Ретроспективний аналіз розвитку інституту фінансового моніторингу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Сумський державний університет

Ретроспективний аналіз розвитку інституту фінансового моніторингу в Україні

Уткіна Марина Сергіївна кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

Анотація

Інститут фінансового моніторингу відіграє провідну роль у здійсненні контролю та моніторингу фінансових операцій в контексті запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення й іншим злочинам, пов'язаним із сферою фінансів. Автором у статті було зазначено, що підґрунтям та передумовою для становлення вітчизняного інституту фінансового моніторингу став 2001 рік, коли на Пленарному засіданні Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) було Україна була включена до списку держав, які не провадять міжнародну співпрацю щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. З урахуванням цього, наша держава була внесена до так званого «чорного списку» країн. Наступним етапом, коли починається відлік становлення вітчизняного інституту фінансового моніторингу - 2002 рік, коли було прийнято Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», який заклав нормативно-правову базу для впровадження механізмів фінансового моніторингу в Україні. Автором було проаналізовано етапи розвитку інституту фінансового моніторингу із врахуванням його вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів та рекомендацій. Увага була акцентована також і на нормативних актах, які відігравали ключове значення у процесі розвитку інституту фінансового моніторингу. Автором було наголошено на тому, що протягом останніх років Україна активно працювала над адаптацією своїх законодавчих актів до вимог Європейського Союзу, зокрема в рамках угоди про асоціацію й надання Україні статусу країни - кандидата на вступ до Європейського Союзу (вдосконалення процедур й процесів інформаційного обміну, зміцнення системи ризик-орієнтованого підходу й ін.). фінансовий моніторинг стандарт

Ключові слова: інститут фінансового моніторингу, корупція,

легалізація (відмивання) злочинних доходів, превенція, протидія, фінансовий моніторинг, фінансування тероризму.

Utkina Maryna Serhiivna Candidate of legal Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Criminal and Legal Disciplines and Procedures

RETROSPECTIVE ANALYSIS OF THE FINANCIAL MONITORING INSTITUTE DEVELOPMENT

Abstract

The institute of financial monitoring plays a leading role in the control and monitoring of financial operations in the context of the prevention of money laundering, terrorist financing, the financing proliferation of weapons of mass destruction and other crimes related to finance. The author stated in the article that the foundation and prerequisite for the establishment of the domestic institute of financial monitoring was the year 2001 when at the Plenary meeting of the Financial Action Task Force (FATF), Ukraine was included in the list of states that do not conduct international cooperation in preventing money laundering of proceeds obtained by crime (criminal proceeds). Considering this, our state was included in the so-called "black list" of countries. The next stage, when the countdown to the formation of the domestic institute of financial monitoring begins, is the year 2002, when the Law of Ukraine "On Prevention and Combating the Legalisation (Laundering) of Criminal Proceeds" was adopted, which laid the legal framework for the implementation of financial monitoring mechanisms in Ukraine. The author analysed the stages of development of the financial monitoring institute, considering its improvement per international standards and recommendations. Attention was also focused on normative acts, which were crucial in developing the financial monitoring institute. The author emphasised that in recent years, Ukraine has actively worked on adapting its legislation to the requirements of the European Union, in particular within the framework of the association agreement and granting Ukraine the status of a candidate country for joining the European Union (improving the procedures and processes of information exchange, strengthening the system of risk-oriented approach, etc.).

Keywords: financial monitoring institute, corruption, legalisation (laundering) of criminal proceeds, prevention, counteraction, financial monitoring, financing of terrorism.

Постановки проблеми. В умовах сьогодення, зокрема військової агресії російської федерації, актуалізується питання ефективного функціонування системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним

шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення. Зокрема, дієва система протидії дозволить стабілізувати фінансову й економічну систему країни, а також забезпечити й підвищити рівень національної безпеки. Це пов'язано із тим, що фінансові потоки можуть використовуватися для фінансування тероризму, легалізації доходів, корупції та інших злочинних дій, які загрожують безпеці країни. Така система в Україні отримала назву «фінансовий моніторинг».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових доробків авторів, які займались питаннями історичного аспекту розвитку і становлення інституту фінансового моніторингу свідчить про актуальність тематики. В цілому, воно було предметом розгляду вітчизняних й зарубіжних представників наукової спільноти, зокрема: О. Бандурки, Л. Воронової, Е. Дмитренка, О. Комісарова, М. Кучерявенка, О. Скрипки та ін. Проте, з урахуванням інтеграційних процесів, що мають місце, новими викликами, що постають перед інститутом фінансового моніторингу, актуалізується питання дослідження розвитку в реаліях сьогодення.

