Контроль за здійсненням M&A угод

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-наукового інституту права

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Контроль за здійсненням M&A угод

Новікова Євгенія Олександрівна аспірантка 1 року навчання

м. Київ

Анотація

В умовах соціально-політичних та економічних потрясінь у всьому світі та Україні зокрема актуальним видається аналіз правового регулювання іноземних інвестицій (в тому числі, M&A угод) як одного з джерел підтримання стійкості національних економік.

Створення найбільш привабливого інвестиційного клімату вбачається основним завданням українського законодавця, на реалізацію якого спрямовано більшість зусиль. Водночас залучення іноземних інвестицій до стратегічно важливих сфер економіки становить ризики публічним інтересам і навіть загрози національній безпеці. Європейський союз, напроти, вживає заходи посилення контролю за здійсненням іноземних інвестицій з країн, що не є членами ЄС. У січні 2024 року було оприлюднено ряд ініціатив, серед яких - пропозиція встановлення обов'язку держав-членів закріпити в національних законодавствах процедури скринінгу іноземних інвестицій.

Метою статті є дослідження досвіду ЄС з впровадження, особливостей функціонування та напрямків вдосконалення процедури перевірки іноземних інвестицій в умовах політичної та економічної невизначеності для його врахування та запровадження найкращих практик в Україні. Проаналізовано нормативну основу перевірки іноземних інвестицій в ЄС - Регламент (ЄС) 2019/452, який окреслює основні вимоги до проведення такої процедури країнами-членами, не встановлюючи при цьому обов'язку її запровадження. Запропоновані зміни містять протилежний підхід. Окрім цього, передбачається здійснення перевірки критично важливих угод до їх закриття; можливість здійснення ex-post перевірки; встановлення переліку галузей, угоди в яких обов'язково підлягатимуть перевірці; розширення видів інвестицій, що підлягатимуть перевірці, тощо.

Досліджено досвід Італії з впровадження процедури скринінгу іноземних інвестицій та її змін як реакції на соціальні потрясіння. Підкреслено негативні аспекти розширення так званих «золотих повноважень» («golden power») та проілюстровано заходи, вжиті для їх усунення.

Виснувається про необхідність створення нормативної основи, що б забезпечувала одночасне створення найбільш сприятливого режиму іноземних інвестицій та реалізацію контрольних заходів у вигляді проведення перевірок іноземних інвестицій в стратегічні галузі економіки.

Ключові слова: угоди M&A (злиття і поглинання), інвестиції, інвестиційна діяльність, державне регулювання, скринінг іноземних інвестицій

Abstract

Control over m&a transactions

Novikova Yevheniia Oleksandrivna 1st year postgraduate student at the Educational and Scientific Institute of Law of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

In the context of socio-political and economic turmoil around the world and in Ukraine in particular, it is important to analyze the legal regulation of foreign investment (including M&A transactions) as one of the sources of maintaining the sustainability of national economies. The creation of the most attractive investment climate is seen as the main task of the Ukrainian legislator, and most efforts are directed at its realization. At the same time, attracting foreign investment in strategically important sectors of the economy poses risks to the public interest and even threats to national security. The European Union, on the other hand, is taking measures to strengthen control over foreign investment from non-EU countries. In January 2024, a number of initiatives were unveiled, including a proposal to oblige member states to establish foreign investment screening procedures in their national legislation.

The purpose of the article is to study the EU experience in implementing, functioning and areas for improving the procedure for screening of foreign investments in the context of political and economic uncertainty in order to implement best practices in Ukraine. The author analyzes the regulatory framework for the foreign investments screening in the EU - Regulation (EU) 2019/452, which outlines the basic requirements for such procedure by Member States, without establishing the obligation to implement it. The proposed amendments take the opposite approach. In addition, they propose: the review of critical transactions prior to their closing; the possibility of ex-post review; the establishment of a list of industries in which transactions will be subject to review; the expansion of the types of investments subject to review, etc.

The experience of Italy in implementing the foreign investment screening procedure and its changes as a response to social upheavals are researched. The author emphasizes the negative aspects of the expansion of the so-called "golden power" and illustrates the measures taken to eliminate them.

Considering the developments of the Ukrainian legislator and scientific positions, the author concludes that it is necessary to create a regulatory framework that would ensure simultaneous creation of the most favorable regime for foreign investment and implementation of control measures in the form of foreign investment screening in the strategic sectors of the economy.

