Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Пікус Руслана Володимирівна, кандидат економічних наук, професор, професор кафедри, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Трейтяк Орест Олександрович, студент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Стаття присвячена актуальним питанням теоретичних основ та розробці практичних рекомендацій щодо перспектив розвитку фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Проаналізовано та визначено зміст, роль та принципи недержавного пенсійного забезпечення. Охарактеризовано суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення, визначено їх місце та роль в системі. Визначено зміст, переваги та недоліки фінансових послуг, що надають суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення. Виокремлено сучасні тенденції формування та функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в країні. Окреслено резерви там сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності щодо формування та функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах сучасних викликів України. Визначені перспективні напрями подальших наукових розвідок зазначеної проблематики.

Ключові слова: Фінансові послуги, недержавне пенсійне забезпечення, фінансова стабільність, інвестиції, накопичення, дохідність.

Prospects for the development of non-state pension provision in Ukraine

Pikus Ruslana, Treitiak Orest, Taras Shevchenko National University of Kyiv

The article is devoted to topical issues of generalization of theoretical foundations and development of practical recommendations on the prospects for the development of financial services for non-state pension provision in Ukraine. The content, role and principles of non-state pension provision are analyzed and defined. The system of non-state pension provision is defined as the third level of the pension system, which provides for voluntary participation of the population in the formation of pension savings in addition to the mandatory accumulation system through the use of financial market instruments. The subjects of the system of non-state pension provision are characterized, their place and role in the system are determined. The presence of a developed system of non-state pension provision allows more flexibly and efficiently manage pension savings, diversify savings, as well as choose an investment strategy depending on motives and preferences.

The content, advantages and disadvantages of financial services provided by the subjects of non-state pension provision are determined. It is noted that the most legally protected and systematically functioning financial intermediaries capable of mobilizing sufficient volumes of long-term financial resources, taking into account the individual needs of the consumer, transforming them into an investment resource at the present stage are non-state pension funds and insurance companies that carry out life insurance. It is proved that today bank deposits remain the least risky instruments for long-term investment in Ukraine, but they will not be able to ensure a sufficient level of functioning of the non-state pension system due to the lack of diversification in the investment strategy necessary for the development and sustainability of the non-state pension system in the long term.

A characteristic of the modern regulatory framework for non-state pension provision in Ukraine is given. The current trends in the formation and functioning of the system of non-state pension provision in the country have been allocated. The reserves are outlined, recommendations for improving the efficiency of the formation and functioning of the system of non-state pension provision in the context of modern challenges of Ukraine are formulated. Promising directions for further scientific research on these issues have been identified.

Keywords: Financial services, non-state pension provision, financial stability, investments, savings, profitability

Постановка проблеми

Питання фінансового забезпечення непрацездатних верств населення завжди було і залишається одним із найбільш актуальних питань в контексті виконання державою своєї захисної функції. Одним із державних механізмів матеріальної підтримки непрацездатного населення є пенсійне забезпечення. Солідарні пенсійні системи, які досить активно впроваджувалися розвинутими країнами на початку ХХ століття, наразі переживають ряд викликів, які значним чином негативно впливають на здатність державної пенсії забезпечити гідний рівень життя. Саме тому, більшість країн сприяють активному розвитку систем недержавного пенсійного забезпечення поруч із солідарними системами. Особливої актуальності розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення набуває в умовах посиленого впливу на пенсійні системи таких чинників як: старіння нації, зростання середнього очікуваного терміну життя населення, інфляція тощо.

Наразі в Україні система недержавного пенсійного забезпечення є недостатньо розвинутою, що обумовлюється як недосконалою нормативно-правовою базою, так і ступенем довіри суспільства до діяльності недержавних пенсійних фондів та страхових компаній. Сучасні виклики останніх років, зокрема, пандемія COVID-19 та військові дії на території України, лише посилили тиск на пенсійну систему таких чинників як старіння нації, зростання середнього очікуваного терміну життя населення, інфляція, девальвація національної валюти, та не змогли не відобразитись на можливостях Державного пенсійного фонду України щодо виконання своїх зобов'язань. Отже, набуває особливої актуальності проблематика вдосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні в умовах сучасних викликів.

Формування ефективної системи недержавного пенсійного забезпечення дозволить не лише підвищити загальний рівень добробуту населення в Україні, але й сприятиме розвитку та інтеграції фінансового ринку України зі світовими фінансовими ринками в цілому, впровадженню провідних практик та нормативів, вдосконаленню законодавства у фінансовій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Особливості формування та функціонування пенсійного забезпечення в Україні досліджувались такими науковцями як Базилевич В.Д., Бевзенко О.В., Березіна С.Б., Буряченко О.Є., Василик О.Д., Васьківська К.В., Жернакова В.В., Петрушка О.В., Пікус Р.В., Приказюк Н.В., Руська Р.В., Третяк Д.Д., Хемій А.С. Серед іноземних науковців зазначена проблема досліджувалася такими вченими як Амаглобелі Д., Анспач Д., Арза К., Добла-Норіс Е., Джонсон П., Дибчак Л., Гулемард А.М., Гунстерен Х., Квадагно Дж., Кохлі М., Майлз Дж., Рейн М., Шлуді М. та інші.

Напрями та можливості реформування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні було розкрито у роботах Васьківська К.В., Данилюк О.І., Лондар С.Л., Лондар Л.П., Пікус Р.В., Третяк Д.Д., Хемій А.С., Гулемард А.М., Гунстерен Х., Кохлі М., Рейн М.

Визначенню сильних та слабких сторін існування системи недержавного пенсійного забезпечення присвятили свої роботи Пікус Р.В., Третяк Д.Д., Хемій А.С., Квадагно Дж., Майлз Дж..

Проблематика вдосконалення взаємодії суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення в умовах фінансового ринку висвітлена в роботах Білик О.І., Гринчишина І.М., Лондар С.Л., Лондар Л.П., Пікус Р.В., Хемій А.С.

Питання збереження реальної вартості активів системи недержавного пенсійного забезпечення в довгостроковій перспективі та формування ефективних інвестиційних портфелів висвтлили у своїх роботах такі науковці як Березіна С., Руська Р.В., Пікус Р.В., Туманова О.А., Хемій А.С.;

Особливості становлення системи недержавного пенсійного забезпечення в розвинених країнах окреслили в наукових роботах такі науковці як Білецька Г., Петрушка О. В., Шулюк Б. С., Пікус Р.В., Хемій А. С., Арза К., Кохлі М., Квадагно Дж., Майлз Дж.

В сучасних умовах вплив зовнішніх чинників на систему пенсійного забезпечення в цілому, та систему недержавного пенсійного забезпечення зокрема, посилюється та набуває нових рис. Отже, дослідження формування ефективної системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні набуває особливої актуальності, особливо в частині перспектив розвитку фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення.

Метою статті є узагальнення теоретичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо перспектив розвитку фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення вУкраїні.

Для досягнення поставленої мети в статті вирішуються такі завдання:

1. Визначити зміст, роль та принципи недержавного пенсійного забезпечення.

2. Охарактеризувати суб'єкти системи недержавного пенсійного забезпечення України, визначити їх місце та роль.

3. Виокремити сучасні тенденції формування та функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

4. Сформулювати рекомендації щодо формування та функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах сучасних викликів

Виклад основного матеріалу дослідження

На сучасному етапі розвитку України система державного пенсійного забезпечення не в змозі забезпечити гідний рівень матеріальної підтримки осіб похилого віку в зв'язку з тим, навантаження на Державний Пенсійний фонд України з кожним роком зростає та зумовлює дефіцит його бюджету. Обмежена ресурсна база для подолання даної соціальної проблеми та зменшення ролі держави в наданні соціальних гарантій є світовою тенденцією. Тому виникає об'єктивна необхідність дослідження альтернативних джерел підтримки населення, одним із яких є стимулювання добровільної участі громадян в системі недержавного пенсійного забезпечення.

Система недержавного пенсійного забезпечення є третім рівнем системи пенсійного забезпечення, в рамках якого учасники можуть добровільно спрямовувати частину свого поточного доходу на формування пенсійних заощаджень додатково до загальнообов'язкових систем. Система недержавного пенсійного забезпечення відіграє надзвичайно важливу роль в системі пенсійного забезпечення загалом, оскільки надає можливість учасникам системи більш гнучко та ефективно управляти своїми пенсійними накопиченнями. В першу чергу, це стосується можливості вибору інвестиційної стратегії фінансових інститутів, в яких вони накопичують пенсійні заощадження, в залежності від власних мотивів та вподобань, а також диверсифікувати власні заощадження.

Принципи, відповідно до яких функціонує система недержавного пенсійного забезпечення, можна розділити, на три групи: організаційні, правові та мотиваційні. Принципи недержавного пенсійного забезпечення підкреслюють добровільність участі суб'єктів системи НПЗ, рівноправності учасників, захист прав користувачів, цільове розпорядження активами, відповідальності за порушення законодавства, економічному інтересі обох сторін угоди тощо. Організаційні принципи окреслюють внутрішні принципи організації діяльності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення. Правові - визначають сфери державного нагляду щодо діяльності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення. Мотиваційні принципи окреслюють інтерес суб'єктів щодо участі у системі недержавного пенсійного забезпечення. В цілому принципи наголошують на добровільності участі як населення, так і фінансових установ в системі недержавного пенсійного забезпечення, рівноправності учасників, державному контролю за гарантуванням реалізації прав учасників, цільовим розпорядженням коштів, відповідальності за порушення законодавства, економічному інтересі обох сторін угоди і тому подібне.

Законодавство, що регулює недержавне пенсійне забезпечення, складається із Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, законів України «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону [22].

Регуляторами на ринку недержавного пенсійного страхування є НБУ (Національний банк України) та НКЦПФР ( Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку). Суб'єктами, що забезпечують функціонування добровільного накопичувального рівня в Україні виступають недержавні фінансові інститути, серед яких основними гравцями та конкуруючими установами є недержавні пенсійні фонди (НПФ), страхові компанії, що здійснюють страхування життя, та банки.

Так, останні пропонують ряд ощадних продуктів, при цьому пенсійні виплати в них захищені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, компанії зі страхування життя забезпечують клієнтам ( через поліси страхування життя в різних його модифікаціях) не тільки накопичення коштів, а і захист від ряду ризиків в разі смерті чи інвалідності годувальника його родина не залишається без коштів, що в свою чергу є вирішенням завдань соціального характеру. Недержавні пенсійні фонди є неприбутковими організаціями, основною метою яких є інвестування пенсійних активів для забезпечення їх доходності вище рівня інфляції та залучення довгострокових інвестиційних ресурсів з метою мінімізації ризику довголіття для населення в майбутньому і формування додаткового джерела його фінансування. Інші відмінності діяльності даних установ щодо пропозиції заощаджувальних інструментів наведено в таблиці 1.

Досвід економічно розвинених країн світу свідчить, що найбільш законодавчо захищеними та системно функціонуючими фінансовими посередниками, здатними мобілізувати достатні обсяги довгострокових фінансових ресурсів, враховуючи індивідуальні потреби споживача, трансформувати їх в інвестиційний ресурс є недержавні пенсійні фонди та страхові компанії, що здійснюють страхування життя, тому саме їх діяльність вважаємо за доцільне розглянути в нашому дослідженні. І хоча на сьогодні депозити в банках залишаються в Україні найменш ризиковими інструментами для довгострокового інвестування коштів, проте вони не зможуть забезпечити достатній рівень функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення через відсутність диверсифікації в інвестиційній стратегії, необхідній для розвитку та забезпечення стійкості системи недержавного пенсійного забезпечення в довгостроковій перспективі. Тому без якісного функціонування таких фінансових посередників як НПФ і страхові компанії, що здійснюють страхування життя та визначення їх провідного місця в системі недержавного пенсійного забезпечення України її подальший розвиток буде мати ряд суттєвих ризиків і перешкод.

Враховуючи обмеження функції накопичення страховиків на законодавчому рівні, а також те, що послуги банків щодо недержавного пенсійного забезпечення зводяться до надання депозитів, ми сфокусуємось на дослідженні тенденцій розвитку діяльності недержавних пенсійних фондів.

Станом на початок 2023 року в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 63 недержавні пенсійні фонди та 22 адміністратори НПФ. Найбільша кількість (71,2%) НПФ зосереджена у м. Києві [28]. Станом на 31.12.12 на ринку функціонувало 94 недержавних пенсійних фонди та 37 адміністраторів НПФ [28]. Таким чином, прослідковується тенденція до зменшення кількості недержавних пенсійних фондів протягом 2012-2023 років.

Незважаючи на це, попит на послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення залишається сталим протягом усього зазначеного періоду: середньорічний темп зростання кількості укладених пенсійних контрактів становить 2,28%, а середньорічний темп приросту загальної кількості учасників НПФ склав 3,6%. В той же час, кількість громадян, що покриваються послугами з недержавного пенсійного забезпечення протягом зазначеного періоду становить трохи більше 2%, а відношення активів НПФ до ВВП за підсумками останніх трьох років становить 0,071%, що свідчить про недостатню розвиненість ринку [28; 11]. На низьку ефективність системи недержавного пенсійного забезпечення вказує також частка учасників, що отримали або отримують пенсійні виплати: станом на третій квартал 2023 року значення даного показника становило лише 10,3% при тому, що частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 23%. В той же час варто відзначити, що частка учасників молодших за 25 років становить лише 0,5%. Найбільше учасників (51,4%) належать до вікової групи 25-50 років [28].

Таблиця 1. Порівняльна характеристика здійснення недержавного пенсійного забезпечення різними фінансовими посередниками

Джерело: складено авторами на основі [17-19]

Проведений аналіз активів та напрямків вкладання коштів, які акумулюються у недержавних пенсійних фондах свідчить, що середньорічне зростання загальної вартості активів за досліджуваний період становило на 10,8%. Загалом, обсяг активів збільшився майже у 3 рази протягом зазначеного періоду, що не є достатнім, враховуючи слабкий рівень розвитку ринку недержавного пенсійного забезпечення та темпи інфляції в цілому. Обсяг загальної суми прибутку від інвестування активів недержавного пенсійного фонду в середньому зростав на 16,6%.

З метою оцінки інвестиційних стратегій НПФ в роботі проаналізовано напрямки інвестування коштів фондів, що чітко регулюються законодавством задля контролю і обмеження ризиковості операцій із залученими коштами.

Протягом 2012-2023 років прослідковується активне використання нових інструментів інвестування НПФ, які не супроводжуються високим рівнем ризику. У 2012 році у структурі активів переважали депозитні рахунки (34%) та облігації підприємств (31%). Вкладення у акції ж складали близько 15%, а у державні цінні папери лише 12%. Решта позицій займали від 0,2% до 3%. З 2015 року у портфелі активів НПФ починає нарощуватися частка державних цінних паперів: до 2019 року її значення зросло до 46% всієї вартості активів. Дана тенденція спостерігається і в поточний момент, що пояснюється високою дохідністю ОВДП та в той же час низькою ризиковістю, і, як наслідок, популярністю на ринку серед інвесторів. Незважаючи на той факт, що станом на кінець 2022 року спостерігається найбільша частка вкладень у державні цінні папери (47.6%), значних структурних змін в інвестиційних портфелях фондів не відбулося, що є свідченням консервативності.

В результаті дослідження нами було виявлено ряд слабких сторін у функціонуванні системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні. До таких слабких сторін належать: низький рівень покриття населення послугами недержавного пенсійного забезпечення; недостатньо високий рівень глибини НПФ в економіці України; зростання навантаження на солідарну систему за рахунок зростання частки літніх людей у структурі суспільства та зростання очікуваного терміну життя населення; недостатньо високий рівень прибутковості НПФ за рахунок консервативних інвестиційних стратегій; високий рівень інфляції, що призводить до зниження ефективності інвестицій НПФ; відсутність зацікавленості населення у інвестуванні коштів у НПФ; низький рівень обізнаності населення у можливостях інвестування; низький рівень доходів громадян, що впливає на можливості робити заощадження.

Впровадження заходів щодо нівелювання впливу даних факторів сприятиме інтенсифікації розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.

Враховуючи ймовірність реалізації таких наслідків воєнного стану як інфляція та відповідно, зниження реального доходу населення, збільшення частки непрацездатного населення, підвищення рівня безробіття тощо, актуальності набуває питання впровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, до розгляду якого держава все частіше повертається. Функціонування недержавних пенсійних фондів поруч із державним накопичувальним фондом, а також розробка сценаріїв автоматичної реєстрації учасників у стандартні консервативні пенсійні плани дозволить залучити велику частку населення до накопичувальної системи пенсійного забезпечення, ознайомити їх з принципами та механізмами роботи недержавних пенсійних фондів, та потенційно збільшити частку населення, що здійснює відрахування в межах системи недержаного пенсійного забезпечення.

недержавний пенсійний забезпечення фінансовий

Висновки

Серед векторів вдосконалення функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні та окреслення подальших наукових розвідок можна виділити залучення більшої кількості населення до участі в накопичувальних пенсійних планах. Серед запропонованих ініціатив особливої уваги потребує впровадження системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, а також покриття частини роботодавців та працівників колективними договорами, підвищення фінансової грамотності населення, поширення та спрощення доступу до інформації стосовно механізмів та принципів недержавного пенсійного забезпечення, проведення регулярної комунікації та маркетингових заходів щодо переваг використання пенсійних інструментів, підвищення прозорості та ефективності діяльності недержавних пенсійних фондів.

Список використаних джерел

1. Багацька К.В., Н.І. Дем'яненко. Бюджетна система: Навч. посіб. / За ред. Т.А. Говорушко. Львів: Магнолія 2006. 296 с.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Пікус Р.В. та ін. Страхування: підручник / за ред. В.Д. Базилевича. Київ: Знання, 2008. 1019 с.

3. Васьківська К.В., Данилюк О.І. Удосконалення системи пенсійного забезпечення в Україні. Бізнесінформ, 2015. № 11. С. 190-194.

4. Гончаренко Н. І., Кравець М. А. Особливості інституціональної структури фондового ринку Польщі в умовах трансформаційних змін глобального фінансового середовища. Проблеми економіки. 2017/ № 1. С. 8-14.

5. Жернаков В.В. Пенсійне забезпечення: Навч. посіб. /За ред. В.В. Жернакова. Харків, 2013.

6. Інфляційний звіт. Квітень 2023 року. Національний банк України.

7. Інформація про стан та розвиток недержавного пенсійного забезпечення України. Звіти Накомфін- послуг за 2011-2019 рр.

8. Інформація про стан та розвиток недержавного пенсійного забезпечення України на 30.09.2020. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

9. Лондар С.Л., Лондар Л.П. Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Фінанси України. 2011. № 9. C. 45-58.

10. Національні рахунки (ВВП). Держстат України.

11. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації. Проект USAID Трансформація фінансового сектору. 2019.

12. Недержавні пенсійні фонди: хто пропонує найбільшу дохідність під час війни. МінФін.

13. Пікус Р.В., Циганок А.О. Формування системи пенсійного забезпечення в розвинених країнах. Інвестиції: практика і досвід. 2023. № 6. С. 131-139.

14. Пікус Р.В., Циганок А.О. Ризики інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні. Гоудневі читання. Стійкість бізнесу і добробут домогосподарств: фінансові та соціальні аспекти: збірник тез доповідей ХІУ Міжнародної науково-практичної конференції. 1-2 грудня 2022 року, м. Київ. За заг. ред. Н.В. Приказюк. Київ. 2022. Вип. ХІУ. С. 80-82.

15. Пікус Р.В., Хемій А.С. Реформування пенсійних систем зарубіжних країн: досвід для України. Фінансові послуги. 2017. № 2. С. 6-10.

16. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV. Дата оновлення: 02.09.2023 р.

17. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV. Дата оновлення: 01.07.2021 р.

18. Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI. Дата оновлення: 31.03.2023 р.

19. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР Дата оновлення 03.08.2019 р.

20. Ринок фінансових послуг: підручник / кол. авторів; ред. Н.В. Приказюк; Київ : ФОП Ямчинський О. В., 2019. 757 с.

21. Система недержавного пенсійного забезпечення. Міністерство Юстиції.

22. Третяк Д.Д. Суперечності розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2014. Вип. 1. С. 89-93.

23. Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021. Звіт за результати досліджень. USAID.

24. Amaglobeli D., Chai H., Dabla-Norris E., Dybczak K., Soto M., Tieman A. F. The Future of Saving: The Role of Pension System Design in an Aging World. IMF staff discussion note (January 15, 2019).

25. Berezina S. Perspectives of accumulation of funds in the accumulative pension insurance system of Ukraine. Investment Management and Finance innovations. 2017. № 14(2). С. 127-137.

26. IMF Engagement on Pension Issues in Surveillance and Program Work. International Monetary Fund.

27. Pikus R., Tsyhanok A. Investment activity of non-state pension funds in Ukraine. Progressive research in the modern world: Proceedings of VI International Scientific and Practical Conference. Boston, USA. 2-4 March 2023. BoScience Publisher. 2023. P. 546-548.

28. Інформація щодо основних показників діяльності НПФ за 2021 рік, 2022 р. (у розрізі кожного НПФ). Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Размещено на Allbest.ru