Особливості боргової політики та критерії боргової безпеки в умовах військової агресії
Забезпечення зростання української економіки та стабільності фінансової системи в умовах війни. Порівняння змін стану державного боргу за 2013-2022 рр. Розроблення індикаторів боргової безпеки для подолання кризи та відновлення критичної інфраструктури.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.09.2024 |
Размер файла | 30,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Особливості боргової політики та критерії боргової безпеки в умовах військової агресії
Лютий Ігор Олексійович, доктор економічних наук,
професор, завідувач кафедри фінансів
Зайчикова Віталіна Вікторівна, кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник, доцент кафедри фінансів
Кедь Володимир Володимирович, магістр економічного факультету
Анотація
У статті проведено аналіз боргової політики України за 2013-2022 рр. Проаналізовано показники, що визначають критичний стан державного боргу, обсяг якого особливо зростає у період фінансових криз, яких лише за останнє десятиліття в Україні було три. В результаті цього фінансова система України не встигає подолати наслідки фінансових криз і забезпечити зростання економіки, що вимагає обґрунтування нових пріоритетів боргової політики держави. Система індикаторів боргової безпеки характеризує спроможність фінансової системи обслуговувати власні боргові зобов'язання. У статті розраховано індикатори боргової безпеки, проведено порівняння відповідно до їх граничних значень.
Ключові слова: фінансова політика, боргова політика, державний борг, боргова безпека, індикатори боргової безпеки.
Abstract
Peculiarities of debt policy and debt security criteria under military aggression
Ihor Lyutyy,
Doctor of Economics, Professor, Director of the Department of Finance of Taras Shevchenko Kyiv National University
Vitalina Zaichykova,
Candidate of Economics, Senior Staff Scientist, associate professor of the Department of Finance of Taras Shevchenko Kyiv National University
Volodyr Ked,
master of economic faculty of Taras Shevchenko Kyiv National University
The article delves into Ukraine's debt policy over the years 2013-2022, highlighting the critical condition of state debt which notably worsens during financial crises.
Ukraine faced three such crises in the last decade alone, revealing that its financial system struggles to recover from these crises and stimulate economic growth. This situation underscores the necessity for reevaluating the priorities of the nation's debt policy.
The piece introduces a set of debt security indicators designed to assess the financial system's capacity to manage its debt obligations. These indicators have been calculated and assessed against their threshold values.
Amidst ongoing military aggression and constrained budget revenues, securing financing for Ukraine's recovery and reconstruction projects becomes a paramount state policy objective.
This includes financing for the state budget through foreign loans and grant aid, aimed at restoring critical infrastructure, bolstering economic and energy sectors, among others. In the reconstruction context, the article discusses the mobilization of financial resources to swiftly revive Ukraine's economy, leveraging a balanced approach to donor support and domestic borrowing. It highlights the significance of debt policy, particularly the use of military bonds as a major revenue source, demonstrating their effectiveness in the current fiscal landscape.
Keywords: financial policy, debt policy, public debt, debt security, indicators of debt security.
Вступ
Постановка проблеми. Особливості боргової політики та критерії боргової безпеки держави в сучасних умовах в Україні суттєво відрізняються від боргової політики за мирних умов. За останнє десятиліття фінансова система Україна пережила три системні кризи 2014 р., 2020 р. та 2022 р., які охоплювали такі складові: фінансові, інфляційні, політичні чинники у 2014 р., економічні наслідки, спричинені світовою епідемією у 2019 р., а також обумовлені повномасштабним вторгненням у 2022 р. Військова агресія спричинила втрату підприємств, що залишилися на окупованих територіях, збитки банків через відмову боржників на окупованих територіях погасити свої борги та інші негативні наслідки, які впливали також і на боргову безпеку держави. В умовах триваючої військової агресії та обмежених доходів бюджету, для реалізації проектів з відновлення та відбудови України фінансування державного бюджету за рахунок іноземного кредитування та грантової допомоги залишається одним із пріоритетних завдань державної політики та спрямовується на впровадження проектів з відновлення критичної інфраструктури, підтримку енергетичного сектору тощо.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченням рівня боргової політики країни займаються українські науковці: О. І. Барановський [1], Т. П. Богдан [2], В. В. Лісовенко [3], І. О. Лютий [4; 5], Н. С. Педченко [6] та ін. У своїх дослідженнях вони приділяють увагу питанням боргової політики, розглядають сутність боргової безпеки, порядок оцінки її індикаторів та особливості впливу боргової політики на фінансову систему держави.
