Ґендерне бюджетування, як механізм державної політики в умовах децентралізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґендерне бюджетування, як механізм державної політики в умовах децентралізації

Ю.І. Намазова,

аспірант кафедри публічного управління та адміністрування, Вінницький державний педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

У статті актуалізовано потребу в застосуванні нових інструментів управління видаткової частини бюджетів об'єднаних територіальних громад із урахуванням інклюзивних потреб громадян. Встановлено, що найоптимальнішою практикою у задоволенні цієї задачі може виступати ґендерно орієнтоване бюджетування на мікрорівні.

Проаналізовано теоретичну основу ґендерного бюджетування. Розглянуто диференційовані підходи до визначення сутності даного процесу. Вивчено перспективи застосовування практики реалізації «ґендерно чутливих бюджетних програм». Узагальнено ряд особливостей процесу гендерно орієнтованого бюджетування. Структуровано основоположні принципи застосування ґендерного підходу в бюджетному процесі територіальних громад. Визначено інституційно-правове підґрунтя для інтеграції ґендерно орієнтованого бюджетування у комплекс державної політики України. Узагальнено послідовність етапів впровадження ґендерно орієнтованого бюджетування на рівні територіальних громад.

Запропоновано створення локальних консультативно -дорадчих органів із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, що дозволить здійснювати ефективний обмін досвідом між громадами.

Yu. Namazova,

Postgraduate student of the Department of Public Administration, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University

GENDER BUDGETING AS A MECHANISM OF STATE POLICY IN CONDITIONS OF DECENTRALIZATION

The article updates the need to apply new tools for managing the expenditure part of the budgets of united territorial communities, taking into account the inclusive needs of citizens. In this direction, the concept of proper governance is considered, which involves the transition from the maintenance of institutions and the calculation of costs to the measurement ofsocial results in the plane of meeting the needs of the population. It has been established that gender-oriented micro-level budgeting can be the most optimal practice in meeting this task.

The theoretical basis of gender budgeting is analyzed. Differentiated approaches to determining the essence of this process are considered. The prospects of applying the practice of implementation of "gender-sensitive budget programs" have been studied. It has been established that the local budget formed in this way will take into account the needs of all sections of the population, as well as guarantee the achievement of equality of rights and opportunities to receive public services.

A number of features of the process of gender-oriented budgeting and gendersensitive budget programs are summarized. Among them, the social effect, economic effect, redistributive effect, and institutional effect are highlighted. The fundamental principles of applying the gender approach in the budgeting process of territorial communities are also structured. The institutional and legal basis for the integration of gender-oriented budgeting into the complex of state policy of Ukraine is defined. The sequence of stages of implementation of gender-oriented budgeting at the level of territorial communities, as well as a complex of auxiliary local institutions that will regulate the integration of the gender approach at all stages of planning and budgeting, are summarized.

In order to achieve the goals of implementing gender budgeting at the community level, special attention is paid to the need to promote the growth of the number of gender-educated specialists who have the appropriate experience, education and share gender values. In particular, it is proposed to create local consultative and advisory bodies to ensure equal rights and opportunities for women and men, which will allow effective exchange of experience between communities.

Ключові слова: гендерна рівність, державна гендерна політика, гендерне бюджетування, децентралізація, територіальна громада, місцевий бюджет.

Keywords: gender equality, state gender policy, gender budgeting, decentralization, territorial community, local budget.

Постановка проблеми

ґендерне бюджетування децентралізація

Реформа децентралізації в Україні надає можливості забезпечити публічність влади, поліпшити якість надання послуг та залучити громадян до процесу ухвалення важливих для громади рішень. У даному процесі важливим є врахування норм Конституції України, що гарантують дотримання політичних, економічних, соціальних, культурних, екологічних та особистих прав людини й відсутність дискримінації, зокрема тендерної. Важливо, щоб жінки та чоловіки в однаковій мірі мали можливості та доступ до влади, послуг та ресурсів. У результаті реформування відбувається також секторальна децентралізація у сфері освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, яка спрямована на підвищення ефективності та результативності видатків місцевих бюджетів. У даному процесі важливим є посилення реалізації державної тендерної політики із забезпечення паритетності прав жінок і чоловіків громади в доступі до публічних послуг у цих сферах. Дані повноваження покладені саме на органи місцевого самоврядування, що також тісно пов'язано з реформою системи управління державними фінансами, головна мета якої - надавати якісні державні послуги, ефективно акумулюючи ресурси та розподіляючи їх відповідно до пріоритетів розвитку держави у середньо- та довгостроковій перспективі [6].

