Соціальний бюджет України: основні тенденції останніх років та реалії під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Соціальний бюджет України: основні тенденції останніх років та реалії під час війни

Сивульська Наталія Миколаївна

кандидат економічних наук, доцент

Славкова Алла Аркадіївна

кандидат економічних наук, доцент

Виклики, з якими зіштовхнулась Україна в умовах збройної агресії, призвели до виникнення значних економічних та соціальних проблем в країні. Особливо актуальним стає питання забезпечення функціонування соціальної сфери на належному рівні, підтримки населення, особливо найбільш вразливих його верств. В статті досліджено особливості категорії «соціальний бюджет» та моделі соціальної держави, які виділяють в світовій практиці. Проаналізовано та систематизовано основні тенденції соціальних видатків зведеного бюджету України за останні десять років з графічним представленням результатів дослідження. Особлива увага приділена змінам, що відбулись під час дії воєнного стану в країні, з виділенням заходів, які уряд запровадив задля стабілізації ситуації. Запропоновано можливі шляхи вдосконалення публічного управління бюджетним фінансуванням сфери соціального захисту.

Ключові слова: соціальна політика держави, соціальний бюджет, модель соціального бюджету, соціальні видатки бюджету, соціальний захист та соціальне забезпечення, соціальна сфера.

The social budget of Ukraine: the main trends of recent years and realities during the war

Syvulska Nataliia, Slavkova Alla

Kyiv National Economac University named after Vadym Hetman

The challenges faced by Ukraine in the context of armed aggression have led to significant economic and social problems in the country: a decrease in economic potential and forced displacement of citizens resulting from the occupation of large areas of the country, the destruction of settlements and social infrastructure, and environmental pollution. Difficulties have arisen in the implementation of the constitutionally guaranteed rights of citizens, particularly in the area of social protection and welfare. Therefore, the issue of ensuring the proper functioning of the social sphere and supporting the population, especially the most vulnerable segments of it, is notably relevant in today's realities. The purpose of the article is to identify the main trends in social expenditures of budget of the state, as well as the changes that have occurred during the period of martial law in Ukraine. The article examines the peculiarities of the category "social budget" and the models of the welfare state that are distinguished in the world practice, which is extremely important for the clarification of the issue of sociality of budget. In order to assess the social character of the budget, the authors analyzed and systematized the main trends of social expenditures of the consolidated budget of Ukraine over the last ten years, which include the following expenditures: social protection and social security, health care and education, mental and physical development, housing and communal services. To this end, we analyzed the changes in the volume of expenditures in absolute terms, the share of social expenditures in total budget expenditures, and the structure of budget expenditures before and after the introduction of martial law. The results of the analysis are presented in a table and graphically for better visualization. Special attention is paid to the changes that occurred in the country during the period of martial law, and the measures introduced by the government to stabilize the situation and address pressing social problems are highlighted. The practical value of the article lies in the identification of the main trends in the financing of social expenditures of budget of the state, with the justification of the factors that caused the existing changes, and the highlighting of the problems caused by these factors, in particular by the armed aggression against Ukraine. The authors also suggest possible ways to improve the public administration of budget financing of the social protection sector.

