Проблеми фінансування сталого розвитку в країнах-членах оон та рекомендації для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми фінансування сталого розвитку в країнах-членах оон та рекомендації для України

Мусіна Людмила Абдрахманівна кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, м. Київ

Кулак Антон Олександрович Головний фахівець Департаменту комунікацій, Національний банк України, м. Київ



Анотація

Забезпечення передбачуваного та достатнього фінансування сталого розвитку є критично важливим для відповіді на багатовимірні виклики і кризи ХХІ століття. Зобов'язання Глобального Порядку денного ООН у сфері розвитку до 2030 р. та 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР) наразі не досягнуті, не в останню чергу через проблеми з фінансуванням. Доповідь ООН 2024 року «Фінансування розвитку на роздоріжжі» закликає до термінових заходів з мобілізації фінансових засобів для усунення дефіциту фінансування розвитку.

На національному рівні серед основних проблем: слабкий зв'язок завдань національних планів розвитку з фінансовими джерелами їх реалізації, зокрема з коштами приватного сектора, неврахування синергії між ЦСР та кліматичними зобов'язаннями країн. ООН рекомендує країнам розробляти інтегровані національні стратегічні рамки фінансування сталого розвитку.

В Україні високі ризики недосягнення багатьох завдань ЦСР обумовлені гальмуванням із запровадженням середньострокового фінансового планування, нестачею механізмів стимулювання приватного сектору до інновацій, зменшення викидів та відходів, ресурсоємності виробництва (ЦСР 8, 9, 12, 13).

Зазначено, що план реформ на 2024-2027 рр., представлений Урядом для реалізації програми фінансової підтримки України з боку ЄС «Ukraine Facility», має своєю метою реконструкцію економіки шляхом низьковуглецевого, циркулярного та природо-зберігаючого розвитку в руслі зобов'язань з ЦСР. Реформи охоплюють 15 сфер, зокрема енергетику, сільське господарство, транспорт, "зелений" та цифровий перехід, тощо. Реформи у фінансовій сфері повинні, серед інших завдань, сприяти впровадженню зеленого бюджетування та еколого-соціального управління (ESG) у корпоратив- ному секторі, а відтак і кращому фінансуванню цільових індикаторів ЦСР. Це вимагає актуалізації значної кількості індикаторів зеленого відновлення, обговорення та узгодження із зацікавленими організаціями і бізнесом критеріїв досягнення індикаторів та підходів до оцінювання вартості витрат бюджету та бізнесу на їх досягнення. Для забезпечення синергії в обґрунтуванні критеріїв та індикаторів зеленого відновлення у пов'язаних секторах запропоновано використати орієнтований на місії підхід до інноваційних перетворень, який було реалізовано у 2023 р. під час розроблення комплексної Дорожньої карти використання науки, технологій та інновацій для досягнення ЦСР в Україні.

Ключові слова: стратегічне планування, фінансування сталого розвитку, Цілі сталого розвитку, еколого-соціальне управління (ESG), декарбонізація. стратегічне планування фінансування дорожня карта



Musina Lyudmila Abdrahmanivna candidate of economic sciences, leading researcher, Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information

Kulak Anton Oleksandrovych Chief Specialist of the Communications Department, National Bank of Ukraine, Kyiv

PROBLEMS OF FINANCING SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN UN MEMBER COUNTRIES AND RECOMMENDATIONS FOR

UKRAINE

Abstract. Ensuring predictable and sufficient financing for sustainable development is critical to responding to the multidimensional challenges and crises of the 21st century. The commitments of the UN's 2030 Global Agenda for Development and the 17 Sustainable Development Goals (SDGs) are currently unfulfilled, not least because of funding challenges. The UN calls for urgent action to mobilize financial resources to address the development financing gap in its 2024 «Financing for Development at a Crossroads» report.

At the national level, among the main problems there are: the weak connection between the tasks of the national development plans and the financial sources of their implementation, in particular with the funds of the private sector, not taking into account the synergy between the SDGs and the climate obligations of the countries. The UN recommends that countries develop integrated national framework strategies for financing sustainable development.

In Ukraine, the high risks of not achieving many targets of the SDGs are due to delays in the introduction of medium-term financial planning, the lack of mechanisms to stimulate the private sector to innovate, to reduce emissions and waste, and the resource intensity of production (SDGS 8, 9, 12, 13).

It is noted that the reform plan for 2024-2027, presented by the Government for the implementation of the program of financial support of Ukraine from the EU "Ukraine Facility", has as its goal the reconstruction of its economy through low- carbon, circular and nature-preserving development. The reforms cover 15 areas, including energy, agriculture, transport, green and digital transition, etc. Reforms in the financial sector should, among other tasks, promote the implementation of green budgeting and environmental and social management (ESG) in the corporate sector, and thus better financing of the SDG targets. This involves updating the green recovery indicators, discussing and agreeing with interested organizations and businesses on the criteria for achieving the indicators and approaches to estimating the cost of budget and business expenses for achieving such indicators.

