Напрями розвитку індустрії управління цільовим капіталом в Україні

Оскільки, як уже було зазначено, операторами процесу інвестування та управління активами ендавмент-фондів є управляючі компанії, а відтак від їхніх професійних дій у цьому напрямку залежить ефективність інвестиційних вкладень, обсяг отриманого доходу від довірчого управління, ступінь реалізації цілей, які НКО планує досягнути за його рахунок цього доходу, який забезпечить управляюча компанія. Саме тому успіх функціонування ендавмент- фондів багато в чому залежить від правильного вибору управляючої компанії [150, с. 32].

На нашу думку, обирати управляючу компанію слід на тендерній основі відповідно до вимог і критеріїв, розроблених вищим органом управління. Пропоновані нами вимоги до управляючих компаній є такі:

1. Позитивний імідж, відмінна репутація та історія успіху на ринку фінансових послуг (не менше 5 років беззбиткової діяльності), наявність ліцензії.

2. Наявність у штаті компанії кваліфікованих фахівців, які мають досвід роботи у сфері управління цільовим капіталом (розробка стратегій і тактик управління цільовим капіталом; довірче управління майном (активами), які формують цільовий капітал та формування оптимальної структури інвестиційного портфеля; наявність компетенцій і вміння розробляти готові рішення у сфері фандрайзингу, сприяння у впровадженні системи фандайзингу в НКО; надання інформаційно-аналітичних послуг у сфері управління цільовим капіталом; консалтинг і професійні рекомендації у сфері організації та функціонування фондів цільового капіталу).

3. Надання переваги НКО у виборі тих управляючих компаній, котрі з огляду на їхній досвід і компетентність можуть бути ефективними для реалізації інвестиційних цілей, які встановлюються у процесі створення та функціонування ендавмент-фондів.

4. Реалістичність пропонованої інвестиційної стратегії з боку управляючої компанії.

5. Наявність стимулу в управляючої компанії співпрацювати із НКО та управляти активами ендавмент-фонду та збалансування їхніх фінансових інтересів (прийнятність розміру винагороди для обох сторін та уникнення підвищених комісій).

6. Надання управляючою компанією достовірної інформації про стан цільового капіталу, прозорість фінансових операцій, звітності та прийнятих рішень.

Такий відбір доцільно здійснювати у 2 етапи: на першому етапі відкритого тендеру потенційні управляючі компанії подають до вищого органу управління ендавмент-фондів комерційні пропозиції; на другому етапі у вигляді круглого столу відбувається публічна презентація пропозицій тих компаній, які успішно пройшли відбір на першому етапі. З компанією, яка пройшла остаточний відбір, слід укласти угоду довірчого управління активами.

На даний час у фінансовому секторі України відсутні будь-які фінансові продукти, які би розроблялися суто для управління цільовим капіталом, в той час як зарубіжні банки для власників цільового капіталу пропонують низку спеціалізованих продуктів. Тому, надаючи послуги з управління цільовим капіталом, вітчизняні банки та інвестиційні компанії повинні мати великий досвід управління інвестиційними портфелями, бути здатними генерувати прибуток, не тільки в умовах зростання, а й в умовах зниження вартості фінансових інструментів, а також мати у своєму арсеналі вироблений інструментарій ризик- менеджменту, що дасть змогу обмежити ризики шляхом диверсифікації вкладень, і чітко використовувати обрану інвестиційну стратегію.

В процесі управління цільовим капіталом управляючим компаніям доцільно розробити і пропонувати клієнтам цілий клас однотипних фінансових продуктів та інструментів, причому кожен із них повинен відрізнятися від інших за відповідними параметрами: терміном, рівнем дохідності, умовами погашення тощо. Це дасть змогу охопити різні групи інвесторів, задовольнити їх поточні та довгострокові потреби. Така практика може бути цікавою тим управляючим компаніям, які створюють пайові інвестиційні фонди, кожен з яких призначений для інвестування коштів в інструменти з різними характеристиками.

