Характеристика продуктивних сил Причорноморського економічного району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Географічне положення Причорноморського економічного району. Загальна характеристика

2. Населення

3. Найбільші міста

4. Природні умови і ресурси

5. Господарський комплекс району: сільське господарство; промисловість; транспорт

6. Курортно-рекреаційне господарство

7. Проблеми і перспективи розвитку

Список літератури

1. Географічне положення Причорноморського економічного району. Загальна характеристика

Причорноморський економічний район - один з економічних районів України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Площа району становить 113 тис. кмІ (18,8 % території України), а чисельність населення - 6,7 млн. осіб (14,4 % населення України). Район є найбільшим за площею в Україні.

Територія цього економічного району має складну й давню історію. Тут існували давні грецькі міста-держави та державні утворення інших народів ще до нашої ери. У період середньовіччя ці землі частково входили до Київської Русі, а в Криму утворилося Кримське ханство. Пізніше район став ареною боротьби між Росією та Туреччиною і Кримським ханством за володіння Причорномор'ям. Росія отримала перемогу і включила ці землі до свого складу. Останніми увійшли до складу України в цьому економічному районі Південна Бессарабія (1940 р.) та Крим (1954 р.).

У кінці XVIII ст. інтенсивно почало розвиватися місто Одеса, яке виникло поблизу фортеці Хаджибей. Зараз воно є ядром формування Причорноморського економічного району.

Визначальним в економіко-географічному положенні району є широкий вихід до Чорного та Азовського морів, у цьому полягає своєрідність та унікальність його географічного положення. Межує він також із трьома іншими соціально-економічними районами (Придніпровський, Центральний і Подільський) і двома країнами - Молдовою та Румунією. Близько розміщені основні мінерально-сировинні бази країни: Придніпров'я і Донбас. Важливе значення для району мають нижні течії річок Дніпра, Південного Бугу, Дністра та Дунаю, поромна переправа Іллічівськ - Варна (Болгарія), залізничні та шосейні шляхи, що ведуть до чорноморських портів.

Причорноморський соціально-економічний район має сприятливе економіко-географічне положення. Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристичного господарства. Саме в цьому районі розташовуються найпотужніші українські порти (Іллічівськ, Одеса, Южний), що дозволяє району і Україні загалом, підтримувати контакти з 172 країнами світу. Придунайське розташування району дає змогу підтримувати дешеве річкове сполучення з багатьма європейськими країнами (Румунією, Болгарією, Угорщиною, Югославією, Словаччиною та ін.). Вигідним є сусідство з прилеглими соціально-економічними районами. Позитивним є також близьке розташування району до основних паливних та металургійних баз України. "Плюсом" є також існування поромної переправи з Болгарією та Грузією. Надзвичайна роль відводиться приморському положенню, завдяки якому Україна має вихід до багатьох світових ринків.

2. Населення

причорноморський економіка суднобудування туризм

Населення Причорноморського економічного району зростає поступово. Так, за 1959--1989 pp. Його чисельність збільшилася на 151 %, зокрема міського у 2 рази, а сільського зменшилася на 1,3 %. Середня густота населення становить 68,1 чол./кмІ, що значно нижче від загальнодержавного показника (85,8 чол./кмІ), а сільського - майже 23 чол./кмІ (в Україні - 28 чол./кмІ). Найбільша густота населення в Автономній Республіці Крим (92,6 чол./кмІ) і в Одеській області (понад 79 чол./кмІ), найменша - у Херсонській області (майже 44 чол./кмІ). Найменша густота сільського населення у степовій частині материкової України - не перевищує 20 чол./кмІ. У містах проживає понад 5,1 млн. чоловік (66,5 %). Найвища частка міського населення в Автономній Республіці Крим (70 %), найменша - у Херсонській області (61 %).

У районі виділяються такі міста, як Одеса (1,1 млн.), Миколаїв (519 тис), Севастополь (375 тис), Херсон (371 тис), Сімферополь (358 тис), Керч (183 тис.).

Чоловіків набагато менше, ніж жінок (відповідно 873 на 1000 жінок) - найнижчий показник серед економічних районів України. Трудових ресурсів не вистачає, особливо в Автономній Республіці Крим та Херсонській області. В цілому частка населення, зайнятого у господарстві, трохи вища, ніж в інших районах України.

Коефіцієнт народжуваності в районі коливається від 13 до 15 %, коефіцієнт смертності у Херсонській області та Автономній Республіці Крим один з найнижчих в Україні - 9-11 %, а в Одеській і Миколаївській областях трохи вищий - 11-13 %. Природний приріст у цілому досить низький - від 2 до 4 %, а в Одеській області не перевищує 1,4 %. Природний приріст сільського населення позитивний, проте він низький і не перевищує 5 %. В Одеській області він від'ємний (-1 %). Дитяча смертність в Одеській та Херсонській областях висока (відповідно 15 % і 16 %) і трохи нижча у Миколаївській області та Автономна Республіка Крим (12,4 % і 12,9 %).

Район має найвищий серед економічних районів України показник працездатного населення (57,3 %) і вищий, ніж у цілому по Україні (55,8 %). Частка дітей така сама, як і в Україні (23 %), але найменше людей пенсійного віку (18,7 %).

За етнічно-національною ознакою населення окремих частин Причорноморського району неоднакове. Виділяються два регіони: Західний (Одеська область) - багатонаціональний та Південний (Миколаївська та Херсонська області, Автономна Республіка Крим) - малонаціональний.

Українці є найчисленнішими в Миколаївській (1004 тис. 75,6 %) і Херсонській (937 тис. 75,8 %) областях, росіяни - в Криму (1629 тис. 67,0 %). Росіяни на Миколаївщині (258 тис. 19,4 %) і Херсонщині (249 тис. 20,2 %) посідають друге місце за чисельністю після українців. У Криму кількість українців (після росіян) - 662 тис. (26,5 %). Багато на Миколаївщині молдаван (17 тис. 1,3 %), білорусів (50 тис. 2,1 %), кримських татар (38 тис. 1,6 %), євреїв (18 тис. 0,7 %), татар (11 тис. 0,4 %), караїмів (1 тис.), на Херсонщині - білорусів (13 тис. 1,0 %), євреїв (7 тис. 0,8 %), кримських татар (6 тис. 0,5 %).

3. Найбільші міста

Найбільші міста - Одеса (понад 1 млн. осіб), Керч, Євпаторія, Миколаїв, Севастополь, Херсон і Сімферополь.

Найбільшим економічним, науковим і культурним центром Причорноморського економічного району є Одеса (1080 тис. жителів). Провідне місце у промисловому комплексі міста посідає машинобудування, а також харчова, легка, хімічна та нафтохімічна галузі індустрії. Загальнодержавне значення мають транспортний та рекреаційний комплекси міста. В Одесі працює Південний науковий центр НАН України, понад двадцять ВНЗ, більше десяти музеїв, шість театрів (серед них опери і балету), кіностудія художніх фільмів.

Миколаїв (507 тис. мешканців) - адміністративний, промисловий, транспортний та культурно-освітній центр області й економічного району. Тут зосереджено три найбільші суднобудівні підприємства країни. Поряд із суднобудуванням до промислового комплексу міста входять інші галузі машинобудування, а також кольорової металургії, будівельної, легкої та харчової промисловості. У місті діють вищі навчальні заклади, астрономічна обсерваторія, три театри, музеї.

Важливим адміністративним, економічним та культурно-освітнім центром Причорноморського району є місто Херсон (312 тис. жителів). Його промисловість спеціалізується на випуску продукції машинобудування (суднобудування, судноремонту, сільськогосподарського), легкої, харчової, нафтопереробної промисловості, будівельних матеріалів. У місті є кілька вищих навчальних закладів, два театри, музеї, планетарій.

Місто Сімферополь (341 тис. жителів) - адміністративний, економічний та культурно-освітній центр АР Крим. Підприємствами міста виробляється четверта частина промислової продукції автономії. Провідними галузями є машинобудування, харчова та легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів. У Сімферополі є Таврійський національний, аграрний, медичний університети, екологічний та індустріально-педагогічний інститути, інститут природоохоронного і курортного будівництва, шість театрів, музеї.

Чи знаєте ви, що…

На території сучасного Сімферополя у III ст. до н. е. - IV ст. н. е. була розміщена столиця Скіфської держави - Неаполь Скіфський.

Севастополь (357 тис. осіб) - місто загальнодержавного підпорядкування, значний промисловий та культурний центр, військово-морська база. Промисловість спеціалізується на судно- та приладобудуванні, харчовій, легкій, будівельних матеріалів та деревообробній галузях промисловості. До соціальної інфраструктури належать морський гідрофізичний та приладобудівний інститути, театри, музеї, Херсонеський історико-археологічний заповідник, численні туристські заклади.

Чи знаєте ви, що…

Севастопольській міській раді підпорядковані три міста (Севастополь, Балаклава та Інкерман), селище міського типу Кача і 29 сіл, у яких сконцентровано близько 15 % населення Кримського півострова. Тут беруть початок усі три пасма Кримських гір (Зовнішнє, Внутрішнє та Головне).

4. Природні умови і ресурси

В рельєфі території виділяється Причорноморська низовина та Гірський Крим. Але загалом переважає хвиляста рівнина, яка поступово знижується на південь, а на Кримському півострові навпаки підвищується з наближенням до гірського хребта. Кримський півострів є найскладнішим і найрізноманітнішим в геоморфологічному та ландшафтному відношенні, де чітко виділяються три частини: гірський Крим, рівнинний Крим та хвилястий Керченський півострів. У цілому район бідний на мінерально-сировинні ресурси. З енергетичних тут виявлені незначні поклади нафти й газу в північній частині Криму. Перспективними є запаси цих корисних копалин у шельфовій зоні Чорного та Азовського морів. Значний потенціал у районі вітрових ресурсів і сонячної енергії.

Рудні й нерудні корисні копалини репрезентовані Керченським родовищем залізних руд, запасами різноманітних солей у Сиваші, солоних озерах і чорноморських лиманах, а також якісними флюсовими вапняками, різними видами будівельної сировини.

Серед металічних корисних копалин важливе значення мають залізні руди Керченського басейну; його руди містять домішки марганцю, ванадію, фосфору.

У районі зосереджується більше половини державних запасів флюсових вапняків. Основні родовища - Балаклавське, Старокримське. Причорноморський соціально-економічний район добре забезпечений сировиною для будівельної індустрії - вапняки, глини, каолін, вулканічний туф.

За агрокліматичним районуванням територія відноситься до дуже посушливої, помірно жаркої зони з м'якою зимою, де є сприятливі умови для вирощування зернових культур, цукрових буряків, соняшника, виноградарства та садівництва на зрошувальних землях.

Для збереження цінних видів рослин та тварин у степовій частині Херсонської області створено заповідник Асканія-Нова, в якому науково досліджуються акліматизація і гібридизація цінних тварин.

Гідрографічна мережа району відносно негуста, але його перетинають найбільші річки - Дніпро, Дністер, Дунай. Дельти річок закінчуються лиманами, які утворилися внаслідок поступового опускання суші і затоплення морськими водами балок і річкових долин. Гирла малих річок відокремились від моря косами та пересипами і утворили солоні закриті лимани або солоні озера. Солоних озер багато і в степовому Криму (Сиваш, Сакське, Чокрацьке). У дельтах річок утворилися плавні - заболочені площі із заростями очерету і чагарників. У плавневій частині Дунайського гирла розташовано кілька значних прісноводних озер (Китай, Катлабух, Кугурлай та ін.). Річки Криму невеликі і здебільшого мають гірський характер. Вони використовуються для будівництва невеликих ГЕС, а також для зрошення, водопостачання.

Важливе народногосподарське значення мають Чорне та Азовське моря. На їх узбережжі знаходяться великі промислові центри та порти (Одеса, Миколаїв, Херсон). У водах цих морів водиться промислова риба (кефаль, скумбрія, пеламіда, камбала, осетрові, оселедці, бички). Найбільший вилов риби в Керченській протоці, коли риба восени йде з Азовського у води більш теплого взимку Чорного моря. Мілководне Азовське море - одне з найбагатших у світі на органічні кормові ресурси, що сприяє розвитку багатьох видів риб. Багато риби і в дельті Дунаю. У північно-західній частині Чорного моря росте водорість філофора, з якої виготовляють агар-агар, що застосовується в харчовій промисловості.

Переважання рівнинних просторів Причорноморської та Північнокримської низовини, що обрамлені з північного заходу відрогами Подільської височини, а з Причорноморського півдня - Кримськими горами, створює зручні умови для механізації сільськогосподарських робіт. Теплий клімат із тривалим вегетаційним періодом (220-240 днів), земельні угіддя з родючими чорноземними та каштановими ґрунтами створюють умови для вирощування теплолюбних культур помірного поясу, а на Південному узбережжі Криму - деяких субтропічних рослин. Негативним чинником є недостатнє зволоження території та часті посухи, суховії, пилові бурі. Тому необхідний цілий комплекс заходів, щоб зберегти вологу, ґрунти від ерозії, а також розширювати зрошувальні системи.

Унікально поєднуються в межах району рекреаційні ресурси. Передусім це теплі моря, чудові пляжі й сприятливий клімат морських узбереж, а також лікувальні грязі озер, лиманів, мінеральні джерела, мальовничі ландшафти гір, природо-заповідні та історико-культурні об'єкти.

Територія району входить до складу Південного рекреаційного району України. Одним з визначальних ресурсів тут є клімат, особливості якого сприятливі для організації санаторно-курортного лікування та інших видів рекреаційної діяльності. Район має значні запаси мінеральних вод, йодо-бромних розсолів, лікувальних грязей.

Специфічна й великомасштабна міжрайонна і міжнародна спеціалізація району - рекреаційний комплекс, що складається з курортного господарства, туризму і сфери відпочинку. На території району в 2005 р. нараховувалось понад 300 санаторіїв та 250 пансіонатів і будинків відпочинку, найбільші - на півдні Криму та в Одеській області.

5. Господарський комплекс району: сільське господарство; промисловість; транспорт

Господарський комплекс району. В загальнодержавному поділі праці Причорноморський соціально-економічний район спеціалізується на виробництві продукції сільського господарства (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни), харчової промисловості (плодоовочевих культур, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів), рибної та легкої (бавовняних, вовняних тканин) промисловості, випуску продукції машинобудування (судна, верстати, преси, сільськогосподарські машини) і хімії (бром, лак, кальцинована сода), на курортно-рекреаційному господарстві. Міжнародною спеціалізацією району є морський та залізничний транспорт.

· Сільське господарство

Район є житницею України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін..), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині). Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно в межах району. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене на всій території району, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, волоський горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).

Виноробна промисловість - одна з найбільш розвинутих галузей харчової промисловості району. На неї припадає 90 % загальнодержавного виробництва вин. Тут щорічно виробляється до 40 млн. декалітрів виноградного вина, 300 тис. декалітрів коньяку та 3 млн. пляшок шампанського. Спеціалізовані підприємства первинного виробництва зосереджені переважно у південноузбережному та передгірних районах Криму, а також у Придніпров'ї та південно-західній частині Одеської області. Тут сформувався Південний виноградно-виноробний район.

Основні галузі тваринництва - скотарство молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво. Район є найважливішим в Україні за виробництвом тонкорунної вовни.

На потужній сільськогосподарській ресурсній базі активно розвивається харчова промисловість. Особливе значення мають виноробна, рибна, плодоовочеконсервна, м'ясна, молочна і олійно-жирова промисловість.

Район займає перше місце за виробництвом плодоовочевих культур серед соціально-економічних районів України. Найбільші плодоовочеконсервні комбінати розміщені в Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі. Тютюново-ферментаційна промисловість діє в Ялті, Феодосії, Сімферополі; ефіроолійна - у Сімферополі, Алушті, Судаку; олійно-жирова - в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Вознесенську; цукрова - Котовську, Одесі.

У Причорноморському соціально-економічному районі найбільший в країні рибопереробний комплекс, який використовує ресурси Азово-Чорноморського басейну. Вилов риби в основному збільшується за рахунок приросту океанічного рибальства. Найбільші центри рибної промисловості - Одеса, Керч, Севастополь, Білгород - Дністровський.

Найбільші підприємства м'ясної промисловості зосереджені переважно у великих містах - Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі, Севастополі. Підприємства маслоробної, молочної і сироварної промисловості розташовані в районах розвинутого молочного скотарства і у великих містах.

· Промисловість

Текстильна та трикотажна промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, Севастопольською фабрикою спортивних трикотажних виробів, Одеською джгутовою фабрикою, швейним об'єднанням "Евіс" (Миколаїв).

Взуттєва промисловість розвинута в Одесі, Миколаєві, Сімферополі.

Значні потужності для виробництва парфумерно-косметичної промисловості має АТ "Червоні вітрила" (Миколаїв).

Ключовим в районі є машинобудівний комплекс. Його профіль становить випуск великотоннажних і малотоннажних суден, потужних земснарядів, плавучих кранів, доків, металорізальних верстатів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, устаткування для харчової промисловості, важких кранів, будівельно-шляхових машин, телевізорів і електротехніки, поліграфічних машин.

Суднобудування зосереджено в Миколаєві та Херсоні, судноремонт - в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії, Херсоні.

Верстатобудування розвинене в Одесі.

Енергетичне та електротехнічне машинобудування розвивається у Новій Каховці, Первомайську, Одесі, Сімферополі, Херсоні.

Приладобудування і виробництво інструментів зосереджені у великих містах - Одесі, Миколаєві.

Сільськогосподарське машинобудування району спеціалізується на виробництві кукурудзозбиральних комбайнів (Херсон), тракторних плугів (Одеса), іригаційного устаткування (Джанкой).

На основі ропи із Сиваша, солоних озер на заході Криму та довізної сировини (нафта, сірчаний колчедан, апатит, ільменіт), розвивається хімічна промисловість.

Серед основних підприємств хімічної промисловості слід назвати бромне виробництво у Красноперекопську, хімкомбінат у м. Саки, суперфосфатний, азотнотуковий, хіміко-фармацевтичний, лакофарбовий заводи в Одесі.

Металургійний комплекс представлений в районі первинною сировинною ланкою. Ведеться видобуток у Керченському залізорудному басейні Камиш - Бурунським залізорудним комбінатом, для збагачення сировина відправляється у Маріуполь. В Миколаєві працює глиноземний завод, що дає сировину для потреб Запорізького алюмінієвого комбінату.

Паливно-енергетичний комплекс: на місцевих гідроресурсах працює Каховська ГЕС на Дніпрі. Основна частка електроенергії виробляється на ТЕС і ТЕЦ (Сімферопольська, Камиш - Бурунська, Севастопольська, Одеська. Миколаївська, Херсонська). Працює Південноукраїнська АЕС.

Паливна промисловість має значні перспективи у зв'язку з ростом видобутку нафти та газу у Причорномор'ї, початком функціонування нафтопроводу Одеса - Броди та Одеським нафто терміналом.

· Транспорт

Транспортний комплекс охоплює всі види транспорту. Винятково важливу міждержавну роль відіграє морський транспорт. Найбільшими портами є Іллічівськ, Южний, Одеса, Херсон, Миколаїв. Для раціоналізації перевезень збудована поромна переправа Іллічівськ - Варна. Діє також залізничний пором через Керченську протоку. Добре розвинений річковий транспорт на Дніпрі, Дунаї та Південному Бузі. Головні порти - Херсон, Нова Каховка, Ізмаїл, Кілія. Вищезгадані порти об'єднуються в Чорноморське, Азовське та Українсько-Дунайське пароплавства.

Серед сухопутних видів транспорту виділяється залізничний. Основні залізничні магістралі : Одеса - Київ, Миколаїв - Знам'янка - Харків, Херсон - Дніпропетровськ, Севастополь - Сімферополь - Харків, Одеса - Львів, Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч.

Загальна довжина автомобільних шляхів перевищує 25 тис. км. Серед основних автомагістралей загальнодержавного та міждержавного значення слід назвати: Миколаїв - Одеса - Кишинів; Миколаїв - Херсон - Сімферополь; Одеса - Ізмаїл; Одеса - Київ - Москва.

Основну роль в перевезеннях відіграють експортні перевезення; зокрема, це кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічна продукція тощо. В імпорті переважають машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси.

За винятком газопроводів Глібівка - Сімферополь - Севастополь та Джанкой - Сімферополь, усі інші трубопроводи розпочинаються за межами району і мають міжрайонне або міждержавне значення: газопровід Шебелинка - Дніпропетровськ - Одеса - Кишинів, нафтопроводи Гнідинці - Прилуки - Кременчук - Херсон, Одеса - Броди, Самара - Лисичанськ, Кременчук - Херсон.

6. Курортно-рекреаційне господарство

Одна з найважливіших ланок народногосподарського комплексу Причорноморського економічного району - курортно-рекреаційне господарство. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.

В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн. чоловік. На базі джерел мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.

В Одеській області - 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз, Куяльницький. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.

Заклади відпочинку Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіонати з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори.

Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використовуються незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань, Скадовськ та курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області - 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та дитячі табори.

Причорноморський економічний район - один з найбільших центрів туризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного, автомобільного, водного, гірського та інших видів туризму.

Сучасне курортно-рекреаційне господарство Причорномор'я за своїми масштабами та структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлене, з поміж багатьох причин, також слабкою матеріально-технічною базою курортно-рекреаційних комплексу, територіальною і часовою нерівномірністю діяльності його закладів.

7. Проблеми і перспективи розвитку

Розрахунки показують, що комплексне освоєння рекреаційних ресурсів району може забезпечити значні фінансові надходження, у тому числі і валютні. Причорноморський соціально-економічний район має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства. Але, незважаючи на процвітання окремих курортів і туристичних центрів, у цілому галузь перебуває у занепаді. Розвиткові перешкоджає невирішеність низки проблем. Серед негативних факторів слід назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів тощо.

Причорноморський соціально-економічний район має велике значення у вирішенні постачання нафти в Україну. Опрацьовується кілька варіантів транспортування нафти. Одним з найоптимальніших визнається доставка нафти в порти Одеси танкерами з країн Близького Сходу і південного Середземномор'я, перевантаження їх в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука, Лисичанська. Частково нафта може перероблятися на Одеському нафтопереробному заводі, за умови його реконструкції. Ця схема транспортування нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості закупки нафти в багатих державах і транспортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни.

Для забезпечення стійкої роботи річкового транспорту треба реконструювати судноремонтно-суднобудівного завод, збудувавши сучасну ремонтно-експлуатаційну базу флоту на Дунаї.

Поряд з певними зрушеннями в економіці питання щодо основних засад екологічної політики в Причорноморському соціально-економічному районі вирішуються незадовільно.

Список літератури

1. Воронов А.К. Навколишнє середовище та розвиток. / А.К. Воронов. - Харків. : 1998. - 244 с.

2. Гілецький Й.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. / Й.Р. Гілецький, М.М. Богович та ін. . - Львів: ВНТЛ-Класика,2003. - 572 с.

3. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. / М.В. Жук, В.П. Круль. - Чернівці.: Рута, 2002. - 296 с.

4. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України. / Є.П. Качан. - К.: Вища школа, 1997 . - 376 с.

5. Музика О.Л. Проблеми використання водних ресурсів України. / О.Л. Музика. - К. : 2000. - 352 с.

6. Постанова Верховної Ради України про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

7. Пропозиції Держводгоспу до проекту програми діяльності Кабінету Міністрів України.

8. Старченко В.Я. Проблеми і перспективи розвитку водних ресурсів. / В.Я. Старченко. - К.: Вища школа, 1998. - 108 с.

9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Причорноморський_економічний_район .

Размещено на Allbest.ru