Мета статті - проаналізувати етапи становлення та розвитку інституту фінансового моніторингу як одного із дієвих механізмів протидії легалізації (відмиванню) злочинних доходів, фінансуванню тероризму й фінансування розповсюдження зброї масового знищення в контексті забезпечення фінансової й економічної стабільності.

Виклад основного матеріалу. Повністю погоджуємось із позицією С. Єгоричевої, що вибір країною певного роду засобів адміністративного характеру протидії й боротьби із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення повністю корелюється й обумовлюється, у першу чергу, особливостями системи управління у цілому. Як зазначає науковиця, для повноцінного функціонування системи фінансового моніторингу необхідні ґрунтовні нормативно-правові засади, які повинні встановлювати чіткий розподіл повноважень між учасниками цієї системи [1, c. 54]. У зв'язку з глобалізаційними процесами і зростаючою інтеграцією вітчизняного фінансового ринку у міжнародний фінансовий простір, необхідно впроваджувати фінансові інновації та вживати заходів для зменшення шахрайства у фінансовій сфері країни, а також боротися з легалізацією злочинно отриманих коштів. Все це вимагає прийняття рішень і проведення реформ у фінансовому секторі національної економіки, які будуть мають суттєвий вплив на цю проблему. На нашу думку, для пошуку подальших напрямів удосконалення даної системи актуалізується питання дослідження історії становлення й розвитку системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення в цілому та інституту фінансового моніторингу зокрема.

Рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) (Міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення) [2] й Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинних шляхом, та про фінансування тероризму [3], містять положення щодо функціонування у кожній країні підрозділу фінансової розвідки, що представляє національний центром для отримання та аналізу повідомлень про підозрілі операції та іншої інформації, що стосується предикатних злочинів і фінансування тероризму, фінансування зброї масового знищення. Державна служба фінансового моніторингу України є органом, уповноваженим Україною на виконання функцій підрозділу фінансової розвідки та є національним центром для отримання та аналізу: повідомлень про підозрілі операції, іншої інформації, яка має відношення до відмивання коштів, пов'язаних предикатних злочинів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

В Україні створення інституту фінансового моніторингу й розвиток нормативно-правової бази, що регулює питання протидії й превенції легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення створювалася поступово. За С. Єгоричевою, системи протидії у зарубіжних країнах почали процес свого формування ще на початку 1980-х років. У свою чергу, в України науковиця визначає приєднання у 1991 році до Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та прийняття у 1995 році Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними як перші кроки у цьому напрямі [1, с. 55]. На нашу думку, початок формування вітчизняної системи протидії й превенції легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення слід розглядати в контексті ухвалення Акту проголошення незалежності України та створення самостійної української держави.

Зокрема, у 1995 р. Україна приєдналася до Ради Європи і стала 37 державою-членом Організації. Із цього моменту починається процес приєднання до основних європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію

доходів, одержаних злочинним шляхом, та Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах. Зокрема, перша згадана нами Конвенція була ратифікована у 1997 р. й передбачалась відповідальність за легалізацію незаконно отриманих доходів незалежно від джерела їх походження. Вважаємо, що саме ці нормативно-правові акти слід розглядати як базисні міжнародні документи, що започаткували створення вітчизняної системи протидії й превенції легалізації (відмивання) доходів, одержаних

злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення.

Наступним етапом слід виокремити, на нашу думку, серпень 2001 р. - прийняття Постанови Кабінету Міністрів України й Національного банку України «Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)» [4]. Проте, на жаль, незважаючи на стрімкі та рішучі кроки нашої держави щодо вдосконалення нормативної бази, міжнародні організації вважали, що окремі положення чинного на той час законодавства, залишались такими, що відповідали не повною мірою міжнародним стандартам.

У вересні 2001 р. система заходів, що була вжита, була визнана Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) як недостатня. Як наслідок, у цьому ж місяці на Пленарному засіданні Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) було прийнято рішення щодо включення України до переліку країн і територій, які не співпрацюють у сфері запобігання відмиванню коштів (так званого «чорного списку»), а також введено економічні санкції проти країни, які стосувалися, передусім, банківської сфери та сфери фінансових послуг. Причиною цього за оцінками фахівців Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) стали наступні фактори:

повна відповідність України лише 10 й часткова - 7 критеріям (із 25), що були сформульовані для визначення країн, які не співпрацюють у сфері боротьби з відмиванням коштів;

відсутність централізованого органу (підрозділу фінансової розвідки) та неефективність відповідних механізмів збирання, аналізу та передачі компетентним органам інформації про підозрілі операції (Державний департамент фінансового моніторингу був утворений у 2002 р.).

