Оцінювання податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників: досвід розвинутих країн і висновки для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Оцінювання податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників: досвід розвинутих країн і висновки для України

Н.М. Назукова, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу публічних фінансів

Анотація

Висвітлено методичний підхід до оцінки фактичного податкового навантаження на висококваліфікованих працівників, що базується на моделі податкового аналізатора людських ресурсів, розробленій фахівцями Центру європейських економічних досліджень. Наведено послідовність і результати оцінювання фактичного податкового навантаження на висококваліфікованих працівників на прикладі Австрії, де застосовується прогресивна шкала ставок податку на трудові доходи. Здійснено, з урахуванням макрофінансових умов, відповідні розрахунки для України, де діє єдина ставка податку на доходи фізичних осіб. Запропоновано застосування цього підходу як складової аналітичного супроводження змін у оподаткуванні трудових доходів і сплаті соціальних внесків в Україні.

Ключові слова: модель податкового аналізатора людських ресурсів; податок на доходи фізичних осіб; єдиний соціальний внесок; ефективна середня податкова ставка; трудові доходи; висококваліфікований працівник.

Abstract

ASSESSMENT OF THE TAX BURDEN ON LABOR INCOME OF HIGHLY QUALIFIED EMPLOYEES: EXPERIENCE OF DEVELOPED COUNTRIES AND CONCLUSIONS FOR UKRAINE

Differences in the specifics of taxable labor income formation, tax rates on labor and pension income, the availability of tax deductions and tax credit, as well as in the amount and present value of social contributions cause different levels of tax burden on a highly qualified employee in different countries. To compare the levels of the tax burden on highly qualified employees, the Human Resource Tax Analyzer model developed by specialists of the Leibniz Centre for European Economic Research (ZEW) is used. Central to the model is an effective average tax rate (EATRl) indicator, which is calculated as the difference between employee's total remuneration before tax and the present value of income after paying taxes and social security contributions, divided by employee's total remuneration before tax. The sequence and results of calculating the effective average tax rates on the labor income of highly qualified employees in 2023 in Ukraine, where a “flat” personal income tax rate is in effect, and in Austria, where a graduated progressive tax rate is used for seven groups of labor income, are presented. The approbation of the model for Ukraine was carried out taking into account the influence of the macroeconomic environment, which reduces the present value of pension income of highly qualified employees. According to our estimates, EATRl, taking into account macro-financial conditions in Ukraine in 2023, was 39.5%, which is lower than the average level of the tax burden on the labor income of highly qualified employees in developed countries. At the same time, this is significantly higher than the indicators of the EU countries neighboring Ukraine -- Hungary, Poland, and Slovakia. The EATRl indicator, calculated on the basis of the Human Resource Tax Analyzer model, can be used to justify prospective changes to the system of personal income taxation and the collection of compulsory social contributions in Ukraine in the context of European integration and addressing certain migration challenges.

Keywords: Human Resource Tax Analyzer model; personal income tax; unified social contribution; effective average tax rate; labor income; highly qualified employee.

На законодавчому і виконавчому рівнях влади, а також у експертному і науковому середовищі активно дискутуються інструменти вирішення еміграційних викликів. Так, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за участі представників науки і бізнесу 1 було визначено пріоритетність завдань повернення українців з-за кордону, скорочення обсягів трудової міграції у повоєнний період і залучення трудових мігрантів з інших країн до роботи в Україні; формування орієнтирів рівноправного включення України до світового трудоресурсного простору (в умовах глобальної трудоресурс- ної кризи). Важливість означених завдань доводять емпіричні дослідження щодо впливу імміграції висококваліфікованих працівників на розвиток повоєнних економік (Moser, Voena, Waldinger, 2014; Massey, Arango, Hugo et al., 1993). З-поміж інструментів для повернення українських мігрантів перспективним є зниження прямих податків, пов'язаних з фондом оплати праці (податку на доходи фізичних осіб (далі -- ПДФО) і єдиного соціального внеску (далі -- ЄСВ)) (Пищуліна, Юрчишин, 2023, с. 173). Вжиття практичних кроків у цьому напрямі потребує поглиблення знань у питаннях оподаткування трудових доходів і пошуку інструментарію для його оцінювання.