Keywords: M&A transactions, investment, investment activity, state regulation, foreign investment screening

Вступ

Постановка проблеми. Україна вже 2 роки потерпає від руйнівних наслідків війни. Варто погодитись зі справедливістю тверджень про те, що представники українського бізнесу змогли в доволі короткі терміни адаптуватись до нових умов та ризиків. Водночас, це ж не можна сказати про іноземні компанії, що провадили свою діяльність на території України. У своєму економічному дослідженні з інвестиційної привабливості України А. А. Славкова та Д. Р. Колісник зазначають, що через повномасштабну війну різниця між 2021 і 2022 роками у чистих надходженнях до України становить -$5,5 млрд, хоча між 2022 і 2023 роками показники й набули позитивних значень, а саме +$1,316 млрд [1].

Неможливо не звернути увагу на зниження показників M&A активності в період воєнного стану. Після рекордного за кількістю закритих угод 2021 року (за даними InVenture здійснено 120 угод) спостерігається падіння показників до 54 у 2022 році.

Проте, у 2023 році український ринок M&A продемонстрував помітне зростання, досягнувши $1,4 млрд та 87 угод [2]. Згідно з дослідженнями KPMG вартість угод перевищила значення 2020 року. Також спостерігається помітне зростання середньої вартості угод. Станом на 2022 рік цей показник складав 26 млн доларів, водночас 2023 рік продемонстрував рівень 44.6 млн доларів [3].

Критична ситуація, спричинена воєнним станом, визначила подальші дії національного законодавця. Основним завданням для України стало покращення інвестиційного клімату, що врешті-решт схилило б інвестора до вкладання коштів у вітчизняний бізнес. Розуміючи нагальність поставленого питання, держава здійснила ряд суттєвих кроків у напрямку вдосконалення правового регулювання та створення нових механізмів, що мають стати запорукою притоку інвестицій, а відтак - сприяти активізації М&A.

У 2022 році була презентована інвестиційна ініціатива Уряду [4] - Advantage Ukraine, де представлено більше 500 проєктів та можливостей по 10 галузям господарства: оборонно-промисловому комплексу, металургії та металообробці, енергетиці, агропромисловому комплексу, промисловому виробництву, логістиці та ін.

З наведеного переліку вбачається, що акцент зроблено на ключові, такі що на сьогоднішній день становлять основну цінність, галузі господарства [5]. Не викликає сумнівів, що залучення додаткових коштів в умовах воєнного стану та повоєнної України в галузі, завдяки яким забезпечується життєдіяльність суспільства, сприятиме швидкій та успішній відбудові країни. Водночас залучення іноземних інвестицій в умовах воєнного стану у стратегічно важливі галузі економіки позаяк пов'язане із певними ризиками та, у своєму крайньому вияві, навіть загрозами національній безпеці.

У той же час, Європейський Союз (далі - ЄС), перебуваючи в набагато менш нестабільній обстановці, вживає заходів, спрямованих на зміцнення економічної безпеки в умовах зростаючої геополітичної напруженості та глибоких технологічних трансформацій - 24 січня 2024 року Європейська Комісія опублікувала пакет з п'яти відповідних ініціатив [6]. Головною є пропозиція щодо реформування існуючої системи перевірки іноземних інвестицій в ЄС, яка наразі функціонує на основі Регламенту (ЄС) 2019/452. З огляду на викладене, вбачається необхідним створення в Україні дієвої збалансованої системи залучення іноземних інвестицій, підтримки підприємницьких ініціатив, сприяння їх розвитку, при одночасній наявності процедури, що забезпечувала б захист наявної економічної системи, а також стала б надійним запобіжником від завдання шкоди національним інтересам та національній безпеці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань правового регулювання інвестицій, в тому числі укладення M&A угод, присвячені роботи Л. М. Дорошенко, Т. О. Ольхової, Я. Менів, В. В. Поєдинок, Т. І. Швидкої, Н. В. Щербакової та інших науковців. Проте, з огляду на виняткові соціально-економічні та політичні умови, що склались в Україні та світі протягом останніх років внаслідок агресії росії, а також зміни в правовому регулюванні зарубіжних країн, вказане питання потребує детального дослідження.

Метою даної статті є дослідження досвіду ЄС з впровадження, особливостей функціонування та напрямків вдосконалення процедури перевірки іноземних інвестицій в умовах політичної та економічної невизначеності для його врахування та запровадження найкращих практик в Україні.

Виклад основного матеріалу

Розкриття поставленого питання варто почати зі звернення до позиції В. К. Мамутова, відповідно до якої посилення ролі державного регулювання економіки, що втілено в зміцненні публічних засад правового регулювання господарської діяльності, є глобальною тенденцією, пов'язаною зі світовими фінансовими кризами [7]. Логічного розвитку наведена теза набула у висновку Т. О. Ольхової, яка справедливо стверджує, що державне регулювання саме інвестиційної діяльності посідає в цьому контексті визначальне місце, оскільки світова фінансова криза є, передусім, кризою ринків капіталів [8, с.158].

Економісти зазначають, що, незважаючи на невтішні прогнози, у 2022 та 2023 роках вдалося уникнути найгіршого сценарію, а «рекордну інфляцію вдалося приборкати не жертвуючи економічним зростанням». Натомість, у 2024 році світ продовжуватиме штормити. Тінь рецесій в США та ЄС досі 2025 нависає над світовим фінансовим ринком. Інфляція хоч і припинила зростати, проте все ще залишається вищою за ті показники, що очікували в центробанках світу [9]. Видається, що зважені, обґрунтовані та пропорційні заходи державного регулювання мають стати одним зі стовпів, на яких триматимуться національні економіки.

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект (ч.1 ст.1), а інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (ст. 2) [10]. скринінг контроль іноземний інвестиція україна

Попри широке розповсюдження в юридичних та бізнес колах, поняття злиття і поглинання (M&A) не дістало свого законодавчого визначення. Тому, в рамках цієї наукової розвідки послуговуватимемось загальноприйнятим теоретичним визначенням, відповідно до якого «злиття і поглинання (M&A) - це сукупність процесів об'єднання бізнесу (капіталу), в результаті яких відбувається передача корпоративного контролю, включаючи купівлю та обмін активів, інтеграція двох або більше господарюючих суб'єктів в одну економічну групу. Термін використовується для позначення правочинів, в результаті яких:

- власник контрольного пакету акцій акціонерного товариства відчужує на погоджених умовах належний йому контрольний пакет іншій особі або

- відбувається купівля ініціатором поглинання у міноритарних акціонерів акціонерного товариства належних їм акцій з метою концентрації ініціатором поглинання контролю над товариством, або

- відбувається об'єднання активів кількох компаній з метою створення нової компанії (злиття) або приєднання активів однієї групи компаній до ініціатора поглинання (поглинання)» [11; с. 86].

Отже, злиття та поглинання (M&A) фактично являють собою способи укрупнення бізнесу і з точки зору українського законодавства охоплюють реорганізаційні процедури у формах злиття та приєднання, а також інші способи встановлення корпоративного контролю, що опосередковуються, зокрема, договорами про відчуження часток у статутному (складеному) капіталі, відчуження акцій, відчуження активів та ін. Як вказує Л. М. Дорошенко, злиття та поглинання є багатокомпонентними процесами, успішність реалізації яких може залежати від різних факторів [12; с. 184]. Звідси, здійснення M&A угод є невід'ємною частиною інвестиційної діяльності, а з огляду на усталено високі вартісні показники такої активності, становлять її основну частину.

Статистичні дані свідчать про активізацію злиттів та поглинань - серед всіх угод вирізняється придбання Lifecell компанією NJJ Capital за $500 млн в кінці 2023 року [3]. В той же час, інвестиційна ініціатива Advantage Ukraine на початок 2023 року вже працювала з понад 130 проєктами вартістю $67 млрд, загалом же до неї звернулися майже 1500 компаній, які шукають інвестиції та можливості торговельної співпраці [13]. Така явно позитивна динаміка має одну визначальну рису - більшість проєктів стосуються життєво важливих галузей економіки - про це свідчить наведений вище перелік галузей в межах Advantage Ukraine, а також поглинання Lifecell як одного з найбільших операторів зв'язку в Україні.

На противагу Україні, європейський законодавець обрав більш помірковану позицію і протягом останніх декількох років покроково впроваджує заходи з перевірки іноземних інвестицій. На сьогоднішній день система перевірки іноземних інвестицій в ЄС функціонує на основі Регламенту (ЄС) 2019/452 (далі - Регламент).

Регламент не створює єдиного механізму перевірки на рівні Союзу. Він встановлює рамки для перевірки державами-членами прямих іноземних інвестицій в ЄС з міркувань безпеки або громадського порядку, механізми співпраці між державами-членами, а також між державами-членами та Комісією [14]. Водночас, закріплена вимога для держав-членів повідомляти Комісію про впроваджені механізми перевірки та їх зміни; подавати щорічні звіти із зазначенням переліку інвестицій, які пройшли або проходять перевірку, рішень про заборону інвестицій або висунення до них певних умов, секторів, походження, вартості інвестицій та інших відомостей.