Як зазначає С. Єгоричева, інші недоліки стосувалися недостатньої ідентифікації клієнтів, можливостей фінансових інститутів здійснювати трансакції, не знаючи їх власників та бенефіціарів, та неналежного фінансування боротьби з відмиванням грошей. Особливо наголошувалося на відсутності спеціального закону, спрямованого на протидію легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом [1, с. 54].

З урахуванням вищезазначеного, виникла гостра необхідність врегулювання на законодавчому рівні питання щодо заходів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення. Таким чином, Верховна Рада України у листопаді 2001 р. розглянула перший законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Також були вжиті заходи на період до моменту прийняття вищезазначеного закону. Зокрема, у грудні 2001 р. Указом Президента України від 10 грудня 2001 р. № 1199/2001

«Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» було запроваджено обов'язковий фінансовий контроль за усіма фінансовими операціями, що були визначені як значні або сумнівні, здійснювалися фізичними та/або юридичними особами на території України. Кабінету Міністрів було доручено утворити у складі Міністерства фінансів України Державний департамент фінансового моніторингу як урядовий орган державного управління [5]. На нашу думку, саме в інституційному аспекті грудень 2001 р. слід розглядати як точку відліку щодо становлення інституту фінансового моніторингу.

На початку 2002 року Україною було ратифіковано Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом (ETS N 90) [6].

У січні 2002 р. нарешті утворено і починає функціонувати Державний департамент фінансового моніторингу у складі Міністерства фінансів України як урядовий орган державного управління із спеціальним статусом (Як і було визначено Указом Президента України від 10 грудня 2001 р. № 1199/2001 «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»). Вважаємо, що саме ці заходи необхідно розглядати як найбільш важливі у становленні вітчизняної системі протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансування зброї масового знищення в цілому та інституту фінансового моніторингу. Вони заклали підґрунтя для функціонування інституції, що опікувалась і реалізовувала державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Згодом, у лютому 2002 р. Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Положення про Державний департамент фінансового моніторингу, який визначав основні його завдання, функції, права та обов'язки. Також у Положенні були визначені основні аспекти щодо структурних підрозділів Департаменту й складу колегії.

Вирішальним етапом стало прийняття Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» 28 листопада 2002 р. [7] (набрав чинність у червні 2003 р. у зв'язку із необхідністю підготовки та внесення відповідних змін до вже чинних нормативно-правових актів). Основною метою закону був захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями. Даний закон повною мірою відповідав міжнародним й європейським стандартам щодо боротьби із злочинними

доходами. Необхідно також зазначити, що в контексті створення ефективної, дієвої та узгодженої системи законодавчих актів, були внесені зміни, необхідні для цього. Такі зміни безпосередньо стосувались внутрішнього фінансового моніторингу банків й інших фінансових установ, повноважень для ідентифікації клієнтів й ін. Це дозволило уникнути колізійності норм й забезпечило узгодженість положень нормативно -правових актів. З урахуванням цього, можемо констатувати сформованість та започаткування доволі ґрунтовної нормативно-правової бази щодо протидії й превенції легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму й фінансуванню зброї масового знищення, сформованої відповідно до міжнародних й європейських стандартів із урахуванням кращих зарубіжних практик.

Внаслідок цього у 2003 р. Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) зняла проти України економічні санкції, а за результатами інспекції, проведеної FATF, було прийнято рішення виключити Україну у лютому 2004 р. із «чорного списку».

У вересні 2003 р. національним підрозділом фінансової розвідки, Державним департаментом фінансового моніторингу, було укладено перший Меморандум про взаєморозуміння із аналогічною структурою Королівства Бельгія. Згодом такі ж Меморандуми були укладені із Словацькою та Естонською Республіками, Королівством Іспанія, Румунією, Італійською Республікою, Республікою Словенія, Королівством Нідерландів й ін.

Вже у жовтні того ж року Кабінетом Міністрів України було утворено Міжвідомчу робочу групу з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, яка стала постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Уряді України.