Оподаткування як драйвер міграції розглядає неокласична міграційна теорія Збереження та розвиток трудових ресурсів України -- завдання найближчого десятиріччя. Верховна Рада України. 2023. 13 жов. Taxation and Employment. Ch. 4: The Taxation of Mobile High-Skilled Workers. OECD, 2011. 126 р. , яка, зокрема, базується на твердженні, що обсяг міжнародної міграції прямо й суттєво пов'язаний з розміром міжнародного розриву в рівнях заробітних плат (Massey, Arango, Hugo et al., 1993, p. 455). Розвиток неокласичної економічної теорії дозволив розробити ряд інструментів для оцінювання фактичного (ефективного) податкового навантаження на трудові доходи (доходи від праці). Показник «ефективна податкова ставка» (ETR), розроблена Е. Мендозою, А. Разіном і Л. Тезар (Mendoza, Razin, Tesar, 1994), розподіляє всі сплачені податки (на корпоративний дохід, індивідуальний дохід, заробітну плату, майно і споживання) між джерелами їх сплати -- капіталом, працею або їх поєднанням. Розподіл податків за джерелами їх сплати базується на даних щодо потоків капіталу і робочої сили в національних рахунках. В Україні цю методику було детально вивчено й апробовано в працях І.О. Луніної (2007), Н.Б. Фролової (2014), А.М. Соколовської (2008). Ці напрями досліджень є важливими з точки зору оцінювання відповідності наявної в Україні структури розподілу податкового навантаження між факторами виробництва і кінцевим споживанням теоретичним положенням про забезпечення сприятливих умов для економічного зростання. ОЕСР застосовує методику до визначення рівня податкового навантаження на працівників і щороку публікує відповідні звіти Taxing Wages OECD. Taxing Wages 2023: Indexation of Labor Taxation and Benefits in OECD Countries. OECD Publishing. 2023. . Такий підхід націлений у першу чергу на відстеження динаміки витрат роботодавців на оплату праці й чистої заробітної плати найманих працівників у країнах, які входять до організації. Він детально описаний Т.І. Єфименко і А.М. Соколовською (2013, с. 70--78). Подібною до підходу ОЕСР є розроблена фахівцями Центру європейських економічних досліджень (ZEW) на чолі з К. Ельшнер модель податкового аналізатора людських ресурсів ('1 The Human Resource Tax Analyzer model Назва моделі є співзвучною із симуляційною моделлю European Tax Analyzer О. Джейкобса і К. Спенгеля. Водночас вони є різними за суттю.) (Elschner, Schwager, 2004). На основі цієї моделі аналітичною організацією BAK Economics, що є проєктом Базельського університету (Швейцарія), щороку публікуються дані стосовно фактичного податкового навантаження на висококваліфікованих працівників у різних країнах (BAK Taxation Index for individuals) Overview BAK Taxation Index. BAK economic intelligence. . Водночас між моделлю податкового аналізатора людських ресурсів і підходом ОЕСР є принципові відмінності. По-перше, модель розглядає внески на соціальне забезпечення окремо від податків і враховує індивідуальні вигоди від сплати цих внесків. По-друге, розглядаються різні типи працівників: ОЕСР концентрується на середньостатистичному працівникові у виробничій сфері, а податковий аналізатор людських ресурсів орієнтований на висококваліфікованих працівників, які отримують вищі доходи.

