Створення інноваційно-інтегрованих структур як напрям оптимізації оподаткування малих агровиробників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський національний технічний університет

СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР ЯК НАПРЯМ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛИХ АГРОВИРОБНИКІВ

Ватульов Валентин Андрійович аспірант

м. Кропивницький

Анотація

Стаття присвячена питанням сучасного стану оподаткування малих агровиробників та розробці напрямів його оптимізації шляхом створення інноваційно-інтегрованих структур. Зазначено, що агропромисловий комплекс є одним із найскладніших і найвимогливіших секторів через величезну кількість і неоднорідність зацікавлених сторін, що приймають участь у процесі виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і специфіку самого аграрного виробництва.

Акцентовано увагу на тому, що функціонування будь-якого суб'єкта господарювання протягом усього його життєвого циклу пов'язано із сплатою податків. Зазначено, що суб'єкти господарювання завжди прагнули і прагнуть мінімізувати (оптимізувати) розмір цих відрахувань. В умовах цифровізації відбувається трансформація процесів нарахування і сплати податків. При цьому малі агровиробники стикаються з проблемою обмеженості людських, фінансових та інших ресурсів. Проблема ускладняється тим, що питанням оподаткування малого агробізнесу не приділяється належна увагу, що спричиняє певні проблеми щодо їх реалізації. малий агровиробник оподаткування система

Доведено, що серед аграрних підприємств в Україні переважають малі агровиробники, які потребують підтримки. Найбільшою складовою системи цієї підтримки є податкова система. Обґрунтовано, що сьогодні механізм дії податкової системи для малих агровиробників є недосконалим. Реалізація задекларованої можливості вибору оптимальної системи оподаткування для конкретного малого агровиробника вимагає залучення висококваліфікованого фахівця, якого не завжди може дозволити собі господарство. Крім того, діюча податкова законодавча база є неоднозначною та нестабільною, а процеси впровадження цифрових технологій підвищують вимоги щодо кваліфікації працівників.

Доведено, що оптимізувати систему оподаткування малих агровиробників можна шляхом створення інноваційно-інтегрованих структур із залученням сільськогосподарського дорадника з питань бухгалтерського обліку та оподаткування. Зазначено, що делегування складних та варіативних завдань сільськогосподарському дораднику дозволить суттєво оптимізувати податкову політику агропідприємства, покращити роботу з фіскальними органами, використовувати переваги цифровізації тощо.

Ключові слова: цифровізація, дорадчі служби, кадровий потенціал, податкова система, державна податкова служба, податки

Annotation

Vatulov Valentyn Andriyovych PhD student, Central Ukrainian National Technical University, Kropyvnytskyi

CREATION OF INNOVATION-INTEGRATED STRUCTURES AS A DIRECTION OF OPTIMISATION OF TAXATION OF SMALL AGRICULTURAL PRODUCERS

The article is devoted to the current state of taxation of small agricultural producers and the development of directions for its optimisation through the creation of innovation-integrated structures. It is noted that the agro-industrial complex is one of the most complex and demanding sectors due to the huge number and heterogeneity of stakeholders involved in the process of production, processing and sale of agricultural products and the specifics of agricultural production itself.

The author emphasises that the functioning of any business entity throughout its entire life cycle is associated with the payment of taxes. It is noted that business entities have always sought to minimise (optimise) the amount of these deductions. In the context of digitalisation, the processes of calculating and paying taxes are being transformed. At the same time, small agricultural producers face the problem of limited human, financial and other resources. The problem is exacerbated by the fact that the issues of taxation of small agribusiness are not given due attention, which causes certain problems in their implementation.

It is proved that small agricultural producers prevail among agricultural enterprises in Ukraine and need support. The largest component of this support system is the tax system. It is substantiated that today the mechanism of the tax system for small agricultural producers is imperfect. Implementation of the declared possibility of choosing the optimal taxation system for a particular small agricultural producer requires the involvement of a highly qualified specialist, which is not always affordable for the farm. In addition, the current tax legislative framework is ambiguous and unstable, and the processes of digitalisation increase the requirements for employee qualifications.

It is proved that the taxation system of small agricultural producers can be optimised by creating innovative integrated structures with the involvement of an agricultural advisor on accounting and taxation. It is noted that delegation of complex and variable tasks to an agricultural advisor will significantly optimise the tax policy of an agricultural enterprise, improve work with fiscal authorities, take advantage of digitalisation, etc.

Keywords: digitalisation, advisory services, human resources, tax system, state tax service, taxes

Постановка проблеми

Основою розвитку сучасних інтегрованих структур в агропромисловому комплексі є наявність складних галузевих економічних зв'язків між його суб'єктами. Це обумовлено тим, що агропромисловий комплекс є одним із найскладніших і найвимогливіших секторів через величезну кількість і неоднорідність зацікавлених сторін, що приймають участь у процесі виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і специфіку самого аграрного виробництва. Агропромисловий комплекс об'єднує крім безпосередньо сільськогосподарських товаровиробників переробні, торговельні, обслуговуючі підприємства, фінансові та страхові організації [1]. Таке об'єднання дозволяє досягти позитивного синергетичного ефекту, сформувати оптимальну систему соціально-економічних відносин. Однак при створенні інноваційно-інтегрованих структур в агропромисловому комплексі необхідно враховувати трансформаційні зміни які спричинені розвитком цифрових технологій [2].

Цифрові технології змінюють практично всі сфери сільського господарства, у тому числі і бухгалтерський облік та грошово-кредитну сферу [3]. Проте, цифровизація у агропромисловому комплексі (як і в інших) потребує значних фінансових інвестицій та потужного кадрового потенціалу, що є проблемним для малих агровиробників.

Функціонування будь-якого суб'єкта господарювання протягом усього його життєвого циклу пов'язано із сплатою податків. При цьому суб'єкти господарювання завжди прагнули і прагнуть мінімізувати (оптимізувати) розмір цих відрахувань. В умовах цифровізації відбувається трансформація процесів нарахування і сплати податків. При цьому малі агровиробники стикаються з проблемою обмеженості людських, фінансових та інших ресурсів. Проблема ускладняється тим, що питанням оподаткування малого агробізнесу не приділяється належна увагу, що спричиняє певні проблеми щодо їх реалізації. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є створення інноваційно-інтегрованих структур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика створення і функціонування інноваційно-інтегрованих структур турбує багатьох закордонних і вітчизняних вчених. Так, праці С. Скотт, М. Хьюз і С. Краус спрямовані на дослідження розвитку відносин в інноваційних кластерах [4]. Шалімова Н.С. у своїх працях досліджувала створення інноваційно-інтегрованих структур як напрям оптимізації нарахування і сплати податків суб'єктами господарювання [5].

Проблематика оптимізації податкового навантаження постійно знаходиться у центрі наукових досліджень. Так, праці Магопець О.А. і Шалімова В.В. спрямовані на дослідження проблематики еволюції пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні [6]. Назарова Г.Б. і Кононенко Л.В. присвятили свої праці дослідженню проблематики оподаткування: державного сектору економіки в умовах формування Society 5.0 [7], резидентів ДІЯ СІТІ [8], сільськогосподарських товаровиробників в Україні [9, 10]. Сарапіна О. та Єремян О. досліджували особливості і проблеми оподаткування у сільськогосподарському секторі [11]. Проте, віддаючи належне здобуткам цих авторів, проблематика створення інноваційно-інтегрованих структур як напрям оптимізації оподаткування малих агровиробників потребує подальших досліджень.

Мета статті - аналіз сучасного стану оподаткування малих агровиробників та розробка напрямів його оптимізації шляхом створення інноваційно-інтегрованих структур.

Виклад основного матеріалу

Перевагою функціонування інноваційно-інноваційних структур є те, що вони сприяють створенню нових технології, здійсненню кардинальних технологічних модернізацій та інноваційному розвитку, а також дозволяють здійснювати підготовку і навчання кадрів для роботи в умовах становлення сучасного суспільства. Світовий досвід створення інтегрованих структур свідчить про інноваційний характер їх розвитку у вигляді кластерних систем, а інновації - все більше пов'язують із процесами цифровізації.

Впровадження цифрових технологій є одним із факторів, що стимулює створення кластерів. Четверта Промислова революція через міжгалузеву інтеграцію та розвиток цифровізації стимулює формування симбіотично-комплементарної системи активізації технологічних та управлінських інновацій, а стимулювання розвитку інтеграції наукових розробок та результатів стратегічного управління у виробництво, формування ринку надає конкурентні переваги в довгостроковій перспективі [12]. Слід зауважити, що «послуги, які пропонуються менеджментом кластера, залежать від стратегій компаній щодо пошуку, експлуатації та амбівалентності» [13]. Кластер об'єднує заклади освіти, науки і безпосередньо аграрних товаровиробників, а цифрові технології стимулюють кластерні процеси.

Об'єктивною передумовою створення і розвитку інноваційно-інтегрованих структур в агропромисловому комплексі є збалансована система фінансово-виробничих відносин як між усіма учасниками цих структур, так і із зовнішніми суб'єктами. Серед зовнішніх суб'єктів особливе місце займають органи державної податкової служби. На сьогодні податкова політика в Україні орієнтована на виконання контрольних функцій. У своїх звітах Державна податкова служба України відзначає збільшення кількості контрольних перевірок з одночасним збільшенням застосування штрафних (фінансових) санкцій як позитивний факт. В той же час світові тенденції формування податкової політики свідчать про те, що у розвинених країнах відбувається процес трансформації податкового обов'язку у публічну послугу, що обумовлює оптимізацію роботи податкових органів, зміну податкової культури.

Малі агровиробники у процесі свого функціонування стикаються із проблемами матеріально-технічного забезпечення, підвищеною собівартістю продукції, відсутністю ринків збуту, недостатнім кадровим забезпеченням тощо. Крім того, ці агровиробникі здебільшого не мають можливості скористатися преференціями системи підтримки сільськогосподарських товаровиробників, тому що просто не знають про неї. Значна частка системи підтримки сільськогосподарських товаровиробників здійснюється через податкову систему (через механізм податкових пільг). Однак, по відношенню до малих агровиробників цей механізм наразі є досить нерозвиненим. Станом на 01.01.2024 р. сільськогосподарські товаровиробники мають право самостійно обирати, чи застосовувати спрощену систему оподаткування у вигляді єдиного податку IV групи або сплачувати податки за загальною системою оподаткування. Вибір оптимальної системи оподаткування суб'єкти господарювання можуть здійснити тільки на підставі складних розрахунків, проведення яких потребує залучення висококваліфікованих фахівців. Проте, більшість малих агровиробників не можуть собі це дозволити. Таким чином, для малих агровиробників процедура вибору оптимальної податкової системи (як і процедура оподаткування) є дуже складним питанням. Проте, у зв'язку з відносно невеликим обсягом податкових надходжень до бюджету, питаннями оподаткування малих агровиробників в Україні не приділяється необхідна уваги. Питаннями нарахування та сплати податкових платежів на цих підприємствах як правило займається бухгалтер або безпосередньо директор (власник), який здебільшого не має відповідних компетентностей щодо нарахування та сплати податків свого господарства. Крім того, йому необхідно ще відслідковувати зміни у законодавстві, обирати оптимальну систему оподаткування тощо.

Міжнародна практика свідчить про використання малими агровиробниками підтримки сільськогосподарських дорадчих служб («дорадництво»). Працівники дорадчих служб надають здебільшого безкоштовні консультації з широкого кола питань, у тому числі і з питань оподаткування. В Україні також існують і працюють сільськогосподарські дорадчі служби, тому є доцільним малим агровиробникам співпрацювати з регіональними сільськогосподарськими дорадчими службами з метою податкової оптимізації (рис.1).

Рис. 1 Структура взаємовідносин між малим агровиробником та Регіональною сільськогосподарською дорадчою службою

Джерело: побудовано автором

Делегування складних і варіативних завдань спеціалісту регіональної сільськогосподарської дорадчої служби дозволить малим агровиробникам суттєво оптимізувати податкову політику та спростити процедури нарахування і сплати податків.

Висновки

Серед аграрних підприємств в Україні переважають малі агровиробники, які потребують підтримки. Найбільшою складовою системи цієї підтримки є податкова система. Проте, сьогодні механізм дії цієї системи для малих агровиробників недосконалий. Реалізація задекларованої можливості вибору оптимальної системи оподаткування для конкретного малого агровиробника вимагає залучення висококваліфікованого фахівця, якого не завжди може дозволити собі господарство. Крім того, діюча податкова законодавча база є неоднозначною та нестабільною, а процеси впровадження цифрових технологій підвищують вимоги щодо кваліфікації працівників.

