовий менеджмент як основа управління фінансами вітчизняних підприємств. Економіка і суспільство, (3), 203-208.

[9] Куліш, Г. П. & Чепка, В. В. (2017). Фінансовий потенціал підприємства та його роль в умовах нестабільної економіки. Статистика України, (1), 29-35.

[10] Кунцевич, В. О. (2005). Підходи до діагностики фінансового потенціалу підприємства. Актуальні проблеми економіки, (1(43)), 68-75.

[11] Назаренко, А. С. (2009). Теоретичні підходи до визначення сутності економічної категорії «фінансовий потенціал». Економіка. Фінанси, (8), 22-29.

[12] Левченко, Н. М. (2012). Фінансовий потенціал підприємства: сутність та підходи до діагностики. Інвестиції: практика та довід, (2), 114-117.

[13] Маринич, І. А. (2010). Сучасні підходи до діагностики фінансового потенціалу підприємства. Науковий вісник НЛТУ України, (20.1), 105-108.

[14] Турчак, В. В. (2014). Методика оцінки фінансового потенціалу підприємства в сучасних умовах господарювання. Молодий вчений, (8(11)), 49-52.

[15] Yemelyanov, O., Petrushka, I., Zahoretska, O., Petrushka, K. & Havryliak, A. (2023). Information support for managing energy-saving technological changes at enterprises. Procedia Computer Science, (217), 258-267.

[16] Гончар, М. Ф. & Ємельянов, О. Ю. (2009). Вдосконалення механізму прийняття управлінських рішень щодо раціоналізації структури джерел фінансування інвестиційних проектів розвитку підприємства. Інвестиції: практика та досвід, (24), 3-6.

[17] Yemelyanov, O., Petrushka, T., Symak, A., Trevoho, O., Turylo, A., Kurylo, O., Danchak, L., Symak, D. & Lesyk, L. (2020). Microcredits for Sustainable Development of Small Ukrainian Enterprises: Efficiency, Accessibility, and Government Contribution. Sustainability, (12(15)), 6184.

[18] Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Lesyk, R. & Lesyk, L. (2018). Evaluation of adaptability of Ukrainian economy to changes in prices for energy carriers and to energy market risks. Energies, (11 (12)), 3529.

[19] Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A. & Koleshchuk, O. (2018).

Substantiation of projects that account for risk in the resource-saving technological changes at enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, (6(1)), 6-16.

[20] Мищишин, О. Л., Ємельянов, О. Ю. & Петрушка, Т. О. (2020). Утворення агропромислового кластеру як спосіб зниження ризикованості господарської діяльності його учасників. Агросвіт, (17-18), 77-84.

[21] Гапак, Н. М. & Капштан, С. А. (2014). Особливості визначення фінансової стійкості підприємств. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка, (42). 191-196.

[22] Павленко, О. П. & Семиліт, І. В. (2016) Економічна сутність фінансової стійкості підприємств: фактори впливу, оцінка та джерела фінансування. Молодий вчений, (7(34)), 113-116.

[23] Ємельянов, О. Ю. & Курило, О. Б. (2009). Ефективність використання виробничих ресурсів підприємства та їх вплив на експлуатаційні витрати. Схід. Аналітично- інформаційний журнал, (8), 63-67.

[24] Некрасова, Л. А. & Хрістова, А. В. (2017). Формування ресурсозберігаючої моделі розвитку підприємства. Економіка: реалії часу, (2 (30)), 79-84.

[25] Сотник, І. М. (2010). Економічне стимулювання ресурсозбереження у контексті сталого розвитку України. Економіст, (12), 72-75.

Размещено на Allbest.ru