Мета статті: на основі узагальнення принципів боргової політики у довоєнний період та після війни, аналізу розрахункових показників оцінки боргової безпеки України за останні 10 років розробити пропозиції щодо удосконалення стратегічних засад боргової політики України.
Виклад основного матеріалу
Боргова політика, яка використовувалася за умов мирного стану, не відповідає потребам держави в умовах військової агресії. Кризові явища впливають на недостатність фінансових ресурсів, які необхідні державі для фінансування видатків щодо виконання поставлених перед нею завдань та рівень дефіциту державного бюджету.
З введенням військового стану відбулося збільшення видатків державного бюджету в 2022 р. на сектор безпеки й оборони удев'ятеро порівняно з показниками 2021 р. до 1142,9 млрд грн.
Зважаючи на це, Уряд України співпрацює в рамках двосторонніх та багатосторонніх угод з країнами-партнерами, міжнародними фінансовими інституціями, як-от: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та іншими, випускає державні облігації, в результаті чого державні борги зростають. Значні розміри державного та гарантованого державою боргу можуть створити загрози національній безпеці, особливо таким її складовим, як бюджетна та фінансова безпеки у цілому та спричинити виникнення боргових криз, ознаками яких є перевищення допустимого рівня державного боргу та неможливість його своєчасного та повного обслуговування й погашення. фінансовий український економіка борг
Наявність значних видатків на обслуговування державного боргу України та витрат на його погашення спричинило додаткове фінансове навантаження в системі державних фінансів. Зростання боргового навантаження підвищує ризики рефінансування, обумовлює подальше скорочення соціальних та економічних видатків державного бюджету, що в цілому спотворює макроекономічне середовище, уповільнює економічне зростання та утворює значні фіскальні дисбаланси публічних фінансів.
Боргова політика в Україні визначається двома основними стратегічними документами: Середньо-строковою стратегією управління державним боргом на 2021-2024 рр. та річною програмою управління боргом. Середньострокова стратегія управління державним боргом оцінює поточну ситуацію та динаміку державного боргу та визначає цілі, завдання та заходи на середньострокову перспективу. Для забезпечення ліквідності казначейства та здійснення щорічних погашень боргу ухвалюється щорічна програма управління боргом.
Середньострокова стратегія управління державним боргом містить інформацію про динаміку державного боргу та боргу, гарантованого державою, але не має інформації про внутрішній борг, який був би необхідним для прогнозування загального державного боргу.
Однією з причин цього недоліку є відсутність повної відповідності міжнародним стандартам, тобто Європейській системі рахунків ESA 2010, визначень державного боргу в законодавстві. Законодавство України не зараховує внутрішній борг у визначення державного боргу, як того вимагає ESA 2010. У законодавчій базі наявні вимоги та обмеження щодо запозичень на центральному та місцевому рівнях.
Щорічно законом України про Державний бюджет визначаються ліміти річних запозичень центрального уряду. Частина 3 статті 18 Бюджетного кодексу України встановлює ліміт загального обсягу місцевого боргу та гарантованого боргу в кінці бюджетного періоду на рівні 200 % середньорічного обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, які надійшли за три попередні бюджетні періоди [12].
Звітність про державний борг містить борги органів місцевого самоврядування та фондів соціального страхування. У довоєнний період публікувалися відповідні звіти про виконання. Державні підприємства звітують про свою заборгованість щокварталу, але консолідований звіт усіх державних підприємств відсутній.
Слід зазначити, що через воєнний стан оприлюднення фінансових звітів, зокрема про борг, з березня 2022 р. призупинено. Середньострокова стратегія управління державним боргом встановлює цільовий показник боргу на середньо-строкову перспективу.
Цільового показника боргу не було досягнуто через пандемію COVID-19 у 2020 р. і, тим більше, через початок у 2022 р. широкомасштабної збройної агресії.
Однак, хоча цільові показники виконання боргу не досягнуті, рівень боргу залишається на розумному рівні порівняно із середнім показником по державах-членах ЄС. Цільовий показник боргу на 2020 р., визначений Середньостроковою стратегією управління державним боргом на 2019-2022 рр., становив 47 %, а в результаті він сягнув 53,8 %. В той же час, слід зазначити, що ця стратегія не враховувала реалій війни і наслідків військової агресії.
На 2022 р. цільовий показник боргу, визначений Середньостроковою стратегією управління державним боргом на 2021-2024 рр., становив 50,8 %, сягнувши в результаті 71,5 % [7, с. 176]. Дію фіскальних правил призупинено через воєнний стан, а тому індикатори, пов'язані з різницею між виконанням боргу та цільовим показником, а також рівнем боргу як частки ВВП, в оцінці 2023 р. не враховуються [7, с. 175] міжнародними інституціями.
Узагальнення особливостей боргової політики у довоєнний період та після військової агресії засвідчив, що в практиці державного регулювання використовуються показники оцінки боргової безпеки України (табл. 1).
Таблиця 1
Порогові значення індикатора боргової безпеки держави та його ваговий коефіцієнт
Назва індикатора |
Значення індикаторів |
Ваговий коефіцієнт |
|||||
Оптимальне |
Задовільне |
Незадовільне |
Небезпечне |
Критичне |
|||
Індекс EMBI+Україна |
200 |
300 |
500 |
700 |
1000 |
0,1778 |
Джерело: складено на основі [8].
Індикатори оцінки рівня боргової безпеки наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Індикатори боргової безпеки України в динаміці у 2018-2022 рр.
Рік |
Відношення обсягу державного та гарантованого державою боргу до ВвП, % |
Відношення обсягу валового зовнішнього боргу до ВВП, % |
Середньо зважена дохідність ОВДП на первинному ринку, % |
Індекс EMBI+ Україна |
Відношення офіційних міжнародних резервів до валового зовнішнього боргу, % |
|
2018 |
60,9 |
87,7 |
17,8 |
571,0 |
18,2 |
|
2019 |
50,3 |
79,2 |
16,9 |
547,0 |
20,8 |
|
2020 |
60,8 |
80,8 |
10,2 |
1011,9 |
23,2 |
|
2021 |
48,9 |
64,9 |
11,3 |
1084,9 |
23,8 |
|
2022 |
82,7 |
81,5 |
18,7 |
1066,5 |
21,7 |
Джерело: складено на основі [9], [10], [11].
Аналіз індикаторів боргової безпеки в країні за 2018-2022 рр. дає підстави стверджувати, що особливістю, яка визначає боргову політику останнього десятиліття, є тенденція до значного зростання рівня боргового навантаження.
Зазначимо, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2019-2022 роки» [13] прогнозне співвідношення загального обсягу державного боргу до ВВП на кінець 2022 р. не мало перевищувати 42,4 %. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки» співвідношення державного боргу до ВВП становило 43,3 % у 2021 р., 71,6 % у 2022 р., 67,1 % у червні 2023 р. [14, с. 3].
Кризові явища у економічній та соціальній сферах, що виникали у 2014-2022 рр., посилили тенденції значного підвищення загального обсягу державного боргу, що, в свою чергу, негативно вплинуло на рівень боргової безпеки держави.
Середньозважена дохідність державних облігацій на первинному ринку показує, як відсоткові ставки за облігаціями державних позик впливають на вартість обслуговування державного боргу.
У 2016 р., 2017 р. та 2020 р. рівень дохідності державних облігацій на первинному ринку опустився дещо нижче критичного значення, в якому цей показних перебував в інші роки.
Індекс EMBI (Emerging Markets Bond Index) характеризує обіг облігацій, розміщених на світовому ринку, і лише протягом 2016-2019 рр. значення показника не перевищувало критичного рівня. Найкритичніше значення цього показника становило 2375 балів у 2015 р. та перевищувало критичне значення більш ніж у 2 рази.
Боргова політика держави в частині поповнення золотовалютних резервів характеризується співвідношенням обсягу офіційних міжнародних резервів до обсягу валового зовнішнього боргу. Цей індикатор є стимулятором, тобто зменшення його рівня є негативним явищем для боргової безпеки та показує, якою мірою валовий зовнішній борг може бути профінансований міжнародними золотовалютними резервами.
Хоча цей індикатор демонструє позитивну тенденцію до зростання протягом 2015-2022 рр., однак, лише починаючи з 2019 р., вдалося подолати його критичний рівень у 20 %. У 2022 р. зафіксоване незначне зниження, яке відбулося внаслідок скорочення міжнародних резервів порівняно із 2021 р. У 2023 р. за рахунок значного обсягу фінансової допомоги від країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій Національному банку України вдалося збільшити обсяги золотовалютних резервів.