Оптимізувати систему оподаткування малих агровиробників можна шляхом створення інноваційно-інтегрованих структур із залученням сільськогосподарського дорадника з питань бухгалтерського обліку та оподаткування. Делегування складних та варіативних завдань сільськогосподарському дораднику дозволить суттєво оптимізувати податкову політику агропідприємства, покращити роботу з фіскальними органами, використовувати переваги цифровізації тощо.

Література

1. Hrosul, V., Kruhlova, O., Mkrtchyan, T., Zubkov, S., & Timchenko, O. (2021). Enterprise integration and formation of cluster structures in the field of food sector. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 7(2), 119-140. doi: 10.51599/ are.2021.07.02.07

2. Bentley, D. (2019). Timeless principles of taxpayer protection: How they adapt to digital disruption. eJournal of Tax Research, 16(3), 679-713.

3. Schwab, K. (2017). The fourth industrial revolution. London: Penguin

4. Scott, S., Hughes, M., & Kraus, S. (2019). Developing relationships in innovation clusters. Entrepreneurship & Regional Development, 31(1-2), 22-45.

5. Шалімова, Н. С., & Селіщева, Є. В. (2020). Створення інноваційно-інтегрованих структур як напрям оптимізації нарахування і сплати податків суб 'єктами господарювання. Актуальні проблеми обліково-аналітичного забезпечення в умовах переходу до Індустрії 4.0: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 березня 2020 року. Рівне: НУВГП, 2020. С. 399-400. URL: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/ 9975/1/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D1%8 2%D0%B5%D0%B7%D0%B8_%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD% D0%B53.pdf

6. Магопець, О. А., Шалімов, В. В. (2019). Еволюція пільгового оподаткування інноваційної діяльності в Україні. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки: зб. наук. пр. Кропивницький: ЦНТУ, 2019. Вип. 3 (36). С. 161-172. DOI: https:// doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).161-172

7. Кононенко, Л., & Назарова, Г. (2023). Оподаткування державного сектору економіки в умовах формування Society 5.0. Економіка та суспільство, (54). DOI: https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2023-54-3

8. Назарова, Г., & Кононенко, Л. (2023). Оподаткування резидентів ДІЯ СІТІ: вітчизняний та міжнародний досвід. Наукові перспективи. 2023. № 8(38). с. 378-396 https://doi. org/10.52058/27087530-2023-8(38)-378-395

9. Кононенко, Л. В., & Назарова, Г. Б. (2022). Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в Україні: проблеми, перспективи, напрями оптимізації. Економічний простір, (181), 213-217. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).161-172

10. Kononenko, L., Atamas, O., Nazarova, H., Selishcheva, E., & Kononenko, S. (2022). Optimization of small agricultural producer's taxation by creating innovative-integrated structures. Scientific Horizons, 25(6), 100-110. DOI: 10.48077/scihor.25(6).2022.100-110

11. Сарапіна О., Єремян О. Оподаткування вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників: особливості, проблеми i перспективи. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. 2021. No 2 (37). С. 116-122. DOI: https://doi.org/10.18371/ fcaptp.v2i37.229941

12. Панченко, В., Кононенко, С., & Кононенко, Л. (2023). Регіональний інноваційний кластер в умовах цифровізації освіти і виробництва. Економічний простір, (183), 108-113. https://doi.org/10.32782/2224-6282/183-17

13. Wolf T., Cantner U., Graf H. (2019). Cluster ambidexterity towards exploration and exploitation: strategies and cluster management. The Journal of Technology Transfer. No 4 4. P. 1840-1866. DOI: https://doi.org/10.1007/s10961-017-9617-5

14. Hrytsai, S. (2023). Cryptocurrency in the declarations of government officials: a toolkit for money laundering (trends and experience of counteraction, by the example of Ukraine). Access to Justice in Eastern Europe, 81.https://doi.org/10.33327/AJEE-18-6.3-a000333

References

1. Hrosul, V., Kruhlova, O., Mkrtchyan, T., Zubkov, S., & Timchenko, O. (2021). Enterprise integration and formation of cluster structures in the field of food sector. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 7(2), 119-140. doi: 10.51599/ are.2021.07.02.07

2. Bentley, D. (2019). Timeless principles of taxpayer protection: How they adapt to digital disruption. eJournal of Tax Research, 16(3), 679-713.

