Демографічний потенціал США: регіональні особливості його розміщення і використання
Поняття про народонаселення і його значення для розвитку продуктивних сил США. Фактори формування демографічного потенціалу. Чисельність та структура населення, його динаміка, регіональні відмінності. Територіальна структура урбанізаційних процесів.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.03.2013 |
| Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство науки і культури України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра міжнародної економіки
Курсова робота
з курсу «Регіональної економіки»
на тему
«Демографічний потенціал США: регіональні особливості його розміщення і використання»
Київ 2009
План
Вступ
1. Загальні поняття про народонаселення і його значення для розвитку продуктивних сил країни
2. Передумови та фактори формування сучасного демографічного потенціалу країни: історичні, природно-екологічні, соціальні, економічні
3. Чисельність та структура населення, їх динаміка, регіональні відмінності
4. Природний та механічний рух населення
5. Особливості формування регіональних систем розселення. Територіальна структура урбанізаційних процесів у країні
6. Демографічні проблеми регіонів та шляхи їх вирішення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
США є країною-членом “Великої вісімки”, що свідчить про значний економічний потенціал розвитку країни. Вона є важливим гравцем на міжнародній політичній арені. Високий рівень розвитку економіки, сформований протягом багатьох десятиліть промисловий комплекс, багатогалузеве сільське господарство, надзвичайно сприятливе у плані міжнародної торгівлі економіко-географічне положення - все робить США країною, продуктивні сили якої вийшли на глобальний рівень розвитку.
США є також одним з найважливіших партнерів України у сферах зовнішньої торгівлі, міжнародної співпраці у галузі науки і техніки, обміні досвідом та кваліфікацією провідних спеціалістів, тощо.
Можна сказати, що вивчення демографічного потенціалу як важливої складової продуктивних сил США, а також одночасно і важливої передумови їх розвитку, є досить важливим, оскільки дозволяє досягнути наступних цілей:
- здійснити ґрунтовний аналіз розміщення та розвитку демографічних ресурсів та їх вплив на розвиток продуктивних сил країни і визначити сильні та слабкі сторони у їх функціонуванні;
- визначити напрямки впливу кожного з факторів розміщення населення на розвиток продуктивних сил США.
Мета написання курсової роботи - вивчення та аналіз особливостей та перспектив розвитку і розміщення демографічного потенціалу США.
Об'єктом в курсовій роботі є просторово-територіальна організація розміщення та розвитку демографічного потенціалу США.
Предметом в курсовій роботі виступає демографічний потенціал даної країни.
Важливим моментом при написанні курсової роботи є використання різних прийомів та методів. В даній роботі були використані наступні методи:
1) Методи наукового аналізу та порівняння;
2) Методи наукового синтезу та узагальнення;
3) Економіко-статистичні методи;
4) Графічні та картографічні методи;
5) Методи вивчення та дослідження літературних джерел.
1. Загальні поняття про народонаселення і його значення для розвитку продуктивних сил країни
Народонаселення -- це сукупність індивідів, які відповідно до біосоціальної суті людини здійснюють власну життєдіяльність в рамках певного суспільного устрою, вступають між собою у суспільні відносини. Залежно від вікової структури, люди є споживачами, виробниками матеріальних і духовних благ, вони також виконують функцію відтворення людського роду. Найбільше значення для соціально-економічного прогресу суспільства має населення працездатного віку. Його межі встановлює держава, а на визначення впливають національні, культурні, історичні традиції, тому в різних країнах він неоднаковий. Наприклад, у США, Німеччині повнолітніми вважаються особи, що досягли 18 років, у Франції -- 19, Бельгії -- 21, а в Нідерландах -- 23 років.
Працездатний вік починається, як правило, в ранішому віці, але при цьому встановлюється менша тривалість робочого дня і менший рівень оплати робочої сили. Так, у Франції, Іспанії і інших країнах для тих, що працюють у віці до 18 років встановлений нижчий мінімум заробітної плати (від 10 до 30 % нижче за мінімум для дорослих).
Соціально-економічний прогрес країни залежить не тільки від виконання активним трудовим населенням функцій виробника і споживача матеріальних і духовних благ, а значною мірою, -- і від реалізації кожною людиною всіх своїх сутнісних сил, тобто від виконання нею функцій працівника, власника, підприємця, від активної ролі в соціальному, політичному, правовому, культурному, духовному житті нації.
Протягом всього періоду розвитку людської цивілізації спостерігаються певні особливості динаміки зростання населення, співвідношення народжуваності і смертності. Так, згідно даним американського вченого Р. Несса, до кінця першого тисячоліття нової ери чисельність населення на наший планеті складала близько 250 млн. чол. У подальших 700 років темпи його приросту були дуже низькими із-за високої смертності, що досягала 30--40 %. Приблизно 300 років тому смертність населення знизилася, а приріст збільшився. Якщо за період 1000--1800 рр. середні щорічні темпи приросту населення земної кулі складали менше 0,2 %, то в 1800-1900 рр. вони виросли до 0,6 %. У 1950 р. цей показник піднявся до 1,4 %, на початку 60-х рр. -- до 2 %, а в подальших 30 років скоротився. Абсолютний щорічний приріст населення Землі -- близько 90 млн. чол.
Характерною межею світових демографічних процесів в останні сторіччя виявився той факт, що між зростанням виробництва, поліпшенням життєвого рівня і зростанням населення встановився тісний взаємозв'язок. Свого часу американський економіст Т. Мальтус стверджував, що приріст населення відбуватиметься через кожних 25 років в геометричній прогресії, а виробництва -- в арифметичній. Але він помилявся, насправді зростання виробництва на душу населення випереджало приріст населення.
Ця особливість характерна для взаємодії двох вказаних агрегатних показників в масштабах всієї планети. Проте вони не корелюють в такій залежності в різних регіонах земної кулі. Так, в XX в. темпи приросту населення на планеті складали в середньому 1,7 % у рік, при цьому в країнах, що розвиваються (або слаборозвинених), вони досягали 2,5 %, а в розвинених -- не перевищували 1 %.
Враховуючи це, західні учені прогнозували, що частка промислово-розвинених країн в населенні планети зменшиться з 1/3 в 1950 р. до 13 % у 2100 р. Чисельність населення країн, що розвиваються, згідно даному прогнозу, до 2020 р. збільшиться на 4,8 млрд. і складе більше 6,5 млрд. чол.
Характерною особливістю зростання народонаселення планети в останні три сторіччя є процес інтенсивного посилення міграційних потоків, стрімка урбанізація.
