Останні кроки по адаптації українського законодавства до європейського у сфері фінансових послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Останні кроки по адаптації українського законодавства до європейського у сфері фінансових послуг

Вступ

Світовий фінансовий ринок накопичив великий досвід щодо нагляду та регулюванню за фінансовими ринками. Україна на даному етапі повинна осмислити власний та світовий досвід, проаналізувати етапи його впровадження та гармонізувати вітчизняне законодавство з законодавством ЄС, визначившись з можливостями та етапністю впровадження. Для визначення етапності законодавчої гармонізації в Україні було розроблено та впроваджено «дорожню карту», яка була оформлена у вигляді «Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 р.». Незважаючи на вплив ризиків пандемії у 2020-2021 рр. вдалося реалізувати багато заходів щодо імплементації європейського законодавства у фінансовому секторі. Реалізації цих законодавчих дій дозволить забезпечити розвиток українського фінансового ринку, його наближення до європейський фінансових компаній, збільшення взаємних інвестицій і підвищення інвестиційної привабливості України. фондовий ринок фінансовий

Гармонізація вимог з регулювання фінансових ринків здійснюється на основі міжнародних принципів Базельського комітету з банківського нагляду, Міжнародної асоціації страхових наглядів, Міжнародної організації комісій з цінних паперів, Організації економічного співробітництва і розвитку та з урахуванням найкращої міжнародної практики. Гармонізація для України означає зближення норм права ЄС і національних норм. Процедура гармонізації має певні механізми та правові інструменти, які визначені законодавством ЄС:

Виклад основного матеріалу

Гармонізація фінансових ринків країн-членів ЄС проходила в декілька етапів, які Україна повинна пройти в набагато швидші терміни. Наближення фінансового законодавства країн-членів ЄС проходило в чотири етапи [1]. Перший етап у 1960-1980 роках характеризувався початком формування єдиного ринку. Сам процес був складний та затяжний. Основною вимогою у цей період стала вимога щодо забезпечення застосування в європейських країнах для банків та страхових організацій режиму надання послуг як і для власних учасників ринку.

Другий етап у (1980-2000 рр.) визначив становленням єдиного фінансового ринку. Модель «повної гармонізація» законодавства була змінена на так звану модель «взаємного визнання» та «мінімальної гармонізації». Головною вимогою для цієї моделі стала вимога того, що кожна країна-учасниця визнає і приймає для цілей регулювання регулятивні вимоги, що застосовуються іншими країнами. В цьому випадку були встановлені мінімальний рівень гармонізації, а на вищому рівні запроваджувалися мінімальні регулятивні вимоги. Деталі й особливості регулювання визначалися кожною країною в національному законодавстві.

Третій етап (2000-2008 рр.) визначив завершення формування єдиного фінансового ринку. Основними проблемами гармонізації залишалися суттєві відмінності в регулюванні на національному рівні, порушення при впровадженні директив. Залишалися проблеми більш загального характеру - гармонізація корпоративного управління і умов оподаткування заощаджень і страхових премій. Четвертий етап (2009-2020 рр.) - посткризове регулювання єдиного ринку, створення Банківського союзу і єдиного механізму банкрутства.

Україна почала гармонізацію свого законодавства до європейських норм та нормативів після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році. Основна ціль взятих зобов'язань щодо адаптації українського законодавства до норм та нормативів ЄС у секторі фінансових послуг стосується виконання стандартів Базель ІІ та Базель ІІІ, а також імплементації євродиректив у сфері фондового ринку, страхування, інфраструктури ринку фінансових послуг та платіжних послуг.

Ключові цілі, які повинні бути досягнуті в процесі такої адаптації стосуються: впровадження принципів ефективного нагляду за фінансовим сектором; удосконалення вимог до корпоративного управління фінансових установ; посилення забезпечення міжнародного співробітництва з іноземними регуляторами фінансових ринків відповідно до міжнародних стандартів; посилення захисту права інвесторів інститутів спільного інвестування; розвиток банківського ринку, ринку цінних паперів, страхового ринку, платіжних послуг та інфраструктури фінансового ринку.

Євроінтеграційні зобов'язання у банківській сфері стосуються адаптації українського регуляторного законодавства у банківській сфері до норм та нормативів ЄС, а також принципів ефективного банківського нагляду Базельського комітету, зокрема щодо буферів капіталу, показників ліквідності, нормативів левериджу, нової структури капіталу, вимог щодо внутрішньої оцінки достатності капіталу, підвищення ваг ризику під час розрахунків показників капіталу, вимог капіталу до покриття операційного та ринкового ризиків та ін. Інші ключові зобов'язання стосуються підвищення рівня корпоративного управління в банках. Стандарти ЄС передбачають досить високі вимоги до якості корпоративного управління у банках, їх імплементація дасть змогу знизити ризики, які пов'язані з внутрішніми механізмами управління банківськими установами.

Наприкінці 2020 року НБУ оновив та оприлюднив новий план впровадження регуляторних вимог. Норматив чистого стабільного фінансування (NSFR) став обов'язковим до виконання з 1 квітня 2021 року. З ІІ кварталу 2021 року НБУ планує почати імплементацію нормативу внутрішньої оцінки достатності капіталу (ICAAP). Із 1 січня 2022 року планується запровадження мінімальних вимог щодо покриття капіталом операційного та ринкового ризиків. Приведення структури капіталу банків у відповідність з правом ЄС та нових вимог щодо показників левериджу НБУ має наміри здійснити до 1 січня 2024 року. [2]

Передбачається внесення змін до законодавчих актів, які регулюють переказ коштів, зокрема передбачено надати дозвіл небанківським фінансовим установам здійснювати випуск електронних грошей, а також внесення змін до розміру капіталу та власних коштів таких фінансових установ. Закон № 1591-ІХ від 30 червня 2021 року “Про платіжні послуги” був ухвалений ВРУ та підписаний 29 липня 2021 р. [3]. Закон унормовує регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів та враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної Директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).

Впровадження норм ЄС у сфері фондового ринку передбачає формування єдиного ринку фінансових інструментів та створення загальноприйнятих принципів роботи організаційно оформленого сегменту фондового ринку України шляхом адаптації національного законодавства щодо цінних паперів до норм відповідного права ЄС, зокрема, імплементація у спеціальні закони України положень згаданих вище Директив.

З 1 липня 2021 року набув чинності Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» [4]. Цей Закон визначає правові засади функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків в Україні, провадження професійної діяльності на зазначених ринках, врегульовує відносини, що виникають під час емісії та обігу цінних паперів, укладення й виконання деривативів та правочинів з ними. Зокрема цим Законом приведено перелік фінансових інструментів у відповідність з правом ЄС, розроблено механізм стабілізації фінансових інструментів, введено поняття «кваліфікований інвестор» та процедури віднесення до таких інвесторів.

1 лютого 2021 р. на розгляд до Верховної Ради України було внесено проект Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» за № 4684 [5]. Цим законопроектом передбачено викласти у новій редакції Розділу ХІІ Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», яким повинно врегульовуватися питання протидії маніпулюванню на ринках капіталу, вчиненню інсайдерських правочинів та неправомірного розкриття інсайдерської інформації. Крім того, зазначений розділ доповнено нормами, які спрямовані на протидію фінансовим пірамідам.

Страховий ринок, як і інші сегменти ринку фінансових послуг, потребує приведення законодавчої та нормативно- правової бази у відповідність з Директивам ЄС та іншими міжнародними документами, зокрема міжнародних стандартів платоспроможності SOLVENCY II та його компонентів Pillar в частині регулювання страхової та перестрахової діяльності та регуляторних вимог до системи управління ризиками.

У Верховній Раді України 21.06.2021 р. пройшов перше читання проект Закону України «Про страхування» [6]. У цьому законопроекті зокрема визначаються і правові аспекти надання посередницьких послуг. Враховуються у ньому також норми і нормативи, які врегульовують посередницьку діяльність згідно вимог ЄС.

Враховуються у ньому також норми і нормативи, які врегульовують посередницьку діяльність згідно вимог ЄС. Передбачаються наступні заходи: приведення термінології в сфері страхового посередництва у відповідність з вимогами ЄС, удосконалення механізму відповідальності страхових посередників чи посередників у перестрахуванні, визначення обов'язків страхового посередника щодо вимог та порядку надання інформації про себе уповноваженому органу.

Передбачається впровадження стандартів Європейського Союзу в українську систему накопичувального пенсійного забезпечення, а саме: моніторинг фінансового стану установи й

оцінювання спроможності установи виконати всі договірні зобов'язання, відповідність мінімальним стандартами обачливості, що стосується діяльності фінансових установ та умов роботи, забезпечення високого рівня захищеності майбутніх пенсіонерів шляхом встановлення суворих стандартів нагляду, ефективне управління схемами трудового пенсійного забезпечення, узгодження положень чинного законодавства України з положеннями Директиви щодо діяльності установ трудового пенсійного забезпечення та нагляду за ними.

Нерозвинена інфраструктура фінансових ринків робить українську економіку вкрай вразливою. Виникають ризики, які пов'язані з різким відтоком або притоком іноземного капіталу, з валютними ризиками, посиленням залежності від міжнародних фінансових криз. Розвинені фінансові ринки передбачають розвинену їх інфраструктуру.

Прийнято Закон України від № 738-IX від 19.06.2020 р. [7], який передбачає введення деривативних контрактів, депозитних сертифікатів банків і випуск за новою процедурою більш захищених корпоративних облігацій, механізмів гарантування виконання деривативів, остаточних розрахунків за цінними паперами, введення загальних правил випуску похідних цінних паперів, регламентує ліквідаційний неттинг та інші норми і нормативи щодо запровадження, імплементує обов'язкові в ЄС вимоги актів MiFID II, MIFIR, EMIR. На даний час НКЦПФРУ розробляє нормативно-правові акти, що забезпечать виконання цього Закону. У сфері пенсійного забезпечення розроблено законопроект про внесення відповідних змін до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення” [8] та інших законодавчих актів. Він знаходиться на стадії опрацювання з експертами ЄС.

Робота у підсекторі платіжних послуг зосереджена на оновленні системи законодавчого регулювання українського ринку платежів і переказу коштів шляхом його гармонізації з

європейським ринком ЄС та імплементації у національне законодавство відповідного права ЄС. Закон України № 1591- ІХ від 30 червня 2021 року “Про платіжні послуги” був ухвалений ВРУ та підписаний 29 липня 2021 р. Закон унормовує регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів та враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної Директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).

Висновки

Імплементація та адаптація українського законодавства у сфері фінансових послуг до норм і нормативів Директив ЄС за 2020-2021 роки мала прогресивні тенденції. За цей період були прийняті закони, які мають ключове значення для сектору, зокрема Закон України від 16.01.2020 р. № 465-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів (Про ринки капіталу та організовані товарні ринки)» від 19.06.2020 р. № 738-IX, який набув чинності з 1 липня 2021 року; Закон України № 1591-ІХ від 30 червня 2021 року “Про платіжні послуги”. У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (дата реєстрації 01.02.2021 р.), законопроект «Про внесення відповідних змін до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення” та інших законодавчих актів щодо недержавного пенсійного забезпечення» (дата реєстрації 11.02.2020 р.). У червні 2021 року пройшов перше читання законопроект «Про страхування». Всі ці кроки прискорили подальшу імплементацію Директив ЄС для фінансового сектору та в основному впроваджуються згідно з затвердженим графіком або наближено до графіка. Потрібно зазначити, що по основним зобов'язанням імплементація знаходиться на стадії просунутого регуляторного наближення

та початку практичної імплементації.

Потребують прискорення щодо імплементації положення, які стосуються ринків капіталу, зокрема прискорення нагляду, механізмів відповідальності за порушення законодавства про цінні папери, встановлення вимог до органів управління інвестиційними фірмами, встановлення порядку та умов видачі ліцензій інвестиційним фірмам, порядку надання інвестиційним фірмам додаткових послуг, встановлення операційних вимог до інвестиційних фірм, встановлення порядку визначення інвестиційними фірмами "кваліфікованих інвесторів" та обмежень на вчинення правочинів з фінансовими інструментами для некваліфікованих інвесторів, встановлення порядку та строків подання інвестиційними фірмами та операторами ринку звітних даних, приведення розмірів та форм відповідальності за порушення вимог щодо розкриття інформації на фондовому ринку у відповідність з правом ЄС, забезпечення приведення механізму запобігання вчиненню інсайдерських правочинів та неправомірного розкриття інсайдерської інформації у відповідність з правом ЄС, забезпечення встановлення механізму запобігання маніпулюванню на фондовому ринку відповідно до права ЄС, встановлення механізму розкриття інсайдерської інформації відповідно до права ЄС, приведення повноважень НКЦПФР щодо протидії зловживанням на фондовому ринку у відповідність з правом ЄС, встановлення порядку та строків розкриття емітентами інсайдерської інформації, встановлення порядку проведення стабілізації фінансових інструментів, встановлення вимог до програм викупу акцій та порядку їх реалізації, встановлення порядку застосування санкцій та інших заходів впливу НКЦПФР, запровадження схем компенсацій інвесторам в цінні папери, встановлення особливостей функціонування інвестиційних компаній.

На страховому ринку потребують прискорення імплементації наступні індикатори виконання: удосконалення механізму вчасних виплат компенсації постраждалим у дорожньо-транспортній пригоді, визначення порядку компенсації шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, заподіяної невстановленим транспортним засобом, впровадження порядку отримання виписки власником щодо вимог третьої сторони стосовно страхування цивільної відповідальності автотранспортного засобу, удосконалення процедури компенсації постраждалим сторонам та положень про відповідальність винних осіб, що покривається страхуванням, встановлення єдиних вимог до професійної компетентності страхових посередників. У сфері недержавного пенсійного забезпечення потрібно імплементувати положення щодо встановлення єдиних правил до публікації річних звітів та облікових документів щодо кожної пенсійної схеми, визначення повноважень компетентних органів щодо застосування заходів впливу до установ пенсійного забезпечення відповідно до вимог ЄС, удосконалення системи накопичувального пенсійного забезпечення з урахуванням вимог ЄС, встановлення єдиних вимог до правил інвестування установ, які керують схемами трудового пенсійного забезпечення. У банківському секторі лише розпочалася робота над запровадженням вимог щодо внутрішньої оцінки достатності капіталу банку (ІСААР), удосконаленням вимог до значних концентрацій кредитного ризику (у зв'язку зі зміною вимог до капіталу), запровадженням нових вимог до показника левериджу, приведенням порядку відшкодування вкладів у відповідність із правом ЄС, удосконаленням процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.

Список використаних джерел:

1. Основные этапы гармонизации на финансовых рынках ЕС / https://economics.studio/finansistam/osnovnyie-etapyi-garmonizatsii- frnansovyih-90007.html.

2. Оновлено план упровадження регуляцій для банків у 2021-2024 роках / https://bank.gov.ua/ua/news/all/onovleno-plan- uprovadjennya-regulyatsiy-dlya-bankiv-u-2021 -2024-rokah.

3. Закон України «Про платіжні послуги» № 1591-ІХ від 30.06.2021 р. / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text.

4. Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» № 3480-IV від 05.08.2021 р. / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text.

5. Проект Закону України «Про Національну комісію з

цінних паперів та бірж» № 4684 від 01.02.2021 /

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70965.

6. Проєкт Закону України «Про страхування» № 5315 від 29.03.2021 р. / http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1?pf3511=71544.

7. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» / http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 _1?pf3511=71544.

8. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України

«Про недержавне пенсійне забезпечення» та інших законодавчих актів щодо недержавного пенсійного

забезпечення» / https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro- vnesennya-zmin-do-zakonu-ukraini-pro-nederzhavne-pensiyne- zabezpechennya-ta-inshikh-zakonodavchikh-aktiv-shchodo- nederzhavnogo-pensiynogo-zabezpechennya.

Размещено на Allbest.ru