Роль фінансових установ у забезпеченні сталого розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівська політехніка»

РОЛЬ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Тарасенко Артем Валерійович кандидат

економічних наук, доцент, докторант

Анотація

стійкий фінансовий сталий фінансування

У статті розглянуто теоретичні аспекти фінансового забезпечення досягнення цілей сталого розвитку та роль фінансових установ в стійкому фінансуванні. Метою статті є дослідження ролі фінансових установ в досягненні цілей сталого розвитку та розробка напрямів державної економічної політики в контексті переходу до стійкого фінансування. Проаналізовано сучасний стан фінансування цілей сталого розвитку та перспективні інвестиційні можливості. Визначено специфіку фінансування проєктів сталого розвитку, запропоновано авторське визначення стійкого фінансування. Визначено зміст та основні цілі механізму фінансового забезпечення цілей сталого розвитку в контексті державного регулювання економіки. Обґрунтовано, що реалізація механізму стає можливою на засадах забезпечення балансу між цифровими трансформаціями, що впроваджуються на вітчизняному ринку фінансових послуг, та інтересами держави і фінансових установ, що задіяні до його реалізації.

Ключові слова: сталий розвиток, фінансова послуга, ринок фінансових послуг, фінансова установа, цифровізація.

Annotation

THE ROLE OF FINANCIAL INSTITUTIONS IN ENSURING THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINE

Tarasenko Artem Chernihiv Polytechnic National University

To achieve optimal interaction between nature and society, the concept of sustainable development has been formed, which is aimed at preserving the dynamic balance of ecological and economic processes based on the transition to the balanced nature use. In the article, theoretical aspects of financial support for achieving the sustainable development goals and the role of financial institutions in sustainable financing are examined. The purpose of the article is to study the role of financial institutions in achieving the sustainable development goals and to develop directions of the state economic policy in the context of the transition to sustainable financing. The current state of financing the sustainable development goals and promising investment opportunities has been analysed. The specifics of financing the sustainable development projects have been determined, and the author's definition of sustainable financing has been proposed. It is advisable to consider it as one of the types of financial services, which is based on compliance by financial organizations with long-term environmental, social and management criteria when making investment decisions to obtain sustainable effects for business structures, local population and society. Sustainable investing is manifested in considering the environmental, social and management factors by developing the investment strategy. The content and the main goals of the mechanism of financial support for the sustainable development goals in the context of state regulation of the economy have been defined. It has been justified that the mechanism implementation becomes possible based on ensuring the balance between digital transformations in the domestic market of financial services and interests of the state and financial institutions involved in its implementation. As part of the program-target regulation, the indicators, that must be achieved both in the financial system and in related areas of the national economy, have been determined

Keywords: sustainable development, financial service, financial services market, financial institution, digitalization.

Постановка проблеми

Розвиток системи «суспільство-природа» передбачає сприяння взаємодії екологічної та економічної форм та є відображенням нагальної потреби трансформації управління соціально-економічним розвитком регіонів, міст, держави з орієнтацією на формування системи раціонального природокористування. Для досягнення оптимальної взаємодії природи та суспільства було сформовано концепцію сталого розвитку, яка спрямована на збереження динамічної рівноваги екологічних та економічних процесів на основі переходу до рівноважного природокористування. В цьому контексті країни мають формувати власні стратегії фінансування сталого розвитку на основі забезпечення сприятливого національного та міжнародного політичного та інвестиційного клімату. При цьому слід врахувати як державні, так і приватні джерела надходження фінансових коштів внутрішнього та міжнародного рівня. За сучасних умов розвитку національної економіки України загальні напрямки в цьому аспекті стосуються можливостей мобілізації нових та додаткових ресурсів, перерозподілу наявних фінансових джерел з метою інвестування проектів сталого розвитку, активізації взаємодії в межах екологічної, економічної та соціальної складових сталого розвитку, розробки організаційно-правових механізмів, що встановлюють баланс між наданням доступу до фінансування та забезпеченням стабільності фінансового ринку та створюють оптимальні умови для досягнення глобальних цілей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останніми роками проблематика сталого розвитку суб'єктів господарювання є пріоритетною в державній економічній політиці багатьох країн світу. Провідними науковцями розглядаються питання досягнення цілей сталого розвитку за різних економічних умов розвитку країни, аспекти інтеграції концепції сталого розвитку в стратегію розвитку бізнесу та механізм прийняття фінансово-інвестиційних стратегічних рішень. Так, серед вітчизняних дослідників цього питання слід назвати таких вчених, як Б. Данилишин [1], В. Ландик [2], О. Новікова, О. Амоша [3], О. Кореновський [4], Л. Золчак, Л. Коваль [5], Л. Малюта [6] та ін.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми

Проте додаткових досліджень потребує розвиток фінансових структур в умовах сталого розвитку, їхній вплив на досягнення глобальних цілей та трансформація підходів державного управління функціонуванням фінансових установ в контексті стійкого фінансування.

Метою статті є дослідження ролі фінансових установ в досягненні цілей сталого розвитку та розробка напрямів державної економічної політики в контексті переходу до стійкого фінансування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Фінансові установи, насамперед банківський сектор, відіграють важливу роль в прямому інвестуванні та залученні ресурсів фінансового сектора. Пріоритетними напрямками інвестування стійкого розвитку виступають транспортна сфера, зелена енергетика, ефективне водокористування, а також інформаційно-комунікаційні технології. На глобальному рівні такі фінансові структури, як Група Світового банку та регіональні банки розвитку, відіграють важливу роль у нормотворчій діяльності в контексті формування національних політичних та правових рамок. Проте для ефективної діяльності фінансових установ в напрямку досягнення цілей сталого розвитку важливо забезпечити баланс між безпосередньо інвестуванням та уникненням негативного впливу на права людини відповідно до чинних міжнародних договорів та національного законодавства. Так, затверджений Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та Аддис-Абебська програма дій забезпечують функціонування фінансової сфери національної економіки на засадах міжнародного права в галузі прав людини, акцентуючи на необхідності дотримання фінансовими установами та комерційним сектором Керівних принципів підприємницької діяльності в аспекті прав людини ООН та екологічних угод міжнародного та національного рівня [7]. Запропоновані заходи також мотивують національні та міжнародні банки розвитку сприяти формуванню ефективних систем охорони навколишнього середовища, впроваджувати інструменти екологічного та соціального страхування на основі міжнародних стандартів, орієнтуючись на дотримання прав людини та принципу гендерної рівності.

За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку, до 2030 року для забезпечення фінансування впровадження цілей стійкого розвитку потрібно 6,9 трильйона доларів США на рік [8]. За попередніми підрахунками глобальні цілі потребують наступного інвестиційного забезпечення (рис. 1).

Для участі фінансових установ в реалізації заходів концепції сталого розвитку ООН розроблено основні принципи, серед яких

- принципи відповідальної банківської справи (2019 р.);

- принципи сталого страхування (2012 р.);

- принципи відповідального інвестування (2006 р.).

Наслідування зазначених керівних принципів підтримується багатьма провідними фінансовими інститутами. Так, близько 80 відсотків інвестиційних установ взяли на себе зобов'язання дотримуватись принципів відповідального інвестування, а 260 банків з активами у розмірі 70 трлн доларів США підписали принципи відповідальної банківської справи [8].

На даний час, згідно з оцінками ООН, понад 450 фінансових установ є партнерами ООН щодо фінансування цілей сталого розвитку. За 2022 рік банками-членами партнерства було надано допомогу 113 млн найменш захищених клієнтів щодо доступу до банківських послуг та проконсультовано понад 15 000 компаній щодо інвестування у сферу зеленої економіки та розробки кліматичних стратегій [8]. Подібні напрямки роботи мають і стратегічний характер. «Зелена» економіка, що розвивається, створює безліч нових можливостей для інвестиційної діяльності та кредитування. Інституційні інвестори та роздрібні клієнти банків дедалі частіше вимагають від фінансових установ дотримання екологічних стандартів. Важливу роль в цьому контексті відіграє іміджева політика, оскільки для провідних банківських установ фінансування видобутку палива та інших проєктів, що несуть значне екологічне навантаження, негативно впливає на їхній імідж у майбутньому.

Рис. 1 Прогнозні дані фінансового забезпечення досягнення цілей сталого розвитку

Джерело: сформовано автором за [7; 8]

Для реалізації стратегічного плану з біологічного різноманіття щорічно необхідно 150-430 млрд доларів США

В умовах сприяння виконанню завдань сталого розвитку вплив державного управління реалізується безпосередньо через фінансову систему та фінансові установи як пріоритетних суб'єктів. При цьому мають бути враховані як короткостроковий, так і довгостроковий ефекти даного впливу, а цілі діяльності фінансових установ ранжуються залежно від значущості конкретної цілі сталого розвитку та можливостей фінансової системи щодо її досягнення. Під впливом зростаючого тиску з боку інвесторів, трансформації підходів до державного регулювання економіки, активної ролі громадськості стійке фінансування стає актуальним напрямом розвитку фінансових установ. Якщо раніше фінансування екологічних проєктів запроваджувалось серед напрямів інвестиційної діяльності лише обмеженого кола банківських установ, в сучасних умовах воно набуває стратегічної пріоритетності. Значний поштовх фінансування цілей сталого розвитку отримало під час пандемії COVID-19, набуваючи актуальності, а з іншого боку стаючи викликом для розвитку фінансової системи.

Існують різні підходи до трактування стійкого фінансування, проте, на нашу думку, його доцільно розглядати як один із видів фінансових послуг, що базується на дотриманні фінансовими організаціями довгострокових екологічних, соціальних та управлінських критеріїв при прийнятті інвестиційних рішень з метою отримання стійких ефектів для бізнесструктур, місцевого населення та соціуму. Найчастіше стійке інвестування знаходить прояв у врахуванні екологічних, соціальних та управлінських факторів в процесі розробки інвестиційної стратегії.

У загальному вигляді механізм фінансового забезпечення цілей сталого розвитку в контексті державного регулювання економіки являє собою комплекс підходів та способів організації грошово-кредитних та інвестиційних відносин, що регулюються державою з метою забезпечення сприятливих умов сталого розвитку сфер національної економіки.

Виділимо основні цілі зазначеного механізму: підтримання стабільного рівня цін; досягнення високого рівня зайнятості (прагнення до природного рівня безробіття, за якого попит на працю дорівнює ринковій пропозиції праці); забезпечення економічного зростання на основі впровадження сучасних методів надання фінансових послуг, виваженої кредитної політики; забезпечення стійкості ставки відсотка на внутрішньому грошовому ринку; забезпечення ринкової рівноваги на окремих сегментах ринку фінансових послуг; сприяння стійкості внутрішнього ринку.

Становлення цифрової економіки в Україні та поширення використання цифрових технологій у фінансовій сфері формують засади для трансформації управління фінансовими установами із врахуванням принципів стійкого розвитку, оскільки використання цифрових технологій зменшує вплив людського фактора та дозволяє підвищити рівень операційної діяльності та раціонально використовувати ресурси навколишнього середовища [10]. Реалізація механізму стає можливою на засадах забезпечення балансу між цифровими трансформаціями, що впроваджуються на вітчизняному ринку фінансових послуг, та інтересами держави і фінансових установ, що задіяні до його реалізації. Це може бути досягнуто на основі методів програмно-цільового управління, що мають як тактичний, так і стратегічний обрій реалізації. Так, запровадження та подальша реалізація програми цифровізації фінансового сектора є взаємодією двох сторін - держави та бізнесу, кожна з яких виконує певні завдання (табл. 1).

У межах програмно-цільового регулювання визначимо показники, які мають бути досягнуті як у фінансовій системі, так і у споріднених сферах національної економіки:

1) кадри та освіта:

- підготовка здобувачів вищої освіти за напрямками, пов'язаними з інформаційно-телекомунікаційними технологіями та інвестуванням у сфері соціального розвитку і природоохоронної діяльності;

- поширення цифрової та фінансової грамотності;

Таблиця 1

Баланс інтересів держави та фінансових установ у межах програмно-цільового управління фінансуванням сталого розвитку