Кольорова металургія України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кольорова металургія поєднує видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних металів, їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової металургії у створенні та застосуванні матеріалів високої якості визначає її винятково важливу роль у сучасних умовах науково-технічної революції. За останні десятиріччя у кілька разів збільшився обсяг виробництва промислової продукції в світі, набули розвитку нові галузі -- атомна енергетика, електронна, ракетна, космічна і низка інших. які потребують багато легованої сталі, кольорових і рідкісних металів.

Кольорова металургія -- матеріало- і енергоємна галузь. Її підприємства розміщуються у місцях виробництва сировини та електроенергії. В Україні поширені ті виробництва, для розвитку яких є сприятливі умови. кольоровий метал сировинний ресурс

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

В Україні кольорова металургія почала швидко розвиватися в радянський період у зв'язку з інтенсивним розвитком енергетики і машинобудування.

В повоєнні роки були розвідані і почалося промислове освоєння родовищ руд важливих - кольорових і рідкісних металів та їх виробництво. Разом з тим Україна залишалась крупним імпортером кольорових металів.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів -- алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

У сучасній техніці широко застосовується титан -- метал, який має комплекс незамінних властивостей. У ньому поєднуються мала питома вага (майже в 2 рази менша, ніж у заліза) і висока міцність. Він добре кується, прокатується, штампується, зварюється, не ржавіє.

Застосування його у виробництвах дуже ефективне, бо він у 1000 разів дешевший від золота і платини, деталі з яких він може заміняти в сучасній техніці.

Тепер у світі спостерігається бум у попиті на титан. Виробництво аерокосмічних комплексів дедалі більше переходить на виготовлення деталей з титану. Розвинуті країни намагаються зосередити кінцеву продукцію титанового виробництва на внутрішніх ринках.

Уряд України в 1994 р. затвердив Державну програму «Титан України». Мета якої -- створити якомога повніший цикл виробництва цього важливого металу.

За запасами титанової сировини Україна займає помітне місце у світі. Титано-цирконієві руди є в Житомирській, Київській. Дніпропетровській. Черкаській і Донецькій областях. В основному вони знаходяться в межах Українського кристалічного щита. Основним промисловим мінералом титанових руд є ільменіт. Спорідненість технологічних процесів зумовили об'єднання виробництва титану і магнію в одну галузь. Виробництво титану і одночасно магнію і германію здійснюється на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті. Сировинною базою є велике родовище ільменітів біля селища Іршанськ Володарсько-волинського району Житомирської області, де діє Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат, що виробляє титанові (ільменітові) концентрати.

Малишівське родовище титано-цирконієвих пісків (Дніпропетровська область) розробляє Верхньодніпровський державний гірничо-металургійний комбінат. Його продукція -- цирконієві, титанові (рутилові та ільменітові концентрати, знезалізнений цирконій тощо). Цей комбінат є сировинною базою для багатьох дуже важливих виробництв. У складі комбінату рудник, збагачувальна фабрика, 3 металургійні цехи та цех гірничо-технологічного транспорту. На комбінаті зайнято понад 6 тис. працівників. Тут виробляються десятки видів унікальної продукції, здійснюється переробка відходів дорогоцінних металів.

З продукцією Верхньодніпровського комбінату протягом кількох десятиріч було пов'язано вирішення завдань науково-технічного прогресу. розвиток хімічної, електронної, машинобудівної промисловості. Однак зв'язок вітчизняного ринку з продукцією комбінату був недостатнім, що зумовлювалося підпорядкуванням підприємств кольорової металургії колишнім союзним органам. Продукція комбінату йшла на потреби оборонного комплексу, підприємств-споживачів, що знаходилися в Росії.

Тепер Верхньодніпровський комбінат постачає концентрати в Америку, Японію, Єгипет, Сирію, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччину, Італію, Туреччину, Угорщину -- всього у 25 країн світу.

Для нашої держави дуже важливо створити власний замкнутий цикл виробництва титану.

На базі солей Сиваша функціонує підприємство виробництва магнію. Магній переробляють також із калійних солей Калусько-Галицького родовища на Передкарпатті. Застосовується магній у металургії для виробництва магнієвих сплавів.

Алюміній -- легкий, порівняно міцний метал, що має значне поширення. У зв'язку з широким використанням його назвали «крилатим металом». Він застосовується в усіх галузях народного господарства і має велике майбутнє.

Як сировину для виробництва алюмінію можна використовувати боксити, алуніти, сієніти, нефеліни, а також каолін, запаси якого на території України дуже великі. Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промисловість, є боксити. Запаси бокситів на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.).

Вони в змозі забезпечити сировиною Запорізький алюмінієвий завод протягом певного часу, але їх запасів недостатньо для збільшення виробництва алюмінію в Україні. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не розвідані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов'ї, Карпатах.

Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти. Значні запаси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське).

Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алюмінію є в Приазов'ї і Дніпропетровській області. Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він переважно у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Розвиток кольорової металургії як галузі металургійного комплексу почався з введенням у дію в 1933 р. алюмінієвого, а в 1936 р. -- магнієвого заводу в Запоріжжі, а також з організації виробництва цинку в м. Костянтинівці (Донецька обл.). По випуску продукції кольорової металургії Україна займала третє місце в колишньому Радянському Союзі після Російської Федерації і Казахстану.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів.

До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію -- Сивашське в Криму.

В Україні відкрито цілий ряд родовищ нікелю, але всі вони дрібні за величиною запасів. Найбільшими з них, які мають промислове значення, є Побузьке і Придніпровське. Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Основні родовища хромітів на Україні відкриті в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони ще не експлуатуються. Потреба України в хромі задовольняється його імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запаси ртуті.

Запаси ртутних руд в Україні зосереджені в основному в межах Донецького кряжу. Розробляється Микитівське родовище ртуті (Горлівка Донецької області). Основний мінерал цих руд -- кіновар (містить понад 80% ртуті). Родовище відоме з 1879 р. Переробляє ртутні руди Микитівський ртутний комбінат, у складі якого -- рудник і металургійне виробництво. Окремі прояви ртутних руд відомі у Закарпатті і Криму. Ртуть використовується в електротехніці, вимірювальних приладах тощо.

В Україні добувають нікеле-кобальтові і залізонікелеві руди (на Побужжі і в Придніпров'ї), які генетично пов'язані з корою вивітрювання Українського кристалічного щита. Вміст нікелю в рудах невисокий -- 0.4--1,5%.

Побузьке родовище окислених залізонікелевих руд стало сировинною базою для Побузького нікелевого заводу (СМТ Побузьке Голованівського району Кіровоградської області). Основна його продукція -- феронікель. Нікель має широке застосування у виробництві сплавів, якісних сталей, машинобудуванні, військовій техніці тощо.

Поліметалічні руди. До складу яких входять свинець і цинк, розвідані в межах Донецького кряжу, в Закарпатті (Берегівське і Беганське родовища). Прояви їх виявлені у Передкарпатті. Цинк виплавляють в Костянтинівні Донецької області.

Україна має значні запаси уранових руд. Основний промисловий мінерал руди -- ураніт (вміст ізотопів урану до 38%). Добувають уран в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Діє гірничо-збагачувальний комбінат (Жовті Води Дніпропетровської області), що забезпечує первинну обробку уранової рули. Уранові руди -- стратегічна сировина, необхідна для функціонування атомної енергетики.

Характерною рисою кольорової металургії України є те, що в й структурі важливе місце займають рідкісні метали. Ця умовна назва пов'язана з їх порівняно невеликим обсягом виробництва через високий ступінь розсіяності, незначну кількість у природі і складність технологічних методів їх одержання її заводських умовах. До цих металів належать титан, цирконій, уран тощо. В Україні набула певного розвитку промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів як галузь кольорової металургії. Рідкісні, у тому числі і рідкісноземельні метали, одержують як супутні елементи під час екстракції основних металів з мінеральної сировини на спеціалізованих підприємствах кольорової металургії.

До кольорової металургії належать і заводи вторинних металів, у Харкові, Києві, Одесі, Донецьку, електродів -- у Запоріжжі: твердих сплавів -- у Торезі (Донецька область) та Світловодську (Кіровоградська область). Латунний і мідній прокат випускає Артемівський завод кольорових металів (Донецька область).

В Україні поширені руди рідкісноземельних і розсіяних металів. Основні промислові мінерали цих елементів: монацит, лопарит, газолініт, евксеніт та ін. З різної за хімічнім складом сировини на підприємствах України одержують вольфрам, молібден, цезій, торій, літій, берилій, гафній, ніобій, індій, германій, кадмій, тантал, рідкісноземельні елементи церієвої (лантан, церій, празеодим тощо) та ітрієвої (гадоліній. ітрій, тербій тощо) груп.

Металорудна сировина, особливо кольорових рідкісних металів, дефіцитна. Нині деякі країни (наприклад. Китай, Японія) скуповують її і рідкісні метали на світових ринках, оскільки передбачають бурхливий розвиток власних продуктивних сил у наступному XXI ст. Без сировини рідкісних і рідкісноземельних металів у майбутньому не обійтись. Виходячи з цього, потрібно ощадне ставитись до земних скарбів України, їх треба зберегти для майбутніх поколінь, а не розтринькувати, не розпродувати на світових ринках. Не можна забувати, що забезпеченість нашої країни металорудними ресурсами дається ціною великих зусиль і що обсяги споживання сировини швидко зростають, а багато видів мінеральної сировини унікальні і разом з тим невідновні. Отже. їх треба берегти і використовувати тільки для внутрішніх потреб на благо України та її народу. Земні скарби України -- для України, для збільшення її національного багатства.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами -- сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.)

Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський.

На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову -- з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпортних бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмінієвий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод.

У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

Україна має тісні економічні зв'язки з іншими країнами СНД по забезпеченню її потреб у кольорових металах. Так, з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекистану -- мідь, з Казахстану -- свинець і мідь, з Киргизії -- сурма.

Ще однією важливою умовою є наявність споживача металу. Досить велику частку металу споживає машинобудування. Оскільки Україна спеціалізується на виробництві продукції машинобудування, то чорна металургія також має бути розвинутою (для забезпечення сировиною основної галузі спеціалізації України). Останнім часом посилився розвиток металомісткого машинобудування,таким чином зростає потреба у виплавці більшої кількості металу.

В Україні є величезна кількість металобрухту, який ми поки що не використовуємо в повній мірі,а продаємо за низькими цінами за кордон. Але значно вигідніше було б використовувати його на власних підприємствах, переплавляти на метал, придатний для виробництва труб.

Досить розвинутою і потужною є науково-дослідна база (висококваліфіковані кадри) зайняті в цій галузі. Взагалі українські науковці вийшли на досить високий рівень розробок. Історично склалося так, що галузь чорної металургії постійно розвивалась, удосконалювались методи виробництва металу, адже Україна виплавляла основну частку металу в Союзі. Тому й нині багато людей займаються розробками в цій галузі.

Досить актуальним це є нині, Та коли розроблені родовища руд вичерпуються на багаті залізні руди, потрібно шукати більш досконалі засоби їх збагачення. Крім того нам потрібні нові технології виплавки металу для збільшення його якості, а тому й його конкурентноздатності.

Звичайно, одним із найважливіших чинників розвитку даної галузі є наявність дешевої електроенергії, тобто розвитку базової галузі промисловості - електроенергетики.

Використана література

1. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 2002. - 472 с.

2. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 88 с.

3. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Шищенко П.Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 829с.

4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є.П. Качан, М.О.

5. Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища шк., 1998. - 375 с.

6. Україна у цифрах у 2003 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О.Г. Осауленка.

Размещено на Allbest.ru