Європейське співтовариство визнало, що гендерна рівність має важливе значення для сталого економічного зростання та повноцінного соціального розвитку, і закликає країни використовувати свої бюджети для сприяння гендерно-справедливому розподілу ресурсів та отриманню доходів. Більшість країн ЄС запровадили практику гендерно-орієнтованого бюджетування на національному та субнаціональному рівнях. Проте тендерно чутливе бюджетування в умовах реформи децентралізації в Україні не досить вивчено серед праць вітчизняних науковців у галузі державного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед вітчизняних учених, які присвятили свої наукові дослідження проблематиці гендерно-орієнтованого бюджетування територіальних громад варто відзначити праці Биховченко В. П., Васильєвої Н.В., Гринчук Н.М., Дерун Т.М., Куйбіди В.С., Ткачука А.Ф.. Перспективи запровадження даного процесу в Україні вивчали Коляда Т.А. Іваніна Т., Кисельова О. та ін.

Метою статті полягає у визначенні сутності та принципів гендерно - орієнтованого бюджетування, обґрунтуванні потреб у ньому та описі перспектив розвитку в якості складової реформи децентралізації в Україні.

Виклад основного матеріалу

В умовах децентралізації та розвитку демократизації владних повноважень місцевої влади, актуальним питанням постає ефективне використання коштів бюджетів об'єднаних територіальних громад із урахуванням думки громади. Відповідно, виникає потреба в застосуванні нових інструментів управління видаткової частини бюджетів . Залучення громадськості до участі в ухваленні рішень є одним із найкращих засобів гарантування довгострокового успіху співпраці місцевої влади та суспільства. Постійне надання громадянам можливостей впливу на існуючі проблеми та їхнє вирішення забезпечує їх активність. В теорії державного управління прийняття рішень із залученням громадян відносять до групових методів [2].

Актуальним у даному напрямку вважаємо концепцію належного врядування. Підтвердженням тому є факт, що уже більше 75 об'єднаних територіальних громадах України послідовно втілюють даний підхід, який базується на концепції прав людини та тендерній рівності. Належне врядування передбачає перехід від утримання закладів і підрахунку витрат (гроші, час, людські ресурси) до вимірювання суспільних результатів. Ці результати лежать у площині задоволення потреб (як практичних, так і стратегічних) кінцевих споживачів - жінок і чоловіків у всій їхній різноманітності [6]. У даному напрямку реалізації державної політики в умовах децентралізації, варто детально розглянути питання тендерно орієнтованого бюджетування, яке в світі є досить поширеною практикою на мікрорівнях.

Перша спроба створення тендерного бюджету була у 1984 р. в Австралії, а офіційно поняття «тендерний бюджет» вперше було визнано на Пекінській платформі дій ООН у 1995 році. Це дало глобальний імпульс у розвитку концепції тендерно орієнтованого бюджетування, мотивуючи уряди світових країн включити тендерний аналіз у бюджетні рішення [5]. Отже, за результатами Пекінської конференції даний підхід до проблематики планування бюджетів громад був схвалений у багатьох країнах як стратегія державної політики із досягнення тендерної рівності. Наразі біля 90 країн практикують тендерне бюджетування. До даного процесу долучились також і міжнародні організації під час формування бюджетів. Наприклад, тендерний підхід застосовує Міжнародний валютний фонд як «підхід до складання бюджету, який використовує фіскальну політику та управління для сприяння тендерній рівності та розвитку дівчат і жінок» [5]. В Україні ж перші подібні ініціативи впроваджувались із 2003 року [9].