Зважаючи на природу цільового капіталу, для ендавмент-фондів доцільно розробляти такі фінансові продукти, які б містили в собі елементи заощадження та споживання. Одним із таких продуктів, поява якого позитивно позначиться на формуванні ринку цільового капіталу, може стати так званий «благодійний депозит». Потреба у запроваджені таких депозитів викликана проблемою можливого нецільового використання коштів та активів, які передаються до ендавмент-фондів чи безпосередньо у власність набувача допомоги, а також необхідністю застрахуватися від подібних ризиків. Суть «благодійного» депозиту полягає у такому: оскільки благодійник (донор) не зобов'язаний передавати основний капітал у власність набувача допомоги, він може відкрити депозит на своє ім'я у банківській установі, яка періодично згідно умов депозитної угоди (щомісяця, щокварталу, щороку) переказує конкретному набувачеві допомоги (бенефіціару) лише суму процентів. У разі нецільового використання коштів донор може припинити подальші виплати.

Пропонуємо внести до змісту Податкового кодексу України [12] відповідні зміни в частині скасування оподаткування процентів за такими депозитами, які б заохочували фізичних осіб відкривати цільові «благодійні» депозити та перераховувати проценти за ними на чітко визначені благодійні цілі. Така законодавча зміна стимулюватиме відкриттю цільових депозитних рахунків, які по суті й будуть виступати свого роду ендавмент-фондами, створених фізичними особами. Це позитивно позначиться на розширенні можливостей благодійної діяльності в Україні, поширенню культури благодійності серед населення, розширенні ресурсної бази банківських установ та сприятиме подальшому формуванню і розвитку ринку цільового капіталу в Україні.

Іншим депозитним продуктом для благодійників, які виступають зовнішніми донорами для ендавмент-фондів, може бути відкриття спеціальних рахунків для зберігання грошових коштів, банківських металів або цінних паперів, що передаються до ендавмент-фонду за заповітом. Так, благодійник за життя може відкрити такий рахунок, на якому накопичуватимуться відповідні активи, які та доходи за якими повинні бути використані на чітко обумовлені цілі. В свою чергу бенефіціар зможе скористатися основним капіталом та доходом за ним відразу або впродовж обумовленого заздалегідь часу після смерті донора, використавши кошти за цільовим призначенням.

Важливим моментом у розвитку індустрії управління цільовим капіталом повинно бути поглиблення співпраці між НКО, фінансово-кредитними установами та фінтех-компаніями у напрямку розробки, поширення та активного використання мобільних додатків для здійснення благодійних внесків і пожертв на користь ендавмент-фондів. Такий продукт може містити функції здійснення благодійних внесків, реалізацію заповіту, передачі цінних паперів чи іншого майна, а також створення за рахунок донора окремих ендавмент-фондів з чітким визначенням умов їх формування та використання їхніх коштів. В основі такого мобільного додатку поряд з економічними повинні бути закладені й відповідні юридичні алгоритми, а використання самого додатку впродовж тривалого часу. Такі опції мобільного додатку можуть виявитися корисними для тих людей, які вже мають чималий досвід у сфері благодійництва і філантропії та здійснюють пожертви на регулярній основі. Що ж стосується широкого кола потенційних донорів, які не мають досвіду у цій сфері, до функціоналу цього додатку варто включити опцію зі здійснення періодичних внесків, використання якої дало б змогу з певною періодичністю (щомісяця, один раз у квартал чи на півроку - за бажанням донора) здійснювати автоматичне списання коштів з його поточного рахунку чи із заробітної платні. На нашу думку, до функціоналу даного додатку слід включити й інформаційну опцію, використання якої дасть змогу публікувати відповідні звернення, контактувати із донорами, а також враховувати їхні побажання і рекомендації.

Розробка та використання таких мобільних додатків принесуть значну користь як донорам, так і фандрайзерам, особливо якщо йдеться про ендавмент- фонд великого університету. Так, розповсюдження додатку серед студентів, професорсько-викладацького складу, випускників університету, роботодавців та інших стейкхолдерів дасть змогу: залучити до ендавмент-фонду різні за обсягами, періодичністю внесення і термінами використання значні обсяги благодійних внесків, які будуть спрямовані на реалізацію першочергових програмних цілей університету; підтримувати зв'язок між різними поколіннями випускників та роботодавцями; формувати звернення до своїх донорів та висвітлювати найсвіжішу інформацію про життя університету, використання коштів ендавмент-фонду та плани перспективного розвитку. Впровадження такого інноваційного рішення сприятиме зростанню іміджу ЗВО, укріпленню його позицій на ринку освітніх послуг та суспільстві, налагодженню довготривалих зав'язків з випускниками та роботодавцями, втіленню в життя нових проектів і заходів, а також популяризації даного університету, що в свою чергу може позитивно позначитись на зростанні контингенту студентів.