Keywords: social policy of the state, social budget, social budget model, social budget expenditures, social protection and social security, social sphere.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. В умовах воєнного стану надзвичайно важливим завданням держави є забезпечення соціального захисту населення, в значній мірі це стосується найбільш вразливих його категорій. Реалії сьогодення вкрай ускладнюють виконання гарантованих Конституцією прав громадян, зокрема, права на достатній життєвий рівень, на соціальний захист, в тому числі отримання виплат соціальної допомоги для забезпечення рівня життя не нижче прожиткового мінімуму, на охорону здоров'я, доступне для всіх громадян медичне обслуговування, на освіту. В проекті Стратегії сталого розвитку України до 2030 року відзначається недостатність рівня як економічного розвитку, так і добробуту населення. Тому пріоритетами державної політики залишаються забезпечення гарантій громадянам щодо доступу до системи охорони здоров'я, високоякісної освіти, захищеності соціально вразливих верств населення тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням соціальної політики держави, соціального планування та моделювання присвячували свої дослідження такі вітчизняні та зарубіжні науковці: Баранова Н. П., Ганслі Т., Давидюк О. О., Жеребило І. В., Іванов Ю. Б., Ільчук Л. І., Колот А. М., Макарова О. В., Мних М. В., Моторнюк У. І., Паніотто В. І., Спікер П., Чанишева Г. І. та ін. В своїх працях вони вивчали актуальні проблеми соціальної політики, її ефективності та можливі напрямки реформування, в тому числі й з врахуванням європейського досвіду. Так, Баранова Н. П. досліджувала питання формування моделі соціального бюджету та перспективи її впровадження в практику з метою прогнозування соціальних видатків [1]. Проблематику фінансового забезпечення соціальної сфери, соціального захисту населення досліджують такі науковці як Кириленко О. П., Луніна І. О., Опарін В. М., Чугунов І. Я. Однак, виклики, з якими зіштовхнулась Україна, потребують подальшого дослідження питань соціальності бюджету з врахуванням сучасних реалій.

Формування цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у виявленні основних тенденцій соціальних видатків зведеного бюджету України, дослідження змін, спричинених військовою агресією проти нашої держави, виявленні перспектив підвищення ролі соціального бюджету.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основна спрямованість соціальної політики демократичної держави зменшення та усунення диспропорцій у суспільстві, формування розвиненої системи соціального захисту, розвиток соціальної сфери з наданням послуг високої якості. Враховуючи стратегічну спрямованість нашої держави на європейську інтеграцію, Україна повинна бути «соціальною державою», для якої характерний високий рівень соціальної захищеності громадян і досягнути якого можна за умови провадження зваженої та ефективної соціальної політики.

Соціальний бюджет це вид бюджету, призначений для фінансування соціальних благ і послуг, які споживаються не задля отримання прибутку, а з метою задоволення соціальних потреб громадян. Соціальний бюджет є важливим інструментом забезпечення соціальної справедливості та добробуту населення. Він дозволяє владі гарантувати доступ громадян до основних соціальних благ і послуг, незалежно від їхнього доходу або соціального статусу. Для соціального бюджету є характерним: значні соціальні видатки (видатки бюджету, спрямовані на фінансування соціальних благ і послуг); спрямованість на задоволення соціальних потреб громадян (зокрема, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, культура та спорт); досягнення соціальної справедливості (сприяння зменшенню соціальної нерівності).

Соціальні проблеми суспільства потребують комплексного підходу до їх вирішення, який включає використання методів аналізу та здійснення на їх основі прогнозування. В Україні за ініціативою Міністерства праці і соціальної політики в рамках проекту ПРООН / МОП / Світовий банк міжвідомчою робочою групою за допомогою експертів Міжнародної організації праці та Світового банку в І999 році була розроблена модель соціального бюджету. Ця імітаційна модель використовується для розрахунку бюджетних соціальних показників, показників позабюджетних соціальних фондів, а також їх прогнозування на короткоі середньострокову перспективу за допомогою економіко-математичних методів [1, с. 28]. Таким чином забезпечується системний підхід до формування соціальних заходів, здійснюється планування соціальних видатків з врахуванням взаємозв'язку між макроекономічними та макрофінансовими показниками, змін законодавства, впливу різних чинників, зокрема, демографічного, змін на ринку праці та в економіці країни, прораховуються можливі сценарії.

На нашу думку, доцільно сприяти практичному використанню моделі на регіональному рівні, адже це допомагає забезпечити дотримання пріоритетів соціальної політики держави. При цьому оцінюється не тільки фінансування соціальної сфери за попередні періоди, здійснюється розрахунок соціальних видатків, виходячи з наявних потреб регіону, визначається структура видатків у соціальних сферах, але і враховується якість надання послуг з метою підвищення їх ефективності, оптимізації видатків з одночасним досягненням цілей соціальної політики.

У світовій практиці розрізняють три моделі соціальної держави, які виділив датський соціолог Г. Еспінг-Андерсен: ліберальна (англосаксонська), консервативна (континентально-європейська) і соціал-демократична (скандинавська) [2]. В основі виділення цих моделей покладено наступні принципи: перерозподіл доходів у системах соціального забезпечення, доступність послуг, ступінь охоплення населення.

Ліберальна модель (поширена в США, Канаді, Великобританії, Японії) базується на саморегулюванні ринку і невеликій ролі держави в соціальні сфері, так як основна роль належить благодійним організаціям, заохочується приватне страхування. Держава здійснює соціальний захист тільки найбільш вразливих верств населення шляхом надання адресної допомоги, фінансування мінімального обсягу послуг, гарантованих державою, державні видатки на освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення є невеликими. Потрібно відзначити, що при настанні кризових явищ, за такої моделі відбувається погіршення становища певних категорій населення.

Консервативна модель (використовується в Німеччині, Австрії, Франції, Італії) базується на колективній відповідальності під контролем держави, функціонуванні інститутів професійної самопідтримки, правовому регулюванні системи соціального забезпечення. Перерозподіл забезпечується державою або контролюється нею, соціальні виплати залежать від доходів, стажу, віку працівника, величини страхових внесків.

Соціально-демократична модель (існує у Швеції, Фінляндії, Данії, Норвегії) ґрунтується на солідарній системі, провідна роль в якій належить державі. Для цієї моделі характерні значні видатки на соціальну сферу,

грошові трансферти, забезпечення високого рівня якості та доступності послуг для населення, зменшення диференціації населення за рівнем доходів, проведення політики щодо забезпечення максимальної зайнятості населення.

Для визначення рівня соціальності вітчизняного бюджету доцільно враховувати практику реалізації соціальної політики інших держав та показники їх соціальних витрат. В першу чергу, доречно розглянути досвід розвинених держав, адже Україна активно рухається в напрямку євроатлантичної інтеграції.

База даних ОЕСР, раніше відома як База даних соціальних витрат ОЕСР (SOCX), надає докладну міжнародно порівняльну інформацію щодо видатків, які здійснюють держава та приватний сектор на програми соціального захисту. Ця обширна база даних включає в себе різні сфери соціального захисту, такі як пенсійне забезпечення, охорона здоров'я, підтримка сімей та боротьба з безробіттям [3].

За даними, наведеними у дослідженні Our World in Data, існує значна різниця в рівнях видатків на соціальний захист між країнами з високим та низьким рівнем доходу [4]. Країни з високим рівнем доходу, зазвичай виділяють більший відсоток свого національного доходу на програми соціального захисту. Наприклад, у деяких країнах ОЕСР, таких як Фінляндія, Данія та Люксембург, понад 40% загальних державних видатків припадають на соціальний захист. У той час, як у країнах, таких як Південна Корея та Сполучені Штати, цей показник становить близько 20%.

Для оцінки рівня соціальності зведеного бюджету України доцільно здійснити аналіз соціальних видатків в абсолютних значеннях, а також їх частку у видатках бюджету (рис. 1). До соціальних видатків включено видатки на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення (в тому числі соціальний захист пенсіонерів), духовний та фізичний розвиток, а також видатки на житлово-комунальне господарство. Діяльність соціальної сфери спрямована не тільки на надання доступу до базових соціальних послуг, зокрема, освітніх, медичних, транспортних, забезпечення таких побутових потреб як електро-, водопостачання, опалення тощо, а також на створення умов для фізичного і духовного розвитку особистості.