Демографічна політика держави. Показник зростання населення взаємодіє з іншими агрегатними показниками людської цивілізації, зокрема, з показниками стану навколишнього середовища, об'ємів природних ресурсів, кількості сільськогосподарських угідь і ін. Швидке зростання населення планети при існуючому рівні забруднення навколишнього середовища, великій щільності населення у ряді країн загрожують існуванню людської цивілізації.
Ця обставина вимушує в останні десятиліття уряди деяких країн проводити активну демографічну політику. Так, на початку 50-х рр. Індія і Японія вперше вдалися до політики обмеження зростання населення, яка ґрунтувалася на заходах по зниженню народжуваності (фертильності). У 1974 р. всесвітня конференція з проблем народонаселення вперше визнала планування сім'ї необхідною складовою офіційної політики держави. По оцінкам фахівців, з початку 60-х до початку 90-х рр. послідовне проведення політики обмеження зростання населення дало можливість уникнути небажаного дітородіння в слаборозвинених країнах світу в межах 400 млн. чол. Така політика надзвичайно актуальна для даного регіону, оскільки з голоду і недоїдання тут щорічно вмирають більше 40 млн. дітей, близько 250 млн. -- хронічно недоїдають.
У колишньому СРСР не існувало науково обґрунтованої демографічної політики. Замість неї проводилася сталінська політика «переселення народів», внаслідок якої деякі корінні нації і народності виселялися з своїх земель. Свій трагічний внесок до розвитку демографічних процесів вніс штучний голод 1932-1933 рр., який забрав життя 7--10 млн. чол. В цілому, демографічна політика зводилася практично лише до окремих заходів щодо підтримки сім'ї'. Причиною загострення демографічної ситуації останніми роками стала, в першу чергу, непродумана економічна політика уряду.
Дослідження прямих і зворотних зв'язків, які відбуваються у процесі формування народонаселення в умовах конкретного навколишньою середовища, а також причин, які змінюють поведінку населення у різних соціально-економічних ситуаціях, -- предмет вивчення науки про народонаселення (складова частина соціальної екології). В ній виділяю екологічні, демографічні, медико-біологічні, психологічні, соціально-гігієнічні економічні та інші особливості того чи іншого типу довкілля.
Усі ці елементи впливають, на характеристику народонаселення внаслідок його однорідності У цьому плані можливим є не тільки пристосування зовнішніх умов до потреб населення, але й можливість соціально-біологічної адаптації населення до середовища конкретного регіону, враховуючи рівень розвитку, регіональну специфіку і т. ін.
2. Передумови та фактори формування сучасного демографічного потенціалу країни: історичні, природно-екологічні, соціальні, економічні
Історичні передумови. Територія США у сучасних кордонах формувалася понад двісті років. В 1775-1783 pp. на американському континенті відбулася перша національно-визвольна революція, яка поклала початок об'єднанню американської нації. Цю революцію ще називають "війною за незалежність". В 1776 р. була прийнята Декларація про незалежність. Мирним договором 1783 р. Великоамериканія надала США територію на південь від Великих озер і на схід від Міссісіпі. В 1787 р. прийнято Конституцію США як федеральної республіки, що тоді складалася із 13 штатів (Нова Англія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія та ін.).
Корінний перелом у розвитку молодої національної економіки почався після 1800 p., коли Схід США остаточно сформувався як найбільш промислове розвинена частина країни (Нова Англія). Схід став промисловим ядром подальшої індустріалізації інших територій і тих штатів, що організовувались (Кентуккі -- 1792 p., Теннессі -- 1796 p., Огайо -- 1802 p., Індіана -- 1816 p., Іллінойс -- 1818 p.).
Південь США у перші роки незалежності теж зазнав змін, особливо після винайдення бавовноочищувальної машини, коли вирощування бавовни стало дуже вигідною справою.
Країна індустріалізувалася: виростали нові промислові об'єкти, прокладалися залізниці, створювалася розгалужена система водних каналів. Перші залізниці у США з'явилися в 1840 р. За 20 років (1860 р.) їх протяжність досягла 50 тис. км, тоді як у Великоамериканії було 10 600 км, у Німеччині --~ 6 тис. км, у Франції -- 3 тис. км. Залізниці прискорили розвиток внутрішньої торгівлі, а також заселення території родючих прерій Заходу США.
Друга половина XIX ст. (1860-1900) ознаменувалася в історії США великими потрясіннями і новим економічним злетом. Громадянська війна 1861-1865 pp. між промисловою Північчю і рабовласницьким Півднем завдала 1 великої шкоди країні.
Перша і Друга світові війни мали особливе значення для економіки США. Америка, будучи далеко від театру воєнних дій, максимально використала вигоди свого географічного положення -- розвивала економіку, розширювала ринки збуту, постачаючи антигітлерівську коаліцію, і в першу чергу Радянський Союз, військовою технікою, обмундируванням, продовольством.
Після Другої світової війни США стали найбільш економічно розвиненою державою. У 1945 р. тут було вироблено понад 50% промислової продукції світу.
На фоні зруйнованої Європи США виглядали квітучою державою, посилюючи свій вплив майже на всі регіони світу. Національний дохід США за роки війни зріс більше ніж удвічі, а загальні промислові потужності -- у 2,4 разу, тобто середньорічні темпи приросту становили 18,7%, сільського господарства -- 16%.
Природно-ресурсні передумови. Територія США у сьогоднішніх кордонах остаточно сформувалася після Другої світової війни. Вона складається із трьох різних за розмірами, природними умовами і рівнем розвитку регіонів:
1) основна частина -- 48 штатів і федеральний округ Колумбія зі столицею держави -- Вашингтоном. Розташована у Північній Америці, межуючи з Канадою на півночі і Мексикою на півдні, на сході омивається водами Атлантичного океану, на заході -- Тихого. Займає площу 7,83 млн. км2.
2) Аляска (штат з 1958 р.) -- займає північно-західну частину Північної Америки, межує з Канадою і омивається водами Тихого і Північно-Льодовитого океанів. Займає площу 1,53 млн. км2.
3) Гавайї (штат з 1959 р.) -- розташовані у Тихому океані, займають площу 16,8 тис. км2, що становить 0,2% території країни.
США мають різні володіння: вільно приєднану державу Пуерто-Ріко і Віргінські острови у Вест-Індії; острови Гуам, Східне Самоа і дрібні острови у Тихому океані; Каролінські, Маріанські і Маршаллові острови в Тихому океані, якими вони керують згідно з мандатом ООН. Під юрисдикцією США перебуває зона Панамського каналу у центральноамериканській державі Панама.
Що стосується мінерально-сировинних ресурсів, то США забезпечені всіма їх видами, однак більшість родовищ законсервовано і країна здійснює їх імпорт (нафта напр-д).
США володіють значними запасами кам'яного вугілля -- 225 млрд т, що залягає до глибини 1200 м. Це близько однієї четвертої світових запасів. Найстарішим і найголовнішим районом видобутку вугілля є Аппалачський (штати Західна Вірджинія -- 177 млн т, Пенсільванія -- 75 млн т, Кентуккі -- 161 млн т, Алабама -- 25 млн т, а також район штатів Іллінойс -- 60 млн т та Індіана -- 34 млн т).
Більшість родовищ газу територіальне збігаються із нафтоносними районами (Техас, Оклагома, Канзас). Дуже часто природний газ видобувається разом із нафтою.
Родовища газу відкриті у районі Скелястих Гір (Нью-Мексико, Колорадо, Вайомінґ). У північних штатах найбагатшою на природний газ є Західна Вірджинія.
Металургійна промисловість США базується на великих запасах залізних руд в районі озера Верхнє і коксівного вугілля Аппалачського басейну. Найбагатші родовища вже вичерпані. Збагачення руд із нижчим вмістом заліза (таконітів), запаси яких у США дуже значні, обходиться досить дорого. Тому металурги перейшли на використання імпортних руд, що доставляються з Канади, Венесуели, Бразилії. Продовжуються пошуки нових родовищ. За свідченням спеціалістів, перспективними є Скелясті гори.
Наочно розміщення основних покладів мінеральних ресурсів можна побачити на картосхемі 1
Соціально-економічні фактори. США -- найбільша за своїм економічним, політичним і воєнним потенціалом країна сучасного світу. При 4,7 % населення на неї припадає понад 25 % світового ВВП (див. рис. 1). В 2003 р. її ВНП становив 7850 млрд. доларів, тобто 26 980 доларів у розрахунку на одною жителя. За ІРЛП в 2007 р. США зайняли четверте місце серед 177 країн світу. США тримають першість за рівнем продуктивності праці, розвитком наукових досліджень і наукоємних виробництв та послуг, в освоєнні космосу і воєнному виробництві. США е найбільш впливовим членом Ради Безпеки ООН, воєнного блоку НАТО. В кінці XX ст. США претендують на роль єдиної в світі «наддержави» і першої постіндустріальної країни.
Рис. 1. Місце США у створенні ВВП світу [2]
Перетворення США на наймогутнішу країну світу є наслідком збігу надзвичайно сприятливих умов: природного середовища, соціально-економічних та політичних обставин. Цю країну треба розглядати як похідну від західноєвропейської цивілізації, що виникла на «чистому місці. США не мали перешкод, які існували в Західній Європі при переході до індустріального способу виробництва і разом з тим широко користувалися західноєвропейськими людськими і фінансовими ресурсами, технічними і науковими досягненнями. Вже на зламі XIX і XX ст. США, обігнавши Великоамериканію, стали першими в світі за своїм економічним потенціалом. Дві світові війни не тільки не завдали їм шкоди, а навпаки, збагатили їх і на декілька десятиліть позбавили західноєвропейських та японських конкурентів. Як наслідок, США першими скористалися науково-технічною революцією другої половини XX ст. і зараз передують у використанні її досягнень.
Географічне положення США виключно вигідне. Канада і Мексика ніколи не загрожували їм, а водні простори океанів надійно захищали їх під час першої та другої світових воєн і водночас сприяли зв'язкам із зовнішнім світом у мирні часи.
У 2007 ВВП США склав 8079 трлн. дол. Значення річного приросту реального ВВП часто використовується як індикатор здоров'я економіки. З 1960 по 2000 темпи росту ВВП сповільнилися: у 1960-і роки середньорічний приріст складав 4,5%, у 1970-і - 3,5%, у 1980-і - 3,0%, а в 1990-2007 - 2,1% (див. рис. 2).
Рис. 2. Динаміка ВВП США на душу населення [2]
Хоча темпи економічного росту США істотно знизилися, ВВП на душу населення зростає та їхня економіка залишається провідною у світі. У той же час по величині ВВП на душу населення США (30 626 дол. - прогноз на 2009 рік) поступається тільки Люксембургові (32 416 дол.).
Рис. 3. Структура ВВП США [1]
Про значний розвиток економіки США свідчить також значна питома вага сфери послуг у структурі ВВП (80%). При цьому державний сектор та фінансове забезпечення мають найбільшу питому вагу серед усіх інших сфер народного господарства США - половина від ВВП країни.
ВВП за винятком амортизації основного капіталу і непрямих податків на бізнес називається національним доходом. Він розподіляється у вигляді заробітної плати і різних додаткових виплат, прибутків приватних власників і ренти, корпоративних прибутків і дивідендів, виплачуваних у різних секторах економіки - працівникам, власникам нерухомості, власникам підприємств і фінансистам (див. діаграму 5). У період з 2003 по 2007 рр. загальний фонд заробітної плати в США складав 60% національного доходу, додаткові виплати працівникам - 13%, прибутку часток власників - 8%, рентний доход - 2%, корпоративний прибуток - 9% і дивіденди - 8%. У цілому 73% національного доходу складала оплата праці, а 27% дісталися власникам нерухомості, підприємств і фінансових активів.
У 2007 середній сімейний доход у США склав 35 492 дол. Зберігається, утім, значна нерівність у розподілі доходів. Серйозною проблемою залишається бідність. У 2007 майже 37 млн. чоловік жили нижче офіційної риси бідності. У зоні високого ризику бідності виявляються діти. У 2007 20% американських дітей жили в злидарських умовах. Високий ступінь цього ризику й у жінок. Серед американців, що жили в 2007 нижче риси бідності, жінки складали 56%, а чоловіка 44% (серед останніх 48% - підлітки до 18 років).
3. Чисельність та структура населення, їх динаміка, регіональні відмінності
народонаселення демографічний регіональний урбанізаційний
Населення США складає більш 280 мільйонів чоловік. Динаміку чисельності населення США показано на рис. 4:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 4. Динаміка чисельності населення США [21]
По оцінках американського уряду, до 2025 року в країні чисельність осіб старше 80 років збільшиться з 24 мільйонів чоловік (дані на 2000 рік) до 35 мільйонів, а до 2040 року - подвоїться і складе 49 мільйонів чоловік. При цьому загальна чисельність населення США зросте до 2025 року до 288 мільйонів жителів в порівнянні з 282 мільйонами в 2007 році, тобто щорічний приріст складе 0,3%. У довгостроковій перспективі чисельність населення країни досягне свого максимального рівня в 2040 році і складе 290 мільйонів чоловік, а потім почне падати. Дві третини очікуваного приросту населення на 5,1 мільйона чоловік в період 2006-2025 років будуть обумовлені потоком іммігрантів, що зростає, а одна третина - природним приростом. Значно зросте кількість літніх людей по відношенню до молодих.
Середній вік населення збільшиться з 38,8 року в 2007 році до 42,6 року до 2025 року. Число осіб молодше 16 років знизиться на 8,5% - з 12,1 мільйонів чоловік в 2007 році до 11,0 мільйонів в 2011 році, а потім не змінюватиметься протягом подальших 15 років.
Американський континент багато раз піддавався нашестю з боку континентальної Європи. Кожна нова хвиля інтервентів - від завойовників середньовіччя - висаджувалася на південному і східному узбережжі, займаючи придатні для сільського господарства землі низовинної частини і потім витісняючи корінних жителів на захід і північ, в гірські райони країни.
Рис. 5. Вікова структура населення США [21]
Із-за низької смертності в 1930-і роки, а потім з кінця 1950-х років частка населення активного віку була порівняно невеликою - в 1980-і роки вона складала лише близько 63%, і очікувалося ще більше зниження. Дітей до 16 років припадало на частку всього 22%. Літні люди, особливо у віковій категорії після 85 років, помітно збільшили свою частку в загальному населенні. Їх число виросло і в абсолютних значеннях. Сьогодні в США живе 39 млн. американців, чий вік рівний або перевищує 65 років.
Рис. 6. Структура національного складу населення США [21]
Національний склад населення США наступний:
Ш Біле населення 32%,
Ш Чорне населення 21%,
Ш Метиси 31%,
Ш Інші - 74%.
Працездатне населення складає більше половини всього населення США.
Усередині цієї групи невелика частка людей зайнята власною справою, інші зайняті у військовому секторі й уряді. Більше двох третин найманих робітників зайнято в сфері послуг, причому найбільша їхня кількість працює у фінансовому секторі. Виробництво, хоча і зменшилося за останні піввіку, займає одну п'яту всіх працівників. Менші частки найманих робітників зайняті в будівництві, енергодобуваючих галузях, сільському господарстві. Значно збільшилася кількість працівників, зайнятих неповний робітник день.
В останні роки спостерігається помітний приплив населення з країн, що розвиваються, в основному з країн Африки, Азії і Латинської Америки. Це сприяє значному зростанню кількості населення.
В зв'язку зі значною імміграцією населення до США спостерігається водночас від'ємна динаміка природного приросту та позитивна динаміка у механічному прирості населення (таблиця 1).
Таблиця 1 Динаміка природного та механічного руху населення США за 1980-2007 рр [21]
|
Показник |
1980 |
1997 |
2007 |
|
|
Показники природного руху населення |
||||
|
Кількість народжених, на 1000 осіб |
18,5 |
16,9 |
13,2 |
|
|
Кількість померлих, на 1000 осіб |
9,3 |
9,0 |
8,8 |
|
|
Природний приріст |
9,2 |
7,9 |
4,4 |
|
|
Показники механічного руху населення |
||||
|
Кількість в'їхавших в країну, на 1000 осіб |
15,4 |
22,1 |
23,7 |
|
|
Кількість виїхавших, на 1000 осіб |
1,5 |
1,4 |
1,6 |
|
|
Механічний приріст |
13,9 |
20,7 |
22,1 |
|
|
Коефіцієнт співвідношення природного та механічного приросту |
0,664 |
0,381 |
0,200 |
Середньорічний рівень народжуваності в США наприкінці 90-х років становив близько 11 дітей на 1000 жителів, тоді як на початку 60-х -- 22 дитини. У 2005 р. на одну жінку припадало у Сполучених Штатах 2,0 новонароджених, тоді як у країнах, що розвиваються, цей показник був у 2-3 рази вищим. Зате кількість померлих дітей, в розрахунку на 1000 немовлят, у 2005 р. становила у США всього вісім, а у країнах третього світу була в 5-10 разів більшою.
Внутрішня міграція була пов'язана з процесом індустріалізації. Протягом ст в. люди мігрували з сільських районів в крупні промислові регіони, а після Першої світової війни спостерігалося великомасштабне переселення з промислових регіонів на південний схід, особливо до Західних штатів. З 1930 найбільш значний приріст населення спостерігався в поясі від Лос-Анжелеса і манчестера до Нью-Йорка.
Напевно, не варто згадувати про те, що може відбутися в державі, якщо імміграційний процес вийде з-під контролю. Проте сильно помиляються ті, хто вважає багатонаціональне суспільство неприйнятним для США.
Головним чином, населення росте за рахунок іммігрантів з нових країн Європейсівкого Союзу, яким після розширення ЄС в травні 2004 року був дозволений вільний в'їзд для роботи на території США. Проте, народжуваність в країні як і раніше перевищує смертність, хоча природний приріст вже не є основним чинником збільшення чисельності американців.
4. Природний та механічний рух населення
Згідно з офіційною статистикою, у США проживає білого населення 80,3%, а чорного -- 12,1%, або відповідно 223,5 і 33,7 млн. осіб, індіанців, ескімосів, алеутів -- 2,0 млн. осіб, вихідців з Азії та Океанії -- 7,5 млн. та осіб інших національних груп -- 11,7 млн. Іспаномовних американців, серед яких зустрічаються представники расово-етнічних груп, нараховується 23,2 млн. осіб. Так зване "біле" населення переважає у всіх штатах США, крім Гавайїв, де переважає "азіатське", та округу Колумбія -- чорношкіре населення.
Корінне населення -- індіанці -- до кінця XIX ст. були остаточно завойовані, розбиті і поселені у резервати. У результаті воєнних дій, затяжних епідемій чисельність їх скоротилась і на початку XX ст. індіанців нараховувалось лише 200 тис. Більш лояльна політика щодо аборигенів у наступні десятиліття сприяла поступовому зростанню їх чисельності, і в 90-ті роки їх чисельність вже досягла 2 млн. осіб. Найбільше індіанців зараз проживає у штатах Арізона, Нью-Мексико, а також на Північному Заході (Вашингтон, Айдахо, Монтана) та ін.
Серед національних меншин слов'янського походження за чисельністю виділяються українці (1,2 млн.), займаючи друге місце після поляків. Найбільше українців та осіб українського походження у промислових штатах -- Пенсільванії, Нью-Йорку та Нью-Джерсі.
Середня щільність населення США -- 27 осіб на 1 км2, а без рідкозаселеної Аляски -- 34,8. Це значно менше, ніж у всіх інших розвинених країнах (за винятком Канади і Австралії).
США -- одна з найбільш урбанізованих країн світу. У містах проживає 77% жителів. Провідне місце в урбанізації належить великим містам. У США є сім міст з населенням понад 1 млн. осіб: Нью-Йорк -- 7,32 млн., Лос-Анджелес -- 3,49 млн., Чикаго -- 2,78 млн., Х'юстон -- 1,63 млн., Філадельфія -- 1,59 млн., Детройт -- 1,60 млн., Сан-Дієго -- 1,1 млн. осіб, що одночасно виступають центрами міських агломерацій. У США нараховується 37 агломерацій, в яких проживає близько 50% населення країни.
В економічно найбільш розвинених регіонах США сформувалися мегаполіси -- обширні урбанізовані території, що утворюються при злитті сусідніх агломерацій. Найбільшим мегаполісом США, що простягається вздовж північно-східного узбережжя країни майже на 1000 км, є відстань від Бостона до Вашингтона, нараховуючи майже 50 млн. осіб. Серед інших мегаполісів виділяється Приозер'я -- від Мілуокі до Пітсбурга (40 млн осіб) і в Каліфорнії -- від Сан-Франциско до Сан-Дієго, де проживає понад 20 млн. осіб.
Сільських поселень, особливо таких, як в Україні, у США немає. Населення, яке займається сільським господарством, живе у віддалених один від одного фермерських господарствах. До сільських жителів, які не зв'язані з сільськогосподарським виробництвом, у США відносять також мешканців містечок чисельністю до 2,5 тис. осіб. Усього в США нараховується 64 млн. сільських жителів, або 23% населення країни.
Розподіл щільності населення США за основними економічними районами країни наведено нижче на картосхемі 2.
Економічно активне населення США за структурою поділяється на наступні групи (див. діаграму 2): наймані працівники - 91%, зайняті у власному бізнесі - 8,3%, решта - зайняті у домашньому господарстві та інших областях.
Картосхема 2. Регіональний розподіл населення США
Рис. 6. Структура зайнятості населення США[2]
За галузевою структурою найбільша питома вага припадає на зайнятих у сфері послуг - 34,6%, у фінансовій сфері -10,9%, в торгівлі - 21%.
5. Особливості формування регіональних систем розселення. Територіальна структура урбанізаційних процесів у країні
Співвідношення міського й сільського населення, а також його розміщення значною мірою змінилися з часу заснування держави. У 1790 р. США були країною фермерів, а в містах проживало тільки 5% населення. Навіть у 1900 р. близько 40% американців припадало на частку міст, що нараховували більше 2,5 тис. жителів. До 1990 р. у містах проживало 75,2% населення (включаючи території, що прилягають до міст із населенням понад 50 тис. жителів і характеризуються густотою населення більше 2,5 тис. чоловік на 1 кв. км). Лише близько 3% населення складали фермери. Особливо швидко росли міста на Півдні й Заході. Після Другої світової війни ріст міст здійснювався за рахунок передмість, тоді як у центральних кварталах населення зменшувалося.
На даний момент середня щільність населення в США - 27 чоловік на
1 км2 , що значно нижче, ніж в інших розвинених капіталістичних країнах. Для розміщення населення в межах країни характерні дуже великі розходження. Дуже слабо заселені Аляска і Гірські штати, мало жителів на Великих рівнинах. Найвища густота характерна для районів скупчення міст. Це Атлантичне узбережжя Півночі, Приозер'я, окремі ареали Мексиканського і Тихоокеанського узбережжя. Внаслідок зростання великих міст і злиття їх між собою утворилися величезні міські зони - мегалополіси. Найбільшим є Бош Ваш (Бостон - Вашингтон) на Атлантичному узбережжі. Він простягся на 800 км і об'єднує понад 4 десятки великих міст із загальною кількістю населенням 45 млн. чоловік і пересічною густотою - 450 чоловік на 1 км. Майже 70% жителів США мешкають на території, що займає усього 12% загальної площі країни. Особливо великі розходження між приморськими (приозерними) і гірськими штатами: від 350 - 400 до 2-3 чоловік на 1 км2 .
Останнім часом помітно зросли внутрішні міграції населення, у першу чергу пенсіонерів, із штатів Півночі ("сніжний пояс") у штати Півдня ("сонячний пояс"). У цілому швидше росте населення Техаса, Флориди й особливо Каліфорнії.
Розміщення населення США визначається насамперед географією міст, загальне число яких досягає майже 9 тисяч. Для американських міст характерне чітке прямокутне планування. Звичайно виділяється Центральний діловий район, або "даунтаун", де концентруються органи керування, банки, засоби масової інформації й обслуговування. У великих містах його образ звичайно визначають будинки - хмарочоси. У інших міських портах переважає малоповерхова (3-5 поверхів), а далі від центру - індивідуальна забудова.
США - типова країна міських агломерацій. У 1950 р. у США нараховувалося 170 міських агломерацій, а наприкінці 80-х рр. - біля 300. Міст - "мільйонерів" у США усього 6, а агломерацій - "мільйонерів" біля 40. У них мешкає половина населення США. Але увесь час ціна, що росте, на землю, погіршення екологічної і транспортної ситуації в ядрах агломерацій при широкому розвитку індивідуального автотранспорту, і ще з урахуванням прагнення середнього американця неодмінно жити нехай у невеличкому, але власному будинку призвели до гігантського стихійного розростання приміських зон. Тепер у такої "одноповерхової Америці" живе 2/3 всіх американських сімей, тоді як у центральних частинах міст, принаймні донедавна, населення убувало, тобто йшов процес субурбанізації. Це викликає широке поширення "маятникових" поїздок.
В другій половині XX американські географи відзначили формування в США мегаполісів. Нині в країні таких мегаполісів три: Північно-Східний, Приозерний і Каліфорнійський. Перший із них, що простягається від Бостона до Вашингтона, скорочено називають "Босваш", другий, розташований між Чикаго і Пітсбургом, - "Чіпітс", а третій (Сан-Франциско - Сан-Дієго) - "Сан-сан".