Розгляд основних критеріїв та показників боргової безпеки держави (табл. 3) дозволяє зробити висновок про критичний стан боргової безпеки держави та необхідність подальшого удосконалення боргової політики в Україні.
Таблиця 3
Динаміка нормалізованих значень індикаторів боргової безпеки України за 2013-2022 рр.
Рік |
Відношення обсягу державного та гарантованого державою боргу до ВВП, % |
Відношення обсягу валового зовнішнього боргу до ВВП, % |
Середньо зважена дохідність ОВДП на первинному ринку, % |
Індекс EMBI+ Україна |
Відношення офіційних міжнародних резервів до валового зовнішнього боргу, % |
|
2013 |
0,6320 |
0,1806 |
0,1692 |
0,3580 |
0,1440 |
|
2014 |
0,1707 |
0,1461 |
0,1447 |
0,0898 |
0,0600 |
|
2015 |
0,1511 |
0,1069 |
0,1294 |
0,0842 |
0,1120 |
|
2016 |
0,1481 |
0,1150 |
0,3800 |
0,2933 |
0,1370 |
|
2017 |
0,1671 |
0,1347 |
0,2500 |
0,5290 |
0,1610 |
|
2018 |
0,1970 |
0,1596 |
0,1236 |
0,5260 |
0,1820 |
|
2019 |
0,3940 |
0,1768 |
0,1302 |
0,5530 |
0,2100 |
|
2020 |
0,1974 |
0,1733 |
0,2800 |
0,1976 |
0,2400 |
|
2021 |
0,4220 |
0,3020 |
0,1947 |
0,1843 |
0,2475 |
|
2022 |
0,1451 |
0,1718 |
0,1176 |
0,1875 |
0,2225 |
Джерело: складено на основі [8].
Отже, боргова політика є важливою складовою фінансової політики держави. Взаємозв'язок монетарної, бюджетної та боргової політики, погодження умов внутрішніх запозичень усіма фінансовими інституціями держави сприятиме формуванню узгоджених та взаємовигідних умов на фінансовому ринку.
Структура фінансування державного бюджету за основними джерелами вказує на пріоритетність боргової політики в частині такого фінансового інструменту, як військові облігації, що довів свою ефективність та є другим за обсягом надходжень.
Загальний обсяг фінансування державного бюджету у 2023 р. становив 2,122,227 млн грн [15]. Основними джерелами фінансування державного бюджету у 2023 р. є військові облігації 566,116 млн грн, або 27 %, а також двосторонні кредити і гранти. Зокрема, обсяг надходжень у 2023 р. становив від Європейського Союзу 714,810 млн грн, або 34 %, від США грант 400,459 млн грн, або 19 %, від Міжнародного валютного фонду 164,012 млн грн, або 8 %, Японії (гарантія і 233 млн дол. грант) 134,262 млн грн, або 6 %, Канада 64,235 млн грн, або 3 %, Велика Британія гарантії 36,269 млн грн або Світовий банк 24,142 млн грн, або 1 % [15].
Бюджетну політику України у 2024-2026 рр. спрямовано на забезпечення фінансової стабільності та боргової стійкості, посилення довіри суспільства до держави.
Зокрема, вживатимуться заходи щодо зменшення рівня дефіциту державного бюджету, що зазнав суттєвого збільшення у 2022 і 2023 рр., як захід фінансового забезпечення протистояння збройній агресії російської федерації проти України [16, с. 2].
В перспективі, на 2025 р. передбачено залучити запозичення в обсязі 84,9 млрд грн, а на 2026 р., відповідно, 60,4 млрд грн в рамках угод з міжнародними фінансовими інституціями на здійснення інвестиційних проектів [16, с. 27].
Міжнародними партерами України застосовано декілька інституційних механізмів залучення фінансування, наприклад: Світовим банком було засновано трастовий фонд з допомоги, відновлення, реконструкції та реформ і спеціальну програму з відновлення України та подолання кризи; Європейським інвестиційним банком в рамках «Ініціативи ЄС для України» утворено фонд інвестицій в державному і приватному секторах; Європейським банком реконструкції та розвитку буде надано фінансові гарантії та інвестиційні гранти для розвитку української економіки в межах Антикризового фонду; Банком розвитку Ради Європи на період до 2027 року буде виділено фінансування у сфері охорони здоров'я та житлової політики для громадян України [16, с. 27].
Згідно Стратегії управління державним боргом на 2024-2026 рр. у середньостроковій перспективі Україна продовжить фокусуватись на залученні фінансування з найнижчою можливою вартістю і одночасним обмеженням ризиків. У зв'язку з цим було визначено три основні цілі управління державним боргом: перша, залучення зовнішнього довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів офіційного сектору; друга, продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу; третя, мінімізація ризику рефінансування [14, с. 2].
Граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, на 2025-2026 роки буде визначено на рівні, що не перевищуватиме 3 (трьох) відсотків планових доходів загального фонду державного бюджету відповідного бюджетного періоду.
Граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів України, на 2025-2026 роки визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.
З огляду на дефіцит внутрішніх ресурсів, спричинений повномасштабним вторгненням Російської Федерації, та відсутність альтернативних джерел фінансування державного бюджету, крім державних запозичень, орієнтирами на 2025-2026 роки залишається збереження темпів приросту державного боргу на рівні, що не перевищує темпів приросту ВВП.
На 2025-2026 роки передбачено фіскальний простір у сумі 154 328,6 млн грн у 2025 році та 27 615,6 млн грн у 2026 році. Ці кошти буде розподілено під час підготовки Державного бюджету України на плановий рік та Бюджетної декларації в наступних планових періодах насамперед на капітальні видатки головним розпорядникам коштів державного бюджету, реформування державного управління тощо [16, с. 28-30].
Українськими вченими пропонується розробити міжнародний протокол списання заборгованості країн, що постраждали від збройної агресії, в якому «визначити умови списання значної частини зовнішнього боргу, відтермінування оплати решти боргу та зниження ставок обслуговування боргу за єврооблігаціями», також пропонується «реструктуризація внутрішнього боргу має передбачати зниження рівня доходності за ОВДП, але здійснити її можна лише за умови зміни монетарної політики» [17, с. 166].
Таким чином, фінансова політика та її важлива складова боргова політика має втілювати «ієрархічну структуру цілей, а саме: стратегічні, проміжні, тактичні» [18]. Ефективність і здатність відстоювати національні інтереси в умовах протистояння сучасним викликам, зокрема військовій агресії, забезпечення стабільного функціонування фінансової системи України є необхідною передумовою реалізації фінансової політики в діяльності урядових інститутів.
Висновки
Пріоритетним напрямом в умовах військової агресії в контексті підтримки на належному рівні фінансової безпеки держави є стабілізація та збалансування джерел зовнішнього та внутрішнього фінансування в рамках поточної боргової політики держави. В умовах військової агресії в Україні посилюються загрози збільшення боргового навантаження та зниження можливостей його рефінансування за рахунок внутрішніх ресурсів. За підсумками 2023 р., МВФ прогнозує обсяг державного та гарантованого державою боргу України на рівні ВВП. Станом на кінець 2022 р. загальна сума державного боргу України вже становила 111,3 млрд дол. США, а частка зовнішнього боргу перевищила 60 %. Показники оцінки стану державного боргу перевищують нормативні значення, а індекс боргової безпеки досяг критичного рівня. Витрати на погашення та обслуговування державного боргу і далі тиснутимуть на Державний бюджет України, що відволікатиме значні фінансові ресурси від відновлення економіки держави після завершення війни. За цих умов можна розглядати такі шляхи оптимізації боргового навантаження: продовження сумлінного обслуговування державного боргу; погашення частини зобов'язань, особливо за українськими єврооблігаціями; досягнення взаєморозуміння з міжнародним партнерам у призупиненні та/або повному погашенні (зокрема списання) платежів за міжнародними боргами України. Реструктуризація державного боргу, що є питанням права українського народу на незалежну державу [18, с. 61].
Як зазначено в стратегічних документах Уряду України, основною метою в управлінні державним боргом у середньостроковій перспективі буде залучення необхідного фінансування державного бюджету за найнижчої можливої вартості з урахуванням можливих ризиків шляхом: реалізації прозорої та передбачуваної політики управління державним боргом та гарантованим державою боргом, продовження тісної співпраці з міжнародними партнерами; проведення правочинів з державним зовнішнім боргом; здійснення заходів для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів; співпраці з міжнародними рейтинговими агентствами; забезпечення дотримання плану державних запозичень; вчасного виконання всіх боргових зобов'язань. Фінансування дефіциту державного бюджету забезпечується шляхом здійснення державних зовнішніх запозичень та розширення внутрішнього ринку запозичень [14].
