Оподаткування цифрових послуг

Размещено на http://www.allbest.ru

Вінницький національний аграрний університет

Оподаткування цифрових послуг

Правдюк Марина Володимирівна кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування

Анотація

В статті досліджено світову практику впровадження податків на електронні послуги та стан їх впровадження в Україні. Інформаційні технологій сформували нову сучасну та мобільну економіку, це зумовило нові ризики, що визначили необхідність докорінного перегляду усталених підходів до оподаткування. Визначено, що міжнародна податкова система не враховує належним чином цифровізацію економіки. Чинні міжнародні стандарти оподаткування надають право оподаткування прибутку, отриманого від дистанційних поставок, країні проживання продавця. Цифровій економіці властива фундаментальна асиметрія національних інтересів, що розділяють країни-експортери та імпортери. Сучасність вимагає необхідність формування нових підходів до системи оподаткування, адже традиційні підходи, засновані на фізичній присутності компанії, в умовах цифровізації створюють можливості для ухиляння від сплати податків. Податкові системи країн, зокрема системи податків на продажі, не встигають адаптуватися до таких швидких змін, що призводить до втрат податкових надходжень у глобальних масштабах. Ця проблема стає реальною загрозою надходженням до бюджетів держав у зв'язку з можливістю ведення бізнесу без реєстрації та фактичної присутності в країні.

Визначено, що ефективність податкового адміністрування є індикатором стану податкової системи, її цілісності, стійкості, фіскальної та економічної ефективності. Від того, наскільки вона висока, залежить стабільність наповнення бюджетної системи країни податковими платежами, своєчасність виявлення та попередження вчинення податкових правопорушень, забезпечення комфортних умов платникам податків при виконанні ними конституційних обов'язків за сплаті податків.

Ключові слова: оподаткування, податкова цифровізація, цифровий податок, цифрова економіка. податкове адміністрування цифровий

Pravdiuk Maryna Volodymyrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of Accounting and Taxation, Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia,

TAXATION OF DIGITAL SERVICES

Abstract

The article examines the global practice of implementing taxes on electronic services and the state of their implementation in Ukraine. Information technologies have formed a new modern and mobile economy, this has led to new risks, which have determined the need for a radical revision of established approaches to taxation. It was determined that the international tax system does not properly take into account the digitalization of the economy. Current international taxation standards give the right to tax the profit received from remote deliveries to the seller's country of residence. The digital economy is characterized by a fundamental asymmetry of national interests between exporting and importing countries. Modernity requires the need to form new approaches to the taxation system, because traditional approaches based on the physical presence of the company create opportunities for tax evasion in conditions of digitalization. Countries' tax systems, particularly sales tax systems, do not have time to adapt to such rapid changes, resulting in lost tax revenues on a global scale. This problem becomes a real threat to revenues to state budgets due to the possibility of conducting business without registration and actual presence in the country. It was determined that the efficiency of tax administration is an indicator of the state of the tax system, its integrity, stability, fiscal and economic efficiency. The stability of filling the country's budget system with tax payments, the timeliness of detection and prevention of tax offenses, and the provision of comfortable conditions for taxpayers in fulfilling their constitutional obligations to pay taxes depend on how high it is.

Keywords: taxation, tax digitization, digital tax, digital economy.

Постановка проблеми. В світі склалася нова реальність, яка спонукає уряди всіх країн до проведення політики системної цифрової економіки за допомогою цифрової трансформації шляхом вдосконалення відповідних галузей національного законодавства, розробки та реалізації масштабних державних стратегій, проектів та програм, зокрема - повне переведення сфери публічного управління на цифрові технології [1, c. 209]. Зараз світова економіка перебуває в перманентному стані трансформації. Одним з основних чинників трансформації є цифровізація, яка зачіпає практично всі сфери економіки. Цифровізація - є однією з визначальних тенденцій розвитку людської цивілізації, яка формує більш інклюзивне суспільство та кращі механізми управління, розширює доступ до охорони здоров'я, освіти та банківської справи, підвищує якість та охоплення державних послуг, розширює спосіб співпраці людей, пандемія Covid-19 довела важливість та потрібність цифрових технологій для добробуту населення та розвитку економік [2]. Розуміючи все це значна частина бізнесу перейшла в режим онлайн та здійснює свою діяльність не обмежуючи себе територіально.

В епоху цифрової економіки потреби людини можуть задовольнятися значно краще і якісніше, ніж в економіці індустріального типу. Сучасні тенденції економічних трансформацій в Україні за умов становлення цифрової економіки супроводжуються формуванням відповідного інформаційного (цифрового) простору між учасниками суспільства постіндустріального типу - громадянами, бізнесом і владою. Важливою частиною такого простору й об'єктом цифровізації виступає податкова система країни, податкове регулювання соціогосподарських процесів [3].

Інтегрування сучасних цифрових технологій у економіку та суспільство створює нові виклики для існуючих податкових систем світу. Одне із ключових питань полягає у оподаткуванні цифрового бізнесу, діяльність, якого пов'язана із використанням нематеріальних активів. У свою чергу, цифровий бізнес може брати активну участь у економічному житті юрисдикції без будь-якої фізичної присутності, таким чином досягаючи так званого “масштабу без маси” та залежить напряму від ролі користувачів, які беруть безпосередню участь у формуванні вартості цифрового продукту [4].

Багато держав світу зазнають величезних втрат через активне використання схем щодо оптимізації податків, метою якого є перенесення доходів в ті місця, де вони підлягають більш сприятливим режимами оподаткування шляхом заниження оподатковуваної бази. Методи зниження податкового навантаження, що використовують транснаціональні корпорації, добре відомі вже протягом багатьох десятиліть. Вони включають в себе трансфертне ціноутворення, використання сприятливих податкових юрисдикцій, транзакції в країни з низьким рівнем оподаткування тощо. Цим діям значною мірою сприяв розвиток цифрової економіки та підвищення вартості нематеріальних активів, наприклад, брендів. Податкове регулювання виявляється застарілим у порівнянні із сучасними особливостями ведення бізнесу транснаціональних корпорацій [5].

Податкова юрисдикція сучасних держав поширюється не лише на власну територію і громадян. Як вказує Є.С. Маринчак, «на відміну від громадянства - політико-правового зв'язку фізичної особи з державою, в сучасному світі податкові правовідносини ґрунтуються на принципі резиденства - фінансово-правовому зв'язку фізичної особи з певною податковою юрисдикцією. В податковому законодавстві більшості держав світу переважає принцип резидентства з одночасним застосуванням принципу територіальності до заздалегідь визначених доходів (бази оподаткування), - це пов'язане з тим, що один з принципів повинен бути системоутворюючим, а інший - додатковим з метою усунення можливих конфліктів податкових юрисдикцій.

У зв'язку з цим, держави, в рамках міжнародних податкових угод про уникнення подвійного оподаткування, обмежують застосування принципу територіальності походження доходів до нерезидентів». необхідність

застосування такого підходу зумовлена тим, що у зв'язку із широким застосуванням електронної комерції виникають труднощі із визначенням території держави, з якої було отримано дохід. Водночас, визначення резидентського статусу особи не є проблематичним [6].

Експерти відзначають, що цифровізація, штучний інтелект і робототехніка будуть основними драйверами глобального економічного зростання до 2030 року. Крім того, вони прогнозують, що в 2025 році майже 1/4 світового ВВП припадатиме на цифрову економіку через цифрову економіку, економіки промисловості (зараз, за різними оцінками, становить від 4,5 до 15,5%). Тому не дивно, що з 2015 року питання цифрової економіки є в порядку денному щорічних самітів ЄС [7].

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується значною цифрові- зацією економіки внаслідок застосування результатів еволюції інформаційних технологій. Цифровізація призводить до руйнування дійсних податкових систем та актуалізує необхідність знаходження новітніх підходів до оподаткування цифрової економіки [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різнобічні аспекти оподаткування цифрових послуг жваво обговорюється багатьма українськими та іноземними економістами, що втілено у працях таких дослідників як: С. Веретюк, П. Друкер, С. Коляденко, І. Карчева, Б. Кінг, Р. Ліпсі, Л. Лямін, І. Малик, К. Скінер, А. Семенченко, Е. Тоффлер, В. Фіщук, К. Шваб., Дж. Велла, Дж. Оуенс, Д. Бредбері та ін.

Метою статті є дослідження оподаткування цифрових послуг в Україні.

Виклад основного матеріалу. Цифровий податок, тобто податок на цифрові послуги, був розроблений Європейською комісією у березні 2018 року. Менш ніж за три роки він прилучив принаймні 23 країни до законодавчої діяльності та збору, охоплюючи Європу, Азію, Океанію та Африку. Цей новий тип податку, ймовірно, охопить світ. Основною метою цифрового податку є вирішення проблеми оподаткування транскордонних цифрових послуг у світі [9].

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам пункт 14.1.56-5. електронні послуги - послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеома- теріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб- сторінках чи веб-порталах [10].

Всі країни світу обговорюють цифровий податок, який можна розуміти як податкову категорію або податковий захід. У зв'язку зі стрімким розвитком цифрової економіки всі вживають нові заходи податкової реформи. Усі країни світу досліджують цей феномен і доведеться йти в ногу з відповідними темпами [11].

За результатами співставлення законодавчих актів з оподаткування цифрових послуг зарубіжними країнами та Україною, встановлено, що положення законів майже ідентичні, розбіжності є лише у визначенні розміру загальної суми доходів цифрових компаній та деяких видів податкових пільг. Так, наприклад, іноземні компанії, що надають послуги із постачання електронних примірників інформації і надання доступу до зображень, текстів, відеоматеріалів, ігор, телепрограм, доступу до баз даних, а також до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів, надання хмарних послуг, постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, а також надання рекламних послуг у мережі Інтернет, будуть зобов'язані зареєструватися в Україні платниками податку на додану вартість за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума доходів перевищуватиме 1 млн грн на рік. Надання електронної послуги на території України буде фіксуватися за місцем знаходження провайдера, номером телефону, IP-адресою, платіжною адресою або банківськими реквізитами [12].

Закон стосується великих компаній, що не є резидентами України, не мають тут постійного представництва і водночас надають електронні послуги фізособам (тобто пересічним українцям) і ФОПам через інтернет. Тож умовний Netflix, на якому українці переглядають фільми, чи Facebook, рекламним кабінетом якого користується підприємець, підпадають під дію закону.

Згадані компанії, відповідно до нововведення, мали зареєструватися як платники ПДВ, якщо сума наданих ними послуг для українців за рік перевищує мільйон гривень. «Лабораторія цифрової безпеки» пояснює, що закон зобов'язав компанії сплачувати 20% ПДВ з:

постачання електронних примірників зображень та інформації, тобто електронних книг, підписок на журнали, фотостоків тощо (це стосується The Economist, Foreign Affairs, Pixabay тощо);

надання доступу до баз даних, включно з користуванням пошуковими системами та службами каталогів в інтернеті (наприклад, пошук у Google, сервіси на кшталт MyHeritage);

надання доступу до аудіовізуальних творів, ігор тощо (це стосується ігрових платформ та стримінгових сервісів на кшталт Steam, Netflix чи Spotify);

надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів. Тобто соцмережі (наприклад, Facebook, TikTok чи YouTube);

постачання послуг з дистанційного навчання в інтернеті, проведення та надання якого не потребує участі людини (йдеться про масові онлайн-курси на кшталт Coursera чи EdEx);

надання хмарної послуги, зокрема обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень. Йдеться про хмарні сервіси та хостинги (наприклад, Dropbox чи AWS);

постачання програмного забезпечення та оновлень до нього (наприклад, Microsoft чи Adobe);

* надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних застосунках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерної реклами на сайтах (наприклад, Google Ads, Facebook)[13].

За перше півріччя 2023 року «податок на Google» приніс майже 4 млрд грн. Найбільші суми за результатами декларування другого кварталу сплатили Google Ireland Limited, Google Commerce Limited, Apple Distribution International Limited, Valve Corporation, Ebay Marketplaces GMBH, Fenix International Limited. За дев'ять місяців року «податок на Google» приніс майже 6 млрд грн, це більше, ніж за весь минулий рік. Минулого року він становив 4,3 млрд грн. Загалом за час дії відповідної норми Податкового кодексу платниками ПДВ зареєструвалися 98 нерезидентів - надавачів цифрових послуг. До державного бюджету ними було сплачено еквівалент 10,2 млрд грн [14].

У цифровій економіці відсутнє єдине розуміння поняття «створення вартості» для цілей оподаткування, і, як результат, існує розрив між тим, де створюється вартість і де сплачуються податки. Наприклад, цифрова корпорація Facebook у 2017 р. хоча отримала 56% доходу та 66% прибутку за межами США, сплатила 92% податків у США і лише 8% в інших, переважно розвинутих,країнах [15, с. 95].

Особливістю цифрових компаній є те, що вони мають доступ до ринків і можливість отримувати прибуток без необхідності мати фіксоване місце розташування. Зростання цифрової економіки в останні десятиліття поєднувалося з політичними дискусіями про податки, які сплачують цифрові компанії, і де вони їх сплачують. Так званий «дохід без громадянства» , який отримують ці компанії, не сприяє державним бюджетним надходженням у країнах, де багатонаціональні компанії продають свої товари чи послуги [16].

Слід зазначити, що саме постачальники цифрових послуг - Facebook, Apple, Amazon, Netflix, Google і Microsoft - мають найвищий рівень ринкової капіталізації на світовому фінансовому ринку (4,5 трлн дол. США). Вони коштують понад 1000 компаній, зареєстрованих на Лондонській фондовій біржі. Проте жодна з шести не є прикладом відповідальної податкової поведінки. У той же час Amazon заплатив лише 3,4 мільярда доларів податку на прибуток за це десятиліття, тоді як Apple заплатила 93,8 мільярда доларів, а Microsoft заплатила 46,9 мільярда доларів. Це значне розходження, особливо тому, що дохід Amazon за цей період перевищив прибуток Microsoft майже на 80 мільярдів доларів США [17].

У частині сплати податку на прибуток компанії можуть використовувати різні схеми для його мінімізації чи уникнення, використовуючи трансфертне ціноутворення та схеми роботи контрольованих іноземних компаній. Є. Леонов акцентує увагу на тому, що для оптимізації податкових механізмів необхідним є дослідження можливих бізнес-моделей і ланцюгів створення вартості, а також диференціація методів оподаткування та фіскального навантаження в розрізі видів діяльності [18, с. 238].

Європейською Комісією в 2018 р. запропоновано дві ініціативи, спрямовані на регулювання оподаткування цифрового бізнесу в ЄС. Зокрема, перша ініціатива стосується змін правил оподаткування підприємств, щоб прибуток реєструвався та оподатковувався в тому місці, де бізнес має значну взаємодію з користувачами за допомогою цифрових каналів. Друга ініціатива Європейської Комісії має на меті введення проміжного податку доходів, згенерованих цифровою діяльністю, для отримання яких велику роль відіграють користувачі (наприклад, доходи від продажу рекламного Інтернет- простору, діяльності посередників між користувачами Інтернет-торгівлі тощо)

[19].

Досвід окремих країн у встановленні нового податку на «цифрові» доходи транснаціональних компаній показав, що збір коштів на своїй території може виявитися складною проблемою. У сучасному світі, де економіка та компанії стали глобальними, податки на їхні доходи мають бути теж наднаціональними, встановленими за міжнародними правилами. В цьому сенсі розробка пакету заходів ОЕСР Pillar 2 - це крок убік міжнародної податкової нейтральності, коли від оподаткування неможливо ухилитися [20].

Щоб вирішити ці проблеми, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) проводить переговори з понад 130 країнами щодо адаптації міжнародної податкової системи. Нинішня пропозиція вимагатиме від деяких найбільших транснаціональних компаній світу сплачувати частину податку на прибуток там, де знаходяться їхні споживачі. Ця пропозиція називається Pillar One.

ОЕСР зараз працює над міжнародним рішенням цифрового оподаткування. Деякі країни нещодавно взяли односторонні заходи щодо запровадження податку на цифрові послуги. Наприклад, Франція запровадила так званий «GAFA податок», названий на честь Google, Apple, Facebook і Amazon забезпечити, щоб глобальні інтернет-гіганти сплачували справедливу частку податків їхні величезні бізнес-операції в Європі; застосовується цей податок з 1 січня 2019 року і вже збільшив бюджет доходів федерального бюджету на 23 %. Франція є однією з останніх країн, яка застосовує податок на цифрові послуги, незважаючи на те, що США почали розслідування щодо дискримінаційного характеру податку [21].

На нашу думку ефективність надходжень до бюджету вже істотно збільшилась за рахунок так званого податку на гугл. Про те велика частина коштів не доходить до бюджетів усіх рівнів внаслідок тіньовизації економіки держави. Національна економічна стратегія на період до 2030 року у напрямі 2 «Верховенство права» Розділу ІІ. «Стратегічний курс економічної політики до 2030 року» передбачає адаптацію законодавства Європейського Союзу з питань протидії тінізації економіки з урахування розвитку інформаційних технологій, які застосовуються для фінансового моніторингу [22].

За думкою спеціалістів впровадження ефективного законодавства в поєднанні з організаційними заходами передбаченими Стратегією економічної безпеки України на період до 2025 року та Планом заходів з реалізації Стратегії боротьби з організованою злочинністю зменшать вплив тіньової економіки на податкову систему України [23, 24].

На думку фахівців ОЕСР, варто уникати ситуацій, коли прибутки, отримані в країнах із порівняно високими податковими ставками, оподатковуються в юрисдикціях із низькими податками. При цьому відсутність координації зусиль щодо зближення ставок оподаткування прибутку пов'язана із загрозою односторонніх дій, що здатні завдати шкоди всім країнам, незалежно від рівня їх економічного розвитку [25].

Європейський Союз вважає, що міжнародний цифровий податок є важливим. По-перше, це забезпечує цілісність і належне функціонування єдиного ринку. По-друге, це допомагає уникнути ерозії бази та сприяє фіскальній стійкості. По-третє, це вирівнює умови гри для ЄС. Четверте. Він ефективно пригнічує податкове планування, щоб уникнути ухилення від сплати податків відповідно до міжнародних податкових правил. Основні риси ЄС схема цифрового оподаткування: по-перше, уточнення сфери

оподаткування: підприємства з понад 100 000 користувачів у державах-членах, річний дохід понад 7 мільйонів євро в одній із держав-членів або підприємства з понад 3000 бізнес-контрактами на цифрові послуги, укладеними протягом податкового року, повинні мати ту саму податкову базу, що й традиційні підприємства та цифрові підприємства. По-друге, стягується тимчасовий податок деяка цифрова економічна діяльність для визначення цінності даних і цінності користувача в цифровій економіці для подальшого забезпечення раціональності податкової юрисдикції [26].

Висновки

На сьогоднішній день усі прогресивні підприємства широко користуються перевагами цифровізації, тому на нашу думку потреба у вирішенні недоліків і невирішених проблем у міжнародній системі оподаткування прибутку компаній стає все більш актуальною. У багатьох країнах компанії, які використовують тактику трансфертного ціноутворення, виводять прибутки за межі своєї досяжності, тоді як ті, хто не має жодних прав на оподаткування на основі постійного представництва, взагалі втрачають можливість оподатковувати ці компанії. Схема стягнення цифрового податку пов'язана з національним суверенітетом і податковими інтересами та безпосередньо впливає на розвиток глобальної цифрової економіки та справедливість оподаткування. На нашу думку впровадженння цифрового податку в Україні стало вагомим кроком, адже одразу бюджет країни отримав вагомі вливання. Щоб захистити податкові права та інтереси України та сприяти розвитку цифрової економіки, нам слід посилити зв'язок і співпрацю з різними міжнародними організаціями, посилити свій голос у міжнародних податкових справах і захистити податкові права та інтереси країни. Цифровий податок має важливий вплив на розвиток цифрової економіки, і Україна повинна брати активну участь і сприяти розробці міжнародних податкових законів і правил.

Література

Луцик А. І., Синютка Н. Г. Податковий інструментарій фіскальної політики в умовах діджиталізації фіскального простору. Світ фінансів. 2019. Вип. 1. С. 87-97. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ svitfin_2019_1_10

Маркевич К. Цифровізація: переваги та шляхи подолання викликів. Матеріали

міжнародної науково-практичної конференції «Цифрова трансформація бізнесу: виклики і можливості для партнерства» (9-10 веренся 2021 р., м. Мелітополь). URL:

https://razumkov.org.ua/statti/tsyfrovizatsiia- perevagy-ta-shliakhy-podolannia-vyklykiv

Бодров В. Податкове регулювання в умовах формування цифрової економіки в Україні Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування. 2018. Вип. 2 С.30-37

Finance Business Service Limited:URL https://fbs-tax.com/uk/mediacenter (дата звернення: 16.01.2024)

Максименко А. Досвід коипанії APPLE в системі оптимізації податків. Глобальні та національні економіки. 2015.7.С.48-53

Маринчак Є.С. «Фінансово-правовий зв'язок фізичної особи з державою» : монографія, 2019. 344 с.

Котіна, Г., Степура, М., Поливана, Ю. Оподаткування цифрових послуг як альтернативний інструмент фіскальної політики у глобальному світі. Підприємництво та інновації, 2020. (12), 188-194. https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.33

Войцеховська О., Вдовічен В. Правове регулювання оподаткування цифрових компаній у Великобританії. Держава тарегіони. Серія: Право, 2021 р., № 4 (74) С. 118-122 DOI https://doi.org/10.32840/1813-338X-2021.4.1

Бурашнікова, О. Міжнародний досвід цифровізації в податковій сфері. Humanities studies: Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhia : Publishing house “Helvetica”, 2023. 14 (91). P. 148-157.doi: https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-17

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам від 3 червня 2021 року № 1525-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1525-20#Text (дата звернення 16.01.2024)

Череп А., Воронкова В., Череп О. Цифрова трансформація суспільства як необхідна умова його інноваційного розвитку. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2022. № 2. С. 68-72.

Іванов С, Чекіна В., Разумова Г. Податки майбутнього: адміністрування в умовах цифровізації економіки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2022 (43) С.54-59 DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-43-9

Веб сайт Dou.UA: URL https://dou.ua/lenta/articles/tax-from-big-tech-companies/ (дата звернення 16.01.2024)

Веб сайт Журнал Forbes Ukraine URL https://forbes.ua/news (дата звернення 16.01.2024)

Digital economy report 2019. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/ der2019_en.pdf (дата звернення:16.01.2024)

Olbert, M and Spengel, C (2017) International Taxation in the Digital Economy: Challenge Accepted? World Tax Journal, 9 (1). ISSN 2352-9237. URL: https://www.ibfd.org/ shop/journal/international-taxation-digital-economy-challenge-accepted

Котіна, Г., Степура, М., Поливана, Ю. Оподаткування цифрових послуг як альтернативний інструмент фіскальної політики у глобальному світі. Підприємництво та інновації, 2020 (12), 188-194. https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.33

Кувалдіна О. Проблеми оподаткування податком на прибуток в умовах цифрової економіки та BEPS. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2020. Випуск 34 С.128-132 DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-34-21

European Commission. Fair Taxation of the Digital Economy. URL: https://ec.europa.eu/ taxation_customs/business/company-tax/fair-taxation-digital-economy_en (дата звернення: 16.01.2024)

Іванов С, Чекіна В., Разумова Г. Податки майбутнього: адміністрування в умовах цифровізації економіки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство.2022 (43) С.54-59 DOI: https://doi .org/10.32782/2413-9971/2022-43-9

Digital Tax Around The World: What To Know About New Tax Rules. Available at: https://quaderno.io/blog/digital-taxes-around-world-know-new-tax-rules/ (accessed 3 January 2024)

Prots, I., Petkov, S., Khmyz, M., Koziar, R., Hudyma, V., Yavnyy, O., & Chorniy, B. Впровадження цифрових технологій у податкову сферу: зарубіжний досвід та перспективи для України у боротьбі з тіньовою економікою. 2023 Traektoria Nauki, 9(10), 5029-5037. doi:http://dx.doi.org/10.22178/pos.97-22

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року» : Указ Президента України № 347/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text

План заходів з реалізації Стратегії боротьби з організованою злочинністю : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 верес.2022 р. № 850-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/850-2022-%D1%80#Text

Addressing the Tax Challenges of the Digitalisation of the Economy - Policy Note: OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project. 2019. URL: http://www.oecd.org/tax/ beps/policy-note-beps-inclusive-framework-addressing-tax-challenges-digitalisation.pdf.

Shiwen, Fu ,, Jianguo, Y, Zhiqiang, C. Research on the development of global digital tax and countermeasures of Chinese digital tax. SHS Web of Conferences.2022 145, 01007 AEME2022 https://doi.org/10.1051/shsconf/202214501007

References

Lutsyk, A., Syniutka, N. (2019) Podatkovyi instrumentarii fiskalnoi polityky v umovakh didzhytalizatsii fiskalnoho prostoru.[ Tax tools of fiscal policy in the conditions of digitalization of the fiscal space] Svit finansiv-The world of finance. Vyp. 1. S. 87-97. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svitfin_2019_1_10[in Ukrainian]

Markevych, K. (2021) Tsyfrovizatsiia: perevahy ta shliakhy podolannia vyklykiv.[ Digitization: benefits and ways to overcome challenges] Мaterialy Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii «Tsyfrova transformatsiia biznesu: vyklyky i mozhlyvosti dlia partnerstva» (9-10 verensia 2021 r., m. Melitopol)-Materials of the International Scientific and Practical Conference "Digital Transformation of Business: Challenges and Opportunities for Partnership" (September 9-10, 2021, Melitopol). URL: https://razumkov.org.ua/statti/tsyfrovizatsiia- perevagy-ta-shliakhy-podolannia-vyklykiv[in Ukrainian]

Bodrov, V. (2018) Podatkove rehuliuvannia v umovakh formuvannia tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini.[ Tax regulation in the conditions of the formation of the digital economy in Ukraine.] Ekonomichnyi visnyk. Seriia: finansy, oblik, opodatkuvannia- Economic Bulletin. Series: finance, accounting, taxation Vyp. 2. S. 30-37. [in Ukrainian]

Finance Business Service Limited:URL https://fbs-tax.com/uk/mediacenter[in Ukrainian] (2024, January, 16)

Maksymenko, A.(2015) Dosvid kompanii APPLE v systemi optymizatsii podatkiv [Experience of the APPLE company in the tax optimization system.]. Hlobalni ta natsionalni ekonomiky- Global and national economies. 7.S.48-53[in Ukrainian]

Marynchak, Ye.(2019) «Finansovo-pravovyi zviazok fizychnoi osoby z derzhavoiu»[ Financial and legal relationship of an individual with the state.] : monohrafiia- monograph, 344 s. [in Ukrainian]

Kotina, H., Stepura, M.,Polyvana, Yu. (2020). Opodatkuvannia tsyfrovykh posluh yak alternatyvnyi instrument fiskalnoi polityky u hlobalnomu sviti.[ Taxation of digital services as an alternative tool of fiscal policy in the global world.,] Pidpryiemnytstvo ta innovatsii- Entrepreneurship and innovation, (12), 188-194. https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.33 [in Ukrainian]

Voitsekhovska, O., Vdovichen, V. (2021) Pravove rehuliuvannia opodatkuvannia tsyfrovykh kompanii u Velykobrytanii.[ Legal regulation of taxation of digital companies in the UK.] Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo- State and regions. Series: Law № 4 (74) S. 118-122 DOI https://doi.org/10.32840/1813-338X-2021A1 [in Ukrainian]

Burashnikova, O. (2023) Mizhnarodnyi dosvid tsyfrovizatsii v podatkovii sferi. [International experience of digitization in the tax field.] Humanities studies: Collection of Scientific Papers, 14 (91). P. 148-157.doi: https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-17 [in Ukrainian]

Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo skasuvannia opodatkuvannia dokhodiv, otrymanykh nerezydentamy u vyhliadi vyplaty za vyrobnytstvo ta/abo rozpovsiudzhennia reklamy, ta udoskonalennia poriadku opodatkuvannia podatkom na dodanu vartist operatsii z postachannia nerezydentamy elektronnykh posluh fizychnym osobam vid 3 chervnia 2021 roku № 1525-IX [Law of Ukraine On Amendments to the Tax Code of Ukraine regarding the abolition of taxation of income received by non-residents in the form of payment for the production and/or distribution of advertising, and improvement of the procedure for taxation with value added tax on transactions involving the supply of electronic services to individuals by non-residents dated June 3, 2021 №. 1525 - IX] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1525-20#Text [in Ukrainian] (2024, January, 16)

Cherep, A., Voronkova, V., Cherep, O.(2022) Tsyfrova transformatsiia suspilstva yak neobkhidna umova yoho innovatsiinoho rozvytku.[ Digital transformation of society as a necessary condition for its innovative development.] Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti- Theory and practice of intellectual property. № 2. S. 68-72. [in Ukrainian]

Ivanov, S, Chekina, V., Razumova, H. (2022) Podatky maibutnoho: administruvannia v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky.[ Taxes of the future: administration in the conditions of digitalization of the economy.] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo- Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: International economic relations and the world economy. (43) S.54-59 DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-43-9 [in Ukrainian]

Veb sait Dou.UA [Dou.UA website] URL: https://dou.ua/lenta/articles/tax-from-big- tech-companies/ [in Ukrainian] (2024, January, 16)

Veb sait Zhurnal Forbes Ukraine [Forbes Ukraine magazine website] URL https://forbes.ua/news [in Ukrainian] (2024, January, 16)

Digital economy report 2019. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/ der2019_en.pdf [in English]. (2024, January, 16)

Olbert, M, Spengel, C (2017) International Taxation in the Digital Economy: Challenge Accepted? World Tax Journal, 9 (1). ISSN 2352-9237. URL: https://www.ibfd.org/ shop/j ournal/international-taxation-digital-economy-challenge-accepted [in English].

Kotina, H., Stepura, M., Polyvana, Yu. (2020). Opodatkuvannia tsyfrovykh posluh yak alternatyvnyi instrument fiskalnoi polityky u hlobalnomu sviti.[ Taxation of digital services as an alternative tool of fiscal policy in the global world.] Pidpryiemnytstvo ta innovatsii- Entrepreneurship and innovation, (12), 188-194. https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.33 [in Ukrainian]

Kuvaldina, O. (2020) Problemy opodatkuvannia podatkom na prybutok v umovakh tsyfrovoi ekonomiky ta BEPS.[ Problems of income tax taxation in the digital economy and BEPS.] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo- Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: International economic relations and the world economy. 34 S.128-132 DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-34-21[in Ukrainian] (2024, January, 16)

European Commission. Fair Taxation of the Digital Economy. URL: https://ec.europa.eu/ taxation_customs/business/company-tax/fair-taxation-digital-economy_en [in English].

Ivanov, S, Chekina, V., Razumova, H. (2022) Podatky maibutnoho: administruvannia v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky.[ Taxes of the future: administration in the conditions of digitalization of the economy] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo- Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: International economic relations and the world economy. (43) S.54-59 DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-43-9[in Ukrainian]

Digital Tax Around The World: What To Know About New Tax Rules. Available at: https://quaderno.io/blog/digital-taxes-around-world-know-new-tax-rules/ (accessed 3 January 2024) [in English].

Prots, I., Petkov, S., Khmyz, M., Koziar, R., Hudyma, V., Yavnyy, O., & Chorniy, B. (2023). Vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii u podatkovu sferu: zarubizhnyi dosvid ta perspektyvy dlia Ukrainy u borotbi z tinovoiu ekonomikoiu. [Implementation of digital technologies in the tax sphere: foreign experience and prospects for Ukraine in the fight against the shadow economy.] TraektoriaNauki- Path of Science, 9(10), 5029-5037. doi: http://dx.doi.org/ 10.22178/pos.97-22 [in Ukrainian]

Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 11 serpnia 2021 roku “Pro Stratehiiu ekonomichnoi bezpeky Ukrainy na period do 2025 roku” [On the Decision of the National Security and Defence Council of Ukraine of 11 August 2021 "On the Economic Security Strategy of Ukraine until 2025"] (Ukraine), 11.08.2021, No 347/2021. Retrieved September 1, 2023, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text [in Ukrainian]

Pro zatverdzhennia planu zakhodiv z realizatsii Stratehii borotby z orhanizovanoiu zlochynnistiu [On approval of the action plan for the implementation of the Strategy for Combating Organised Crime] (Ukraine), 27.09.2022, № 850-p. Retrieved September 1, 2023, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/850-2022-%D1%80#Text [in Ukrainian]

Addressing the Tax Challenges of the Digitalisation of the Economy - Policy Note: OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project. 2019. URL: http://www.oecd.org/tax/ beps/policy-note-beps-inclusive-framework-addressing-tax-challenges-digitalisation.pdf. [in English].

Shiwen, Fu , Jianguo, Y, Zhiqiang, C.(2022) Research on the development of global digital tax and countermeasures of Chinese digital tax. SHS Web of Conferences 145, 01007 (2022) AEME2022 https://doi.org/10.1051/shsconf/202214501007 [in English].

Размещено на Allbest.ru