Проаналізуємо теоретичну основу тендерного бюджетування. Відповідно до Методичних рекомендацій, тендерно-орієнтований підхід у бюджетному процесі

- це врахування ґендерних аспектів на усіх стадіях бюджетного процесу та висвітлення у відповідних бюджетних документах цілеспрямованості на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків (ґендерної рівності) [11]. Автори посібника «Запровадження тендерно орієнтованого бюджетування в об'єднаних територіальних громадах України» даний процес трактують як технологію, яка поєднує права людини, цілі ґендерної рівності та процес підвищення ефективності бюджету. Колектив авторів на чолі з Т. Іваніною дану категорію пропонують розглядати у якості оцінювання будь-якої програми, її заходів, проектів і діяльності з погляду впливу на становище різних соціально - вікових груп жінок і чоловіків. Сенс тендерно орієнтованого бюджетування автори розглядають в тому, щоб усунути розрив між політикою та асигнуванням ресурсів на її впровадження й таким чином через процес перерозподілу ресурсів сприяти досягненню фактичної ґендерної рівності [5].

Автори навчального посібника «Місцевий бюджет і фінансове забезпечення об'єднаної територіальної громади» тлумачать ґендерноорієнтований бюджет як «орієнтований на результат» [4], тобто його впровадження впливає на формування збалансованого бюджету, тому що поєднує два процеси, не пов'язані між собою: забезпечення ґендерної рівності (захист прав кожної людини) і управління місцевими фінансами (технічний процес розподілу фінансових ресурсів). У своїх наукових доробках Т. А. Коляда ґендерно орієнтоване бюджетування представляє у якості гнучкого механізму ухвалення управлінських рішень для забезпечення справедливого розподілу ресурсів в інтересах різних соціальних груп населення, забезпечуючи функціонування бюджетної системи як ефективного інструменту реалізації соціальної справедливості та ґендерної рівності [ 7]. В. П. Биховченко тендерне бюджетування трактує як підхід до формування бюджету, який може його покращити, коли фіскальна політика і адміністративні процедури структуровані для вирішення проблеми ґендерної нерівності і потреб розвитку обох статей [1]. Щодо ролі у цьому процесі місцевих органів влади, погодимось також із думкою ученого, який пояснює даний феномен їх близькістю до повсякденного життя людей. Тобто, це означає, що у них існує можливість безпосередньо рефлексувати на потреби жінок і чоловіків на паритетних умовах. Відповідно на місцевому рівні є великий потенціал для застосування ґендерних підходів на основі ґендерного бюджетування в умовах територіальних громад.

Отже, можемо резюмувати, що ґендерно чутливе бюджетування територіальної громади - це управлінська технологія, що передбачає комплекс заходів націлених на вироблення коротко -та довгострокових цільових стратегій із забезпечення раціонального розподілу фінансових ресурсів територіальної громади з метою оптимізації ефективності їх використання та задоволення потреб різних соціальних груп населення на основі тендерної паритетності. Сформований таким чином місцевий бюджет враховуватиме потреби усіх верств населення, а також гарантуватиме досягнення рівності прав та можливостей отримання публічних послуг за бюджетний рахунок. Відповідно, основну мету ґендерно орієнтованого бюджетування можемо вбачати у тому, щоб інтегрувати тендерний підхід до державного управління у формі обов'язкової компоненти при здійсненні національної, регіональної та місцевої політики соціально - економічного розвитку на основі ухвалення та виконання бюджетів з урахуванням комплексного охоплення потреб жінок і чоловіків та їх долучення до процесів ухвалення бюджетних рішень. Ця мета реалізується через системну інтеграцію ґендерного підходу в діяльність органів місцевого самоврядування із формуванням на основі цього стратегічних документів громади. Впровадження ґендерно орієнтованого підходу в бюджетний процес спрямовано на підвищення якості державної політики, програм та заходів, а також забезпечення більш ефективного розподілу ресурсів [6].

Автори практичного посібника «Ґендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі» у ході ґендерно орієнтованого бюджетування територіальних громад пропонують застосовувати поняття «ґендерно чутлива бюджетна програма», під чим розуміється програма, яка враховує ґендерний аспект і містить кількісні та якісні характеристики щодо цілеспрямованості на забезпечення ґендерної рівності: зменшення ґендерних розривів, усунення тендерної дискримінації, послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у відповідній сфері/галузі з точки зору забезпечення тендерних потреб та задоволення тендерних інтересів [5]. Дану пропозицію вважаємо слушною, оскільки таким чином головний розпорядник бюджету громади прагнутиме до врахування тендерного аспекту при плануванні обсягів та якості надання публічних послуг у межах бюджетної програми.

Отже, аналізуючи теоретичні підходи до трактування тендерно орієнтованого бюджетування можемо узагальнити ряд особливостей даного процесу. Варто зазначити, що основний акцент слід зробити на оцінюванні очікуваних «тендерних ефектів» від тендерного коректування бюджетних програм. До таких ефектів можна віднести:

- соціальний ефект - отримані результати за диференційованими соціальними групами користувачів суспільних благ та послуг у коротко - і довгостроковій перспективі (наприклад, фінансування тендерноорієнтованої допомоги внутрішньо-переміщеним у результаті війни громадянам);

- економічний ефект - фінансування пріоритетних напрямків забезпечення тендерної рівності, на основі перспектив економічного зростання громади, виходячи із обмежених бюджетних ресурсів (наприклад, створення умов для розвитку політики тендерної рівності в складі інклюзивної моделі економічного розвитку територіальних громад);

- перерозподільчий ефект - засвідчує перерозподіл доходів (суспільних благ) в інтересах саме тих тендерних груп, для поліпшення становища яких реалізується бюджетна програма [6];

- інституціональний ефект - тендерний аналіз сталості й ефективності органів і структур, що здійснюють керівництво тендерно чутливою бюджетною програмою, а також аналіз стабільності середовища, в якому програма буде реалізовуватися [7].

Варто зазначити, що формування тендерно чутливих бюджетних програм мають відповідати вимогами бюджетної системи України, яка опирається на десять базових принципів, закріплених у статті 7 Бюджетного кодексу України.

Окремі із цих принципів орієнтовані саме на забезпечення паритетності прав і можливостей громадян України, отже їх варто розглядати у якості точки опори для застосування тендерного підходу в бюджетному процесі територіальних громад. Серед них визначимо наступні:

1. Принцип ефективності та результативності. «При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів» [3]. Даний принцип визначає, що результати оптитмізації використання бюджетних коштів мають відповідати політці забезпечення рівних прав і можли - востей жінок і чоловіків при наданні публічних послуг.

2. Принцип субсидіарності. «Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача» [3]. Даний принцип обумовлює піоритетність адаптації публічних послуг, передбачених бюджетними програмами, до потреб споживачів відповідно до усіх соціальних груп (за віком, місцем проживання, станом здоров'я, етнічним походженням, соціально-економічним статусом і відповідно статтю), шляхом моніторингу змін в потребах споживачів і в разі необхідності вжиття відповідних заходів модернізації публічних послуг.

3. Принцип справедливості і неупередженості. «Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами» [3]. Дотримання цього принципу полягає в тому, що керівництво громад має вживати заходів із забезпечення рівного доступу усіх громадян до публічних послуг, які надаються в рамках бюджетних програм, та сприяти справедливому розподілу бюджетних коштів.

4. Принцип публічності та прозорості. «Інформування громадськості з питань бюджетної політики, складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів» [ 3]. Відповідно до цього принципу забезпечується публічність усіх інституцій, що регулюють бюджетний процес, а також безперешкодний доступ до бюджетних показників, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання. Це дозволяє здійснювати громадський контроль за якістю та тендерною справедливістю надання публічних послуг в межах використання бюджетних коштів [11].

Застосування тендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі відповідно до зазначених принципів на всіх його стадіях сприятиме підвищенню ефективності та результативності тендерної чутливості бюджетних програм завдяки спрямуванню видатків на задоволення потреб диференційованих соціальних груп споживачів публічних послуг, покращенню якості їх надання, оптимізації обсягу і структури бюджетних витрат, завдяки зменшенню наявних тендерних дискримінант, присутніх у роботі державних установ [ 10].

Інституційно-правовим підгрунтям для інтеграції тендерно орієнтованого бюджетування є комплекс міжнародних документів з питань тендерної рівності, зобов'язання щодо виконання яких взяла на себе Україна та прийнятих Урядом нормативних актів, серед яких варто виділити наступні:

1. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;

2. Цілі стійкого розвитку України;

3. Бюджетний кодекс України.

4. Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року;

5. Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року;

6. Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки;

7. Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування тендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі (Наказ Міністерства фінансів України від 02.01.2019 року № 1).

8. Наказ Міністерства фінансів України «Про результативні показники бюджетної програми» від 10 грудня 2010 року № 1536 (потребує відображення розпорядниками у бюджетних показниках ступеня забезпечення тендерної рівності).

9. Наказ Міністерства фінансів України «Про огляди витрат державного бюджету» від 23 жовтня 2019 року № 446 (передбачає проведення тендерного аналізу бюджетних програм).

10. Наказ Міністерства фінансів України «Порядок здійснення оцінки ефективності бюджетних програм головними розпорядниками коштів державного бюджету» від 19 травня 2020 року № 223

Варто відзначити важливість Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, котра визначає загальне юридичне визначення поняття «дискримінація» (ст. 1), а також зобов'язує держави включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свої конституції та інші законодавчі акти, чим забезпечує рівне право для жінок і чоловіків користування всіма економічними, соціальними, культурними, громадянськими і політичними правами [8].

Зазначимо, що із затвердженням Методичних рекомендацій щодо впровадження та застосування тендерного підходу в бюджетному процесі регламентовано послідовність етапів впровадження тендерно орієнтованого бюджетування:

1. Огляд нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про тендерну рівність.

2. Проведення тендерного аналізу бюджетних програм.

3. Ухвалення рішень за результатами тендерного аналізу бюджетних програм.

4. Моніторинг тендерно чутливих бюджетних програм [11].

Для територіальних громад тендерно орієнтований підхід до бюджету означатиме справедливий і неупереджений розподіл суспільного багатства між громадянами. Основою даного процесу можна вважати формування ґендерно чутливої бюджетної програми, яка враховує ґендерний аспект і містить відповідні кількісні та якісні характеристики щодо цілеспрямованості на забезпечення ґендерної рівності. Натомість ґендерно нейтральною є бюджетна програма, яка не враховує ґендерний аспект і за результатами ґендерного аналізу визнана такою, що потребує вжиття додаткових заходів (досліджень) для врахування ґендерного аспекту. Для ефективного застосування ґендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі головний розпорядник має забезпечувати координацію між структурними підрозділами, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, відповідальними виконавцями бюджетних програм, одержувачами бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями, що залучаються до проведення аналізу [ 5]. Для інтеграції ґендерних проблем у політику розвитку були створені численні інструменти, методи й підходи. Ґендерний аналіз і ґендерно орієнтоване бюджетування є одними з них. У даному процесі важливим є аналіз основних документів громади, серед яких: Паспорт громади, Стратегія розвитку громади, План реалізації Стратегії, Програма соціально-економічного розвитку, бюджет громади та цільові програми.

В Україні ґендерний підхід поступово впроваджується у діяльність органів державної влади різних рівнів та органів місцевого самоврядування, що передбачає прийняття рішень на основі потреб та інтересів громадян. Для ефективності впровадження ґендерно орієнтованого бюджетування на місцевому рівні важливо запровадити системну інтеграцію ґендерного підходу в стратегічне планування, спрямувати управління на досягнення ґендерно чутливих результатів, залучити всі зацікавлені сторони до розробки стратегій, програм та бюджетів розвитку громад.

Робота з упровадження ґендерно орієнтованого бюджетування має гарантувати наскрізну інтеграцію ґендерного підходу на всіх етапах планування й бюджетування: від стратегій розвитку громад до галузевих програм. Проблемою у даному випадку можна вважати те, що, як стверджують дослідники [14], представники органів місцевого самоврядування на практиці мають досить обмежений досвід і поверхневі знання з питань тендерної політики. Як наслідок, інституційні механізми забезпечення тендерної рівності у громадах дуже слабкі або взагалі відсутні. Причина в тому, що виконкомам громад на місцевому рівні бракує фахівців, здатних формувати й реалізовувати тендерну політику. Отже, для досягнення поставлених цілей тендерної рівності та впровадження тендерного бюджетування на рівні громад важливо сприяти зростанню чисельності тендерно освідчених спеціалістів, які мають відповідний досвід, освіту та поділяють тендерної цінності. Вихід із даної ситуації можемо знайти у змісті постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 930 «Деякі питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» [ 13]. Даний документ створив можливість для утворення органами влади підрозділів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Відповідно, для забезпечення сталості процесу інтеграції тендерно орієнтованого бюджетування голови територіальних громад можуть ініціювати створення тендерних бюджетних груп. Вважаємо дану практику актуальною, оскільки в перспективі створена таким чином тендерна бюджетна група може еволюціонувати до форми консультативно-дорадчого органу із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків та ділитися досвідом у межах сусідніх громад. Окрім цього, з метою посилення інституційної складової тендерного підходу у розвитку територіальних громад, вважаємо за необхідне затвердити відповідними рішеннями рад стратегію розвитку громади і план її реалізації, цільові та бюджетні програми та проєкти на основі тендерного інтегрування.