Фахівці ОЕСР визначають працівника як висококваліфікованого, якщо він має університетський ступінь або великий / еквівалентний досвід роботи в певній галузі. Так, станом на 1998 р. до висококваліфікованих належали керівники і старші менеджери, технічні фахівці, інвестори, бізнесмени, «ключові працівники» тощо OECD. Trends in International Migration 1997: Continuous Reporting System on Migration. OECD Publishing. 1997, Р. 21--22. . Дж. Борхас (Borjas, 2005) запропонував інший спосіб визначення висококваліфікованих фахівців, який разом з показником освіти враховує рівень заробітної плати. Згідно з цією концепцією, навички можна виміряти рівнем доходу: висококваліфікованими вважаються ті працівники, рівень доходу яких перевищує конкретну встановлену межу. Припускається, що цінність однієї й тієї самої навички є однаковою в різних країнах. Заробітна плата, пов'язана з освітнім рівнем, була основою при визначенні висококваліфікованого працівника в процесі формування міграційної політики ЄС (зокрема, при розробці Блакитної карти Європейського Союзу в частині встановлення критеріїв освіти і заробітної плати мігрантів) (Cerna, 2013). Податковий аналізатор людських ресурсів дозволяє дослідити вплив податків (у тому числі компенсаційних виплат) на різні компоненти трудових доходів висококваліфікованих працівників, а також використовує міжчасовий підхід при розрахунку сум пенсійного забезпечення висококваліфікованих працівників.

В Україні методику оцінювання податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників ще недостатньо вивчено. Водночас модель податкового аналізатора людських ресурсів може бути апробована у нас для обчислення податкового навантаження на висококваліфіковану робочу силу.

Отже, мета статті -- провести апробацію моделі податкового аналізатора людських ресурсів, розробленої фахівцями Центру європейських економічних досліджень, для оцінювання податкового навантаження на висококваліфіковану робочу силу в Україні з урахуванням макрофінан- сових умов.

Модель податкового аналізатора людських ресурсів передбачає отримання показника ефективної середньої податкової ставки на трудові доходи висококваліфікованого працівника (EATRl), що розраховується як різниця між загальними витратами на оплату праці висококваліфікованого працівника до оподаткування і сплати обов'язкових соціальних платежів і чистим приведеним річним доходом після сплати податків і внесків на соціальне страхування, поділена на загальні витрати на оплату праці висококваліфікованого працівника до оподаткування й сплати обов'язкових соціальних платежів.

EATRl відображає податкове навантаження на трудові доходи, отримані протягом одного року. Водночас певна частина трудової винагороди працівника стає доступною для нього лише через певний час, зокрема, після виходу на пенсію. Тому при розрахунку EATRl розглядається міжчасова структура трудової винагороди, яка охоплює два періоди: трудове життя висококваліфікованого працівника (t = 0, 1, ..., t0, ..., tp - 1) і період після виходу на пенсію (t = tp, tp + 1, .., tp + P - 1). Працюючи протягом деякого року, наприклад t0, працівник отримує трудову винагороду, для якої розраховується податкове навантаження. Чистий трудовий дохід, отриманий працівником у цей рік, позначається E0; початковий рік після виходу на пенсію -- tp; пенсійний дохід, який отримає працівник у цей рік, -- Ep. Пенсійний дохід розраховується на основі ануїтетних платежів протягом усього трудового періоду, які рівномірно розподіляються під час пенсійного періоду. Таким чином, винагорода, отримана в період t0, забезпечує постійний потік наявних доходів Ep у період tp і в усі наступні роки після виходу працівника на пенсію (до tp + P - 1). Щоб оцінити майбутню вартість потоку доходів після виходу на пенсію, використовується фіксована реальна процентна ставка г. Наявний дохід Е в період t0 є сумою майбутньої вартості потоку доходів Ep і поточної вартості потоку доходів E0.

Згідно з моделлю податкового аналізатора людських ресурсів, для порівняння податкового навантаження в різних країнах обирається однаковий для всіх країн рівень оподатковуваного річного доходу, отримуваного висококваліфікованим працівником. Для забезпечення такого оподатковуваного річного доходу роботодавці в різних країнах мають покрити різні рівні витрат на сплату обов'язкових соціальних платежів з такого доходу, в тому числі тих, що є перекладеним податковим навантаженням. Таким чином, Е* -- це результат (ітеративного) підбору такого рівня загальної винагороди працівника, за якого оподатковуваний дохід становитиме 100 000 євро.

Згідно з описаним підходом, розрахунки фактичного податкового навантаження на висококваліфіковану робочу силу враховують податки на доходи у вигляді заробітної плати (в Україні це ПДФО і військовий збір), що стягуються як на державному, так і на місцевому рівні, нарахування на заробітну плату (в Україні це ЄСВ), що включають внески на страхування по безробіттю, від нещасних випадків, на пенсійне забезпечення, а також податки на пенсійні доходи (в Україні не стягуються починаючи з 2018 р. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (консти- туційності) [...]. Рішення Конституційного суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018. ).

