Фандрайзинг в умовах воєнного стану в Україні: теоретичні аспекти

Размещено на http://allbest.ru

Фандрайзинг в умовах воєнного стану в Україні: теоретичні аспекти

Малюхов Олександр Сергійович доктор філософії

зі спеціальності 281 - Публічне управління та адміністрування

Анотація

В умовах воєнного стану в Україні питання фандрайзингу набуло особливої актуальності, оскільки з'явилася гостра потреба у фінансових ресурсах для підтримки військових, надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, відновлення інфраструктури та забезпечення базових потреб населення. Стаття спрямована на визначення ключових концепцій та моделей фандрейзингу, аналіз традиційних та сучасних підходів до залучення коштів, а також вивчення особливостей фандрейзингу під час воєнних конфліктів.

Сформовано поняття фандрайзинг як процес залучення фінансових ресурсів від різних донорів для підтримки певних проектів або організацій, основною метою якого є забезпечення стабільного фінансування для реалізації соціально значущих ініціатив. Суб'єктами фандрайзингової діяльності є неприбуткові організації, які займаються пошуком джерел фінансування та інших необхідних ресурсів для реалізації проектів, а об'єктами виступають різні категорії донорів. Для повного розуміння процесу фандрайзингу розглянуто ключові терміни та поняття, що безпосередньо є пов'яними, такі як «бенефіціар», «благодійна діяльність», «благодійна організація», «грант», «донор», «проект», «краудфандинг», «соціальний маркетинг» та «філантроп». Обумовлено основні концепції фандрайзингу, що включають філантропію, краудфандинг, корпоративний фандрайзинг та грантовий фандрейзинг.

Під час дослідження виявлено необхідність у застосуванні інноваційних підходів до фандрайзингу, включаючи використання цифрових технологій та соціальних мереж, що можуть значно розширити аудиторію потенційних донорів та підвищити ефективність збору коштів. Розглянуто традиційну модель фандрайзингу, що орієнтується на залучення фінансових ресурсів через масові збори коштів від широкого кола людей або організацій та цифрова модель, що використовує сучасні технології і інтернет-платформи для ефективного залучення фінансових ресурсів. Основні аспекти цифрової моделі включають онлайн-краудфандинг платформи, соціальні медіа кампанії, віртуальні заходи, цифрові платіжні системи та електронну пошту і SMS- кампанії.

Для визначення внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на ефективність збору коштів у таких складних умовах здійснено SWOT-аналіз фандрайзингу для благодійних організацій в умовах воєнного стану в Україні. Аналіз дозволяє організаціям краще зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, а також виявити можливості та загрози, що можуть виникнути в процесі фандрайзингової діяльності. Визначено, що наразі зростає необхідність у використанні цифрових технологій та міжнародної підтримки.

Ключові слова: фандрайзинг, фандрайзингова діяльність, благодійні організації, цифрові технології

Abstract

Fundraising under martial law in Ukraine: theoretical aspects

Maliukhov Oleksandr Sergiyovich PhD in Public Management and Administration

The context of martial law in Ukraine, the issue of fundraising has become particularly relevant, as there is an urgent need for financial resources to support the military, provide humanitarian assistance to internally displaced persons, restore infrastructure and meet the basic needs of the population. The article aims at defining the key concepts and models of fundraising, analyzing traditional and modern approaches to fundraising, and studying the peculiarities of fundraising during military conflicts. The author defines fundraising as a process of attracting financial resources from various donors to support certain projects or organizations, the main purpose of which is to provide stable funding for the implementation of socially significant initiatives. The subjects of fundraising activities are non-profit organizations that search for sources of funding and other necessary resources for project implementation, and the objects are different categories of donors.

For a complete understanding of the fundraising process, the key terms and concepts that are directly related, such as «beneficiary», «charitable activity», «charitable organization», «grant», «donor», «project», «crowdfunding», «social marketing» and «philanthropist», are considered. The basic concepts of fundraising are defined, including philanthropy, crowdfunding, corporate fundraising and grant fundraising.