Відтак розвиток інноваційних технологій у сфері управління цільовим капіталом, поширення віртуальних каналів обслуговування фінансового обслуговування ендавмент-фондів, надання персонізованих фінансових послуг власникам цільового капіталу на базі мобільних рішень та поширення співробітництва НКО з фінансовими установами з фінтех-компаніями сприятимуть формуванню в Україні відповідної індустрії з управління ендавмент-фондами та вітчизняного ринку цільового капіталу.

Як свідчить зарубіжна практика управління ендавмент-фондами і перспективи розвитку цього вкрай важливого напряму в Україні, створення та функціонування ринку цільового капіталу відкриє можливості для розвитку інвестиційного консалтингу в даній сфері. Зокрема, поряд з банками та іншими інститутами фінансового сектору, які для ендавмент-фондів успішно виконують функції управляючих компаній, на зарубіжних ринках працює низка окремих консалтингових фірм і приватних підприємців, які займаються питаннями консалтингової підтримки діяльності ендавмент-фондів. Звичайно подібні фірми і підприємці здійснюють такі послуги [13, c 37 - 38]:

- консультування з питань розроблення концепції ендавмент-фонду;

- консалтингове супроводження процедур створення та реєстрації ендавмент- фонду, формування органів управління;

- допомога та участь у розробленні внутрішніх документів ендавмент-фонду, (стратегії фандрайзингу, інвестиційної стратегії, змісту договорів, які укладаються з донорами);

- підготовка та проектування управлінських рішень з питань формування та використання цільового капіталу;

- консалтингове супроводження вибору фінансово-кредитних установ для обслуговування діяльності ендавмент-фонду за здійснення фінансових операцій з цільовим капіталом;

- консультування менеджерів ендавмент-фондів щодо вибору стратегії, перспективних напрямів та об'єктів інвестування відповідно до поставлених цілей, визначення найвигідніших напрямів інвестування вільного капіталу, обґрунтування фінансової ефективності можливих інвестиційних вкладень,

- розроблення оптимальної структури інвестиційного портфеля ендавмент- фонду;

- допомога у підготовці звітності та розкритті інформації про використання доходу від цільового капіталу;

Питання, які пов'язаних з функціонуванням подібних фірм і приватних підприємців в Україні, повинні викликати значний науковий і практичний інтерес на лише у перспективі, але й в умовах сьогодення.

По-перше, подібна діяльність повинна належним чином регулюватися в Україні. На нашу думку, на даний час необхідним є прийняття Закону України «Про порядок формування та використання цільового капіталу некомерційних організацій», у змісті якого крім інших важливих моментів (які будуть більш детально розкриті у наступному підрозділі дисертаційної роботи) доцільно й визначити правові основи ліцензування, сферу діяльності таких консультантів, а також їхні функції, обов'язки та рівень відповідальності за їх виконання.

По-друге, приватні консультанти повинні діяти на основі ліцензії, для чого слід створити при Міністерстві фінансів України відповідну ліцензійну комісію, до якою увійшли б представники Міністерства фінансів, Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), асоціативних банківських організацій (Асоціації українських банків, Незалежної асоціації банків України), громадських організацій, а також від ЗВО, які готують фахівців для фінансово- кредитної системи України. На цю комісію слід покласти обов'язки видачі ліцензій фахівцям, які здійснюватимуть консалтингову підтримку ендавмент- фондів та НКО-власників цільового капіталу, на підставі успішного проходження відповідної програми навчання та складання кваліфікаційного іспиту.

По-третє, такі фахівці, повинні періодично (як мінімум 1 раз у 5 років) проходити відповідне навчання та підвищення кваліфікації, про що також повинно бути прописано у зазначеному вище документі. Тому Мінфіну спільно з НКЦПФР необхідно також розробити і прийняти Положення про навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації та складання екзаменів особами, які здійснюють консалтингове супроводження діяльності ендавмент-фондів. При цьому слід зобов'язати цих фахівців складати іспит за результатами навчання на відповідність їхніх знань встановленим професійним вимогам. Підвищення кваліфікації повинно здійснюватися відповідно до типових програм, які повинні містити відповідну тематику, вивчення якої сприятиме формуванню у фахівців відповідних компетенцій. Для цього у майбутньому необхідно визначити базові навчальні заклади та укласти з ними договори про співробітництво з навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації.

