Металургійний комплекс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Металургійний комплекс

Металургійний комплекс, насамперед чорна металургія, традиційно є провідною галуззю промисловості України. У металургії зайнято 128 тис. чол., що складає більше 12% усіх зайнятих у промисловості України. Металургія забезпечує 1/3 ВВП і майже половину валютних надходжень. Україна стабільно тримає 7 місце у світі з випуску металургійної продукції (2002 р. - 27,6 млн. т чавуну, 34 млн. т сталі, 29,4 млн. т прокату); 2/3 української металургійної продукції сертифіковано передовими західними центрами.

Чорна металургія в Україні набула розвитку в межах Південної вугільно-металургійної бази. Нагадаємо, що виробництво заліза на території України було відоме ще з часів Київської Русі. Наприкінці XVIII століття здійснено спроби налагодити виплавку чавуну й сталі в Донбасі. Тут у 1795-1796 pp. було збудовано Луганський, а пізніше - Петровський (1858-1860) і Лисичанський (1867-1870) металургійні заводи, які використовували антрацит і залізні руди Донбасу. Однак швидкий розвиток металургії почався лише наприкінці XIX століття, коли почали використовувати Криворізьку залізну руду і коксівне вугілля Донбасу. На початку XX століття Південь (Донбас і південь Придніпров'я) став основним районом чорної металургії Росії.

Слід зауважити, що й сьогодні Південна вугільно-металургійна база має важливе значення в металургійній промисловості країн СНД. Як і раніше, її розвиток визначається наявністю залізних та марганцевих руд, коксівного вугілля (причому на компактній території)', а також вигідним транспортно-географічним положенням.

Нині видобуток залізної руди ведеться переважно на території Дніпропетровської (Криворізький залізорудний басейн) та Полтавської (Кременчуцький залізорудний басейн) областей, а також на Керченському півострові. Основною базою залізорудної промисловості України, як і раніше, залишається Криворізький басейн, видобуток руди в якому ведеться з 1881 р. Серед найбільших підприємств басейну -- Центральний ГОК (відкритий у грудні 1961 p.), на якому нині зайнято більш як 9 тис. чол. ГОК виробляє металургійну сировину (концентрат та окотки), які потім реалізуються на внутрішньому ринку (Маріуполь, Донецьк, Єнакієво, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг - найбільший центр чорної металургії України), а також на зовнішньому ринку (Польща, Чехія, Словаччина, Австрія, Румунія, Болгарія). Видобуток марганцевих руд (м. Нікополь Дніпропетровської області) розпочато в 1886 р.² За розрахунками спеціалістів, марганцевих руд Придніпров'я вистачить ще на 25--26 років. Традиційно марганцеві руди відправляють також на металургійні підприємства Росії. Видобувають руди відкритим та шахтним способами.

Важливою особливістю чорної металургії України є повний виробничий цикл, який включає виробництво чавуну, сталі, прокату, а також виробництво труб і феросплавів. Однак обсяги виробництва за останні десять років з ряду причин значно скоротилися. Разом з тим у 2002 р. приріст виробництва прокату і сталі порівняно з 2001 р. склав 3%, чавуну - 5%. При цьому можливо, що чорна металургія, залишаючись сьогодні однією з важливих галузей промисловості в Україні, зазнаватиме подальшого спаду, у т.ч. і через введення обмежень на ввіз українського металу в СІЛА. Однак дана проблема стосується не всіх металургійних підприємств України. Зокрема, Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», де у 2002 р. було реконструйовано одну з найбільших доменних печей - піч № 5 (відповідно до світових стандартів). Це аналог 6-ї печі, що була оновлена, а, по суті, заново відроджена у 2000 р. і є на сьогодні однією з найсучасніших доменних печей на території СНД та Європи. Слід підкреслити, що підприємство «Криворіжсталь» є найпотужнішим підприємством чорної металургії в Україні та Європі. Для нього втрата ринків СПІА була відчутною, але не трагічною. Підприємство зорієнтувалося на ринки Близького та Далекого Сходу, Африки. Рівень експортних продаж складає 85%. кольоровий металургія чорний руда

Слід зауважити, що сьогодні підприємства чорної металургії в переважній більшості є акціонерними товариствами (найчастіше відкритими - ВАТ).

В межах Південної вугільно-металургійної бази традиційно прийнято виділяти 3 підрайони (залежно від факторів розміщення): Придніпровський, де розміщення чорної металургії спочатку орієнтувалося на родовища залізної та марганцевої руди; Донецький (коксівне вугілля) та Приазовський (на шляхах транспортування коксівного вугілля Донбасу та залізної руди Керченського півострова).

Кольорова металургія, як відомо, в Україні не отримала потрібного розвитку. Однією з причин, яку називають найчастіше, є недостатня сировинна база. Однак, в 90-ті роки XX століття ситуація дещо змінилася. Сьогодні йдеться про те, що в найближчій перспективі кольорова металургія може стати галуззю спеціалізації Придніпровського регіону. Більш того, змінилась і оцінка сировинної бази кольорової металургії. Зараз в Україні відомі не тільки родовища ртуті, титану, нікелю, поліметалічних руд, молібдену, хромітів, але й бокситів, золота, алмазів, янтарю (Рівненська область) та ін. Так, у 2002 р. геологами Житомирської експедиції було розвідане унікальне родовище чистої самородної міді, що не має аналогів у світі (вміст міді досягає 99,9%). Це надзвичайно цінне відкриття, оскільки до цього часу Україна не мала своєї міді взагалі, а необхідні для промисловості 170 тис. т цього металу доводилося щороку імпортувати (за ціною 1--3 тис. дол. за тонну). Родовища звичайної мідної руди знаходяться також у Рівненській області, в нижніх шарах кар'єрів, де добувають базальти.

Розвиток кольорової металургії в Україні почався в кінці XIX століття, коли в 1887 році був запущений Миколаївський ртутний завод (Донецька область). У 1933 р. почав свою роботу цинковий завод в Костянтинівці, який працює на привізних концентратах (у 1990-ті роки через відсутність поставок деякий час завод не працював). В післявоєнний час в Артемівці було побудовано завод з обробки кольорових металів, який випускав латунь, латунний і мідний прокат. Однак найважливішим регіоном кольорової металургії в Україні залишається Придніпровський. Нагадаємо, що розвиток кольорової металургії тут почався одночасно зі спорудженням Дніпрогесу (втілення ідеї комбінатів). В 1933 р. став до дії Дніпровський алюмінієвий завод, з 1936 р. веде свою історію Дніпровський титаномагнієвий комбінат. На початку нового тисячоліття в Запорожжі розпочато збагачення золотоносних пісків, які привозять із Донецької області, але поки що це має характер експерименту.

З'явився на карті України і новий центр кольорової металургії. У м. Первомайськ Харківської області на початку 2000-х років розпочато будівництво алюмінієвого заводу, для його будівництва використовуються споруди, які почали будувати для іншого підприємства.

До речі, виробництво глинозему - перший (початковий) цикл виробництва алюмінію - ведеться на Миколаївському глиноземному заводі, у розміщенні якого головну роль відіграв сировинний фактор (використання бокситів Гвінеї). У Прикарпатті кольорова металургія представлена виробництвом магнію (м. Калуш). У Закарпатській області працює Мужіївський титано-магнієвий рудник, де ведеться добування поліметалічних руд. Тут же знаходяться перше розвідане і поки що єдине в Україні родовище золота, прийняте до промислової експлуатації (1 т руди містить 6-7 г золота). У Житомирській області функціонує Іршанський гірничозбагачуваний комбінат, який веде видобуток і збагачення титану.

В кінці 2003 року має знову стати до ладу відновлений і модернізований після аварії 2001 р. Побузький феронікелевий комбінат, що є нині одним із найсучасніших підприємств кольорової металургії в Україні (смт. Побузьке Голованевського р-ну, Кіровоградської обл.).

Слід підкреслити, що продукція підприємств кольорової металургії широко використовується в інших галузях промисловості України, частково в чорній металургії (нікель), машинобудуванні (алюміній, магній) та ін.

Таким чином, передбачається, що чорна металургія збереже в Україні своє значення. Однак потрібні додаткові заходи, спрямовані на підтримку галузі. Йдеться про необхідність розробки державної програми розвитку даної галузі. Значна кількість підприємств чорної металургії потребують модернізації. Більш того, важливо, щоб переважна частина виробленої продукції реалізувалася на внутрішньому ринку. Особливо це стосується трубного виробництва, тим більше що значної кількості труб зараз потребують різні галузі господарства, у т.ч. і житлово-комунальне господарство. Також вони необхідні для оновлення трубопровідного транспорту, зокрема, магістралей, що проходять територією України.

Слід очікувати, що з часом кольорова металургія в Україні також посяде провідне місце, тим більше, що ракетно-космічний комплекс і авіаційна промисловість є одними з пріоритетних галузей в машинобудівному комплексі країни.

Размещено на Allbest.ru