Для цілей Регламенту "пряма іноземна інвестиція" означає інвестицію будь-якого виду, здійснену іноземним інвестором з метою встановлення або підтримання тривалих і прямих зв'язків між ним та підприємцем або підприємством, яким надається капітал, з метою здійснення економічної діяльності в державі-члені, включаючи інвестиції, які забезпечують ефективну участь в управлінні або контролі над компанією, що здійснює економічну діяльність. Іноземний інвестор - фізична особа третьої країни або підприємство третьої країни, що має намір здійснити або здійснила / здійснило пряму іноземну інвестицію [14].

Факторами, які визначають наявність впливу інвестицій на безпеку чи громадський порядок, серед іншого, є сфера діяльності - чи здійснені інвестиції в критичну інфраструктуру; критично важливі технології, в тому числі штучний інтелект, біотехнології та нанотехнології; постачання критично важливих ресурсів (сировини, енергетичних ресурсів та ін.); пов'язані з наявністю доступу до конфіденційної інформації; вплив інвестицій на свободу та плюралізм ЗМІ (ст. 4). Також береться до уваги особа іноземного інвестора, а саме: чи контролюється він урядом третьої країни; чи вже здійснював діяльність, що мала вплив на безпеку та громадський порядок; чи існує ризик його залученості до незаконної чи кримінальної діяльності [14]. Запропоновані зміни передбачають запровадження зобов'язання держав-членів ЄС імплементувати режим перевірки іноземних інвестицій до свого національного законодавства [15]. Цьому передував період занепокоєності європейських країн щодо ряду інвестиційних проєктів. Зокрема, у вересні 2023 року відбулось два розслідування з перевірки іноземних інвестицій, які стосувалися придбання акцій компаній, що володіють стратегічними активами. Міністерство промисловості, торгівлі та туризму Іспанії ретельно перевірило придбання саудівською компанією пакету акцій іспанського телекомунікаційного оператора Telefonica. Розмір інвестицій становив 2,5 мільярди доларів. У результаті угоди «Saudi Telecom Company» мала б отримати 9,9% акцій компанії. Уряд Іспанії висловився щодо потенційних ризиків національній безпеці та кіберзахисту [16] і за результатами розгляду питання оголосив про придбання пакету акцій Telefonica в розмірі до 10 % для створення противаги іноземному інвестору [17]. У другому випадку уряд Німеччини заборонив придбання додаткових акцій німецького супутникового оператора KLEO Connect китайською компанією, яка вже володіла його контрольним пакетом акцій [16].

Зміни, зокрема, передбачають перевірку критично важливих угод до їх закриття; можливість здійснення ex-post перевірки угод, для яких відсутня вимога про повідомлення; зобов'язання держав-членів забезпечити можливість судового оскарження рішень в процедурі перевірки; встановлення переліку галузей, угоди в яких обов'язково підлягатимуть перевірці; розширення видів інвестицій, що підлягатимуть перевірці (включено непрямі інвестицій) та ін. Остання зміна є важливою, оскільки Європейський Суд Справедливості у справі C-106/22 Xella (2023) роз'яснив, що непрямі інвестиції через підприємства ЄС, навіть якщо вони перебувають під іноземним контролем, як правило, не підпадають під дію чинного Регламенту (ЄС) 2019/45, якщо тільки вони не є "штучними домовленостями", спрямованими на обхід відповідного механізму перевірки. При цьому, законодавство багатьох держав-членів вже дозволяє перевіряти такі інвестиції [15].

Одним з найяскравіших прикладів впровадження скринінгу іноземних інвестицій є Італія. Держава, що повною мірою відчула негативний вплив пандемії, впровадила доволі жорстку процедуру повідомлення про здійснення злиттів та поглинань як реакцію на соціальні виклики. Поряд з перевіркою порогових значень оборотів компанії, що є частиною контролю, закріпленою конкурентним законодавством, Італія впровадила так звані «золоті повноваження» («golden powers»), що втілюються в можливості обмежити здійснення M&A угод у стратегічних сферах економіки. «Золоті повноваження» передбачають впровадження специфічних умов або пряме блокування інвестицій у компанії та активи, що мають стратегічне значення. Варто наголосити, що такі повноваження були введені ще у 2012 році Законом 21/2012, проте саме в період пандемії - «стресу» для всього світу і значної мірою для Італії - набули набагато ширшого змісту з метою недопущення зловживань кризовою ситуацією іноземними інвесторами шляхом придбання стратегічних активів.

У 2022 році уряд Італії розширив перелік стратегічних галузей, включивши до них не лише оборонну, а й енергетичну сферу та комунікаційної інфраструктури, в тому числі високі технології та 5G. Передбачалось, що застосування таких заходів триватиме до 31 грудня 2022 року. Однак, вторгнення Росії в Україну спровокувало безстрокове встановлення таких «золотих повноважень» з 1 січня 2023 року [18].

Процедура, яка передбачена Законом 21/2012 зі змінами, починається з обов'язкового попереднього повідомлення Президії Ради Міністрів про угоди, які відповідають встановленим умовам для перевірки. Зовнішня форма угоди не має значення, в цілях такої перевірки застосовується принцип превалювання сутності над формою. Після повідомлення проводиться попереднє розслідування, а також, за певних умов, поглиблене розслідування. Уряд має право ставити запитання, отримувати документи, інформацію та будь-які інші докази як від сторін, так і від третіх осіб. Прийняте за результатами перевірки рішення є адміністративним актом, який може бути оскаржений в судовому порядку. При цьому, закриття угоди до прийняття рішення за результатами перевірки є забороненим [19].

Законодавство наділяє італійський уряд компетенцію встановлювати певні умови або застосовувати вето щодо операцій, які можуть становити загрозу основним суспільним інтересам. Ця обставина, а також розширення переліку «стратегічних» галузей, угоди в яких підлягають скринінгу, створили суттєві складнощі для інвесторів при прогнозуванні наслідків дії таких нормативних положень для кожної конкретної M&A угоди. Прикметно, що в Італії так і не встановлено ні законодавчих положень, ні положень м'якого права, які б допомогли компаніям точно оцінити стратегічну значущість їх діяльності, а судова практика з цього питання є доволі обмеженою. Закономірним стало й експонентне зростання кількості повідомлень про M&A угоди (часто зроблених виключно з міркувань безпеки). У період з 2019 по 2021 рік кількість таких повідомлень зросла більш ніж у шість разів і становила 496 [20].

На усунення окреслених ускладнень був прийнятий Указ №133 від 1 серпня 2022 року («DPCM 133/2022»), яким запроваджено процедуру попереднього повідомлення, що набрала чинності з 24 вересня 2022 року. Відповідно до нових правил компанія може звернутись до Президії Ради міністрів Італії із запитом оцінити, чи підлягає запланована угода перевірці, надавши при цьому всі наявні документи та інформацію, які вимагаються для подання остаточного повідомлення [21]. Впровадження таких змін стало виявом гнучкості італійського законодавця та підкреслило прагнення досягти балансу між задоволенням інтересів інвестора та ефективним захистом публічних інтересів.

З часу прийняття Регламенту український законодавець висунув декілька ініціатив запровадження скринінгу іноземних інвестицій. Зокрема, у 2019 році на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розміщено законопроект «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України», а 2021 року у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону «Про здійснення іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України», який 07.09.2021 було знято з розгляду. Як вказано у пояснювальній записці до останнього законопроекту, міжнародний досвід щодо запровадження механізму перевірки прямих іноземних інвестицій свідчить, що перевірка та моніторинг таких інвестицій здійснюється з метою уникнення концентрації іноземного капіталу у визначених секторах економіки з огляду на національні інтереси та безпеку. В Україні відсутня система оцінки іноземних інвестицій на національну безпеку [22]. Проектом передбачалось закріплення переліку видів діяльності, які мають стратегічне значення, до яких планувалось віднести виконання робіт щодо впливу на гідрометеорологічні процеси і явища; діяльність, пов'язану з використанням збудників інфекційних хвороб; види діяльності у сфері використання ядерної енергії; у сфері поводження з радіоактивними відходами; надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації; діяльність у сфері розробки та виробництва озброєння і військової техніки; космічну діяльність; геологічне вивчення надр; діяльність у сфері транспортної інфраструктури та інші. Визначалось, що здійснення іноземних інвестицій у підприємства у стратегічних сферах можливе лише за умови погодження визначених правочинів щодо них Міжвідомчою комісією з питань оцінки впливу іноземних інвестицій, до отримання якого іноземні інвестори зобов'язані утримуватися від будь-яких дій щодо таких інвестицій [22]. Треба зазначити, що зміст вказаного законопроекту зазнав критики Головного науково- експертного управління, фахівці якого у своєму висновку наголосили на недоліках понятійного апарату, необхідності розширення переліку видів діяльності, що мають стратегічне значення для національної безпеки; відсутності чітких критеріїв та підстав для підтвердження того, що іноземні інвестиції підлягають оцінці їх впливу, тощо [22].

Варто зауважити, що пропозиції впровадити додаткове регулювання певних видів інвестицій з метою забезпечення національної безпеки лунали і в наукових колах. Я. Менів, з чиєю думкою погодилась і Т. Швидка, зазначає, що «стає очевидною необхідність створити господарсько-правовий механізм державного контролю за переходом корпоративних прав на активи великих підприємств. Це питання національної економічної безпеки, яке має бути вирішено на законодавчому рівні» [23; с. 66].

Висновки

Отже, досвід правового регулювання залучення іноземних інвестицій ЄС продемонстрував, що створення найбільш сприятливого режиму іноземних інвестицій та реалізація контрольних заходів у вигляді проведення перевірок іноземних інвестицій в стратегічні галузі економіки не є взаємовиключними. Більше того, в у мовах соціально-економічних та політичних потрясінь така система перевірки має стати надійним запобіжником від загроз національній безпеки. Обмеження, що покладаються на інвестора, не мають бути занадто обтяжливими, демонструючи при цьому свою найвищу ефективність. З урахуванням викладеного, видається як ніколи на часі переосмислення, доопрацювання, обговорення, прийняття законодавчих ініціатив та запровадження перевірок іноземних інвестицій з урахуванням європейського досвіду їх проведення.

Література

1. Славкова А., Колісник Д. Інвестиційна привабливість України: реалії в умовах війни та перспективи повоєнної відбудови. Економіка та суспільство. 2023. № 56. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-138 (дата звернення: 23.02.2024).

2. Ринок M&A у 2023 та потенційні тренди 2024 - аналіз України та світу. AIN : веб-сайт. URL: http://surl.li/qvums (дата звернення: 23.02.2024).

3. Вартість угод M&A в Україні у 2023 році перевищила довоєнний рівень - дослідження KPMG. Forbes : веб-сайт. URL: https://forbes.ua/news/vartist-ugod-mampa-v- ukraini-u-2023-rotsi-perevishchila-dovoenniy-riven-doslidzhennya-kpmg-04032024-19639 (дата звернення: 04.03.2024).

4. На відкритті торгів Нью-Иоркської фондової біржі Україна презентувала платформу залучення іноземних інвестицій Advantage Ukraine. Міністерство економіки України : вебсайт. URL: http://surl.li/qvumn (дата звернення: 23.02.2024).

5. Advantage Ukraine : веб-сайт. URL: https://advantageukraine.com/ua/ (дата звернення: 23.02.2024).

6. Revision of the foreign direct investment (FDI) screening regulation. Legislative Train Schedule. European Parliament : веб-сайт. URL: http://surl.li/qvunk (дата звернення: 23.02.2024).

7. Мамутов В. К. Загальні проблеми науки господарського права на стику ХХ та ХХІ століть. Право України. 2010. № 8. С. 4-12.

8. Ольхова Т. О. Особливості державного регулювання іноземного інвестування в Україні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. №1 (15). URL: https://elar.naiau.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/15f9faa6-7452-469a-8dca-b533053d0b47/content (дата звернення: 04.03.2024).

9. Нічого особистого, лише цифри. Що буде із світовою економікою у 2024-му? Економічна правда : веб-сайт. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/26/708110/ (дата звернення: 04.03.2024).

10. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 № 1560-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1560-12 (дата звернення: 04.03.2024).

11. Кологойда О. В., Гарагонич О. В., Дорошенко Л. М. Корпоративне право Європейського Союзу : підручник. Київ : Видавництво Ліра-К. 2023. 392 с.

12. Дорошенко Л. М. Юридичний консалтинг у сфері M&A. Часопис Київського університету права. 2023/2. С.183-186. URL: https://chasprava.com.ua/index.php/journal/ article/view/885/824 (дата звернення: 04.03.2024).

13. Платформа Advantage Ukraine працює з понад 130 проєктами вартістю $67 мільярдів. Укрінформ : веб-сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3749907-platforma-advantage- ukraine-pracue-z-ponad-130-proektami-vartistu-67-milardiv.html (дата звернення: 04.03.2024).

14. Regulation (EU) 2019/452 of the European Parliament and of the Council of 19 March 2019 establishing a framework for the screening of foreign direct investments into the Union. URL: http://data.europa.eu/eli/reg/2019/452/oj (дата звернення: 24.02.2024).

16. Anahita Thoms, Alexander Ehrle, Kimberley Fischer. European Union: The Commission proposes overhaul of EU foreign investment review screening mechanism. Lexology : веб-сайт. URL: http://surl.li/qvunz (дата звернення: 23.02.2024).

17. FDI enforcement trends in Europe: September 2023. Baker McKenzie : веб-сайт. URL: http://surl.li/qvuok (дата звернення: 23.02.2024).

18. Telefonica's shares rise after Spanish government unveils plan to buy stake. Reuters : веб-сайт. URL: http://surl.li/qvuou (дата звернення: 23.02.2024).

19. Law Decree 21 March 2022 № 21 concerning urgent measures to counter the economic and humanitarian effects of the Ukrainian crisis. URL: https://www.fao.org/faolex/results/details/ en/c/LEX-FAOC209775/ (дата звернення: 03.03.2024).

20. Exercise of golden powers by the Italian Government in the “cyber sensors” case against the 2023 geopolitical background. Lexology : web-site. URL: https://www.lexology.com/ library/detail.aspx?g=d74bc70d-50b5-4e5c-9a75-c5bdfffc70f8 (дата звернення: 03.03.2024).

21. Francesca Torricelli, Martino Basilisco, The Italian `Golden Powers' Legislation: Significant Amendments, Procedural Novelties Follow Implementation of `Ukraine Decree'. GreenbergTraurig : web-site. URL: https://www.gtlaw.com/en/insights/2022/9/the-italian-golden- powers-legislation-significant-amendments-procedural-novelties-ukraine-decree (дата звернення: 03.03.2024).

22. Luciano Di Via. Recent amendments to the Italian Golden Power regime: the pre- notification procedure. CLIFFORD CHANCE : web-site. URL: http://surl.li/gakii (дата звернення: 03.03.2024).

23. Проект Закону про здійснення іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України. Верховна Рада України : офіційний веб-портал. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70997 (дата звернення: 03.03.2024).

24. Т. Швидка. Регулювання та контроль за злиттями й поглинаннями суб'єктів господарювання. Підприємництво, господарство і право. 2021. №2 URL: http://pgp- journal.kiev.ua/archive/2021/2/12.pdf (дата звернення: 23.02.2024).

References

1. Slavkova A., Kolisnyk D. (2023) Investytsiina pryvablyvist Ukrainy: realii v umovakh viiny ta perspektyvy povoiennoi vidbudovy [Investment attractiveness of Ukraine: realities in the context of war and prospects for post-war reconstruction]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 56. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-138 [in Ukrainian].

2. Rynok M&A u 2023 ta potentsiini trendy 2024 - analiz Ukrainy ta svitu [M&A market in 2023 and potential trends in 2024 - analysis of Ukraine and the world]. AIN. Retrieved from http://surl.li/qvums [in Ukrainian].

3. Vartist uhod M&A v Ukraini u 2023 rotsi perevyshchyla dovoiennyi riven - doslidzhennia KPMG [The value of M&A transactions in Ukraine in 2023 exceeded the pre-war level - KPMG research]. Forbes. Retrieved from https://forbes.ua/news/vartist-ugod-mampa-v-ukraini-u-2023- rotsi-perevishchila-dovoenniy-riven-doslidzhennya-kpmg-04032024-19639 [in Ukrainian].

4. Na vidkrytti torhiv Niu-Yorkskoi fondovoi birzhi Ukraina prezentuvala platformu zaluchennia inozemnykh investytsii Advantage Ukraine [At the opening of trading on the New York Stock Exchange, Ukraine presented a platform for attracting foreign investment Advantage Ukraine]. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy - Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from http://surl.li/qvumn [in Ukrainian].

5. Sait «Advantage Ukraine» [Site «Advantage Ukraine»]. https://advantageukraine.com/ua/ Retrieved from https://advantageukraine.com/ua/ [in Ukrainian].

7. Revision of the foreign direct investment (FDI) screening regulation. (2024, January). Legislative Train Schedule. European Parliament. (URL) http://surl.li/qvunk.

8. Mamutov V. K. (2010) Zahalni problemy nauky hospodarskoho prava na styku ХХ ta ХХІ stolit [General Problems of the Science of Commercial Law at the Junction of the XX and XXI Centuries.] Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 8, 4-12 [in Ukrainian].

9. Olkhova T. O. (2018) Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia inozemnoho investuvannia v Ukraini [Peculiarities of State Regulation of Foreign Investment in Ukraine]. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 1 (15). Retrieved from https://elar.naiau.kiev.ua/server/api/core/ bitstreams/15f9faa6-7452-469a-8dca-b533053d0b47/content [in Ukrainian].

10. Nichoho osobystoho, lyshe tsyfry. Shcho bude iz svitovoiu ekonomikoiu u 2024-mu? [Nothing personal, just figures. What will happen to the global economy in 2024?]. Ekonomichna Pravda - Economic truth, 2023. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/ 2023/12/26/708110/ [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy «Pro investytsiinu diialnist» [Law of Ukraine «On Investment Activity»]. (n.d.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/1560-12?lang=uk#Text Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/1560-12?lang=uk#Text [in Ukrainian].

12. Kolohoida O. V., Harahonych O. V., Doroshenko L. M. (2023) Korporatyvne pravo Yevropeiskoho Soiuzu : pidruchnyk [Corporate law of the European Union]. Kyiv : Vydavnytstvo Lira-K. 392 [in Ukrainian].

13. Doroshenko L. M. Yurydychnyi konsaltynh u sferi M&A [Legal consulting in M&A sector]. Chasopys Kyivskoho universytetuprava - Chasopys of Kyiv University of Law, 2023/2, 183-186. Retrieved from https://chasprava.com.ua/index.php/journal/article/view/885/824 [in Ukrainian].

14. Platforma Advantage Ukraine pratsiuie z ponad 130 proiektamy vartistiu $67 miliardiv [Advantage Ukraine platform works with more than 130 projects worth $67 billion]. Ukrinform, 2023. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3749907-platforma-advantage- ukraine-pracue-z-ponad-130-proektami-vartistu-67-milardiv.html [in Ukrainian].

15. Regulation (EU) 2019/452 of the European Parliament and of the Council of 19 March 2019 establishing a framework for the screening of foreign direct investments into the Union. (URL) http://data.europa.eu/eli/reg/2019/452/oj

16. Anahita Thoms, Alexander Ehrle, Kimberley Fischer (2024, February 21). European Union: The Commission proposes overhaul of EU foreign investment review screening mechanism. Lexology. (URL) http://surl.li/qvunz

17. FDI enforcement trends in Europe: September 2023 (2023). Baker McKenzie. (URL) http://surl.li/qvuok

18. Telefonica's shares rise after Spanish government unveils plan to buy stake (2023). Reuters. (URL) http://surl.li/qvuou

19. Law Decree 21 March 2022 № 21 concerning urgent measures to counter the economic and humanitarian effects of the Ukrainian crisis. (URL) https://www.fao.org/faolex/results/ details/en/c/LEX-FAOC209775/

20. Exercise of golden powers by the Italian Government in the “cyber sensors” case against the 2023 geopolitical background (2023). Lexology. (URL) https://www.lexology.com/ library/detail.aspx?g=d74bc70d-50b5-4e5c-9a75-c5bdfffc70f8

21. Francesca Torricelli, Martino Basilisco (2022). The Italian `Golden Powers' Legislation: Significant Amendments, Procedural Novelties Follow Implementation of `Ukraine Decree'. GreenbergTraurig. (URL) https://www.gtlaw.com/en/insights/2022/9/the-italian-golden- powers-legislation-significant-amendments-procedural-novelties-ukraine-decree

22. Luciano Di Via. Recent amendments to the Italian Golden Power regime: the prenotification procedure. CLIFFORD CHANCE. (URL) http://surl.li/gakii

24. Proekt Zakonu pro zdiisnennia inozemnykh investytsii u subiekty hospodariuvannia, shcho maiut stratehichne znachennia dlia natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Draft Law on Foreign Investment in Business Entities of Strategic Importance for the National Security of Ukraine]. Verkhovna Rada Ukrainy (n.d.) Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511=70997 [in Ukrainian].

25. T. Shvydka. Rehuliuvannia ta kontrol za zlyttiamy y pohlynanniamy subiektiv hospodariuvannia [Regulation and control of merger and takeover of undertakings]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i parvo - Entrepreneurship, Economy and Law, 2021, 2. Retrieved from http://pgp- journal.kiev.ua/archive/2021/2/12.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru