Розміщення продуктивних сил Сумської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічнийуніверситет

Кафедра менеджменту ЗЕД

Курсова робота з курсу “Розміщення продуктивних сил”

на тему:

“РПС Сумської області”

Київ 2011

Вступ

Розміщення продуктивних сил - це важлива галузь економічної науки. Вона вивчає закономірності господарства території з метою підвищення ефективності господарювання. Об'єктом дослідження даної курсової роботи є продуктивні сили Сумської області України.

Предметом дослідження - вивчення просторової організації продуктивних сил Сумської області відповідно до природних, соціальних та економічних вимог та факторів.

Метою даної роботи є дослідження трудових ресурсів, засобів виробництва (предметів праці та засобів праці) і науки Сумської області.

Чинники розміщення продуктивних сил - економічні, соціальні, правові, природні явища, які впливають на територіальне розміщення продуктивних сил, визначають рівень продуктивної та ефективної функції праці та капіталу.

До чинників розміщення продуктивних сил, за врахування їх при розміщенні підприємств відносяться:

енергетичний, який включає в себе розміщення енергомістких підприємств, зокрема хімічної промисловості, кольорової металургії та інших,

водний, до якого відносяться розміщення підприємств хімічної, целюлозно-паперової, текстильної промисловості, чорної металургії, електроенергетики та інших;

трудовий, потрібний для розміщення підприємств машинобудування, легкої промисловості і крупних підприємств інших галузей;

земельний, який важливий для відведення площ для промислового будівництва (інколи сотні гектарів у районах інтенсивного сільського господарства);

сировинний, який має велике значення для розміщення чорної та кольорової металургії повного циклу, целюлозно-паперової, гідролізної, фанерної, цементної, цукрової промисловості;

транспортний, від якого залежить розміщення металургії, підприємств з виробництва будівельних матеріалів, в деяких галузях обробної промисловості (хлібопекарська, кондитерська, молочна);

ґрунтово-кліматичний чинник впливає на розміщення підприємств сільськогосподарського виробництва

При вивченні РПС території досліджують:

економіко-географічне положення

природно-ресурсний потенціал

особливості розвитку господарства і його найважливіших галузей

місце території в країні і в світі

проблеми розвитку продуктивних сил та шляхи їх подолання

перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил.

Кожна територія має свої унікальні особливості господарювання. Тому важливо не обмежуватись дослідженням продуктивних сил, скажімо цілої країни, необхідно розглянути господарство окремих її адміністративних одиниць (областей, а можливо й глибше).

Для України в даний час вивчення РПС її областей є особливо важливим.

Ефективне розміщення продуктивних сил, їх оптимальна територіальна організація є важливою передумовою зміцнення економіки, подальшого її розвитку. Необхідно модернізувати структуру господарства, територіально перерозподілити виробничий потенціал, створити нові територіально-виробничі комплекси, розширити зовнішньоекономічні зв'язки, що супроводжуватиметься певними змінами експортно-імпортної спеціалізації. Господарство СРСР було розміщене так, що в нашій країні не існувало повного циклу переробки сировини. Тому для України важливо налагодити економічні зв'язки з державами СНД чи побудувати недостаючи підприємства, що значно вигідніше. І саме РПС допоможе правильно визначити таке розміщення майбутнього підприємства, при якому його діяльність буде приносити найбільшу користь.

продуктивний галузевий територіальний

1. Основні відомості про Сумську область

Сумська область заснована 10 січня 1939 року.

Область розміщена в північно-східній частині України. Більша частина території області лежить у межах Придніпровської низовини, крайня північна частина - в межах Поліської низовини, на сході й північному сході - відроги Середньо - Руської височини. На півночі і сході вона межує з Росією, на півдні і південному сході - з Полтавською і Харківською, на заході - з Чернігівською областями. Входить до складу Східного економічного району. До її складу входять 15 міст, 18 районів, 20 селищ міського типу, 1499 сіл і селищ.

Сумщина займає 23,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1 млн. 354 тис. чоловік. Клімат області - помірно - континентальний.

Сумщина відноситься до областей із кращим забезпеченням водними ресурсами. По території регіону протікає 165 річок. Найбільші з них - Десна, Сейм, Сула, Псьол, Ворскла, Хорол.

В області 387 тис. га лісів. Серед лісових масивів найбільше дібров, є субори, на терасах річок - бори. Хвойні насадження складають 43%, твердо листові - 45%. Основні породи - сосна, дуб, береза, вільха. Чимало в області парків, садів. Степова рослинність має незначне поширення. За винятком заповідника Михайлівська цілина, всі степові простори розорано.

Сумщина є невід ємною складовою частиною України - держави з дуже великим духовним і матеріальним потенціалом,- маючи при цьому свої економічні й культурні особливості.

Регіон дав світу більше 20 академіків світового рівня, біля 30 академіків національних академій наук, майже 200 докторів наук, професорів,20 народних і 50 заслужених артистів, більш як 20 письменників - членів Національного Союзу письменників України, 11 олімпійських чемпіонів.

Надра Сумщини багаті корисними копалинами. Найбільше економічне значення має той факт, що на Сумщині знаходиться майже третина запасів нафти від запасів всієї України (30,5%). Всі корисні копалини області належать до категорії нерудних. Є природний газ, торф, буре вугілля, кам'яна і калійна солі, вапняк, мергель, фосфорити, крейда, гіпс, скляний пісок, вогнетривкі й тугоплавкі глини, будівельний пісок і камінь.

Сумщина має великий промисловий потенціал, хоча кризові роки в економіці внесли і в Сумський регіон багато труднощів і проблем. Але настав час відродження підприємств, які не працюють. Повернулися до життя Сумський фарфоровий завод, швейні фабрики, спиртзаводи, знову на повну потужність запрацювало ОАО „ СМНПО ім. Фрунзе”, в кращу сторону реорганізується гігант хімічного виробництва - Сумський „ Хімпром”.

Далеко за межами Сумщини (і України) знають продукцію Роменського молокомбінату - Шосткинського молокозаводу - „Білі береги”, Тростянецький кондитерської фабрики та інших.

Багато зусиль докладено керівниками області для того, щоб врятувати виробництво цукру: із 18 цукрових заводів на Сумщині за час економічної кризи залишилось 12, і ті були майже зруйновані. Але зараз можна сказати, що ця галузь відроджується. Цукрові виробництва поступово починають працювати.

Сумська область є значним промисловим районом України. Найбільш розвиненими є хімічна, нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, харчова та легка промисловість, а також нафтовидобуток. Ядром Сумського промислового вузла є обласний центр Суми (307 тис. чол. ) і навколишні селища. Промисловий комплекс міста сформувався переважно такими галузями промисловості, як машинобудівна і металообробка. До найбільших підприємств належать виробничі об єднання хімічного машинобудування. Хімічна промисловість забезпечує країну мінеральними добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами. Провідними центрами хімічної промисловості області є Суми, Шостка.

У сільському господарстві основними галузями є зернове господарство, буряківництво, молочно-м'ясне тваринництво. Поширені садівництво, ягідництво, бджільництво. Питома вага області в 2010 році у загальноукраїнському виробництві сільськогосподарської продукції складала : по зерну - 3,9%,соняшнику - 1,1, цукровому буряку - 5,8, овочах - 2,3, молоку і молочних продуктах - 3,7%.

Сумський регіон здійснює значні обсяги у міжобласному обміні промислової та сільськогосподарської продукції.

Враховуючи природно-економічні умови області, можна виділити два райони: Лісостеповий і Поліський. У першому знаходяться підприємства машинобудування і металообробки (Суми, Білопілля, Конотоп, Тростянець та інші ), а також хімічної, деревообробної та харчової промисловості. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових культур та цукрових буряків.

У Поліському районі найбільш розвинута лісова, харчова промисловість і промисловість будівельних матеріалів. Є підприємства хімічної промисловості (Шостка), машинобудування (Свеса). У сільськогосподарському виробництві переважає вирощування картоплі та зернобобових культур.

В усіх районах набуло розвитку тваринництво молочно - м ясного напряму, свинарство, птахівництво.

Зайнятість населення

У 2011 році ситуація на ринку праці малих міст області залишалася напруженою. Впродовж року з галузей економіки (в основному матеріального виробництва ) вивільнено близько 2000 осіб.

Спостерігалася тенденція до зростання обсягів зареєстрованого та прихованого безробіття. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття в містах Бурині (13,3 %), Глухові (8,58 %).

В містах Путивлі, Білопіллі, Лебедині вже впроваджена в дію Єдина технологія обслуговування незайнятого населення, яка покращує ситуацію на ринку праці малих міст.

Історико-культурна спадщина

Сумщина є одним з найбагатших регіонів України, в якому зосереджено значну кількість видатних пам'яток історії, культури та архітектури. Зусилля облдержадміністрації, міських голів і голів райдержадміністрацій спрямовані на збереження, відновлення та використання історико-культурної спадщини.

В Глухові зберігся комплекс унікальних пам'яток культури. У місті створено державний історико-культурний заповідник, міський історико-краєзнавчий музей, міський центр культури.

Путивль - одне з найстародавніших міст України. Унікальне своєю історією, оспіване у «Слові о полку Ігоревім». Свого часу, враховуючи багату історію, наявність неповторних пам'яток архітектури, його включили до системи туристично-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». В Путивлі створено державний історико-культурний заповідник.

Сучасна Сумщина - потенційно багатий край. Керівники і трудящі регіону роблять все для того, щоб максимально використати цей потенціал для покращення матеріального рівня життя як населення області, так і всієї України.

Розквітає наш край. І радість на серці від того, що ми на цій землі вміємо господарювати.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил території: історичні, природні, демографічні, екологічні

2.1 Історичні

За роки Радянської влади розквітла Українська РСР. Вона стала республікою високо розвинутої соціалістичної індустрії, високомеханізованого сільського господарства, передової науки, культури.

Про те, яких великих здобутків досяг український народ в дружній сім ї радянських народів, видно на прикладі кожної області УРСР і, зокрема, Сумської. У минулому вона була відсталим, аграрним краєм. Тут віками трудове населення зазнавало жорстокого соціального і національного гноблення, скніло у злиднях, темряві, без культур ї. Сумський край відродили до життя Велика Жовтнева соціалістична революція, перемігший у нашій країні соціалістичний лад. Сьогодні повсюди у містах і селах торжествує вільна творча праця, радісне щасливе життя. Провідними галузями промисловості стали машинобудування, приладобудування, хімічне виробництво, видобуток нафти і газу. Водночас з промисловістю швидко розвивається сільське господарство. Широким надбанням трудящих стали освіта, культура, мистецтво. Постійно зростає матеріальний добробут робітників, інтелігенції.

Літопис історії краю сповнений багатьма важливими подіями.

У пореформений період на Сумщині з розвитком промисловості робітничий клас утворювався в основному за рахунок зубожілих українських і російських селян. У робітників українців і росіян були спільні інтереси у боротьбі проти спільних ворогів царизму, російських та українських капіталістів та поміщиків. Із зростанням робітничого руху поширювалися твори К. Маркса, Ф. Енгельса, В.І Леніна, виникали перші марксистські гуртки. На початку XX ст. у Шостці, Конотопі, Сумах, Ромнах та інших містах були створені соціал-демократичні організації.

Велика Жовтнева соціалістична революція стала поворотною подією в житті народів нашої країни, усього прогресивного людства. Коли Жовтнева революція перемогла в центрі, її тріумфальна хода охопила всю Україну, у тому числі і Сумщину. Робітники і трудящі селяни під керівництвом більшовиків, за допомогою червоногвардійських загонів московських, брянських і харківських робітників розгромили війська буржуазно-націоналістичної Центральної ради і встановили Радянську владу. У роки іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни вони зі зброєю в руках захищали завоювання пролетарської революції.

Відбудова промисловості, сільського господарства на Сумщині розпочалася відразу ж після визволення території від білогвардійських військ Денікіна. Уже в 1920 р. трудящі краю одержали велику допомогу від Раднаркому РРФСР, очолюваного В.І. Леніним, коштами, промисловим обладнанням, кадрами.

2.2 Природні

У Сумській області є значні природні ресурси, багата мінерально-сировинна база. Розвідано 48 родовищ нафти і газового конденсату, запаси яких становлять 49 млн. тонн або одну п'яту частину запасів України. Невеликі родовища природного газу складають близько 80 млрд. м³ або 7% від запасів на території держави, поклади торфу відповідно 55 млн. тонн або близько 8%.