Висновки

Отже, застосування тендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі на всіх його стадіях сприятиме підвищенню ефективності та результативності тендерної чутливості бюджетних програм завдяки спрямуванню видатків на задоволення потреб інклюзивних соціальних груп споживачів публічних послуг, покращенню якості їх надання, оптимізації обсягу і структури бюджетних витрат. Окрім цього, завдяки зменшенню наявних тендерних дискримінант, присутніх у роботі державних установ упровадження тендерного підходу та ґендерно орієнтованого бюджетування у процеси управління територіальних громад надасть змогу посилити економічну ефективність і результативність, удосконалити розподіл фінансових ресурсів, підвищити якість та забезпечити адресність надання публічних послуг, збільшити рівень участі громадян у бюджетному процесі, досягати мети тендерної рівності. Під ґендерно чутливим бюджетом територіальної громади мається на увазі планування чи переструктурування доходів та витрат таким чином, щоб потреби населення, як жінок, так і чоловіків, були відповідно представлені. Це створює нові виклики перед представникам громад, оскільки вимагає набуття не тільки нових знань щодо тендерної чутливості, але й забезпечення системної експертно-консультативної підтримки у напрямку належного врядування.

Література

1. Биховченко В. П. Ґендерне бюджетування на місцевому рівні як інструмент підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Ефективна економіка. 2019. № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_5_23

2. Биховченко В. П. Перспективи ґендерно-орієнтованих бюджетів об'єднань територіальних громад. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2019_5_9

3. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17

4. Васильєва Н.В., Гринчук Н.М., Дерун Т.М., Куйбіда В.С., Ткачук А.Ф. Місцевий бюджет і фінансове забезпечення об'єднаної територіальної громади:навч. посіб. К.: 2017. 119 с.

5. Іваніна Т., Кисельова О., Колодій М., Остапчук О., Цюпа О. Ґендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі: практ. посіб. К: Віваріо, 2020. 88 с.

6. Іваніна Т., Кисельова О. Запровадження ґендерно орієнтованого бюджетування в об'єднаних територіальних громадах України. Посібник. https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/536/GRB-handbook.pdf

7. Коляда Т. А. Ґендерно-орієнтоване бюджетування: сутність та перспективи запровадження в Україні. Економічний вісник. Серія : Фінанси, облік, оподаткування. 2019. Вип. 3. С. 80-88

8. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_207/ed19791218#Text

9. Лихач Ю., Канавець М., Попов Р., та ін. Посібник для керівників державної служби. К.: ТОВ «ВІСТКА». 2020. 422 с.

10. Моя тендерно чутлива громада. Посібник з надання високоякісних муніципальних послуг із врахуванням тендерного аспекту. Аналітичний центр «ЮрФем». K. 2022. URL: https://jurfem.com.ua/moya-henderno-chutlyva-hromada.

11. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних

рекомендацій щодо впровадження та застосування тендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі» від 02.01.2019 р. № 1. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v0001201-19.

12. Онищук Ю.В., Зубар І.В. Закордонна міграція трудових ресурсів як перешкода сталому економічному розвитку України. Економіка. Фінанси.Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. №5. С.37 -49.

13. Постанова КМУ «Деякі питання забезпечення рівних прав та

можливостей жінок і чоловіків» від 09.10.2020 р. № 930. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/930-2020-п#Text

14. Пауел А., Феррандо А. (2020), Стійкість громад, тендерна рівність і тендерно орієнтоване бюджетування під час пандемії COVID-19. Сучасні тенденції розвитку і практики тендерно орієнтованого бюджетування на світовому, європейському та національному рівнях: Тези вебінарів. Київ: Віваріо, С. 105-114.

References

1. Bykhovchenko, V.P. (2019), “Gender budgeting at the local level as a tool for increasing the efficiency of the use of budget funds”, Efektyvna ekonomika, vol. 5, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_5_23 (Accessed 4 November 2023).

2. Bykhovchenko, V.P. (2019), “Perspectives of gender-oriented budgets of associations of territorial communities ”, Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, vol. 5, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2019_5_9 (Accessed 4 November 2023).

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Law of Ukraine “Budget Code of Ukraine”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 (Accessed 4 November 2023).

4. Vasylieva, N.V., Grynchuk, N.M., Derun, T.M., Kuybida, V.S. and Tkachuk, A.F. (2017), Mistsevyi biudzhet i finansove zabezpechennia obiednanoi terytorialnoi hromady:navch. posib [Local budget and financial support of the united territorial community: study. manual], Kyiv, Ukraine.

5. Ivanina T., Kiselyova O., Kolodiy M., Ostapchuk O. and Tsyupa O. (2020), Genderno oriientovanyi pidkhid u biudzhetnomu protsesi: prakt. posib. [Gender- oriented approach in the budget process: practice. manual ], Vivario, Kyiv, Ukraine.

6. Ivanina, T., and Kiselyova, O. (2019), Zaprovadzhennia genderno oriientovanoho biudzhetuvannia v obiednanykh terytorialnykh hromadakh Ukrainy. Posibnyk. [Introduction of gender-oriented budgeting in united territorial communities of Ukraine. Manual], USAID, available at:

https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/536/GRB-handbook.pdf (Accessed 4 November 2023).

7. Kolyada, T. A. (2019), “Gender-oriented budgeting: essence and prospects of implementation in Ukraine”, Economic Herald. Series: Finance, accounting, taxation. vol 3, рр. 80-88

8. The United Nations General Assembly (1979), Convention Organization of the United Nations "On the Elimination of All Forms of Discrimination against Women", available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207/ed19791218#Text

(Accessed 4 November 2023).

9. Lykhach, Yu.,Kanavets, M.,Popov, R. (2020), Posibnyk dlia kerivnykiv derzhavnoi sluzhby [Manual for civil service managers],Vistka, Kyiv, Ukraine.

10. My Gender-Sensitive Community (2020), Moia genderno chutlyva hromada Posibnyk z nadannia vysokoiakisnykh munitsypalnykh posluh iz vrakhuvanniam gendernoho aspektu [A guide to providing high-quality, gender-sensitive municipal services], Analytical Center "YurFem", Kyiv, Ukraine, available at: https://jurfem.com.ua/moya-henderno-chutlyva-hromada. (Accessed 4 November 2023).

11. Ministry of Finance of Ukraine (2019), Order “On Approval of Methodological Recommendations for the Implementation and Application of a Gender-Based Approach in the Budget Process ”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0001201 -19. (Accessed 4 November 2023).

12. Onyshchuk Yu.V. and Zubar I.V. (2018), “Foreign migration of labor resources as an obstacle to sustainable economic development of Ukraine ”, Ekonomika. Finansy.Menedzhment: aktualnipytannia nauky ipraktyky, vol. 5, pp. 3749.

13. Cabinet of Ministers of Ukraine (2020), “Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some issues of ensuring equal rights and opportunities for women and men"”, available at:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/930-2020- n#Text (Accessed 4 November 2023).

14. Powell, A. and Ferrando, A. (2020), “Community resilience, gender equality, and gender budgeting during the COVID-19 pandemic”, Suchasni tendentsii rozvytku i praktyky genderno oriientovanoho biudzhetuvannia na svitovomu, yevropeiskomu ta natsionalnomu rivniakh [Modern trends in the development and practice of gender- oriented budgeting at the world, European and national levels. Abstracts of the webinars], Kyiv, Ukraine, рр. 105-114.

Размещено на Allbest.ru