Пріоритетом боргової політики в умовах військової агресії є нагальна потреба збільшення обсягів державного кредиту в контексті покриття дефіциту бюджету та забезпечення доступного фінансування оборонної галузі. У контексті відбудови, процес мобілізації фінансових ресурсів на потреби швидкого відновлення економіки України базується на збалансованому використанні інструментів донорської підтримки України та внутрішніх державних запозичень.
Література
1. Барановський О. І. Дослідження теоретичних засад боргової безпеки держави. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». 2016. № 1 (47). Т. 1. С. 327-337.
Baranovskij, O.I. (2016). Doslidzhennya teoretichnih zasad borgovoyi bezpeki derzhavi [Study of the theoretical foundations of the state's debt security] Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu. Seriya «Ekonomika» Scientific Bulletin of Uzhhorod University. «Economy series». [Scientific Herald of Uzhhorod University,Series: economic], 1(47) Volume 1, 327-337 [in Ukraine].
2. Богдан Т. П. Боргова безпека та її роль у гарантуванні фінансової стабільності. Вісник Національного банку України. 2012. № 4. С. 8-15.
Bogdan, T. P. (2012). Borgova bezpeka ta yiyi rol u garantuvanni finansovoyi stabilnosti [Debt security and its role in guaranteeing financial stability] Visnik Nacionalnogo banku Ukrayini [Bulletin of the National Bank of Ukraine]. № 4, 8-15 [in Ukraine].
3. Лісовенко В. В. Державний борг: концептуальні засади та макроекономічні аспекти. Фінанси України. 2014. № 12. С. 7-31.
Lisovenko, V.V. (2014). Derzhavnij borg: konceptualni zasadi ta makroekonomichni aspekti [Public debt: conceptual foundations and macroeconomic aspects] Finansi Ukrayini [Finances of Ukraine], 12, 7-31 [in Ukraine].
4. Лютий І. О., Терес Ю. С. Реалізація боргової політики в країнах ЄС: уроки для України. Світ фінансів. 2018. № 4. С. 7-19.
Lyutyy I., Teres Yu. (2018) Realizatsija borgovoi polityky v krajinah ES: uroky dlja Ukrainy. [Debt policy implementation in EU countries: lessons for Ukraine]. Svit finansiv. [World Of Finance], Vyp. 4, 7-19. [in Ukrainian]
5. Lyutyy I. (2019) Monitoring of Key Indicators of the State Debt of Ukraine: Modern Trends/ I. Lyutyy, Y. Nakonechna, L. Demydenko //Globalization And Business, № 8, 34-43.
Lyutyy I. (2019) Monitoring of Key Indicators of the State Debt of Ukraine: Modern Trends/ I. Lyutyy, Y. Nakonechna, L. Demydenko //Globalization And Business, № 8, 34-43.
6. Педченко Н. С., Гусаковська Т. О. Підходи до оцінки рівня боргової безпеки держави. Вісник Сумського державного університету. Серія «Економіка». 2020. № 3. С. 319-326. DOI: 10.21272/1817-9215.2020.
Pedchenko, N.S., & Husakovska, T.O. (2020) Pidkhody do otsinky rivnia borhovoi bezpeky derzhavy [Approaches to Assessing the Level of Government Debt Security] Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomika» [Bulletin of Sumy State University. “Economy» series], № 3, 319-326 DOI: 10.21272/1817-9215.2020. [in Ukraine].
7. Державне управління в Україні. Оцінювання на відповідність Принципам державного управління. Моніторингові звіти Програми SIGMA. ОЕСР. 2024. 218 с.
Derzhavne upravlinja v Ukraini. Otcinjuvannja na vidpividnist Pryntsypam derzhavnogo upravlinja. Monitoringovi zvity Programy SIGMA. OESR, 2024, 2018 s. [in Ukraine].
8. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v127773113#Text (2013, October, 29).
Nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy «Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy» [Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine of «On the approval of Methodological recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine»]. <https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13#Text> [in Ukrainian].
9. Офіційний сайт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ua/markets/primaryovdp-chart. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy [Official website of the National Bank of Ukraine]. <https://bank.gov. ua/ua/markets/primaryovdp-chart> [in Ukrainian].
10. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/foreigndebt/. Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy [Official website of the Ministry of Finance of Ukraine]. <https://index. minfin.com.ua/ua/economy/foreigndebt/> [in Ukrainian].
11. Ukraine Emerging Market Bond Index (JPM Total Return Index). World Data Atlas. World Bank // knoema. <https://knoema.com/WBGEM2022Mar/worldbank-global-economic-monitor7tsIdM040920>.
«Ukraine Emerging Market Bond Index (JPM Total Return Index). World Data Atlas. World Bank». knoema. <https://knoema.com/WBGEM2022Mar/worldbank-global-economic-monitor7tsIdM040920>.
12. Бюджетний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text (2010, липень, 8).
Biudzhetnyi kodeks Ukrainy [Budget Code of Ukraine]. <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text>. (2010, Jule, 8). [in Ukrainian].
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки. uRl: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2019-%D0%BF#Text (2019, червень, 5).
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Serednostrokovoi stratehii upravlinnia derzhavnym borhom na 2019-2022 roky» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the approval of the MediumTerm Strategy for State Debt Management for 2019-2022»], <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2019%D0%BF#Text>. (2019, 5 June). [in Ukrainian].
14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки». uRl: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1117-2023-%D0%BF#Text (2023, жовтень, 27).
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Serednostrokovoi stratehii upravlinnia derzhavnym borhom na 2024-2026 roky» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the approval of the MediumTerm Strategy for State Debt Management for 2024-2026»] <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1117-2023%D0%BF#Text>. (2023, October, 27). [in Ukrainian].
15. Міністерство фінансів України. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ ukraines_state_budget_financing_since_ the_beginning_of_the_full-scale_war-3435.
Ministers^ finansiv Ukrainy. [State Statistics Service of Ukraine]. <https://mof.gov.ua/uk/news/ ukraines_state_ budget_financing_since_the_beginning_of_the_full-scale_war-3435>. [in Ukrainian].
16. Міністерство фінансів України. Показники Державного бюджету на 2025-2026 роки. URL: https://mof. gov.ua/storage/files/%D0%9F%D0%BE%D0 %BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_% D0%94%D0%91%D0%A3_2025_2026.pdf.
Ministers^ finansiv Ukrainy. [State Statistics Service of Ukraine]. Pokaznyky Derzhavnogo budzhety na 20252026 roky [Indicators of State budget for 2025-2026]. <https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%9F%D0%BE%D0 %BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%94%D0%91%D0%A3_2025_2026.pdf>. [in Ukrainian].
17. Павленко Н. В. Боргова безпека України в умовах воєнного конфлікту. Право і безпека. 2023. № 3 (90). С. 154-168. <https://doi.org/10.32631/pb.2023.3.13>.
Pavlenko N. (2023) Borgova bezpeka Ukrainy d umovah voennogo konfliktu. [Ukraine's debt security in the context of military conflict/ Pravo Ibezpeka. [Law and Safety], № 3 (90), 154-168. <https://doi.org/10.32631/pb.2023.3.13>. [in Ukrainian].
18. Лютий І. О. Фінансова політика: сучасні виклики та суперечності реалізації в Україні. Фінанси України. 2020. № 5. С. 50-62. <https://doi.org/10.33763/finukr2020.05.050>.
Lyutyy I. (2020) Finansova polityka: suchasni vyklyki ta superechnosti realizatsii v Ukraini. [Financial Policy: Modern Challenges and Contradictions of Implementation in Ukraine], Finansi Ukrayini [Finances of Ukraine], № 5, 50-62. <https://doi.org/10.33763/finukr2020.05.050>. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Держаний борг та його види, принципи управління ним та проблеми обслуговування, нормативно-правове обґрунтування. Особливості та джерела формування державного боргу в ринковій економіці, механізми та перспективи його скорочення умовах боргової кризи.
курсовая работа [471,7 K], добавлен 21.10.2014Система забезпечення фінансової безпеки підприємства, здатність підприємства самостійно розробляти і проводити фінансову стратегію відповідно до цілей загальної корпоративної стратегії, в умовах невизначеного і конкурентного середовища та в умовах кризи.
реферат [41,2 K], добавлен 10.01.2010Аналіз складових аспектів формування зовнішнього державного боргу і проблем його регулювання. Дослідження суті і інструментів державного боргу при оцінці стратегії і політики державних запозичень України. Способи оптимізації боргової політики держави.
дипломная работа [334,5 K], добавлен 12.02.2011Світова фінансова криза: сутність та причини виникнення. Загрози економічної безпеки держави в умовах фінансової кризи. Механізм та система забезпечення фінансової безпеки держави. Шляхи мінімізації негативних наслідків після світової фінансової кризи.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 25.11.2013Призначення, класифікація, принципи і джерела формування державного кредиту. Структура і форми державного боргу, аналіз його стану в Україні. Характер запозичення і використання запозичених коштів. Проблеми боргової політики України і шляхи їх вирішення.
курсовая работа [545,3 K], добавлен 01.12.2012Поняття, структура та види державного боргу. Економічна сутність державних запозичень. Управління державним боргом в Україні. Оцінка боргової безпеки України. Державні гарантії, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів.
курсовая работа [171,5 K], добавлен 28.05.2014Сутність, форми, види і причини виникнення державного боргу. та принципи управління ним та особливості його обслуговування. Аналіз динаміки державного зовнішнього і внутрішнього боргу України. Альтернативні методи розв’язання боргової проблеми держави.
курсовая работа [258,9 K], добавлен 28.12.2013Розгляд основи управління фінансової стабільності, системного підходу до фінансової стабільності в цілях забезпечення економічної безпеки держави; способів забезпечення фінансово-економічної стабільності. Аналіз поняття "фінансово-економічна безпека".
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Сутність та структура фінансової безпеки держави. Внутрішні та зовнішні їй загрози. Загальна оцінка фінансових індикаторів Німеччини. Основні проблеми грошово-кредитного механізму, заборгованості, інвестиційної політики України. Шляхи їх подолання.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 22.11.2014Поняття та економічна сутність зовнішньої заборгованості, її показники, причини росту, суб'єкти та вплив на фінансовий стан країни. Аналіз сучасного стану зовнішнього боргу України. Основні проблеми вітчизняної боргової політики та шляхи її удосконалення.
курсовая работа [209,0 K], добавлен 27.03.2014Сутність фінансової кризи, її симптоми, фактори виникнення. Методи оздоровлення підприємства в умовах фінансової кризи. Особливості антикризового фінансового управління. Санація, як найдієвіший засіб подолання фінансової кризи, етапи її здійснення.
реферат [23,6 K], добавлен 03.04.2014Особливості податкової політики в умовах фінансової кризи. Внесення змін до Податкового Кодексу України та законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Адаптація вітчизняного законодавства до вимог ЄС, його гармонізація.
статья [23,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження індикаторів оцінки безпеки грошово-кредитного сектору. Аналіз динаміки інфляції та грошової маси, обсягів довгострокового кредитування, рівня доларизації. Альтернативи вдосконалення механізму забезпечення належного рівня фінансової безпеки.
творческая работа [257,9 K], добавлен 18.03.2015Місце грошово-кредитної політики в процесі подолання фінансової кризи в Україні. Взаємозалежність ефективності застосування інструментів регулювання грошово-кредитного ринку та заходів, що повинні бути запроваджені в рамках програми антикризових дій.
контрольная работа [24,9 K], добавлен 28.01.2011Фінансова система як основна причина поточної глобальної економічної кризи і епіцентр її подій. Проблеми забезпечення фінансової безпеки на рівні держави, підприємств і банків, потенційні загрози їх діяльності, розвитку. Система фінансової безпеки банку.
статья [15,8 K], добавлен 05.03.2013Економічна сутність державного боргу, його класифікація за умовами залучення коштів. Розрахунок державного боргу, гранична сума дефіциту бюджету. Причини виникнення та зростання державного боргу в Україні. Аналіз державного боргу за 2005-2010 роки.
реферат [147,0 K], добавлен 07.01.2012Концептуальні підходи до формування державного бюджету в умовах ринкової економіки. Основні завдання та шляхи покращення бюджетної політики України у 2007-2009 рр., аналіз доходів і видатків. Реформування фінансової системи та причини бюджетного дефіциту.
дипломная работа [647,2 K], добавлен 25.11.2012Сутність державного боргу як складової державних фінансів. Виявлення тенденцій і специфічних особливостей формування державного боргу в Україні, аналіз механізму управління ним в умовах перехідної економіки. Способи погашення державної заборгованості.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.11.2014Важливий правовий акт, який визначає політику України у галузі забезпечення економічної безпеки. Ефективне функціонування системи фінансової безпеки, її механізм забезпечення. Основні пріоритети національних інтересів України в економічній сфері.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 29.12.2013Значущість забезпечення податкової безпеки, визначення її сутності та авторське бачення. Чинники, які зумовлюють стан податкової безпеки; її наявні та потенційно можливі загрози. Рівень досягнення порогових значень окремих індикаторів податкової безпеки.
статья [25,5 K], добавлен 21.09.2017