В області є перспективні запаси, а також прогнозні ресурси нафти і газу, які знаходяться на глибині 3-4 км. Із складною геологічною будовою. Необхідність значних фінансових вкладень для розвідувальних робіт і освоєння перешкоджає використанню цих важливих для держави джерел паливно-енергетичної галузі.

На території регіону розробляється єдине в країні Баницьке родовище кварцетовидних піщаників, які використовуються для одержання кристалічного кремнію.

Роменське родовище кам'яної солі знаходиться на значній глибині, тому його освоєння вимагає спеціальних технологій.

В області є чимало родовищ, які утворюють базу промисловості будівельних матеріалів. Найбільше розробляються родовища будівельного піску ( п ять із десяти ) та крейди будівельної ( два із шести ).

Загальна площа земель Сумщини складає 2351,9 тис. га , з них сільгоспугідь - 1712,0 тис. га, ріллі 1318,6 тис. га або 77,0% загальної площі сільгоспугідь.

Природно-ресурсний потенціал фонду ріллі середньо високий, більше 50% ґрунтів складають чорноземи, що сформувались на лесових породах, понад 25% їх опідзолені, сірі, світло та темно-сірі, а також опідзолені чорноземи та реградировані аналоги цих ґрунтів.

У якісному стані продуктивних угідь відбулись негативні зміни, пов'язані з осушенням земель: значно погіршився стан ґрунтів через різку зміну водного режиму та всіх біологічних процесів.

Водозабезпеченість місцевим стоком одного мешканця вища від середньої в Україні у 1,7 рази, що обумовлене значним випаданням атмосферних опадів.

Сумщина володіє достатніми рекреаційними ресурсами: мальовничими ландшафтами, лісовими масивами, ріками, озерами, запасами лікувальних торф'яних грязей. Проте використання цих природних багатств залишається вкрай недостатнім.

2.3 Демографічні

Населення Сумської області складає 1381,8 тис. осіб ( 2,7 % від усього населення в Україні ).

Питома вага міського населення становить 65,2 %, тобто близька до середньо республіканського показника. Щільність населення - 55 осіб/ км²., що значно нижче від середнього показника в Україні ( 82 особи/ км².).

У 2010 році порівняно з 2000 населення області скоротилось на 111,4 тисяч або на 7,8%, а у порівнянні з 1990 - відповідно на 79,1 тисяч і на 5,7%.

У даний час за показником скорочення населення Сумська і Чернігівська області належать до найбільш несприятливих в Україні. За основними віковими групами постійне населення розподіляється так: молодше за працездатне - 17,3%, працездатне - 56,3%, старше за працездатне - 26,0%,тобто область відноситься до регіонів з великою часткою старшого за працездатний вік.

У 2010 році трудові ресурси області (без зайнятих в особистому підсобному господарстві) становили 741.3 тисяч, що порівняно з 2000 р. менше на 71.6 тисяч або на 10,4%. Рівень безробіття населення в області становить 15,0% до кількості економічно активного населення у віці 15-17 років ( по Україні - 11,7 ).

2.4 Екологічні

Порівнюючи із сусідніми областями Східного регіону, показники забруднення навколишнього середовища в Сумському регіоні значно нижчі, що обумовлене менш потужним промисловим комплексом. У 2010 р. викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря склали 26,1 тис. тонн, що становило 0,6% від загальної кількості в Україні. Газуваті та рідинні викиди склали 22,7 тис. тонн або 87,0%. Кількість підприємств, які мали викиди шкідливих речовин, становила 402.

Разом з тим, останнім часом постійно скорочуються викиди шкідливих речовин: у 2010 р. порівняно з 2000 р. -- майже в чотири рази, що можна пояснити значним зменшенням промислового виробництва.

Найбільші промислові міста області -- Суми, Конотоп і Шостка -- викидають в атмосферне повітря понад 40% шкідливих речовин.

За багаторічними підрахунками значним є скидання стічних вод, зокрема: промислових -- понад 60 млн. м³, сільськогосподарських -- близько З0, комунальних -- до 60 млн. м³.

За 2010 р. в області зафіксовано три залпові аварійні забруднення довкілля (випадків).

В аварійному стані перебувають водопроводи області, питна вода має досить високе мікробне забруднення.

Внаслідок порушення природокористування відбуваються процеси деградації ґрунтів, негативні зміни режиму ґрунтових і підземних вод. На сільськогосподарських угіддях спостерігається підкислення ґрунтів, розвивається водна ерозія і дефляція. Все це вимагає природоохоронних заходів щодо забезпечення оптимального використання природних ресурсів.

Значної уваги потребує природно-заповідний фонд області: заповідники, пам'ятки природи і садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. В регіоні знаходиться заповідник "Михайлівська цілина" -- єдина в Україні цілинна ділянка лучного степу в лісостеповій зоні. В майбутньому необхідно буде повернутись до планів створення заказника „Середньосеймський^” у Середньосеймській заплавній ділянці, віднесення до пам'ятників природи ділянок болот, що збереглись в заплаві річки Великий Ромен та інших.

За рівнем техногенного навантаження басейну Дніпра Сумщина віднесена до II рівня (високого).

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Сумської області

В останнє десятиріччя ситуацію у малих містах значно ускладнили недостатня завантаженість промислових виробництв, нестача кваліфікованих управлінських кадрів, низькі темпи будівництва, обмеженість вибору професій, недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень доходів населення. Розуміючи, що малі міста посідають важливе місце в житті регіону, керуючись положеннями Концепції державної регіональної політики, обласна державна адміністрація спрямовує зусилля на їх відродження і розвиток.

В усіх малих містах розроблені і прийняті програми їх комплексного розвитку. Встановлено контроль за їх реалізацією.

Виробничий потенціал.

Первісна (переоцінена) вартість основних фондів за призначенням становила у 2010 році 21260,9 млн. грн. або 2,6% від їх вартості в цілому в Україні.

За галузевою структурою вартості основних фондів області основна частка знаходилась у промисловості -- 36,5%, сільському господарстві -- 17,5, транспорті та зв'язку -- 12,6, будівництві -- 2,3%. За територіальною -- питома вага основних фондів промисловості становила -- 2,7%, сільського господарства -- 3,8%, транспорту та зв'язку -- 2,4, будівництва -- 3,2% від відповідного показника по Україні.

Темпи, пропорції і структура господарського комплексу. Внесок Сумщини в розвиток багатьох галузей економіки України є досить вагомим.

Валова додана вартість, створена в економіці області, в 2010 р. становила 2526,0 млн. грн. або 2,6% від ВДВ України. За цим показником вона поступається сусіднім областям Східного регіону, але випереджає багато інших регіонів. Порівнюючи з 2005 р., обсяг ВДВ склав 72%. У розрахунку на душу населення у 2010 р. ВДВ становила 1876,0 грн., що на 10% менше, ніжу середньому в Україні.

Галузева структура ВДВ Сумської області відрізняється від середньої по регіонах України більшою питомою вагою сфери виробництва товарів, але за останні роки ця різниця помітно зменшилася. Внесок названої сфери в економіку України дещо зріс -- з 54,1 до 55,1%, а в економіку області -- скоротився з 62,6 до 60,4%.

Серед галузей, які виробляють товари, випереджаючими темпами зменшувалось ВДВ сільського господарства та будівництва: за 2005-2010 рр. відповідно з 20,9 до 17,2% та з 7,4 до 5,2%. Частка ВДВ промисловості Сумщини також скоротилась за відповідний період з 33,5 до 36,1% .

Певні зрушення, обумовлені як цілеспрямованою дією, так і кризовими тенденціями, відбулись у сфері послуг. Занепали в умовах недостатнього фінансування галузі соціально-культурної сфери, особливо культура і мистецтво. В галузях сфери обігу в 2010 р. намітився ріст обсягу ВДВ. Порівняно стабільно в останні роки функціонує транспорт, внесок якого у ВДВ України зростає.

Промисловість

Облдержадміністрація приділяє увагу розвитку промисловості малих міст. Є обласна програма відродження промислових підприємств на 2005-2010 роки. В ній передбачені конкретні заходи щодо їх розвитку. Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 17.10.2010 № 346 "Про підвищення ефективності роботи промислових підприємств на післяприватизаційному етапі" діє робоча група для виконання аналізу фінансово-економічного та виробничого стану акціонерних товариств. Зокрема, значна увага приділяється роботі промисловості у малих містах області.

У минулому році реалізовано ряд комплексних заходів з метою оптимізації виробництва. Це його реструктуризація і реорганізація, підвищення конкурентоспроможності продукції, зменшення затрат на виробництво застосування енерго- і ресурсозберігаючих технологій, системне і постійне оновлення основних фондів.

За підсумками роботи за 2001 рік в усіх малих містах досягнуто приріст обсягів промислового виробництва.

Значного збільшення обсягів виробництва за минулий рік досягли Буринський завод сухого молока (у 1,9 р.), Тростянецьке ВАТ "Крафт Фудз Україна" (+31,3 %), які мають вагомий вплив на результати роботи промисловості області. Вирішено питання відокремлення Буринського заводу "Штурм" від Полтавського НВО "Знамя". Підприємство має самостійний баланс і готується до приватизації.

Реструктуризовано ЗАТ "Кролевецький арматурний завод", об'єкти соціальної інфраструктури підприємства передані на баланс місцевих органів самоврядування. З другого півріччя 2001 року розпочало діяльність утворене в результаті реструктуризації ЗАТ "Кролевецьпромарматура".

Згідно з Державною програмою приватизації на 2005-2010 роки станом на 01.01.10 підготовлена до продажу Кролевецька фабрика "Художнє ткацтво" (приватизація здійснена через перетворення підприємства на відкрите акціонерне товариство).

Завдяки інвестиціям нарощує темпи виробництва підприємство з переробки льону ТОВ "Пеллі-Кролевець". Значно поліпшилась якість продукції.

В 1,4 раза збільшило обсяг виробництва Путивльське ВАТ "Електромеханічний завод", яке створено в результаті реструктуризації ВАТ "Сейм". Підприємство працює над впровадженням у виробництво нових видів продукції, має договори на її поставку на найближчу перспективу. Реструктуризовано ВАТ "Білопільський машинобудівний завод", вирішені кадрові питання. За 2010 рік обсяг виробництва збільшено в 2,7 раза. За сприяння облдержадміністрації з'явилися замовники на продукцію ВАТ "Середино-Будський завод металургійного обладнання".

Результативно працює створене на базі С.-Будського маслозаводу нове підприємство ТОВ "Укрпромкомпані". У поточному році підприємство освоїло виробництво 3 нових видів твердого сиру і збільшило обсяг виробництва у порівнянні з 2010 роком у 1,5 раза.

Триває реструктуризація та перепрофілювання ВАТ " Дружбівський рафінадний завод". На його базі створено цех для фасування мінеральних добрив, відновлено роботу цеху гофротари.

Підприємства активно впроваджують науково-технічні заходи, нові технологічні процеси, освоюють виробництво нових видів продукції.

Глухівська виробнича фірма "Модуль", яка спеціалізується на випуску мікроохолоджувачів, надсилає свою продукцію на підприємства Японії, Південної Кореї, США, Таїланду, Чехії та ряд інших країн. Міжнародний відділ сертифікації в Лондоні видав підприємству сертифікат якості за "проектування та виробництво термоелектронних матеріалів та термоелектронних охолоджувачів".

ВАТ "Лебединський завод поршневих кілець" опанував випуск поршневих кілець для двигунів автомобілів КамАЗ та тракторних двигунів СМД-22 з використанням нових матеріалів - високолегованих марок жаростійких чавунів, що дало змогу значно поліпшити якість продукції. Впроваджено у виробництво випуск комплектів поршневих кілець до автомобілів УАЗ, ВАЗ 2101, ВАЗ 21011, "Газель", "Таврія", мотоцикла "ЯВА". ВАТ "Лебединський завод верстатних вузлів" тепер виробляє шестерні до автомобіля "ЗІЛ-130", валу первинного до трактора Т-150, пальців поршневих до тракторів. Випуск 5 видів кранів для гальмівних систем залізничного транспорту налагодило Лебединське ВАТ "Темп".