Більшість сільського населення живе на далеко віддалених друг від друга фермах (розсіяна форма розселення); компактні сільські поселення більш чисельні на південному сході країни. Але за умовами побуту сільські жителі не дуже сильно відрізняються від міських. Отже, міський спосіб життя по суті безроздільно панує по всій країні.
Класова структура населення типова для розвиненої капіталістичної країни. Невеличка група буржуазії (приблизно 250 сімейств мільярдерів і мільйонерів, декілька великий прошарок значної і середньої буржуазії) експлуатує працю мільйонів робочих, службовців і дрібних фермерів. Біля 9/10 американців працюють за наймом, понад 1/3 із них - робітники. Кількість людей, зайнятих у сільському господарстві, у 7 разів менше, ніж у промисловості.
США служать яскравим прикладом того, що в умовах капіталізму навіть такі економічно розвинені країни не можуть справитися з бідністю. Вдома в центральних районах, із яких буржуазні сім'ї виїхали в пригороди, перебудовуються спекулянтами в розрахунку на малозабезпечене населення, збільшується скупченість населення, погіршуються санітарні умови. Наростаюче забруднення повітря і води в ряді міст досягло критичних показників. Плата за квартиру, медичну допомогу непосильна усе більшому числу американців. Безробіття , що росте , (особливо в найбільших містах) стимулюють ріст наркоманії і злочинності.
6. Демографічні проблеми регіонів та шляхи їх вирішення
Останніми роками імміграційні питання стоять на порядку денному. Але для того існують цілком об'єктивні причини. Корінне населення США серйозно стало побоюватися кризової ситуації, яка може скластися унаслідок реально існуючих зловживань імміграційними правилами, прийнятими в країні. Наприклад, із-за недотримання всіх належних формальностей або по яким-небудь іншим причинам у США виникли великі проблеми з наданням політичного притулку.
Іноді інциденти порушення імміграційних положень обурливі до абсурду: так можна охарактеризувати пропаганду іноземними духовними особами релігійної нетерпимості і ненависті на території США або участь іммігрантів в організації терористичних актів в країні або наданні підтримки терористам.
Тому позиція корінного населення США по питаннях врегулювання імміграційних процесів легко з'ясовна: громадяни чекають від свого уряду заходів, адекватних обставинам, що складаються. Вони готові прийняти міграцію, але тільки вибіркову і таку, що знаходиться під строгим державним контролем.
Відповідно до цих принципів уряд США вирішив переглянути деякі положення імміграційної політики так, щоб заохочувати міграцію, якщо вона узгоджується з державними інтересами, і обмежувати її інакше.
Для об'єктивної оцінки характеру імміграційної політики США слід ознайомитися з деякими важливими фактами.
Факт перший: полягає в тому, що пересування людей і робочої сили в/з США було і залишається життєво важливим чинником для розвитку економіки.
Щорічно іноземні студенти витрачають більше 3 мільярдів фунтів на проживання та харчування у США.
Згідно даним міністерства фінансів, у разі припинення міграційних процесів в країні економічне зростання держави протягом наступних двох років знизиться на 0,5%. А зменшення державних доходів означає зниження рівня індивідуального і сімейного добробуту і скорочення засобів, що виділяються на соціальні потреби.
Факт другий: США виборча відносно тих, кому дозволяється працювати, вчитися або проживати на її території. У 2002 майже 220 000 чоловік не отримали дозвіл на в'їзд. Набагато більша кількість іноземних громадян опинилася затримано в аеропортах і не допущено до вильоту.
Охочі працювати, вчитися тут або укласти брак з громадянином США повинні показати, що вони в змозі забезпечити себе без допомоги держави, і переконати співробітників посольств, що вони дійсно покинуть країну після закінчення дозволеного терміну перебування.
Американські працедавці, у свою чергу, повинні довести, що вони зробили все можливе, щоб привернути на вакантну позицію громадян своєї країни, і звернулися до іноземних претендентів лише після того, як не змогли знайти відповідного фахівця в своїй країні.
Кількість низькокваліфікованих робочих з країн, що не входять в ЄС, залишається у США достатньо невеликим в порівнянні з іншими членами Євросоюзу.
Факт третій: США, в цілому, не є країною з високим рівнем міграції населення. Навіть сьогодні відсоток американських підданих іноземного походження по відношенню до чисельності всього населення країни набагато нижчий, ніж аналогічні показники у Франції, США або Германії.
Теж можна сказати і про ситуацію на ринку праці. Тільки 8% робочої сили у США складають іноземці, що можна порівняти з 15% в США і майже 25% в Австралії.
Факт четвертий: охорона здоров'я, що ніколи не були обтяжливими для системи, або утворення США, іноземні фахівці, навпаки, зробили величезний внесок в розвиток цієї сфери послуг.
Зараз в школах США працює близько 11 000 іноземних викладачів. У сфері медичного обслуговування, а також інших суспільних установах ніколи не були б досягнуті такі високі результати, якби там не використовувалася праця кваліфікованих фахівців з інших країн.
Факт п'ятий: міграція -- процес двосторонній. І США не тільки приймає гостей, але і відправляє своїх громадян в інші країни. За останні два сторіччя мільйони американських підданих покинули рідні краї у пошуках роботи за кордоном: у Америці, Канаді, Австралії і інших країнах.
У одній Новій Зеландії зараз проживає близько 200 000 американців. Для Австралії США була і залишається найважливішим «постачальником» кваліфікованої робочої сили.
Таким чином, на основі вищеперелічених фактів можна зробити вивід, що міграція населення завжди була вирішальним чинником для успішного економічного розвитку США, що міграційні показники тут не перевищують загальноєвропейського рівня, і що держава достатня вибірково підходить до питання видачі дозволів на роботу або мешкання на його території.
Також, важливою проблемою для США залишається високий рівень безробіття в країні. Відносно стабільні і невисокі темпи інфляції потребують зумовлюють зростання рівня безробіття в країні (ці показники взаємообернені). За даними ООН сьогодні у США кожний сьомий працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток (приблизно 650 тис. чол.). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою країни.