Рис. 1. Соціальні видатки зведеного бюджету України за функціональною класифікацією

Джерело: складено авторами за [5]

соціальний бюджет війна

Для соціальних видатків зведеного бюджету України характерна стійка тенденція до зростання. Найбільші темпи приросту були характерні для 2016 (26,3%) та 2017 (24,1%) роках. Значний приріст видатків у 2016 році був спричинений значним зростанням видатків на соціальний захист (темпи приросту склали 46,5%), у 2017 році видатків на освіту та охорону здоров'я (відповідно 37,3% та 35,8%).

Частка соціальних видатків у видатках зведеного бюджету України у 2014-2021 роках складала більше 50% і коливалась у межах 52,6-62,5% з наступною тенденцією до її значного скорочення. У 2022 та 2023 роках зазначений показник становив відповідно 34% та 26,8% видатків зведеного бюджету України [5]. Надзвичайно високий рівень впливу на показники соціальних видатків мали події 2022 року, які стали наслідком початку повномасштабної війни та необхідності спрямування коштів на сферу оборони. Також спричинила падіння показників девальвація національної валюти.

Для отримання більшої інформативності щодо соціальності зведеного бюджету України, необхідно, в рамках оцінки бюджетних видатків за функціональною класифікацією, звернути увагу на окремі ключові напрямки соціальної політики держави, а саме: соціальний захист та соціальне забезпечення, охорона здоров'я та освіта, духовний та фізичний розвиток, житлово-комунальне господарство. У зв'язку з цим пропонуємо проаналізувати загальну тенденцію цих напрямків у розрізі часток від загальних бюджетних видатків за останні роки (таблиця 1).

Можемо відзначити, що загальний рівень видатків соціальної сфери характеризувався коливаннями протягом всього періоду спостереження з загальною тенденцією до зменшення, що є наслідком збільшення видатків за іншими статтями, зокрема, на економічну діяльність, громадський порядок, безпеку, судову владу тощо. Зростання показника у сфері охорони здоров'я відбулось у 2020 та 2021 роках, що пов'язано з наслідками пандемії та пов'язаним з ним значним збільшенням рівня бюджетних видатків на цю сферу. Разом із початком повномасштабної війни відбулося значне скорочення показників частки видатків на соціальну сферу, що охарактеризувалося найнижчими показниками за останні роки. Однак рівень падіння витрат на соціальний захист був меншим, що пов'язано з її важливістю для підтримки населення в рамках дії воєнного стану.

У структурі соціальних видатків, представлених у дослідженні, переважають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення (їх частка за період дослідження становила 37,3-51,9%). Динаміка їх рівня в абсолютних значеннях демонструє активне зростання у довгостроковій перспективі видатків (рис. і). Найбільший приріст мав місце у 2016 році, а також значною мірою виріс у 2022 році. Разом з цим необхідно відзначити той факт, що значне зростання рівня соціальних видатків у 2022 році було спричинене значним рівнем девальвації національної валюти, а також необхідністю здійснювати підтримку вразливих верств населення.

Так, більш інформативним може стати визначення місця та ролі соціальної політики в рамках діяльності держави за допомогою оцінки частки витрат на неї в структурі загальних видатків зведеного бюджету. За період з 2014 по 2017 роки загальний рівень видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення становив більше 25% і коливався в межах від 25,9% до 30,9% від усіх видатків бюджету (табл. 1). Однак з 2018 року спостерігалась тенденція до збільшення показника в абсолютному значенні з одночасним скороченням його частки у структурі видатків бюджету, який в 2022 році становив 15%, а в 2023 році зменшився ще більше і склав лише 12,1% від загальних видатків бюджету, досягнувши найнижчого рівня за період дослідження, що є доволі несприятливою динамікою в контексті підтримки населення. Як вже зазначалось, до таких змін призвела збройна агресія росії, внаслідок яких значно зросли видатки на оборону та інші видатки, зокрема, на громадський порядок та безпеку.

Таблиця 1

Питома вага соціальних видатків у видатках зведеного бюджету України, %