На нашу думку, наступним ключовим етапом у процесі становлення інституту фінансового моніторингу є набуття Державним департаментом фінансового моніторингу членства в Еґмонтській групі, що об'єднує фінансові розвідки різних країн світу у 2004 р. Цьому також передувало надання Державному департаменту фінансового моніторингу статусу центрального органу виконавчої влади. Вже через декілька місяців на його базі було утворено Державний комітет фінансового моніторингу України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.

У 2010 р. України було включено вже до «сірого списку» Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). «Сірий список» означає, що юрисдикція, внесена до списку тих, що підлягають посиленому моніторингу, взяла на себе зобов'язання швидко усунути виявлені стратегічні недоліки протягом узгоджених часових рамок і підлягає посиленому моніторингу. Головні питання, які були неузгоджені та викликали сумніви - це відсутність у нормативно-правовій базі трактування визначення «публічні діячі», виокремлення особливостей роботи з такими клієнтами та контролю

відповідних ризиків; відсутність зобов'язань, що відповідають рекомендаціям FATF, у деяких учасників фінансових операцій - агентів з нерухомості, адвокатів, нотаріусів та ін.; відсутність вимог у сфері фінансового моніторингу до діяльності казино тощо [8, c. 42]. Внаслідок цього, постала необхідність у тому, щоб Державний комітет фінансового моніторингу було реорганізовано й утворено Державну службу фінансового моніторингу України як центральний орган виконавчої влади. Також було докладено максимальних зусиль щодо виключення України із «сірого списку». Зокрема, у травні 2010 р. було ухвалено нову редакцію Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», що набула чинності з 21 серпня 2010 р. Як результат зусиль - Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) у 2011 р. прийняла рішення щодо виключення нашої держави із «сірого списку». На нашу думку, це все стало свідченням зміцнення довіри до України з боку міжнародної спільноти і призвело до полегшення умов роботи вітчизняних банків на світовому фінансовому ринку.

У 2014 р. відбувається переломний та ключовий етап на шляху становлення інституту фінансового моніторингу. У жовтні 2014 р. Верховною Радою України було прийнято новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» [9]. Він був оновлений відповідно до оновлених Рекомендацій Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Нова редакція закону набрала чинності у лютому 2015 р. Активна діяльність також провадилась щодо інших законодавчих й підзаконних нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин у сфері провадження фінансового моніторингу.

Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору» від 7 лютого 2019 р. Україна на рівні Конституції України визнає стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору [8, с. 50]. Із врахуванням цього, постає необхідність посилити фінансову безпеку, що призводить до постійного вдосконалення системи фінансового моніторингу в Україні. В кінці 2019 р. і на початку 2020 р. ця система була значно оновлена. Створення комплексної системи фінансового моніторингу стало важливим фактором для майбутнього соціально-культурного та економічного прогресу, підвищення рівня безпеки фінансових посередників і загалом національної економіки.

У грудні 2019 р. Верховна Рада України приймає новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» [10], що набрав чинності у 2020 р. Даний нормативний акт значною мірою покращив законодавче забезпечення системи фінансового моніторингу. Зокрема, Я. Дропа, С. Тесля й М. Піхоцька виокремили наявність у ньому актуальних норм:

зменшення кількості ознак моніторингу фінансових операцій до 4 (було 17) та збільшення їх розміру до 400 тис грн, що дало змогу суб'єктам системи фінансового моніторингу зосередити увагу на справді ризикових трансакціях;

уведення ризик-орієнтованого підходу у процес провадження фінансового моніторингу і його обов'язковість для всіх учасників первинного рівня контролю [11].

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, усі ці заходи, перераховані вище, свідчать про активну роль нашої держави на шляху до створення ефективної й дієвої системи, інституту фінансового моніторингу. Проте, даний процес не можна вважати завершеним, й продовжується і наразі. Це зумовлено реаліями сьогодення в контексті збройної агресії й повномасштабної війни російської федерації, що спонукає виникнення специфіки провадження фінансового моніторингу. На нашу думку, позитивним моментом у процесі становлення інституту фінансового моніторингу є те, що Україна була виключена із «сірого» та «чорного» списків Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF).

Література

Єгоричева С. Б. Організація фінансового моніторингу в банках: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 292 с.

Рекомендації FATF. Міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення: лютий 2018 р. URL: https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/books/5%20round%20FATF.pdf

Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинних шляхом, та про фінансування тероризму / Верховна Рада України від 17. 11. 2010 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_948#Text

Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF): Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 28. 08. 2001 р. № 1124 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1124-2001 -%D0%BF#Text

Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Указ Президента України від 10. 12. 2001 р. № 1199/2001/ Державна податкова служба України. URL: https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya- chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/ukazi-prezidenta-ukraini/arhiv-ukaziv- prezidenta-ukraini/ukazi-prezidenta-ukraini-za-2001 -rik-/59153. html

Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом (ETS N 90): Конвенція, Міжнародний документ від 27. 01. 1977 р. / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_331#T ext

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28. 11. 2002 р. № 249-IV. / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/249-15#Text (втратив чинність).