Відповідає міжнародним стандартам якість продукції Лебединського ТОВ "Нафтомаслозавод". Зокрема, у минулому році підприємство освоїло виробництво нового масла "Леол" М 20/5041.ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" поряд з основною номенклатурою (технологічне обладнання для цукрових заводів) освоює нові вироби для сільського господарства, залізничного транспорту, інших галузей вітчизняної економіки. Обсяг виробництва на підприємстві зріс за 2010 рік на 21 відсоток.

Торгівля, побут та громадське харчування

В малих містах у сфері торгівлі та побутового обслуговування населення робота спрямована на розвиток мережі підприємств торгівлі, зокрема, громадського харчування та побуту, відкриття сучасних магазинів приватними підприємцями, благоустрій територій ринків та впорядкування торгівлі на них. З метою більш повного забезпечення населення товарами народного споживання, збільшення обсягів реалізації товарів вітчизняного виробництва в малих містах в 2010 році відкрито 96 нових магазинів з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, 16 підприємств громадського харчування та 34 підприємства побуту.

Так у Кролевці розширено мережу фірмових магазинів. В 2010 році відкриті фірмові магазини СП «Олімп 92», ВАТ «Кролевецький хлібзавод», фабрики «Художнє ткацтво».

А у Тростянці відновив роботу ресторан «Ювілейний» райспоживспілки, який не працював три роки. Приватні підприємці побудували нові магазини, які оформлені за сучасними вимогами. Це продовольчі магазини «Тростинка», «Лілея», промисловий - «Росинка», по продажу продовольчих та промислових товарів - «Криничка».

Суттєво попрацювали в цьому напрямку у Білопіллі, Ворожбі.

У Глухові відкриті спеціалізовані магазини - «Радіотовари», «Взуття», «Господарчі товари», «Запчастини». Відкрито торговельний комплекс - магазин «Капітошка», який реалізує товари дитячого асортименту, та дитяче кафе.

Суб'єкти підприємницької діяльності , що здійснюють її у сфері торгівлі, громадського споживання та побуту, постійно надають спонсорську допомогу. У 2001 році вони перерахували 54 тис. грн., у тому числі на благоустрій міста, на допомогу дітям-сиротам, закладам освіти, на проведення загальноміських заходів, на фінансування цільової програми «Рідний дім».

4. Участь області у міждержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках

Сумська область має зовнішньоекономічні зв'язки з усіма країнами - членами ЄС, окрім Люксембургу. У 2010 році зовнішньоторговельний оборот з цими країнами склав 57,9 млн. дол. США, що становить 13,9% від загального обсягу зовнішньої торгівлі (для порівняння: в цілому по Україні за 2009 рік-18.4%). При цьому експорт склав 24,5 млн. дол. США і зріс у 2,1 рази, імпорт - 33,4 млн. дол. США і зріс у 1,9 рази, тобто сальдо зовнішньої торгівлі з країнами ЄС від'ємне і складає 8,9 млн. дол. США, що потребує відповідної роботи області над покращенням якості продукції для збільшення обсягів експорту у ці розвинені європейські країни.

Провідними зовнішньоторговельними партнерами Сумської області у торгівлі з країнами ЄС є:Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Австрія, Італія, Іспанія, Франція.

Щодо виконання Програми інтеграції в області створено робочу групу, яка займається впровадженням цієї стратегічної мети нашої держави в Сумському регіоні.

Слід подякувати за проведену роботу Сумський державний центр стандартизації та метрології, який забезпечує поступове наближення до стандартів ЄС. Колективом центру проводиться робота по застосуванню одиниць виміру фізичних величин згідно вимог Директиви ЄС 80/181/ЕЕС, по сертифікації насіння. Він здійснює інформаційне забезпечення в межах комплектації всіх робіт, надає консультації замовникам з питань актуалізації та чіткості нормативного законодавства. Управління сільського господарства і продовольства займається розробкою спільної програми удосконалення бурої худоби з інститутом землі Баден-Вюртемберг та формуванням банку даних генетичних ресурсів рослин і тварин держав - членів ЄС з метою розширення селекційних процесів.

Державне управління екоресурсів Сумської області створює умови для підвищення активності громадськості у вирішенні екологічних питань, координує проведення масових екологічних акцій, видає бюлетень "Екологічне перехрестя". Державна податкова адміністрація в Сумській області постійно надає пропозиції про зміни податкового законодавства до ДПА України.

Активно працюють також освітяни, які беруть участь у міжнародних конференціях, укладають угоди про співробітництво у галузі освіти з університетами Німеччини, Польщі, Росії.

УМВС України в Сумській області, зважаючи на прикордонний статус області, спільно з Російською Федерацією проводить роботу щодо розкриття злочинів, запобігання тероризму, незаконному обігу зброї та наркотиків, спільно з представниками неурядових організацій з міграції, національним університетом внутрішніх справ, а також НЦБ Інтерпол взяло участь у проведенні семінару-наради та розробці програми з попередження вивезення людей за кордон. З метою виявлення та перекриття міжнародних каналів транзиту наркотичних засобів на території області проводились спеціальні спільні міжнародні операції "Канал" і "Пурпур".

Управління промисловості, енергетики, транспорту та зв'язку облдержадміністрації сприяє впровадженню енергозберігаючих технологій, реструктуризації та диверсифікації підприємств області. За сприяння управління у справах преси та інформації облдержадміністрації широко висвітлюється в засобах масової інформації питання інтеграції України до ЄС. Голові Держкомінформу України направлено звіт про заходи щодо інформування громадськості з цього важливого питання.

Центром підвищення кваліфікації державних службовців налагоджена робота з підготовки фахівців - керівників державних підприємств, установ та організацій з питань євроінтеграційної політики нашої держави та впровадження програми інтеграції України до ЄС в Сумській області.

В 2011 році були проведені нові освітні заходи, які передбачали укладення договорів про співробітництво з країнами-членами ЄС, направлення випускників інженерних спеціальностей до аспірантури Карлов -університету в М.Прага та участі у спільних проектах програм "Темпус", "Тасис", "Інтас". Також було переглянуто існуючу систему реєстрації іноземців в Україні та внесено відповідні пропозиції щодо її вдосконалення до чинного законодавства.

Територіальне відділення Антимонопольного комітету України почало впровадження основ державної конкурентної політики з метою адаптації її до конкурентної політики держав-членів ЄС.

Велику наукову роботу з формування банків генетичних ресурсів та розширення діапазону селекційних процесів провів Сумський національний аграрний університет. Українська Академія банківської справи стала головним науковим центром по розробці програми прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією. На базі Академії з цього питання в 2001 році проведено виїзне засідання відділення економіки Національної Академії Наук України "Прикордонне економічне співробітництво та його роль в інтеграційних процесах між Україною та Росією".

Особливо слід зупинитися на значній роботі, яку здійснює Сумське обласне відділення Пенсійного фонду України по втіленню пенсійної реформи.

Цікаві проекти впровадили правоохоронні органи щодо боротьби з організованими злочинними угрупуваннями, які займаються "відмиванням" коштів, організацією нелегальної міграції і торгівлею людьми.

В експортно-імпортних операціях області бере участь багато її підприємств. Експортують товари 393 підприємства, імпортують -- 382. У 2000 році вартість експорту товарів становила 197,5 млн., імпорту -- 118,3 млн. доларів США, що становить відповідно 1,4 і 0,9% від загальноукраїнського показника.

За показниками залучення іноземних інвестицій Сумська область належить до регіонів, які мають незначний їх загальний обсяг. Іноземні інвестиції здійснено в 56 підприємств Сумщини. Найбільші -- у ВАТ "Крафт Фудз Україна^” та "Слобожанська будівельна кераміка^”. Особлива увага приділяється залученню іноземних інвестицій в м. Шостка: 27 червня 2005 р. Було видано Указ Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостка Сумської області^”.

5. Територіальна структура господарства області

Промисловість.

Сумська область має розвинене промислове виробництво. Провідними галузями є хімічна і нафтохімічна, машинобудування та металообробка; легка й харчова промисловість. Обробна промисловість виробляє 81,2% обсягу продукції промисловості, видобувна-- 18,8%.В області у 2010 р. працювало 585 підприємств і 2731 виробництво. Вони виробляли промислової продукції на суму 3691,7 млн. грн., що складає 2,5% від усієї промисловості України. Провідними галузями області є паливна -- 33,2% від промисловості області, машинобудування і металообробка -- відповідно 26,6%, харчова промисловість -- 21,2, хімічна і нафтохімічна -- 11,4%.

Машинобудування має спеціалізований, висококваліфікований характер. Провідними підприємствами галузі є ВАТ "СМНПО ім. М.В. Фрунзе", ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”, Сумський завод електронних мікроскопів, Конотопський арматурний завод, Конотопська філія ЗАТ „Мотордеталь-Правекс”, Охтирське ВАТ „Нафтопроммаш, ВАТ "Лебединський завод поршневих кілець" та багато інших.

За випуском окремих виробів машинобудування Сумщина займає провідне місце. Це стосується газоперекачувальних агрегатів, яких у 2010 р. вироблено чотири із семи в Україні, 26% хімічного обладнання і запасних частин до нього, понад 70% насосів і вакуумних агрегатних пристроїв, випущений в Україні в 2010 р. електронний мікроскоп має сумську марку.

За останні роки в країні різко скоротилось виробництво металорізальних верстатів. Сумський регіон виробляє порівняно невелику кількість їх, але в 2011 р. верстатів випущено в 2,6 рази більше, ніж у 2010 р., їх питома вага складає 6,1% від усього випуску цієї продукції в Україні. У 010 р. освоєно випуск лічильників витрат холодної і гарячої води.

В області різко скоротилось виробництво багатьох видів продукції, зокрема легкої промисловості. Її частка в галузевій структурі промисловості зменшилася з 9,1% у 2010. До 2,2% у 2011., деревообробної і целюлозно-паперової відповідно 1,3 і 0,2; будівельних матеріалів -- 2,6 і 0,8 та інших .

Майже припинилось виробництво вовняних тканин. Бавовняних тканин вироблено 0,2 млн. м² у 2010. проти 1,8 м² у 2009 р. Ще вищими темпами скоротилось виробництво білизняного трикотажу. Виробництво взуття: якщо в Україні у 2010 р. порівняно з 2009 воно складало 36,8%, в Сумській області -- 36,7%, то у 2010 р. тут вироблено у порівнянні з 2009 -- 72,5%

Важливим центром легкої промисловості в області є м. Ромни, де знаходяться підприємства „Талан^”, фірма „Роменська гардинно-тюлева фабрика ЛТД^”, Роменське швейне підприємство "Пролісок".

У 2010 р. діяльність в галузі пожвавилась, приріст продукції склав 20%.

Помітне місце в області займає хімічна і нафтохімічна промисловість. Провідними підприємствами є ВАТ "Сумихімпром", Шосткинські АПВО "Свема^”, ВАТ "Завод хімічних реактивів^”, ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів".

Підприємства виробляють фосфорні мінеральні добрива, хімічні речовини, гумотехнічні вироби, лінолеум, хіміко-фотографічну продукцію, плівки тощо. В результаті кризових явищ, частка продукції хімічної і нафтохімічної промисловості в галузевій структурі зменшилась з 20,1% у 2009 р. до 11,4% у 2010 р.

Значне місце в області займає паливно-енергетичний комплекс. У галузевій структурі електроенергетика складала в 2010 р 3,4% проти 0,3% в 2009., паливна промисловість -- відповідно 33,2 і 2,6%. Паливно-енергетичний комплекс включає виробництво електро- і теплоенергії, а також видобування таких видів палива, як газ, нафта і торф. Чільне місце серед них має видобуток нафти, що в 2009 р. становив 1,5 млн. т (42,0% від показника в Україні). На території області знаходиться один з найбільших центрів видобутку нафти в Україні в даний час -- Анастасіївське родовище біля М. Ромни. Для розвитку видобутку нафти необхідне технічне переозброєння, що потребує значних капіталовкладень.

Видобуток газу в області становив 1,6 млрд.м³ (8,9% від загальноукраїнського показника). Подальше його зростання стримується тими ж причинами. Видобуток торфу дуже незначний, але і він постійно скорочується.

Виробництво електроенергії становило 0,32 млрд. кВт (0,2% від виробленої в Україні). Забезпеченість цього важливого ресурсу за рахунок власного виробництва незначна, тому область потребує постачання електроенергії з інших регіонів.

Ринкова інфраструктура

Формування активного ділового середовища протягом останніх років сприяє збереженню позитивних тенденцій розвитку малого підприємництва. Протягом 2010-2011 року кількість діючих малих підприємств зросла більш ніж удвічі в містах Глухів, Буринь. С.Буда. У Білопіллі - на 75 відсотків, Кролевці -на ЗО відсотків, Путивлі - на 78 відсотків, Тростянці - на 50 відсотків, Ямполі - на 84 відсотки. Обсяги виробленої ними продукції становили: у Глухові -- 8,5 відсотка, Лебедині - 14,4 відсотки, Білопіллі -- 6,6 відсотка, Бурині -8,1 відсотка, Кролевці -8,8 відсотка, Путивлі -19,6 відсотка, С.Буді - 14 відсотків, Ямполі - 15,6 відсотка при середньооб-ласному - 9,3. Зросла і кількість працюючих в малих підприємствах - в 1,4 раза.

Діють регіональні програми розвитку малого підприємництва на 2010 -2011 роки, заходи яких спрямовані насамперед на створення додаткових робочих місць (за два роки малий бізнес додатково надав роботу близько 3 тис. осіб), створення в малих містах мережі кредитних спілок, фондів підтримки підприємництва, бізнес-центрів, торгових центрів, інфраструктури пришляхового сервісу, зон відпочинку та інше.

Підписані контракти про соціально-економічне співробітництво між адміністраціями та суб'єктами підприємницької діяльності.

Завдяки підприємцям налагоджено міське та міжміське транспортне обслуговування населення, створюється мережа заправних станцій, пришляхових кафе та закусочних, зон відпочинку з застосуванням малих архітектурних форм. За допомогою підприємців в Тростянці відроджений стародавній центр міста, в Путивлі триває ремонт Молчанського та Сафронівського монастирів.

Вісім підприємців Лебедина та Кролевця пройшли конкурсний відбір з Програми перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємницької діяльності і навчаються в Київському торгово-економічному університеті з перспективою подальшого стажування за кордоном.

Агропромисловий комплекс.

В області цей комплекс набув значного розвитку. Сільськогосподарське виробництво розвивається в умовах двох основних зон: Лісостепу, куди входить більшість районів, та шести Поліських районів (Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський).

Сільськогосподарські угіддя займають площу 1174,4 тис. га або 76,4% усіх земель області (4,2% угідь України), ріллі -- відповідно 931,6 тис. га і 4,0%.

Частину сільськогосподарських земель обробляють фермерські господарства (зокрема 2,1% загальної площі ріллі). У 2010 р. їх нараховувалось 956, у 2011 р. -- 781, тобто відбулось досить значне їх скорочення.

Спеціалізацією сільського господарства області є тваринництво, буряківництво, зернове господарство.

Природно-економічні умови визначають виробничу спеціалізацію трьох підзон. У першій підзоні основними галузями рослинництва є картоплярство, зерновиробництво, а також льонарство. Друга підзона спеціалізується на виробництві картоплі, зерна, цукрових буряків. Третя, яка охоплює райони Лісостепу, -- на виробництві цукрових буряків.

Провідне місце в структурі товарної продукції усіх підзон належить тваринницьким галузям молочно-м'ясного напряму.

Продукція сільськогосподарського виробництва у господарствах усіх категорій становила в 2009 р. 975 млн. грн. або 3,8% від показника в Україні. В цілому продукція галузі скоротилась порівняно з 2008 р. до 50,8%, з 2007 р. -- до 81,2%.

Виробництво основних видів рослинництва і тваринництва в 2000 р. порівняно з 1990 р. також значно зменшилось:

зерна -- до 51,7%, цукрових буряків -- до 26,0%, м'яса -- до 44,6, молока -- до 46,8%. Скорочення спостерігається і порівняно з 2005 р.: зерна -- до 70,7%, цукрових буряків -- до 46,6, м'яса до 75,6%. Збільшення тільки виробництва соняшнику -- 136,2% порівняно з 2000 р., частина якого використовується як експортна сировина.

Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення галузевих підприємств у 2010 р. складала 3698,0 млн. грн., (3,8% від усіх в Україні).

Харчова промисловість.

У структурі галузі займає третє місце в області, поступаючись лише машинобудуванню і паливній промисловості. Частка її у 2010 році становила 21,2% . У м. Суми знаходиться цукрорафінадне виробництво, мясокомбінат, рибопереробні підприємства та інші. Чимало підприємств розташовано в інших містах і селищах міського типу, зокрема: в Охтирці, Глухові, Конотопі, Лебедині, Ромнах, Шостка -- м'ясокомбінати, маслосирзаводи, хлібозаводи, комбікормові заводи, Путивлі -- овочесушильний завод, Тростянці-- цукровий завод і кондитерська фабрика.

У харчовій промисловості зайнята значна частина трудових ресурсів, зокрема у м'ясній і молочній промисловості -- 29,3%, цукровій -- 27,2%, хлібопекарній -- 14,2%. За обсягом промислово-виробничих фондів виділяється цукрова (30,9%), м'ясна і молочна (30,7%), борошномельно-круп'яна промисловість (16,9%).

Щодо обсягів продукції провідна роль належить м'ясній і молочній (36,5%), кондитерській (29,0%), хлібопекарній (11,5%), борошномельно-круп'яній промисловості (9,4%).

У харчовій промисловості області за останні роки відбулось різке скорочення виробництва основних продуктів харчування. Так, у 2010 р. виробництво м'яса складало 14,6% від 2009 р. і 33,0% від 2008 р.; ковбасних виробів -- відповідно 34,2 і 68,5%; цукру піску -- 24,9 і 47,3%; тваринного масла 38,7 і 77,5%. За виключенням виробництва сиру жирного, яке зросло у порівнянні з 2007 р. на 66,7%

Отже, в області не використовуються потенційні можливості харчової промисловості, що негативно впливає на її соціально-економічний розвиток.

Транспорт і зв'язок.

Залізничний і автомобільний транспорт здійснюють основний обсяг перевезень вантажів. По території області проходять важливі залізниці Київ-Москва, Київ-Суми-Харків, одноколійна лінія Ворожба-Дружба-Унеча та ділянка дороги Бахмач-Ромодан. Експлуатаційна довжина залізничних колій у 2010 р. складала 782 км (3,5% загальноукраїнського показника). Довжина автомобільних доріг у 2010 р. становила 7,4 тис. км, у тому числі із твердим покриттям 6,5 тис. км (відповідно 4,3% і 3,9% від показника в цілому в Україні). Перевезення вантажів автомобільним транспортом -- 20,5 тис. тонн, що становить 20,6% до 2009 р. і 57,5% до 2010 р.

Одним з найважливіших компонентів інфраструктури області є зв'язок. Підприємства зв'язку у 2010 р. отримали 1,1 млн. грн. доходу від своєї основної діяльності.

Будівельний комплекс.

Будівельний комплекс включає підприємства будівельних матеріалів та цегельні заводи, розташовані в містах Суми, Конотоп, Лебедин, Ромни, Шостка.

У 2010 р. функціонувало 15 таких підприємств. Вони виробляли керамічну та силікатну цеглу, цеглу фасонну, збірні залізобетонні вироби, бетон і вироби з нього. Найбільш потужним є підприємство ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" (с. Плавинище Роменського району), яке в 2010 р. у 1,4 рази перевищило випуск продукції від попереднього року.

В області у 2010 році нараховувалось 192 будови підприємства, на яких здійснювалось будівництво окремих об'єктів, у тому числі серед 51 будови було 16 новобудов, на 15 здійснювалась реконструкція діючих підприємств, на 20 відбувалося розширення. Серед 141 підприємства, де здійснювалось будівництво окремих об'єктів, на 105 споруджувались об'єкти, що не входять до складу будови, на двох підтримувались потужності, на 34 - здійснювалось технічне переозброєння.

6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил області

Не зважаючи на досить стабільний розвиток продуктивних сил Сумської області, існує ряд проблем, які потребують негайного вирішення.

Основні напрями соціально-економічного розвитку області.

На сучасному етапі основним напрямом соціально-економічного розвитку області є промисловість і сільськогосподарське виробництво.

В умовах структурних перетворень господарства України область має зосередити зусилля на розвитку таких галузей як нафтогазовидобувна промисловість, машинобудування і металообробка, хімічна, харчова промисловість.

Перспективи розвитку області можна визначити за трьома основними функціональними зонами:

1) урбанізації, де доцільна інтенсифікація розвитку і використання науково-технічного і використання науково-виробничого та міськбудівного потенціалу, розвиток сільського господарства переважно приміського типу, зони відпочинку населення (29,5% території області);

2) сільського господарства у поєднанні з лісовим господарством, для якої перспективним шляхом стане інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва з активізацією центрів агропромислової інтеграції, раціональне лісокористування (63,3% території області);

3) природно-рекреаційних ландшафтів регіонального значення, де слід розвивати всі елементи інфраструктури, що сприяють охороні та раціональному використанню природно-заповідних і природно-рекреаційних територій (7,2% території області).

Також до основних напрямків розвитку Сумської області можна віднести:

- удосконалення структури інвестування з метою реконструкції та створення нових, технічно переоснащених виробництв;

- розвиток середніх і малих міст з метою повнішого використання трудових ресурсів;

- більш ефективне використання наявних ресурсів живої праці, механізація та автоматизація виробництва;

- реорганізація сільськогосподарських структур, створення фермерських господарств і сільськогосподарських фірм, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві;

- удосконалення економічних зв'язків з іншими областями України, а також між переробними підприємствами і виробниками сільськогосподарської сировини;

- нарощування та розвиток санаторно-курортного та туристичного потенціалу.

Першочергової уваги потребує створення і розвиток наукоємних виробництв у провідних галузях промислового виробництва області (хімічне машинобудування, приладобудування, електронна та хімічна промисловість).

Адміністрація області робить все можливе для забезпечення найвищого рівня життя населення Сумщини.

Продовжується реалізація державних та обласної програми енергозбереження. В минулому році енерговитрати в бюджетній сфері, у порівнянні з попереднім, зменшились майже на 15 відсотків.

Однією із складових енергетичної проблеми є теплозабезпечення об'єктів соціальної сфери. Для її вирішення облдержадміністрацією реалізується програма реконструкції діючих та будівництва нових теплових мереж та котелень із впровадженням сучасних енергозберігаючих технологій, що дозволить значно зменшити витрати теплової енергії.

Завершено реконструкцію котелень в Глухові, Кролевеці та Тростянці. За минулий рік прокладено близько 7 км теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб з пінополіуретановим покриттям. Продовжується реконструкція ІІІосткинської ТЕЦ, що дозволить значно покращити теплоелектрозабезпечення міст та знизити вартість житлово-комунальних послуг.

В соціальній сфері потрібно закріпити позитивні тенденції, досягнуті минулого року. Це - в першу чергу, успіхи по розв'язанню проблеми погашення заборгованості із заробітної плати: ліквідовано 71 відсоток боргів, які накопичувалися декілька років. Завдання, яке є тут визначальним, повністю ліквідувати заборгованість на підприємствах та установах за виключенням тих, стосовно яких проводиться процедура банкрутства або приватизації.

З метою подолання бідності в державі запроваджуються соціальні допомоги інвалідам дитинства, малозабезпеченим громадянам. Головне - виявити кожну таку сім'ю, що потребує надання допомоги, та забезпечити своєчасну і в повному обсязі виплату всіх видів соціальних допоміг, передбачених чинним законодавством для соціально незахищених громадян області.

Ще одне питання, над яким слід попрацювати - це підготовка до передачі функцій з призначення та виплати пенсій Пенсійному фонду. Кожен третій мешканець області - пенсіонер, тому цю роботу слід добре спланувати та організувати.

В галузі охорони здоров'я вважається за необхідне:

- продовжити роботу по реалізації виконання національних та регіональних програм, звернувши увагу, в першу чергу, на дитинство та запобігання соціальним хворобам;

- забезпечити в повному обсязі реалізацію заходів з питань охорони здоров'я, затверджених сесією обласної ради;

- поступово проводити роботу по впровадженню сімейної медицини та добровільної страхової медицини, лікарняних кас;

- придбати технічне та діагностичне обладнання, в першу чергу, комп'ютерний томограф, якого немає тільки в нашій області, за рахунок бюджетних коштів, а також коштів підприємств, організацій та установ;

- вирішити питання завершення реконструкції кардіологічного центру та обласної дитячої стоматологічної поліклініки, продовження будівництва та введення в експлуатацію Недригайлівської центральної районної лікарні.

...