Облікова ставка центрального банку як інструмент монетарної політики

Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки, який відбувається в умовах нестабільності та невизначеності, ставить нові завдання до економічної політики держави. Монетарна політика Національного банку України, як складова частина економічної політики країни, має забезпечити відповідне монетарне підґрунтя для стабільного соціально-економічного розвитку - цінову стабільність та низький рівень інфляції у довгостроковому періоді. Монетарна політика під час дії військового стану - це надважливе завдання, тому у процесі прийняття рішень щодо застосування монетарних інструментів Національному регулятору необхідно чітко формувати пріоритети і мінімізувати загальні ризики. Монетарна політика в таких умовах реалізації потребує постійної адаптації операційного дизайну. Ускладняється економічне прогнозування, обрання оптимального економічного лагу, горизонту, а також досягнення ефективності від прийнятих рішень щодо регулювання грошового ринку в цілому.

Незважаючи на значну кількість досліджень, у наукових працях недостатньо приділено уваги вивченню процентної політики, її операційного дизайну.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

У ринковій економіці центральні банки мають широкий вибір монетарних інструментів, застосування яких залежить від спрямованості державної економічної політики, ступеня відкритості економіки, характерних ознак грошового ринку, банківської системи, звичаїв та обставин.

До переліку ринкових інструментів монетарної політики або інструментів опосередкованої дії відносяться: облікова (ключова) ставка, операції на відкритому ринку, норма обов'язкових резервів, рефінансування банківських установ, валютні інтервенції центрального банку. Застосування опосередкованих інструментів монетарної політики можливе лише в ринкових економіках та потребує розвиненого, ефективно діючого фінансового ринку, достатнього рівня незалежності та транспарентності центрального банку. Інструменти опосередкованого впливу є складовою частиною ринкового механізму та пов'язані з іншими ринковими інститутами, які чутливі до зміни критеріїв грошової маси. Можливість застосовування таких інструментів національним регулятором в масштабному обсязі, властивому ринковим економікам, може бути індикатором рівня розвитку [1, с. 257].

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» облікова (ключова) ставка являється «одним із монетарних інструментів, за допомогою якого центральний банк встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів» [2]. Розмір облікової ставки встановлюється на основі макроекономічних прогнозах та затверджується Правлінням НБУ на засіданні Комітету з монетарної політики [3].

У процесі реалізації процентної політики Національний регулятор також установлює процентну ставку за інструментами постійного доступу із:

1) абсорбції надлишкової ліквідності на термін овернайт (за депозитними сертифікатами овернайт) на рівні облікової ставки;

2) надання додаткової ліквідності на термін овернайт (за кредитами овернайт) у прив'язці до облікової ставки [3].

Впроваджуючи таргетування інфляції, НБУ у 2016 р. сформував новий операційний дизайн монетарної політики, який має спільні риси монетарної політики центральних банків, що таргетують інфляцію. Національний регулятор визначив єдину ключову ставку для своїх основних операцій щодо регулювання ліквідності. Зміна ключової процентної ставки є механізмом найсильнішого впливу на ринкові процентні ставки і фактично визначає тип політики [4] .

У дослідженнях, присвячених монетарній політиці, колектив авторів, а саме О.Жолудь, В. Лепушинський, С. Ніколайчук дають пояснення, що «лише після обрання монетарного режиму таргетування інфляції національний регулятор у 2015 р. почав використовувати інструменти процентної політики, основним із яких є облікова (або ключова) ставка, у класичний для центральних банків спосіб» [5, с. 21].

Вплив на грошовий ринок за допомогою процентної політики центральні банки здійснюють через трансмісійний механізм, своєрідну ланцюгову поетапну передачу монетарних імпульсів.

До традиційних каналів трансмісійного механізму відносяться процентний, кредитний, валютний, канал цін активів, канал очікувань.

Процентний канал є головним каналом передавального механізму. Механізм його дії полягає у тому, що зміна монетарної політики через зміну облікової ставки прямо впливає на короткострокові ставки на фінансовому ринку, а через криву дохідності - на довгострокові. Вплив процентного каналу з урахуванням часового лагу проявляється через зміну відсоткових ставок банків та призводить до зміни обсягу споживання, кредитування, заощаджень та інвестицій. Кінцевими показниками впливу є зміна ВВП, рівня інфляції та інших стратегічних показників.

Процентний канал проявляє себе через вплив на поведінку учасників ринку щодо обрання строку і обсягів заощадження та споживання. Ціна на гроші є визначальним фактором формування попиту суб'єктами господарювання та населення на кредити та на обсяги депозитів. Тож у такий спосіб, шляхом зміни процентних ставок центральний банк має можливість впливати на інвестиційну активність економічних агентів і, загалом, на зміну номінального ВВП [6, с. 167].

Як інструмент монетарної політики облікова ставка фактично встановлювалася з моменту створення НБУ у 1992 році. Однак використання її було формальним, адже операції центрального банку щодо регулювання грошової маси здійснювалися за ставками, які визначалися періодично і практично не залежали від облікової ставки. Тобто можна стверджувати, що на той час була відсутня перша ланка монетарної трансмісії - управління короткостроковими процентними ставками на міжбанківському ринку, а ключова ставка НБУ відігравала виключно сигнальну роль. У результаті затвердження національним регулятором операційного дизайну монетарної політики у квітні 2016 р. ставки основні інструменти управління ліквідністю жорстко стали прив'язані до ключової ставки [5, с. 21].

Операційна ціль процентної політики НБУ полягає в утриманні гривневих короткострокових міжбанківських ставок на рівні, близькому до рівня облікової (ключової) ставки, але не нижче неї. Покажчиком вартості короткострокових ресурсів у національній валюті на вітчизняному міжбанківському ринку для цілей процентної політики є Український індекс міжбанківських ставок овернайт (UONIA), який щодня розраховується та оприлюднюється НБУ [3]

Таким чином змінюючи ключову ставку національний регулятор ставить перед собою завдання вплинути на зміну вартості залучення короткострокових грошових ресурсів на міжбанківському ринку. Також за допомогою каналів комунікації НБУ доносить до учасників ринку інформацію про можливі зміни рівня ключової ставки і за допомогою офіційних заяв про наміри намагається впливати на очікування.

Паралельно із запровадженням воєнного стану в Україні, НБУ було прийнято Постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року [8]. Цим документом почався принципово інший порядок діяльності фінансової системи в нових умовах. Національний регулятор призупинив таргетування інфляції, змінивши основний інструмент з ключової ставки на регулювання курсу.

Вплив зміни облікової ставки на показники грошово-кредитного ринку відбувається з певним економічним лагом. Зокрема вітчизняний досвід показав, що прийняття рішення щодо зміни показника облікової ставки впливає на вартість грошей на ринку через 9-18 місяців.

Для обмеження волатильності відсоткових ставок на міжбанківському ринку регулятор застосоввує операції постійного доступу за депозитними сертифікатами та кредитами овернайт за ставкою на рівні +/- 1 п.п. від облікової ставки (на період дії військового стану дана умова припинила дію). Зміна ключової ставки досить швидко впливає на короткострокові ставки міжбанківського грошового ринку за умови відсутності інших обмежень. За рахунок того, що процентна політика НБУ є прогнозованою, з чітким встановленим діапазоном зникає можливість пропонувати відсоткові ставки на міжбанківському ринку, які кардинально відрізнятимуться від ставок НБУ [9].

На сьогодні операційний дизайн процентної політики дає можливість НБУ ефективно управляти короткостроковими ставками на міжбанківському грошовому ринку та утримувати їх на рівні що тяжіє до облікової. До 2022 р. український індекс міжбанківських ставок овернайт (UONIA) був близьким до рівня облікової ставки НБУ. Ситуація змінилася з початком дії військового стану, коли НБУ перестав використовувати ключову ставку як головний монетарний механізм та сфокусувався на регулюванні валютного курсу. Динаміка ключової ставки та ставки за кредитами та депозитами овернайт НБУ за період 2014-2023 рр. зображена на рис. 1.

Рис. 1 Динаміка ключової ставки та ставки за кредитами та депозитами овернайт НБУ за період 2014-2023 рр., %

Джерело: систематизовано автором з використанням наукових джерел [9]

Запроваджений у 2016 р. новий дизайн монетарної політики, який передбачав використання діапазону відсоткових ставок за інструментами регулювання ліквідності постійного доступу та прив'язка їх до облікової ставки спочатку на рівні +/- 2%, а потім звуження коридору до +/- 1% дала можливість транслювання чіткого сигналу через процентний канал трансмісійного механізму монетарної політики НБУ. На період дії військового стану регулятор припинив дію даної норми та запровадив асиметричний коридор відсоткових ставок за ключовими інструментами.