Особливості оптимізації структури капіталу в умовах сучасних глобалізаційних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова»

ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Олександр Олександрович КИРИЛЕНКО

здобувач третього (освітньо-наукового)

рівня вищої освіти

м. Черкаси

Анатоція

У статті автором досліджено питання оптимізації капіталу з урахуванням сучасних економіко-політичних викликів в суспільстві. Висвітлено поняття «капіталу» як економічної категорії та її складових. Закцентовано увагу на тому, що головна мета будь якого підприємства не залежно від форми власності та виду господарювання полягає в можливості оцінити вплив фінансової структури капіталу на рентабельність підприємства, яка можлива в результаті проведення детального аналізу його діяльності.

Управління структурою капіталу є одним з найбільш важливих і складних завдань, що вирішуються при формуванні капіталу підприємства. Процес управління структурою капіталу передбачає аналіз складу і тенденцій зміни структури капіталу за низку періодів і встановлення цільової структури капіталу. управління капітал підприємство фінансовий

Автором розкрито методологію ефективної структури управління капіталом на підприємстві. Охарактеризовано підходи до вирішення завдання оптимізації структури капіталу та окреслено проблематику управління капіталом підприємства в умовах воєнного стану.

Автор статті вважає, що за сучасних умов адаптації економіки до європейських стандартів процес отримання універсальної оптимальної фінансової структури капіталу потребує застосування кількісних та якісних оцінок складу фінансових джерел. Аналізу показників ефективності управління капіталом має передувати експертний аналіз різних факторів проведення фінансування

Автором зазначається, що під структурою капіталу слід розуміти співвідношення як власних так і позикових фінансових коштів підприємства, і саме це дозволить повною мірою забезпечити досягнення обраного критерію її оптимізації. А, певна цільова структура капіталу забезпечує заданий рівень прибутковості і ризику в діяльності підприємства, мінімізує середньозважену його вартість або максимізує ринкову вартість підприємства.

Ключові слова: підприємство, капітал, оптимізація структури капіталу, фінансовий стан, моделювання управління.

Annotation

Oleksandr KIRYLENKO Postgraduate, Private Higher Education Institution «Rauf Ablyazov East European University», Cherkasy, Ukraine

CONCERNING THE ISSUE OF OPTIMIZING THE CAPITAL STRUCTURE UNDER THE CONDITIONS OF THE CHALLENGES OF CURRENT GLOBALIZATION

In the article, the author investigated the issue of capital optimization taking into account modern economic and political challenges in society. The concept of "capital" as an economic category and its components is highlighted. Attention is drawn to the fact that the goal of the head of any enterprise, regardless of the form of ownership and type of management, is to be able to assess the impact of the financial structure of the capital on the profitability of the enterprise, which is possible as a result of a detailed analysis of its activity.

Management of the capital structure is one of the most important and complex tasks that are solved during the formation of the capital of the enterprise. The process of managing the capital structure involves analyzing the composition and trends of changes in the capital structure over a number of periods and establishing the target capital structure.

The author revealed the methodology of the effective structure of capital management at the enterprise. Approaches to solving the task of optimizing the capital structure are characterized and the problems of capital management of the enterprise in the conditions of martial law are outlined.

The author of the article believe that under modern conditions of adaptation of the economy to European standards, the process of obtaining a universal optimal financial structure of capital requires the use of quantitative and qualitative assessments of the composition of financial sources. Analysis of capital management efficiency indicators should be preceded by an expert analysis of various financing factors

The author note that the capital structure should be understood as the ratio of both the company's own and borrowedfinancial resources, and this willfully ensure the achievement of the chosen criterion for its optimization. And, a certain target capital structure ensures a given level of profitability and risk in the enterprise's activities, minimizes its weighted average value or maximizes the market value of the enterprise.

Keywords: enterprise, capital, capital structure optimization, financial condition, management modeling.

Постановка проблеми

Становлення, розвиток та функціонування будь-якого підприємства залежить не лише від капіталу, а від ефективного управління ним. Останній становить основний фактор виробництва, який описує фінансово-господарський потенціал підприємства в цілому задовольняючи потреби як держави, так і персоналу.

Капітал як економічна категорія включає в себе основну грошову складову необхідну для розвитку підприємства. Він також є фундаментом для створення різноманітних фінансових інститутів за допомогою яких забезпечується економічний добробут для держави та підприємства. Саме тому кожна юридична особа, що займається виробництвом або надає фінансові послуги має належний рівень капіталу, який включає сукупність матеріальних активів, інвестицій, позиковий капітал які в свою чергу дають можливість здійснювати господарську діяльність.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблематикою оптимізації структури капіталу свого часу займалися: Бичкова Н.В., Беренда Н.І., Ворона К.В., Глухова В.В., Григораш Т.Ф., Гончаренко М.Ф., Дідух С.М., Жорова Є., Захарова О.В., Підвисоцький В.В., Писаренко А.А., Редзюк Т.Ю., Роганова Г.О., Салига К.С., Чубірка Г.І. Не зважаючи на велику кількість наукових праць, питання оптимізації структури капіталу підприємства залишається актуальним.

Визначення невирішених раніше частин загальної проблеми

Потребують більш детального та аргументованого розгляду питання оптимізації структури капіталу підприємства в умовах воєнного стану.

Формулювання мети статті

За допомогою загальних та спеціально-економічних методів дослідити питання оптимізації структури капіталу за сучасних умов.

Виклад основного матеріалу дослідження

Досягнення оптимальної структури капіталу реалізується засобами адекватної системи управління підприємством. Кожному підприємству доцільно розробляти політику засновану на стратегії формування капіталу. Однак максимальна ефективність управління структурою капіталу може бути досягнута за умови систематичного підходу та раціонального поєднання стратегічних і тактичних заходів.

Структура капіталу, що використовується підприємством, визначає багато аспектів не тільки фінансової, але й операційної та інвестиційної його діяльності, активно впливає на кінцеві результати його діяльності. Вона впливає на коєфіцієнт рентабельності активів та власного капіталу, визначає систему коєфіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, що в кінцевому результаті формує співвідношення дохідності та ризику в процесі розвитку підприємства [1].

Утворення власного капіталу відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів. До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави. До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства [2, с. 112].

Структура капіталу безпосередньо впливає на сам процес функціонування підприємства в цілому. В свою чергу раціональна структура капіталу є базовим чинником і джерелом ефективності не тільки фінансової, але й оперативної та інвестиційної діяльності. Недбале керівництво, зосереджуючи увагу на короткостроковій вигоді, не рідко керуючись власними амбіціями та потребами, приймає рішення, що є доцільними у поточній діяльності підприємства, для досягнення локальних цілей, виконання часткових завдань, не враховуючи наслідки у майбутньому. Ефективна структура капіталу повинна відповідати довгостроковим, стратегічним цілям діяльності підприємства.

Важливим є розуміння керівниками необхідності планування процесу формування структури капіталу підприємства. Процес формування структури капіталу підприємства повинен бути підкріплений відповідним аналізом та оцінкою структури капіталу підприємства та його діяльності, прогнозними розрахунками за декількома сценаріями розвитку подій, залежно від ситуації, що може скластися на ринку. На підприємстві повинна бути певна методика оцінки результатів управління капіталом, що складатиметься на основі передових практик і власного досвіду, з комбінації показників структури, стану та ефективності використання капіталу, а також їх нормативних значень, що дозволить відстежувати динаміку процесу управління капіталом і робити прогнози у довгостроковому періоді [3, с. 62].

До основних ознак наявності ефективної структури капіталу на підприємстві належить:

- інтенсивний розвиток підприємства;

- безперервний виробничий процес;

- висока швидкість обороту капіталу;

- баланс між дохідністю капіталу та ризиками, що приймає на себе підприємство;

- показник рентабельності інвестованого капіталу вищий за середньозважену вартість капіталу підприємства;

- підвищення вартості підприємства з кожним наступним періодом.

У сучасних умовах джерела фінансування підприємств являють собою сукупність функціонуючих і очікуваних каналів отримання фінансових коштів, а також економічних суб'єктів, які можуть надати фінансові ресурси. Одним із найбільш ефективних і актуальних напрямів використання зовнішніх джерел є проєктне фінансування, що дає змогу підвищити обсяги інвестицій, які залучаються у виробничій та інфраструктурній сфері. Проєктне фінансування являє собою сукупність заходів, спрямованих на залучення грошових та інших матеріальних засобів під активи і грошові потоки компанії. Проєктне фінансування - порівняно молодий і перспективний комплексний фінансовий інструмент, який відрізняється низкою особливостей.

Кожне підприємство самостійно вирішує, які обсяги капіталу потрібно залучити, яку структуру їм надати, обирає джерела фінансування та інші чинники процесу формування капіталу підприємства. Ефективність функціонування будь-якого підприємства залежить від правильного та ефективного управління капіталом підприємства. Його важливою складовою є оптимізація структури капіталу.

Оптимізація структури капіталу - це важливий етап стратегічного аналізу капіталу, який полягає у визначенні такого співвідношення між вартістю, втіленою у кошти підприємства, які йому належать і приносять прибуток, та вартістю, інвестованою в грошові кошти, що залучаються на основі їх повернення, за умови чого досягається максимальна ефективність діяльності підприємства [4, с. 27].

У процесі оптимізації структури капіталу необхідно враховувати кінцевий результат діяльності підприємства, тобто фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Під час розрахунку оптимального співвідношення власного та позикового капіталу необхідно враховувати не тільки вже відпрацьовані методи оптимізації структури капіталу, але й показники резерву капіталу, рентабельності капіталу підприємства та кредитоспроможності.

Основними методичними підходами до вирішення завдання оптимізації структури капіталу є метод оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності. Цей метод ґрунтується на багатоваріантних розрахунках рівня фінансової рентабельності за різної структури капіталу на основі розрахунку ефекту фінансового левериджу. Ефект фінансового левериджу може бути величиною як додатною так і від'ємною. Крім того цей ефект виникає завдяки використанню не лише платного кредиту а й безоплатних позикових ресурсів кредиторської заборгованості. І чим вищою є частка останніх у загальній сумі позикових коштів тим вищим є показник ефекту фінансового левериджу. Позитивний ефект фінансового левериджу виникає у тих випадках коли позиковий капітал який отримано під фіксований відсоток використовується підприємством у процесі діяльності таким чином, що приносить більш високий прибуток ніж фінансові витрати, тобто дохідність сукупного капіталу вища за середньозважену ціну позикових ресурсів [5].

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації вартості ґрунтується на попередній оцінці власного та запозиченого капіталів за різних умов їх формування, обслуговування та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу і таким чином на визначенні найбільш реальної ринкової вартості підприємства.

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм фінансових ризиків пов'язаний з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства необоротних активів, оборотних активів з розбивкою їх на постійну та змінну частини.

Наразі економічна діяльність підприємств має істотний вплив на торгівлю та економіку. Динамічне зростання основних показників підприємств будь-якого сектору економіки має вирішальне значення для вирішення проблем щодо ефективної економічної діяльності, потреб економіки, населення та досягнення європейських стандартів обслуговування.

Таким чином, управління структурою капіталу підприємства можна звести до таких трьох моментів, як:

а) визначення загальної потреби в капіталі;

б) оцінка вартості капіталу під час його запозичення з різних джерел фінансового ринку;

в) оптимізація фінансової структури капіталу, тобто встановлення такого співвідношення його власних і позикових джерел, за якого забезпечується найбільш високий рівень фінансової стійкості підприємства [6, с. 15].

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування достатнього обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються у процесі фінансового управління підприємством. Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, за якого забезпечується найбільш ефективний взаємозв'язок між коєфіцієнтами рентабельності власного капіталу та коєфіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізації його ринкової вартості.

На думку С. Дідуха політика управління структурою капіталу українських підприємств потребує кардинальних змін в умовах війни, оскільки використання ефекту фінансового левериджу при зменшенні операційної рентабельності бізнесу, підвищенні вартості капіталу та девальвації гривні вкрай обмежене. Ключовими напрямками адаптації управління структурою капіталу в умовах війни, на думку дослідника є:

1. Зменшення обсягу позикових зобов'язань шляхом проведення переговорів із кредиторами для надання кредитних канікул, відтермінування виплат та зменшення реальної вартості запозичень.

2. Оптимізація витрат для підвищення рентабельності бізнесу.

3. Використання наявних механізмів залучення позикового капіталу із використання державних програм пільгового кредитування.

4. Використання внутрішніх джерел оптимізації структури капіталу шляхом ефективного управління дебіторською заборгованістю та оптимізації поточної кредиторської заборгованості [7, с. 178].

В умовах воєнного стану більшість компаній відмовилися від залученого капіталу і перейшли на самофінансування. Водночас не кожне підприємство має достатньо власних фінансових ресурсів, щоб відмовитися від використання залученого капіталу. Численна кількість компаній змінила модель фінансування за рахунок збільшення внутрішньої заборгованості, зокрема заборгованості за заробітньою платою. Така модель перекриття зовнішньої заборгованості за рахунок внутрішньої також зустрілася із опором, оскільки в умовах воєнного стану персонал у випадку неотримання доходу, мігруватиме до інших країн. Таким чином, показники фінансового стану в умовах війни для багатьох підприємств стають вищими нормативних, а структура капіталу характеризується практичною відсутністю заборгованості за розрахунками з постачальниками та за заробітною платою.

Успішне функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання залежить від управління витратами, у процесі якого приймаються рішення, спрямовані на підвищення ефективності його виробничо-господарської діяльності, конкурентоспроможності й прибутковості. Особливості витрат як об'єкта управління полягають в їхній різноманітності, постійному зміненні під впливом зовнішнього і внутрішнього середовища, різній динаміці у різні періоди часу. Усе це призводить до ускладнення точного кількісного оцінювання величини, динаміки, рівня витрат, визначення впливу витрат на економічні результати діяльності підприємства та методи їх оптимізації. Ефективність планування і контролю рівня витрат залежить також від своєчасного забезпечення релевантною інформацією всіх рівнів управління витратами [8, с. 122].

По досягненню оптимальної структури капіталу, підприємство, згідно традиційного підходу, повинне буде обмежувати додаткові інвестиції, оскільки вони не будуть приносити належної фінансової віддачі у вигляді такої величини як чистого прибутку, яка б повністю компенсувала фінансові ризики власників чи акціонерів підприємства. Отже, результатом стане зниження інвестиційної вартості підприємства. Саме тому оптимальний об'єм боргового навантаження повинен відповідати максимальному значенню реальної інвестиційної вартості підприємства. Додаткові інвестиції повинні приносити доходність, що не лише перевищує вартість позикового капіталу, але ще покриває все зростаючу вартість власного капіталу.

На думку дослідників одним із найоптимальніших методів управління ефективним використанням власного капіталу є імітаційне моделювання. Імітаційне моделювання управління рентабельністю власного капіталу ТНК передбачає побудову моделі процесів, тобто формування системи, що описує процеси, які відбуваються та впливають на досліджуваний об'єкт (власний капітал). Завдяки імітаційному моделюванню проводяться експерименти над досліджуваним об'єктом задля отримання інформації для подальшого його аналізу та ефективного управління. Управління ефективним використанням та оптимізацією структури власного капіталу може бути представлене імітаційним моделюванням та методом Монте-Карло [9, с. 106].

Саме модель Монте-Карло дає змогу сформувати уявлення про можливі шляхи ефективного використання власного капіталу та спроєктувати моделі впливу факторів різноманітних середовищ, що впливають на ефективність використання власного капіталу. Такий аналіз є основою для подальшого дослідження та ефективного використання власного капіталу підприємства й оптимізації його структури. Імітаційне моделювання деталізує процеси, що дає змогу розширити простір альтернативних шляхів ефективного використання власного капіталу [10, с. 47].

Ефективна фінансова діяльність неможлива без постійних запозичень. Використання позикового капіталу дозволяє розширити сферу господарської діяльності, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових фондів, а в кінцевому результаті - підвищити ринкову вартість підприємства.

Хоча капітал є основою кожної компанії, кількість зовнішніх коштів у компаніях у багатьох секторах економіки значно перевищує суму власного капіталу. У зв'язку з цим управління залученням та ефективним використанням позикових коштів є однією з найважливіших функцій фінансового менеджменту, спрямованих на досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Висновки й перспективи дальших дослідження у цьому напрямі

З метою підвищення ефективності управління капіталом підприємства основну увагу керівництву необхідно спрямувати на такі напрями: забезпечення максимального використання внутрішніх джерел формування капіталу, що може бути досягнуто за рахунок підвищення прибутковості та збільшення оборотності власного капіталу; оптимальне обмеження капіталоутворення за рахунок зовнішніх джерел з урахуванням вартості капіталу. Забезпечення контролю середньозваженої величини інвестованого капіталу підприємства з метою недопущення перевищення його показником величини рентабельності власного капіталу підприємства та інвестиційного доходу.

Список використаних джерел

1. Глухова В.В., Григораш Т.Ф. Економічна сутність поняття капітулу підприємства та його структури. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/ uploads/ 2019Z01Z15.pdf

2. Семенов А.Г., Юсипчук Л.А. Особливості формування капіталу підприємства. Вісник економічної науки України. 2014. № 1. С. 110-114.

3. Жорова Є. Пріоритетні напрямки формування ефективної системи антикризового управління. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка. 2014. № 158. С. 59-63.

4. Салига К.С., Писаренко А.А. Оптимізація структури капіталу підприємства. Інвестиція: практика та досвід. 2011. № 10. С. 27-29.

5. Бичкова Н.В. Оптимізація структури капіталу вітчизняних підприємств у контексті підвищення ефективності фінансової діяльності. URL: https://core.ac. uk/download/pdf/147038001.pdf

6. Беренда Н.І., Редзюк Т.Ю., Ворона К.В. Управління структурою капіталу підприємства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Випуск 19. Частина 1. С. 14-18.

7. Дідух С.М. Структура капіталу підприємства: теоретичні підходи та напрямки оптимізації в сучасних умовах. Науковий журнал «Економіка і регіон». 2022. № 4 (84). С. 174-180.

8. Чубірка Г.І. Методи оптимізації витрат підприємства у ринкових умовах. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія Економіка. 2016. Випуск 2 (6). С. 118-124.

9. Примостка О.О. Оптимізація структури капіталу ТНК в умовах глобалізації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Випуск 15. Частина 2. С. 105-108.

10. Роганова Г.О., Підвисоцький В.В. Імітаційне моделювання структури капіталу підприємства: метод Монте-Карло. Молодий вчений. 2020. № 2 (78). С. 44-49.

11. Гончаренко М.Ф. Оптимізація капіталу суб'єктів господарювання регіону як основа забезпечення стійкого розвитку. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. 2020. № 1 (28). С.159-167.

Размещено на Allbest.ru