По-четверте, необхідно відпрацювати механізми проведення періодичних перевірок на предмет відповідності ліцензійним вимогам та розгляду скарг на недобросовісне виконання ними своїх функцій та передбачити у нормативно- правовій базі відповідні санкції.

Компетенцію будь-якого консультанта при наданні таких послуг для ендавмент-фондів визначають такі фактори: високий професійний рівень спеціалістів та хороше знання практики управління цільовим капіталом та здійснення операцій на фінансових ринках; знання специфіки функціонування ендавмент-фонду і ключових проблем у його діяльності, розуміння поточного стану й тенденцій розвитку ринку цільового капіталу, що дасть змогу неупереджено і якісно оцінювати потреби фондів, пропонувати практичні рішення з дотриманням принципу мінімізації витрат; уміння сформулювати і запропонувати ефективні інвестиційні рішення для свого клієнта.

В теперішній час серед науковців і практиків-фінансистів відсутня єдина позиція щодо доцільності залучення зовнішніх консультантів до інвестування ресурсів ендавмент-фондів. Так, наприклад, у США побутує думка про так званий «критичну масу (межу) ендавмент-фонду» (4 - 5 млн. доларів США), нижче за яку нерентабельно використовувати зовнішніх консультантів для розробки інвестиційної стратегії, формування модельного портфеля та вибору управляючої компанії. Більше того, запрошення зовнішнього консультанта не звільняє органи управління від обов'язку визначати загальну інвестиційну стратегію ендавменту- фонду та забезпечувати її виконання. До того ж при використанні зовнішнього консультанта існує ризик зниження здатності інвестиційного комітету встановлювати інвестиційні цілі, приймати стратегічні і тактичні рішення про розподіл активів та правильно підбирати управляючих фондами [14, c. 937]. На нашу думку, в Україні при створенні ендавмент-фондів, присутність подібних консультантів буде доцільною, особливо на стадії створення ендавмент-фондів, в процесі реалізації стратегій фандрайзингу, а також на інвестиційній стадії - в ході визначення цілей, часових горизонтів інвестування та граничних рівнів ризику. Однак з часом такі функції повинні перейти на органи управління ендавмент- фонду - Опікунську раду та Інвестиційний комітет.

Одним із напрямів поглиблення ролі управляючих компаній і зовнішніх консультантів у розвитку ринку цільового капіталу в Україні є розробка механізмів спільного управління інвестиційними портфелями ендавмент-фондів. Найбільш прийнятним для реалізація подібний напрям може виявитися у ЗВО з огляду на те, що зарубіжній практиці управління цільовим капіталом мають місце так звані ендавмент-фонди в управлінні студентів (Student-Managed Investment Funds), діяльність яких спрямована на вироблення у студентів і аспірантів професійних навичок з інвестування фінансових ресурсів та управління інвестиціями.

Першим випадком заснування студентського ендавмент-фонду була у 1946 році ініціатива ветеранів Другої світової війни зробили пожертву в розмірі 3000 доларів США коледжу Лафайєтт в Істоні (штат Пенсільванія, США) для створення на території коледжу інвестиційного клубу. До членів даного клубу могли би входити студенти та здійснювати операції з купівлі-продажу цінних паперів під наглядом кваліфікованого консультанта з числа викладачів або волонтерів з інвестиційних компаній, який би не лише контролював роботу студентів, а й надавав фахову допомогу у прийнятті інвестиційних рішень. За даними офіційного веб-сайту, за час функціонування даного фонду його активи зараз перевищують 1 мільйон доларів США. Клуб використовує частину прибутку, отриманого від своїх інвестицій, для фінансування освітнього досвіду для нинішніх і майбутніх студентів коледжу [15].