Для забезпечення порівнянності значень ефективних середніх ставок, отриманих для різних країн, з метою їх оцінювання вводяться такі умови:

розглядається неодружена особа -- працівник без дітей;

працівник не має інших джерел доходів, крім трудових;

загальні витрати на оплату праці висококваліфікованого працівника з метою розрахунків поділяються на зарплатну і незарплатну частини: 75 % -- це зарплатна частина, 25 % -- це частина, що припадає на соціальні внески, у тому числі пенсійні;

розглядаються два рівні пенсійної системи -- солідарний і накопичувальний, тоді як добровільні внески до недержавних пенсійних фондів, а також внески на медичне страхування не входять до розрахунків;

пропорції внесків до накопичувального рівня пенсійної системи для міжнародного порівняння фіксуються на рівні 50/50 між працівником і роботодавцем; податковий ресурс трудовий дохід

кількість років трудового життя -- 40;

кількість років на пенсії -- 20;

реальна процентна ставка (г) для всіх країн встановлюється на рівні 5 % (Elschner, Schwager, 2005, p. 9--26; Fischer, Heckemeyer, Spengel et al., 2021).

Більшість європейських країн застосовує прогресивну схему оподаткування трудових доходів (тобто податок має прогресивну шкалу ста- вок), що означає збільшення розміру податку в міру зростання розміру доходу. Кількість груп трудових доходів з встановленими граничними ставками податку на практиці варіюється від двох (наприклад, у Литві, Польщі, Словаччині, Ірландії) до 23 (у Люксембурзі) Taxes in Europe Database. European Commission. . В Україні застосовується так звана «пласка» шкала оподаткування трудових доходів, тобто всі трудові доходи оподатковуються за однаковою номінальною ставкою.

Для детальної характеристики моделі податкового аналізатора людських ресурсів наведемо послідовність і результати розрахунків податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників у 2023 р. на прикладі Австрії, де діє ступінчаста прогресивна ставка податку для семи груп трудових доходів (табл. 1).

Як видно з табл. 1, показник «Загальні витрати на оплату праці висококваліфікованого працівника, E*» (р. 1) підібрано (ітеративно) таким чином, щоб показник «Оподатковуваний дохід» (р. 17) був максимально наближеним до 100 000 євро. Розрахунок можна умовно поділити на три етапи: 1) визначення чистого доходу E0 після сплати податків і платежів без урахування майбутніх пенсійних доходів (рядки 1--22); 2) визначення чистої приведеної вартості річного розміру пенсії Ep (рядки 22 --33); 3) розрахунок ефективної середньої податкової ставки на трудові доходи EATRl (рядки 34--37). Згідно з наведеним розрахунком, ефективна середня податкова ставка на трудові доходи (EATRl) в Австрії у 2023 р. склала 45,4 %.

Застосування моделі податкового аналізатора людських ресурсів для України потребує врахування макрофінансових умов. Адже в Україні, на відміну від розвинутих країн, реальна процентна ставка є суттєво нижчою внаслідок нижчих номінальних процентних доходів і вищої інфляції. Урахування макрофінансових умов в Україні у 2023 р. змінює реальну процентну ставку (г), що застосовується в оцінках, з 5 % до (-0,43 %) Розраховано за формулою І. Фішера: (1 + і) = (1 + r) (1 + п), де і -- номінальна процентна ставка; r -- реальна процентна ставка; п -- темп інфляції. Для розрахунку за номінальну взято середню процентну ставку за депозитами в іноземній валюті в річному обчисленні, розраховану НБУ як процентну ставку за новими депозитами резидентів (крім інших депозитних корпорацій) у іноземній валюті. За даними Державної служби статистики, у 2023 р. інфляція становила 5,1 % . Розрахунок податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників у 2023 р. в Україні з урахуванням макрофінансових умов наведено в табл. 2.