The study reveals the need for innovative approaches to fundraising, including the use of digital technologies and social networks, which can significantly expand the audience of potential donors and increase the efficiency of fundraising. The author examines the traditional model of fundraising, which focuses on raising financial resources through mass fundraising from a wide range of people or organizations, and the digital model, which uses modern technologies and Internet platforms to effectively raise financial resources. The main aspects of the digital model include online crowdfunding platforms, social media campaigns, virtual events, digital payment systems, and email and SMS campaigns.

To determine the internal and external factors that affect the effectiveness of fundraising in such difficult conditions, a SWOT analysis of fundraising for charitable organizations under martial law in Ukraine was conducted. The analysis allows organizations to better understand their strengths and weaknesses, as well as to identify opportunities and threats that may arise in the course of fundraising activities. It is determined that there is a growing need for the use of digital technologies and international support.

Keywords: fundraising, fundraising activities, charitable organizations, digital technologies

Вступ

Постановка проблеми. Фандрайзинг є ключовим механізмом залучення ресурсів для підтримки різних соціальних, гуманітарних та економічних ініціатив та забезпечення фінансової стійкості благодійних організацій. В умовах воєнного стану, особливо в Україні, ефективність фандрайзингу стає критично важливою для підтримки гуманітарних ініціатив, допомоги постраждалим та відновлення інфраструктури. Розуміння теоретичних основ фандрайзингу та аналіз ключових концепцій і моделей дозволяють благодійним організаціям розробляти ефективні стратегії залучення коштів, адаптовані до умов кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх публікацій вказує на зростаючий інтерес до дослідження фандрайзингу в умовах кризових ситуацій, зокрема воєнних конфліктів. Роботи Н. Демчук, Н. Матвійчук, Д. Лиса, В. Соколовська, С. Теслюк та Ю. Чиркова аналізують різні аспекти фандрайзингу, зокрема використання цифрових технологій, мотивацію донорів та ефективність різних підходів до залучення коштів. Водночас питання адаптації фандрайзингу до умов воєнного стану залишається недостатньо дослідженим, що підкреслює необхідність подальших досліджень у цій галузі.

Метою статті є аналіз теоретичних основ фандрайзингу в умовах воєнного стану, зокрема в Україні.

Виклад основного матеріалу

В умовах воєнного стану в Україні питання фандрайзингу набуло особливої актуальності. Гостра потреба у фінансових ресурсах для підтримки військових, надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, відновлення інфраструктури та забезпечення базових потреб населення стала викликом для уряду, громадських організацій та волонтерських ініціатив.

Традиційні методи збору коштів виявилися недостатніми, що спонукало до пошуку нових, більш ефективних підходів, зокрема використання цифрових технологій.

На сучасному етапі під процесом фандрайзингу дослідники розуміють мистецтво залучати фінансові та матеріальні ресурси на добровільних засадах для задоволення суспільно необхідних потреб або вирішення життєво складних ситуацій у певній громаді, суспільстві [1, С. 207]. Однак А. Літкевич переконана, що «фандрайзинг - це пошук ресурсів, якими є не тільки гроші, а й люди, обладнання, інформація, час, потрібні для підтримки реалізації освітніх проектів і власне існування організації» [3, С. 110].

В благодійній діяльності фандрайзинг визначається як процес залучення фінансових ресурсів від різних донорів для підтримки певних проектів або організацій. Основною метою фандрайзингу є забезпечення стабільного фінансування для реалізації соціально значущих ініціатив. У широкому сенсі фандрайзинг включає різноманітні методи та стратегії, спрямовані на залучення коштів від приватних осіб, бізнесу, державних органів та міжнародних організацій.

Суб'єктами фандрайзингової діяльності є неприбуткові організації, які займаються пошуком джерел фінансування та інших необхідних ресурсів для реалізації проектів, а об'єктами виступають різні категорії донорів, основними з яких є благодійні фонди, приватні особи, корпорації та бізнес-структури [9, С. 14].

Для повного розуміння процесу фандрайзингу необхідно детально розглянути ключові терміни та поняття, які складають основу даної діяльності, а саме: «бенефіціар», «благодійна діяльність», «благодійна організація», «грант», «донор», «проект», «краудфандинг», «соціальний маркетинг», «філантроп». Розуміння цих термінів і їх взаємозв'язків є основою для ефективного планування та реалізації фандрайзингових кампаній. Це дозволяє організаціям та ініціативам не лише залучати необхідні фінансові ресурси, але й будувати довгострокові відносини з донорами, сприяючи сталому розвитку та реалізації своїх цілей.

Отже, дефініцію на сьогодні «бенефіціар» прийнято розглядати як «набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, на досягнення яких спрямований проєкт та визначених законодавством» [8, С. 9].

Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» термін «благодійна діяльність» визначається як «добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь - якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара», а поняття «благодійна організація» означає, що це «юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності» [4].

Визначення «грант» слід розуміти як фінансову допомогу, яка надається організаціям або фізичним особам для реалізації конкретних проєктів чи програм. Гранти зазвичай надаються благодійними фондами, урядовими установами або міжнародними організаціями і можуть мати певні умови та вимоги щодо звітності.

Влучні твердження є науковець В. Соколовська щодо поняття «донор». На її думку, «донори» - це міжнародні організації, державні установи, комерційні структури, громадські некомерційні організації (релігійні, наукові тощо), приватні благодійні фонди або приватні особи, що надають громадянам та безприбутковим організаціям на некомерційній безповоротній основі необхідні додаткові ресурси різного виду, на цілі, які спрямовані в цілому на благо усього суспільства. [6].

«Проєкт» виокремлено як відносно незалежну, чітко визначену частину загальної програми, яка включає сукупність процесів, виконання яких сприяє вирішенню завдань по досягненню мети проекту при залученні обмеженої кількості ресурсів [9, С. 13].

У своїх наукових працях С. Теслюк, Н. Матвійчук та Н. Демчук зазначають, що «термін «краудфандинг» має іншомовне походження і складається з двох слів «crowd» і «funding», що в перекладі з англійської означає «фінансування громадою».

Тобто це група людей, які співпрацюють та на добровільній основі об'єднують свої кошти разом через спеціальні платформи у мережі Інтернет, аби фінансово підтримати працю та зусилля інших людей, а саме реалізацію про-єктів, стартапів, впровадження інновацій тощо» [7]. Однак поняття «краудфандинг» доцільніше розглядати як метод фандрайзингу, який передбачає збір коштів від великої кількості людей, зазвичай через онлайн-платформи, тобто дозволяє залучати фінансування від широкої аудиторії, що сприяє реалізації різноманітних проєктів.

Вітчизняний вчений О. Шимко характеризує «соціальний маркетинг» як маркетингова діяльність, яку здійснюють організації чи окремі особи, що діють у суспільних інтересах або виступають за будь-яку ідею і не прагнуть отримання прибутків [11, С. 297].

Слід зауважити, що це підхід до фандрайзингу, який використовує маркетингові інструменти та стратегії для просування ідеї або проєкту для залучення фінансових ресурсів, що включає в себе роботу з соціальними мережами, електронною поштою, створенням контенту та інші цифрові комунікації. фандрайзинговий фінансування україна гуманітарний

У науковій літературі поряд із поняттям фандрайзингу досить часто зустрічається термін «філантропія», тобто допомога за «покликом серця»; особиста зацікавленість у вирішенні проблеми (медична допомога рідних і близьких; підтримка молодих поетів тощо); прямий зиск (податкові пільги); великий суспільний інтерес до проекту; реклама; підтримання хорошої репутації; амбіції; релігійні спонукання тощо [5, С. 15]. Термін «філантроп» слід тлумачити як особу, що займається доброчинністю [8, С. 11].

На думку Ю. Чиркова та Д. Лиса базовими принципами та сучасними інструментами ведення фандрейзингової діяльності є:

1. Прозорість та відкритість: мета збору коштів, сам процес та подальші витрати для виконання початкового проєкту у вигляді звітності мають бути публічними.

2. Залучення інтерактивних методів подачі інформації: сучасні інформаційні технології та розвиток соціальних мереж дозволяє в цікавій та доступній формі заохотити донорів до пожертв.