За останні кілька десятиліть інші ЗВО наслідували цей приклад. B коледжах і університетах США існує близько 600 студентських інвестиційних фондів, які управляють активами на загальну суму понад 750 млн. доларів США. Переважна їх більшість було створено на початку та в середині 2000-х років, що було зумовлено тогочасним пожвавленням фондової активності. Кошти зазвичай надають донори, хоча деякі материнські установи надають кошти шляхом виділення коштів зі своїх фондів або інших активів. Так, у загальній структурі надходжень до студентських фондів 45,5% ресурсів надійшло від зовнішніх донорів, 40,9% - від університетських ендавментів, а 13,6% - з кошторису ЗВО. При цьому дохідність студентських фондів у 2021 році склала 34,9% проти 30,6% для ендавмент-фондів загалом. Основними інструментами, в які інвестуються кошти студентських фондів є цінні папери, які обертаються на фондових ринках в результаті публічного розміщення (більше 55% здійснили подібні вкладення), а також вкладення в інструменти позабіржового ринку, акції пайових інвестиційних фондів та активи з фіксованим доходом, яким віддають перевагу більш ніж 42% [16].

На нашу думку, подібну практику доцільно розвивати в Україні передусім тим ЗВО, які готують майбутніх фахівців-фінансистів як в межах практичного навчання, так і за програмами дуальної освіти, яка передбачає врахування у професійній діяльності особливостей тієї сфери діяльності, у якій фахівець реалізовує кваліфікаційні навички та вміння. При цьому представники управляючих компаній, які суміщають основну та викладацьку діяльність, в процесі навчання моделюють завдання, які на 100% наближені до реальних фінансових ситуацій. До того ж при дуальній освіті з'являються можливості проводити практичні заняття на базі управляючих компаній, використовуючи їхню базу, фінансові технології, комп'ютерну техніку та сучасне програмне забезпечення, що загалом позитивно впливатиме на якість освіти. Для впровадження цієї новації університетам необхідно здійснити такі дії:

1. Налагодити контакти з фінансово-кредитними установами, які можуть виконувати функції управляючої компанії (банки, інвестиційні компанії) шляхом укладання угод про співпрацю.

2. В межах укладених договорів про співпрацю залучити зазначених вище роботодавців до процедури створення ендавмент-фонду при університеті, а в разі його наявності - укласти з ними договори про довірче управління ендавмент- фондом, чи його частиною.

3. Розробити окрему освітньо-професійну програму, за якою навчатимуться студенти в межах дуальної освіти, залучивши до процесу її підготовки та впровадження представників управляючої компанії.

4. Широке залучення даних представників до освітнього процесу: читання лекцій і практичних занять, формування тематики курсових і магістерських кваліфікаційних робіт та керівництва ними, участь у розробці методичних матеріалів з викладання окремих дисциплін, проведення професійно ділових ігор і тренінгів, а також проходження виробничої та переддипломної практик.

5. Здійснення практичної підготовки здобувачів вищої освіти на базі управляючої компанії (надання бази для проходження практики; участь у розробці завдань програм практики та їх погодження; супровід під час практичної підготовки; надання характеристики на кожного здобувача за результатами практики; участь у підсумкових конференціях та надання рекомендацій для покращення такого виду діяльності).

6. Спільне проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, симпозіумів; читання гостьових лекцій, а також запрошення представників управляючої компанії до участі засіданнях науково-методичних і вчених рад, в межах яких відбувається розгляд питань, пов'язаних з організацією дуальної освіти. Важливим моментом є включення цих людей д складу Ради роботодавців університету.

7. Участь роботодавців у вдосконаленні освітніх програм (надання пропозицій щодо програмних результатів навчання, які мають бути сформовані у здобувачів вищої освіти; надання відгуків та рецензій на освітні програми; участь у робочих зустрічах з гарантами освітніх програм, адміністрацією ЗВО, а також з експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти під час акредитації освітніх програм тощо).

8. Залучення роботодавців до розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (зокрема шляхом участі у проведенні опитувань).

Така співпраця буде вигідною для усіх її сторін, зокрема й для держави, адже розвиток співпраці між ЗВО та управляючими компаніями забезпечуватиме тісний взаємозв'язок й взаємовплив різних систем, що призводить до якісних змін у вищій освіті. До того ж подібна співпраця відкриє такі можливості університетам: підвищення кваліфікації та стажування, здійснення інституційних досліджень і реалізації нових проектів, підвищення якості освіти, наявність у ЗВО стейкхолдерів, які, зацікавлені вкладати кошти у підготовку кадрів за дуальною формою освіти, а також можуть стати у майбутньому донорами для університетських ендавмент-фондів. При цьому студенти мають можливість здобути максимально концентровані та корисні знання, які стосуються безпосередньо його фаху, а також нові можливості щодо подальшої кар'єри.

