Розміщення продуктивних сил Ізраїлю

Найважливіші з оброблюваних культур - бавовна, арахіс, соняшник, пшениця. Із плодових найпоширеніші яблука (134 тис. т, 2010), банани (130 тис. т, 2010), авокадо (50 тис. т., 2010), винні й столові сорти винограду (85 тис. т, 2010), а також ківі, манго, персики, фініки, маслини, груші, сливи, хурма, горіх-пекан і мигдаль. Головні овочеві культури - картопля (417,7 тис. т, 2010), томати (504 тис. т., 2010), огірки (85 тис. т., 2010), перець і цибуля. Сільськогосподарське виробництво в 2010 склало 1240 тис. т фруктів, 1572 тис. т овочів, 120 тис. т пшениці й 58 тис. т бавовни. Цитрусові (апельсини, грейпфрути, лимони) експортуються, а частина їх направляється на переробку. В 2010 було зібрано 656 тис. т лимонів, 404 тис. т грейпфрутів, 198 тис. т апельсинів й 130 тис. т мандаринів. Не втратили свого значення тваринництво й рибальство. В Ізраїлі розводять (у тисячах голів, 2010): велику рогату худобу (400), овець (390) і кіз (64), свиней (155, на 2008), а також домашнього птаха (36 400). Надої молока найвищі (поряд з Нідерландами) у світі (до 11 тис. кг від однієї корови в рік). Улов риби в 2009 склав 25 100 т. У цілому з 1950 по 1994 річний обсяг експорту продукції сільського господарства виріс із 20 млн. до 581 млн. дол. 9, с. 79

В Ізраїлі витрати на імпорт товарів завжди перевищували доходи від експорту. Обсяг імпорту в 2009/2010 оцінювався в 36,84 млрд. дол. На початку 1990-х біля 11% витрат на імпорт доводилося на озброєння й 8% - на нафту й нафтопродукти. Іншими важливими статтями імпорту були машини й устаткування, запасні частини до них, хімічні продукти й метали, транспортні засоби, продовольство (пшениця, сировина для виробництва рослинного масла, м'ясо, кава, какао, цукор), побутова техніка, неопрацьовані алмази для наступного огранювання й реекспорту. Більша частина імпорту надходила зі США (15%), Бельгії (10,1%), Німеччини (7,5%), Швейцарії (6,5%) і Великобританії (6,1%).

На експорт ідуть діаманти (в 2010 на суму 3,4 млрд. дол.), вироби з металу, машини й устаткування, комп'ютери й електроніка, фрукти й консерви, тканини й одяг, мінеральні добрива й інша хімічна продукція. Важлива складова ізраїльського експорту - військова продукція (радіоелектронна техніка, безпілотні літаки-розвідники й транспортні літаки, ракетні комплекси, артилерійське й стрілецьке озброєння й т.д.). Загальний обсяг експорту досягає 34,41 млрд. дол. Основні зовнішньоторговельні партнери в 2010 - США (36,8%), Бельгія (7,5%) і Гонконг (4,9%). Більша частина експорту озброєння доводиться на країни Латинської Америки, Південної й Південно-Східної Азії.

В 2010 р дефіцит зовнішньоторговельного балансу Ізраїлю склав 5 млрд. дол. по товарах й 1,8 млрд. дол. по послугах. З кінця 1990-х торговельний дефіцит збільшився приблизно на 90%: з 3,2 млрд. дол. до 6,2 млрд. дол. Негативне сальдо покривається переважно за рахунок пожертвувань і позик від уряду США. Важливе місце в бюджеті займає туризм. 4, с. 112

4. Територіальна структура

В Ізраїлі виділяють кілька економічних районів. Тель-Авів і його околиці - ядро промислової, фінансової, торговельної й культурної діяльності, що доповнює в деяких місцях інтенсивним агровиробництвом. Другий район склався на базі Хайфи, головного морського порту країни й центра важкої індустрії. У цьому районі, що простягається на схід до родючої Ізраїльської долини, пагорбів Галілеї й анексованих у Сирії Голанських висот, розвинені сільське, рибне й лісове господарство, а також промисловість і судноплавство. Єрусалим і його околиці становлять третій економічний район. Четвертий економічний район охоплює весь південь і займає 2/3 площі країни. Він простирається від середземноморського порту Ашдод на заході до Мертвого моря й Седома на сході, а на півдні досягає Ейлата. П'ятий економічний район включає Західний берег і сектор Газа.