Організаційно-технологічні проблеми стосуються насамперед випереджаючого розвитку технологій та рівня організації праці та управління. Процеси глобалізації, концентрації капіталу - призводять до значного стимулювання НТП з метою підвищення ефективності виробництва. Водночас зростання ефективності в економічному відношенні спричиняє вивільнення значної частини трудових ресурсів, які в ринкових умовах залишаються наодинці зі своїми проблемами. Єдиним вирішенням проблем в таких умовах є лише втручання держави та проведення соціальної політики.
Для того, щоб зменшити безробіття в країні в цілому, необхідно, на думку більшості фахівців, реалізовувати в життя основні принципи Концепції “Сталого розвитку”, що передбачає комплекс напрямків по вирішенню не лише проблем безробіття, а й ряду інших проблем.
Сталий розвиток -- багаторівневе поняття. Будь-які зміни довкілля спричинені діяльністю окремої людини. Потрібні радикальні зміни індивідуальної свідомості кожної людини щодо можливих наслідків своєї особистої діяльності. Будь-яка глобальна проблема людства обов'язково має і свій "індивідуальний вимір. Але, взаємодія населення -- господарства -- природи потребує певної регламентації й управління на національному і глобальному рівнях. Йдеться про всесвітню комісію по сталому розвитку, членами якої повинні стати представники всіх країн.
Висновки
Народонаселення -- це сукупність індивідів, які відповідно до біосоціальної суті людини здійснюють власну життєдіяльність в рамках певного суспільного устрою, вступають між собою у суспільні відносини. Залежно від вікової структури, люди є споживачами, виробниками матеріальних і духовних благ, вони також виконують функцію відтворення людського роду. Найбільше значення для соціально-економічного прогресу суспільства має населення працездатного віку. Його межі встановлює держава, а на визначення впливають національні, культурні, історичні традиції, тому в різних країнах він неоднаковий.
Загальна чисельність населення США має тенденцію до постійного зростання. Однак, аналіз даних таблиці та розрахунок коефіцієнтів природного приросту та коефіцієнту природного руху населення свідчить, що в цілому в загальній динаміці зростання населення частка його збільшення природним шляхом (народжуваність) має тенденцію до зменшення. Тобто в Штатах спостерігається тенденція до зростання чисельності населення в основному за рахунок іммігрантів.
Середньорічний рівень народжуваності в США наприкінці 90-х років становив близько 11 дітей на 1000 жителів, тоді як на початку 60-х -- 22 дитини. У 2007 р. на одну жінку припадало у Сполучених Штатах 2,0 новонароджених, тоді як у країнах, що розвиваються, цей показник був у 2-3 рази вищим. Зате кількість померлих дітей, в розрахунку на 1000 немовлят, у 2007 р. становила у США всього вісім, а у країнах третього світу була в 5-10 разів більшою.
Середній вік громадян США в 2007 р. становив 77 років. У віці понад 64 роки, тобто пенсіонерів, проживало 33,3 млн. осіб, або майже 13% загальної кількості населення (див. діаграму 1). Смертність наприкінці 1990-х років стабілізувалась на показнику 8,0-9,0%о.
Серед національних меншин слов'янського походження за чисельністю виділяються українці (1,2 млн.), займаючи друге місце після поляків. Найбільше українців та осіб українського походження у промислових штатах -- Пенсільванії, Нью-Йорку та Нью-Джерсі.
Середня щільність населення США -- 29 осіб на 1 км2, а без рідкозаселеної Аляски -- 34,8. Це значно менше, ніж у всіх інших розвинених країнах (за винятком Канади і Австралії).
США -- одна з найбільш урбанізованих країн світу. У містах проживає 77% жителів. Провідне місце в урбанізації належить великим містам. У США є сім міст з населенням понад 1 млн. осіб: Нью-Йорк -- 7,32 млн., Лос-Анджелес -- 3,49 млн., Чикаго -- 2,78 млн., Х'юстон -- 1,63 млн., Філадельфія -- 1,59 млн., Детройт -- 1,60 млн., Сан-Дієго -- 1,1 млн. осіб, що одночасно виступають центрами міських агломерацій. У США нараховується 37 агломерацій, в яких проживає близько 50% населення країни.
В економічно найбільш розвинених регіонах США сформувалися мегаполіси -- обширні урбанізовані території, що утворюються при злитті сусідніх агломерацій. Найбільшим мегаполісом США, що простягається вздовж північно-східного узбережжя країни майже на 1000 км, є відстань від Бостона до Вашингтона, нараховуючи майже 50 млн. осіб. Серед інших мегаполісів виділяється Приозер'я -- від Мілуокі до Пітсбурга (40 млн. осіб) і в Каліфорнії -- від Сан-Франциско до Сан-Дієго, де проживає понад 20 млн. осіб.
Міграція населення завжди була вирішальним чинником для успішного економічного розвитку США, що міграційні показники тут не перевищують загальноєвропейського рівня, і що держава достатня вибірково підходить до питання видачі дозволів на роботу або мешкання на його території.
Також, важливою проблемою для США залишається високий рівень безробіття в країні. Відносно стабільні і невисокі темпи інфляції потребують зумовлюють зростання рівня безробіття в країні (ці показники взаємообернені). За даними ООН сьогодні у США кожний сьомий працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток (приблизно 650 тис. чол.). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою країни.
Організаційно-технологічні проблеми стосуються насамперед випереджаючого розвитку технологій та рівня організації праці та управління. Процеси глобалізації, концентрації капіталу - призводять до значного стимулювання НТП з метою підвищення ефективності виробництва. Водночас зростання ефективності в економічному відношенні спричиняє вивільнення значної частини трудових ресурсів, які в ринкових умовах залишаються наодинці зі своїми проблемами. Єдиним вирішенням проблем в таких умовах є лише втручання держави та проведення соціальної політики.
Список використаних джерел
Географический энциклопелический словарь (Москва 2001 г.)
География мирового хозяйства:Учеб.пособие для студентов/ Ю.Г.Липец, В.А.Пуляркин, С.Б.Шлихтер.- М.:ВЛАДОС, 2004.- 953с.
Економічна і соціальна географія світу/ С.В.Кузик, О.Д.Шаблій - Л.:Світ,2007
Киреев А.П. Международная экономика:Учеб.пособие для вузов.В 2-х ч.Ч.1:Международная микроэкономика:движение товаров и факторов производства.- М.:Междунар.отношения, 2005.- 416с
Клеер Е. Всемирное хозяйство: Закономерности развития/Пер.с польск.,науч.ред.Ю.В.Шишкова.- М.:Мысль, 1999.- 389с
Ковалевський В.В. Розмiщення продуктивних сил:Пiдручник /За ред.В.В.Ковалевського,О.Л.Михайлюк,В.Ф.Семенов.- К.:Знання, 2003.- 546с.
Культура країн Західної Європи/ Шулюкин М.Є.- К.: Кондор,2004
Ледовских С.И. Экономическая география зарубежных стран/Под ред.С.И.Ледовских,М.С.Розина/ С.И.Ледовских, М.С.Розин, др.Покшишевский В.В.и.- М.:Высш.шк., 2002.- 368с
Максаковский В.П. Географічна картина світу. Частина II. Ярославль: Верхне-Волжское книжкове изд-во, 2001.
Международные экономические отношения:Учебник/Под ред. Н.Н.Ливенцева/ Н.Н.Ливенцев, А.В.Аникин, Э.П.Бабин, В.Б.Буглай.- М.:РОССПЭН, 2001.- 512с.
Мировая экономика/Под ред.В.К.Ломакина/ И.П.Васильева, Н.Н.Котляров, В.К.Ломакин, др.Портной А.М.и.- М.:Изд.центр"Анкил", 2007.- 258с.
Новокшонова Л.В.Мировое хозяйство:Учеб.пособие для студ.вузов/ Л.В.Новокшонова, Ю.В.Трифонов.- М.:Юрист, 2006.- 312с
Особливості розвитку сільськогосподарського кредитування/Сомик А.В. - Економіка АПК - К., №8,2002
Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран:Учебник.- СПб.:Изд-во Михайлова В.А., 2005.- 491с.
Ростов Є.Ф. Економіка країн світу:Довідник.- К.:Картографія, 2004.
Сергеев П.В. Мировая экономика:Вопросы и ответы.- М.:Новый Юрист, 2005.- 104с.
Соціально-економічна географія закордонного світу /Під ред. В.Вольського/ - М.: КРОН-ПРЕСС, 2002.
Старикович Г. Отказ от вступления в ЕС - Особенность или закономерность? МЭи МО. 1997. №6 с.75.
Страны Мира . Справочники (2005-2006 гг.)
Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн:Пiдручник/За ред.А.С.Фiлiпенка.- К.:Либiдь, 2006.- 416с
Цифровой мир: международный экономико-статистический справочник / Спб., 2007 - с. 569
www. retrdam.ru
www. E-Atlas.com
www.europa.com.ua.
www.narod.ru.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль народонаселення у розвитку продуктивних сил, територіальній організації народного господарства. Динаміка чисельності, складу населення, особливості розміщення. Демографічна ситуація та її регіональні особливості. Трудові ресурси та їх структура.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 15.07.2009Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Румунії. Головні особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства країни. Участь Румунії у територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
курсовая работа [5,9 M], добавлен 28.11.2011Функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів України. Передумови і принципи розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості населення.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 27.04.2012Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013Значення мінеральних ресурсів світу у формуванні економічного потенціалу регіонів. Сучасна їх структура, регіональні відомості про розміщення та формування галузей спеціалізації. Проблеми антропогенного впливу виробництва на характеристики довкілля.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 30.11.2014Сутність та структура експортного потенціалу, фактори, що впливають на його формування. Аналіз продуктивних сил України та її економічних районів. Демографічні передумови економічного росту в регіонах. Товарна структура експортного комплексу країни.
курсовая работа [901,3 K], добавлен 17.01.2011Загальні відомості про кількість населення. Сучасна демографічна ситуація в Україні: природний рух населення, його статевовіковий склад. Донецька область – регіон з високою концентрацією виробництва. Причини, що впливають на зміни чисельності населення.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 26.06.2013Демографічний вибух як безмежний темп збільшення населення за останні десятиліття, його головні причини та наслідки. Основні фази демографічного переходу. Демографічні проблеми України. Кількість, густота та вікова структура населення сучасної України.
реферат [1,3 M], добавлен 17.10.2015Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади. Передумови розвитку продуктивних сил Канади. Галузева структура господарського комплексу. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства.
курсовая работа [711,9 K], добавлен 06.06.2008Чисельність населення та його динаміка. Динаміка зміни чисельності населення Грузії в 2015 році. Природний та механічний рух населення. Вікова структура населення. Історія заселення Грузії. Зайнятість та трудові ресурси. Національний і етнічний склад.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 30.11.2015Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Волинської області. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області. Особливість розміщення, територіальна структура та перспективи розвитку провідних галузей господарства.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 06.04.2013Значення природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу регіонів. Структура нафтогазових ресурсів, регіональні відмінності в розміщенні. Вплив на формування галузей спеціалізації господарства. Огляд проблем відтворення нафтогазових ресурсів.
курсовая работа [83,6 K], добавлен 30.11.2014Сучасний розвиток агропромислового комплексу України. Структура, регіональні особливості та зовнішньоекономічна діяльність харчової промисловості як основної ланки. Проблеми та перспективи її розвитку. Харчова промисловість в країні у момент кризи.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 12.10.2011Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Литви. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства. Участь Литви у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 05.06.2009Поняття про предмет дослідження науки "Розміщення продуктивних сил". Місце курсу в системі наукових дисциплін, його мета і завдання. Структура курсу. Теоретико-методологічні основи РПС. Методи РПС. Характеристика портово-промислового комплексу.
контрольная работа [36,6 K], добавлен 05.11.2008Соціально-економічна суть та значення виробництва мінеральних вод в господарстві України. Передумови розвитку і розміщення виробництва мінеральних вод на території країни. Технологія обробки і фасування, територіальна структура виробництва, його проблеми.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 29.03.2013Структура та методи оцінки природно-ресурсного потенціалу. Особливості просторового розміщення ресурсного потенціалу країни. Проблеми ресурсоспоживання та ресурсозбереження. Головні проблеми щодо ефективного використання рекреаційних ресурсів України.
контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.07.2009Машинобудування - одна з провідних галузей промисловості світу. Стан важкого машинобудування, його територіальне розміщення в Україні. Машинобудівний комплекс, його структура та поділ на галузі. Регіони світового машинобудування, розвиток та розміщення.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.01.2010Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Київської області. Структура і рівень розвитку господарського комплексу, характеристика промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг. Територіальна структура господарства області.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 03.04.2013Значення, види, проблеми і перспективи зовнішньої торгівлі Мексики, загальні закономірності і принципи її розвитку. Фактори територіальної організації, товарна і територіальна структура зовнішньої торгівлі. Міжнародні торговельні та економічні союзи.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 06.04.2013