Поява і подальший розвиток в Україні індустрії цільового капіталу, а також відповідного типу фінансових продуктів буде можливим лише за умови активного створення ендавмент-фондів при вітчизняних НКО, а також належної уваги та стимулів з боку держави до цих процесів, що закладе в Україні початки формування ринку цільового капіталу та створить усі передумови успішної та ефективної взаємодії між його учасниками.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, за результатами дослідження виокремимо основні науково-практичні підходами до формування індустрії цільового капіталу в Україні, які передбачають: активне залучення фінансово-кредитних установ до процесів створення ендавмент-фондів, участі у розробленні та реалізації фандрайзингових стратегій та довірчого управління цільовим капіталом; розробку фінансових продуктів для ендавмент-фондів з поєднанням елементів заощадження та споживання; розвиток консалтингової підтримки процесів функціонування ендавмент-фондів; розробка механізмів спільного управління інвестиційними портфелями університетських ендавмент-фондів на базі поєднання елементів дуальної освіти та практичного досвіду фінансово- кредитних установ. Реалізація зазначених вище підходів дасть змогу розвивати індустрію управління цільовим капіталом, удосконалювати фандрайзингові та інвестиційні стратегії, підвищити ефективність функціонування ендавмент- фондів, що сприятиме максимізації обсягів донорського фінансування та інвестиційного доходу, зменшенню адміністративно-управлінських витрат, а в майбутньому - зайняти гідні позиції на ринку цільового капіталу та постійно нарощувати обсяги інвестиційного портфеля та фінансування найбільш перспективних програмних і фінансових цілей.

Поява і подальший розвиток в Україні індустрії цільового капіталу, а також відповідного типу фінансових продуктів буде можливим лише за умови активного створення ендавмент-фондів при вітчизняних НКО, а також належної уваги та стимулів з боку держави до цих процесів, що закладе в Україні початки формування ринку цільового капіталу та створить усі передумови успішної та ефективної взаємодії між його учасниками.

Література

1. Шевченко Л.С. Ендавмент-фонди в інвестиційній стратегії зарубіжних університетів. Україна: аспекти праці. 2015. № 1. С. 8 - 16.

2. Harvard University fact book. URL: https://oir.harvard.edu/endowment (date of access: 18.02.2021)

3. Harvard Management Company. URL: http://www.hmc.harvard.edu/ (дата звернення: 29 вересня 2023 р.).

4. Angelini D. An Analysis of University Endowment Spending. Doctoral dissertation. Worcester Polytechnic Institute, 2020.

5. Gilbert T., Hrdlicka C. Why are university endowments large and risky? The Review of Financial Studies. 2018. vol. 28(9). pp. 2643-2686.

6. Dimmock S.G., Neng Wang, Jinqiang Yang. The endowment model and modern portfolio theory: [working papers № 25559]. National Bureau of Economic Research, 2019. 50 p.

7. Wallick D.W. et al. Assessing Endowment Performance: The Enduring Role of Low-Cost Investing. Vanguard Research. 2014. September. https://thetaoofwealth.files.wordpress.com/2016/08/assessing-endowment- performance-the-enduring-role-of-low-cost-investing.pdf (дата звернення: 28 вересня 2023 р).

8. NACUBO-TIAA. Study of Endowments (NTSE) Results (2022). URL: https://www.nacubo.org/Research/2022/Public-NTSE-Tables (дата звернення: 18 вересня 2023 р.).

9. Основні показники діяльності банків України. URL:

https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist. (дата звернення: 10.03.2024 р.).

10. Квартальні та річні огляди ринку спільного інвестування. URL:

https://www.uaib.com.ua/analituaib/publ-ici-quart?date=2022-12-31. (дата

звернення: 9 березня 2024 р.).

11. Огляд діяльності індустрій управління активами інституційних

інвесторів та адміністрування пенсійних фондів в Україні за 3-й квартал 2023 року. Інститути спільного інвестування. URL:

https: //www.uaib.com.ua/analituaib/publ-ici-quart/za-3-y-kvartal-2023-roku-instituti- spilnogo-investuvannya (дата звернення: 9 березня 2024 р.).

12. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755$17#Text (дата звернення: 9 березня 2024 р.).

13. Diamond D., Verrecchia R. Disclosure, liquidity and the cost of capital. Journal of Finance. 1991. vol. 46. pp. 25-60.

14. Brown J. R., Dimmock S.G, Kang J.K, Weisbenner S.J. How University Endowments Respond to Financial Market Shocks. Evidence and Implications. American Economic Review. 2014. Vol. 104(3). Pp. 931-962.

15. Lafayette College Investment Club. What We Do? URL: https: //sites.lafayette.edu/investmentclub/club-background (дата звернення: 21.03. 2024 р.).

16. A Report on the State of the Field of Student-Managed Investment Funds.

Intentional Endowments Network. Massachusetts. 2021. 13 р. URL:

https://www.intentionalendowments.org/smif state of the field report(дата звернення: 19 вересня 2023 р.).

References

1. Shevchenko, L.S. (2015), “Endowment funds in the investment strategy of foreign universities”, Ukrayina: aspekty pratsi, Vol. 1, pp. 8 - 16.

2. Harvard University (2023), “Harvard University fact book”, available at: https://oir.harvard.edu/endowment (Accessed 04 august 2023).

3. Harvard University (2023), “Harvard Management Company”, available at: http://www.hmc.harvard.edu/ (Accessed 24 September 2023).

4. Angelini, D. (2020), “An Analysis of University Endowment Spending”, Doctoral dissertation, Worcester Polytechnic Institute.

5. Gilbert, T. and Hrdlicka, C. (2018), “Why are university endowments large and risky?”, The Review of Financial Studies, Vol. 28(9), pp. 2643-2686.

6. Dimmock, S.G., Neng, Wang and Jinqiang, Yang (2019). “The endowment model and modern portfolio theory”, Working papers № 25559, National Bureau of Economic Research, 50 p.

7. Wallick, D.W. et al. (2014), “ Assessing Endowment Performance: The Enduring Role of Low-Cost Investing“, Vanguard Research, September, available at: https://thetaoofwealth.files.wordpress.com/2016/08/assessing-endowment- performance-the-enduring-role-of-low-cost-investing.pdf (Accessed 28 September 2023).

8. NACUBO-TIAA (2022), “Study of Endowments (NTSE). Results”, available at: https://www.nacubo.org/Research/2022/Public-NTSE-Tables (Accessed 28 September 2023).

9. National Bank of Ukraine (2024), “Main performance indicators of Ukrainian banks”, available at: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist. (Accessed 10 March 2024).

10. National Securities and Stock Market Commission (2023), “ Quarterly and annual overviews of the mutual investment market”, available at: https://www.uaib.com.ua/analituaib/publ-ici-quart?date=2022-12-31 (Accessed 9 March 2024).

11. National Securities and Stock Market Commission (2023), “Overview of the activities of the asset management industry of institutional investors and the administration of pension funds in Ukraine for the 3rd quarter of 2023. Joint investment institutions”, available at: https://www.uaib.com.ua/analituaib/publ-ici- quart/za-3-y-kvartal-2023-roku-instituti-spilnogo-investuvannya (Accessed 9 March 2024).

12. The Verkhovna Rada of Ukraine (2012), “Tax Code of Ukraine”, available at: https: //zakon.rada. gov.ua/laws/show/2755$17#Text (Accessed 9 March 2024).

13. Diamond, D.and Verrecchia, R. (1991), “Disclosure, liquidity and the cost of capital”, Journal of Finance, Vol. 46, pp. 25-60.

14. Brown., J. R., Dimmock, S.G., Kang, J.K, Brown J. R., Dimmock S.G, Kang J.K, and Weisbenner. S.J. (2014), “How University Endowments Respond to Financial Market Shocks”, Evidence and Implications, American Economic Review, Vol. 104(3), pp. 931-962.

15. Lafayette College (2024), “Lafayette College Investment Club. What We Do?”, available at: https://sites.lafayette.edu/investmentclub/club-background (Accessed 21 March 2024).

16. Intentional Endowments Network (2021), “A Report on the State of the Field of Student-Managed Investment Funds”, Massachusetts, USA, available at: https: //www.intentionalendowments. or g/smif state of the field report (Accessed 19 September 2023)