3. Проста процедура перерахування благодійних внесків та їх незначний розмір: коли мова йде про пожертви від громадян, варто наголошувати на важливості вкладу кожного, бодай за рахунок незначної суми.

4. Акцент на вирішальний вплив емоційної складової на прийняття рішень: недарма фандрейзингову кампанію часто порівнюють із PR- кампаніями. Влучний опис соціальної проблеми, що вирішить конкретний проєкт, її візуалізація чи пояснення важливості здатні викликати у донора емоції, що можуть призвести до рішення на користь пожертви [10, С. 316].

Основні концепції фандрейзингу включають філантропію, краудфандинг, корпоративний фандрейзинг та грантовий фандрейзинг, кожна з яких має свої особливості та переваги.

Концепція філантропії базується на добровільних пожертвах від окремих осіб, які бажають підтримати благодійні проекти та ініціативи. В Україні філантропія набуває особливого значення в умовах воєнного стану, коли люди об'єднуються для підтримки постраждалих та відновлення інфраструктури. Прозорість і підзвітність благодійних організацій сприяє довірі донорів.

Концепція краудфандингу є сучасним методом збору коштів через інтернет та соціальні мережі. Онлайн-платформи дозволяють залучати невеликі пожертви від багатьох людей, що у сумі складають значні кошти. Це сприяє створенню спільноти навколо проекту, де кожен донор відчуває себе частиною великої справи.

Концепція корпоративного фандрейзингу передбачає залучення фінансової підтримки від бізнесу в рамках корпоративної соціальної відповідальності. Співпраця з бізнесом може включати спонсорство, цільові пожертви, організацію благодійних заходів або надання товарів та послуг на благодійних засадах.

Концепція грантового фандрейзингу полягає в отриманні фінансування через гранти від урядових та міжнародних організацій на конкурсній основі. «Значні можливості щодо мобілізації додаткових ресурсів закладені в активізації співпраці територіальних громад з міжнародними донорами. Умовами отримання фінансування за програмами міжнародної фінансової допомоги зазвичай є якісна підготовка проєктної заявки з належним обґрунтуванням мети та цілей проєкту, очікуваних результатів» [2, С.15].

Слушно, що гранти можуть бути значним джерелом фінансування для благодійних організацій, але процес їх отримання може бути складним та конкурентним.

Провідними міжнародними організаціями, які реалізують програми фінансової підтримки місцевого розвитку в Україні, є:

- Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) - фінансує широкий спектр програм, спрямованих на розвиток економіки, підвищення якості освіти, зміцнення громадянського суспільства та реформування системи охорони здоров'я. Їхні проєкти часто включають підтримку місцевих організацій та розвиток громад.

- Європейський Союз (ЄС) - реалізує численні програми допомоги Україні через різні фонди та ініціативи, зокрема Європейський інструмент сусідства (ENI) та програми, що фінансують проекти місцевого розвитку та демократизації.

- Програма розвитку ООН (UNDP) - підтримує місцевий розвиток через різноманітні проекти, спрямовані на покращення місцевого врядування, сталий розвиток громад та соціальну інтеграцію. Програма розвитку ООН активно працює над залученням місцевих громад до процесу прийняття рішень.

- Світовий банк - фінансує проекти, спрямовані на модернізацію інфраструктури, підтримку сільського господарства, охорону здоров'я та освіту. Вони також реалізують програми, спрямовані на розвиток місцевих громад та підвищення їх економічної стійкості.

- Міжнародний валютний фонд (МВФ) - займається макроекономічною стабілізацією, їхні програми також впливають на місцевий розвиток через підтримку економічних реформ, що сприяють зростанню місцевих економік.

- Фонд «Відродження» (International Renaissance Foundation) є частиною мережі фондів, створених Джорджем Соросом. Він підтримує проекти, спрямовані на розвиток громадянського суспільства, правової держави, освіти, культури та охорони здоров'я в Україні.

- Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) - реалізує численні проекти в Україні, спрямовані на сталий розвиток, реформування місцевого самоврядування, енергоефективність та підтримку малого і середнього бізнесу.

- Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (SDC) - фінансує програми, спрямовані на підвищення якості місцевих послуг, розвиток інфраструктури та підтримку місцевих ініціатив у сфері охорони здоров'я та освіти.

- Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA) - підтримує проекти, спрямовані на розвиток сільського господарства, освіти та підвищення ролі жінок у суспільстві. Вони також активно працюють над зміцненням місцевого врядування.

- Міжнародна організація з міграції (IOM) - реалізує проекти, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб, розвиток місцевих громад та покращення умов життя для постраждалих від конфлікту.

Вищезазначені організації відіграють важливу роль у підтримці місцевого розвитку в Україні, надаючи фінансові ресурси, технічну допомогу та експертизу для реалізації різноманітних програм та проектів, спрямованих на покращення життя громад.

Вітчизняні науковці В. Горин та Н. Карпишин визначають, що «фандрайзингова діяльність у територіальних громадах може передбачати дві моделі організації: у першому випадку повноваження з пошуку і залучення зовнішнього фінансування покладають на працівників органу місцевого самоврядування (зазвичай, спеціалістів підрозділу з економічного розвитку й залучення інвестицій); друга модель організації фандрайзингу на рівні громади передбачає залучення зовнішніх спеціалістів (менеджерів з фандрайзингу, фандрайзингових агентств тощо) на умовах комерційної угоди» [2, С. 16]. Цей підхід відображає різні стратегії, які можуть бути застосовані для забезпечення ефективного залучення фінансових ресурсів у територіальних громадах. Перший підхід, заснований на внутрішніх ресурсах, дозволяє місцевим органам самоврядування зберігати контроль над процесом фандрайзингу та інтегрувати його в загальну стратегію розвитку громади. Другий підхід, що включає залучення зовнішніх спеціалістів, може забезпечити доступ до експертних знань та досвіду, що може підвищити ефективність залучення коштів, особливо у випадках, коли місцеві органи не мають достатнього досвіду або ресурсів.

В умовах воєнного стану ці питання стають ще більш актуальними, оскільки змінюються пріоритети та можливості як донорів, так і отримувачів фінансової допомоги. Крім того, дослідження вказують на необхідність інноваційних підходів до фандрайзингу, включаючи використання цифрових технологій та соціальних мереж, що можуть значно розширити аудиторію потенційних донорів та підвищити ефективність збору коштів. Тому наразі слід розрізняти такі моделі фандрайзингу включають як традиційна та цифрова.

Традиційна модель фандрайзингу орієнтується на залучення фінансових ресурсів через масові збори коштів від широкого кола людей або організацій. Це процес, який включає визначення цілей кампанії, розробку стратегії та плану дій, привертання уваги цільової аудиторії до проблеми чи проєкту, збір коштів через різні благодійні вечори чи заходи, а також адміністрування, обробку та спілкування з донорами.

Цифрова модель фандрайзингу використовує сучасні технології і інтернет-платформи для ефективного залучення фінансових ресурсів. Основні аспекти цифрової моделі включають:

1. Онлайн-краудфандинг платформи: наприклад, платформи як Kickstarter, Indiegogo та GoFundMe, де користувачі можуть створювати особисті сторінки для збору коштів на свої проєкти, ініціативи або особисті потреби. Це дозволяє залучати пожертвування від людей з усього світу, які підтримують конкретну ідею чи проблему.

2. Соціальні медіа кампанії: використання Facebook, Instagram, Twitter та інших соціальних мереж для організації цифрових кампаній з метою привертання уваги до проблеми або ініціативи. Це включає створення вірусних постів, використання хештегів та звернень до аудиторії для підтримки фандрайзингової кампанії.

3. Віртуальні заходи: організація онлайн-трансляцій, вебінарів, телемарафонів або благодійних стрімів, під час яких глядачі можуть не лише отримувати інформацію чи розвагу, але й здійснювати пожертви безпосередньо через цифрові платформи.

4. Цифрові платіжні системи: використання безпечних і зручних платіжних систем, таких як PayPal, Stripe, Apple Pay та інші, для прийому коштів від донорів. Це зменшує бюрократію та спрощує процес збору та обробки коштів.

5. Електронна пошта і SMS-кампанії: відправлення персоналізованих електронних листів або SMS з проханням пожертвувати на конкретні потреби або ініціативи. Це дозволяє зв'язатися з потенційними донорами і нагадати про можливість підтримати важливу справу.

Ці цифрові інструменти революціонізують фандрайзинг, роблячи його більш доступним, ефективним та зручним для усіх учасників процесу. Однак, слід зауважити, фандрейзинг під час воєнних конфліктів має підвищений попит на фінансову допомогу для підтримки постраждалих та відновлення інфраструктури, зростання ролі міжнародних організацій та діаспор у залученні коштів та використання цифрових технологій для швидкого залучення коштів та координації допомоги.

Тому це слід враховувати при розробці та впровадженні фандрайзингових стратегій.

Організації повинні бути готові адаптувати свої методи та інструменти до умов швидко змінюваної ситуації, залучати інноваційні підходи та забезпечувати прозорість і довіру до своїх дій.

Необхідно також зосередитися на підвищенні обізнаності про потреби постраждалих, ефективно комунікувати з потенційними донорами та використовувати соціальні медіа для мобілізації широкої аудиторії. Крім того, важливо інтегрувати цифрові платформи з традиційними методами збору коштів, щоб охопити максимально можливу кількість донорів і забезпечити безперервний потік фінансової підтримки.

Зрештою, під час воєнного стану важливо також підтримувати стійкість організацій, що займаються фандрайзингом, через розвиток партнерств з іншими неурядовими організаціями, урядовими структурами та міжнародними агентствами, що забезпечить більш ефективне використання ресурсів і допоможе забезпечити довгострокову підтримку постраждалих регіонів.

Для визначення внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на ефективність збору коштів у таких складних умовах було здійснено SWOT- аналіз фандрайзингу для благодійних організацій в умовах воєнного стану в Україні (див. табл. 1).

Таблиця 1

SWOT-аналіз фандрайзингу для благодійної організації в умовах воєнного стану

*Джерело складено автором

Цей аналіз дозволяє організаціям краще зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, а також виявити можливості та загрози, що можуть виникнути в процесі фандрайзингової діяльності.

Однією з ключових сильних сторін є велика мотивація суспільства допомагати, що зумовлено патріотичним настроєм і прагненням підтримати свою країну в складний період. Активна підтримка волонтерського руху також відіграє значну роль у залученні фінансових ресурсів, оскільки багато людей готові пожертвувати свої кошти, час і зусилля для підтримки армії, ВПО та інших постраждалих.

Серед слабких сторін можна виділити нестабільність фінансових потоків, що ускладнює планування і реалізацію довгострокових проєктів. Багато благодійних організацій не мають достатнього досвіду у сфері цифрового фандрайзингу, що обмежує їхню здатність ефективно використовувати сучасні технології. Відсутність належної інфраструктури та технологічної підтримки, а також нестача кваліфікованого персоналу також є значними викликами.

Значні можливості відкриваються завдяки розширенню соціальних мереж і онлайн-платформ для збору коштів, що дозволяє залучати широку аудиторію донорів з усього світу. Використання нових технологій для ефективного збору коштів та залучення міжнародних донорів і грантів може значно підвищити обсяг зібраних коштів. Посилення партнерських відносин з бізнесом та іншими неурядовими організаціями також відкриває нові можливості для фандрайзингу. Підвищення обізнаності та освіченості громадян щодо важливості пожертвувань через медіа та освітні кампанії сприяє збільшенню кількості пожертв.

З іншого боку, є низка загроз, що можуть негативно вплинути на фандрайзинг. Зростання конкуренції між благодійними організаціями може ускладнити залучення коштів. Недовіра з боку населення до нових або маловідомих організацій може стати бар'єром для пожертв. Існує також ризик кібератак і шахрайства, що може підірвати довіру до цифрових платформ. Нестабільна економічна ситуація знижує можливість пожертвування, оскільки багато людей і компаній стикаються з фінансовими труднощами. Вплив політичної ситуації на міжнародну підтримку та ескалація воєнного конфлікту можуть призвести до зміни пріоритетів у донорів, що негативно вплине на обсяги фінансової підтримки.

Таким чином, SWOT-аналіз фандрайзингу для благодійних організацій в умовах воєнного стану в Україні допомагає визначити ключові аспекти, які потрібно враховувати для розробки ефективних стратегій збору коштів, спрямованих на максимальне використання можливостей і мінімізацію ризиків. На основі результатів зазначеного SWOT-аналізу неурядові організації можуть розробити комплексні стратегії, спрямовані на максимальне використання своїх сильних сторін і можливостей, а також на подолання слабких сторін і мінімізацію загроз, що забезпечить більш ефективну і стійку діяльність у сфері фандрайзингу в умовах воєнного стану.

Висновки

Фандрайзинг в умовах воєнного стану є важливим інструментом для залучення ресурсів, необхідних для підтримки постраждалих та відновлення країни, тому ефективні фандрайзингові стратегії можуть допомогти забезпечити необхідні кошти для різноманітних проектів. Наразі зростає необхідність у використанні цифрових технологій та міжнародної підтримки. Перспективи розвитку фандрайзингу в Україні є значними. Використання інноваційних технологій, розширення міжнародної співпраці, партнерство з бізнесом та підвищення прозорості є ключовими факторами, які можуть сприяти ефективному залученню ресурсів для підтримки постраж- далих та відновлення країни.

Література

1. Глєбова А. О. Сучасні теоретичні та практичні аспекти процесу організації фінансування соціально важливих проектів на основі фандрейзингу. Проблеми економіки, 2013. № 4. С. 206-211. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2013_4_27. (дата звернення: 03.07.2024).

2. Горин В. П., Карпишин Н. І. Особливості фандрайзингу у публічному секторі економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 16. С. 13-19. DOI: 10.32702/23066814.2021.16.13

3. Літкевич А. М. Фандрайзинг як складова частина ресурсного забезпечення конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2019. № 66 (1). C. 108-112. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2019/66/part_1/24.pdf

4. Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України № 5073-VI 2013 р. Відомості Верховної Ради зі змінами № 3448-IX від 08 листопада 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text (дата звернення: 02.07.2024).

5. Соколова А. М. Фандрайзингова діяльність: сутність, особливості та перспективи розвитку. Економіка та держава. 2013. № 1. С. 13-16 URL: http://www.economy.in.ua/pdf/1_ 2013/5.pdf (дата звернення: 04.07.2024).

6. Соколовська В. В. Сутність та перспектива розвитку в Україні фандрайзингу. Ефективна економіка, 2015. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4453 (дата звернення: 04.07.2024).

7. Теслюк С., Матвійчук Н., Демчук Н. Краудфандинг як сучасний спосіб фінансування: проблеми та перспективи його розвитку в Україні. Економіка та суспільство, 2022. (37). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-16

8. Теслюк С. А. Фандрайзинг та реалізація проєктів: конспект лекцій (електронне видання). Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2022. 102 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.Ua/bitstream/123456789/20884/3/fandr_kl.pdf (дата звернення: 05.07.2024).

9. Чернявська О. В., Соколова А. М. Фандрайзинг. Навч. посіб. - 2-е вид., з доопрац. та допов. К.: Алерта, 2015. 272 с.

10. Чиркова Ю. Л., Лиса Д. С. Роль фандрейзингу в умовах розширення джерел фінансування ініціатив вітчизняних суб'єктів господарювання: міжнародний досвід та особливості застосування у час війни. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку, 2022. № 2 (8). C. 312-319. URL: https://science. lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2022/dec/29546/220972maket-316-323.pdf (дата звернення: 05.07.2024).

11. Шимко О. В. Соціальний маркетинг як інструмент соціально-економічного розвитку суспільства. Наукові записки. Серія «Економіка», 2010. №14. С.297-304. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/6777/1/36.pdf (дата звернення: 04.07.2024).

References

1. Hlyebova A. O. (2013). Suchasni teoretychni ta praktychni aspekty protsesu orhanizatsiyi finansuvannya sotsial'no vazhlyvykh proektiv na osnovi fandraizynhu [Modern theoretical and practical aspects of the process of organizing financing for socially important projects based on fundraising]. Problemy ekonomiky, 4, P. 206-211. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Pekon_2013_4_27 [in Ukrainian].

2. Horyn V. P., Karpishyn N. I. (2021). Osoblyvosti fandraizynhu u publichnomu sektori ekonomiky [Features of fundraising in the public sector of the economy]. Investytsiyi:praktyka ta dosvid, 16, P. 13-19. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.16.13 [in Ukrainian].

3. Litkevych A. M. (2019). Fandraizynh yak skladova chastyna resursnoho zabezpechennya konkurentospromozhnosti zakladu zahal'noyi seredn'oyi osvity [Fundraising as a component of resource provision for the competitiveness of a general secondary education institution]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh, 66 (1), P. 108-112. Retrieved from: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2019/66/part_1/24.pdf [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrayiny «Pro blahodiy'nu diyal'nist' ta blahodiy'ni orhanizatsiyi» № 5073-VI vid 5 lypnya 2012 r. zi zminamy № 3448-IX vid 08 lystopada 2023 r. [Law of Ukraine «On charitable activities and charitable organizations» № 5073-VI from July 5, 2012]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text [in Ukrainian].

5. Sokolova A. M. (2013). Fandraizynhova diyal'nist': sutnist', osoblyvosti ta perspektyvy rozvytku [Fundraising activity: essence, features, and development prospects]. Ekonomika ta derzhava, 1, P. 13-16. Retrieved from: http://www.economy.in.ua/pdf/1_2013/5.pdf [in Ukrainian].

6. Sokolovs'ka V. V. (2015). Sutnist' ta perspektyva rozvytku v Ukrayini fandraizynhu [The essence and development perspective of fundraising in Ukraine]. Efektyvna ekonomika, 9. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4453 [in Ukrainian].

7. Teslyuk S., Matviychuk N., Demchuk N. (2022). Kraudfandynh yak suchasnyy sposib finansuvannya: problemy ta perspektyvy yoho rozvytku v Ukrayini [Crowdfunding as a modern way of financing: problems and prospects of its development in Ukraine]. Ekonomika ta suspil'stvo, 37. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-37-16 [in Ukrainian].

8. Teslyuk S. A. (2022). Fandraizynh ta realizatsiya proektiv: konspekt lektsiy (elektronne vydannya) [Fundraising and project implementation: lecture notes (electronic edition)]. Luts'k: Volyns'kyy natsional'nyy universytet imeni Lesi Ukrayinky, 102 p. Retrieved from: https://evnuir. vnu.edu.ua/bitstream/123456789/20884/3/fandr_kl.pdf [in Ukrainian].

9. Chernyavs'ka O. V., Sokolova A. M. (2015). Fandraizynh [Fundraising]. Navch. posib. 2-e vyd., z dooprats. ta dopov. K.: Alert, 272 p. [in Ukrainian].

10. Chyrkova Yu. L., Lysa D. S. (2022). Rol' fandraizynhu v umovakh rozshyrennya dzherel finansuvannya initsiatyv vitchyznyanykh sub"yektiv hospodaryuvannya: mizhnarodnyy dosvid ta osoblyvosti zastosuvannya u chas viyny [The role of fundraising in the expansion of funding sources for domestic business initiatives: international experience and features of application during the war]. Menedzhment tapidpryyemnytstvo v Ukrayini: etapy stanovlennya ta problemy rozvytku, 2 (8), P. 312-319. Retrieved from: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/ journal-paper/2022/dec/29546/ 220972maket-316-323.pdf [in Ukrainian].

11. Shymko O. V. (2010). Sotsial'nyy marketynh yak instrument sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku suspil'stva [Social marketing as a tool for socio-economic development of society]. Naukovi zapysky. Seriya «Ekonomika», 14, P. 297-304. Retrieved from: https://eprints.oa.edu.ua/ id/eprint/6777/1/36.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru