Фінансове забезпечення розвитку малих підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансове забезпечення розвитку малих підприємств в Україні

Вступ

В умовах глобалізаційних процесів та міжнародної конкуренції одним із головних факторів економічного зростання країни є розвиток малого підприємництва. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи. Але для забезпечення такої мобільності малим підприємствам потрібно постійно здійснювати інвестиції у власний розвиток, а також ефективно використовувати фінансові ресурси. Однак через специфіку діяльності у малих підприємств часто виникають проблеми із залученням доступних джерел фінансування. Важливу роль у підтримці розвитку малого бізнесу відіграє створення оптимального фінансового забезпечення, адже недофінансування малих підприємств є одним з чинників, що не дає змоги побудувати стабільну та конкурентоздатну економіку в державі.

Виклад основного матеріалу

Мале підприємництво є одним з перспективних напрямів економічного розвитку України. Роль та значення малого підприємництва для розвитку економіки держави переоцінити неможливо: малі підприємства в значній мірі вирішують проблеми зайнятості населення; забезпечують формування конкурентного середовища; оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, підвищують гнучкість економіки країни; стимулюють розвиток економіки шляхом забезпечення приросту валового внутрішнього продукту. Не зважаючи на ряд прийнятих останнім часом вищими органами державної влади нормативних документів, розвиток малого підприємництва здійснюється нерівномірно і хаотично в несприятливому макро- і мікросередовищі, яке породжує численні перешкоди та проблеми, на які наштовхуються малі підприємства в процесі їх функціонування [1].

Починаючи з 2016 р., Україна вжила важливих заходів, спрямованих на покращення середовища для розвитку малих підприємств. У травні 2017р. Кабінет Міністрів затвердив першу в Україні Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2020 р.

Стратегія передбачає 6 стратегічних напрямків [2]:

створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього підприємництва;

розширення доступу малого і середнього підприємництва до фінансування;

спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва;

популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок;

сприяння експорту/інтернаціоналізації малого і середнього підприємництва;

підвищення конкурентоспроможності та

інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва.

Затвердження стратегії та плану заходів створило умови для збільшення донорської підтримки. У жовтні 2018 р., за фінансової підтримки ЄС та в рамках проекту ЄС Forbiz, було створено Офіс розвитку малого і середнього підприємництва - дорадчий орган при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Завдання Офісу - сприяти Міністерству в реалізації стратегії розвитку малого і середнього підприємництва, координувати заходи з реалізації політики у сфері малого і середнього підприємництва з органами державної влади, розвивати інфраструктуру підтримки малого і середнього підприємництва та забезпечувати діалог державного та приватного секторів. Наприкінці поточного циклу донорської підтримки буде проведено оцінку проекту, а уряд прийме рішення щодо майбутнього Офісу розвитку малого і середнього підприємництва. Один з подальших варіантів полягає у перетворенні Офісу у повноцінне Агентство з питань розвитку малого і середнього підприємництва, відповідальне за реалізацію та моніторинг політики розвитку підприємництва, при цьому за процес формування політики відповідатиме Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України [3].

Забезпечення підтримки малого і середнього підприємництва на даний час здійснюється переважно на регіональному рівні та значною мірою залежить від донорської підтримки (наприклад, ЄС, USAID, GIZ), у той час як Офіс розвитку малого і середнього підприємництва та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України займаються реалізацією регіональних пілотних проектів, спрямованих на інтеграцію регіональних ініціатив у національну стратегію. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України також запровадило механізм моніторингу політики у сфері малого і середнього підприємництва шляхом підготовки регулярних моніторингових звітів про процес реалізації Стратегії з розвитку малого і середнього підприємництва. Координація політики у сфері малого і середнього підприємництва здійснюється через регіональні координаційні ради та міжвідомчу раду, створену у квітні 2019 р. [3].

Проаналізуємо тенденції розвитку малих підприємств в Україні (табл.1).

Таблиця 1. Основні показники діяльності малих підприємств в Україні*

* Примітка: складено автором на основі [4,5].

Дані таблиці 1 свідчать про те, що за 2015-2019 роки мале підприємництво набуває істотного розвитку, кількість малих підприємств у 2019 р. порівняно з 2015 р. збільшилась на 34514 од., також спостерігається збільшення кількості зайнятих працівників на 170,2 тис. осіб та обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) на 902763,1 млн. грн. Протягом 2015-2017 років спостерігається скорочення суми загального збитку малих підприємств, якщо у 2015 році сума загального збитку малих підприємств становила 118194 млн. грн., то у 2017 році вона скоротилася і склала 20971,8 млн. грн. В 2019 р. малі підприємства отримали чистий прибуток в сумі 89449,4 млн. грн., що на 57580,8 млн. грн. більше ніж у 2018 р. Також збільшився рівень рентабельності в 2019 р. порівняно з 2018 р. на 4,3 %. Не зважаючи на покращення фінансових результатів діяльності малих підприємств протягом 2015-2019 років, в 2019 році 26,7% підприємств збиткові, що на 0,2% більше ніж у 2015 році.

Проблема збитковості малих підприємств є особливо важливою при дослідженні питання фінансового забезпечення їх розвитку. Адже саме за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань можливо здійснювати самофінансування діяльності та розвитку. Власне, збиткова діяльність малих підприємств стимулює необхідність пошуку інших джерел фінансування. Враховуючи, що рівень прибутковості малих підприємств відносно невисокий (лише 73,3% підприємств одержали прибуток у 2019 р.), можна стверджувати, що вирішальну роль у фінансовому забезпеченні розвитку відіграють залучені кошти.

Складовими фінансового забезпечення малих підприємств виступають власні (внутрішні) й позикові (зовнішні) джерела фінансування. Їхні обсяги і можливості залучення в малий бізнес залежать як від внутрішнього механізму регулювання процесу фінансування самих підприємницьких структур, так і від державної підтримки підприємництва.

Для будь-якого підприємства принципове значення має віддача у формі прибутку від використання як власних, так і позикових коштів. Підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал для власного розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак, більшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства [6].

Аналіз динаміки обсягів фінансових ресурсів малих підприємств показав, що протягом 2015-2019 рр. відбувся приріст фінансових ресурсів підприємств на 1117609,2 млн. грн., або на 52,3%. Відповідно, в структурі фінансових ресурсів у 2019 р., як і у 2015-2018 рр. найбільшу питому вагу займає позиковий капітал - 80,7%. Частка власного капіталу протягом 2015-2019 рр. збільшилася на 1,3% і склала 19,3% , що свідчить про залежність підприємств від позикового капіталу [4,5].

Величина власного капіталу малих підприємств у 2019 р. порівняно з 2015 р. збільшилася на 242266 млн. грн., а позикового - на 875343,2 млн. грн. Таким чином, приріст позикового капіталу є більшим, ніж власного, що свідчить про підвищення ступеня фінансової залежності підприємств від зовнішніх кредиторів. Протягом 2015-2019 рр. поточні зобов'язання малих підприємств мали тенденцію до збільшення. Так, в 2019 р. їх величина досягла 2169355,4 млн. грн., тобто зросла у порівнянні з 2015 р. на 835938,8 млн. грн. або на 62,7 %. Довгострокові зобов'язання малих підприємств в 2019 р. порівняно з 2015 р. зросли на 39404,4 млн. грн. або на 9,4 % і склали 457617,8 млн. грн. [4,5].

Отже, узагальнюючи світовий та вітчизняний досвід фінансування малого підприємництва, традиційно виділяють такі джерела залучення коштів ззовні: кредити комерційних банків; державне фінансування - у формі державної підтримки та грантів; інвестування; ресурси приватних осіб, ресурси міжнародних фондів та організацій.

В Україні за ініціативи Президента та Кабінету Міністрів України була запроваджена Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” з метою підтримки інвестиційних проектів мікро- та малих підприємств, що сприятиме створенню нових робочих місць, легалізації та розширенню діяльності малого бізнесу, імпортозаміщенню та поверненню трудових мігрантів. Впровадження Програми за дорученням Уряду України буде здійснювати Фонд розвитку підприємництва через банки-партнери, які володіють технологіями та активно кредитують цільову групу програми - мікро- та малі підприємства. малий кредит фінансовий

Кредитні гарантії надаються за кредитами мікро- та малих підприємств, які не володіють достатнім розміром майна для передачі його в забезпечення за кредитом або характеризуються підвищеними кредитними ризиками, наприклад, як новостворені підприємства. Завдяки кредитним гарантіям держава через Фонд розвитку підприємництва покриває частину кредитного ризику мікро- та малих підприємств, створюючи умови для залучення банківського кредиту.

Державна підтримка у вигляді Кредитних гарантій надається виключно у поєднанні з підтримкою у вигляді Компенсації процентів за кредитами мікро- та малих підприємств, які відповідають вимогам програми [7].

Велику роль у кредитуванні українського бізнесу відіграють міжнародні фінансові організації. Однак залучити фінансування від цих організацій досить складний і тривалий процес, в результаті якого можна отримати значні суми під відповідний проект за порівняно невисокі відсотки. Охарактеризуємо міжнародні організації, що працюють в Україні в цьому напрямку [8]:

Європейська програма підтримки малого та середнього бізнесу COSME. COSME - це програма підтримки, яка включає набір тематичних проектів і програм, що діють в період з 2014 по 2020 рік, із загальним бюджетом €2,3 млрд. Є 25 підпрограм, які класифікуються за трьома напрямками: нові виходи на зовнішні ринки, підвищення конкурентоспроможності та формування культури ведення бізнесу. У програмах COSME мають змогу брати участь представники малого та середнього бізнесу, громадські організації, агенції регіонального розвитку, бізнес асоціації, державні органи та навчальні заклади.

Програми від Європейського банку реконструкції та розвитку: від залучення експертів-консультантів до надання грантів. Європейський банк реконструкції та розвитку підтримує підприємців, в різних галузях промисловості, таких як: виробництво продуктів харчування та напоїв, оптова та роздрібна торгівля, будівництво і машинобудування. Гранти видають на діяльність, пов'язану з розвитком бізнесу, таких як: ІТ-консалтинг, маркетингові ініціативи, перехід на європейські стандарти звітності, вихід на зовнішні ринки. Головну увагу приділяють розвитку бізнесу в регіонах - 65 % проектів реалізовуються за межами Києва. ЄБРР виділяє гранти підприємствам зі штатом меншим ніж 250 осіб, період діяльності яких не перевищує 2 років.

Німецько-український фонд надає програми мікрокредитування та кредитування пріоритетних галузей. Мікрокредитування - це програма для фізичних осіб, мікропідприємств, малих і середніх підприємств. Фінансуються сфери виробництва, послуг, сільського господарства і торгівлі. Суми кредитів дорівнюють від €25 до €250 тис. терміном на 3-5 років.

Програма кредитування пріоритетних галузей - це фінансування та пільгові умови для сільського господарства, харчової промисловості, розвитку малих готелів, зеленого туризму, ресторанного бізнесу, легкої промисловості, проектів з енергоефективності та енергозбереження, а також проектів по збільшенню продуктивності праці та створення робочих місць у слаборозвинених і депресивних регіонах. Згідно з цією програмою видаються кредити від €100 тис. до €300 тис.

USAID кредитує аграріїв України через кредитні спілки. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) розробило проект кредитування українських аграріїв, програма якого розрахована на період з 2016 по 2020 рік. Але USAID відповідає лише за фінансування проекту, а його реалізацією займається Всесвітня рада кредитних спілок (WOCCU). За даними статистики Нац. ком. фін. послуг, цього року кількість членів кредитних спілок в Україні скоротилася на 13% -- до 674,1 тис. осіб. За кількістю учасників лідирують спілки Львівської області (110,7 тис. осіб), за розміром активів - союзи Києва та Київської області (576,7 млн. грн.).

Таким чином, до сучасних форм альтернативного фінансування, спрямованих на нарощення основного і оборотного капіталу, які можуть використовуватися у сфері малого підприємництва можна віднести наступні [9]:

peer-to-peer позики, тобто прямі залучення позикових коштів від фізичних та юридичних осіб через онлайн- платформи та без участі традиційного фінансового посередника;

балансові позики для бізнесу, здійснені шляхом кредитування через онлайн-платформи, за якого сума позики безпосередньо списується з балансу установи, яка здійснює управління платформою;

акціонерний краудфандинг, оснований на отриманні коштів від онлайн-інвесторів в обмін на прості акції підприємства, дивіденди або право участі в управлінні;

краудфандинг з нефінансовою винагородою, коли відбувається залучення коштів під інвестиційний або інший проект на умовах відсутності реального грошового потоку як оплати використання фінансових ресурсів учасників, із забезпеченням натомість надавачам коштів нефінансової винагороди чи опосередкованої вигоди в різноманітній формі (право першочергового отримання нового, інноваційного продукту, отримання товару зі знижкою у ціні чи з іншими вигодами);

краудфандинг на умовах участі у прибутку, який передбачає отримання коштів від інвесторів на умовах виплати їм частини прибутку від реалізації проекту у вигляді дивідендів, роялті тощо зі збереженням з боку отримувача коштів (ініціатора проекту) повного контролю над своїм проектом (власним бізнесом);

краудфандинг з відсутністю винагороди, який базується на залученні коштів на безоплатній і безповоротній основі, коли отримувачі (розпорядники) фінансових ресурсів не мають жодних зобов'язань перед фінансовими донорами;

фінансування дебіторської заборгованост і («онлайн- факторинг»), тобто продаж підприємством наявних рахунків- фактур через онлайн-платформи фізичним та юридичним особам;

- позики, опосередковані використанням боргових цінних паперів, коли здійснюється онлайн-продаж позабіржових незабезпечених боргових цінних паперів індивідуальним та інституційним інвесторам.

Висновки

Доступ до фінансування діяльності, який включає отримання інвестицій, грантів, кредитів та альтернативного фінансування - одна із фундаментальних складових ефективної роботи малого підприємництва. Незважаючи на те, що на даний момент для підтримки малого підприємництва в Україні існують державні програми пільгового кредитування (5-7-9%), програми пільгового кредитування міжнародних донорів, різноманітні кредитні продукти банків та небанківських фінансових установ, висока кредитна ставка все ще є ключовою проблемою у питанні доступу до фінансових ресурсів. Крім того, українські підприємці не знають, як залучити кошти на реалізацію власної ідеї або не мають необхідного забезпечення, достатньої прозорості фінансової звітності, тому не використовують всі можливі інструменти фінансування. Це свідчить про потребу зміни культури та навчання підприємців. Тому для подальшого розвитку малого підприємництва варто розвивати інші елементи, а саме доступність інформації щодо інструментів фінансування для всіх учасників ринку та їх інституційну готовність до отримання кредитів.

Список використаних джерел

Тимченко О. І. Проблеми фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва. Ефективна економіка. 2018. № 8. URL: http: //www.economy.nayka.com .ua/?op=1&z=6498

Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в

Україні на період до 2020 року : Розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 504-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504-2017-р#Text

ОЕСР та ін. (2020), Індекс політики МСП: Східні країни -

партнери 2020: Оцінка реалізації Закону про малий бізнес для Європи, Індекс політики щодо МСП, Європейський Союз, Брюссель / Видання OECD, Париж.

URL: https://doi.org/10.1787/8b45614b-en.

Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та

мікропідприємництва, 2018 рік. Статистичний збірник. Київ : Державна служба статистики України, 2019. URL: http://

www.ukrstat.gov.ua .

Діяльність підприємств. Державна служба статистики України: [сайт]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

Свистун Л. А. Підходи до фінансового забезпечення діяльності малих підприємств. Ефективна економіка. 2019. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7122

Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” : [сайт]. URL: https://5-7-9.gov.ua/#prog

Осадченко К. Ю., Короленко Н. В. Джерела фінансування

малого та середнього бізнесу : [сайт]. URL:

https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/176.pdf

Рубанов П. М. Альтернативне онлайн-фінансування для малого підприємництва: крос-країновий аналіз. Інтелект XXI. 2017 № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/int_XXI_2017_5_19

Размещено на Allbest.Ru/