Металообробна й машинобудівна промисловість, електроніка, виробництво електротоварів, засоби транспортування - мають велику питому вагу в місцевій промисловості. Значна частина продукції цієї групи галузей призначена для потреб оборонної промисловості. За останні 10 років збільшилися темпи виробництва електронного устаткування, що, в основному, іде на експорт.

Потреба Ізраїлю в первинній продукції чорної металургії в значній мірі забезпечують сталеварні заводи «Кір'ят-Плада» в Акко (річна потужність - 200 тис. т). У країні діє кілька автоскладальних підприємств - «Ха-Аргаз», «Таасійот рехев» й ін., а також судноверф «Миспенот Ісраель».5, с. 115

Продукція ізраїльської воєнної промисловості користується доброю репутацією на світовому ринку, завдяки високому рівню, перевіреності в бойових умовах і відносній дешевині. Завод «Солтам», створений в 1950 р., уважається одним з ведучих у світі по виробництву артилерійських знарядь.

Апаратури управління літака «Кфир Сі-7» провадиться на підприємствах «Ельбіт». В 1953 р. були закладені основи ізраїльської авіаційної промисловості («Таасія авіріт»), коли на базі авіаремонтної майстерні на аеродромі в Лоде почалося будівництво першого цеху авіаремонтного заводу фірми «Бедек». Нині «Таасія авіріт» є найбільшим промисловим концерном, що включає 15 виробничо-конструкторських відділень, десятки фірм і заводів із загальним числом зайнятих близько 22 тис. чоловік.

Розвиток радіоелектронної промисловості почався в 1953 р. із заснуванням заводу з виробництва батарей і транзисторів для Армії Оборони Ізраїлю. На базі цього заводу була створена компанія «Тадиран» у співволодінні концерну «Курей таасійот» й американської компанії «Дженерал телефон енд електронікс». Серед найбільших виробників побутової й промислової електротехніки й конверторів сонячної енергії - «Тадіран», «Амкор», «Електра», «Миромит», «Ор-мат», «Елко» й ін.

Підприємство хімічної промисловості в Мертвого моря в районі Сдома. Хімічна промисловість (виробництво хімікаліїв, пального, гуми, пластмас) - одна з найбільше, що швидко розвиваються галузей ізраїльської промисловості. Шини, лікарські препарати, отрутохімікати, мінеральні добрива в більшій частині йдуть на експорт. На місцевому ринку більшим попитом користуються косметичні препарати, лікарські засоби й пластмасові вироби. Залежно від коливань цін на світових ринках більшим попитом користується й очищене пальне, що йде на експорт і надходить на місцевий ринок.

Найбільший виробник шин і камер для всіх видів автомобілів (включаючи гоночні) і велосипедів - завод «Альянс» у Хадері. При Єврейському університеті в Єрусалимі, хайфському Техніоні й науково-дослідному інституті імені Х. Вейцмана діють лабораторії по промисловому виготовленню вакцин, сироваток, ферментів, гормональних препаратів і т. п.

Харчова промисловість - найстарша й протягом багатьох років провідна галузь ізраїльської промисловості, що забезпечує населення країни повними асортиментами продуктів харчування. Розквіт цієї галузі зв'язаний споконвічно з виробництвом консервів для британської армії під час Другої світової війни.5, с. 118

Продукція галузі експортується у високорозвинені країни, переважно - у країни Загального ринку, сільськогосподарська політика якого накладає істотні обмеження на розвиток цього виду ізраїльського експорту.

На початку 2010-х рр. виробництво харчової промисловості зросло на 14%. Експорт продукції цієї галузі в тому ж році зменшився на 1%. Необхідно пам'ятати, що дана галузь базується, головним чином, на сільському господарстві й залежить від природних і кліматичних умов.

Харчова промисловість, виноробство, тютюнова промисловість - центральні й самі стабільні галузі в країні; зменшення або збільшення їхньої питомої ваги в загальному обсязі ізраїльської індустрії - величина досить відносна й відображає лише порівняно швидкий ріст інших галузей місцевої промисловості.

Найбільші харчові підприємства в країні - «Еліт», «Хадар» (кондитерські вироби), «Осем» (харчові концентрати, макаронні й кондитерські вироби), «Віта» (харчові концентрати, варення), «Телма» (харчові концентрати, приправи й соуси, маргарин), «Зоглобек», «Хід лаван», «Мааданей Іехиам» (ковбасні вироби), «Тнува», «Штраус» (сири й молочні вироби), «Сан-фрост» (свіжозаморожені овочі й овочеві напівфабрикати) і т.д. Первинна обробка й розфасовка сільськогосподарської продукції здійснюється відділеннями фірми «Тнува» по всій країні. Виробництво вин різних сортів зосереджене в Ришон ле-ционі, Зихрон-Яакові і Єрусалимі.

Текстильна й шкіряна галузі внесли свій чималий внесок у процес росту ізраїльської промисловості в перші роки індустріалізації. За останній період випуск продукції збільшився на 7,3%, а експорт - на 9%.

Незважаючи на зменшення питомої ваги цих галузей на загальному тлі ізраїльської промисловості, у них вводяться в експлуатацію новітні технологічні системи, що підвищують продуктивність праці й ефективність виробництва. Поступова більшість підприємств цих галузей переходять на новітні методи виробництва, продукція їх зберігає високий рівень якості.

Легка промисловість включає наступні виробництва: паперову, деревообробну, типографську, ювелірну справу, виробництво різних медичних й оптичних інструментів, спортивного інвентарю й т. п. Серед них є й такі, які характеризуються древньою єврейською ремісничою традицією на Сході й на Заході. Питома вага галузі знижувався за всіма показниками з 1955 по 1975 р., а після 1975 р. відбулася стабілізація за рахунок збільшення виробництва на експорт.

Видобувна промисловість включає видобуток хімічної сировини, що йде головним чином на експорт, і виробництво будівельних матеріалів, головним чином для місцевого ринку Виробництво калійних солей збільшилося з 136 тис. тонн в 2000 р. до 1,5 млн в 2010 р., по експорті поташу Ізраїль посідає п'яте місце у світі. З 2000 по 2010 р. продукція видобувної промисловості зросла в 5 разів, експорт - в 66 разів, а число зайнятих робітників - на 36%.8, с. 128

Алмазообробна промисловість є цілком експортною галуззю, продукція якої становить 25-40% вартості промислового експорту. У галузі зайнято 3% від всіх зайнятих у промисловості, а її обсяг у промисловому виробництві становить 8%. Ізраїль займає лідируюче положення у світі по обробці промислових алмазів і перше місце по огранюванню діамантів. Експорт галузі промислової обробки алмазів досяг в 2000 р. рекордної цифри - майже 1,9 млрд. доларів брутто або 1,66 млрд. доларів нетто, що становить чверть від загального обсягу ізраїльського промислового експорту. Незважаючи на це, в 2000 р. у цій галузі було зайнято всього 11 тис. робітників, що становить 3,5% від загального числа зайнятих у промисловості. Більше половини експорту алмазообробної промисловості призначений для США, більше чверті відправляється на Далекий Схід, п'ята частина йде на ринки Західної Європи, головним чином у Швейцарію й Бельгію. Уже в 2005 р. алмазний експорт становив 40% обсягу ізраїльського промислового експорту, показник цей збільшився до 42% в 2005 р., а потім став знижуватися й в 2009 р. дорівнював вже 20%. 2005 р. був першим роком підйому після депресії в цій галузі.

Економіка Ізраїлю - індустріально-аграрний комплекс, що швидко розвивається. Ізраїль - країна алії, і алія була головним фактором, що сприяв розвитку економіки. Крім того, широкі зв'язки Ізраїлю зі світовим єврейством забезпечують найбільш стійке джерело зовнішнього фінансування ізраїльської економіки.

Після утворення держави Ізраїль темпи росту промисловості були найбільш високими серед секторів ізраїльської економіки й з найбільш високих у світі. Досягнення ізраїльської промисловості ще значніше, якщо врахувати, що для її розвитку треба було швидке створення загальноекономічної бази й що інтенсивне зростання промислового виробництва почалося лише із середини 1950-х рр.

В останні роки відбулися позитивні зрушення в ізраїльській промисловості: різко зросла частка наукомістких галузей і виник потенціал, здатний забезпечити швидкий ріст цих галузей у майбутньому, завдяки їхній високій конкурентоздатності на світовому ринку.10, с. 159

5. Участь у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв'язках

Маючи порівняно невеликий внутрішній ринок й обмежений економічний потенціал, Ізраїль може домогтися збільшення темпів економічного росту лише шляхом розширення експорту, що виріс більш ніж в 1300 разів (у порівнянних цінах) за останні 45 років - з 13 млн. доларів в 1950 р. до 52 млн. в 1955 р. і з 1,4 млрд. доларів в 1975 р. до 16,95 млрд. в 2010 році. В останні роки близько 70% імпорту становили засоби виробництва й паливо.

Приєднання Ізраїлю до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ПФЕЕ), введення вільної торгівлі промисловими товарами з Європейським Співтовариством (1975 р.) і на всі види продукції зі США (1985 р.) значно підвищили конкурентноздатність ізраїльської промисловості. У такий спосіб Ізраїль може безмитно експортувати товари в США й у країни Європейського Союзу. Це стимулює місцевих підприємців, відкриваючи безмитний доступ до ринків, що нараховують 630 млн. споживачів, а також залучає іноземних інвеститорів, які можуть безмитно експортувати свою продукцію в Європу. Ізраїльські підприємці прагнуть брати участь у тих галузях міжнародної торгівлі, які найбільш близькі їм по своїй специфіці. Створення спільних підприємств із іноземними фірмами дозволяє сполучати високий потенціал ізраїльських фірм із широкими можливостями іноземних компаній у сфері виробництва й збуту. Спільні проекти успішно здійснюються в таких областях, як електроніка, програмне забезпечення для комп'ютерів, медичне устаткування, поліграфія, комп'ютерна графіка й в багатьох інших. Активну роль у цьому грають такі міждержавні структури, як Американо-Ізраїльський фонд промислових досліджень і розвитку, що субсидіюється урядами обох країн й є джерелом фінансування спільних американо-ізраїльських підприємств. 4, с. 225

Незважаючи на те, що положення на Близькому Сході не відрізняється стабільністю, закордонний туризм вважається однією з галузей господарства які найбільш динамічно розвиваються. Можливості для розвитку туризму створюють не тільки історико-культурні й релігійні пам'ятники, але сприятливі природні умови. Популярністю серед відпочиваючих користуються райони Мертвого моря й Тиверіадського озера, що славляться своїми лікувальними джерелами, пляжі на Червоному й Середземному морях.

В 2008 Ізраїль відвідали 2 672 тис. туристів, з них більшість із країн Західної Європи (59%), Північної Америки (20%) і Східної Європи (11%). Різкий спад намітився після вересня 2008, коли почалася друга палестинська інтифада. Відповідно до офіційної статистики, в 2008 в Ізраїлі побувало всього 861,8 тис. туристів, що виявилося найнижчим показником за останні 20 років. Валютні надходження від туризму впали з 3,05 млрд. дол. в 2006 до 1,2 млрд. дол. в 2009 і тільки в 2010 виросли до 2,039 млрд. дол. За чотири місяці 2011 року Ізраїль відвідали 536,5 тис. іноземних туристів, що на 22% перевищує кількість туристів з-за кордону за той же період 2010 року. В останні роки спостерігалася очевидна тенденція росту питомої ваги цієї галузі в економіці Ізраїлю, що приносить 3-4% ВВП.

В Ізраїлі створені добре розвинена транспортна інфраструктура й система зв'язку, що постійно обновляється, щоб відповідати вимогам швидко зростаючого населення, індустрії туризму й завданням оборони.

Автомобіль - основний засіб пересування в Ізраїлі. Довжина автомобільних доріг 16 903 км (2010). Парк вантажних машин нараховує 282,9 тис., а легкових - 1 298 тис. одиниць. Кількість автобусів виросла з 7,9 тис. в 2000 до 14,9 тис. в 2010. Більшу частину території країни обслуговують лінії автобусного повідомлення. Щодня вони перевозять понад мільйон пасажирів. Шосейні магістралі проходять переважно уздовж узбережжя з півночі на південь, найважливіша автострада з'єднує Єрусалим з Тель-Авівом. 4, с. 228

Залізниці (640 км, 2010) належать державі й зв'язують Негев, Газу і Єрусалим з Тель-Авівом, Хайфою й північчю країни. Її основу утворять лінії, прокладені ще під час турецького й британського панування, коли Палестина перебувала на перехресті залізниць Близького Сходу. Після війни в 1948 залізничне сполучення Ізраїлю з Єгиптом, Ліваном і Сирією було перервано й дотепер не відновлене. У цей час система залізничного транспорту модифікується. З жовтня 2010 року відкрита північно-східна лінія від Тель-Авіва до аеропорту ім. Бен-Гуріон і триває її будівництво через Модіїн до Єрусалима. Залізницями в 2010 було перевезено 8 млн. т вантажів й 23 млн. пасажирів, що в шість разів більше, ніж 10 років тому. У результаті програми модернізації залізниць і транспортного парку передбачається, що до 2015 вони будуть перевозити більше 60 млн. пасажирів.

Міжнародні пасажироперевезення здійснюються переважно через аеропорт імені Бен-Гуріона в Лоді, а також через Ейлатський аеропорт. Два невеликих аеропорти біля Тель-Авіва і Єрусалима обслуговують внутрішні рейси. Національна авіакомпанія Ізраїлю - «Ель Аль» (1948), здійснює польоти в країни Африки, Азії, Північної Америки й Близького Сходу. В останні роки зростає значення й інші компанії, як «Аркіа Ісраелі Ейрлайнз» (1949), «Ісраейр» (1989) і ін., що робить польоти на внутрішніх лініях, а також рейси в країни Західної Європи.

Головні морські порти Ізраїлю - Хайфа, Ашдод, Ашкелон (на Середземному морі) і Ейлат (у затоці Акаба). Морський флот (в 2011) нараховує 65 судів (водотоннажністю понад 1 тис. бр.-р. т), включаючи 48 судів, що плавають під іноземним прапором. Їхній загальний тоннаж склала 752,8 тис. бр.-рег. т.

Грошовий обіг і банківська діяльність. Головна грошова одиниця - новий ізраїльський шекель (рівний 100 агорот), з курсом 1 новий шекель = 1000 старих шекелей. У результаті реалізації програми економічної стабілізації й твердих монетаристських мір рівень інфляції знизився з 185,3% в 1985 до 17,4% в 2000, 5,4% в 2005 й 1,1% в 2010.

Банк Ізраїлю, заснований в 1954, є центральним державним банком країни й очолює кредитно-банківську систему. Він здійснює випуск в обіг грошових знаків, надає кредити уряду, здійснює спостереження за ліквідними позиціями банків й управляє валютними резервами В середині 2000-х банківська система контролювалася трьома фінансовими групами - «Банк Леуми ле Ісраель», сумарні активи якого на кінець 2010 склали 50 млрд. дол., «Банк Ха-поалім», загальна вартість якого становить 3,2 млрд. дол., і «Ісраель Дисконт Банк». Уряд приступився до їхньої приватизації наприкінці 2000-х.

Золотовалютні резерви зросли з 8,1 млрд. дол. в 2005 до 28,5 млрд. дол. в 2010. Зовнішній борг Ізраїлю досягає 74,4 млрд. дол.

Яким великим не був би обсяг заощаджень (у цілому вони становлять 20-30% всіх доступних ресурсів), їх все-таки недостатньо для задоволення інвестиційних потреб швидко зростаючої економіки. Тому великий відсоток інвестицій фінансується шляхом перекладу приватних і суспільних коштів з-за кордону, а також безпосередньо ізраїльським суспільним сектором, головним чином в особі уряду. Загальний обсяг капіталовкладень в економіку Ізраїлю склав в 2010 р. 21,6 млрд. доларів. Велика кількість приватних інвестицій удалося залучити завдяки запропонованому урядом комплексу заохочувальних мір, які знайшли відбиття в різних редакціях Закону про заохочення інвестицій. Протягом багатьох років уряду вдавалося залучати інвесторів, надаючи їм довгострокові позики під низькі відсотки, беручи участь на часткових початках в інвестиціях і фінансуванні досліджень і розробок, а також пропонуючи податкові пільги й компенсації, які залежали від конкретного внеску в реалізацію економічної політики в таких областях, як розосередження населення, заохочення експорту й так далі. Завдяки цим мірам за останні 10 років темпи нагромадження капіталу (виробничого потенціалу) перевершували темпи росту сукупного національного продукту. Приріст виробничих потужностей у деяких областях уже привів в 2000-і рр. до їхнього прискореного розвитку. 4, с. 229

6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил

Не дуже сприятливі природні умови зумовили концентрацію промислового розвитку в окремих географічних регіонах. Відсутність великої кількості природної сировини та корисних копалин на території країни сприяли активізації науково-технічного розвитку Ізраїлю (аналогічно Японії).

Ізраїль став синонімом хай-тека кінця XX століття. Напередодні третього тисячоріччя іноземні інвестори були повні невтримного оптимізму із приводу майбутнього ізраїльської економіки взагалі й сектора ганьбив-тік зокрема. За словами керівника європейського відділення концерну «Інтел» Стіва Пола, Ізраїль більш ніж яка-небудь інша європейська країна нагадує знамениту Силіконову долину. Тель-Авів і його околиці перетворилися в один із провідних світових центрів підприємств високих технологій, у якому діють як дослідницькі відділення великих міжнародних концернів, так і тисячі старт-ап компаній. Напередодні 2009 року кожні 36 годин в Ізраїлі з'являлася нова старт-ап компанія. У нове тисячоріччя Ізраїль увійшов, займаючи провідної позиції на самих перспективних напрямках технічного прогресу.

Темпи економічного росту в 2010 році склали 5,9%. Виробництво на душу населення досягло 72 тисяч шекелей, темпи його росту виявилися вище, ніж у групі семи провідних індустріальних країн.

Поліпшення макроекономічних показників безпосередньо відбилося на фінансово-економічному положенні ізраїльтян. Рівень життя підвищився на 3,2%. Приватне споживання збільшилося на 5,7%. Обсяг продажу автомашин виріс на 23%, електроприладів - на 16,6%, меблів - на 10,5%. Витрати на закордонні поїздки розраховуючи на душу населення збільшилися на 5,7%, а витрати на покупки за рубежем - на 8,3%.

Все це недалеке, але - минуле. Конфлікт із палестинцями завдав важкого удару по ізраїльській економіці. Нинішня ситуація нагадує ту, що зложилася під час війни в Перській затоці. Відповідно до даних опитування, проведеного Об'єднанням промисловців Ізраїлю, останній квартал 2010 року був найгіршим за останні 20 років. Керівники 190 промислових підприємств, що прийняли участь в опитуванні, повідомили про падіння виробництва, зниженні обсягів продажів на місцевому ринку, застої в експорті, а також про звільнення співробітників. Втрати понесли практично всі сектори економіки. Сильніше інших постраждали туризм і будівельна галузь. Протягом жовтня - листопада 2009 року число закордонних туристів скоротилося на 66%.

Стосовно до 2009 року, саме словосполучення «економічний розвиток» представляється недоречним. Внутрішній валовий продукт (ВВП) знизився в 2010 році на 0,6%. Статистика затверджує, що гірше було тільки в 1953 році. Протягом другого півріччя темпи виробництва знизилися на 5% у річному вирахуванні. Виробництво на душу населення скоротилося на 2,9% і склало тільки 17 тисяч доларів у рік. Обсяг експорту зменшився на 11%, а імпорту - на 4,4%.6, с. 85

Початі урядом заходи щодо стабілізації економіки в останні роки високо оцінені за рубежем. Кредитний рейтинг Ізраїлю, незважаючи на триваючу вже два роки інтифаду, не постраждав. Саме в кризовому 2009 році Ізраїль перемістився з 21-го на 16-е місце в щорічному рейтингу, який публікується Міжнародним інститутом по розвитку управління в Лозанні. Ґрунтуючись на безлічі критеріїв, інститут аналізує ступінь волі для підприємництва. Ізраїль обійшов три країни - представниці «Великої сімки»: Великобританію (19-е місце), Японію (26-е) і Італію (32-е). Незважаючи на загальне 16-е місце, по більшості критеріїв Ізраїль котирується значно вище. Так, він посідає друге місце по доступності капіталу для розвитку бізнесу. Ізраїль залишився на другому місці й у категорії «кооперація між бізнесом і наукою». За рівнем витрат на освіту країна виявилася самою «марнотратною» у світі - більше 1% від ВВП.

Якщо ще зовсім недавно головним фактором, що у короткостроковій перспективі впливає на ізраїльську економіку, вважався конфлікт із палестинцями, то тепер палестинську інтифаду змусила потіснитися криза в американській економіці, точніше - крах у Насдаці. Якщо в чисто економічному плані вплив Палестинської автономії на Ізраїль мізерний - на частку автономії доводяться лічені відсотки ізраїльського експорту, то зі США інша справа. На частку Сполучених Штатів доводиться близько 60% ізраїльського промислового експорту, тому те, що відбувається за океаном самим безпосереднім образом відображається на економіці країни.

Ізраїль - індустріально-аграрна країна. Із сировинних ресурсів має лише хімічні солі Мертвого моря і фосфати.

В економіці існує 3 сектори: приватний, державний і кооперативний. Провідні позиції займають приватний ізраїльський та іноземний капітали, частка яких у виробництві ВВП перевищує 90%.

Уряд намагається реалізувати економічну політику, якою передбачається приватизація нерентабельних державних і профспілкових підприємств і компаній, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій.

Економіка країни в основному базується на зовнішніх джерелах фінансування. Основний донор економіки Ізраїлю - США. Обсяг допомоги становить близько 100 млрд. дол., причому майже 2/3 її було надано безвідплатно або на пільгових умовах. Держава мобілізує фінансові ресурси для виплати зовнішнього боргу. 10, с. 119

Швидкий та успішний розвиток країни був би неможливий без активної ролі держави у проведенні економічної політики. Держава займається абсорбцією іммігрантів: діють спеціальні урядові програми будівництва житла, створюються робочі місця, виділяється одноразова допомога новоприбулим у країну.

Ізраїль реалізує власну програму розвитку технологічної бази промисловості, причому пріоритет віддається наукоємнісному виробництву та експорту наукоємнісних технологій. За показниками наукоємнісного експорту Ізраїль поступається лише США. Для США цей показник становить 2,3% ВНП, для Ізраїлю - 2%.

За часткою витрат на НДДКР від ВВП (близько 3%) Ізраїль випереджає США, Японію і Німеччину. За кількістю наукових публікацій і рівнем комп'ютеризації Ізраїль посідає перше місце в світі. Країна одночасно розвиває і військові, і цивільні технології. В Ізраїлі розміщені дослідницькі центри таких загальноприйнятих світових велетнів, як IBM, Intel, National Semiconductors, Motorola. Наукові центри, розташовані в пустелі Неґев, є аналогом американської Силіконової долини. Системи контролю за виробництвом мікроелектронних компонентів, що випускаються в Ізраїлі, використовуються електронними компаніями США і Японії.

В країні фактично сталися три науково-технічних революції: у медицині, в агрономії, у зв'язку і телекомунікаціях. За кількістю стільникових телефонів на душу населення Ізраїль випереджає навіть такі країни, як Данія та Ісландія.

Загальновизнаними є успіхи Ізраїлю у таких сферах медицини як рання діагностика і лікування раку, тяжких спадкових хвороб.

Промисловість виробляє високотехнологічні прилади для пересувних лабораторій і терапевтичних установок.

Ізраїльські агрономи навчилися збирати високі врожаї в пустелі.

Державна політика в галузі розвитку високих технологій, підвищення рівня освіти приносить результати. Незаперечною є перевага Ізраїлю на світовій арені у таких галузях, як військові технології, обробка алмазів і виробництво діамантів, використання сонячної енергії, генної інженерії в сільському господарстві.

Для Ізраїлю характерна змішана економіка, у якій несільськогосподарська діяльність перебуває під контролем приватного капіталу, профспілкової організації «Гистадрут» і держави. 33% всіх зайнятих працюють на державних підприємствах, 50% - на приватних, 6% - на суспільні й 10% - на підприємствах «Гистадрута». 13

У державному секторі головними власниками поряд із самою державою виступають також Єврейське агентство й місцеві влади. У розпорядженні цього сектора перебувають також судноверфі, авіаційна промисловість, нафтопереробні заводи, система водопостачання й електростанції.

Продаж державних компаній, що почалася в 90-і, привела до перебудови економічної структури Ізраїлю. На цей час економіка країни перебуває під контролем приблизно двадцяти інвестиційно-промислових груп.

Висновки

За результатами роботи можна зробити наступні висновки.

Ізраїль - індустріально-аграрна країна. Із сировинних ресурсів має лише хімічні солі Мертвого моря і фосфати.

В економіці існує 3 сектори: приватний, державний і кооперативний. Провідні позиції займають приватний ізраїльський та іноземний капітали, частка яких у виробництві ВВП перевищує 90%.

Уряд намагається реалізувати економічну політику, якою передбачається приватизація нерентабельних державних і профспілкових підприємств і компаній, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій.

Економіка країни в основному базується на зовнішніх джерелах фінансування. Основний донор економіки Ізраїлю - США. Обсяг допомоги становить близько 100 млрд. дол., причому майже 2/3 її було надано безвідплатно або на пільгових умовах. Держава мобілізує фінансові ресурси для виплати зовнішнього боргу.

Швидкий та успішний розвиток країни був би неможливий без активної ролі держави у проведенні економічної політики.

Ізраїль реалізує власну програму розвитку технологічної бази промисловості, причому пріоритет віддається наукоємному виробництву та експорту наукоємних технологій. Державна політика в галузі розвитку високих технологій, підвищення рівня освіти приносить результати. Незаперечною є перевага Ізраїлю на світовій арені у таких галузях, як військові технології, обробка алмазів і виробництво діамантів, використання сонячної енергії, генної інженерії в сільському господарстві.

Використана література