Інструменти фінансування стартап-проекту, що забезпечує оптимальне фінансування бізнесу і дотримання інтересів інвесторів

Анотація

Мета - обґрунтувати засоби фінансування стартап-проєкту, що забезпечують захист інтересів інвесторів. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування - для визначення інструментів фінансування стартап-проєктів. Результати. Реалізація стартап-проєктів потребує залучення зовнішніх інвестицій. Вкладення коштів інвесторами у стартап-проєкти може відбуватися у випадку захищеності їх майнових інтересів. В якості способу захищеності майнових інтересів виступає конвертація боргу в капітал та надання кредиту. Конвертація боргу в капітал товариств забезпечує дольову участь інвестора капіталі підприємства та в системі його управління. Процедура конвертації потребує прийняття рішення учасниками товариств. До основних недоліків конвертації є розмиття частки власників у капіталі стартап-проєкту. Фінансування стартап-проєктівможе здійснюватися за рахунок кредиту, який надається інвестором. З метою мінімізації ризиків інвесторів тут виступає застава. Укладання договору застави потребує узгодження усіх істотних умов, передбачених законодавством. Засновники компанії з метою забезпечення виконання умов за договором кредиту можуть надавати в якості об'єкта застави її акції або части, можливе стягнення яких забезпечить інвестору отримати вкладені в стартап-проєкт кошти. Практична значущість. Завдяки впровадженню розроблених заходів при фінансуванні стартап-проєктів мається можливість забезпечити майнові інтереси інвесторів.

Ключові слова: венчурне фінансування, стартап, інновації, механізм венчурного фінансування, джерела фінансування стартапів, інвестор.

Abstract

Nepran A.V., Melnychuk M.O., Postolna N.O.

Thegoal is to substantiate the means of financing a startup project that ensure the protection of investors' interests. Researchmethodology. To achieve the goal, the following general scientific and special research methods and techniques were used in the research: methods of generalization and abstraction - to determine financing tools for start-up projects. Theresults. The implementation of start-up projects requires attracting external investments. Investing funds by investors in start-up projects can take place in case of protection of their property interests. Conversion of debt into capital and provision of credit is a way of protecting property interests. The conversion of debt into company capital ensures the investor's equity participation in the capital of the enterprise and in its management system. The conversion procedure requires a decision by the members of the companies. One of the main disadvantages of conversion is the dilution of the share of the owners in the capital of the startup project. Financing of start-up projects can be carried out at the expense of a loan provided by an investor. In order to minimize the risks of investors, collateral is used here. The conclusion of a pledge agreement requires the agreement of all essential conditions stipulated by law. The founders of the company, in order to ensure the fulfillment of the terms of the loan agreement, can provide its shares or parts as collateral, the possible recovery of which will ensure that the investor receives the funds invested in the startup project. Practicalsignificance. Thanks to the implementation of the developed measures in the financing of startup projects, it is possible to ensure the property interests of investors.

Keywords: venture financing, startup, innovation, mechanism of venture financing, sources of financing for startups, investor.

Основна частина

Постановка проблеми. У багатьох країнах світу венчурне фінансування відіграє ключову роль в розвитку інноваційної економіки. Багато провідних технологічних компаній на ранніх стадіях свого розвитку отримали підтримку з боку венчурного фінансування. Венчурний капітал спрямовується нових підприємств і фірм (стартапів) і тому супроводжуєтся високим степенем ризику. Довгострокові інвестиції, які вкладуються в стартапи, повинні забезпечити високу рентабельність. Крім високої норми окупності, стрімкого зростання мастабів бізнесу, венчурні інвестори з метою захисту власних інтересів повинні певні інструменти, які б дали змогу захистити їх інвестиції та забезпечити прибутковість вкладень. Відсутність цих інструментів ускладнює пошук інвесторів для фінансування стартап-проєктів. У звязку з цим стає стає актуальним дослідження теоретичних засад фінансування стартапів як основи функціонування верчурного капіталу. Актуальність даної проблеми зростає у звязку необхідністю нарощування інвестиційної активності у високотехнологічних секторах національної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні фіннасуваннюстартап-проектів венчурного бізнесу присвячені роботи Касич А.О. [1], Адамів М. Є. [2], Гук О.В. [3], Седікової О. І. [4], Корнух О.В. [5], Скорик Г. І., Недошитко А.А. [6] Іванченко Н.О. [7] та ін. Як відмічала Касіч А.О., складність стартапів полягає в тому, що вони реалізуються тільки в інноваційному сегменті, саме це зумовлює значні ризики щодо сприйняття продукту ринком [1, с. 25]. Порівняльний аналіз розглянутих концепцій дав Седіковій І. О. дав змогу зробити висновок, що найбільш ефективною в рамках управління стартап-проєктом є концепція Lean, яка передбачає оптимальне використання ресурсів [4, C. 15]. Основна проблема зовнішнього фінансування стартапів, відзначав Карнаух О.В., полягає в тому, що існує великий ризик неповернення засобів, що вкладаються в новий бізнес [5, C. 28]. Досліджуючи розвиток стартапів в Україні Скорик Г. І. зробив висновок, що при при втіленні задуманого виникають ускладнення, повязані із сктурним фінансовим становищем стартапів [6, C. 68].

Невирішені складові загальної проблеми. У переважній більшості наукових публікацій визначаються фактори, які ускладнюють залучення венчурного капіталу для фінансування стартап-проєктів. Мало дослідженими залишаються питання щодо дотримання інтересів інвесторів при фінансуванні стартапу. Саме не врахування інтересів інвесторів ускладнює пошук фінансування навіть для ефективних стартапів. Тому досягнення оптимального балансу між фінансуванням та дотриманням інтересів інвесторів дає змогу заличити на тривалий час фінансові ресурси, що є одним із важливих факторів успішної реалізації стартапів.

Формулювання цілей статі. Метою статті є розробка інструментів фінансування стартапів, що забезпечує оптимальне поєднання фінансування бізнесу та дотримання інтересів інвесторів.

Виклад основного матеріалу досліджень. Для української економіки в теперішній час забезпечення стійкого економічного зростання нерозривно повязана із нарощуванням інвестиційної активності у високотехнологічних секторах економіки. Ефективним механізмом фінансування стартап-проєктів в поточних умовах могло б стати залучення венчурного капіталу. Венчурний капітал представляє собою особливий вид фінансового капіталу, який спрямований на фінансування молодих компаній (стартап-проєктів) з великим потенціалом зростання та високим ступенем ризику.

Стартап - новостворена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але перебуває в стадії реєстрації), бізнес якої ґрунтується на інноваційних технологіях, яка не вийшла на ринок або щойно почала на нього виходити і має потребу у залученні зовнішніх ресурсів. [8, С. 13]. В Україні стартапи є відносно новою сферою бізнесу. Фінансування стартапів має суттєві відмінності від фінансування уже фунціонуючих підприємств.

Фірма, яка займається розробкою та комераціалізацією інноваційного продукту, потребує фінансових ресурсів, які б забезпечили її подальший розвиток. Потреба у фінансуванні стартап-проєкту виникає як правило, на ранній стадії, коли фінансові ресурси власників (засновників) підприємства обмежені. На цій стадії основним інструментом фінансування стартап-проєктів є залучення венчурного інвестора. Це вирішальна умова зростання та ефективного функціонування стартап-проєкту. Однак на практиці залучення інвестора для фінансування стартап-проєктузіштовшується із низкою проблем, від вирішення яких залежить обсяги та масштаби фінансування.

Для інвестора вкладення коштів у стартап-проєкт супроводжується високими ризиками, що несуть загрозу втрати капіталу. У зв'язку із цим інвестор повинен мати певні інструменти, які б захищали його майнові інтереси. Ці інструменти використовуються при укладанні інвестиційної угоди, що визначає особливості розподілу часток або акцій в капіталі фірми, способи та методи внесення інвестицій, величина яких встановлюється шляхом домовленості між інвестором та підприємцем.

Одним із інструментів захисту майнових інтересів інвесторів є купівля привілейованих акцій. Справа в тому, що звичайні акції утримують, як правило, засновники компанії, або бізнес-ангели, які вклали кошти на ранній стадії стартап-прєкту. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством (п. 7 статті 9 закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки») [9]. Проте для фінансування стартап-проєктів прості - це найменш ліквідний цінний папір, оскільки при наявності заборгованості перед кредиторами або претензій на активи (продаж) інтереси власників звичайних акцій будуть задоволені в останню чергу. Тому для захисту майнових інтересів інвесторів доцільно здійснювати їм продаж привілейованих акцій.

Привілейовані акції - це цінні папери, які відрізняються більш високим статусом порівняно із звичайними акціями. Вони надають їх власникам переважні, порівняно з власниками простихакцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. На відміну від звичайної акції привілейована акція забезпечує отримання суми, яка повинна бути виплачена власнику (інвестору) при ліквідації (або продажу) компанії.

Крім акціонерного капіталу, для фінансування стартап-проєктів може бути залучені і боргові інструменти у вигляді беззабезпеченого довгострокового кредиту. Такий підхід у значній мірі схожий на купівлю привілейованих акцій, але має певні переваги, зокрема, недопущення розмивання капіталу. Довгостроковий беззабезпечений кредит надається інвестором не на всю суму інвестицій, а лише на частину. Як правило, це сума, яка забезпечує долю інвестора в стартап-проєкті. Кошти на купівлю обладнання та інших основних засобів надаються у вигляді довгострокового кредиту із пільговою процентною ставкою. В подальшому сума кредиту може бути конвертована в акції або облігації.

Під конвертацією боргових зобов'язань господарського товариства перед кредитором на внесок цього кредитора до статутного капіталу розуміють компромісний шлях реструктуризації боргу, який передбачає зарахування грошових вимог кредитора до товариства в обмін на корпоративні права в збільшеному статутному капіталі [10]. Цей спосіб фінансування стартап - проєктів набув широкого поширення у розвинутих країнах світу, зокрема у Німеччині, Франції, США. Перевага конвертації позики в капітал стартап - фірми дозволяє захистити стартап-проєкт від банкрутства, уникнути формування негативного власного капіталу, покращити фінансовий стан, або ж залучити кошти інвестора. Купуючи частку в капіталі у стартап-фірмі (корпоративні права), кредитори, по суті, інвестують в таке товариство.

Конвертовані позики представляють собою позики, які конвертуються в інвестиції за попередньо узгодженими умовами. Цей спосіб фінансування старта-проєктів відноситься до найбільш затребуваних на ранніх етапах розвитку інноваційної фірми. На практиці це відбувається наступним чином.

Інвестор надає стартап-фірмі кредит під невеликий процент, який оформлюється конвертованою позикою. В окремих випадках акціонерні товариства можуть випускати конвертовані облігації. Як правило, така позика нічім не забезпечена.

Процес конвертації боргу в статутний капітал для акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю має певну відмінність. Акціонерним товариствам чинне законодвство дозволяється здійснювати додаткову емісію акцій та облігацій для конвертації у статутний капітал товариства [11]. Рішення про зміну статутного капіталу вирішується на загальних зборах акціонерів. Для акціонерних товариств прийняття позитивного рішення не потребує, щоб усі акціонери проголосували за таке рішення.

Для ТОВ процес конвертації боргу здійснюється більш простіше. Слід зазначити, що до червня 2018 р. в Україні п. 2 ст. 144 Цивільного кодексу України було заборонена конвертація боргу в статутний капітал товариства. З прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-УШ від 06.02.2018 (далі - Закон України №2275 - VIII) було виключено і заборону на конвертацію боргу. Рішення про зміну статутного капіталу товариства приймається на загальних зборах учасників. На відміну від акціонерного товариства, в товариствах з обмеженою відповідальністю таке рішення відповідно до законодавства потребує голосування усіма членами товариства. Будь - який член товариства може виступити проти і заблокувати таке рішення.

Інвестиції у вигляді конвертації боргу можуть застосовуватися в наступних форматах (табл. 1).

Таблиця 1. Інвестиції у вигляді конвертації боргу для мінімізації ризиків інвесторів при втраті прибутку або банкрутства стартап-проєкту