Роль фінансової політики держави у становленні інклюзивної економіки

The role of state financial policy in shaping an inclusive economy

Andrii Tymkiv

ERIHE «Kamianets-Podilsky state institute»

The article outlines the role of the state's financial policy in shaping an inclusive economy. Inclusive economy aims to achieve sustainable and equitable development, where all segments of society have equal access to opportunities and benefit from participating in economic relations.

Emphasized is the importance of researching the impact of financial policy on economic relations to understand how government decisions influence the economy and society as a whole. This allows for well-founded strategies to be developedfor achieving inclusive economic development, which, in turn, ensures stability and sustained growth.

It is appropriate to take into account the interrelationships of financial and economic policies in the strategic steps of the state to meet the formation of an inclusive economy.

Thus, financial policy and economic policy of the state have a deep relationship and common goals. Both strive to ensure the stable development of the economy, ensure the well-being of the population, thereby achieving a number of socio-economic goals.

Fundamental research determines the role of financial policy and its relationship with economic development, thereby confirming that the state possesses indispensable financial levers and tools capable of solving socio-economic problems.

This is extremely important in the pursuit of the formation of economic relations on the basis of equality, justice and accessibility, as the foundation of an inclusive economy. Various aspects affecting economic inclusivity are discussed, including the role of budgetary, tax, and monetary policies as drivers of an inclusive economy.

Overall, the state's financial policy is seen as a stimulator that can utilize financial, tax, and monetary tools to shape an inclusive economy. The need for research and analysis of the state's financial policy as a stimulator for forming an inclusive economy and ensuring its sustainability and development is highlighted.

Key words: inclusive economy, state's financial policy, budgetary policy, tax policy, monetary policy.

Вступ

Постановка проблеми. Формування інклюзивної економіки є важливою метою у забезпеченні сталого та справедливого економічного розвитку, в якому усі члени суспільства мають можливість брати участь у економічних процесах та отримувати певну вигоду від цієї участі.

Для створення інклюзивної економіки важливо забезпечити рівний доступ до освіти, охорони здоров'я, фінансових послуг та можливостей для отримання місця роботи, що оплачується відповідно до індивідуальних вмінь, знань та навиків.

Це сприяє зменшенню економічної нерівності та активному залученню всіх верств населення до економічного розвитку.

Драйвером підприємницьких ініціатив населення в інклюзивній економіці є малі та середні підприємства, що відіграють тут ключову роль як продукуючі одиниці робочих місць та реалізації інноваційних проектів. І саме держава виконуючи роль стимулятора може застосувати певні фінансові та податкові важелі, інвестиційні програми та консалтингову підтримку для малого і середнього бізнесу в рамках формування стратегії інклюзивної економіки. В контексті проблематики актуалізується функціонування системи гарантування соціального захисту як одного із пріоритетних напрямів державної фінансової політики, що забезпечує мінімальний життєвий рівень та зменшує економічні ризики для уразливих верств населення, а нормавно-правове утвердження заборони дискримінації на робочому місці з погляду статі, раси, етнічності, релігійних поглядів суттєво покращує реалізацію принципів суспільної рівності.

Усе це зосереджує увагу на необхідності дослідження проблеми формування інклюзивної економіки завдяки виваженій державній фінансовій політиці.

Мета і завдання статті. Метою статті є окреслення концептуальних засад впливу фінансової політики держави на формування та становлення інклюзивної економіки.

Досягнення мети передбачає визначення сутності та структури фінансової політики як передумови економічного розвитку, аналіз фундаментальних досліджень у сфері фінансової політики, оцінка впливу кожного елементу фінансової політики на становлення інклюзивної економіки та окреслення ролі державної фінансової політики у інклюзивності економічних відносин.

Виклад основного матеріалу дослідження

За своєю сутністю, фінансова політика держави є сукупністю заходів і рішень, які уряд приймає з метою управління фінансами країни. Основною метою фінансової політики є забезпечення економічної стабільності, стимулювання економічного зростання, контроль і регулювання фінансових процесів та забезпечення соціального добробуту населення. Як стверджують окремі дослідники, фінансова політика є нічим іншим як «складовою частиною фінансової науки, яка відрізняється від суто науки своїм прикладним характером та імперативними способами розвитку» [1]. У класичному варіанті у структуру фінансової політики входять наступні складові: фіскальна політика та монетарна політика (рис. 1).

Рис. 1. Структура фінансової політики держави

Джерело: побудовано на основі [3]

З огляду на структуру, фінансова політика держави є важливим інструментом управління економікою та суспільством. Вона допомагає забезпечити стійкий розвиток країни та забезпечити добробут її громадян. Однак ефективність фінансової політики залежить від її правильного планування, розуміння потреб економіки та соціуму, а також врахування глобальних економічних тенденцій.

Фінансова політика і фінансова система держави є тісно пов'язаними і взаємодіють між собою, оскільки фінансова система є сукупністю інструментів, інституцій, ринків та нормативно-правових актів, які регулюють та регламентують збір, розподіл та використання фінансових ресурсів у державі. А фінансова політика визначає правила і принципи, за якими функціонує фінансова система.

Водночас, «структура фінансової системи визначається, значною мірою, типом і моделлю економічної системи і, в значній мірі залежать від: суспільного устрою; характеру та масштабів діяльності держави; методів та ступеня втручання держави в економіку; типу соціальної політики; характеру міжнародної діяльності; історичних тенденцій та рівня демократизації суспільства» [2]. бюджетний податковий монетарний економічний

Відтак, фінансова політика та фінансова система держави взаємодіють у багатьох аспектах, що дозволяє державі здійснювати ефективний контроль над своїми фінансами та досягати своїх економічних та соціальних цілей. Саме тому формуючи основи інклюзивної економіки необхідно зважити усі аспекти структурних особливостей фінансової системи країни, або ж піти шляхом трансформації фінансової систем з огляду на принципи та фундаментальні положення інклюзивної економіки. Тобто альтернативи розвитку концептуально різні.

Доцільно у стратегічних кроках держави на зустріч становленню інклюзивної економіки врахувати взаємозв'язки фінансової та економічної політик. Так фінансова політика і економічна політика держави мають глибокий взаємозв'язок і спільні цілі. Обидві прагнуть забезпечити стабільний розвиток економіки, забезпечити добробут населення тим самим досягти цілого ряду соціально-економічних цілей (табл. 1).

Таблиця 1

Взаємозв'язок фінансової та економічної політики держави

Джерело: побудовано автором

Саме тому фінансова політика держави є важливим доповненням економічної політики, який допомагає досягати економічних цілей і сприяє стабільному розвитку держави. Обидві політики взаємодіють і взаємозалежні, спрямовуючи зусилля держави на створення процвітаючого та стійкого економічного середовища, тим самим ставлячи модель економічного розвитку на рейки інклюзивної економіки. Така трансформація це стратегічно складний процес, а отже і «економічна політика у трансформаційній економіці має бути не тільки активною і такою, що викликає довіру, а й стабільною та градуалістською. Зміст економічної політики не може при цьому визначатися суто ідеологічними принципами. Економічна політика це «мистецтво можливого»» [4].

Держава володіє незамінними фінансовими важелями та інструментами, що здатні вирішити соціально-економічні проблеми. Це надзвичайно важливо у прагненні до формування економічних відносин на засадах рівності, справедливості та доступності, як фундаменту інклюзивної економіки.

Так, Джон Мейнард Кейнс (John Maynard Keynes) був одним з найвпливовіших економістів 20-го століття, і його праці великою мірою сформували основи сучасної макроекономіки. Він досліджував фінансову політику держави, особливо у контексті підтримки економіки під час економічних криз та регулювання економічного циклу.

Кейнс підкреслював, що держава повинна активно втручатися в економіку, особливо у періоди криз та рецесій. Він висловив погляд, що в ринковій економіці можуть виникати ситуації, коли недостатнє виробництво та зростання доводять економіку до безробіття та занепаду. За його підходом, держава може застосовувати фінансову політику, зокрема збільшення витрат, підвищення державних інвестицій та зниження податків, щоб стимулювати витрати та підтримати зростання економіки [5].

Кейнс вважав, що споживання грає ключову роль у стимулюванні економічного зростання. З цією метою, він сприяв ідеї фіскальної політики, яка полягає в застосуванні державних витрат та податкових заходів для стимулювання споживання населення та підтримки підприємств.

Кейнс підкреслював, що державні інвестиції можуть грати важливу роль у підтримці економіки. Він пропонував державні проекти інфраструктури та інші великі інвестиції, що забезпечують робочі місця та стимулюють економіку.

Водночас, Дж. М. Кейнс стверджував, що держава повинна працювати на досягнення повної зайнятості в економіці. Його ідея полягала в тому, що збільшення витрат та державних інвестицій допоможе створити робочі місця та підтримати споживання [6].

Кейнсіанський підхід до фінансової політики був широко прийнятий у часи Великої депресії та залишається доволі впливовим навіть до сьогодні. Ідеї Кейнса стали основою для розвитку сучасних теорій фінансової політики та стимулювання економіки через державні заходи.

Мілтон Фрідман (Milton Friedman) американський економіст, який відомий своїми лібертаріанськими поглядами та впливовими дослідженнями у галузі макроекономіки та мікроекономіки. Він був прихильником вільного ринку та підтримував обмеження державного втручання в економіку [7].

Мілтон Фрідман був одним із засновників монетаризму економічної теорії, яка підкреслює роль грошової політики у регулюванні економіки. Він вважав, що контроль над грошовою масою є ключовим інструментом для забезпечення стабільності та здорового зростання економіки. Фрідман пропонував стабілізувати грошову масу з метою уникнення гіперінфляції та інших небажаних ефектів [8]. Був активним прихильником ринкової економіки та стверджував, що ринкові механізми здатні краще регулювати економіку, ніж державне втручання. Підкреслював, що економічна свобода та конкуренція між підприємствами сприяють інноваціям, ефективності та розвитку. Дослідження Мілтона Фрідмана спричинили дискусію про роль держави в економіці, оскільки їх автор вважав, що більш активне регулювання держави може призводити до негативних наслідків, таких як зростання інфляції та втручання у підприємництво. Фрідман підтримував зниження обсягів регулювання та оптимізацію податкової системи.

Вчений актуалізував ідею розвитку громадянського суспільства, в якому громадяни мають важливу роль у контролі державних владних структур та захисті своїх прав, оскільки громадянське суспільство є більш ефективним механізмом захисту від можливих зловживань влади та забезпечення економічної та соціальної свободи.

Важливо відзначити, що думки Мілтона Фрідмана стали предметом активних дискусій та критики. Проте його внесок у розвиток економічних ідей, зокрема в галузі державної фінансової політики до сьогодні залишається впливовим і стимулює активне обговорення ролі держави в формуванні ефективних моделей економічного розвитку.

Пол Самуельсон (Paul Samuelson) видатний американський економіст, який отримав Нобелівську премію з економіки у 1970 році за його внесок у розвиток мікроекономіки та макроекономіки. Він активно досліджував різні аспекти державної політики, зокрема, вивчав роль державного втручання в економіку та його вплив на стабільність та зростання. Він розглядав ситуації, коли ринкові механізми можуть не працювати ефективно та досліджував, як держава може застосовувати фінансові, монетарні та інші інструменти для стимулювання або зниження економічної активності [9].

Вивчаючи ефективність фіскальної політики, вчений підкреслював значимість застосування змін у рівні державних витрат та податків для стимулювання або регулювання економіки. Самуельсон аналізував, як державні витрати та податки можуть впливати на споживання, інвестиції та економічне зростання.

Поряд з цим, досліджував проблему інфляції та вивчав ефективні методи її контролю.

Самуельсон досліджував різні монетарні політики, включаючи вплив центрального банку на грошову масу та процентні ставки з метою зниження інфляції [10].

Свої дослідження провадив на основі економічного прогнозування та аналізу макроекономічних показників. Ці дослідження допомагали оцінювати ефективність державної політики та зрозуміти зв'язок між економічними змінами та різними політичними заходами, зокрема забезпеченням національного добробуту та обгрунтування соціальних та економічних кроків у реалізації державної політики.

Відтак його дослідження та публікації допомогли виробити багато ідей у методиці аналізу економічних процесів, що сприяли формуванню економічної політики держави, а також розвивали сучасну економічну теорію.

Американська економістка Крістіна Ромер (Christina Romer), яка працювала як професор економіки на Гарвардському університеті та Чиказькому університеті, а також науковий радник у сфері економіки при Білому домі під час президентства Барака Обами, мала великий вплив на дослідження та розвиток державної фінансової політики [11].

Ромер досліджувала роль фіскальної політики, зокрема змін у рівні державних витрат та податків та їх вплив на економічне зростання і зайнятість. Вона аналізувала ефективність державних заходів, таких як пакети стимулюючих витрат, у контексті боротьби з економічними спадами та рецесія ми [12]. В контексті дослідження наголошувала на важливості державних інвестицій у забезпеченні довгострокового зростання та інновацій в економіці, підтримуючи ідею, що державні інвестиції в сферу науки, технологій та інфраструктури можуть сприяти стимулюванню економічного розвитку та конкурентоспроможності країни.

Центральною проблематикою досліджень професорки стала роль держави в регулюванні фінансового сектора з метою запобігання фінансовим кризам та дестабілізації економіки. Вона аналізувала ефективність регуляторних заходів та роль центральних банків у забезпеченні фінансової стабільності [13].

К. Ромер досліджувала ефективність різних політичних заходів щодо зайнятості, зокрема, вивчала програми державного працевлаштування та інші механізми стимулювання зайнятості в умовах економічних криз та високої безробіття.

Такі ґрунтовні дослідження мали значний вплив на розвиток економічних політик та практики управління економікою в США та світі. Вони сприяли розумінню ролі держави у регулюванні економіки, зокрема через фінансову політику, та її впливу на розвиток суспільства.

Аналізуючи фундаментальні дослідження фінансової політики та її вплив на соціально-економічний розвиток, можна окреслити напрями за якими складові фінансової політики держави сприяють формуванню інклюзивної економіки (табл. 2). Так, бюджетна політика грає ключову роль у формуванні інклюзивної економіки, оскільки вона визначає спосіб алокації фінансових ресурсів держави та вплив на економічний розвиток та соціальні пріоритети.

Таблиця 2

Фінансова політика у становленні інклюзивної економіки

Джерело: побудовано автором

Тобто, фінансова політика держави відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні інклюзивної економіки, забезпечуючи рівний доступ до фінансових ресурсів та стимулюючи економічний розвиток завдяки цілому ряду заходів (табл. 3).

Таблиця 3

Прояв місця і ролі фінансової політики у формуванні інклюзивної економіки

Джерело: сформовано автором

Ці заходи є каталізаторами інклюзивної економіки, яка забезпечує рівні можливості та економічне зростання для всіх верств населення. Важливо пам'ятати, що інклюзивність це процес, а отже ці заходи повинні переглядатися та модернізуватися відповідно до трансформацій у суспільстві та економіці.

«Фінансова політика має створювати інституційні умови функціонування фінансової моделі у суспільстві, що ґрунтується на правилах, нормах, організаційних структурах, які у сукупності мають цілеспрямовано формувати механізм активного впливу на економічне зростання, спрямовувати розвиток суспільства у необхідному напрямі і на цій основі сприяти підвищенню добробуту громадян» [14, с. 33].

Висновки і пропозиції

Таким чином, дослідження впливу фінансової політики на економічні відносини допомагає зрозуміти, як державні рішення впливають на економіку та суспільство в цілому. Це дозволяє науково-обгрунтувати стратегії для досягнення інклюзивного економічного розвитку, що забезпечує стабільний і сталий розвиток.

Так, бюджетна політика може впливати на розподіл доходів, доступ до соціальних послуг та економічний розвиток, що робить її ефективним інструментом для підтримки інклюзивності та створення справедливого суспільства. її механізми алокації фінансових ресурсів держави можуть сприяти зниженню соціальних нерівностей, підтримці уразливих верств населення та створенню рівних можливостей для всіх громадян.

Важливо, щоб податкова політика була збалансованою та зорієнтованою на досягнення довгострокових цілей інклюзивності та сталості.

Прогресивне оподаткування та податкові знижки для низьких доходів роблять оподаткування більш справедливим, допомагаючи розподілити більше ресурсів між верствами населення, що знижує доходові різниці та забезпечує більше рівних можливостей.

Податкова політика, по-суті, збалансовує фінансові ресурси та соціальну справедливість і є передумовою економічного зростання, що формує потенціал для інклюзивної економіки.

В свою чергу, монетарна політика повинна бути орієнтована на досягнення довгострокових цілей сталого розвитку та соціальної справедливості. її роль полягає в контролі грошового обігу та ставок відсотку з метою забезпечення стабільності, зростання та соціальної справедливості.

Використання монетарних інструментів для забезпечення стабільності, зростання та соціальної справедливості допомагає створити більш інклюзивну економіку, яка сприяє благополуччю всього суспільства.

Подальші наукові дослідження впливу фінансової політики держави на становлення інклюзивної економіки повинно відбуватися у контексті важливих і концептуальних положень:

- акумулювання, розподіл та використання фінансових ресурсів з метою перерозподілу багатства та забезпечення більшої соціальної справедливості, зменшення фінансової та соціальної нерівності, формування основ для економічного розвитку;

- визначення рівня фінансування соціальних програм, таких як охорона здоров'я, освіта, підтримка малозабезпечених верств населення та осіб з особливими життєвими потребами, що відіграє важливу роль у забезпеченні соціальної захищеності;

вплив на рівень інфляції, процентних ставок, курс валют та загальну економічну стабільність в контексті сприяння зростання економіки та зменшення рівня безробіття;

- створення фінансових стимулів для інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури, розвитку малого та середнього бізнесу, екологічних технологій та інших соціально важливих сфер;

- розвиток ефективної фінансової системи, що забезпечує доступність фінансових послуг для всіх верств населення та підтримує розвиток підприємництва.

Література