3. Schwab, K. (2017). The fourth industrial revolution. London: Penguin

4. Scott, S., Hughes, M., & Kraus, S. (2019). Developing relationships in innovation clusters. Entrepreneurship & Regional Development, 31(1-2), 22-45.

5. Shalimova, N. S., & Selishcheva, Ye. V. (2020). Stvorennia innovatsiino-intehrovanykh struktur yak napriam optymizatsii narakhuvannia i splaty podatkiv subiektamy hospodariuvannia [Creation of innovation-integrated structures as a way to optimize the calculation and payment of taxes by business entities/ Aktualniproblemy oblikovo-analitychnoho zabezpechennia v umovakh perekhodu do Industrii 4.0: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 26-27 bereznia 2020 roku. Rivne: NUVHP - Actual problems of accounting and analytical support in the transition to Industry 4.0: materials of the International Scientific and Practical Conference, March 26-27, 2020. Rivne: NUWHP, 2020. С. 399-400. URL: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/ 123456789/9975/1/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0% B2%D0% B0_%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8_%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD% D0%B53.pdf

6. Mahopets, O. A., Shalimov, V. V. (2019). Evoliutsiia pilhovoho opodatkuvannia innovatsiinoi diialnosti v Ukraini [Evolution of preferential taxation of innovation activity in Ukraine]. Tsentralnoukrainskyi naukovyi visnyk. Ekonomichni nauky: zb. nauk. pr. Kropyvnytskyi: TsNTU - Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic sciences: a collection of scientific papers: CNTU, 2019, 3 (36), 161-172. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).161-172

7. Kononenko, L., Nazarova, H. (2023). Opodatkuvannia derzhavnoho sektoru ekonomiky v umovakh formuvannia Society 5.0 [Taxation of the public sector of the economy in the conditions of formation. Society 5.0.]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, (54). DOI: https:// doi.org/10.32782/2524-0072/2023-54-3

8. Nazarova, H., Kononenko, L. (2023). Opodatkuvannia rezydentiv DIIa SITI: vitchyznianyi ta mizhnarodnyi dosvid [Taxation of residents of Diia City: domestic and international experience]. Naukovi perspektyvy - Scientific perspectives, 8(38), 378-396 https://doi.org/ 10.52058/2708-7530-2023-8(38)-378-395

9. Kononenko, L., Nazarova, H (2022). Opodatkuvannia silskohospodarskykh tovarovyrobnykiv v Ukraini: problemy, perspektyvy, napriamy optymizatsii [Taxation of agricultural producers in ukraine: problems, prospects, directions of optimization]. Ekonomichnyi prostir - Economic Scope, (181), 213-217. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).161-172

10. Kononenko, L., Atamas, O., Nazarova, H., Selishcheva, E., & Kononenko, S. (2022). Optimization of small agricultural producer's taxation by creating innovative-integrated structures. Scientific Horizons, 25(6), 100-110. DOI: 10.48077/scihor.25(6).2022.100-110

11. Sarapina О., Yeremian, О. (2021). Opodatkuvannia vitchyznianykh silskohospodarskykh tovarovyrobnykiv: osoblyvosti, problemy i perspektyvy [Taxation of domestic agricultural goods manufacturers: Features, problems and prospects].Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, vol. 2(37), pp. 16-122. DOI: https://doi.org/L18371/fcaptp.v2i37.229941

12. Panchenko, V., Kononenko, S., & Kononenko, L. (2023). Rehionalnyi innovatsiinyi klaster v umovakh tsyfrovizatsii osvity i vyrobnytstva [Regional innovation cluster in the context of digitalization of education and production]. Ekonomichnyi prostir - Economic Scope, (183), 108-113. https://doi.org/10.32782/2224-6282/183-17

13. Wolf T., Cantner U., Graf H. (2019). Cluster ambidexterity towards exploration and exploitation: strategies and cluster management. The Journal of Technology Transfer. No 4 4. P. 1840-1866. DOI: https://doi.org/10.1007/s10961-017-9617-5

14. Hrytsai, S. (2023). Cryptocurrency in the declarations of government officials: a toolkit for money laundering (trends and experience of counteraction, by the example of Ukraine). Access to Justice in Eastern Europe, 81. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-6.3-a000333

Размещено на Allbest.ru