Проблеми податкового прогнозування і планування в Україні у воєнний час: правові та психологічні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru

Центральноукраїнський інститут ПрАТ "ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом"

Проблеми податкового прогнозування і планування в Україні у воєнний час: правові та психологічні аспекти

Гавриленко Олена Євгеніївна кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та управління персоналом

Демешко Юрій Олександрович кандидат історичних наук, доцент кафедри правознавства

Анотація

В статті розглянути проблеми податкового прогнозування і планування як комплексного інструменту податкового менеджменту, спрямованого на взаємовигідне задоволення інтересів держави і бізнесу. В результаті проведеного дослідження встановлено, що податкове прогнозування і планування являють собою особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту та суб'єкта господарювання (фізичної та/або юридичної особи, мікропідприємства та/або великої кампанії тощо) для оптимізації податкових затрат, а також засіб фіскальної політики держави, який є важливою складовою податкового механізму. Вітчизняне чинне законодавство надає суб'єктам господарювання можливість вибору різних систем оподаткування, а також методів прогнозування та податкового планування, оптимальних в конкретних умовах. Конкретним інструментарієм цього вибору виступають формалізовані і неформалізовані методи податко¬вого прогнозування і планування. При цьому, між поняттями «податкове прогнозування» та «податкове планування», які найчастіше вживаються поряд як єдина цілісна категорія, існує чіткий зв'язок - прогнозування (його результати) завжди виступає базисом планування. Також, в комплексі з ними проаналізовано поняття «державне податкове планування», головна мета якого полягає у визначенні обсягу податкових зобов'язань за платниками податків для централізації грошових коштів у загальнодержавному бюджеті. При цьому, державне податкове прогнозування і планування зорієнтоване на максимально можливий рівень мобілізації податків і проводиться з врахуванням орієнтирів бюджетної політики відповідно до загальних цілей і завдань економічної політики держави. Останнє особливо гостро входить в дисонанс з економічними реаліями воєнного часу. До суто фінансово- економічного контексту проблеми додаються правовий та психологічний аспекти. Перший проявляється в зміні характеру державного регулювання процесу податкового прогнозування і планування, другий - в неоднозначній, але закономірній психологічній реакції бізнесу на податкові трансформації в умовах війни.

Ключові слова: оподаткування, податкове прогнозування, податкове планування, податкові надходження, податковий менеджмент, правовий режим воєнного часу.

Havrylenko Olena Yevheniyivna candidate of economic sciences, associate professor Department of Economics and Personnel Management, Central Ukrainian Institute of PJSC "Interregional Academy of Personnel Management",

Demeshko Yury Oleksandrovych associate professor of the Department of Law, Candidate of Historical Sciences, Central Ukrainian Institute of Private Joint- Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management", податкове прогнозування планування

Yaroshenko Sergij Volodymyrovych Candidate of Law, Associate Professor of the Department of Law, Central Ukrainian Institute Private Joint-Stock Company Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management",

Poiarkov Mykola Viktorovych Lecturer of the department of economics and personnel management, Central Ukrainian Institute of PJSC "Interregional Academy of Personnel Management",

PROBLEMS OF TAX FORECASTING AND PLANNING IN UKRAINE IN WARTIME: LEGAL AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS

Abstract

The article examines the problems of tax forecasting and planning as a comprehensive tax management tool aimed at mutually beneficial satisfaction

of the interests of the State and business. As a result of the study, the author establishes that tax forecasting and planning are special elements of the system of development and decision-making in the sphere of the State's life in the process of redistribution of gross domestic product and business entity (individual and/or legal entity, microenterprise and/or large company, etc.) to optimise tax expenditures, as well as a means of the State's fiscal policy, which is an important component of the tax mechanism. The current domestic legislation provides business entities with the opportunity to choose different taxation systems, as well as methods of forecasting and tax planning that are optimal in specific conditions. The specific tools for this choice are formalised and informal methods of tax forecasting and planning. At the same time, there is a clear connection between the concepts of "tax forecasting" and "tax planning", which are often used together as a single integral category - forecasting (its results) always serves as the basis for planning. Also, in conjunction with them, the author analyses the concept of "state tax planning", the main purpose of which is to determine the amount of tax liabilities for taxpayers in order to centralise funds in the national budget. At the same time, state tax forecasting and planning is focused on the highest possible level of tax mobilisation and is carried out taking into account the guidelines of budget policy in accordance with the general goals and objectives of the state's economic policy. The latter is particularly in sharp dissonance with the economic realities of wartime. The purely financial and economic context of the problem is compounded by legal and psychological aspects. The former is manifested in the change in the nature of state regulation of the process of tax forecasting and planning, and the latter in the ambiguous but natural psychological reaction of business to tax transformations in wartime.

Keywords: taxation, tax forecasting, tax planning, tax revenues, tax management, legal regime of wartime.

Постановка проблеми. Проблеми податкового прогнозування та планування носять стратегічне економічне значення у відносинах держава - бізнес, так як дотримання балансу інтересів держави, юридичних та фізичних осіб дозволяє одночасно забезпечити достатність податкових надходжень для фінансування суспільних потреб і зацікавленість підприємств щодо продовження та розширення їх господарської діяльності в правовому полі. При цьому, усвідомлення і застосування сучасних можливостей податкового прогнозування та планування особливо актуальні саме в діяльності суб'єктів підприємництва, оскільки практично всі господарські операції характери¬зуються податковими наслідками, врахування яких дозволить підвищити ефективність економічної діяльності та максимізувати прибуток підприємств.

Як відзначають фахівці, необхідність функціонування податкового прогнозування і планування (прогнозування та планування податкових надходжень) зумовлена діяльністю держави як суб'єкта ринкових відносин, необхідністю підтримки оптимальних міжбюджетних пропорцій, складністю міжгалузевих і регіональних зв'язків [1].

На наш погляд, податкове прогнозування і планування також слід розглядати як конкретно-прикладну форму реалізації напрямку податкової політики держави з дотримання балансу публічних та приватних інтересів при сплаті податків. В такому контексті можливість підприємців обрати оптимальну модель оподаткування шляхом використання правомірних засобів та інструментів виступає державною гарантією забезпечення приватного інтересу, що реалізується через податкове планування. Реалізація вказаної гарантії є надзвичайно важливим завданням, оскільки, з однієї сторони, забезпечує надходження необхідних фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій держави, а з іншої, сприяє економічному прогресу та процвітанню бізнесу.

Проблеми податкового прогнозування і планування набули особливої гостроти й актуальності з початком уведення в масштабах всієї країни правового режиму воєнного часу. Останній характеризується об'єктивним зменшенням вибору можливих варіантів здійснення фінансово-господарської діяльності та розміщення активів підприємства для досягнення найнижчого рівня податкових зобов'язань, а також звуженням законодавчо визначених податкових пільг, альтернативних податкових рішень, прогалин податкового законодавства та інших способів оптимізації податкових платежів [2]. З початку повномасштабної війни економіка України функціонує в умовах безпрецедентних безпекових викликів. За більш ніж два роки війни знищено або зазнали суттєвих руйнувань сотні виробництв та промислових комплексів, відновлення яких потребує значних інвестицій, зусиль та часу; значна частина суб'єктів господарювання призупинили свою роботу через безпосередню військову загрозу або через заблокований доступ до ринків збуту чи сировини; мігрували та стали внутрішніми переселенцями більше десяти мільйонів українців. На цьому фоні відбулася кардинальна зміна структури економіки в цілому та окремих її складових зокрема. У надзвичайно складних і динамічних умовах війни зміни в структурі економіки важко піддаються прогнозуванню, плануванню та контролю, що ускладнює досягнення оптимального балансу між забезпеченням стабільності економічної системи, підтримкою вітчизняного бізнесу, потребами громадян та необхідністю забезпечити фінансові ресурси для армії. За такої ситуації посилюється регуляторний правовий вплив держави на податкових агентів всередині країни, що закономірно призводить до підвищення психологічного напруження в бізнес- середовищі.

Отже, в умовах воєнного часу є аргументована потреба наукового розгляду проблем податкового прогнозування і планування не лише крізь призму суто економічного аналізу, а й в правовому та психологічному контексті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок в науково- теоретичне дослідження проблем податкового прогнозування і оподаткування зробили М. Базась, М. Галущак, О. Галущак, О. Дячун, С. Іванов, Г. Карімов, О. Круковська, Т. Кужда, Л. Лозовська, В. Пєтков, Я. Самусевич, В. Скорина, А. Соловйов, В. Старовойт, М. Шашина, З. Шершньова та інші науковці.

Окремі аспекти проблеми досліджувались О. Базілінською, В. Вишневським, С. Глівенко, С. Каламбет, Н. Костіною, А. Крисоватим, Д. Липницьким, Я. Литвиненко, Н. Писаренко, М. Соколовим, А. Соколовською, Л. Тарангул, О. Теліженко та рядом інших.

При цьому, у вітчизняній спеціальній літературі досі бракує праць, що висвітлюють вказану проблему додатково і в правовому та психологічному світлі.

Мета статті - комплексний аналіз економічного, правового та психологічного аспектів податкового прогнозування і планування в Україні у воєнний час.

Виклад основного матеріалу. Оподаткування істотно впливає на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та бізнес-клімат в країні в цілому, оскільки являє собою, по суті, вилучення з обороту підприємства (кампанії, фірми, підприємця) грошових коштів, що призводить до погіршення його фінансового стану через зниження маневреності капіталу та зменшення ліквідності активів [3].

Найпоширенішим і законним способом зниження податкового навантаження на суб'єкт господарювання є податкове прогнозування і планування, прикладними цілями якого є правильне нарахування та сплата податкових платежів, уникнення штрафів, своєчасне формування та подання податкової звітності і пошук шляхів зменшення податкового навантаження на підприємство.

Прогнозування і планування є взаємопов'язаними елементами цілісного процесу, спрямованого на передбачення майбутнього розвитку подій, а також розробку конкретних заходів щодо досягнення цільових значень ключових показників ефективності [2]. В контексті оподаткування ці поняття зазвичай використовуються в єдиній змістовній дефініції. При цьому, прогнозування є основою для реалізації процесу планування.

Згідно з прийнятим науковим тлумаченням, прогнозування являє собою цілеспрямований процес, що передбачає майбутнє відображення дійсності [4]; також, це науковий метод пізнання явищ і процесів, що досліджуються. Важливо усвідомлювати, що прогноз не лише визначає параметри розвитку з достатньою точністю, але й розкриває альтернативи, позитивні й негативні тенденції, суперечності, а також встановлює умови, за яких забезпечується вирішення поставлених завдань. Завданням методу прогнозування є форму¬вання об'єктивного, достовірного уявлення про процеси, що відбудуться в майбутньому за певних умов. Цінність бачення перспективи в тому, що воно дає можливість своєчасно виявити ризики і вжити заходів щодо уникнення їх негативних наслідків.

Податкове прогнозування, в свою чергу, - один із напрямів державного прогнозування, що ґрунтується на результатах наукових досліджень звітних та аналітичних даних, одержаних під час податкового процесу [5].

Податкове прогнозування являє собою оцінку податкового потенціалу і надходжень податків і зборів у бюджетну систему і ґрунтується на соціально- економічному прогнозуванні розвитку країни.

Податкове планування - це елемент податкового менеджменту, що формує підґрунтя для ухвалення оптимальних управлінських рішень у сфері оподаткування, під час реалізації якого потрібно не лише передбачити необхідний результат, а й визначити найефективніший спосіб його досягнення [5]. По суті, податкове планування являє собою стратегічний процес управління фінансами, спрямований на мінімізацію податкових витрат. Його головна мета - знайти легальні способи зменшити суму податків, які потрібно сплатити, відповідно до поточного законодавства. Це може бути корисним як для фізичних осіб, так і для бізнесів. Податкове планування допомагає оптимізувати фінансові ресурси, забезпечує більше грошей для інвестицій, заощадження та досягнення фінансових цілей. Конкретні способи планування формує система податкового управління, спираючись на певні уявлення про те, як функціонуватиме керований об'єкт у планованому періоді. Внаслідок останнього управління будь якими соціально-економічними процесами планування завжди супроводжується прогнозуванням, основою якого є узагальнення та аналіз наявної інформації з подальшим моделюванням можливих результатів розвитку подій.

Державне податкове планування є сукупністю форм і методів визначення економічно обґрунтованих (оптимальних) податкових параметрів і рішень відповідних державних органів управління, спрямованих на реалізацію функцій податків та забезпечення максимально можливого обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у межах заданих параметрів податкового потенціалу. Збір та обробка даних, на підставі яких здійснюється податкове планування, дозволяє судити про позитивні і негативні прояви оподаткування в поточному році, його вплив на темпи інвестування, структурних зрушеннях в галузях, співвідношенні доходів територій, підприємств і громадян. Воно складається з таких процесів як 1) державне податкове прогнозування; 2) оперативне (короткотривале), поточне (на один фінансовий рік) і стратегічне (довгострокове) державне податкове планування;

3) зведене державне податкове планування (розроблення концепції податкової політики); 4) податкове бюджетування (складання бюджетів держави); 5) раціональне використання отриманих додаткових податкових доходів на фінансування ефективних витрат.

У межах податкового прогнозування і планування відбуваються регулярне коригування рішень, перегляд заходів щодо досягнення намічених показників на основі безперервного контролю й моніторингу змін.

Метою державного податкового планування і прогнозування є забезпеченні реалізації всіх функцій податків, включаючи максимальний рівень сплати запланованих обсягів податкових надходжень за всіма їх видами, а також в оптимальному за обсягом, складом і структурою фінансовому забезпеченні витратних повноважень органів влади всіх рівнів у межах реалізації концепції державної економічної, фінансової, соціальної та податкової політики.

Основними завданнями податкового планування і прогнозування є:

1) формування правового поля та податкового законодавства; 2) побудова раціональної податкової системи з урахуванням соціально-економічної ситуації, що базується на оптимальних параметрах сукупного податкового тягаря і структури системи податків; 3) оптимізація об'єктів оподаткування та податкової бази; 4) розроблення раціональної системи податкових пільг; 5) розроблення бюджету на майбутній фінансовий рік і середньострокову перспективу. При цьому, завдання податкового планування відрізняються залежно від того, хто їх ставить - державні органи (загальнодержавне податкове планування, основним завданням якого є регламентація оподатку¬вання і контроль за сплатою податків, зборів і обов'язкових платежів) чи керівники підприємницьких структур (корпоративне податкове планування, основним завданням якого є сплата податків, зборів і обов'язкових платежів, а також їх оптимізація). Також, в залежності від організаційної структури суб'єкта підприємництва податкове планування може бути індивідуальним і корпоративним. Особливістю корпоративного податкового планування є можливість застосування гнучкої структури корпорації для перерозподілу прибутку між відповідними структурними одиницями, які входять до складу корпорації. Індивідуальне податкове планування реалізується суб'єктами підприємництва, які не мають корпоративної структури, і суб'єктами підприємництва, які здійснюють діяльність без утворення юридичної особи.

Об'єктом прогнозування та планування є обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, суб'єктами - держава в особі державних органів управління і платники податків.

Методи прогнозування і планування дозволяють визначити міру впливу окремих умов і чинників на формування тенденцій і закономірностей розвитку об'єкта та дати можливість відтворити його майбутній стан у вигляді прогнозу. Це конкретні прийоми і способи, які використовуються для обґрунтування планових показників, яких нараховують більше 200. Найпоширенішою класифікацією методів прогнозування і планування є їх розподіл на формалізовані (економічні, детерміністичні, екстраполяції (трендові методи), економетричні) і неформалізовані (інтуїтивні, спостережні та інші).

Здійснення податкового прогнозування і планування підпорядковано ряду базових принципів, на основі яких відбувається вибір конкретного методологічного і прикладного інструментарію даного процесу: 1) загально-

наукові принципи (необхідність, єдність, безперервність, точність, партисипа- тивність, реальність, інтеграція і диференціація, директивність); 2) загально¬економічні принципи (системність, комплектність, наукова обґрунтованість, об'єктивність); 3) спеціальні принципи (законність, повнота відображення показників плану, узгодження інтересів платників податків і держави).

Як аксіоматично відомо, всі війни є війнами економік, а тому держава має адаптувати податкове навантаження і податкові правила до воєнних умов, для сприяння виживанню бізнесу в цих надскладних умовах. Від початку широкомасштабної війни в Україні держава активно працює над пошуком оптимальних інструментів підтримки податкової системи в цілому та податкового прогнозування і планування зокрема. Для оптимізації та забезпечення безперервного функціонування податкового сектору були введені різні трансформації, що включають тактику різних політик та інструментів для реалізації чинної податкової стратегії [6].

В умовах дії правового режиму воєнного стану, що, як зазначає Н. Писаренко, характеризується практично непередбачуваністю, швидкопли¬нністю та дипресивністю функціонування національної економіки [7], процес податкового прогнозування і планування реалізується під впливом наступних ключових чинників та базових установок:

1) національна економічна система та бізнес-середовище мають продовжувати працювати, з метою чого держава має адаптувати податкове навантаження і податкові правила до вимог воєнного стану;

2) спрощення механізму податкової політики тягне за собою спрощення механізму адміністрування, що в умовах війни створює нові джерела для фінансування більш пріоритетних потреб;

3) оптимізація механізму державного податкового прогнозування і планування забезпечує підтримку бізнесу та його розвиток;

4) потреба у оперативності процедур процесу прогнозування і плану¬вання;

5) потреба в антикризових заходах, спрямованих на лібералізацію податкової системи і політики шляхом послаблення адміністративного навантаження на платників, дерегуляції бізнесу і послаблення податкового контролю, щоб допомогти бізнесу пережити шок.

Як слушно зазначив В. Греца, «податкова практика вимагає подальших трансформацій, проте вже спрямованих на відновлення ділової активності та зниження рівня безробіття» [5]. При цьому, кожна зміна повинна наближати державу до посткризової моделі оподаткування.

Як зазначають вітчизняні фахівці, податкове прогнозування і планування здійснюється за допомогою значної кількості методів і способів, серед яких важливе місце займають правові (наприклад, законодавче регулювання податкового статусу суб'єкту господарювання (податкове резиденство) або податкова юрисдикція) [8].

В умовах дії правового режиму воєнного часу питання юридичної регламентації процесу державного податкового прогнозування і планування набуло очевидного актуального характеру.

Так, в цьому світлі слід зазначити, що в Україні на законодавчому рівні недостатньо врегульовано питання документального підтвердження припинення статусу податкового резидента України (особливо при встановленні юридичного факту втрати громадянином статусу резидента України, що має здійснюватися за критеріями, які не пов'язані з оформленням ним виїзду на постійне місце проживання за кордон або при визначенні резидентського статусу особи за критерієм «центр життєвих інтересів», що не має визначення в національному та міжнародному праві, а також у судовій практиці). У зв'язку із зазначеним, існує необхідність законодавчого врегулювання порядку і підстав набуття та припинення резидентського статусу фізичною особою- платником податків, оскільки це питання має велике значення для правильного податкового планування, виконання податкового обов'язку щодо сплати податків з доходів, уникнення спорів між податковими органами та платниками податків щодо визначення резидентського статусу. При здійсненні податкового прогнозування і планування недостатньо визначитися тільки з місцем здійснення господарської діяльності чи з місцем проживання фізичної особи- платника податку, а й врахувати визначені законодавством критерії визначення резидентського статусу, що дозволить сформулювати оптимальну податкову юрисдикцію для такого платника та запобігти подвійному оподаткуванню його доходів.

Крім функціонального та територіального критерію, на здійснення податкового планування впливає вибір організаційно-правової форми самого платника податків або суб'єктів, які ним залучаються з метою оптимізації податкових схем. Вибір організаційно-правової форми господарювання повинен здійснюватися із врахуванням ділових, корпоративних інтересів платника податку та його учасників, а податковий аспект не повинен бути домінантним. Правильне визначення видів організаційно-правових форм дає можливість краще використовувати належний організаційно-правовий інструментарій при здійсненні податкового планування.

Також, організаційно-правова форма юридичної особи впливає на податкові обов'язки по сплаті податку на прибуток, адже в Україні не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації (бюджетні установи, громадські організації, релігійні організації, політичні партії, творчі спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи та деякі інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, передбаченим законом). Крім іншого, суттєвий вплив організаційно-правова форма платника податку може мати на право застосування податкових пільг. Так, звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю в разі дотримання визначених законом умов; пільги передбачені зі сплати ПДВ для благодійних та релігійних організацій, навчальних та медичних закладів, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо; для окремих форм юридичних осіб передбачені пільги щодо земельного податку (громадські об'єднання інвалідів, навчальні, санаторно-курортні заклади, спортивні організації).

Фактично, вибір організаційно-правової форми здійснення господар¬ської діяльності на процес податкового планування суттєво впливає на відмінності в порядку оподаткування юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, адже юридичні особи на загальній системі оподаткування є платниками податку на прибуток підприємств, у той час як підприємці на загальній системі оподаткування сплачують податок на доходи фізичних осіб.

Особливе значення для здійснення податкового прогнозування і планування має існуюча судова практика.

Одним із основних недоліків податкового законодавства України є колізійний характер його правових норм, що уможливлює їх неоднозначне тлумачення. Правові прогалини і колізії можуть використовуватися платниками податків на свою користь для зменшення податкових витрат. При цьому, наявність різноманітних недоліків податкового законодавства призво¬дить до виникнення правових суперечок між платниками податків і податковими органами.

Конфліктні ситуації з приводу застосування податкового законодавства платники податків та податкові органи як правило вирішують судовим шляхом. Фахівці зазначають, що оскарження рішень контролюючих органів у судовому порядку можна розглядати, по-перше, як спосіб узгодження податкового зобов'язання; по-друге, як спосіб вирішення податкового спору; по-третє, як гарантію захисту прав та свобод платників податків [8]. Як наслідок, підвищується роль судового прецеденту, який для платника в неоднозначних правових ситуаціях може стати певним орієнтиром у правозастосуванні. Вирішення податкових спорів є одним з ключових на шляху формування дієвого механізму податкового прогнозування і планування в Україні та важливою складовою процесу побудови стратегії податкового планування.

На думку О. Е. Коча, яку ми розділяємо, оподаткування - це не лише економічне, а й психологічне та соціологічне поняття [9]. В рамках наукового дискурсу вітчизняні науковці розглядають психологічний аспект в оподаткуванні в цілому та в податковому прогнозуванні і плануванні зокрема здебільшого як поведінкові аспекти [10, 11]. Їх вплив може спонукати платників податків до прийняття нераціональних рішень і порушень податкового законодавства, що знаходить вираження в ухиленні від оподаткування чи його уникненні.

Вивчення впливу поведінки на оподаткування демонструє, що в значній частині випадків наймані працівники неправильно сприймають податки, не бажаючи за їх рахунок втрачати частину заробітної плати, а підприємці- роботодавці інколи сприймають податки як таке, що заважає успішному розвитку бізнесу. При цьому, в якості лакмусового паперу зазначеного відношення виступало шість ключових індикаторів: сприйняття граничних податкових ставок, вплив складності оподаткування на податкове сприйняття, оподаткування та стимули для роботи, податкова значимість, податкова мораль і справедливість, грошова ілюзія.

Висновки

В системі податкового менеджменту та менеджменту підприємства особливе місце займає податкове прогнозування і планування, яке дає змогу розроблення та реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства, організації обігу грошових коштів та полягає у виборі найефективнішого варіанту сплати податків. Метою прогнозування і планування є збільшення доходів і прибутків підприємства за рахунок оптимізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження.

Метою процесу податкового прогнозування і планування є визначення оптимальної моделі оподаткування, яка сприяє досягненню загальних ділових цілей діяльності платника податку, у тому числі отримання ним прибутку. Крім цього, податкове планування повинно враховувати й психологічний фактор, спрямований на зростання доходів населення та дотримання принципу фіскальної достатності податків.

Ефективність податкового планування значно підвищується за умови правильної і цілеспрямованої організації, що передбачає формування колективу людей, які виконуватимуть цю роботу, розробку плану, цілей і завдань податкового планування, а також розробку і реалізацію схем мінімізації податкових платежів.

Література

1. Греца Я. В. Зміст, правові засоби та межі податкового планування зарубіжний досвід та українська практика : монографія. Ужгород : ТОВ «РІК-У», 2020. 420 с.

2. Самусевич Я. В., Височина А. В. Податкове планування та основи податкової оптимізації : навчальний посібник. Суми : Сумський державний університет, 2021. 344 с.

3. Лисенко А. М. Прогнозування, планування та моделювання в системі розробки рішень в аналізі, аудиті та оподаткуванні. Економіка і суспільство, 2023. №51. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-54 URL:file:///C:/Users/%D1%81%D1%81%D1% 81/Downloads/2504-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82% D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-2417-1-10-20230705.pdf (дата звернення: 14.03.2024).

4. Оліховський В. Я. Методи та інструменти податкового планування в системі менеджменту підприємства. Дис. ... канд. ек. наук. 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Львів: Національний університет "Львівська політехника", 2018. 270 с.

5. Зварич О. В. Податкові надходження: методологія прогнозування : монографія. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. 444 с.

6.

7. Греца В. Я. Модифікація податкової системи в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, Серія ПРАВО, 2023. Випуск 78: частина 2. С. 24-31. DOI: https://doi.Org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.3

8. Писаренко Н. В. Проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України у військовий час. Ринок праці: досягнення, виклики та перспективи у національному та європейському просторі : тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 18 травня 2023 р.). Академія праці, соціальних відносин і туризму, 2023. С. 162-165.

9. Тлучкевич Н., Оксана Н., Писаренко Т. Управлінський аспект податкового планування в умовах невизначеності. Економічний форум. 2023. 1(2). 66-71. DOI: https://doi.org/ 10.36910/6775-2308-8559-2023-2-10

10. Koc, O. E. (2019). Psychological effects of taxation on taxpayers: a field study on tax avoidance and tax evasion. Business and Economics Research Journal, 10(4). 1015-1027.

11. Федоров О. В., Дідюк І. Л., Подоляка А. М. Психологічні та економіко-правові складові методики навчання підприємництву. Наукові перспективи, 2022. №1(19). С. 468-477.

12. Писаренко Н. В., Калінін А.М., Бараник З.П., Буткевич О.В., Тітов В.В. Теоретичні аспекти психології управління та менеджменту бізнес-процесами на підприємстві. Ментальне здоров'я особистості та організації : колективна монографія. Академія праці, соціальних відносин і туризму / За заг. ред. : Г. А. Пріба, Л. Є. Бегези. Київ : ТОВ «Типографія АМГ», 2024. 518 с. DOI: http://dx.doi.org/10.13140/RG.2/2/29969.61284/1

References

1. Grecza, Ya. V. (2020). Zmist, pravovi zasoby ta mezhi podatkovogo planuvannya zarubizhnyj dosvid ta ukrayinska praktyka [Content, legal means and limits of tax planning: foreign experience and Ukrainian practice] : monografiya. Uzhgorod : TOV «RIK-U», 420 s.

2. Samusevych, Ya. V., Vysochyna, A. V. (2021). Podatkove planuvannya ta osnovy podatkovoyi optymizaciyi [Tax planning and basics of tax optimisation] : navchalnyj posibnyk. Sumy : Sumskyj derzhavnyj universytet, 344 s.

3. Lysenko, A. M. (2023). Prognozuvannya, planuvannya ta modelyuvannya v systemi rozrobky rishen v analizi, audyti ta opodatkuvanni [Forecasting, planning and modelling in the system of decision-making in analysis, audit and taxation]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 51. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-54 URL: file:///C:/Users/%D1% 81%D 1%81%D 1%81/Downloads/2504-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D 1%81%D 1 %82%20% D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-2417-1-10-20230705.pdf (date of application: 14.03.2024).

4. Olixovskyj, V. Ya. (2018). Metody ta instrumenty podatkovogo planuvannya v systemi menedzhmentu pidpryyemstva [Methods and tools of tax planning in the enterprise management system]. Dysertaciya kandydata ekonomichnyx nauk. 08.00.04 - Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy' (za vydamy ekonomichnoyi diyalnosti). Lviv: Nacionalnyj universytet "Lvivska politexnyka", 270 s.

5. Zvarych, O. V. (2013). Podatkovi nadxodzhennya: metodologiya prognozuvannya [Tax revenues: forecasting methodology] : monografiya. Kyiv : Kyyivskyj nacionalnyj torgovelno- ekonomichnyj universytet, 444 s.

6. Grecza, V. Ya. (2023). Modyfikaciya podatkovoyi systemy v umovax voyennogo stanu [Modification of the tax system under martial law]. Naukovyj visnyk Uzhgorodskogo Nacionalnogo Universytetu, SeriyaPRAVO - Scientific Bulletin of UzhhorodNational University, Series PRAVO, 78(2). 24-31.

7. Pysarenko, N. V. (2023). Problemy ta perspektyvy rozvytku finansovoyi systemy Ukrayiny u vijskovyj chas [Problems and prospects for the development of Ukraine's financial8. system in wartime]. Rynok praci: dosyagnennya, vyklyky ta perspektyvy u nacionalnomu ta yevropejskomu prostori : tezy dopovidej uchasnykiv Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferenciyi - Labour Market: Achievements, Challenges and Prospects in the National and European Space: abstracts of the International Scientific and Practical Conference (m. Kyiv, 18 travnya 2023 r.). Akademiya praci, socialny'x vidnosyn i turyzmu, S. 162-165.

9. Tluchkevych, N., Oksana, N., Pysarenko, T. (2023). Upravlinskyj aspekt podatkovogo planuvannya v umovax nevyznachenosti [Management aspect of tax planning in the face of uncertainty]. Ekonomichnyj forum - Economic Forum. 1(2). 66-71. DOI: https://doi.org/ 10.36910/6775-2308-8559-2023-2-10

10. Koc, O. E. (2019). Psychological effects of taxation on taxpayers: a field study on tax avoidance and tax evasion. Business and Economics Research Journal, 10(4). 1015-1027.

11. Fedorov, O. V., Didyuk, I. L., Podolyaka, A. M. (2022). Psyxologichni ta ekonomiko- pravovi skladovi metodyky navchannya pidpryyemnycztvu [Psychological, economic and legal components of the methodology for teaching entrepreneurship]. Naukoviperspektyvy - Scientific perspectives, 1(19). 468-477.

Размещено на Allbest.ru