Відповідно до здійснених оцінок, в Україні ефективна середня податкова ставка на трудові доходи (EATRl), з урахуванням макрофінансових умов, у 2023 р. становила 39,5 %. Фахівці BAK Economics (BAK Taxation Index for individuals) оцінюють середній рівень податкового навантаження на трудо- ві доходи висококваліфікованих працівників у розвинутих країнах на рівні 40,2 % Overview BAK Taxation Index. BAK economic intelligence. . Таким чином, трудові доходи висококваліфікованих працівників в Україні, з урахуванням несприятливого впливу макрофінансового середовища, оподатковуються на середньому рівні. Водночас макрофінансова стабілізація автоматично приведе до зниження рівня податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників.

Таблиця 1. Розрахунок податкового навантаження на висококваліфікованого працівника в Австрії у 2023 р.

П р и м і т к а: 1 -- розраховується як місячна максимальна база для нарахування соціальних внесків (5670 євро), помножена на 14 -- кількість заробітних плат, що отримують працівники в Австрії протягом одного року.

Додаток до табл. 1. Схема розрахунку суми річного податку на доходи в Австрії у 2023 р.

Джерело: розраховано авторкою за: OECD. Taxing Wages 2023: Indexation of Labor Taxation and Benefits in OECD Countries. OECD Publishing. 2023. Р. 193, 194--196, 200--201. OECD. Pensions at a Glance 2023: OECD and G20 Indicators. OECD Publishing. 2023. Р. 155.

Таблиця 2. Розрахунок податкового навантаження на висококваліфікованого працівника в Україні у 2023 р.

П р и м і т к и: 1 -- розраховується як місячна мінімальна заробітна плата, помножена на коефіцієнт 15, помножена на 12 місяців і переведена в євро за середньорічним курсом НБУ; 2 -- Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Постанова Кабінету Міністрів України № 675 від 26.11.2014 р.

Ефективні середні податкові ставки на трудові доходи висококваліфікованих працівників (EATRl) у різних країнах у 2023 р.

Джерело: розраховано авторкою за: Taxes for individuals. BAK Taxation Index. BAK economic intelligence.

З-поміж законодавчих ініціатив, спрямованих на запровадження прогресивної шкали ставок ПДФО, можна виокремити відповідний проект закону Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження прогресивної шкали оподаткування при сплаті податку на доходи фізичних осіб). Проект Закону № 10066 від 19.02.2019 р., яким пропонувалося запровадження ступінчастої шкали оподаткування трудових доходів із ставками від 5 % (для працездатних осіб з доходом до трьох прожиткових мінімумів) до 48 % (для працездатних осіб з доходом понад 500 прожиткових мінімумів). Для працездатних осіб з доходом понад 100 прожиткових мінімумів, але не більше 300 прожиткових мінімумів пропонувалося встановити ставку ПДФО 33 %, що станом на 2023 р. дорівнювала від 258 900 грн місячної заробітної плати (6 540 євро на місяць, або 78 480 євро на рік) до 77 6700 грн місячної заробітної плати (19 614 євро на місяць, або 235 368 євро на рік).

При реформуванні системи оподаткування трудових доходів слід ураховувати податкову конкуренцію з точки зору висококваліфікованої робочої сили. За нашими обчисленнями, якщо ставка податку на доходи фізичних осіб в Україні зросте до 33 % (тобто до 34,5 % включно з військовим збором), то з урахуванням макрофінансових умов 2023 р. показник EATRl збільшиться до 50,7 %. У 2023 р. такий рівень податкового навантаження на висококваліфіковану робочу силу був характерний для Ірландії та Італії (рисунок).

Аналітичний звіт, який доповнює висновок Комісії щодо заявки України на членство в ЄС COMMISSION STAFF WORKING DOCUMENT. Analytical Report following the Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council and the Council Commission Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union. European Commission, 2023. , ставить питання соціальної політики і зайнятості в Україні в контексті європейської інтеграції. Зазначається, що до важливих завдань України належить узгодження національного законодавства і стратегічних документів соціально-економічного розвитку, зокрема Стратегії подолання бідності й Стратегії людського розвитку, з європейськими підходами. Ідеться в тому числі про зобов'язання України наблизити національне законодавство у сфері соціального забезпечення до Директив ЄС. Таким чином, можна очікувати нових законодавчих ініціатив щодо зміни номінальної ставки ПДФО і підходів до сплати ЄСВ, які матимуть євроінтеграційний характер. При експертному опрацюванні таких законодавчих кроків, зокрема при оцінюванні наслідків для податкової конкуренції за висококваліфіковану робочу силу, може застосовуватися показник ефективної середньої податкової ставки на трудові доходи (EATRl).

Висновки

Оцінювання податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників на основі моделі податкового аналізатора людських ресурсів передбачає обчислення ефективних середніх податкових ставок для висококваліфікованих працівників (EATRl), чиї доходи перевищують певну встановлену межу. EATRl обчислюється з урахуванням особливостей формування оподатковуваного доходу фізичних осіб, податкових відрахувань і податкового кредиту, шкали ставок податку на всіх рівнях його стягнення, а також особливостей обчислення сум обов'язкових внесків на соціальне страхування. Крім того, при обчисленні фактичного податкового навантаження за розглянутою методикою враховуються майбутня вартість пенсійних доходів і особливості їх оподаткування. Методика розрахунку EATRl на основі моделі податкового аналізатора людських ресурсів є досить складною, адже вона враховує вплив макрофінансового середовища на податкову конкуренцію за висококваліфікованих працівників. Для детальної характеристики методики наведено послідовність і результати розрахунків податкового навантаження на трудові доходи висококваліфікованих працівників у 2023 р. на прикладі Австрії і України. Для розрахунків по Україні враховано негативний вплив макрофінансового середовища на майбутні пенсійні доходи висококваліфікованих працівників. Одержані оцінки засвідчили, що фактичне податкове навантаження на висококваліфікованих працівників в Україні є нижчим від середнього для розвинутих країн значення. Водночас податкове навантаження в Україні суттєво перевищує відповідний рівень у сусідніх країнах ЄС -- Угорщині, Польщі й Словаччині. Так, розрахований нами показник EATRl в Україні у 2023 р. становив 39,5 %, тоді як, за оцінками фахівців BAK, в Угорщині -- 30,2 %, Словаччині -- 32,8 %, Польщі -- 33,5 %.

Ефективні середні податкові ставки на трудові доходи можуть застосовуватися не лише для порівняння податкового навантаження на висококваліфікованих працівників у різних країнах, але й для аналізу змін у національних системах оподаткування доходів фізичних осіб і підходах до стягнення обов'язкових соціальних внесків. Зокрема, ідеться про зміни до української системи оподаткування доходів фізичних осіб і соціального забезпечення, що обговорюються як у контексті подолання міграційних викликів, так і з позицій наближення національного законодавства щодо соціального забезпечення до Директив ЄС. Якщо один із законопроєктів буде реалізовано і ставка ПДФО для високих доходів висококваліфікованих працівників зросте до 33 %, то, за нашими оцінками, це призведе до зростання ефективної ставки EATRl до 50,7 % (з урахуванням макрофінан- сових умов 2023 р.). Такий рівень податкового навантаження був би вищим від середнього показника для розвинутих країн.

Список використаної літератури

1. Moser, P., Voena, A., Waldinger, F. (2014). German Jewish emigres and US invention. American Economic Review. Vol. 104. No. 10. P. 3222--3255.

2. Massey, D., Arango, J., Hugo, G., Kouaouci, A., Pellegrino, A., Taylor, J. (1993). Theories of International Migration: A Review and Appraisal. Population and Development Review. Vol. 19. No. 3. P. 431--466.

3. Пищуліна, О., Юрчишин, В. (2023). Вплив міграційних процесів на перебіг повоєнного відновлення України, міграційну політику ЄС та країн Східного партнерства. За ред. Ю. Якименка. Центр Разумкова.

4. Mendoza, E., Razin, A., Tesar, L. (1994). Effective Tax Rates in Macroeconomics: CrossCountry Estimates of Tax Rates on Factor Incomes and Consumption. Journal of Monetary Economics. Vol. 34. Iss. 3. P. 297--323.

5. Луніна, І., Фролова, Н. (2007). Ефективність оподаткування споживання в Україні. Фінанси України. № 1. С. 17--27.

6. Фролова, Н. (2014). Податкове навантаження на працю, капітал і кінцеве споживання в умовах дії Податкового кодексу України. Економіка України. 57. 8(633). 47-60.

7. Соколовська, А. (2008). Методологічні та методичні аспекти визначення податкового навантаження на працю, капітал і споживання. Фінанси України. № 1. С. 65--76.

8. Динаміка податкового навантаження в Україні в контексті реалізації податкової реформи (2013). За ред. Т.І. Єфименко, А.М. Соколовської. ДННУ «Академія фінансового управління». 494 с.

9. Elschner, Ch., Schwager, R. (2004). A Simulation Method to Measure the Tax Burden on Highly Skilled Manpower. ZEW Discussion Papers. No. 04-59.

10. Borjas, G. (2005). The labor-market impact of high-skill immigration. American Economic Review. Vol. 95. No. 2. P 56--60.

11. Cerna, L. (2013). Understanding the diversity of EU migration policy in practice: The implementation of the blue card initiative. Policy Studies. Vol. 34. Iss. 2. P. 180-- 200.

12. Elschner, Ch., Schwager, R. (2005). The Effective Tax Burden on Highly Qualified Employers. ZEWEconomic Studies. Vol. 29

13. Fischer, L., Heckemeyer, J., Spengel, Ch., Steinbrenner, D. (2021). Tax policies in a transition to a knowledge-based economy: The effective tax burden of companies and highly skilled labour. ZEW Discussion Papers. No. 21-096.

References

1. Moser, P., Voena, A., Waldinger, F. (2014). German Jewish emigres and US invention. American Economic Review. Vol. 104. No. 10. P. 3222-3255.

2. Massey, D., Arango, J., Hugo, G., Kouaouci, A., Pellegrino, A., Taylor, J. (1993). Theories of International Migration: A Review and Appraisal. Population and Development Review. Vol. 19. No. 3. P 431-466.

3. Pyshchulina, O., Yurchyshyn, V. (2023). The impact of migration processes on the post-war recovery of Ukraine and the migration policies of the EU and EAP countries. Yu. Yakymenko (Ed.). Razumkov Centre.

4. Mendoza, E., Razin, A., Tesar, L. (1994). Effective Tax Rates in Macroeconomics: Cross-Country Estimates of Tax Rates on Factor Incomes and Consumption. Journal of Monetary Economics. Vol. 34. Iss. 3. P. 297-323.

5. Lunina, I., Frolova, N. (2007). Efficiency of consumption taxation in Ukraine. Finance of Ukraine. No. 1. P. 17-27.

6. Frolova, N. (2014). The tax load on a labor, a capital, and the final consumption under conditions of the action of Ukraine's tax code. Economy of Ukraine. 57. 8(633). 47-60

7. Sokolovska, A. (2008). Methodological and method aspects of determining the tax burden on labor, capital, and consumption. Finance of Ukraine. No. 1. P. 65-76.

8. Tax burden dynamics in Ukraine in the context of tax reform implementation (2013). T.I. Yefymenko, A.M. Sokolovska (fids.). Academy of Financial Management. 494 p.

9. Elschner, Ch., Schwager, R. (2004). A Simulation Method to Measure the Tax Burden on Highly Skilled Manpower. ZEW Discussion Papers. No. 04-59.

10. Borjas, G. (2005). The labor-market impact of high-skill immigration. American Economic Review. Vol. 95. No. 2. P. 56-60.

11. Cerna, L. (2013). Understanding the diversity of EU migration policy in practice: The implementation of the blue card initiative. Policy Studies. Vol. 34. Iss. 2. P. 180200.

12. Elschner, Ch., Schwager, R. (2005). The Effective Tax Burden on Highly Qualified Employers. ZEWEconomic Studies. Vol. 29.

13. Fischer, L., Heckemeyer, J., Spengel, Ch., Steinbrenner, D. (2021). Tax policies in a transition to a knowledge-based economy: The effective tax burden of companies and highly skilled labour. ZEW Discussion Papers. No. 21-096.

Размещено на Allbest.ru