To ensure synergy in the justification of green recovery criteria and indicators in related sectors, it is proposed to use a mission-oriented approach to innovative transformations, which was implemented during the development of a comprehensive Roadmap for the use of science, technology and innovation to achieve the SDGs in Ukraine.

Keywords:strategic planning, sustainable development financing,

Sustainable Development Goals, environmental and social management (ESG), decarbonization.



Постановка проблеми

У 2015 р. на третій Міжнародній конференції з фінансування розвитку у м. Аддіс-Абеба світова спільнота погодила Аддіс- Абебський Порядок денний (далі ААПД), що дозволяє країнам мобілізувати та узгодити фінансові ресурси, необхідні для досягнення ЦСР [ і]. Доповідь ООН «Фінансування розвитку на роздоріжжі» (квітень 2024) констатує, що на півдорозі до 2030 р. обіцянки ААПД залишаються нереалізованими [іі], та закликає до термінових заходів з масштабної мобілізації фінансових засобів для усунення дефіциту фінансування, який оцінюється у 4,2 трлн дол. США на рік.

«Вікно для порятунку ЦСР і запобігання катастрофічній зміні клімату закривається» - заявив заступник Генерального секретаря ООН з економічних та соціальних питань Лі Цзюньхуа [ііі] - Якщо ми зможемо розв'язати великі фінансові проблеми сьогодення -- усунути зростаючий дефіцит фінансування, виправити міжнародну фінансову архітектуру та створити сприятливе середовище на всіх рівнях для фінансування необхідних амбітних перетворень -- тоді ми все ще зможемо досягти успіху. Це буде важко, але це можливо».

Для подолання дефіциту фінансування і більш повного задіяння механізмів ААПД Генеральним секретарем ООН було запропоновано наступні плани дій:

- Дорожню карту на 2019-2021 рр. для фінансування Порядку денного у сфері розвитку до 2030 року, яка містить 12 заходів у трьох напрямах [iv];

- пакет заходів Стимулювання ЦСР [ v], який закликає ООН та лідерів саміту країн Г-20 до збільшення фінансування сталого розвитку на суму щонайменше 500 мільярдів доларів на рік шляхом поєднання пільгового та непільгового фінансування, зокрема, перетворення короткострокових запозичень під високі відсотки в довгострокові (понад 30 р.) борги за нижчими відсотковими ставками; значне збільшення доступного довгострокового фінансування через державні та багатосторонні банки розвитку, тощо.

- створено Експертну групу з синергії клімату та ЦСР, яка представила у 2023 р. перший глобальний звіт на цю тему [ vi]. Збільшуючи цю синергію, можна подолані інвестиційні прогалини на трильйони доларів [vii]. Синергетичні дії мають бути обов'язковим компонентом національних зобов'язань, звітності та фінансування цілей у сфері клімату та ЦСР.

ОЕСР у [viii] зазначає, що « .... зростаючі трильйони в розвинених країнах спрямовані на зменшення ризиків, включно з екологічними, соціальними та управлінськими критеріями (ESG). Однак ресурси не надходять до країн, які їх найбільше потребують. Необхідні термінові дії для усунення вузьких місць для більш справедливого розподілу, що базується на потребах».

На рівні країн-членів ООН узгодження бюджетів та стратегій з ЦСР є важливою умовою для реалізації взятих зобов'язань. Аналіз 39 Добровільних національних оглядів (ДНО), поданих країнами у 2023 р. на розгляд Політичного Форуму високого рівня зі сталого розвитку [ix], визначив наступні тенденції:

- головною проблемою для всіх країн була мобілізація та оптимізація внутрішніх державних ресурсів, деякі провели оцінку фінансування розвитку, щоб визначити сектори зі значним потенціалом для каталізації досягнення ЦСР;

- зростає роль Інтегрованої національної рамкової структури фінансування як ефективного інструменту планування та реалізації сталого розвитку [x];

- усі країни визнали каталітичну роль приватного сектора у фінансуванні сталого розвитку; добровільні стандарти звітності ESG, що діють у Саудівській Аравії та Європейському Союзі, зростають у глобальному масштабі;

- деякі країни заснували спеціальні організації та фонди для сприяння державно-приватному партнерству, сприяючи розподілу інвестиційних ризиків.

Серед 39 країн, які надали ДНО, 36 зробили це вдруге, інформуючи про здійснені трансформації. Україна представляла ДНО лише один раз у 2020 р.

В Україні є високі ризики недосягнення завдань багатьох ЦСР, визначених Національною доповіддю «ЦСР: Україна» [xi], що значною мірою є наслідком недостатньої узгодженості державного стратегічного та фінансового планування і нестачі механізмів стимулювання приватного сектору до інновацій, зменшення ресурсоємності виробництва, викидів і відходів (ЦСР 8, 9, 12, 13). Це гальмує технологічне оновлення та зелену трансформацію економіки, особливо зважаючи на великі втрати від руйнації інфраструктури внаслідок агресії росії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 р.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Системний підхід ООН до мобілізації фінансових ресурсів для сталого розвитку розглянуто у Резолюціях ООН [1-3], доповідях і пропозиціях [4-6, 14]. Методичні питання інтеграції стратегічного та фінансового планування та оцінки фінансування розвитку на рівні країн-членів ООН висвітлено у [10, xii], практичні питання їх реалізації - у [9, 13], а стосовно України у [21-24]. Умовам та механізмам залучення приватного сектора до фінансування сталого розвитку присвячено [8, 16-18].

В Україні ключовими пріоритетами на 2024-2027 рр. буде відновлення процесів і практик системи управління державними фінансами, призупинених війною, та закладення підвалин для масштабного відновлення країни, зокрема через Стратегію управління публічними фінансами [22, 25]. Питання управління цими процесами та їх впливу на ЦСР поки що не розроблені в повному обсязі.

Метою статті є надання рекомендацій щодо впровадження системного підходу ООН до фінансування сталого розвитку та досягнення національних завдань ЦСР шляхом інтеграції економічного та фінансового планування та залучення ділового сектора до процесів декарбонізації та зеленої перебудови.

Виклад основного матеріалу

На виконання ААПД Міжвідомча цільова група з фінансування розвитку ООН представила концепцію Інтегрованої національної рамкової структури фінансування або ІНРФ [10] як основу для стратегії фінансування пріоритетів сталого розвитку та ЦСР, а Програма розвитку ООН - детальне Керівництво з оцінки фінансування розвитку [12].

Стратегія фінансування розвитку (СФР) як центральна частина ІНРФ надає структуру для інтеграції державних і приватних ресурсів для фінансування пріоритетів національного плану розвитку країни (НПР) (рис. 1).



Рис. 1 Структура стратегії фінансування розвитку (СФР), інтегрованої з системою національного планування розвитку (НПР) - розроблено на основі [12, с. 42]

Стратегія фінансування розвитку (СФР) повинна визначати напрями використання урядом політик та інструментів для інвестування та впливу на державне та приватне фінансування з внутрішніх та міжнародних джерел.

Відправною точкою СФР є попит на інвестиції, необхідні для досягнення пріоритетів НПР, враховуючи як державні, так і приватні ресурси. Новизна підходу ООН полягає в забезпеченні системності - кращому узгодженні зусиль і можливостей для мобілізації ресурсів з різних джерел, які передбачені ААПД.

Аналіз результатів впровадження ІНРФ, опублікований за підсумками Конференції з фінансування розвитку у квітні 2024 р. [xiii], засвідчив наступне:

¦ понад 85 країн впроваджують підхід ІНРФ для посилення фінансування сталого розвитку (СР), здійснюють реформи для зміни конфігурації окремих частин фінансової системи і залучення як державного, так і приватного капіталу;

¦ країни, здатні довести ІНРФ до зрілості, мають потенціал до трансформації фінансових систем, а інвестиції зробити більш сталими та ефективними;

¦ наразі 13 урядів на національному і суб-національному рівнях запровадили стратегії фінансування для своїх планів розвитку з використанням ІНРФ;

¦ у сфері державних фінансів 32 країни просувають зміни для включення пріоритетів СР у формулювання, управління та моніторинг державних витрат;

¦ у приватному фінансуванні країни роблять наголос на закріпленні сталості в основі фінансових ринків; таксономії встановлюються в багатьох контекстах, щоб полегшити транскордонні потоки приватного капіталу для фінансування кліматичних, екологічних та соціальних пріоритетів розвитку;

¦ змішане фінансування і ДПП використовуються для збільшення інвестицій у ключових сферах і розширення впливу приватного капіталу.

Дані з вибірки реформ, здійснених у 17 країнах, показують близько 16 млрд дол. США, залучених для інвестицій у ЦСР та посиленого узгодження з ЦСР, а обсяг фінансування для узгодження з ЦСР сягає 32 млрд дол. США [13, с. 19].

Перелік джерел державних та приватних фінансових ресурсів для сталого розвитку згідно ААПД та взаємозв'язок між ними представлено у табл. 1.

Таблиця 1.

Державні, приватні внутрішні та міжнародні ресурси у фінансовій

системі

Джерела фінансів	Державні фінанси	Приватні фінанси
Внут рішні джерела	Державні фінанси: — Податкові надходження (прямі і непрямі) — Неподаткові надходження — запозичення Уряду (кредити, суверенні облігації)	Державні установи: -- Доходи	Державно- приватні фінанси -- Інвестиції через державно- приватне партнерство (ДПП) або структури змішаного фінансування	Вітчизняні комерційні фінанси: — Приватні інвестиції — Кредити приватному сектору — Корпоративні облігації — Інституційні інвестиції	Некомерцій- ні приватні фінанси: -Фонди -Неурядові організації - Релігійні організації
Міжна родні джерела	Розвиток співробітництва — Гранти офіційної допомоги з співробітництва (ОДР) — Кредити ОДР — Гуманітарна допомога — Інші офіційні потоки — Співпраця Південь-Південь		Міжнарод приватні фінанси: - ПІІ; - Портфельні інвестиції; - Нелегальне фінансування	Міжнародні некомерційні приватні фінанси -- Грошові перекази

Джерело: підготовлено за матеріалами [12], с. 30, рис. 8. Примітка: ПІІ = прямі іноземні інвестиції, ОДР = офіційна допомога розвитку.

За даними [xiv, п. 22] фінансові активи, спрямовані на сталий розвиток (СР), становлять лише невелику частку від обсягу глобальних активів, що знаходяться в управлінні, у 2023 р. на них припадає менше 5% світового ринку фондів. Разом з тим загострення екологічних та кліматичних викликів вимагає від ділового сектора збільшувати його внесок у вирішення проблем довкілля.

ООН та ОЕСР закликають політиків розробляти нормативно-правову базу та стратегії на підтримку сталого фінансування, в яких краще ув'язуються концепції СР та прибутковості, заохочують компанії розкривати інформацію про заходи, що здійснюються ними для забезпечення сталості їхньої діяльності, а банки - сприяти здешевленню кредитів для сталих компаній.

Йдеться про розроблення нового стандарту екологічного та соціального управління (англ. - Ecology and Social Governance, ESG), впровадження якого у його сучасному вигляді вперше було запропоновано колишнім Г енеральним секретарем ООН Кофі Аннаном. Він пропонував управляючим великих світових компаній включити ці принципи до своїх стратегій, насамперед для боротьби зі зміною клімату. На початку 2000-х років у США налічувалося лише 20 компаній із ESG-рейтингом, а до 2020 року їхня кількість зросла майже до 800 [xv].

Через тиск інвесторів і банків сучасним компаніям стає невигідно мати низький ESG-рейтинг. Впровадження у банківську практику вимог до компаній - позичальників щодо надання екологічної звітності сприяє здешевленню кредитів доброчесним компаніям. Водночас банки поширюють принципи сталого розвитку серед компаній приватного сектору - користувачів їхніх послуг.

Європейська комісія оголосила в рамках Європейської зеленої угоди про намір оновлення стратегії сталого фінансування., що має на меті сприяти створенню сприятливих умов для приватних інвесторів і державного сектору для здійснення сталих інвестицій. Вона спирається на план дій з фінансування сталого зростання [xvi], який містить 10 ключових дій у трьох напрямах: (і) переорієнтація потоків капіталу у напрямі більш сталої економіки; (іі) інтеграція сталості в управління ризиками; (ііі) сприяння прозорості та довгостро- ковості.

Для спрямування приватних інвестицій на фінансування проектів з без- вуглецевого переходу впроваджено декілька важливих нормативних стандартів:

• регламент ЄС про таксономію - систему класифікації сталої економічної діяльності для близько 150 її видів, що охоплює дві третини викидів парникових газів. Компанії використовують таксономію, щоб повідомляти про свою ефективність та зобов'язання щодо сталого розвитку;

• законодавчу базу для стандарту екологічних облігацій («зелених бондів»). Кошти, зібрані через такі облігації, будуть на 100% узгоджені з екологічними стандартами Таксономії ЄС, а інвестиції - сталими;

• директиву про корпоративну звітність про сталий розвиток (Corporate Sustainability Reporting Directive) [xvii], яка вимагає від великих і зареєстрованих на біржі компаній публікувати регулярні звіти про соціальні й екологічні ризики, а також про вплив їх діяльності на людей і довкілля для інформування інвесторів.

Згадані регуляції ЄС, які спонукають компанії впроваджувати стандарт ESG у свою діяльність, знаходять підтримку в країнах з перехідною економікою. Практичні аспекти переходу на ці стандарти в Грузії розглянуто у [xviii].

Ситуація в Україні. Оцінки досягнення завдань Національної доповіді «ЦСР: Україна», здійснені в рамках робіт з Дорожньої карти використання НТІ для ЦСР [xix], свідчать про повільний прогрес у напрямі зобов'язань на 2030 рік:

• на шляху до досягнення є менше 30% завдань, вони стосуються сільського господарства, якісної освіти, сталого розвитку міст і громад (ЦСР 2, 4, 11.5);

• обмежений прогрес у завдань: зменшення забруднюючих речовин, доступу до чистої води, відновлення деградованих земель (ЦСР 6, 7, 8.2, 14, 15);

• відсутній прогрес по 30% завдань: зниження смертності; зростання ВВП шляхом модернізації виробництва, розвиток високо-технологічних секторів промисловості, фінансової та інституційної системи для досліджень і розробок, зниження ресурсоємності економіки (ЦСР 3, 8, 9.4, 9.5, 12);

Загальні висновки згаданої Дорожньої карти НТІ для ЦСР такі:

- в Україні ще не здійснюється узгодженої політики в енергетичній, екологічній і промисловій сферах, хоча ЦСР вимагають комплексного підходу до підготовки економіки та підприємств до зеленої трансформації;

- найскладніша ситуація у сфері промисловості (ЦСР 8, 9) - не проводиться єдина горизонтальна політика, відсутній стратегічний документ з визначеними ключовими показниками результативності (технологічності, доданої вартості);

- в екологічній сфері є розрив між політикою на рівні країни та регіонів, а в управлінні відходами реалізація проголошених засад політики затягнулася на роки, немає конкретних дій та результатів (ЦСР 11, 12);

- жоден стратегічний документ не містить оцінки потреби в інвестиціях для досягнення проголошених цілей - по факту маємо розрив ефективності.

Аналогічну оцінку результативності України надає Доповідь [xx] (табл. 2).

Таблиця 2.

Результативність України у досягненні 17 ЦСР згідно Індексу ЦСР-2023

Статус	Номер та назва Цілі сталого розвитку	Тренд (тенденція)
ЦСР досягнуті	ЦСР 1 Подолання бідності	Немає даних за 2023 р.
	ЦСР 10 Скорочення нерівності	На шляху до
Залишаються проблеми	ЦСР 4 Якісна освіта	Немає даних
	ЦСР 13 Пом'якшення наслідків зміни клімату	Стагнація
	ЦСР 17 Партнерство заради сталого розвитку	Стагнація
Залишаються значні проблеми	ЦСР 2 Подолання голоду, розвиток сільського господарства	Повільне покращання
	ЦСР 5 Гендерна рівність	Повільне покращання
	ЦСР 6 Чиста вода та належні санітарні умови	Повільне покращання
	ЦСР 7 Доступна та чиста енергія	Повільне покращання
	ЦСР 8 Гідна праця та економічна зростання	Стагнація
	ЦСР 9 Промисловість, інновації, інфраструктура	Повільне покращання
	ЦСР 11 Сталий розвиток міст і громад	Стагнація
	ЦСР 12 Відповідальне споживання і виробництво	Стагнація
	ЦСР 14 Збереження морських ресурсів	Стагнація
Залишаються головні виклики	ЦСР 3 Міцне здоров'я і благополуччя	Повільне покращання
	ЦСР 15 Пом'якшення наслідків зміни клімату	Повільне покращання
	ЦСР 16 Мир, справедливість та сильні інститути	Повільне покращання

Джерело: розроблено за матеріалами [20, - C. 484-485],

https://www.sdgindex. org/.

Україна представила в ООН у 2021 р. Аналітичну доповідь з Оцінкою фінансування розвитку, підготовлену науковцями за підтримки ПРООН [ xxi]. Аналіз цієї Оцінки виявив такі проблеми: (і) відсутність необхідної деталізації даних стосовно конкретних ЦСР внаслідок відсутності відповідної кодифікації бюджетних видатків або класифікації інвестицій, тому розподіл коштів за ЦСР базувався на суб'єктивних оцінках експертів; (іі) мало місце дублювання даних про фінансування окремих ЦСР з коштів Офіційної допомоги з розвитку, відтак оцінка експертів щодо їх розподілу за ЦСР також була суб'єктивною; (ііі) цифри щодо мобілізації фінансування мало враховують інвестиції приватного сектору.

Внаслідок такого узагальненого підходу оцінка прогресу у виконанні комплексної національної ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» на перший погляд здається позитивною з огляду на значні обсяги фінансування, але вона приховує фактичні результати неефективного розподілу коштів за пріоритетами державної політики на користь розвитку інфраструктури (ЦСР 9.1 - 9.3.) замість нагальних завдань технологічної ре- індустріалізації (ЦСР 9.4.). Це обумовило високі ризики невиконання завдань з модернізації промисловості до 2030 р. та загалом всієї ЦСР 9. Те ж саме стосується інших цілей (ЦСР 11, 12).

Така ситуація є наслідком існування застарілої системи стратегічного планування, не орієнтованої на «управління за результатами», та, як наслідок, розроблення великої кількості недостатньо узгоджених між собою стратегічних/ програмних документів відповідно до Законів «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” 2000 року та «Про державні цільові програми» 2004 року. Спроба інтеграції економічного і фінансового планування мала місце лише у 2013 р. у першій версії Стратегії управління державними фінансами, схваленій Уряду №774-р [xxii].

Війна росії проти України призупинила повноцінне впровадження середньострокового стратегічного планування та бюджетування, орієнтованих на результат. Однак курс на виконання зобов'язань, пов'язаних з членством України в ЄС, з обіцянкою зеленого відновлення її економіки спонукає до переходу на зелене бюджетування та стандарти еколого-соціального управління ESG у корпоративному секторі, а відтак і до кращого фінансування завдань ЦСР.

Уряд України представив наприкінці березня 2024 р. План реформ на 2024-2027 рр. для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС «Ukraine Facility» із зобов'язанням здійснювати реконструкцію української економіки шляхом низьковуглецевого, циркулярного, природо-зберігаючого розвитку відповідно до стандартів ЄС [ xxiii]. Реформи охоплюють 15 сфер, зокрема енергетику, сільське господарство, транспорт, "зелений" та цифровий перехід, людський капітал, а також державні підприємства, бізнес- середовище, державні фінанси та управління публічними інвестиціями.

Прискорюються реформи у фінансовій сфері: Національним банком України (НБУ) оприлюднено нову Стратегію розвитку фінансового сектору України та Стратегію розвитку кредитування [xxiv], у 2023 р. прийнято Національну стратегію доходів до 2030 р. та Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями [xxv]. Остання передбачає оцінку фінансової сталості публічних інвестицій, посилення управління відповідними фіскальними ризиками, а також створення Цифрової екосистеми для підзвітного управління відновленням DREAM, яка забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проектів відбудови. У 2022 р. вже розпочала розроблятися за підтримки ПРООН методологія комплексної системи бюджетування ЦСР в рамках спільної програми «Сприяння стратегічному плануванню та фінансуванню сталого розвитку на національному та регіональному рівнях в Україні».

Практична реалізація згаданих інструментів планування та оцінювання результатів вимагає серед іншого:

- актуалізації переліку та баз даних індикаторів, що забезпечують синергію зобов'язань за ЦСР та Паризькою Угодою (викидів СО2 у промисловості, частки ВДЕ в енергоресурсах, сталого використання екосистем суші, природних, енергетичних, морських ресурсів, циркулярності в управлінні відходами, тощо);

- обговорення та узгодження із зацікавленими державними, громадськими організаціями і бізнесом оцінок критеріїв досягнення індикаторів зеленого відновлення та підходів до оцінювання вартості витрат на досягнення показників, що можуть бути профінансовані державним бюджетом та бізнесом.

Для забезпечення системного підходу до оцінки критеріїв досягнення індикаторів зеленого відновлення доцільно використати орієнтований на місії підхід до інноваційних перетворень, реалізований при розробленні комплексної Дорожньої карти використання НТІ для досягнення ЦСР в Україні [xxvi].

Таблиця 3 містить перелік місій (пріоритетних напрямів розвитку науки, технологій та інновацій, НТІ), їх зв'язок із завданнями ЦСР та видами економічної діяльності, в яких реалізується кожна місія.



Таблиця 3.

Зв'язок місій системи НТІ з ЦСР та видами економічної діяльності

(*) - КВЕД - класифікатор видів економічної діяльності в Україні, ДК 009:2010.

Структура матриці цілей та завдань дорожньої карти НТІ передбачає визначення головних викликів та місій, інноваційних шляхів, включаючи ключові інновації та активуючі системи, та плани дій з пропозиціями щодо переліку інструментів політики та необхідних змін в методах та управлінських діях на довгостроковому часовому інтервалі. Важливо, що заходи можуть охоплювати різні етапи інноваційного циклу, різні сфери політики і сектори, та поєднувати інструменти стимулювання пропозиції та попиту.

Розроблення окремих дорожніх карт для місій обумовлено потребою у більш прискіпливому аналізі ситуації в секторах економіки, визначення того, які проекти дійсно працюють для відповіді на сучасні виклики та досягнення ЦСР, а також визначення точок дотику для досягнення синергії між діями.



Висновки

В Україні високі ризики недосягнення багатьох завдань ЦСР обумовлені гальмуванням із запровадженням середньострокового фінансового планування, нестачею механізмів стимулювання приватного сектору до інновацій, зменшення викидів та відходів, ресурсоємності виробництва.

План реформ Уряду України на 2024-2027 рр., представлений для програми фінансової підтримки України з боку ЄС «Ukraine Facility», має на

меті реконструкцію її економіки шляхом низько-вуглецевого, циркулярного та природо-зберігаючого розвитку. Перехід на середньострокове стратегічне планування та бюджетування, орієнтовані на результат, стане передумовою фінансування ЦСР, спрямованих на інноваційну трансформацію виробництва, декарбонізацію та впровадження екологічних стандартів у секторах економіки.

Для забезпечення синергії в обґрунтуванні критеріїв та індикаторів зеленого відновлення у пов'язаних секторах запропоновано використати орієнтований на місії підхід до інноваційних перетворень, реалізований у комплексній Дорожній карті використання НТІ для досягнення ЦСР в Україні.



Література:

1. Addis Ababa Action Agenda of the Third International Conference on Financing for Development A/RES/69/313. - URL: https://www.un.org/en/development/desa/population/ migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_RES_69_313.pdf

2. financing for Sustainable Development Report-2024: Financing for Development at a Crossroads (New York: United Nations, 2024) -. Press-release. - URL: https://financing.desa. un.org/iatf/fsdr2024

^{3. 1} Financing for Sustainable Development Report 2024: Financing for Development at a Crossroads. (New York: United Nations, 2024) - Передмова. - URL: https://developmentfinance.un.org/ fsdr2024

^{4. 1}UN SECRETARY-GENERAL'S ROADMAP FOR FINANCING THE 2030 AGENDA FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT 2019-2021. - URL: https://un.org/sustainabledevelopment/ sg-finance-strategy.

^{5. 1} UN SECRETARY-GENERAL'S SDG STIMULUS TO DELIVER AGENDA 2030. - URL: https ://unctad. org/publication/united-nations-secretary-general s-sdg-stimulus-deliver-agenda-2030.

6. Synergy Solutions for a World in Crisis: Tackling Climate and SDG Action Together. Report on strengthening the evidence base - URL: https://sdgs.un.org/sites/default/files/2023- 09/UN%20Climate%20SDG%20Synergies%20Report-091223B_1.pdf

7. Sustainable Development Goal interactions through a climate lens: a global analysis. SEI report. February 2023. Adis Dzebo, Zoha Shawoo - URL: http://www.sei.org/

8. Global Outlook on Financing for Sustainable Development 2023. No Sustainability Without Equity. OECD - URL: https://www.oecd-ilibrary.org/finance-and-investment/global- outlook-on-financing-for-sustainable-development-023_52c8c42e-en

9. 2023 Voluntary National Reviews Synthesis Report. - URL: https://hlpf.un.org/sites/ default/files/2023-12/2023_VNR_Synthesis_Report.pdf

10. Integrated national financing frameworks. - URL: https://inff.org/.

11. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь, 2017. - URL: http://un.org.ua/ images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf.

12. Development Finance Assessment Guidebook. Supporting governments to build forward better through integrated national financing frameworks. UNDP - URL: http://www.undp.org/.

13. Making finance work for people and planet. How countries are building their sustainable finance ecosystem through integrated national financing frameworks. Executive summary. April 2024. - URL: https://inff.org/assets/INFF_Facility_Flagship_Report_2024/exec- summary_en_final-web.pdf.

14. Фінансування сталого розвитку. Записка Генерального секретаря ООН. Нью- Йорк, 22-25 квітня 2024 р. - E/FFDF/2024/2.

15. https://fintechinsider.com.ua/shho-take-esg-prynczypy-i-chomu-kompaniyam-vazhlyvo-

yih-dotrymuvatysya/

16. Commission action plan on financing sustainable growth - URL: https://finance.ec. europa.eu/publications/renewed-sustainable-finance-strategy-and-implementation-action-plan- financing-sustainable-growth_en#action-plan

17. DIRECTIVE (EU) 2022/2464 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 14 December 2022 - URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX%3A32022L2464

18. Practical ESG Aspects for Georgia - URL: https://forbes.ge/en/practical-esg-aspects- for-georgia/

19. Дорожня карта використання науки, технологій та інновацій для досягнення ЦСР. - URL: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/dor-karta_2023.pdf

20. Implementing the SDG Stimulus. Sustainable Development Report 2023. Published by Dublin University Press Dublin, Ireland, 2023. - URL: https://doi.org/10.25546/102924.

21. Development finance assessment: Ukraine - URL: https://inff.org/country/ukraine

22. Про Стратегію розвитку системи управління державними фінансами. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. N 774-р. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/774-2013 -%D 1%80#Text

23. План для Ukraine Facility. Задачі та зміст. Презентація. - URL: https://www.ukrainefacility. me.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/plan-dlya-ukraine-facility_prezentacziya.pdf .

24. https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini

25. Дорожня карта реформування системи управління публічними інвестиціями - URL: https://www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD% D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%9F%D0%86.pdf

26. Ludmyla Musina, Tetiana Kvasha. Experience of developing a mission-oriented STI for SDGS roadmap in Ukraine. ECONA, Vol 33, No 4 (2023) - DOI: 10.35774/econa.

References:

1. Addis Ababa Action Agenda of the Third International Conference on Financing for

Development. А/RES/69/313- URL: https://www.un.org/en/development/desa/population/

migration/generalassembly/ docs/globalcompact/A_RES_69_313.pdf

2. Financing for Sustainable Development Report-2024: Financing for Development at a Crossroads (New York: United Nations, 2024) -. Press-release. - URL: https://financing. desa.un.org/iatf/fsdr2024

3. Financing for Sustainable Development Report 2024: Financing for Development at a Crossroads. (New York: United Nations, 2024) - Preface. - URL: https://developmentfinance. un.org/fsdr2024

4. UN SECRETARY-GENERAL'S ROADMAP FOR FINANCING THE 2030 AGENDA FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT 2019-2021. - URL: https://un.org/sustainabledevelopment/ sg-finance-strategy.

5. UN SECRETARY-GENERAL'S SDG STIMULUS TO DELIVER AGENDA 2030. - URL: https://unctad.org/publication/united-nations-secretary-generals-sdg-stimulus-deliver-agenda-2030.

6. Synergy Solutions for a World in Crisis: Tackling Climate and SDG Action Together. Report on strengthening the evidence base - URL: https://sdgs.un.org/sites/default/files/2023- 09/UN%20Climate%20SDG%20Synergies%20Report-091223B_1.pdf

7. Sustainable Development Goal interactions through a climate lens: a global analysis. SEI report. February 2023. Adis Dzebo, Zoha Shawoo - URL: http://www.sei.org/

8. Global Outlook on Financing for Sustainable Development 2023. No Sustainability Without Equity. OECD - URL: https://www.oecd-ilibrary.org/finance-and-investment/global- outlook-on-financing-for-sustainable-development-023_52c8c42e-en

9. 2023 Voluntary National Reviews Synthesis Report. - URL: https://hlpf.un.org/sites/ default/files/2023-12/2023_VNR_Synthesis_Report.pdf

10. Integrated national financing frameworks. - URL: https://inff.org/.

11. Sustainable Development Goals: Ukraine. National report, 2017. - URL: http://un. org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf.

12. Development Finance Assessment Guidebook. Supporting governments to build forward better through integrated national financing frameworks. UNDP - URL: http://www.undp.org/.

13. Making finance work for people and planet. How countries are building their sustainable finance ecosystem through integrated national financing frameworks. Executive summary. April 2024. - URL: https://inff.org/assets/INFF_Facility_Flagship_Report_2024/exec-summary_en_ final-web.pdf.

14. Financing of sustainable development. Note of the UN Secretary General. New York, April 22-25, 2024. - E/FFDF/2024/2.

15. https://fintechinsider.com.ua/shho-take-esg-prynczypy-i-chomu-kompaniyam-vazhlyvo- yih-dotrymuvatysya/

16. Commission action plan on financing sustainable growth - URL: https://finance.ec. europa.eu/publications/renewed-sustainable-finance-strategy-and-implementation-action-plan- financing-sustainable-growth_en#action-plan

17. DIRECTIVE (EU) 2022/2464 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 14 December 2022 - URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/7urU CELEX%3A32022L2464

18. Practical ESG Aspects for Georgia - URL: https://forbes.ge/en/practical-esg-aspects- for-georgia/

19. Roadmap for the use of science, technology and innovation to achieve the SDGs. - URL: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/dor-karta_2023.pdf

20. Implementing the SDG Stimulus. Sustainable Development Report 2023. Published by Dublin University Press Dublin, Ireland, 2023. - URL: https://doi.org/10.25546/102924.

21. Development finance assessment: Ukraine - URL: https://inff.org/country/ukraine

22. About the Strategy for the Development of the State Finance Management System. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 1, 2013N 774-р. - URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/774-2013-%D1%80#Text

23. Plan for Ukraine Facility. Tasks and content. Presentation.- URL: https://www.ukrainefacility. me.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/plan-dlya-ukraine-facility_prezentacziya.pdf .

24. https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini

25. Roadmap for reforming the public investment management system - URL: https:// www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1 %8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%9F%D0%86.pdf

26. Ludmyla Musina, Tetiana Kvasha. Experience of developing a mission-oriented STI for SDGS roadmap in Ukraine. ECONA, Vol 33, No 4 (2023) - DOI: 10.35774/econa.

Размещено на Allbest.ru

...