Перспективи розвитку публічного управління у сфері фінансування вищої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи розвитку публічного управління у сфері фінансування вищої освіти в Україні

(Самойленко Л.Я., Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Шарий В.І., Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Лаврова-Манзенко О.О., Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького)

Вступ

Система вищої освіти в Україні перебуває у стані перманентного реформування. Після здобуття Україною Незалежності у 1991 році кількість вищих навчальних закладів стрімко збільшилася і за рахунок відкриття приватних університетів, і за рахунок трансформації багатьох технікумів. На початку 2000-х розпочався процес інтеграції вищих навчальних закладів України та системи вцілому в Болонський процес, що зумовило реорганізацію окремих освітніх установ та створення передумов академічної мобільності здобувачів та академічної автономії університетів. Наступне десятиліття ознаменувалося чітким усвідомленням надлишкової кількості закладів вищої освіти в Україні, а особливо - їх відокремлених філій, а також неефективності системи використання бюджетних коштів у сфері вищої освіти. Відповідно, розпочався і процес пошуку напрямків оптимізації кількості закладів вищої освіти, освітніх програм, системи управління ними та розподілу бюджетних коштів, котрий триває і досі. В переддень повномасштабної війни, 23 лютого 2022 року, Кабінетом Міністрів України було ухвалено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, реалізацію якої, із зрозумілих обставин, доводиться відкладати. В процесі бойових дій та різноманітних збройних атак закладам вищої освіти довелося терміново адаптуватися до умов невизначеності та небезпеки, дефіциту бюджетних коштів та відтоку кадрів й абітурієнтів, а багатьом - навіть до умов руйнування власного майна. Керівництву закладів вищої освіти необхідно було терміново організувати безпечне освітнє середовище - спочатку у дистанційному форматі, а згодом - оф-лайн, обладнавши укриття та сховища у закладах та гуртожитках. При цьому, рекомендації та інструкції Міністерства освіти України були спрямовані на збереження робочих місць та оплати праці освітян, незважаючи на критичну нестачу коштів. Отже, вважаємо за доречне дослідити особливості фінансування вищої освіти в Україні в умовах війни та перспективи розвитку відповідної системи на тлі повоєнної відбудови та євроінтеграційних процесів.

Виклад основного матеріалу

За час повномасштабної війни, з 24 лютого 2022 року по жовтень 2023 року в Україні повністю зруйновано 5 та пошкоджено 88 закладів вищої освіти (всього зруйновано 365 закладів освіти, пошкоджено 3428) [1]. Сфера публічного управління в галузі вищої освіти оперативно відреагувала на впровадження військового стану в Україні, створивши роз'яснення Міністерства освіти і науки (далі - МОН) щодо роботи закладів освіти у межах правового режиму воєнного стану, в т.ч з оголошенням позапланових двотижневих канікул [2]. Вже на початку березня заклади вищої освіти отримали вказівки від МОН щодо забезпечення безпеки персоналу та здобувачів вищої освіти, допомоги представникам тих закладів вищої освіти, що змушені були евакуйовуватися, створення спеціальних умов праці та навчання для осіб, що того потребують та мають на це право тощо [3]. Згодом, 15 березня, на законодавчому рівні було гарантовано освітянам середній заробіток, а здобувачам вищої освіти - збереження стипендій, можливості проживати в гуртожитках, в деяких випадках також забезпечення харчуванням [4]. Подальші рішення у сфері публічного управління вищою освітою стосувалися нормалізації, наскільки це можливо, освітнього процесу, спрощення окремих процедур, зокрема акредитації, вступної кампанії тощо. Такий комплекс оперативних заходів дозволив системі вищої освіти встояти на початку війни та, певною мірою, розвиватися в подальшому.

Однією з головних проблем для керівників закладів вищої освіти в умовах війни стала недостатність фінансування: ще в квітні 2022 року Урядом було прийнято рішення про скорочення загальних видатків на освіту на 14 млрд гривень, з яких понад 2 млрд гривень припало саме на підготовку кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики [5]. Задля створення передумов ефективного господарювання в умовах скороченого фінансування, 11 березня ухвалено постанову №251 «Про зупинення в 2022 році дії деяких постанов Кабінету Міністрів України» [6]. Саме це рішення тимчасово зупинило розпочаті раніше процеси реформування системи вищої освіти та частково реалізацію Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки [7].

Як відомо, основним джерелом фінансування закладів вищої освіти є кошти загального фонду (надходження з державного або місцевого бюджету) та спеціального фонду (кошти, що отримані закладами вищої освіти самостійно за платні послуги - підготовку здобувачів, проведення наукових досліджень тощо). До 2020 року фінансування загального фонду здійснювалося переважно на основі планових кошторисів закладів вищої освіти, як і більшості бюджетних установ, із врахуванням достатності бюджетних коштів. За таких умов розмивалося фінансове значення собівартості підготовки здобувачів вищої освіти, а ефективність використання бюджетних коштів достовірно визначити було практично неможливо у зв'язку з відсутністю відповідних критеріїв, котрі б відповідали вимогам сучасності. Для оптимізації системи фінансування закладів вищої освіти державної форми власності було розроблено спеціальну формулу визначення його обсягів на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності [8]. Вперше дана формула застосовувалася вже у 2020 році, а у 2022 році її дію тимчасово зупинено. По завершенню дії військового стану застосування цієї формули буде відновлено для закладів вищої освіти, тому проаналізуємо її складові більш детально.

В першу чергу варто відзначити, що дія формули поширюється на заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів за освітніми рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, спеціаліста, магістра, аспіранта та докторанта на умовах державного замовлення, крім військових закладів вищої освіти та їх підрозділів. Претендувати на державне фінансування підготовки здобувачів можуть заклади вищої освіти державної та приватної форми власності, незалежно від сфери управління та їх структурні підрозділи, котрі мають відокремлений ліцензований обсяг підготовки здобувачів та безпосередньо здійснюють таку підготовку. Формула передбачає визначення загальних видатків споживання загального фонду, котрі включають видатки на підготовку здобувачів вищої освіти та забезпечення соціальних виплат та їх специфічних компонентів. Вцілому, розмір фінансування окремого закладу вищої освіти із бюджету споживання складається з таких компонентів:

- фінансування стабільної діяльності закладів вищої освіти;

- фінансування, що надається залежно від показників діяльності закладів вищої освіти;

- фінансування резерву [8].

Обсяг фінансування стабільної діяльності закладів вищої освіти визначається як добуток:

- коефіцієнта стабільності (встановлюється державним замовником на основі макроекономічної ситуації в країні);

- обсягу скоригованих планових касових видатків («за даними звіту щодо фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти за минулий рік визначити різницю між обсягом касових видатків споживання за загальним фондом державного бюджету за відповідною бюджетною програмою, обсягом касових видатків, що здійснювалися таким закладом ... на здійснення виплат соціального захисту студентів, .. .державного утримання курсантів невійськових закладів вищої освіти; виплати одноразової адресної грошової допомоги.; академічної та соціальної стипендії .; проживання у гуртожитках закладів вищої освіти окремих категорій громадян.; оренди приміщень.» [8]);

- співвідношення розрахункового контингенту здобувачів освіти за рахунок коштів державного бюджету та аналогічного показника позаминулого року;

- відношення середньомісячного значення посадового окладу (ставки) працівника першого тарифного розряду поточного до попереднього року (залежить від зростання прожиткового мінімуму в Україні).

Тобто, керівництво закладу вищої освіти в даній формулі може вплинути лише на один компонент - розрахунковий контингент здобувачів освіти. та й то опосередковано. Збільшення кількості таких здобувачів (а відповідно й зростання й коефіцієнту у формулі) можливе лише за наявності у закладі освіти тих освітніх програм, що є пріоритетними у сфері зайнятості; постійного заповнення ліцензованого обсягу підготовки здобувачів, популяризації самого закладу освіти. Однак і такі заходи матимуть мінімальний ефект, оскільки розрахунковий контингент здобувачів освіти за кошти державного бюджету визначається як добуток не лише кількості таких здобувачів, а й трьох спеціалізованих індексів:

- індексу рівня вищої освіти (бакалавр, молодший бакалавр - 1; магістр - 1,3; підготовка аспірантів - 0,8; підготовка докторантів - 0,5);

- індексу форми здобуття освіти (денна та дуальна форми - 1,0; дистанційна (заочна) форма - 0,35; вечірня форма підготовки аспірантів та докторантів - 0,85);

- індексу спеціальності (найнижчий для підготовки за напрямками - 1; найвищий - 3 для підготовки за спеціальностями / напрямками 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво), 025 Музичне мистецтво.

Отже, дана складова формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти стимулює розвиток магістерських освітніх програм та ставить під сумнів фінансову доцільність підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Таку позицію Міністерства освіти і науки можна зрозуміти в контексті суспільного розголосу щодо якості підготовки наукових кадрів в Україні, їх кількості та академічної доброчесності дисертацій [9]. Однак, вагомість даних індексів у загальній формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти не настільки значна, щоб керівництво таких закладів відмовилось від підготовки науковців на користь магістрів. Враховуючи перспективу отримання коштів до спеціального фонду, що може бути отримана від здобувачів, котрі навчатимуться за кошти фізичних чи юридичних осіб. фінансування євроінтеграційний болонський процес

Наступна складова загальної формули - фінансування, що надається залежно від показників діяльності закладів вищої освіти. Його обсяг визначається виходячи із залишків консолідованого обсягу фінансування підготовки здобувачів вищої освіти та консолідованого фінансування стабільної діяльності закладів та резервів. Сума такого залишку розподіляється між закладами вищої освіти на основі комплексного показника їх діяльності (у співвідношенні до суми усіх показників в галузі). Такий показник, в свою чергу, визначається як добуток кількісної оцінки наступних складових:

- розрахункового контингенту здобувачів вищої освіти, що навчаються на умовах державного замовлення;

- показника масштабу діяльності;

- показник регіональної підтримки;

- показника наукової діяльності;

- показника міжнародного визнання;

- показника працевлаштування випускників.

Одразу варто відзначити, що «показник працевлаштування випускників становить 1 для всіх закладів вищої освіти до запровадження в установленому порядку проведення моніторингу зайнятості випускників» [8], а особливості впливу розрахункового контингенту здобувачів вищої освіти, що навчаються на умовах державного замовлення описано вище. Відповідно, проаналізуємо більш детально інші складові комплексного показника діяльності закладів вищої освіти.

Показник масштабу діяльності залежить від кількості здобувачів, що навчаються на умовах державного замовлення (станом на 1 жовтня попереднього року) і може складати від 0,8 (для закладів де таких здобувачів менше 1000 осіб) до 1,5 (для закладів, де таких здобувачів не менше як 10000 осіб). Така методика визначення даного коефіцієнту направлена на підтримку великих університетів та стимулює об'єднання й укрупнення регіональних університетів та інститутів. Саме такий напрямок скорочення кількості закладів вищої освіти в Україні на сьогодні обрано Міністерством освіти і науки України в рамках реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. У 2022 році на 1 мільйон населення України припадало близько семи закладів вищої освіти, а стратегічні плани полягають у скороченні цієї кількості до трьох [7]. Саме об'єднані заклади вищої освіти, особливо в регіонах, зможуть забезпечити скорочення видатків на їх адміністрування, достатню кількість контингенту здобувачів, в т.ч. тих, що навчаються за кошти державного бюджету, а головне - усунути дублювання освітніх програм. Так, за даними Міністерства освіти і науки України: «у 2020 році у м. Києві прийом за освітніми програмами підготовки фахівців освітнього ступеня бакалавра з права здійснювали 35 закладів вищої освіти» [7].

Тезу про підтримку об'єднання чи укрупнення регіональних закладів вищої освіти підтверджує і допустиме значення показника рівня регіональної підтримки: він може становити 1 - для міста Київ, 1,03 - для міст Львів та Харків, 1,07 - в інших випадках. Вважаємо за доречне, в контексті повоєнної відбудови та зважаючи на масштаби руйнувань у містах України і потребу в популяризації потенційно звільнених чи постраждалих регіонів, розглянути можливість введення підвищених коефіцієнтів регіональної підтримки для українських міст Харків, Херсон, Донецьк, Луганськ та Сімферополь.

Показник наукової діяльності визначається в залежності від обсягу надходжень до спеціального фонду закладу вищої освіти за результатами наукової чи науково-технічної роботи персоналу в розрахунку на одного такого співробітника в середньому за попередні три роки та може становити від 1, якщо такі надходження не перевищують 500 гривень на особу до 1,5, якщо такий обсяг перевищує 20 001 гривень на особу. Важливо відзначити, що даний коефіцієнт не здатен негативно вплинути на обсяг фінансування закладу вищої освіти (значення менше 1 не передбачено), а лише стимулювати його збільшення. Саме цей інструмент покликаний перетворити сферу наукових досліджень з формальної діяльності на прибутковий вид господарювання, а науковий пошук переспрямувати із сфери теоретичного пошуку в галузь прикладних знань чи винаходів. Введеня такого коефіцієнту у формулу розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти, на наш погляд, варто вважати однією з її фундаментальних переваг, а сам такий коефіцієнт варто вводити не просто як складову комплексного результату діяльності і закладу, а як окремий компонент формули із високою значущістю.

Показник міжнародного визнання може становити або 1,1 («для закладу вищої освіти, порядковий номер якого в одному з міжнародних рейтингів QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings або Academic Ranking of World Universities - World Top 500 Universities не перевищує 1000 (без поділу на факультети, спеціальності тощо» [8], або 1 - для всіх інших закладів вищої освіти. Даний показник також носить виключно стимулюючий характер, а стратегічна мета, що була визначена на 2023 рік становила 12 закладів вищої освіти у визначених рейтингах [7]. На сьогодні у топ-1000 рейтингу QS World University Rankings 2024 увійшли 6 закладів вищої освіти України [10], рейтингу The Times Higher Education World University Rankings 2024 - 2 заклади [11], Academic Ranking of World Universities та World Top 500 Universities - жодного [12, 13]. Отже, для досягнення стратегічної мети керівникам закладів вищої освіти варто продумати додаткові інструменти стимулювання власного розвитку, а особливо - наукової активності персоналу із відповідними публікаціями результатів своїх дослідженнях у виданнях, що індексуються у авторитетних науково-метричних базах. Часто, саме така публікативна активність науковців закладів вищої освіти є вирішальною при формуванні міжнародних рейтингів.

Отже, обсяг фінансування, що надається закладу вищої освіти державної форми власності залежно від показників його діяльності напряму залежить від, по перше, суми залишку загального бюджету споживання в сфері вимщорї освіти, що підлягатиме розподілу. По-друге, від масштабів навчального закладу; по-третє - його наукової активності та визнанні у міжнародному освітньо-науковому просторі. Тобто, для забезпечення власного фінансового потенціалу керівники навчальних закладів мають активізувати наукову роботу у власних установах, сприяти підвищенню якості освіти, працевлаштуванню випускників та, за потреби, розглянути можливість об'єднання чи злиття окремих закладів вищої освіти.

Обсяг фінансування резервів загального фонду закладів вищої освіти визначається державним замовником та може бути використаний виключно на «компенсації відповідним закладам вищої освіти непередбачених видатків споживання..., здійснення цільових заходів, спрямованих на посилення інституційної спроможності закладів вищої освіти шляхом їх укрупнення ... або фінансування придбання пально-мастильних матеріалів для повітряних і морських суден з метою забезпечення проходження практики курсантами невійськових закладів для таких закладів вищої освіти., видатки на фінансування підготовки здобувачів вищої освіти на умовах державного замовлення в закладах вищої освіти приватної форми власності» [7]. Крім того, формулою розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти передбачено встановлення певних показників мінімального та максимального рівня такого фінансування.

Крім коштів загального фонду, заклади вищої освіти здійснюють підготовку здобувачів за кошти фізичних і юридичних осіб, формуючи власний спеціальний фонд. У використанні коштів такого фонду керівництво закладу має значно ширшу автономію, хоча й не достатню в сучасних умовах. Для забезпечення наповнюваності спеціального фонду закладів вищої освіти 3 березня 2020 року ухвалено постанову Кабінету Міністрів України № 191 «Деякі питання запровадження індикативної собівартості» [14]. Даною постановою передбачено визначення вартості навчання для здобувачів вищої освіти за кошти фізичних і юридичних осіб на підставі індикативної собівартості. При застосуванні вищеописаної формули, індикативна собівартість визначається шляхом ділення загального обсягу бюджетного асигнування минулого року на розрахунковий контингент здобувачів вищої освіти, підготовка яких здійснювалася надавачем освітніх послуг на умовах державного замовлення. Вже у 2022 році вартість навчання для здобувачів освіти за кошти юридичних чи фізичних осіб мала б становити не менше 80% індикативної собівартості. Ці заходи направлені на забезпечення не лише наповнення спеціальних фондів закладів вищої освіти, а й приведення її вартості на ринку до обґрунтованого рівня.

В перспективі, в контексті реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, передбачено:

«- збільшення бюджетного фінансування та вдосконалення формули розподілу за результатами діяльності, включаючи приватні заклади вищої освіти;

- впровадження бюджетного співфінансування вищої освіти;

- розширення бюджетного кредитування здобуття вищої освіти та освіти дорослих» [7].

Початок повномасштабної війни в Україні зумовив призупинення дії і формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти, і застосування індикативної собівартості. Крім того, 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС [14]. Такий статус несе в собі не лише дипломатичні преференції, а й цілий комплекс обов'язків для нашої країни в частині реформ у всіх сферах суспільного життя, в т.ч. у сфері вищої освіти. Саме у контексті євроінтеграції, восени 2023 року Міністерством освіти і науки України розроблено концепцію альтернативи державному фінансуванню у сфері вищої освіти [15]. Запропонований підхід передбачає збереження державного замовлення виключно за пріоритетними для держави спеціальностями: у сфері медицини, інженерії, підготовки вчителів тощо. Для всіх інших спеціальностей передбачено залучення здобувачів на грантовій основі.

Система грантового фінансування передбачає, що абітурієнти за результатами національного мультипредметного тесту або зовнішнього незалежного оцінювання отримуватимуть від держави певну суму грошових коштів на вищу освіту. Така сума коштів може бути використана в будь-якому закладі вищої освіти на будь-якій спеціальності на розсуд майбутнього здобувана вищої освіти. Тобто, в перспективі, можлива ситуація за якої заклад вищої освіти державної форми власності може не отримувати фінансування на підготовку здобувачів вищої освіти за рахунок коштів державного замовлення взагалі. І навпаки, цілком можливо, що певний заклад вищої освіти, наприклад, у сфері медицини отримає і фінансування підготовки здобувачів з бюджету, і здобувачів із грантовим фінансуванням. Крім того, загальновідомо, що більшість абітурієнтів обирає для майбутнього навчання заклади або у столиці, або у місті Львів. Якщо такі абітурієнти самостійно обиратимуть заклад для використання гранту на вищу освіту, то варто очікувати, що саме заклади в цих містах стануть пріоритетними.

Не зрозумілою залишається і сума гранту на освіту. Анонсовано, що його обсяг не покриватиме всієї вартості навчання, однак, за рахунок зменшення сум витрат на одного здобувача, збільшиться кількість отримувачів фінансової допомоги від держави на освіту [15]. За даними довідника навчальних закладів Abiturients.info, середня вартість навчання в закладах вищої освіти України коливається в межах від 7,5 тис. грн до 115 тис. грн за рік навчання (без врахування духовних семінарій). Найбільша кількість закладів вищої освіти має вартість від 20 до 30 тисяч на рік - 95 закладів вищої освіти серед 227 проаналізованих. Наступна за чисельністю група - заклади вищої освіти із вартістю навчання від 15 тис. грн до 20 тис. грн. Закладів вищої освіти із вартістю навчання до 15 тис. грн та понад 30 тис. грн приблизно однакова кількість - 37 та 35 відповідно [16]. Отже, варто очікувати, що у 2024 році, у разі впровадження грантової системи, сума такого фінансування навряд досягне 20 тис. грн, зважаючи на анонсовані її особливості.

Висновки

Отже, вже в 2024 році заклади вищої освіти можуть потрапити в умови абсолютного конкурентного ринку (крім пріоритетних для держави спеціальностей): державне замовлення на підготовку здобувачів може стати мінімальним або зникнути зовсім, натомість університети, інститути та академії боротимуться за абітурієнтів із грантовим фінансуванням. Такий крок, з одного боку, створює передумови для якісних змін в системі вищої освіти: активізує конкуренцію між закладами, створює простір для академічної мобільності здобувачів та фінансової свободи для ректорів. З іншого боку, регіональні заклади вищої освіти втрачають свій потенціал разом із гарантованим державним замовленням. Крім того, нівелюється цінність масштабування закладів вищої освіти та їх наукового та міжнародного визнання, оскільки саме ці індикатори є визначальними у формулі розподілу бюджетного фінансування. Та й вцілому, втрачається актуальність всієї формули та багатьох її компонентів.

Відповідно, до того як впроваджувати грантову систему для абітурієнтів варто переглянути систему фінансування закладів вищої освіти державної форми власності. Такі зміни мають ґрунтуватися на оцінці ефективності використання бюджетних коштів та якості освіти в окремих закладах, а не на обсягах раніше витрачених коштів. Адже фінансування закладів вищої освіти у 2024 році знов здійснюватиметься за кошторисним принципом та із врахуванням достатності коштів державного бюджету, у зв'язку з повномасштабною війною. Однак, дія військового стану не повинна стати приводом для стагнації публічного адміністрування у сфері фінансування вищої освіти. Навпаки, турбулентність економіки та суспільства створюють передумови готовності до радикальних змін в контексті євроінтеграції та створення підвалин розвитку при післявоєнній відбудові країни.

Список використаних джерел:

1. Освіта під загрозою. Міністерство освіти і науки України. URL : https://saveschools.in.ua/ (дата звернення: 20.10.2023).

2. Роз'яснення щодо роботи закладів освіти в межах правового режиму воєнного стану. URL : https://www.kmu.gov.ua/ news/rozyasnennya-mon-shchodo-roboti-zakladiv-osviti-u-mezhah- pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu (дата звернення: 20.10.2023).

3. Про деякі питання організації роботи закладів фахової передвищої, вищої освіти на час воєнного стану: наказ МОН від 07.03.2022 № 735. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v0235729-22#Text (дата звернення: 20.10.2023).

4. Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2126-ІХ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text (дата звернення: 20.10.2023).

5. У 2022 році видатки на освіту скоротили на 14 млрд грн. Скільки й звідки забрали. НУШ. URL : https://nus.org.ua/news/u- 2022-rotsi-vydatky-na-osvitu-skorotyly-na-14-mlrd-grn-skilky-j- zvidky-zabraly/ (дата звернення: 20.10.2023).

6. Про зупинення в 2022 році дії деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року №251. URL : https://www.kmu.gov.ua/npas/ pro-zupinennya-v-2022-roci-diyi-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv- ukrayini-251 (дата звернення: 20.10.2023).

7. Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022р. №286-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/286-2022-%D1%80#Text (дата звернення: 20.10.2023).

8. Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1146. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1146-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 20.10.2023).

9. Черніга Р. Україна без науки, або Як провалили спробу Наукового Комітету зупинити вал фейкових дисертацій. Вокс Україна. URL : https://voxukraine.org/ukrayina-bez-nauki-abo-yak- provalili-sprobu-naukovogo-komitetu-zupiniti-val-fejkovih-disertatsij (дата звернення: 20.10.2023).

10. QS World University Rankings. URL : https:// www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/ 2024?region=Europe&countries=ua (дата звернення: 20.10.2023).

11. The Times Higher Education World University Rankings 2024. URL : https://www.timeshighereducation.com/world-university- rankings/2024/world-ranking#!/length/-1/sort_by/rank/sort_order/ asc/cols/stats (дата звернення: 20.10.2023).

12. 2023 Academic Ranking of World Universities https://www.shanghairanking.com/rankings/arwu/2023 (дата звернення: 20.10.2023).

13. World Top 500 Universities. URL : https://www.usnews.com/ education/best-global-universities/search?region=europe&country= ukraine (дата звернення: 20.10.2023).

14. Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Урядовий портал. URL : https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina- otrimala-status-kandidata-na-chlenstvo-v-yes (дата звернення: 20.10.2023).

15. Випускники шкіл отримуватимуть гранти на вищу освіту. Освіта.ua. URL : https://osvita.ua/vnz/90178/ (дата звернення: 20.10.2023).

16. Вартість навчання у ЗВО (ВНЗ) України. Abiturients. info. URL : https://abiturients.info/uk/cenaobuch?order=field_sr_ cena_vuz_bakal_ochno&sort=asc (дата звернення: 20.10.2023).

Размещено на Allbest.ru