Козлова Ю. С. Адміністративно-правовий статус Національного банку України як суб'єкта державного фінансового моніторингу: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2023.

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14. 10. 2014 р. № 1702-VII. / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1702-18#Text (втратив чинність).

Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 06. 12. 2019 р. № 361-ІХ. / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/361-20#Text

Дропа Я. Б., Тесля С.М., Піхоцька М.Р. Розвиток системи фінансового моніторингу як складової частини формування ефективного контролю й безпеки в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2021. Випуск 37. С. 35-43.

References

Yehorycheva S. B. (2014) Orhanizatsiya finansovoho monitorynhu v bankakh [Organisation of Financial Monitoring in Banks]. Kyiv : Tsentr uchbovoyi literatuty - Centre of Study Literature, 292 [in Ukrainian].

The FATF Recommendations. International Standards on Combating Money Laundering and the Financing of Terrorism & Proliferation. URL: https://www.fatf-gafi.org/content/dam/fatf- gafi/recommendations/FATF%20Recommendations%202012.pdf.coredownload.inline.pdf [in English].

Council of Europe Convention on Laundering, Search, Seizure and Confiscation of the Proceeds from Crime and on the Financing of Terrorism. Warsaw, 16.V.2005. https://rm.coe.int/ 168008371f [in English]

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro Sorok Rekomentatsiy Hrupy z rozrobky finansovykh zakhodiv borotby z vidmyvannia hroshey (FATF)” vid 28 serpnia 2001 roku No. 1124 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “About the Forty Recommendations of the Financial Action Task Force (FATF)” from August 28, 2001, No. 1124 ] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1124-2001-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro zakhody shchodo zapobihannia lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom” vid 10 hrudnia 2019 roku. No.1199/2001. [Decree of the President of Ukraine “On measures to prevent legalization (laundering) of proceeds obtained through crime” from December 10, 2001, No.1199/2001] (n.d.). tax.gov.ua https://tax.gov.ua/ arhiv/ podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/ukazi- prezidenta-ukraini/arhiv-ukaziv-prezidenta-ukraini/ukazi-prezidenta-ukraini-za-2001 -rik-/59153. html [in Ukrainian].

European Convention on the Suppression of Terrorism (ETS 90) (1998). Strasbourg, 27.I.1977. https://rm.coe.int/16800771b2 [in English].

Zakon Ukrainy “Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsiii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom ta finansuvanniu teroryzmu” vid 28 lystopada 2002 roku. No. 249-IV. [Law of Ukraine “On Prevention and Counteraction to Legalisation (Laundering) of Criminal Proceeds and Terrorist Financing” from November 28, 2002, No. 249-IV]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249-15#Text (expired) [in Ukrainian].

Kozlova Yu. S. (2023). Administratyvno-pravovyi status Natsionalnoho banku Ukrainy yak subiekta derzhavnoho finansovoho monitorynhu [Administrative and legal status of the National Bank of Ukraine as a subject of state financial monitoring]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Kyiv, [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsiii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroii masovoho znyshchennia ” vid 14 zhovtnia 2014 roku. No. 1702-VII. [Law of Ukraine “On Prevention and Counteraction to Legalisation (Laundering) of Criminal Proceeds, Terrorist Financing and Financing of Proliferation of Weapons of Mass Destruction” from October 14, 2014, No. 1702-VII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1702-18# (expired) [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsiii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroii masovoho znyshchennia” : vid 06 hrudnia 2019 roku, № 361-IX [Law of Ukraine “On Prevention and Counteraction to Legalisation (Laundering) of Criminal Proceeds, Terrorist Financing and Financing of Proliferation of Weapons of Mass Destruction” from December 06, 2019, № 361-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/en/361-20#Text [in Ukrainian].

Dropa Ya. B., Teslia S.M., Pikhotska M.R. (2021). Rozvytok systemy finansovoho monitorynhu yak skladovoi chastyny formuvannia efektyvnoho kontroliu y bezpeky v Ukraini [Development of the financial monitoring system as a component of formation of effective control and security in Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Uzhorod National University Herald. International Economic Relations And World Economy, 37, 35-43. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru